Зміст
Питання:
1. № 9 Показники обсягів закупівель і реалізації сільськогосподарської продукції та його формування. 3
2. № 18 Собівартість продукції та методика її визначення. Шляхи зниження собівартості. 6
3. Завдання № 21. 8
4. Завдання № 29. 9
5. Завдання № 42. 9
Планований рік. 10
Список використаної літератури .. 11
При вирішенні проблеми фінансової стабільності, поліпшення платоспроможності підприємств АПК головним є створення умов для безперешкодного вигідного збуту продукції. Органи державної влади стимулюють формування ринкової системи збуту та реалізації сільськогосподарської продукції, сировини і продуктів харчування відповідно до чинного законодавства. Однак, встановлюються обсяги поставок і закупівель і для державних потреб.
Уряд встановлює гарантовані закупівельні ціни Визначальний вплив на розвиток повного господарського розрахунку в сільськогосподарському виробництві надають державні закупівельні ціни, за якими реалізується продукція сільськогосподарських підприємств.
Закупівельні ціни в сучасних умовах покликані відбивати у грошовій формі суспільно необхідні витрати на виробництво відповідної продукції. Ціни включають в себе всі ті елементи, якими характеризується внутрішній зміст вартості.
Закупівельні ціни покликані відшкодувати суспільні витрати виробництва, містити певну кількість додаткового продукту. Диференціюються вони залежно від зон, в яких виробляється сільськогосподарська продукція. Заготівельні організації закуповують за закупівельними цінами сільськогосподарських підприємств, в тому числі і від присадибних ділянок колгоспників, робітників і службовців.
Вирівнювання грошових доходів сільськогосподарських підприємств, що знаходяться в різних природно-економічних районах країни, залежить від рівня закупівельних цін, які повинні відповідати зональним витрат на виробництво сільськогосподарської продукції.
Дослідження продажу продовольчих товарів за 1980-2000 роки показало, що в 2000 році рівень продажу основних продовольчих товарів був нижче, ніж у 1990. Виняток становлять рослинні олії, горілка і лікеро-горілчані вироби, шампанське і пиво (табл. 1).
Таблиця 1 -
Продажі продовольчих товарів
При переході до ринку була зруйнована традиційна схема реалізації продовольчих товарів у країні. Тому в першу чергу необхідно здійснити детальний аналіз каналів розподілу харчової продукції на внутрішньому продовольчому ринку, розкрити недоліки у всьому ланцюжку реалізації продовольчих товарів.
Дослідження, що проводилися різними вченими, показують, що кількість каналів реалізації продукції залежить від виду продукту і від повноти застосування маркетингу на конкретному підприємстві.
Рівень каналу розподілу обумовлений числом посередників, призначення яких - забезпечити виконання тієї або іншої роботи з наближення харчової продукції до споживача. Часто використовувані канали реалізації харчової продукції показані на малюнку 3.
Найбільш простий канал реалізації утворюють підприємство і покупець (споживач). Харчове підприємство самостійно реалізує свою продукцію. Це дає йому можливість зберегти контроль над продажами і отримувати додатковий прибуток.
На практиці харчові підприємства часто продають продовольчі товари роздрібним торговцям, а не реалізують їх безпосередньо споживачам. У цьому випадку підприємство використовує канал розподілу першого рівня.
Рисунок 3 - Канали реалізації харчової продукції
При третьому варіанті харчові підприємства постачають свою продукцію оптовикам, а ті перепродують її роздрібним торговцям. Підприємство в цьому випадку використовує канал розподілу другого рівня.
Класичний розрахунок собівартості одиниці продукції передбачає проходження двох кроків:
1 крок - визначення витрат, що змінюються пропорційно до обсягів виробництва того або іншого виду продукції (визначення змінних витрат на одиницю продукції). Розрахунок виконується твором норм витрати окремих елементів витрат на вартість їх придбання. Класичними представниками змінних витрат є сировина, матеріали, комплектуючі, технологічна енергія, відрядна заробітна плата.
2 крок - підсумовування всіх інших витрат, здійснених за період, і їх поділ на конкретні види продукції (поділ накладних витрат за видами продукції). Класичними представниками таких «інших витрат» є витрати на утримання і ремонт обладнання, будівель, споруд, заробітна плата адміністративно-управлінського персоналу, амортизаційні відрахування, адміністративні витрати.
Нерідко перераховані «інші» відображаються у спеціальних документах - відомостях (кошторисах) загальноцехових, загальногосподарських, загальновиробничих витрат. Як правило, розподіл загальних витрат на окремі види продукції здійснюється пропорційно заробітній платі основних виробничих робітників, нарахованої за даними видами продукції.
Собівартість-показник, що характеризує якісний бік всієї виробничо-господарської діяльності підприємств, галузі. У неї включаються лише ті витрати, які підприємство несе при виробництві продукції, виконанні робіт, наданні послуг. Зміна собівартості (зниження або підвищення) свідчать про здешевлення або подорожчання одиниці продукції, що позначається на збільшенні або зменшенні прибутку.
За характером витрат розрізняють виробничу і повну (комерційну) собівартість. Перша включає всі витрати з виробництва продукції та її перевезення всередині підприємства (корми, насіння тощо), вона є остаточною. Повна (комерційна) собівартість відрізняється від виробничої додатковим включенням витрат по реалізації продукції (доставка до місця реалізації, витрати по упаковці, навантаження, розвантаження).
Калькулювання собівартості являє собою особливу систему розрахунків, за допомогою якої може бути визначена як собівартість всієї виробленої продукції (або окремих на них її частин), так і собівартість одиниці кожного виду про-дукції.
У залежності від часу обліку, планування і призначення калькуляції розрізняють планову, провизорную (очікувану) і фактичну (звітну) собівартість.
Планова собівартість розраховується на певний майбутній період на основі перспективних (нормативних) витрат засобів праці та заробітної плати з намічуваної виходу продукції.
Провизорная собівартість визначається на 1 жовтня звітного року на основі фактичних витрат і виходу продукції за три квартали, які підсумовуються з передбачуваними витратами і виходом продукції за четвертий квартал.
Фактична собівартість встановлюється на основі облікових даних за фактично отриманої продукції та виробничих витрат.
Калькулювання собівартості для планування, обліку витрат і ціноутворення здійснюється за наступною но-номенклатури калькуляційних статей витрат:
- Сировина і основні матеріали;
- Зворотні відходи (віднімаються);
- Транспортно-заготівельні витрати;
- Допоміжні матеріали на технологічні цілі;. *
- Паливо і енергія на технологічні цілі;
- Витрати на оплату праці виробничих робітників;
- Відрахування на соціальні потреби;
- Витрати на підготовку і освоєння виробництва;
- Загальновиробничі витрати;
- Загальногосподарські витрати;
- Втрати від браку (тільки в обліку);
- Супутня продукція (вираховується);
- Інші виробничі витрати;
- Комерційні витрати.
Дані:
Оборот роздрібної торгівлі району у звітному році 624300 тис. руб.
Оборот роздрібної торгівлі району в планованому році має зрости на 10%.
Рівень конкурентоспроможності споживчого товариства в звітному році 33,4%.
Передбачено в планованому році рівень конкурентоспроможності споживчого товариства збільшити на 0,5%.
Рішення:
Запланований 10% зростання товарообігу складе:
624 300 тис. руб. * 10% = 62 430 тис. руб.
Посилення конкурентоспроможності також веде до збільшення товарообігу:
624 300 тис. руб. * 0,5% = 3 121,5 тис. руб.
Таким чином, в планованому році товарообіг збільшиться на 65 551,5 тис. руб. (62 430 тис. руб. + 3 121,5 тис. руб.)
Дані:
Необхідна прибуток по базi за планом визначена в обсязі 3200 тис. руб. Умовно-постійні витрати повинні скласти 3580 тис. руб. Середній рівень доходів за планом 24,5% до обороту оптової торгівлі, а рівень умовно-змінних витрат визначений у розмірі 11,2% до обороту оптової торгівлі.
Рішення:
Товарообіг = Дохід + Прибуток + Витрати постійні та змінні
Товарообіг = (3 200 тис. руб. + 3580 тис. руб.) * (100 + 24,5 + 11,2) / 100 = 9 200,46 тис. руб.
Дані:
1. У звітному році оборот роздрібної торгівлі споживчого товариства склав 28750 тис. руб. Дохід від реалізації товарів 7180 тис. руб. Ця сума визначилася наступним чином:
Кошти на оплату праці 2740 тис. руб.
Інші витрати 3500 тис. руб.
Прибуток (розрахуйте) (?) -
2. У планованому році прибуток повинен скласти 995 тис. руб.
Оборот роздрібної торгівлі зросте на 10,2%. Рівень доходів збільшиться на 1,2% до обороту роздрібної торгівлі. Сума інших витрат не зміниться.
Рішення:
Планований рік
1995 р .
2. Свободіна М. Оцінка стану та розвитку сільськогосподарських підприємств / АПК: економіка, управління - 1996г. № 12
Споживча кооперація здійснює закупівельно-заготівельну діяльність, основною метою якої є забезпечення потреби суспільства в продуктах харчування та інших товарів.
Закупівельна діяльність є однією з найбільш складних, специфічних галузей кооперативного господарства, які мають свої певні особливості:
- Універсальний характер продукції, що закуповується;
- Максимальне наближення до виробництва сільськогосподарської продукції;
- Різнорідність заготівельного обороту по регіонах;
- Широко розгалужена мережа закупівельно-заготівельних пунктів і підприємств;
- Диференціація цін на закуповується продукцію;
- Багатогалузевий характер діяльності.
-Функціональна спрямованість на забезпечення сільськогосподарською продукцією і сировиною торгової мережі, громадського харчування споживчої кооперації.
Бухгалтерський облік виконує важливі функції в плануванні, контролі, управлінні та організації закупівельної діяльності споживчої кооперації. Однак, для успішної реалізації цих функцій і завдань необхідний правильно організований і планомірно здійснюваний облік. У сучасних умовах організація бухгалтерського обліку закупівельної діяльності та її вдосконалення неможливо без визначення, особливостей обліку, створення адекватної; облікової політики, планування ціноутворення, створення необхідної первинної документації, вдосконалення методики обліку господарських операцій із закупівель, а, також автоматизації облікового процесу.
У зв'язку з лібералізацією ринку продовольства, відмовою від обов'язкових закупівель сільськогосподарської продукції і здійсненням їх на конкурсній основі, розвитком системи оптових продовольчих ринків відбуваються зміни в стані ринку сільгосппродукції, що дозволяють виникати новим каналах реалізації конкретних продовольчих товарів (м'яса птиці, свинини, яловичини, а також зерна).
У статистиці щоквартально по зерну, продуктів тваринництва, а з річною періодичністю за більш широкому переліку продуктів складаються продовольчі баланси, які включають показники формування продовольчих ресурсів за джерелами надходження та їх використання за напрямами.
Валова продукція - це вся створена за певний період с / г продукція в грошовому вираженні, товарна продукція - частина валової продукції, реалізована на країну або за межі підприємства.
* ВД = ВП-Мз, де ВД - валовий дохід, ВП - валова продукція, МЗ - матеріальні витрати.
* ЧД = ВП-Спр або ЧД = ВД-От, де ЧД - чистий дохід.
* Пр = Вр-Сп (к)
* Ур.пр. = п / Сп (до) * 100% ~ = 50%, де Ур.пр - рівень рентабельності по прибутку.
* Ур.пр.-ЧД/Спр * 100% ~ = 70-75%
* Нп = п / Sпроізводств.ф. + Sоб.ф.,
* Де Нп - норма прибутку.
* Спр = Пз / ВП,
* Де Спр - седестоімость виробництва, Пз - виробничі
витрати.
Узагальнюючим результатом виробничої діяльності підприємств виступає валова продукція сільського господарства. Вона являє собою загальну кількість виробленої за певний період сільськогосподарської продукції.
До складу валової продукції сільського господарства входить:
* Основна продукція підприємства: зерно, картоплю, овочі, цукрові буряки, молоко, м'ясо, шерсть та ін
* Приплід і приріст живої маси худоби і птиці
* Вартість багаторічних насаджень та незавершеного виробництва
* Побічна продукція, отримана одночасно з основною (солома, гній та ін.)
Валову продукцію сільського господарства враховують як у натуральному, так і у вартісному вираженні. У натуральних показниках валова продукція рослинництва може бути представлена окремою культурою або групою однорідних культур (зернові культури, овочеві культури, кормові та ін), а в тваринництві - виробництвом окремих видів продукції (молоко, м'ясо, яйце і т.д.). Валоваяпродукція в натуральному вираженні обчислюється в центнерах, тоннах, штуках і ін
Виробництво валової продукції в натуральному вираженні в усіх категоріях господарств при переході до ринкових відносин значно скоротилося. Найбільше зниження обсягів виробництва спостерігається по цукровому буряку, зерну, а такжепродукціі тваринництва.
У залежності від призначення валова продукція сільського господарства ділиться на дві частини:
* Продукція, яка споживається у сільському господарстві на виробничі цілі;
* Продукція, яка використовується для реалізації.
Для внутрішньогосподарських потреб використовується насіння і посадковий матеріал, корми, молоко на випоювання телят та інша продукція. Реальний внесок кожного підприємства і економічного району в проізводствовалового суспільного продукту визначається за кінцевої продукції, призначеної для реалізації.
За напрямками використання валова продукція сільського господарства відноситься як до виробництва засобів виробництва, так і виробництва предметів споживання. Та частина продукції, яка не надходить у споживання, а являє собою сировину для промислової переробки відноситься до засобів виробництва. Сюди включають також насіння, корми та інші продукції, які використовуються на виробничі цілі. Продукція, що надходить у безпосереднє споживання без попередньої переробки, відноситься до предметів споживання.
Товарна продукція являє собою весь обсяг проданої с / г продукції по всіх каналах реалізації. Товарна продукція виступає в натуральному та вартісному вираженні. У натуральній формі підприємства реалізують окремі види виробленої с / г продукції: зерно, картоплю, овочі, молоко, м'ясо та ін Сукупний обсяг реалізованої продукції підприємства визначається у вартісній формі.
Основними показниками, що характеризують товарність с / г та окремих видів продукції є: загальний розмір товарної продукції підприємства; кількість товарної продукції в розрахунку на 100 га земельних угідь і на голову худоби.
Для визначення товарності окремих видів продукції використовують розмір валової і товарної продукції в натуральному вираженні (кг, шт.). При визначенні рівня товарності за все с / г підприємства застосовують вартісні показники валової і товарної продукції (розрахунок в єдиних цінах).
Завдання 18:
Шляхи зниження собівартості с / г продукції.
Основними шляхами скорочення мат.денежних витрат
є:
* Впровадження комплексної механізації та автоматизації виробництва, застосування нових машин і устаткування.
* Зниження фонду ємності виробництва
* Зниження матеріаломісткості виробництва (ефективне використання мат.техніческіх ресурсів)
* Скорочення витрат по організації виробництва та управління
* Впровадження ресурсо-і енергозберігаючих технологій
* Удосконалення організації і мат. Стимулювання праці
* Розвиток механізації і підвищення концентрації виробництва
* Підвищення врожайності с / г культур та продуктивності худоби.
* Поліпшення якості і зменшення втрат с / г продукції.
Завдання 21:
Розрахуйте оборот роздрібної торгівлі споживчого товариства на планований рік і визначте зміни обороту роздрібної торгівлі в планованому році порівняно із звітним роком.
Дані:
Оборот роздрібної торгівлі району у звітному році 624300 тис. руб.
Оборот роздрібної торгівлі району в планованому році має зрости на 10%.
Рівень конкурентоспроможності споживчого товариства в звітному році 33,4%.
Передбачено в планованому році рівень конкурентоспроможності споживчого товариства збільшити на 0,5%.
Рішення:
1. Запланований 10% зростання товарообігу складе:
624 300 тис. руб. * 10% = 62 430 тис. руб
624 300 + 62 430 = 686 730 - планове збільшення товарообігу (на 10%)
2.Усіленіе конкурентоспроможності також веде до збільшення товарообігу:
624 300 тис. руб. * 0,5% = 3 121,5 тис. руб.
62 430 тис. руб. + 3 121,5 тис. руб. - Збільшення товарообігу за рахунок зростання конкурентоспроможності (на 0,5%)
3. РТОпл = (65 551,5 +624 300) * 65 551,5 / 100%
РТОпл = 624 955,52
Таким чином, в планованому році товарообіг збільшиться на 65 551,5 тис. руб. (62 430 тис. руб. + 3 121,5 тис. руб.)
4. Зміна товарообігу = 624 955,52 тис. руб. - 624 300 тис. руб. = 655,52 тис. руб.
.
Завдання 29
Розрахуйте оборот оптової бази на планований рік
Дані:
Необхідна прибуток по базi за планом визначена в обсязі 3200 тис. руб. Умовно-постійні витрати повинні скласти 3580 тис. руб. Середній рівень доходів за планом 24,5% до обороту оптової торгівлі, а рівень умовно-змінних витрат визначений у розмірі 11,2% до обороту оптової торгівлі.
Рішення:
Питання:
1. № 9 Показники обсягів закупівель і реалізації сільськогосподарської продукції та його формування. 3
2. № 18 Собівартість продукції та методика її визначення. Шляхи зниження собівартості. 6
3. Завдання № 21. 8
4. Завдання № 29. 9
5. Завдання № 42. 9
Планований рік. 10
Список використаної літератури .. 11
1. № 9 Показники обсягів закупівель і реалізації сільськогосподарської продукції та їх формування
Сільськогосподарські підприємства основну масу виробленої продукції реалізують. Вони реалізують також виконані на сторону послуги та роботи своїх допоміжних, обслуговуючих виробництв.При вирішенні проблеми фінансової стабільності, поліпшення платоспроможності підприємств АПК головним є створення умов для безперешкодного вигідного збуту продукції. Органи державної влади стимулюють формування ринкової системи збуту та реалізації сільськогосподарської продукції, сировини і продуктів харчування відповідно до чинного законодавства. Однак, встановлюються обсяги поставок і закупівель і для державних потреб.
Уряд встановлює гарантовані закупівельні ціни Визначальний вплив на розвиток повного господарського розрахунку в сільськогосподарському виробництві надають державні закупівельні ціни, за якими реалізується продукція сільськогосподарських підприємств.
Закупівельні ціни в сучасних умовах покликані відбивати у грошовій формі суспільно необхідні витрати на виробництво відповідної продукції. Ціни включають в себе всі ті елементи, якими характеризується внутрішній зміст вартості.
Закупівельні ціни покликані відшкодувати суспільні витрати виробництва, містити певну кількість додаткового продукту. Диференціюються вони залежно від зон, в яких виробляється сільськогосподарська продукція. Заготівельні організації закуповують за закупівельними цінами сільськогосподарських підприємств, в тому числі і від присадибних ділянок колгоспників, робітників і службовців.
Вирівнювання грошових доходів сільськогосподарських підприємств, що знаходяться в різних природно-економічних районах країни, залежить від рівня закупівельних цін, які повинні відповідати зональним витрат на виробництво сільськогосподарської продукції.
Дослідження продажу продовольчих товарів за 1980-2000 роки показало, що в 2000 році рівень продажу основних продовольчих товарів був нижче, ніж у 1990. Виняток становлять рослинні олії, горілка і лікеро-горілчані вироби, шампанське і пиво (табл. 1).
Таблиця 1 -
Продажі продовольчих товарів
При переході до ринку була зруйнована традиційна схема реалізації продовольчих товарів у країні. Тому в першу чергу необхідно здійснити детальний аналіз каналів розподілу харчової продукції на внутрішньому продовольчому ринку, розкрити недоліки у всьому ланцюжку реалізації продовольчих товарів.
Дослідження, що проводилися різними вченими, показують, що кількість каналів реалізації продукції залежить від виду продукту і від повноти застосування маркетингу на конкретному підприємстві.
Рівень каналу розподілу обумовлений числом посередників, призначення яких - забезпечити виконання тієї або іншої роботи з наближення харчової продукції до споживача. Часто використовувані канали реалізації харчової продукції показані на малюнку 3.
Найбільш простий канал реалізації утворюють підприємство і покупець (споживач). Харчове підприємство самостійно реалізує свою продукцію. Це дає йому можливість зберегти контроль над продажами і отримувати додатковий прибуток.
На практиці харчові підприємства часто продають продовольчі товари роздрібним торговцям, а не реалізують їх безпосередньо споживачам. У цьому випадку підприємство використовує канал розподілу першого рівня.
Рисунок 3 - Канали реалізації харчової продукції
При третьому варіанті харчові підприємства постачають свою продукцію оптовикам, а ті перепродують її роздрібним торговцям. Підприємство в цьому випадку використовує канал розподілу другого рівня.
2. № 18 Собівартість продукції та методика її визначення. Шляхи зниження собівартості
СОБІВАРТІСТЬ - грошовий вираз витрат на виробництво і реалізацію одиниці продукції. Виступає якісною характеристикою діяльності виробника, показником конкурентоспроможності. Включає в себе: витрати на сировину та матеріали; оплату праці, відрахування на соціальні потреби; амортизацію основних фондів; інші витрати. Витрати поділяються на прямі, тобто безпосередньо пов'язані на собівартість конкретних видів продукції, і непрямі, пов'язані з виробництвом в цілому і що відносяться в певній пропорції на собівартість продукції (наприклад адміністративно-управлінські витрати).Класичний розрахунок собівартості одиниці продукції передбачає проходження двох кроків:
1 крок - визначення витрат, що змінюються пропорційно до обсягів виробництва того або іншого виду продукції (визначення змінних витрат на одиницю продукції). Розрахунок виконується твором норм витрати окремих елементів витрат на вартість їх придбання. Класичними представниками змінних витрат є сировина, матеріали, комплектуючі, технологічна енергія, відрядна заробітна плата.
2 крок - підсумовування всіх інших витрат, здійснених за період, і їх поділ на конкретні види продукції (поділ накладних витрат за видами продукції). Класичними представниками таких «інших витрат» є витрати на утримання і ремонт обладнання, будівель, споруд, заробітна плата адміністративно-управлінського персоналу, амортизаційні відрахування, адміністративні витрати.
Нерідко перераховані «інші» відображаються у спеціальних документах - відомостях (кошторисах) загальноцехових, загальногосподарських, загальновиробничих витрат. Як правило, розподіл загальних витрат на окремі види продукції здійснюється пропорційно заробітній платі основних виробничих робітників, нарахованої за даними видами продукції.
Собівартість-показник, що характеризує якісний бік всієї виробничо-господарської діяльності підприємств, галузі. У неї включаються лише ті витрати, які підприємство несе при виробництві продукції, виконанні робіт, наданні послуг. Зміна собівартості (зниження або підвищення) свідчать про здешевлення або подорожчання одиниці продукції, що позначається на збільшенні або зменшенні прибутку.
За характером витрат розрізняють виробничу і повну (комерційну) собівартість. Перша включає всі витрати з виробництва продукції та її перевезення всередині підприємства (корми, насіння тощо), вона є остаточною. Повна (комерційна) собівартість відрізняється від виробничої додатковим включенням витрат по реалізації продукції (доставка до місця реалізації, витрати по упаковці, навантаження, розвантаження).
Калькулювання собівартості являє собою особливу систему розрахунків, за допомогою якої може бути визначена як собівартість всієї виробленої продукції (або окремих на них її частин), так і собівартість одиниці кожного виду про-дукції.
У залежності від часу обліку, планування і призначення калькуляції розрізняють планову, провизорную (очікувану) і фактичну (звітну) собівартість.
Планова собівартість розраховується на певний майбутній період на основі перспективних (нормативних) витрат засобів праці та заробітної плати з намічуваної виходу продукції.
Провизорная собівартість визначається на 1 жовтня звітного року на основі фактичних витрат і виходу продукції за три квартали, які підсумовуються з передбачуваними витратами і виходом продукції за четвертий квартал.
Фактична собівартість встановлюється на основі облікових даних за фактично отриманої продукції та виробничих витрат.
Калькулювання собівартості для планування, обліку витрат і ціноутворення здійснюється за наступною но-номенклатури калькуляційних статей витрат:
- Сировина і основні матеріали;
- Зворотні відходи (віднімаються);
- Транспортно-заготівельні витрати;
- Допоміжні матеріали на технологічні цілі;. *
- Паливо і енергія на технологічні цілі;
- Витрати на оплату праці виробничих робітників;
- Відрахування на соціальні потреби;
- Витрати на підготовку і освоєння виробництва;
- Загальновиробничі витрати;
- Загальногосподарські витрати;
- Втрати від браку (тільки в обліку);
- Супутня продукція (вираховується);
- Інші виробничі витрати;
- Комерційні витрати.
3. Завдання № 21
Розрахуйте оборот роздрібної торгівлі споживчого товариства на планований рік і визначте зміни обороту роздрібної торгівлі в планованому році порівняно із звітним роком.Дані:
Оборот роздрібної торгівлі району у звітному році 624300 тис. руб.
Оборот роздрібної торгівлі району в планованому році має зрости на 10%.
Рівень конкурентоспроможності споживчого товариства в звітному році 33,4%.
Передбачено в планованому році рівень конкурентоспроможності споживчого товариства збільшити на 0,5%.
Рішення:
Запланований 10% зростання товарообігу складе:
624 300 тис. руб. * 10% = 62 430 тис. руб.
Посилення конкурентоспроможності також веде до збільшення товарообігу:
624 300 тис. руб. * 0,5% = 3 121,5 тис. руб.
Таким чином, в планованому році товарообіг збільшиться на 65 551,5 тис. руб. (62 430 тис. руб. + 3 121,5 тис. руб.)
4. Завдання № 29
Розрахуйте оборот оптової бази на планований рікДані:
Необхідна прибуток по базi за планом визначена в обсязі 3200 тис. руб. Умовно-постійні витрати повинні скласти 3580 тис. руб. Середній рівень доходів за планом 24,5% до обороту оптової торгівлі, а рівень умовно-змінних витрат визначений у розмірі 11,2% до обороту оптової торгівлі.
Рішення:
Товарообіг = Дохід + Прибуток + Витрати постійні та змінні
Товарообіг = (3 200 тис. руб. + 3580 тис. руб.) * (100 + 24,5 + 11,2) / 100 = 9 200,46 тис. руб.
5. Завдання № 42
Розрахуйте суму коштів на оплату праці працівників торгівлі споживчого товариства на планований рік.Дані:
1. У звітному році оборот роздрібної торгівлі споживчого товариства склав 28750 тис. руб. Дохід від реалізації товарів 7180 тис. руб. Ця сума визначилася наступним чином:
Кошти на оплату праці 2740 тис. руб.
Інші витрати 3500 тис. руб.
Прибуток (розрахуйте) (?) -
2. У планованому році прибуток повинен скласти 995 тис. руб.
Оборот роздрібної торгівлі зросте на 10,2%. Рівень доходів збільшиться на 1,2% до обороту роздрібної торгівлі. Сума інших витрат не зміниться.
Рішення:
Планований рік
Список використаної літератури
1. Макарьева В.І. Луговий В. А. Витрати на виробництво і реалізацію продукції. - М.: Фінанси і статистика,2. Свободіна М. Оцінка стану та розвитку сільськогосподарських підприємств / АПК: економіка, управління - 1996г. № 12
Додатки:
Завдання 9:Споживча кооперація здійснює закупівельно-заготівельну діяльність, основною метою якої є забезпечення потреби суспільства в продуктах харчування та інших товарів.
Закупівельна діяльність є однією з найбільш складних, специфічних галузей кооперативного господарства, які мають свої певні особливості:
- Універсальний характер продукції, що закуповується;
- Максимальне наближення до виробництва сільськогосподарської продукції;
- Різнорідність заготівельного обороту по регіонах;
- Широко розгалужена мережа закупівельно-заготівельних пунктів і підприємств;
- Диференціація цін на закуповується продукцію;
- Багатогалузевий характер діяльності.
-Функціональна спрямованість на забезпечення сільськогосподарською продукцією і сировиною торгової мережі, громадського харчування споживчої кооперації.
Бухгалтерський облік виконує важливі функції в плануванні, контролі, управлінні та організації закупівельної діяльності споживчої кооперації. Однак, для успішної реалізації цих функцій і завдань необхідний правильно організований і планомірно здійснюваний облік. У сучасних умовах організація бухгалтерського обліку закупівельної діяльності та її вдосконалення неможливо без визначення, особливостей обліку, створення адекватної; облікової політики, планування ціноутворення, створення необхідної первинної документації, вдосконалення методики обліку господарських операцій із закупівель, а, також автоматизації облікового процесу.
У зв'язку з лібералізацією ринку продовольства, відмовою від обов'язкових закупівель сільськогосподарської продукції і здійсненням їх на конкурсній основі, розвитком системи оптових продовольчих ринків відбуваються зміни в стані ринку сільгосппродукції, що дозволяють виникати новим каналах реалізації конкретних продовольчих товарів (м'яса птиці, свинини, яловичини, а також зерна).
У статистиці щоквартально по зерну, продуктів тваринництва, а з річною періодичністю за більш широкому переліку продуктів складаються продовольчі баланси, які включають показники формування продовольчих ресурсів за джерелами надходження та їх використання за напрямами.
Валова продукція - це вся створена за певний період с / г продукція в грошовому вираженні, товарна продукція - частина валової продукції, реалізована на країну або за межі підприємства.
* ВД = ВП-Мз, де ВД - валовий дохід, ВП - валова продукція, МЗ - матеріальні витрати.
* ЧД = ВП-Спр або ЧД = ВД-От, де ЧД - чистий дохід.
* Пр = Вр-Сп (к)
* Ур.пр. = п / Сп (до) * 100% ~ = 50%, де Ур.пр - рівень рентабельності по прибутку.
* Ур.пр.-ЧД/Спр * 100% ~ = 70-75%
* Нп = п / Sпроізводств.ф. + Sоб.ф.,
* Де Нп - норма прибутку.
* Спр = Пз / ВП,
* Де Спр - седестоімость виробництва, Пз - виробничі
витрати.
Узагальнюючим результатом виробничої діяльності підприємств виступає валова продукція сільського господарства. Вона являє собою загальну кількість виробленої за певний період сільськогосподарської продукції.
До складу валової продукції сільського господарства входить:
* Основна продукція підприємства: зерно, картоплю, овочі, цукрові буряки, молоко, м'ясо, шерсть та ін
* Приплід і приріст живої маси худоби і птиці
* Вартість багаторічних насаджень та незавершеного виробництва
* Побічна продукція, отримана одночасно з основною (солома, гній та ін.)
Валову продукцію сільського господарства враховують як у натуральному, так і у вартісному вираженні. У натуральних показниках валова продукція рослинництва може бути представлена окремою культурою або групою однорідних культур (зернові культури, овочеві культури, кормові та ін), а в тваринництві - виробництвом окремих видів продукції (молоко, м'ясо, яйце і т.д.). Валоваяпродукція в натуральному вираженні обчислюється в центнерах, тоннах, штуках і ін
Виробництво валової продукції в натуральному вираженні в усіх категоріях господарств при переході до ринкових відносин значно скоротилося. Найбільше зниження обсягів виробництва спостерігається по цукровому буряку, зерну, а такжепродукціі тваринництва.
У залежності від призначення валова продукція сільського господарства ділиться на дві частини:
* Продукція, яка споживається у сільському господарстві на виробничі цілі;
* Продукція, яка використовується для реалізації.
Для внутрішньогосподарських потреб використовується насіння і посадковий матеріал, корми, молоко на випоювання телят та інша продукція. Реальний внесок кожного підприємства і економічного району в проізводствовалового суспільного продукту визначається за кінцевої продукції, призначеної для реалізації.
За напрямками використання валова продукція сільського господарства відноситься як до виробництва засобів виробництва, так і виробництва предметів споживання. Та частина продукції, яка не надходить у споживання, а являє собою сировину для промислової переробки відноситься до засобів виробництва. Сюди включають також насіння, корми та інші продукції, які використовуються на виробничі цілі. Продукція, що надходить у безпосереднє споживання без попередньої переробки, відноситься до предметів споживання.
Товарна продукція являє собою весь обсяг проданої с / г продукції по всіх каналах реалізації. Товарна продукція виступає в натуральному та вартісному вираженні. У натуральній формі підприємства реалізують окремі види виробленої с / г продукції: зерно, картоплю, овочі, молоко, м'ясо та ін Сукупний обсяг реалізованої продукції підприємства визначається у вартісній формі.
Основними показниками, що характеризують товарність с / г та окремих видів продукції є: загальний розмір товарної продукції підприємства; кількість товарної продукції в розрахунку на
Для визначення товарності окремих видів продукції використовують розмір валової і товарної продукції в натуральному вираженні (кг, шт.). При визначенні рівня товарності за все с / г підприємства застосовують вартісні показники валової і товарної продукції (розрахунок в єдиних цінах).
Завдання 18:
Шляхи зниження собівартості с / г продукції.
Основними шляхами скорочення мат.денежних витрат
є:
* Впровадження комплексної механізації та автоматизації виробництва, застосування нових машин і устаткування.
* Зниження фонду ємності виробництва
* Зниження матеріаломісткості виробництва (ефективне використання мат.техніческіх ресурсів)
* Скорочення витрат по організації виробництва та управління
* Впровадження ресурсо-і енергозберігаючих технологій
* Удосконалення організації і мат. Стимулювання праці
* Розвиток механізації і підвищення концентрації виробництва
* Підвищення врожайності с / г культур та продуктивності худоби.
* Поліпшення якості і зменшення втрат с / г продукції.
Завдання 21:
Розрахуйте оборот роздрібної торгівлі споживчого товариства на планований рік і визначте зміни обороту роздрібної торгівлі в планованому році порівняно із звітним роком.
Дані:
Оборот роздрібної торгівлі району у звітному році 624300 тис. руб.
Оборот роздрібної торгівлі району в планованому році має зрости на 10%.
Рівень конкурентоспроможності споживчого товариства в звітному році 33,4%.
Передбачено в планованому році рівень конкурентоспроможності споживчого товариства збільшити на 0,5%.
Рішення:
1. Запланований 10% зростання товарообігу складе:
624 300 тис. руб. * 10% = 62 430 тис. руб
624 300 + 62 430 = 686 730 - планове збільшення товарообігу (на 10%)
2.Усіленіе конкурентоспроможності також веде до збільшення товарообігу:
624 300 тис. руб. * 0,5% = 3 121,5 тис. руб.
62 430 тис. руб. + 3 121,5 тис. руб. - Збільшення товарообігу за рахунок зростання конкурентоспроможності (на 0,5%)
3. РТОпл = (65 551,5 +624 300) * 65 551,5 / 100%
РТОпл = 624 955,52
Таким чином, в планованому році товарообіг збільшиться на 65 551,5 тис. руб. (62 430 тис. руб. + 3 121,5 тис. руб.)
4. Зміна товарообігу = 624 955,52 тис. руб. - 624 300 тис. руб. = 655,52 тис. руб.
.
Завдання 29
Розрахуйте оборот оптової бази на планований рік
Дані:
Необхідна прибуток по базi за планом визначена в обсязі 3200 тис. руб. Умовно-постійні витрати повинні скласти 3580 тис. руб. Середній рівень доходів за планом 24,5% до обороту оптової торгівлі, а рівень умовно-змінних витрат визначений у розмірі 11,2% до обороту оптової торгівлі.
Рішення: