Ернест Лавісс
Лавісс, Ернест (Lavisse, Ernest) (1842-1922), французький історик і освітній діяч.
Народився на півночі Франції в селі Нувьон-ан-Тьераш 17 грудня 1842.
Отримав освіту в Парижі в ліцеї Карла Великого і Вищій нормальній школі.
Після франко-пруської війни Лавісс виїхав до Німеччини на стажування до Вайц.
Повернувшись до Парижа, викладав у ліцеї Генріха IV, у Вищій нормальній школі та Сорбонні. Прийняв діяльну участь в реформу освітньої системи. Був обраний до Французької академії в 1892.
Багато займався історією Пруссії, зокрема діяльністю Фрідріха Великого.
Відомий як редактор великих колективних праць, серед них - Історія Франції з давнини до Революції (Histoire de France depuis les origines jusqu'e la Revolution, 9 tt., 1903-1911) та Історія сучасної Франції від Революції до мирного договору 1919 року (Histoire de France contemporaine depuis la Revolution jusqu'e la paix de 1919, 1910 tt., 1921-1922).
Після укладення миру, який завершив Першу світову війну, Лавісс був призначений головою комісії з вивчення територіальних питань.
Помер Лавісс в Парижі 18 серпня 1922.