аспекти кваліфікації та здійснення валютних операцій
25 квітня 2007 набула чинності постанова Правління Національного банку Республіки Білорусь від 22.03.2007 № 68 "Про внесення змін і доповнень до Інструкції про порядок здійснення валютно-обмінних операцій за участю юридичних осіб і індивідуальних підприємців".
Суть постанови № 68 зводиться до суттєвого посилення правил гри на внутрішньому валютному ринку, а саме:
Підпункт Інструкції про порядок здійснення валютно-обмінних операцій за участю юридичних осіб і індивідуальних підприємців, затвердженої постановою Правління Національного банку Республіки Білорусь від 28.07.2005 № 112, викладено таким чином, що купувати іноземну валюту суб'єкти валютних операцій - резиденти мають право тільки для здійснення розрахунків в рамках проведених з нерезидентом поточних валютних операцій, за винятком купівлі суб'єктом валютних операцій - резидентом іноземної валюти для здійснення розрахунків з нерезидентом за поточної валютної операції з надання позики на термін, що не перевищує 180 днів.
Нова редакція п. 20.1 Інструкції № 112 позбавила суб'єктів валютних операцій - резидентів можливості купівлі іноземної валюти для здійснення розрахунків з нерезидентами у рамках проведених валютних операцій, пов'язаних з рухом капіталу. Однак у цього правила є два винятки:
1) постановою № 68 в п. 20 Інструкції № 112 доданий п. 20.10, який допускає купівлю іноземної валюти суб'єктами валютних операцій - резидентами для здійснення розрахунків у рамках проведеної з нерезидентом валютної операції, пов'язаної з рухом капіталу з отримання позики на термін, що перевищує 180 днів;
2) Національний банк Республіки Білорусь видав дозвіл від 25.04.2007 № 31-14/505 "Про купівлю іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку", яким до 1 січня 2008 р . дозволив суб'єктам валютних операцій - резидентам купувати іноземну валюту на внутрішньому валютному ринку Республіки Білорусь для здійснення розрахунків за угодами, які передбачають експорт і (або) імпорт товарів (робіт, послуг), що охороняється інформації, виняткових прав на результати інтелектуальної діяльності, якщо строк між датою надходження грошових коштів (платежу) і датою відвантаження (надходження) товару (виконання робіт, надання послуг), передачі охороняється інформації, виняткових прав на результати інтелектуальної діяльності перевищує 180 днів, включаючи здійснення таких розрахунків з використанням цінних паперів, що виконують функції розрахункових документів, якщо термін платежу за цінним папером забезпечує надходження (сплату) грошових коштів у термін, що перевищує 180 днів з (до) дати відвантаження (надходження) товару (виконання робіт, надання послуг), передачі охороняється інформації, виняткових прав на результати інтелектуальної діяльності. Підставою для купівлі іноземної валюти за даними валютних операцій є документ, що підтверджує укладення з нерезидентом відповідної цивільно-правової угоди.
До вступу в силу постанови № 68 суб'єкти валютних операцій - резиденти мають право були змінити цільове використання придбаної іноземної валюти в межах цілей, передбачених п. 20 Інструкції № 112. З 25 квітня 2007 р . зміна цільового використання іноземної валюти може бути здійснено:
-Якщо іноземна валюта, куплена для оплати витрат, пов'язаних зі службовими відрядженнями за кордон працівників суб'єкта валютних операцій - резидента, у тому числі - на навчання, стажування, семінар, конференцію і інші заходи, пов'язані з підвищенням їх кваліфікації, на підставі одного наказу про напрямку в службове відрядження за кордон буде використана для оплати витрат, пов'язаних зі службовими відрядженнями, зазначеними вище, по іншому наказу;
-На підставі дозволу Національного банку Республіки Білорусь.
Відповідно, при зміні цільового використання придбаної іноземної валюти суб'єкт валютних операцій - резидент подає до виконуючого банку окрім повідомлення про зміну цільового використання придбаної іноземної валюти у двох примірниках за формою згідно з Інструкцією № 112 копію наказу про направлення працівника у службове відрядження за кордон або дозвіл Національного банку Республіки Білорусь.
Відповідно до п. 6 Інструкції щодо виконання банками і небанківськими кредитно-фінансовими організаціями функцій агентів валютного контролю, затвердженої постановою Правління Національного банку Республіки Білорусь від 27.06.2006 № 89, банки здійснюють контроль за цільовим використанням іноземної валюти, купленої резидентами Республіки Білорусь (юридичними особами та індивідуальними підприємцями) на внутрішньому валютному ринку Республіки Білорусь, а також за поданням документів, що підтверджують обгрунтованість купівлі резидентами Республіки Білорусь (юридичними особами та індивідуальними підприємцями) іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку Республіки Білорусь.
Необхідно відзначити, що відповідальність за порушення правил купівлі та використання іноземної валюти, придбаної на внутрішньому валютному ринку за білоруські рублі, можуть понести як суб'єкти валютних операцій, так і посадові особи уповноважених банків.
Посадові особи уповноважених банків можуть бути притягнуті до відповідальності за ст. 11.2 Кодексу Республіки Білорусь про адміністративні правопорушення "Порушення встановленого порядку здійснення валютних операцій і контролю за їх проведенням" (штраф у розмірі від ста до трьохсот базових величин або адміністративний арешт).
Суб'єкти валютних операцій можуть бути притягнуті до відповідальності за ст. 11.46 КоАП "Нецільове використання валютних коштів" (накладення штрафу на індивідуального підприємця або юридичну особу у розмірі до ста відсотків суми коштів, використаних не за цільовим призначенням).
Причому існує можливість залучення як суб'єктів валютних операцій, так і посадових осіб банків за ст. 11.53 КоАП "Здійснення незаконних фінансових операцій" (накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти базових величин, а на індивідуального підприємця або юридична особа - у двократному розмірі сум таких операцій).
Враховуючи вищевикладені норми Інструкції № 89, постанови № 68 і КпАП, неважко здогадатися, що з виходом постанови № 68 банки будуть приділяти особливу увагу питанням купівлі іноземної валюти суб'єктами валютних операцій - резидентами на внутрішньому валютному ринку Республіки Білорусь.
Для того щоб правильно реалізувати норми Інструкції № 112, необхідно чітко визначити, до якого виду валютних операцій належить та чи інша операція: до поточної валютної операції або валютної операції, пов'язаної з рухом капіталу.
У світлі прийняття постанови № 68 актуальним і досить проблемним стає питання про розрахунки за договорами оренди, укладеними між резидентами і нерезидентами.
Договір оренди - один з найбільш поширених видів договорів, які у господарському обороті юридичними особами та індивідуальними підприємцями. У зв'язку з цим платежі за договорами оренди, укладеними між резидентами і нерезидентами, складають значну частину в загальному обсязі платежів, здійснюваних через уповноважені банки.
Відповідно до ст. 577 Цивільного кодексу Республіки Білорусь за договором оренди (майнового найму) орендодавець (наймодавець) зобов'язується надати орендарю (наймачу) майно за плату в тимчасове володіння і користування або у тимчасове користування.
Для правильної кваліфікації валютної операції, пов'язаної з розрахунками за договором оренди, укладеним між резидентом і нерезидентом, звернемося до Закону Республіки Білорусь від 22.07.2003 № 226-З "Про валютне регулювання та валютний контроль".
За Законом валютні операції, що проводяться між резидентами і нерезидентами, поділяються на:
1) поточні валютні операції;
2) валютні операції, пов'язані з рухом капіталу.
Перелік поточних валютних операцій в Законі визначено ст. 5-6, при цьому не встановлено їх вичерпний перелік. Так, абз. 15 ст. 6 Закону встановлює, що до операцій неторгового характеру відносяться й інші операції, перелік яких визначається Президентом Республіки Білорусь або за його дорученням Радою Міністрів Республіки Білорусь, а також міжнародними договорами Республіки Білорусь. В даний час переліку інших операцій неторгового характеру у валютному законодавстві не міститься. Тому діє таке правило: все, що не є поточною валютною операцією (все, що не вказано у ст. 5-6 Закону) - валютна операція, пов'язана з рухом капіталу (дане правило встановлено ст. 7 Закону).
Точна кваліфікація валютних операцій має важливе значення, так як, перш за все, вона пов'язана з режимом здійснення валютних операцій. Необхідно підкреслити, що особлива актуальність правильної кваліфікації валютних операцій виникла в силу прийнятого постанови № 68.
Аналізуючи норми ст. 5-6 Закону, ми приходимо до висновку, що розрахунки за договорами оренди, укладеними між резидентами і нерезидентами, не відносяться ні до надання та отримання кредитів та (або) позик на термін, що не перевищує 180 днів, ні до перекладу та отримання відсотків, дивідендів та інших доходів за вкладами (депозитами), інвестицій, позиковим і кредитними операціями, ні до операцій неторгового характеру.
Залишається лише така поточна валютна операція, як здійснення розрахунків по операціях, які передбачають експорт і (або) імпорт товарів (робіт, послуг), що охороняється інформації, виняткових прав на результати інтелектуальної діяльності, якщо строк між датою надходження грошових коштів (платежу) і датою відвантаження (надходження) товару (виконання робіт, надання послуг), передачі охороняється інформації, виняткових прав на результати інтелектуальної діяльності не перевищує 180 днів, включаючи здійснення таких розрахунків з використанням цінних паперів, що виконують функції розрахункових документів, якщо термін платежу за цінним папером забезпечує надходження ( сплату) грошових коштів в строк, що не перевищує 180 днів з (до) дати відвантаження (надходження) товару (виконання робіт, надання послуг), передачі охороняється інформації, виняткових прав на результати інтелектуальної діяльності.
Іншими словами, виникає питання: чи можна кваліфікувати оренду як послугу і підвести (залежно від терміну надання послуг) під відповідний вид валютних операцій?
В даний час законодавство Республіки Білорусь не дає однозначної відповіді про зміст поняття "послуга". У різних нормативних правових актах дане поняття розкривається по-різному:
1) стаття 30 Податкового кодексу Республіки Білорусь: послугою визнається діяльність, результати якої не мають матеріального висловлювання, реалізуються і споживаються в процесі здійснення цієї діяльності;
2) Положення про порядок здійснення закупівель товарів, робіт і послуг на тендерній основі, затверджене постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь від 19.05.2003 № 652 (нині втратила чинність): послуга - продукт діяльності, не набув, упредметненої форми і закуповуваний замовниками окремо від товарів і робіт;
3) лист Комітету з стандартизації, метрології та сертифікації при Раді Міністрів Республіки Білорусь від 28.04.2003 № 22 "Про затвердження СТБ 1393-2003" Торгівля. Терміни та визначення ": послуга торгівлі - результат взаємодії продавця і покупця, а також власної діяльності продавця по задоволенню потреб покупця при купівлі-продажу товарів;
4) Угода між Урядом Республіки Білорусь і Урядом Російської Федерації про принципи стягнення непрямих податків при експорті та імпорті товарів, виконанні робіт, наданні послуг, ратифікована Законом Республіки Білорусь від 01.11.2004 № 323-З: послуга - діяльність, результати якої не мають матеріального вираження, реалізуються і споживаються в процесі здійснення цієї діяльності, а також майнові права.
Виходячи з вищевказаних розпливчастих визначень поняття "послуга", можна розглядати і оренду як послугу.
Більш того, згідно з п. 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати податку на додану вартість, затвердженої постановою Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь від 31.01.2004 № 16 (на сьогоднішній день втратила чинність): об'єктом оподаткування визнаються обороти по реалізації об'єктів на території Республіки Білорусь, включаючи обороти по реалізації послуг зі здачі об'єкта оренди в оренду.
На сьогоднішній день існують чіткі докази того, що оренда - не послуга, а договір оренди є самостійним видом цивільно-правового договору поряд з договором возмездного надання послуг:
1) ст. 1 Закону:
- Експорт - передача резидентом Республіки Білорусь товарів, охоронюваної інформації, виняткових прав на результати інтелектуальної діяльності, майна в оренду, виконання робіт, надання послуг на платній основі нерезиденту Республіки Білорусь;
- Імпорт - отримання резидентом Республіки Білорусь товарів, охоронюваної інформації, виняткових прав на результати інтелектуальної діяльності, майна в оренду, виконаних робіт, наданих послуг на платній основі від нерезидента Республіки Білорусь. Як видно, в Законі передача майна в оренду і надання послуг - самостійні, різні об'єкти правового регулювання.
2) ст. 733 ЦК визначає види послуг. Оренди серед них немає.
3) висновок Конституційного Суду Республіки Білорусь від 07.02.2002 № З-137/2002 "Про відповідність Конституції Республіки Білорусь Інструкції про порядок формування ставок орендної плати юридичними особами недержавної форми власності при здачі в оренду нежитлових будівель (приміщень)": доводи Міністерства економіки про тому, що здачу в оренду нежитлових будівель (приміщень) слід розглядати як послугу, з посиланням при цьому на Основні положення по складу витрат, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), затверджені міністерствами економіки, фінансів, праці, статистики та аналізу в січні 1998 р . (З наступними змінами та доповненнями), не засновані на положеннях ЦК. Віднесення доходів, отриманих орендодавцем за здачу майна в оренду, на інший рахунок не змінило економічної сутності орендних відносин. Договори оренди спрямовані на оплатної передачі майна в користування, а не на оплатне надання послуг.
Таким чином, оренда не є різновидом послуги, а договір оренди - самостійний вид цивільно-правового договору. Звідси випливає, що розрахунки в рамках договору оренди, укладеного з нерезидентом, не підпадають під операції, перелічені в ст. 5-6 Закону. Це означає, у свою чергу, що працює вищевказане правило (все, що не є поточною валютною операцією, - валютна операція, пов'язана з рухом капіталу). До того ж оренда в ст. 10 Закону згадується серед валютних операцій, пов'язаних з рухом капіталу. Тому розрахунки в рамках будь-якого договору оренди, укладеного з нерезидентом (незалежно від терміну оренди, об'єкта оренди, країни реєстрації нерезидента, суми орендної плати тощо), необхідно кваліфікувати як валютну операцію, пов'язану з рухом капіталу.
Окремо хотілося б розглянути особливості валютних операцій у межах договорів оренди нерухомого майна, укладених між резидентами і нерезидентами.
Відповідно до п. 17 Правил проведення валютних операцій, затверджених постановою Правління Національного банку Республіки Білорусь від 30.04.2004 № 72, суб'єкти валютних операцій - резиденти (крім банків) здійснюють валютні операції, пов'язані з рухом капіталу:
1) на підставі дозволів Національного банку Республіки Білорусь - валютні операції, зазначені у п. 18 Правил № 72. Порядок отримання дозволів встановлено Інструкцією про порядок видачі дозволів (свідоцтв про реєстрацію) на проведення валютних операцій та на відкриття рахунків за межами Республіки Білорусь, а також подання до банку повідомлень при здійсненні валютних операцій, пов'язаних з рухом капіталу, затвердженої постановою Правління Національного банку Республіки Білорусь від 11.06.2004 № 90;
2) без дозволів Національного банку Республіки Білорусь - валютні операції, зазначені у ст. 10 Закону;
3) у реєстраційному порядку - валютні операції, зазначені в п.19 Правил № 72. Даний порядок встановлено Інструкцією № 90;
4) у повідомному порядку - валютні операції, зазначені у п. 20 Правил № 72. Даний порядок встановлено Інструкцією № 90.
Статтею 10 Закону встановлено, що не потрібно отримання дозволу Національного банку Республіки Білорусь на проведення юридичними особами - резидентами та індивідуальними підприємцями - резидентами ряду валютних операцій, пов'язаних з рухом капіталу, в тому числі на:
- Здійснення платежів нерезидентам за зобов'язаннями, які передбачають передачу резиденту майна, що знаходиться на території Республіки Білорусь і относимого за законодавством Республіки Білорусь до нерухомого майна, або прав на нього;
- Здійснення розрахунків за договорами оренди майна, за винятком договорів оренди майна, що знаходиться за межами Республіки Білорусь і относимого за законодавством Республіки Білорусь до нерухомого майна.
Підпункт 18.4 Правил № 72 встановлює, що дозвіл Національного банку Республіки Білорусь на проведення валютних операцій, пов'язаних з рухом капіталу, необхідно суб'єктам валютних операцій - резидентам (крім банків) для здійснення розрахунків за договорами оренди майна, що знаходиться за межами Республіки Білорусь і относимого за законодавством Республіки Білорусь до нерухомого майна.
Відповідно до ст. 130 ЦК до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, ділянки надр, відокремлені водні об'єкти і все, що міцно пов'язане із землею, тобто об'єкти, переміщення яких без невідповідного збитку їх призначенню неможливе, в тому числі ліси, багаторічні насадження , будівлі, споруди. До нерухомих речей також прирівнюються підприємство в цілому як майновий комплекс, що підлягають державній реєстрації повітряні і морські судна, судна внутрішнього плавання, суду плавання "річка-море", космічні об'єкти. Законодавчими актами до нерухомих речей може бути віднесено й інше майно.
Виходячи зі ст. 10 Закону та п. 18.4 Правил № 72:
1) якщо має місце оренда нерухомого майна, що знаходиться на території Республіки Білорусь, то:
- Орендар - резидент - перерахування орендної плати нерезиденту - абз. 12, ч. 25, ст. 310 Закону - валютна операція, пов'язана з рухом капіталу, що здійснюється без дозволу Національного банку Республіки Білорусь;
- Орендар-нерезидент - отримання орендної плати резидентом - абз. 15, ч. 25, ст. 310 Закону - валютна операція, пов'язана з рухом капіталу, що здійснюється без дозволу Національного банку Республіки Білорусь;
2) оренда будь-якого майна (за винятком нерухомого, що знаходиться за межами Республіки Білорусь) на території будь-якої держави, незалежно від того, хто орендар, а хто орендодавець - перерахування орендної плати - абз. 15, ч. 25, ст. 310 Закону - валютна операція, пов'язана з рухом капіталу, що здійснюється без дозволу Національного банку Республіки Білорусь;
3) розрахунки за договорами оренди нерухомого майна, що знаходиться за межами Республіки Білорусь - п. 18.4 Правил № 72 - валютна операція, пов'язана з рухом капіталу, здійснювана на підставі дозволу Національного банку Республіки Білорусь. Відповідно до листа Національного банку Республіки Білорусь від 15.09.2004 № 31-14/198 "Про проведення валютних операцій" у п. 18.4 Правил № 72 мова йде про розрахунки, пов'язаних зі сплатою орендних платежів, здійснюваних суб'єктом валютних операцій - резидентом на користь нерезидента. Таким чином, відповідно до п. 20 Правил № 72 валютна операція, пов'язана з рухом капіталу, з отримання резидентом від нерезидента орендних платежів за договорами оренди (у тому числі суборенди) здійснюється в повідомному порядку.
Іншими словами, якщо резидент є орендарем (суборендарем) нерухомого майна, що знаходиться за межами Республіки Білорусь, то перерахування орендної плати здійснюється у дозвільному порядку. Отримання орендної плати - валютна операція, пов'язана з рухом капіталу, що здійснюється в повідомному порядку.
На підставі п. 18.4. Правил № 72 склалася наступна практика: якщо між резидентом і нерезидентом укладено договір оренди комплексу (торгового), будівлі, споруди, частини будівлі, приміщення, що знаходиться за межами Республіки Білорусь і относимого за законодавством Республіки Білорусь до нерухомого майна, то на перерахування орендної плати нерезиденту резидент повинен отримати дозвіл Національного банку Республіки Білорусь. Якщо ж між резидентом і нерезидентом укладено договір на участь у виставці (або будь-якому іншому заході), де передбачено харчування, проживання і в тому числі оренда резидентом нерухомості, що знаходиться за межами Республіки Білорусь, то даний договір розглядається як договір на надання послуг (у рамках експортно-імпортних операцій), не підпадає під п. 18 Правил № 72.
Відповідно до постанови № 68 суб'єкти валютних операцій - резиденти не зможуть придбати іноземну валюту для розрахунків з нерезидентами в рамках укладених договорів оренди. Однак на основі чинного законодавства можна вибудувати певні схеми для розрахунків за даними договорами (наприклад, резидент отримує від нерезидента позику в іноземній валюті на термін, що не перевищує 180 днів, потім у відповідності з п. 20.1 Інструкції № 112 купує іноземну валюту для повернення позики. Також певні схеми шикуються за участю уповноваженого банку відповідно до п. 20.5 Інструкції № 112 - за допомогою кредиту, банківської гарантії, поручительства).
На підставі вищевикладеного можна зробити наступні висновки.
1. Договір оренди - самостійний вид цивільно-правового договору, тому не можна ототожнювати оренду з наданням послуг.
2. Розрахунки в рамках будь-якого договору оренди (незалежно від терміну оренди, об'єкта оренди, країни реєстрації нерезидента, суми орендної плати тощо), укладеного між резидентом і нерезидентом, - валютна операція, пов'язана з рухом капіталу.
3. Купити безпосередньо іноземну валюту для розрахунків у межах договорів оренди, укладених між резидентами і нерезидентами, суб'єкти валютних операцій - резиденти не мають права.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція Республіки Білорусь. Прийнята на республіканському референдумі 24 листопада 1996р. (Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь, 05.01.1999, № 1, реєстр. № 1 / 0 від 04.01.1999).
2. Банківський кодекс Республіки Білорусь від 25 жовтня 2000р. № 441-З. Прийнятий Палатою представників 3 жовтня 2000 Схвалений Радою Республіки 12 жовтня 2000 (Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь, 17.11.2000 , № 106, реєстр. № 2 / 219 від 31.10.2000 ).
3. Податковий кодекс Республіки Білорусь від 19 грудня 2002 р . «166-З. Прийнятий Палатою представників 15 листопада 2002 . Схвалений Радою Республіки 2 грудня 2002 . (Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь, 13.01.2003 , № 4, реєстр. № 2 / 920 від 02.01.2003). ЮРИДИЧНА ДОВІДКОВО-ІНФОРМАЦІЙНА АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА «ЮСІАС» - 2008р.
4. Закон Республіки Білорусь від 22 липня 2003 № 226-3 «Про валютне регулювання та валютний контроль». Прийнятий Палатою представників 25 червня 2003 . Схвалений Радою республіки 30 червня 2003 року. (Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь, 04.08.2003, № 85, реєстр. № 2 / 978 від 25.07.2003).
5. Горбунова О.М., Грачова Є.Ю. Система фінансового права / / Фінансове право: Підручник / Відп. ред. Є.Ю. Грачової, Г.П. Толстопятенко. - М. - 2006.
6. Л.А. Ханкевіч «Фінансове право Республіки Білорусь». Навчальний посібник / Мн. Видавництво «Амалфея» 2002р.
7. Фінансове право. Підручник / За ред. проф. О.Н. Горбунової Видавництво «МАУП» М., 2003.
8. Фінансове право. Серія «Підручники, навчальні посібники» / За ред. проф. В.М. Мандріна Ростов-на-Дону Видавництво «Фенікс», 2002.
25 квітня 2007 набула чинності постанова Правління Національного банку Республіки Білорусь від 22.03.2007 № 68 "Про внесення змін і доповнень до Інструкції про порядок здійснення валютно-обмінних операцій за участю юридичних осіб і індивідуальних підприємців".
Суть постанови № 68 зводиться до суттєвого посилення правил гри на внутрішньому валютному ринку, а саме:
Підпункт Інструкції про порядок здійснення валютно-обмінних операцій за участю юридичних осіб і індивідуальних підприємців, затвердженої постановою Правління Національного банку Республіки Білорусь від 28.07.2005 № 112, викладено таким чином, що купувати іноземну валюту суб'єкти валютних операцій - резиденти мають право тільки для здійснення розрахунків в рамках проведених з нерезидентом поточних валютних операцій, за винятком купівлі суб'єктом валютних операцій - резидентом іноземної валюти для здійснення розрахунків з нерезидентом за поточної валютної операції з надання позики на термін, що не перевищує 180 днів.
Нова редакція п. 20.1 Інструкції № 112 позбавила суб'єктів валютних операцій - резидентів можливості купівлі іноземної валюти для здійснення розрахунків з нерезидентами у рамках проведених валютних операцій, пов'язаних з рухом капіталу. Однак у цього правила є два винятки:
1) постановою № 68 в п. 20 Інструкції № 112 доданий п. 20.10, який допускає купівлю іноземної валюти суб'єктами валютних операцій - резидентами для здійснення розрахунків у рамках проведеної з нерезидентом валютної операції, пов'язаної з рухом капіталу з отримання позики на термін, що перевищує 180 днів;
2) Національний банк Республіки Білорусь видав дозвіл від 25.04.2007 № 31-14/505 "Про купівлю іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку", яким до 1 січня
До вступу в силу постанови № 68 суб'єкти валютних операцій - резиденти мають право були змінити цільове використання придбаної іноземної валюти в межах цілей, передбачених п. 20 Інструкції № 112. З 25 квітня
-Якщо іноземна валюта, куплена для оплати витрат, пов'язаних зі службовими відрядженнями за кордон працівників суб'єкта валютних операцій - резидента, у тому числі - на навчання, стажування, семінар, конференцію і інші заходи, пов'язані з підвищенням їх кваліфікації, на підставі одного наказу про напрямку в службове відрядження за кордон буде використана для оплати витрат, пов'язаних зі службовими відрядженнями, зазначеними вище, по іншому наказу;
-На підставі дозволу Національного банку Республіки Білорусь.
Відповідно, при зміні цільового використання придбаної іноземної валюти суб'єкт валютних операцій - резидент подає до виконуючого банку окрім повідомлення про зміну цільового використання придбаної іноземної валюти у двох примірниках за формою згідно з Інструкцією № 112 копію наказу про направлення працівника у службове відрядження за кордон або дозвіл Національного банку Республіки Білорусь.
Відповідно до п. 6 Інструкції щодо виконання банками і небанківськими кредитно-фінансовими організаціями функцій агентів валютного контролю, затвердженої постановою Правління Національного банку Республіки Білорусь від 27.06.2006 № 89, банки здійснюють контроль за цільовим використанням іноземної валюти, купленої резидентами Республіки Білорусь (юридичними особами та індивідуальними підприємцями) на внутрішньому валютному ринку Республіки Білорусь, а також за поданням документів, що підтверджують обгрунтованість купівлі резидентами Республіки Білорусь (юридичними особами та індивідуальними підприємцями) іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку Республіки Білорусь.
Необхідно відзначити, що відповідальність за порушення правил купівлі та використання іноземної валюти, придбаної на внутрішньому валютному ринку за білоруські рублі, можуть понести як суб'єкти валютних операцій, так і посадові особи уповноважених банків.
Посадові особи уповноважених банків можуть бути притягнуті до відповідальності за ст. 11.2 Кодексу Республіки Білорусь про адміністративні правопорушення "Порушення встановленого порядку здійснення валютних операцій і контролю за їх проведенням" (штраф у розмірі від ста до трьохсот базових величин або адміністративний арешт).
Суб'єкти валютних операцій можуть бути притягнуті до відповідальності за ст. 11.46 КоАП "Нецільове використання валютних коштів" (накладення штрафу на індивідуального підприємця або юридичну особу у розмірі до ста відсотків суми коштів, використаних не за цільовим призначенням).
Причому існує можливість залучення як суб'єктів валютних операцій, так і посадових осіб банків за ст. 11.53 КоАП "Здійснення незаконних фінансових операцій" (накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти базових величин, а на індивідуального підприємця або юридична особа - у двократному розмірі сум таких операцій).
Враховуючи вищевикладені норми Інструкції № 89, постанови № 68 і КпАП, неважко здогадатися, що з виходом постанови № 68 банки будуть приділяти особливу увагу питанням купівлі іноземної валюти суб'єктами валютних операцій - резидентами на внутрішньому валютному ринку Республіки Білорусь.
Для того щоб правильно реалізувати норми Інструкції № 112, необхідно чітко визначити, до якого виду валютних операцій належить та чи інша операція: до поточної валютної операції або валютної операції, пов'язаної з рухом капіталу.
У світлі прийняття постанови № 68 актуальним і досить проблемним стає питання про розрахунки за договорами оренди, укладеними між резидентами і нерезидентами.
Договір оренди - один з найбільш поширених видів договорів, які у господарському обороті юридичними особами та індивідуальними підприємцями. У зв'язку з цим платежі за договорами оренди, укладеними між резидентами і нерезидентами, складають значну частину в загальному обсязі платежів, здійснюваних через уповноважені банки.
Відповідно до ст. 577 Цивільного кодексу Республіки Білорусь за договором оренди (майнового найму) орендодавець (наймодавець) зобов'язується надати орендарю (наймачу) майно за плату в тимчасове володіння і користування або у тимчасове користування.
Для правильної кваліфікації валютної операції, пов'язаної з розрахунками за договором оренди, укладеним між резидентом і нерезидентом, звернемося до Закону Республіки Білорусь від 22.07.2003 № 226-З "Про валютне регулювання та валютний контроль".
За Законом валютні операції, що проводяться між резидентами і нерезидентами, поділяються на:
1) поточні валютні операції;
2) валютні операції, пов'язані з рухом капіталу.
Перелік поточних валютних операцій в Законі визначено ст. 5-6, при цьому не встановлено їх вичерпний перелік. Так, абз. 15 ст. 6 Закону встановлює, що до операцій неторгового характеру відносяться й інші операції, перелік яких визначається Президентом Республіки Білорусь або за його дорученням Радою Міністрів Республіки Білорусь, а також міжнародними договорами Республіки Білорусь. В даний час переліку інших операцій неторгового характеру у валютному законодавстві не міститься. Тому діє таке правило: все, що не є поточною валютною операцією (все, що не вказано у ст. 5-6 Закону) - валютна операція, пов'язана з рухом капіталу (дане правило встановлено ст. 7 Закону).
Точна кваліфікація валютних операцій має важливе значення, так як, перш за все, вона пов'язана з режимом здійснення валютних операцій. Необхідно підкреслити, що особлива актуальність правильної кваліфікації валютних операцій виникла в силу прийнятого постанови № 68.
Аналізуючи норми ст. 5-6 Закону, ми приходимо до висновку, що розрахунки за договорами оренди, укладеними між резидентами і нерезидентами, не відносяться ні до надання та отримання кредитів та (або) позик на термін, що не перевищує 180 днів, ні до перекладу та отримання відсотків, дивідендів та інших доходів за вкладами (депозитами), інвестицій, позиковим і кредитними операціями, ні до операцій неторгового характеру.
Залишається лише така поточна валютна операція, як здійснення розрахунків по операціях, які передбачають експорт і (або) імпорт товарів (робіт, послуг), що охороняється інформації, виняткових прав на результати інтелектуальної діяльності, якщо строк між датою надходження грошових коштів (платежу) і датою відвантаження (надходження) товару (виконання робіт, надання послуг), передачі охороняється інформації, виняткових прав на результати інтелектуальної діяльності не перевищує 180 днів, включаючи здійснення таких розрахунків з використанням цінних паперів, що виконують функції розрахункових документів, якщо термін платежу за цінним папером забезпечує надходження ( сплату) грошових коштів в строк, що не перевищує 180 днів з (до) дати відвантаження (надходження) товару (виконання робіт, надання послуг), передачі охороняється інформації, виняткових прав на результати інтелектуальної діяльності.
Іншими словами, виникає питання: чи можна кваліфікувати оренду як послугу і підвести (залежно від терміну надання послуг) під відповідний вид валютних операцій?
В даний час законодавство Республіки Білорусь не дає однозначної відповіді про зміст поняття "послуга". У різних нормативних правових актах дане поняття розкривається по-різному:
1) стаття 30 Податкового кодексу Республіки Білорусь: послугою визнається діяльність, результати якої не мають матеріального висловлювання, реалізуються і споживаються в процесі здійснення цієї діяльності;
2) Положення про порядок здійснення закупівель товарів, робіт і послуг на тендерній основі, затверджене постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь від 19.05.2003 № 652 (нині втратила чинність): послуга - продукт діяльності, не набув, упредметненої форми і закуповуваний замовниками окремо від товарів і робіт;
3) лист Комітету з стандартизації, метрології та сертифікації при Раді Міністрів Республіки Білорусь від 28.04.2003 № 22 "Про затвердження СТБ 1393-2003" Торгівля. Терміни та визначення ": послуга торгівлі - результат взаємодії продавця і покупця, а також власної діяльності продавця по задоволенню потреб покупця при купівлі-продажу товарів;
4) Угода між Урядом Республіки Білорусь і Урядом Російської Федерації про принципи стягнення непрямих податків при експорті та імпорті товарів, виконанні робіт, наданні послуг, ратифікована Законом Республіки Білорусь від 01.11.2004 № 323-З: послуга - діяльність, результати якої не мають матеріального вираження, реалізуються і споживаються в процесі здійснення цієї діяльності, а також майнові права.
Виходячи з вищевказаних розпливчастих визначень поняття "послуга", можна розглядати і оренду як послугу.
Більш того, згідно з п. 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати податку на додану вартість, затвердженої постановою Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь від 31.01.2004 № 16 (на сьогоднішній день втратила чинність): об'єктом оподаткування визнаються обороти по реалізації об'єктів на території Республіки Білорусь, включаючи обороти по реалізації послуг зі здачі об'єкта оренди в оренду.
На сьогоднішній день існують чіткі докази того, що оренда - не послуга, а договір оренди є самостійним видом цивільно-правового договору поряд з договором возмездного надання послуг:
1) ст. 1 Закону:
- Експорт - передача резидентом Республіки Білорусь товарів, охоронюваної інформації, виняткових прав на результати інтелектуальної діяльності, майна в оренду, виконання робіт, надання послуг на платній основі нерезиденту Республіки Білорусь;
- Імпорт - отримання резидентом Республіки Білорусь товарів, охоронюваної інформації, виняткових прав на результати інтелектуальної діяльності, майна в оренду, виконаних робіт, наданих послуг на платній основі від нерезидента Республіки Білорусь. Як видно, в Законі передача майна в оренду і надання послуг - самостійні, різні об'єкти правового регулювання.
2) ст. 733 ЦК визначає види послуг. Оренди серед них немає.
3) висновок Конституційного Суду Республіки Білорусь від 07.02.2002 № З-137/2002 "Про відповідність Конституції Республіки Білорусь Інструкції про порядок формування ставок орендної плати юридичними особами недержавної форми власності при здачі в оренду нежитлових будівель (приміщень)": доводи Міністерства економіки про тому, що здачу в оренду нежитлових будівель (приміщень) слід розглядати як послугу, з посиланням при цьому на Основні положення по складу витрат, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), затверджені міністерствами економіки, фінансів, праці, статистики та аналізу в січні
Таким чином, оренда не є різновидом послуги, а договір оренди - самостійний вид цивільно-правового договору. Звідси випливає, що розрахунки в рамках договору оренди, укладеного з нерезидентом, не підпадають під операції, перелічені в ст. 5-6 Закону. Це означає, у свою чергу, що працює вищевказане правило (все, що не є поточною валютною операцією, - валютна операція, пов'язана з рухом капіталу). До того ж оренда в ст. 10 Закону згадується серед валютних операцій, пов'язаних з рухом капіталу. Тому розрахунки в рамках будь-якого договору оренди, укладеного з нерезидентом (незалежно від терміну оренди, об'єкта оренди, країни реєстрації нерезидента, суми орендної плати тощо), необхідно кваліфікувати як валютну операцію, пов'язану з рухом капіталу.
Окремо хотілося б розглянути особливості валютних операцій у межах договорів оренди нерухомого майна, укладених між резидентами і нерезидентами.
Відповідно до п. 17 Правил проведення валютних операцій, затверджених постановою Правління Національного банку Республіки Білорусь від 30.04.2004 № 72, суб'єкти валютних операцій - резиденти (крім банків) здійснюють валютні операції, пов'язані з рухом капіталу:
1) на підставі дозволів Національного банку Республіки Білорусь - валютні операції, зазначені у п. 18 Правил № 72. Порядок отримання дозволів встановлено Інструкцією про порядок видачі дозволів (свідоцтв про реєстрацію) на проведення валютних операцій та на відкриття рахунків за межами Республіки Білорусь, а також подання до банку повідомлень при здійсненні валютних операцій, пов'язаних з рухом капіталу, затвердженої постановою Правління Національного банку Республіки Білорусь від 11.06.2004 № 90;
2) без дозволів Національного банку Республіки Білорусь - валютні операції, зазначені у ст. 10 Закону;
3) у реєстраційному порядку - валютні операції, зазначені в п.19 Правил № 72. Даний порядок встановлено Інструкцією № 90;
4) у повідомному порядку - валютні операції, зазначені у п. 20 Правил № 72. Даний порядок встановлено Інструкцією № 90.
Статтею 10 Закону встановлено, що не потрібно отримання дозволу Національного банку Республіки Білорусь на проведення юридичними особами - резидентами та індивідуальними підприємцями - резидентами ряду валютних операцій, пов'язаних з рухом капіталу, в тому числі на:
- Здійснення платежів нерезидентам за зобов'язаннями, які передбачають передачу резиденту майна, що знаходиться на території Республіки Білорусь і относимого за законодавством Республіки Білорусь до нерухомого майна, або прав на нього;
- Здійснення розрахунків за договорами оренди майна, за винятком договорів оренди майна, що знаходиться за межами Республіки Білорусь і относимого за законодавством Республіки Білорусь до нерухомого майна.
Підпункт 18.4 Правил № 72 встановлює, що дозвіл Національного банку Республіки Білорусь на проведення валютних операцій, пов'язаних з рухом капіталу, необхідно суб'єктам валютних операцій - резидентам (крім банків) для здійснення розрахунків за договорами оренди майна, що знаходиться за межами Республіки Білорусь і относимого за законодавством Республіки Білорусь до нерухомого майна.
Відповідно до ст. 130 ЦК до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, ділянки надр, відокремлені водні об'єкти і все, що міцно пов'язане із землею, тобто об'єкти, переміщення яких без невідповідного збитку їх призначенню неможливе, в тому числі ліси, багаторічні насадження , будівлі, споруди. До нерухомих речей також прирівнюються підприємство в цілому як майновий комплекс, що підлягають державній реєстрації повітряні і морські судна, судна внутрішнього плавання, суду плавання "річка-море", космічні об'єкти. Законодавчими актами до нерухомих речей може бути віднесено й інше майно.
Виходячи зі ст. 10 Закону та п. 18.4 Правил № 72:
1) якщо має місце оренда нерухомого майна, що знаходиться на території Республіки Білорусь, то:
- Орендар - резидент - перерахування орендної плати нерезиденту - абз. 12, ч. 25, ст. 310 Закону - валютна операція, пов'язана з рухом капіталу, що здійснюється без дозволу Національного банку Республіки Білорусь;
- Орендар-нерезидент - отримання орендної плати резидентом - абз. 15, ч. 25, ст. 310 Закону - валютна операція, пов'язана з рухом капіталу, що здійснюється без дозволу Національного банку Республіки Білорусь;
2) оренда будь-якого майна (за винятком нерухомого, що знаходиться за межами Республіки Білорусь) на території будь-якої держави, незалежно від того, хто орендар, а хто орендодавець - перерахування орендної плати - абз. 15, ч. 25, ст. 310 Закону - валютна операція, пов'язана з рухом капіталу, що здійснюється без дозволу Національного банку Республіки Білорусь;
3) розрахунки за договорами оренди нерухомого майна, що знаходиться за межами Республіки Білорусь - п. 18.4 Правил № 72 - валютна операція, пов'язана з рухом капіталу, здійснювана на підставі дозволу Національного банку Республіки Білорусь. Відповідно до листа Національного банку Республіки Білорусь від 15.09.2004 № 31-14/198 "Про проведення валютних операцій" у п. 18.4 Правил № 72 мова йде про розрахунки, пов'язаних зі сплатою орендних платежів, здійснюваних суб'єктом валютних операцій - резидентом на користь нерезидента. Таким чином, відповідно до п. 20 Правил № 72 валютна операція, пов'язана з рухом капіталу, з отримання резидентом від нерезидента орендних платежів за договорами оренди (у тому числі суборенди) здійснюється в повідомному порядку.
Іншими словами, якщо резидент є орендарем (суборендарем) нерухомого майна, що знаходиться за межами Республіки Білорусь, то перерахування орендної плати здійснюється у дозвільному порядку. Отримання орендної плати - валютна операція, пов'язана з рухом капіталу, що здійснюється в повідомному порядку.
На підставі п. 18.4. Правил № 72 склалася наступна практика: якщо між резидентом і нерезидентом укладено договір оренди комплексу (торгового), будівлі, споруди, частини будівлі, приміщення, що знаходиться за межами Республіки Білорусь і относимого за законодавством Республіки Білорусь до нерухомого майна, то на перерахування орендної плати нерезиденту резидент повинен отримати дозвіл Національного банку Республіки Білорусь. Якщо ж між резидентом і нерезидентом укладено договір на участь у виставці (або будь-якому іншому заході), де передбачено харчування, проживання і в тому числі оренда резидентом нерухомості, що знаходиться за межами Республіки Білорусь, то даний договір розглядається як договір на надання послуг (у рамках експортно-імпортних операцій), не підпадає під п. 18 Правил № 72.
Відповідно до постанови № 68 суб'єкти валютних операцій - резиденти не зможуть придбати іноземну валюту для розрахунків з нерезидентами в рамках укладених договорів оренди. Однак на основі чинного законодавства можна вибудувати певні схеми для розрахунків за даними договорами (наприклад, резидент отримує від нерезидента позику в іноземній валюті на термін, що не перевищує 180 днів, потім у відповідності з п. 20.1 Інструкції № 112 купує іноземну валюту для повернення позики. Також певні схеми шикуються за участю уповноваженого банку відповідно до п. 20.5 Інструкції № 112 - за допомогою кредиту, банківської гарантії, поручительства).
На підставі вищевикладеного можна зробити наступні висновки.
1. Договір оренди - самостійний вид цивільно-правового договору, тому не можна ототожнювати оренду з наданням послуг.
2. Розрахунки в рамках будь-якого договору оренди (незалежно від терміну оренди, об'єкта оренди, країни реєстрації нерезидента, суми орендної плати тощо), укладеного між резидентом і нерезидентом, - валютна операція, пов'язана з рухом капіталу.
3. Купити безпосередньо іноземну валюту для розрахунків у межах договорів оренди, укладених між резидентами і нерезидентами, суб'єкти валютних операцій - резиденти не мають права.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція Республіки Білорусь. Прийнята на республіканському референдумі 24 листопада 1996р. (Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь, 05.01.1999, № 1, реєстр. № 1 / 0 від 04.01.1999).
2. Банківський кодекс Республіки Білорусь від 25 жовтня 2000р. № 441-З. Прийнятий Палатою представників
3. Податковий кодекс Республіки Білорусь від
4. Закон Республіки Білорусь від
5. Горбунова О.М., Грачова Є.Ю. Система фінансового права / / Фінансове право: Підручник / Відп. ред. Є.Ю. Грачової, Г.П. Толстопятенко. - М. - 2006.
6. Л.А. Ханкевіч «Фінансове право Республіки Білорусь». Навчальний посібник / Мн. Видавництво «Амалфея» 2002р.
7. Фінансове право. Підручник / За ред. проф. О.Н. Горбунової Видавництво «МАУП» М., 2003.
8. Фінансове право. Серія «Підручники, навчальні посібники» / За ред. проф. В.М. Мандріна Ростов-на-Дону Видавництво «Фенікс», 2002.