Апокаліптичний образ звіра - ікона для православної Росії

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

│ Даною статтею вінчається моя трилогія про Югославській війні;

↓ отже, вона 4-а в серії.

Переконливе прохання підказати, де такий матеріал може бути потрібен.

Де б ця стаття - або частину її - ні виявилася на-

друкувала, прохання забезпечити можливість того, що-

б будь-що зацікавився міг зв'язатися зі мною.


29-31 травня 1999 (2-4 червня 1999)

Олександр Голенков, Кострома, 156023, Титова 9 - 57; tel: 54 - 45 - 31

--------------------------------- + ---------------- ------------------

а п о к а л і п с і ч е з до і і

Про Б Р А З З В Е Р Я

- Ікона для "православної Росії"? ...


"... Fuer die Gesundheit der Nation ..." Для здоровості нації, не-

необхідно кровопускання в

вигляді війн кожні 10-15 років "

(З рецептів видатного "лікаря нації" Адольфа Гітлера)


Як передмову: про епіграфі.

| Дивно, але у російських людей все ще зберігається Протиотрутним від-

| Торженіе фашизму. І якщо я навів тут в епіграф цитату з вишеоз-

| Значене бредового опусу, то, мабуть, мова піде проти фашизму, а

| Зовсім не "за". У якийсь инако національної середовищі це могло б

| Звучати зовсім інакше. Адже зазвичай цитата, яка взята в Епіген-

| Раф, лише передує думка автора. І, скажімо, марксист цитує

| Маркса, і далі вже розвиває свою власну макрсістскую думку.

| Християнин же приводить Христа, і далі продовжує вже в цьому ж ду-

| Хе ... ... Але ось, неможливо, в російській контексті, процитувати Гітлера,

| І далі вже розвивати свою думку в "дусі гітлеризму" ... Цитата ця,

| Для будь-якої нормальної людини, зрозуміє саме за принципом відтаюють-

| Кивання, а не "принципом тяжіння". І навіть ... російські фашисти

| Навряд-чи починають трактати свої з цитати "основоположників" ... У цьому

| Є щось ганебне ... У цьому є те, що треба приховувати, і прихованої

| Вать, і приховувати ... Навіть ім. І цитувати Гітлера зовсім не в "епігра-

| Фе-шапці ", а де-небудь в" потаємних місцях "," на задвірках "... У цьому

| Є навіть щось ... порнографічне. Може бути, неприємне, але зате

| Дуже вірне, відносно Гітлера, слово. Іншим словом його не замі-

| Нитку. І так як "сл Про ва з пісні не викинеш", то ми тут будемо ви-

| Потреби його застосовувати. І в наведеній в епіграф цитаті, Гітлер лише

| Порнографічно висловив те, що ...

- Ось, про це-то і вся мова надалі.


"Сьогодні в Росії у відкриту закликають до війни" - хотів було я на-

писати. А після подумав і зрозумів, що все відносно. І так, як це

робив Гітлер, сьогодні в Росії поки що робити не можна. "Ще рано". Ска-

зиваєтся загальна православна культура російського народу, загальна його соромливий-

вость, - в результаті чого робити це треба не "у відкриту", а прикрите.

(Хоча й хтозна: може бути, нове покоління, виховане на

без ≈ соромлюся західної "поп-культури", дуже скоро подолає і

цей "комплекс" ..., і виявиться так, що російська земля спосіб-

на народжувати не тільки своїх "Платонов і швидких розумом Невто-

нов ", але і прямолінійних до висловлювання ідей своїх Гітлерів ...)

Але якщо порівнювати з часами при соціалізмі, то вже і зараз ступінь

цієї неприкритої вельми велика.


Порівняння # 2. З соціалізмом


Тоді, при соціалізмі, у нас був дуже гарний міф, що "передова в

світі країна "оточена з усіх сторін державами, так скажемо," менш

передовими ". У результаті чого, вона себе змушена від деяких з них

захищати. ... Деякі ж з них перебувають і зовсім у тій мірі "капіта-

лістіческого озлоблення ", що по-людськи з ними говорити дуже працю-

але. Доводиться застосовувати як "аргумент" військову міць. Але ОБ-

РАЗ-ТО БУВ - ЛЮДСЬКИЙ. Це У НИХ був "Образ Звіра", а не в нас. Під

Принаймні, цей образ звіра у нас тоді у відкриту не сповідували.

А що ж зараз?


Про те "фіговім аркуші", яким прикритий сьогодні у нас Образ Звіра


"Лист" цей знімається дуже легко. Достатньо лише уявити себе не-

ким ... "рекламним агентом", щоб - той "товар", який виробляють се-

годні у нас політики, академіки та науковці "представити обличчям" у вигляді ка-

кого-небудь "кричущого гасла" ..., - щоб отримати всі ті ж сентенції

фюрера.

От тільки "гаслами" такими у нас "кидатися" поки не-

при / ви | чи / чно. - Не тоталітаризм адже ще, а епоха "буржуазного розкладений-

ня ", коли ФІГ ≈ УРИР мода. А модно - прикривати це все різними тон-

комарлевимі фасонами. То "під православ'я", то "під сучасність", то

під "слов'янське братство" ...

Але ось, - скинемо "фасон". Яка квінтессенція наймодніших сьогодні

у нас концепцій історичного розвитку? (... Коли різко "не в моді" став

Ленін і Маркс ...,) Тут називають, як правило, Льва Гумільова. Добре, Поцілуйко

тиру Льва Гумільова:

| "... Для того, щоб населення відчуло себе етносом, знадобився

| Подвиг. На Куликове поле вийшли жителі різних князівств: суз-

| Дальци, володимирці, москвичі, ростовці, псковичі, а повернулися

| Звідти: РУССКИЕ, представники єдиної російської держави ".

"Невинна" на перший погляд цитата. ... Але ось, начитавшись такого, далі

починають вже міркувати: "Що таке народ?". Народ - кажуть - це така

національна спільність, яка:

 ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ 

│ 1.) Може себе називати словом "Ми". │

Але цього мало, і тому: │

│ 2.) Себе протиставити "не ≈ Ми". │

 ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ 

Тобто, потрібен ворог. І справді: зовнішня агресія згуртовує народ

зсередини. Народи: не тільки народилися на світ (відокремившись від інших наро-

дів) у результаті якої-небудь битви, а й змушені надалі "під-

пітивать "своє буття за допомогою битв.

- Ну чим вам не точне відтворення наведеної тут нами в

Епіграф цитати з Гітлера?! ... ("Mein Kampf" - "Моя битва")

Звідси випливає так звана концепція "етногенезу" Льва Гумільова.

Тобто, "народження народів".


Про концепцію "етногенезу"


Народи - як і людина - народжуються, переживають період розквіту, занепаду,

потім навіть старечого старіння (і навіть маразму), і вмирають. У середньому,

на життя народу відпущена 1000 років. ... Якщо подивитися на російський народ, то

ця 1000 років зараз якраз закінчується. І переживає зараз він не щось

інше, як згаданий "період старечого старіння (і навіть маразм)". Чи не

сумніваємося. Що і видно ...

Далі - неминуче смерть. Але так як "вмирати" жодне біологічної

дещо істота не бажає, то зрозуміло, що треба зробити все для того, щоб

вижити. А як? - Ясна річ:

 ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ 

│ 1.) Назвати себе словом "Ми"; │

│ 2.) Протиставити "не ≈ Ми". │

 ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ 

Але так як називати себе словом "ми" далі вже, начебто, нікуди ..., то ось,

простори для протиставлення "не ≈ Ми" завжди безмежні!

Така проста "бінарна схема" є універсальний засіб на всі

випадки життя. На жаль, любителі цієї "бінарності" не уточнює умо-

Вія, при яких вона і справді застосовна. У той час як (та поз-

волено мені буде це сказати) застосовна вона ТІЛЬКИ ЛИШЕ ЗА УМОВИ,

коли мова йде про з а м о з а м до н у т о й якійсь системі: будь то

"Світ", "людина" або "нація".

Тим часом як серед націй виділяється безсумнівно та група, яку

можна назвати т е о к р а т и ч е з к о г о п р о і з х про ж д е н і я.

Тобто, від Бога.


Особливо про нації теократичної походження


Неможливо сказати, наприклад, що єврейський народ жив тільки "1000 років"

(Коли там, де за вищезазначеної теорії ми повинні бачити "зотлілого

старця ", перед нами - історично абсолютно немовля, в нечуваному для

історії прецедент відновлення своєї державності і воскресіння

мертвої мови після 2000-го його забуття ...). І все тому, що в основі

його появи на світ стояв Божий акт, про який читати можна в Біблії.

... Чи можна сказати, що в основі формування і росіян "не стояло

ніякої Божий акт "? ... А як же Хрещення Русі?! ... (1000-річчя якого,

ось, нещодавно відзначили ...). - Ось, виявляється, з чого було б більш

при ≈ особисто [в прямому сенсі слова!] відраховувати історію російського народу,

а не з "Куликовської битви". (З цим можна, звичайно ж, сперечатися, - як

можна сперечатися і з тим, що росіяни - це "прості язичники" ...) "Від битви"

("Від плоті і крові", тобто) ведеться походження будь-якого народу (тобто,

по-слов'янськи, "язика", язичника). Але ... чи можна російський народ розглядає-

вать як "простого язичника"? - Якщо навіть і "язичника", то вже навряд-чи

"Простого". Бо на теократичний цей момент <момент безпосередньо

Божого изволения і Волі> тут теж, дуже безсумнівно, все дуже сильно

"Закручено" ...

Що ж це означає? - Дві речі: як те, що він не може і померти

звичайної "язичницької смертю"; - але смерть ця буде супроводжуватися Агони-

Ями, кошмарами ..., ПОДІБНЕ ЩОСЬ ЧОГО МИ ВЖЕ БАЧИЛИ при більшовизмі ...; -

як і те, що при іншому повороті речей це може для нього означатиме Соверен-

Шенно ОСОБЛИВА, СВІТЛЕ ПРИЗНАЧЕННЯ.

У цьому-то й полягає вся реальна альтернатива того Способу Звіра, про

якому була вище мова. "Альтернатива", причому, в прямому сенсі слова.

Російський народ відзначала завжди ця двоїстість, звана "двоеве-

рії ". Він кидався завжди між язичництвом і християнством. Що ж у підсумку

він обере?! ...


Про єдиною і реальної альтернативи


Росія себе усвідомлювала завжди "спадкоємицею Візантії", а Візантію вважала

"Наступницею Риму", куди перемістився "центр світу" з Єрусалиму вследс-

твіє відпадання народу ізраїльського від щирої історичної гілки теок-

ратическая розвитку (як результат відкидання Христа).

Саме так вона усвідомлювала себе. Вже вибачте за такий "великотрудну

формулювання ". А у вигляді короткого" гасла "формулював це придворний

ідеолог Івана Грозного так: "Два Рими впали, Третій стоїть, а четвертому

не бувати ".

* ------- *

+

Мене, втім, тут можуть вже дорікнути за "роздмухування національної

гордині ". Я ж готовий захищатися, що ніякої такої" національної горді-

ні "не роздувати. Навпаки, я помічаю тут у себе дуже навіть збалансовані-

ний підхід: адже, я ж сказав не тільки про "велике покликання" для

росіян, а й про ВЕЛИКОЇ погибелі, яка цей народ очікує в тому слу-

чаї, якщо він на Покликання це не відгукнеться.

Цього націоналісти не кажуть. Націоналісти - як і прихильники лю-

бій іншої такої ж примітивної конструкції - вічно вихоплюють з усього

таку ОДНУ ТІЛЬКИ БІК, і ігнорують зовсім іншу.

Звідси - і вся Гординя, тобто, в прямому сенсі слова, ви ≈ ГОРАЖі-

вання за цією однією стороною - проти, зрозуміло, протилежної ... От-

куди - і "образ ворога" ... І вищевідзначене "бінарна схема" при цьому робо-

тане вже "на повній котушці" ...

Не те пропоную тут я, бо з'являється Третій початок: Господь.

Система перестає бути "самозамкнутое". А тому і "вигороджувати" - не

треба. З'являється просто інший абсолютно джерело самоусвідомлення: і "Ми",

і "не ≈ Ми" ...

... Щоб далі говорити, необхідно вже Бого ≈ словствовать. А це ви-

ходить за рамки такий - публіцистичної чисто - статті. ... Так дозволено

мені тут буде лише трохи пофілософствувати, і сказати, що весь шлях

історичного розвитку світової філософії (- якщо, в свою чергу ж,

виділити з неї квінтессенцией -) вінчається таким ось просто відкрито-

ем ДВОХ КОМПОНЕНТІВ, необхідних для примітивного буття:

1.) Тотожність; і

2.) Різниця;

- Тобто, все те, що в перекладенні на національне буття, і варіює-

ся на ті ж два пункти: "Ми" і "не ≈ Ми".

Так ось, Бог-Творець є світу Джерелом - як 1-го, так і

2-го. У цьому і полягає навіть Євангеліє, Добра Новина для нього:


Євангеліє для невігласів


Згідно Євангелія, Бог у Христі став таким же, як людина. І це при-

тому, що Він завжди був людині інше. Тут-то і розкривається вперше вико-

тінний і неотмірний Джерело: як (1.) тотожності, так і (2.) відмінності.

Ну а в чому ж ще може полягати для світу Добра Новина?! Адже, стало

бути ... Богом можна харчуватися! буттєвий.хліб живий / тобто, буття /, з-

що йшов з небес ";" Це не те що батьки ваші їли і померли ";" Хліб же, схо-

Керівний з небес, такий, хто Його не помре ";" Хто приходить, Я не

голодуватиме він, а хто вірує в Мене, не буде повік "[Іо.6 :32-51].

Бо ... глибина того і іншого в Бога така, що для осягнення її і

буде потрібно не менше ніж вічність. І всю цю Вічність наповнити можна

досить бурхливим розвитком (подобою і початком чого вже служить розвиток ис-

торичні) Бого ≈ спілкування з участю цих Почав.


                       +                       


Але втім, досить вже богословствувати. Поговоримо на іншій мові

(Хоча "дар інших мов" теж, в принципі, є богослов'я ...). Приміром,

націоналістів:


Звернення до націоналістів


Націоналісти! Вам потрібна "особлива руськість"? - Ось вона, особлива руськість!

Причому, ця "особливість" її така, що й справді ВПЕРШЕ осібно, - лю-

бая інша "особливість" є лише повторенням: французи скажуть, що

вони "особливі", китайці скажуть, що вони "особливі", і німці скажуть, що вони

"Особливі" ..., але хоча б вже в цьому самому "себе називання особливим" тут між

ними простежується повну тотожність! А тому ... Ніяка це не "ОСО-

Бост "! Чого ж у всьому цьому" особливого "?! Це навіть ... дуже добре всім

відомо. І навіть ... старе, як світ!

І лише Творець цього світу для світу - і справді Інша! Відповідно,

і воістину щось особливе, не ≈ бувалі зробити можна лише від Творця.

- Ось у чому Джерело цієї здоровості буття, справжньої здоро-

вості нації ...; всього що завгодно ще. (Так, дуже важливо, ніж нація буде

харчуватися: "Якщо не будете тіла Сина Людського й пити Крові

Його, то не будете мати в собі життя "[Іо.6: 53]).

Причому, російська ця "особливість" не перешкоджає зовсім окремішність -

також французької, китайської, японської ..., який завгодно ще. Це вигідне

відміну окремішність у Творця від всякої іншої в цьому світі "особливості". У

світі, адже, досягається щось одне лише тільки шляхом витіснення друго-

го. Бо площин світ, і цим все сказано. А "В домі Отця Мого обіте-

лей багато "[Іо.14: 2]. З цієї-то самої причини така Особость в Творця

НЕ СЛУЖИТЬ ПРЕДМЕТОМ Гордина. Навпаки, вона служить лише тільки ПРЕДМЕТОМ

СПІЛКУВАННЯ. З ІНШИМИ ТАКИМИ "Особлива". ЧЕРЕЗ ТВОРЦЯ.

* ------- *

+

Але ж ні; приваблює вас зовсім інша "особливість": що досягається

саме шляхом витіснення в цій самій "площини" світу цього, шляхом поділу-

лений і чвар.

А отже, і НЕ "Особливо САМА" приваблює вас тут, а ось цей

сам дух розділення, злоби, ворожнечі. За нею стоїть лише така духовність, і

САМЕ ЦЯ ДУХОВНІСТЬ спокушає вас тут, а не що-небудь ще. Під перед-

логом "будівництва національного буття" ви хочете тільки руйнувати,

руйнувати, руйнувати (що історія Вам багато разів СВІДЧИТЬ).


Про цю "особливої ​​духовності"


Взагалі, це - дух хтивості. А коли люди віддатися хочуть будь-ні-

будь перелюбі, то зовсім не шукають для цього зовні "просторих умо-

вий ": то" В домі Отця Мого обителей багато "[Іо.14: 2]. Навіщо? Адже, вся

"Родзинка"-то хтивості часом складається в якому-небудь "самостісківа-

нии "(і щоб цього не розуміти, треба не бути сладострастніком), в кото-

ром всю цю "об'ємність" зводять до площинності, "дошки", "розставлені-

ють фігури ", і - давай один одного" лупцювати і валтузіть ", валяючись у пилюці!

"Дошка" ця - геополітика. "Фігури" - ми, люди ...

Ось цей-то дух і панує зараз абсолютно у всьому. Необхід-

тість війни обгрунтовують з найвищих наукових позицій. Особливо, в

зв'язку з перспективою нової світової війни, що розвивається на Балканах.

... От зібралися для дискусії на Радіо Росії видатні політологи,

експерти, вчені ... Що кажуть? - Висувається версія за версією, в кото-

яких мусується все та ж бінарна схема. Деякі з них цікаві.

Так, наприклад (на відміну від того, що говорили ми вище):

"Керівники СРСР цілком свідомо створювали такий сильний

образ ворога, бо це було необхідно тоді для створення і настільки ж

сильною "нової історичної спільності радянський народ". А ось "Як тільки

в суспільній свідомості утвердилося то думка, що у Росії ворогів немає,

почалося розмивання етносу ", а тепер" почалося його нове збирання під

впливом зовнішньої загрози ". Маються на увазі, зрозуміло, події на

Балканах. Причому, йдеться це з почуттям правильності того, що відбувається: і

що робили керівники СРСР, і що відбувається зараз на Балканах. Образ

ворога цей потрібний. Війни потрібні. ... Якщо ж ні довго воєн, то народна сущ-

ність "розсмоктується" ... Це вже - не народ, а так, якийсь набрід ...

А ось і інша, "трохи протилежна" версія: "Весь радянський

режим був ... куплений Заходом, щоб мати собі образ ворога. Також сьогодні

куплений і Мілошевич ". Господи! Якщо так просто собі ..." купують режими "...,

то що ж тоді залишається? - Ясно що! Якщо "всі навколо скуплено Штату-

ми ", то нам треба - виділитися. І ось, тут вже Сербія в цьому - приклад.

"Волелюбний сербський народ допомагає прозріти заблукало російсько-

му народу ". заблудлої, зрозуміло, національно. До" Mein Kampf "біснуються-

ватого фюрера тут вже зовсім недалеко.

Навіть виявилося, що ... "Косово - колиска сербської духовності, пра-

вославія, культури "(як і" Росія - батьківщина слонів "). - Адже ясно, чт Про

тут мають на увазі під цією особливою "духовністю". - Особливе протівопос-

тавленіе "Ми" і "не ≈ Ми". На Косовому полі відбулася саме битва, в ре-

док якої серби це вперше особливо відчули, і до цих пір

відчувають ... І не можуть забути. Подібно до того, як ... (але втім, про це

трохи нижче). ... Коли ж тут згадують ще "православ'я", то ...


Особливо про Югославській війні


Серед гидот югославської війни, найбільш пригнічує використання пра-

вославія як генератор своїх особливих національних ідей. Мало те-

го, що "узурпували православ'я", відібравши його в Єдиного Бога і змусивши

бути "не побігеньках" у місцевих "національних божків" (проголосивши місць-

ність Косово його навіть "батьківщиною") ..., але й змушують його виконувати вдосконалення-

шенно невластиву для православ'я роль "покровителя Образу Звіра",

який би роззявляв свою пащу вже в світовому і всесвітньому масштабі ... [Так:

переворот цей його вселенськості обумовлює тут той парадокс, що

"Ми" - це місцевість, а от "не ≈ Ми" - це "все інше", весь світ ...]

Здавалося б, навпаки: від православ'я очікувати треба те, що вище ми

тут називали як Третє початок, Альтернатива звірячому образу. Та й

що ж ще, як воно, має це дати?!

Але ось, історичний досвід свідчить про зовсім протилежне.


Про історію давню любов між війною та історичним православ'ям


Православ'я та використовували, як правило, для отримання тих двох само-

замкнутих компонент, що дозволяють у світі створити всяке "держава" і

"Царство", "народ" шляхом стісківанія межі його між "Ми" і "не ≈ Ми",

поділу всіх на "не ≈ наших" і "Наших" ...

"Ненаших" - вони і не люди. Ось чому можна їх вбивати, як просто

худобу. І християнські заповіді про "любов до своїх ближніх" (і навіть любові до

ворогам!!) тут вже зовсім не діють. Їх - скасували заради того, що

"Головніше": "Ми" і "не ≈ Ми". Вони діють, зрозуміло, лише по відношенню

Н А Ш І Х.

А якби було не так, то чи не могли б єпископи з високих амвонів

проголошувати: "Воїн - почесна місія." Немає більше від тієї любові, як

хто душу покладе за други своя "[Іо.15: 13]. Але дозвольте: адже, воїн не

лише свою "душу кладе", а й ... вбиває. "Бере", тобто, душі інших ... (Те

Тобто це, як мінімум, складне питання ...) - А так само, інші - не люди!

І так це складне питання перетворюється відразу в "простій", навіть дуже

простий ...

Війни виправдовувалися завжди в історичному православ'ї. Не тільки

тільки "визвольні" і по зовнішності "праві", але й війни взагалі.

Зрозуміло, за одного лише умови: що їх ведуть НАШІ. Сам п а ф про с

в про і н и для православних служив предметом особливих захоплень і Прекль-

нання навіть більше за самих власне ж православних святинь. А це - куди

важливіше "конкретної війни". Конкретну війну можна ще пояснити тією або

иною необхідністю. А тут - сама ЗАКОХАНИХ У ВІЙНУ просто як тако-

ву ... - і породжує всю безліч воєн.

Адже, де є така "Закоханість взагалі", там і привід для конк-

дах війни зовсім неважко знайти. Людина змучився без воєн. Він

"Як коханець молодий хвилини солодкої побачення" чекає нової війни,

передчуваючи будь-яку можливість побрязкати зброєю. (Коли надійшло відом-

тя про початок Першої світової війни, то у всіх європейських столицях на-

рід ... тріумфував!)

Тут одразу ж знову приходять на розум тези біснуватого фюрера про ...

"Ф і з і о л о г і ч н о с т і в о ї н". Війни - найпростіший фізіологи-

чний акт, який треба вчасно відправляти. Якщо це не робити, то на-

ція загниває.

Але ... чи існує будь-яке розходження такий ось "біснуватості"

з ... "святим православ'ям"?


Про єдиний і "радикальному" розходженні

ставлення до війни гітлеризму та історичного православ'я


Так, це відмінність існує. І полягає в тому, що ...

║ Що Гітлер висловив (як ми вище називали це) порнографічно,

║ в православ'ї слід робити ... Ну ... як би "м'якше" сказати ...

║ "Під ковдрою", чи що ...

Тобто, потрібен ПОКРОВ (слово дуже навіть православне): який-небудь бла-

говідний привід, що робить війну - не просто "безпутно бовтаються" в

своєму голому вигляді (мовляв, просто "війна для війни"), але "логічно виводь-

мою із шляхів історичного розвитку ". Коли навіть здається:" Крім війни і

іншого виходу немає ". Тоді-то війна відбувається" сама собою ". На своєму,

тобто, місце ...

Для цього (тобто, щоб поставити її на "місце" це) і потрібно буває

деколи розіграти історично цілу драму, і іменовану: "Політика", цей

нескінченний і безперервний флірт з війною і навколо війни. А без

флірту - не можна! Війну треба спершу р а з и р н а т и ...

Тобто, як бачимо ми, мова лише йде про військову ... "е р о т і к е",

а от у ПРОТІВОНРАВСТВЕННИХ ЦИХ Безсоромність, подібно фашизму, історія-

но православ'я помічено не було!

Садомазохістський цей "темперамент" у "сладострастніка з православ-

ної специфікою ", адже, не такий, щоб йому необхідні були кровопускання

кожні 10-15 років ..., але ось раз в років 40-50 можна влаштувати війну. Світову.

По-російськи. Щоб на довгі роки вперед задовольнити свою пристрасть.

І вже лише це одне змушує багато про що задуматися ...


Про блудного гріху

(Про що змушує задуматися вся ця історія "флірту з війною")


Чому всі православні царства впали? Вірніше, ті царства, в яких пра-

вославіе використовували для того ж, чого в будь-якому іншому випадку використовують

"Віру в народних / національних / богів", тобто, по-слов'янськи, язичництво.

За власне ж з православним віровченням істинному, ні одне царс-

тво в історії не завалилося ніколи "просто так", без якогось ДУЖЕ СУ-

Мадських вади в самому ЙОГО ОСНОВІ.

| ... Якщо ж у тіло саме "православного царства" був прийнятий потужний

| Такий "еротичний момент" у відношенні демона воєн ..., і якщо

| Царства ці весь час своє на землі тільки й робили що у від-

| Носінні його розпалювали себе в хтивості ..., то абсолютно ло-

| Гічне, що це ніяк не могло продовжуватися "до без кінця";

| Повинно було піти й покарання за БЛУДНОГО ГРІХ.

║ До якої ж доби взагалі людожерська ця картин-

║ ка "не ≈ наших" і "наших" / наведена вище /

║ могла виправдовуватися "Христом" і "Євангелієм"?!

Чи думають про це всі ті, хто сьогодні знову б хотів "застосувати правос-

лавіе "в якості" підстави "для" НАШИХ "? Ні, вони це ігнорують. Вони

навіть самі так говорять. Взагалі, ця наука "про ігнорування" - абсолютно

особлива тема, і тут її не висвітлити. Але ось, -

Зробивши блудний гріх, треба відразу ж його, до того ж, і проігно-

центрувати. Наче й "нічого не бувало". Це - теж одна з

правил "православної сором'язливості", в порівнянні з без ≈ соромлюся

фашизмом.

... Безпосередньо після падіння православного царства в Росії, вже в

еміграції, православний філософ Ільїн вихваляє війну в цілому ряді ста-

тей, що стали сьогодні майже що ідеологією російського націоналізму. (Те

Тобто, як бачимо ми, навіть у такій ситуації думки його були звернені в дру-

гом зовсім напрямку ...) І справді: якщо послухати Ільїна, то росіяни

таке величезне місце повинні приділяти національної своєю як-би ... "вичур-

ності "..., що все не ≈ росіяни повинні дивитися на них як на" богів ". Разу-

розуміється, що такого не буде. Тому буде війна. Але по Ільїну, і війна

виробляють в душі те саме "добре", "світле" героїчне начало, ко-

лось взагалі тільки є ... / Людські втрати з обох сторін ігнорую-

ються: війна заради богів, а тому і початок - "Божественне" ... /

Взагалі, щодо Ільїна, напередодні написання цієї статті,

сталася ось така історія:


Про І. Ільїна


Мій друг, колишній кришнаїт, але після прозрів до істини православ'я в

саме ДОГМАТИЧНИЙ ЇЇ АСПЕКТІ (маючи поки дуже мізерне уявлення

про аспект також історичному ...) був повинен писати реферат з філософії,

де фігурував і Ільїн. Віддавши належне Ільїну у всьому іншому, він

просто ... з подивом відзначив цей мілітарний момент. (Сусідство з

заповіддю Христа "Блаженні миротворці" в його голові поки що ніяк не

вкладалося ...) Я ж його ще більш здивував, коли сказав, що Ільїн не го-

воріт нічого для православ'я "екстремального", "маргінального", "украй-

го "..., але навіть є самим типовим представником цього русла і ду-

ха. Захоплення війною у православних завжди було У ЦЕНТРІ. І коли пра-

вославние роблять це <роблять ЦЕ>, то ... просто входять в дух <"ВХОДЯТЬ У

ДУХ "!>, В якому вже нічого іншого НЕ БАЧАТЬ, ігнорують ... як гли-

харь, такующій перед самкою ... (Вже, така їхня "дама серця" ...)

* ------- *

+

Без воєн неможливий розвиток. Це сьогодні вже говорять навіть прості пра-

вославние "тітоньки", що прийшли на могили до полеглих своїм синам і

чоловікам. Може бути, їм і видніше ...

Але ось, згадаємо ще один раз то істинно православне віровчення,

за яким також і війни не відбувалися ніколи "просто так". І якщо

війна агресивна, то народ цей на Богом, бо він сам залишив Бо-

га, і в цьому закам'янілістю своєму отда / н | лся демонам, відповідним його

агресивним пристрастям, щоб згодом самому ж пізнати на собі весь

жах і спустошення агресії. Якщо ж війна ця оборонна, то вона -

покарання за гріх. (А "Боже, кого любить, того і карає") У древніх

російських літописах писали: "Прийшли погані на нас за гріхами нашими".

- Сторони, що обороняється У Югославській ВІЙНІ НЕ В ПРАВІ "Іспол-

│ Поклику ПРАВОСЛАВ'Я "ХОЧА Б ВЖЕ ТОМУ, ЩО У НЕЇ НЕМАЄ ОСЬ ЦЕ-

│ ГО УСВІДОМЛЕННЯ ВЛАСНОЇ своєї гріховності як причини війни.

│ А звідси - і все вже інше, чому вона це робити не в праві.

... Ми навіть зараз вже можемо продовжити ту фразу, яку перервали перед

подглавкой про Югославській війні:

"... Косова поля не можуть забути вони в точності так само, як дружин-

щина - перший оргазм. Хочуть повторення ще. І будь-яку ціну ".

Простіть мене, люди добрі, за таке СУСІДСТВО святе і грішне, кото-

рої рясніє в цій статті! Не я це разом поставив.


Таке вже це саме буття: перелюбнім-зубасте, яке навіть і всі

те святе, що потрапляє в нього, прагне негайно роздерти уівідповідності-

твіі з його "own device", тобто, власним його ПРИСТРОЄМ з притаманним

йому поданням про добро і зло і "те, що треба" (або, за Біблією, "і

надійшли з ним як хотіли "[Мф.17: 12]). <Бути може, тому історічес-

ки обмежені одкровення від Бога? ...>

А вищезазначений нами рецепт досягнення при ньому всього його "успіху"

єдиний - не лише для народів і "етносів" як "спільнот людей", але і для

співтовариств звірів, зграї хижаків, де той же "успіх" - у вигляді тих же двох

пунктів - / але вже з теорії еволюції Дарвіна / досягається тим, хто:

 ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ 

║ 1.) Вчасно лежати один з одним; ║

║ 2.) Вчасно покаже один одному пащу. ║

 ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ ═ 

Саме так "трансформуються" тут ті 2 Почала. Слід знати, що іншого

і немає нічого в бутті - якщо, звичайно ж, немає і справді йому нічого вдосконалення-

шенно Іншого, Внемірного, Третього ("Бога немає") ..., і цей наочний його

ОБРАЗ ЗВІРА треба знати в обличчя.

 ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ 

│ Так ... не живіть в собі образ звіра цей ... хоча б православ'ям! │

 ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ 


PS І ще два завершальні штриха, без яких картина була б не

повною.

Неприховане, відкритість того, про що ми зараз говорили, така,

що ... ці демонічні істоти зображені на гербах держав. Лише

подивіться на ці герби, щоб дати відповідь на такий ось по-дитячому прос-

тейшій питання: Істота "ангельського" або демонічного порядку на них

намальовано? (Дітки, хто зображений на гербі?)


Про герб


"... Не хижий звір, орел двоголовий ..." - пам'ятається, ще за комуністів однаковий-

чувати віршик про радянському гербі. Правда, геральдику і самих комуністів

інколи докоряють масонської напряму ... Але як би там не було, від

звичайних тих образі Демона, мабуть, було не по собі навіть їм!

... І ось, після падіння православного царства Росії (вінчався

тим самим ЧИНОМ ДЕМОНА), після ПАДІННЯ І БОЛЬШЕВИЦЬКОГО ЦАРСТВА (на-

ходівшегося "під п'ятою", як стверджують, масонства ...), - замість того по-

загально, щоб хоч якось ЗАМИСЛИТИСЯ ПРО ПРИЧИНИ ПАДІННЯ того й іншого / так

ні ж, усе це ... проігнорували! / ..., поспішили якомога скоріше повернути

Образ Хижака, без якого, як мабуть, стало, у свою чергу ж, "не

по собі "(і те, й інше вже ... Разом узяті!).

 ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ 

│ От і дивиться на нас ... двуголовий виродок-мутант (на якого ми, оче-│

│ видно, - і це в ядерне-то час - повинні всі рівнятися ...), нестямно │

│ ходити з висунутим язиком і вчепився півняче хваткою - чи то в "скіпетр", │

│ а чи то "державу", а чи то що-небудь ще, що при "історично різних │

│ умовах "йому вставлять в пазурі ... (От, ракети" СС "не вистачало ...) │

 ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ─ ("Ікона"!) 

... Коли Христу піднесли римський динарій, то Він відповів: "Чий образ? - У

оригіналі ж, "ЧИЯ ІКОНА?" - Зображена? [Мв.22: 20]. Чия ікона? Що де-

гавкає звір на гербі? - Показує пащу. Як правило. Часто кігті і меч.

Іноді ж дві пащі. Ліворуч і праворуч. Усім.


Про Апокаліпсисі

(І Звірі)


Апокаліпсис називають часом "книгою за сімома печатками". Це, як мінімум,

"Дивна книга". ... І що це за "Звір", який в ньому постійно виходить

з моря, з безодні, землі, і "подібний до рися" (той самий "борсук з поро-

ди кошачих ", якого видно часто на гербі)," ноги в нього як у ведмедя,

а паща у нього як у лева ... "[Ап.13: 2] ..., і що це за" поклоніння образу

Звіра ", який необхідно спершу собі" зробити "? ... [Ап.13: 14]

Насправді ж, "ключ" до розуміння його дуже простий. - Не треба

що-небудь взагалі "підставляти" під його ці страшні образи (тобто, розуміти

їх як-небудь "алегорично"). А треба його розуміти - дуже просто. Бук-

вально. Читаючи все прямо як є. І якщо це образ "звіра" - то саме

ОБРАЗ ЗВІРА, а не кого-то еще. Хижака. "Ні хижаки, ні зажерливі, ні по-

ри, ні п'яниці, ні злоріки - Царства Божого не успадковують "[1Кор.6: 10].

"... І я побачив жінку, що сиділа на червоній звірині, переповненій

іменами богохульними, з сімома головами і десятьма рогами. І дружина

була одягнена в порфіру й кармазин, прикрашена золотом, драгоцен-

вими камінням і перлами, і тримала золоту чашу в руці своїй,

повну гидоти і нечистотою розпусти її ... "[Ап.17: 3].

"... І побачив я престоли та тих, хто на них ... і душі стятих за свід-

тельство Ісуса й за Слово Боже, які не вклонились звірині, ані обра-

зу його ... "[Ап.20: 4]." А диявол, що зводив їх, був укинений в озеро вогненне

та сірчане, де звірина й пророк неправдивий ... ознаки чинив перед нею, що-

ми він звів тих, хто знамено звірини прийняв і поклонився був зобра-

нію "[Ап.20: 9]." А поза - пси, і чарівники, і розпусники, і душогуби, і ІДОЛОСЛУ-

ЖИТЕЛІ, і кожен, хто любить та чинить неправду "[Ап.22: 15, його самий кінець].


Олександр Голенков, Кострома, 156023, Титова 9 - 57; tel: 54 - 45 - 31

--------------------------------- + ---------------- ------------------

6 червня 1999

Як додаток:

"P. S. Всіх P. S."

або

О В И Т О М Д Н Е Т В О Р Е Н І Я

<А що ж, власне, протиставити ще двом цим страшним "PS"?>


"Блаженні миротворці, бо вони будуть

синами Божими "[Мв.5: 9].

(На противагу епіграфу з біснуватого фюрера)


- Ось навіть як! Не більше, не менше! НЕ ЗА ЩО-НЕБУДЬ ЩЕ "синівство" в

Євангелії не обіцяється! Ось, хіба що тільки:

│ "Так будете синами Отця вашого Небесного, що наказує

│ сонцю Своєму над злими і добрими і посилає дощ

│ на праведних і неправедних. Бо якщо ви будете любити люблячи-

│ щих вас, то яку нагороду? Хіба не те саме й митники роблять? І

│ якщо ви вітаєте тільки братів ваших, що особливого

│ робите? Чи не так само чинять і язичники "[Мв.5: 45].

Але це, в принципі, те саме: єдине Сонце; єдиний і Господь. Усиновлення ж

Богу - і полягає в тому, щоб почати виходити з "синівської залеж-

мости "в окремих" осередків "цих, на які - під одним тим же Сонцем і

Небом - люди розбили свій світ.


Відповідь автора на закиди в його компетенції писати твори на цю тему:

... Ще колись фізичного зіткнення сторін, починається "війна фак-

тов ", де кожна сторона з усього видирає ЛИШЕ ФАКТИ З ОДНОГО БОКУ, і

ігнорує всі інші. Хочуть "здивувати" ... самим безліччю фактів, а

зовсім не е. лементарной якісність підношення цієї фактичної ін-

формації (елементарної врівноваженістю двох цих сторін).

І - зрозуміло, що у війні цій фактів "головний аргумент" -

"А скільки ти знаєш фактів?". Тому перше питання: А ти

що, "доктор історичних наук" (щоб "нас у чомусь убеж-

дати ")," професор "," доцент "? ...

- Так Господи, навіщо ж бути "доктором наук", щоб так ось ... лаяться і

"КИДАЛО ФАКТАМ", з усього цього безлічі їх видираючи ОДНУ ТІЛЬКИ СТО-

Рону, ігноруючи абсолютно іншу?! - Я цим не займаюся! Я краще того

віддам перевагу - і не бути цим "доктором", і знати цих фактів стільки,

скільки знаю ..., але ось вже В ТОМУ, ЩО Я ЗНАЮ, застосовувати двосторонній під-

хід! Адже, я за це відповідаю! І боюся бути осуж ... зі "псами".

Взагалі ж ... кількість фактів цих таке, що мало який чоловік

здатний окинути їх все, своїм поглядом. На чому-небудь змушений він - і се-

бя обмежити. ... І тут вже розрахунок аматорів до "кількості фактів" вдосконалення-

шенно простий:

"Закинути" його фактами, ретельно ними підібраними з лише

тільки однієї сторони, захарастити ІМІ ЙОГО СПРИЙНЯТТЯ так,

щоб крім її він більше вже нічого і не бачив!

Моєю ж метою тут і було як раз показати - ДВОСТОРОННІЙ ПІДХІД (ко-

торий єдино тільки можливий, зрозуміло, лише з чогось Третього ...).

Для цього зовсім не потрібна особлива "множинність" цієї тільки фак-

тичної інформації, - так само як і, зрозуміло, неприпустима не-

вежественность за частиною відомих всім фактів.

- Якщо ви в цьому хочете мене дорікнути, то будь ласка. Але ось, по-

жалуйста, не зараховуйте завзятий мене в число учасників цієї війни, і не

намагайтеся зрозуміти, "з якого боку я воюю". Не намагайтеся, тим більше ж

мене - ще до всього цього - зупинити зі словами: "Ну, який ти вояка?!

Ти навіть фактів-то порядне число в свій рюкзак не набрав!! "(Тобі і

"Стрілятися-то нічим" ...).


Олександр Голенков, Кострома, 156023, Титова 9 - 57; tel: 54 - 45 - 31

--------------------------------- + ---------------- ------------------

До моменту прочитання Вами цього мого твору, мною вже, ймовірно, на-

писана нова, сильно відмінна версія, за якою зверніться до мене:

Олександр Голенков, Кострома, 156023, Титова 9 - 57; tel: 54 - 45 - 31

Де б ця стаття - або частину її - ні виявилася на-

друкувала, прохання забезпечити можливість того, що-

б будь-що зацікавився міг зв'язатися зі мною.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Релігія і міфологія | Реферат
76.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Ікона та образ
Взаємовідносини російської православної церкви і держави в сучасній Росії
Наука і освіта в Росії від православної культури до православного природознавства
Держава і суспільство сучасної Росії в соціальній концепції Російської Православної Церкви
Поведінка переслідуваного звіра
Число звіра 666
Пушкінський образ Росії
Блок а. а. - Образ росії
Оглядові теми за творами російської літератури xx століття - знак звіра роман про афганську війну
© Усі права захищені
написати до нас