Закладу сторінка 4

34 мовлення, уяву, фантазію, творчі здібності; виховувати повагу до професії лялькаря, допитливість, емоційність; ознайомити дітей з професією лялькаря, з видами ляльок, матеріалом з якого їх виготовляють
Перша прогулянка
 Екскурсія до районного Будинку культури «Розмай»;
 Пальчикові ігри: «Пальчики вітаються», «Коза рогата»,
«Віяло», «Дружна сімейка»;
 Етюд «Покажи емоцію»;
 Дидактична вправа «Склади казочку» (за сюжетними картинками);
 Вправа «Люстерко» (на емоції, міміку);
 Організація ігор – імітацій: «Як розмовляють свійські птахи?»;
 Гра на розвиток емпатії «Хто як ходить?» (Я ведмідь, лисичка, зайчик…);
 Рухливі ігри: «Заборонений рух», «Лисиця та гуси»,
«Відгадай чий голос?»
Друга половина дня
 Дидактичні ігри: «Хто ти маска?», «Плутанина в цирку»,
«Юні фантазери», «Перетворення кульки»;
 Драматизація казки батьками для дітей «Рукавичка»;

Режисерські ігри ( дитина як режисер, «водночас голос за кадром», організовує режисерське поле, акторами і виконавцями в якому є ляльки);
 Творча гра «Скриння для ряження»;
 Ігри за сюжетами художніх творів;
 Режисерські ігри (дитина як режисер, «водночас голос за кадром», організовує режисерське поле, акторами і виконавцями, в якому є ляльки);
 Художня праця: виготовлення афіш, квитків, декорацій до вистав;
 СХД: виготовлення казкових героїв з покидькового матеріалу, ліплення «Мій улюблений казковий герой», аплікація «Декорації до казок» виготовлення іграшок- саморобок з природнього матеріалу;
 Драматизація та інсценування вистав з використання різних видів театру;
 Сюжетно-рольова гра «Театр». Ігрові ситуації:
«Готуємося до прем’єри»;
«Школа акторської майстерності»;
«На виставі»;
«Ми костюмери»;
«Виготовляємо декорації»;
 Моногра (індивідуальна), у процесі якої дитина є і

35 сценаристом, і режисером, і виконавцем усіх ролей
Друга прогулянка
 Театр повітряних кульок;
 Етюд «Пісенька оживає» (відображення змісту пісні рухами та жестами);
 Ігри-інсценізації «Казка про дружніх каченят», «Коза-
Дереза»;
 Мовленнєві вправи (імітаційні та творчі) «Я актор»,
«Маска»;
 Рухливі ігри з мовним супроводом;
 Рухливі ігри: «Запам’ятай свою позу», «Сова»
Практика переконує, що театрально-ігрова діяльність – одна з найважливіших засобів розвитку емоційної культури, здатності до співчуття та співпереживання, орієнтована на збагачення творчого потенціалу дитини, розвиток її здібностей та задатків. Театр акумулює життєву мудрість, оптимізм, позитивно впливає на емоційну сферу дитини, сприяє розвитку її пізнавальних інтересів, становленню дитячих характерів, надає унікальну можливість для самовираження особистості, забезпечує життя дитини в світі краси, гри, казки, музики, фантазії. Традиційно заняття залишається найефективнішою формою роботи з дітьми. Утім, головна передумова наповнити його зміст сучасним матеріалом, інтерактивними засобами співпраці з дітьми, щоби максимально зацікавити та залучити їх до театралізованої діяльності.
1.6. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕАТРАЛЬНОГО ГУРТКА У
ДОШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
Домінантою у освітньо-виховному процесі дошкільного закладу вважаємо педагогічно доцільну організацію театралізованої діяльності, оптимальний добір ефективних, цікавих, сучасних методів виховного впливу. Необхідно наголосити, що ефективній та професійній організації даного виду роботи будуть сприяти спеціально створені

36 умови, які сприятимуть успішній творчій самореалізації кожного вихованця.
Ефективність дитячої театралізованої діяльності обумовлена ступенем готовності дошкільника до неї. Велику роль в організації театралізованої діяльності грає вихователь, уміло направляючий даний процес. Необхідно, щоб вихователь не тільки виразно читав або розповідав, умів дивитися і бачити, слухати і чути, але і був готовий до будь-якого «перетворення», тобто володів основами акторської майстерності, а також основами режисерських умінь. Формуючи творчі начала засобами театралізованої діяльності пропонуємо використовувати театрально-ігрові форми роботи в різні режимні моменти.
З метою задоволення потреб батьків у розвитку творчих здібностей, нахилів та таланту дітей, педагог творчо та ефективно організовує роботу театрального гуртка «Афіша». Зміст роботи театрального гуртка полягає в реалізації творчого потенціалу кожного вихованця, надання можливості усім учасникам проявити себе, опанувати основами акторської гри та перевтілення. Найголовнішим критерієм зацікавлення вихованців є фонд бажань дитини (інтереси, смаки, любов до мистецтва), фонд можливостей дитини - результати обстежень, діагностувань, спостережень (творчі уміння, артистизм, розвиток пластики та гнучкості), бажання батьків. Кожна дитина має певні здібності, тому завдання педагогів і батьків – визначити та допомогти їх розвинути.
Заняття театралізованого гуртка організовується щотижня, в другу половину дня, тривалістю 25-30 хвилин. Щоразу дошкільнята мають можливість поринути у чарівний світ театру, провести цікаво та змістовно час, адже вся діяльність проходить у захоплюючій, ігровій, динамічній формі. Це веселі майстер-класи з ляльководіння: «Оживи маріонетку», «Секрети ляльки Петрушки», «Пластичні медитації»,

37
«Чарівні перетворення звичайнісіньких предметів»; вправи-емпатії, етюди «Посварилися – помирилися», «Театр масок», «У магазині дзеркал», «Баба-Яга», «Три настрої»,«Фокус», «Упертюх», в яких персонажі переживають різні емоційні стани.
Значне місце в роботі гуртка займає використання різних видів театру як класичних так і нетрадиційних. Саме тому ефективною формою роботи є організація майстер-класів для дітей з мистецтва ляльководіння: «Оживи маріонетку», «Секрети ляльки Петрушки»,
«Пластичні медитації», «Кольорові рукавички», «Чарівні перетворення звичайнісіньких предметів» (чашки, кульки, віники, шкарпетки,
котушки тощо), які вдало вписуються в мозаїку театралізованої діяльності. Вдале поєднання найрізноманітніших видів театру, значно підсилює та приваблює увагу глядачів (ляльковий, тіньовий, пальчиковий театр, драматизації та інсценування казок, фланелеграф, нетрадиційні види театру).
Враховуючи те, що через казку пролягає найважливіший шлях до серця дитини, педагог в своїй діяльності з вихованцями широко використовує театрально-ігрове середовище не лише групової кімнати, а й дошкільного закладу, зокрема розробила серію театрально-ігрових заходів з дітьми, батьками, вихователями у Кімнаті Казки.
Особливістю діяльності гуртка є синхронізована робота з основ акторської майстерності, основ режисерських умінь, майстерності ляльководіння, формування почуттів та високої емоційної культури дошкільників. Організація театралізованої діяльності підпорядкована сталому алгоритму:
- емоційне ознайомлення зі змістом казки, п`єси;
- характеристика та аналіз емоційного стану героїв казки;
- організація ігрової діяльності сюжетно-тематичного спрямування змісту казки;

38
- продуктивно-творча діяльність: виготовлення персонажів, підготовка необхідних декорацій, атрибутів;
- міні-заняття з ляльководіння (володіння технічно-руховими навичками різних видів театральних ляльок);
- вправи психологічного спрямування на формування виразності емоційного стану за допомогою жестів, міміки, вправляння в пантомімічних сценках;
- робота у мізансценах розвиває чуття композиції, вихованці вчиться грати в ансамблі, враховуючи манеру виконання інших учасників вистави;
- репетиції на сцені: режисерська робота поєднання акторської гри, декораторів, костюмерів, музичного супроводу тощо;
- виступ: злагоджена творча робота акторської трупи з елементами
імпровізації.
Завдання дорослого полягає в тому, щоб «вдихнути» в театральну постановку життя, сприяти прояву емоційного ставлення кожного учасника до побаченого. Невід’ємною частиною діяльності гуртка є постановка мініатюр, де діти вчаться акторської майстерності перевтілення, вираженню емоцій, почуттів «мовою тіла», інтонацією, словами. Щоразу дошкільнята мають можливість поринути у чарівний світ театру, провести дозвілля весело граючись та розвиваючись, адже заняття театральної студії проходять у захоплюючій, ігровій, динамічній формі. Цікаві вправи й етюди переходять у гру, веселе і змістовне спілкування.
Керівник театрального гуртка планує заняття з використанням найрізноманітніших видів діяльності. Перша частина заняття включає в себе ритмічні ігри із спеціальними вправами для розвитку пластики, координації, голосу, дикції, емоційної виразності, жестів, міміки, комунікативних навичок. Друга частина – це безпосередня театралізована діяльність, під час якої використовуються різні види

39 театрів, починаючи з лялькового та завершуючи театром «живих» тіней. Третя частина – обов’язково включає в себе гру на музичних
інструментах, співи, використання шумових ефектів для драматизації, слухання музики. Така організація діяльності дітей дошкільного віку сприяє розвитку слухової уваги, ритмічного слуху. Діти привчаються до взаєморозуміння в колективі, слухати та розуміти музику, театральне мистецтво.
Набуті на заняттях театрального гуртка вміння діти використовують у театралізованих дійствах. Такі дійства є своєрідним підсумком роботи, гуртківці презентують свої постановки для дітей садочка, батьків, гостей дошкільного закладу. Така мозаїка діяльності сприяє розвитку емоційного резерву та майстерності кожного маленького актора. Проте, найвагомішим показником роботи театрального гуртка «Афіша» є великий стійкий інтерес дітей до музично-театралізованої діяльності. роботи театрального гуртка
«Афіша». Творчо та ефективно організовуючи роботу театрального гуртка «Афіша» подаємо план роботи гуртка.

40
РОЗДІЛ 2. РОЗВИВАЛЬНЕ ТЕАТРАЛЬНО-ІГРОВЕ
СЕРЕДОВИЩЕ ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
2.1. ТЕАТРАЛЬНО ОСВІТНІЙ ПРОСТІР - НЕОБХІДНА
ПЕРЕДУМОВА ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ ДИТИНИ
Розвивальне предметно-ігрове середовище — це система матеріальних об`єктів діяльності дитини, що функціонально моделює зміст її духовного і фізичного розвитку. Тому, не випадково грамотне педагогічне керівництво сприяє повноцінному розвитку дошкільника.
Реалізація цієї умови потребує правильної організації предметно-
ігрового середовища, за допомогою якого педагог створює для дитини зону найближчого психічного розвитку.
Усі компоненти розвивального предметно-ігрового середовища пов`язуються між собою за змістом, масштабом, художнім вирішенням. Проектування предметно-ігрового середовища потребує врахування психологами, педагогами та дизайнерами особливостей
ігрової діяльності дитини, оскільки повинно відповідати принципові функціонального комфорту й основним положенням розвитку дитячої діяльності.
Особливу увагу треба приділити матеріалам, їх міцності й гнучкості, композиції, естетичним та гігієнічним показникам.
Предметно-ігрове середовище в сучасних дошкільних навчальних закладах має відповідати певним принципам: це, перш за все, свобода досягнення дитиною свого права на гру, яка реалізується як право вибору дитиною теми, сюжету гри, тих чи інших іграшок, місця та часу проведення гри. Створюючи в дошкільному навчальному закладі умови для здійснення дітьми свого права на гру, потрібно запропонувати їм найзручніший у розкладі дня час для гри, виділити відповідне місце, обладнати його універсальним предметно-ігровим середовищем, придатним для реалізації різних видів ігор.

41
Принцип універсальності
предметно-ігрового середовища дозволяє самим дітям і дітям разом з вихователем будувати і змінювати
ігрове середовище, трансформувати його відповідно до виду гри, її змісту та перспектив розвитку. Саме тому предметно-ігрове середовище повинно бути розвивальним, тобто воно має функціонально моделювати розвиток гри і розвиток дитини через гру.
Усі ігрові та не ігрові предмети повинні відповідати принципу безпеки. Зазначені принципи побудови розвивально-предметного середовища дуже важливі на практиці. Практика виховання дітей у грі й засобами гри інколи заходить у глухий кут в умовах доволі широкого в наші дні вибору іграшок та обладнання і порівняно малих коштів на
їх придбання. Тому дуже важливо продумати педагогічну стратегію створення в дошкільному навчальному закладі доступного, і при цьому справді розвивального предметно-ігрового середовища.
Вихователі вікових груп навчального закладу самостійно вибирають кількість осередків та їх наповнення. В групах створені осередки: пізнавального розвитку, природознавчий, ігрової діяльності, театралізованої діяльності, художньо-естетичного розвитку, відпочинку та усамітнення, фізичного розвитку та безпеки життєдіяльності, соціально-моральний, креативний осередок.
В осередку ігрової діяльності створені умови для організації з дітьми дидактичних, сюжетно-рольових, настільно-друкованих, будівельно-конструктивних ігор.
Музичні інструменти, все необхідне для занять з аплікації, малювання, ліплення, розмальовки, книги різних жанрів знаходяться в осередку художньо-естетичної діяльності.
Значна увага приділяється осередкам театралізованої діяльності, де знаходяться різні види театру (настільний, картонажний, пальчиковий, театр рукавичок) та все необхідне для ігор-драматизацій.

42
Пропонуємо наповнення театрального осередку в групах дитячого закладу.
Перш за все, в групах дошкільного закладу необхідно створити умови для розвитку у дітей театральних творчих здібностей: обладнати осередок театралізованної діяльності або куточок казки. В осередку театралізованної діяльності слід розмістити різні види театру: театр верхових ляльок (ляльки знаходяться вище актора, що працює з ними, над ширмою); театр рукавичок (пальчиковий, шкарпетки, ложковий); настільний театр (ляльковий, площинний, картонний, магнітний); театр маріонеток або тростинних ляльок (ляльки знаходяться нижче актора, що працює з ними, ляльками управляють за допомогою ниток); театр тіньовий (плоске зображення, яке кидає тінь на екран- сцену); театр іграшок або площинний (картинки, фланелеграф) тощо; тантаморески або «живі» ляльки, у яких тулуб, ноги, руки виготовленні з матерії, а головами слугують – голови акторів – ляльководів; театр ляльок з речей ужитку тощо.
Даний перелік залишається відкритим, адже завжди є місце для творчості.
Чим більше різноманітних видів театру буде використовувати вихователь у своїй роботі тим глибше, різноманітніше вони впливатимуть на розум, почуття й емоції вихованців.
Іграшки, які призначені для театралізованих ігор, розрізняються за видами театральних дій, засобами їхнього використання в грі, матеріалом, розміром. Елементи атрибутики, якими рекомендуємо поповнити осередки:

43
• костюми, елементи костюмів, атрибути, елементи декорацій, театральна бутафорія для ігор-драматизацій;
• ляльки-іграшки, декорації та бутафорія для ігор у ляльковий театр;
• театральні ляльки, маріонетки, театральні лялькові декорації, костюми та елементи костюмів, маски, бутафорія, декоративна атрибутика для святкових карнавалів.До них відносяться костюми, маски, жезли, іграшки-сюрпризи. Ці іграшки є важливим атрибутом усіх дитячих свят, і не завжди вони невеликі за розміром; святково- карнавальні іграшки можуть бути занадто великими, декоративними.
У міні-осередку театралізованих ігор доречно мати різні види театрів (настільний, пальчиковий, маріонетковий та інші), елементи декорацій, ширми, театральну бутафорію, атрибути для ігор- драматизацій, костюми та їх елементи, наголовники, нагрудні знаки, зображення відомих казкових персонажів тощо.
Для молодших дошкільників вихователь повинен мати ляльки- рукавички (бі-ба-бо), пальчикові ляльки, виготовлені з легких матеріалів (пап`є-маше, тканина, хутро). Вимоги до образного вирішення театральних ляльок аналогічні до звичайних ляльок та фігурок. Театральні іграшки для дитячого садка – це іграшки для близького споглядання. Образи мають бути приємними, емоційно привабливими, не лякати дітей (навіть якщо персонаж негативний).
Для самостійного використання молодшим дошкільникам пропонують тільки театр іграшок. До театральних іграшок також відносять елементи костюмів, що зазвичай знаходяться в куточках ряження і мають велике педагогічне значення для формування рольової поведінки дітей.
Для дітей старшого дошкільного віку набори або окремі театральні іграшки відповідають таким же вимогам, що і на попередньому віковому етапі. Старших дошкільників знайомлять з тіньовим театром, а також навчають керувати нескладними ляльками

44 маріонетками та тростинними ляльками. Протягом всього дошкільного віку актуальним є використання театру іграшок та площинного театру відповідно до тематики казок, інших літературних творів. Конструкція
іграшки-рукавички для старшого дошкільника повинна забезпечувати зручність використання, відповідно до ергономічних особливостей дитячої руки.
Слід передбачати та організувати спеціальні практичні заняття
«Оживи ляльку», по навчанню дітей умінням і навикам роботи з цими видами театру, тобто пряме навчання ляльковедення. Означенні заняття спрямовані на оволодіння дитиною мистецтвом сценічних рухів ляльки, їх узгодження з мовленням та рухами інших персонажів.
Осередок театралізованної діяльності також необхідно обладнати
ігровим атрибутами : ширма для показу лялькового театру (легка, зручна, з завісою для зміни декорацій під час вистави); маски (бажано, щоб були виготовленні дітьми власноруч); музичні інструменти (необхідно мати фототеку інструментальної музики та запису звуків природи)
Осередок «Маленький актор» можна обладнати світлинами відомих акторів у різних ролях, фотоальбомом «акторів-дітей», ескізами масок. В осередку варто розмістити «театральну скриню», в якій знаходяться елементи костюмів, заготовки для них — різні види тканин; аксесуари: капелюшки, стрічки, гудзики, броші; реквізити.
Враховуючи особливості гендерної соціалізації дошкільників в осередку потрібно розмістити матеріали відповідаючі інтересам хлопчиків та дівчаток.
Педагогу необхідно пердбачити розташування куточка усамітнення, де дитина зможе побути наодинці, порепетирувати перед дзеркалом, пограти в дидактичну гру, переглянути фотоальбом з сюжетами вистав тощо.

45
Осередок корекції та розвантаження «Я - особистість» включає в себе збірку відео сюжетів, мультфільмів, картин, ілюстрацій соціально
– морального характеру, набір світлин та схем різного настрою, піктограми, сімейні міні-фотоальбоми, дидактичні посібники психологічної спрямованості «Кубик настрою», «Мішок крику»,
«Абетка настрою», «Скриня страху», «Емоційний колобок», люстерка, малюнкові тести, дидактичні ігри емоційно – ціннісного спрямування.
Робота в даному осередку допоможе дитині сформувати правило доцільну поведінку та визначати межі соціально прийнятої схвалювальної та не схвалюваної поведінки, визначати позитивні та негативні емоційні стани.
Кожен з цих куточків повинен бути широко використаний при організації ігрової діяльності. Діти можуть самостійно вибирати гру, самостійно переміщуватися з куточка в куточок. Закінчивши одну гру, вони зацікавлюються іншою.
Запропоновані осередки оптимально збалансують спільну та самостійну творчість дошкільників, допоможуть краще усвідомити емоційні стани, нададуть дітям можливість експериментувати з своїми емоціями; допоможуть вихователеві, використовуючи розвиваючий потенціал театралізованої діяльності, педагогічно грамотно сприяти розвитку емоційної сприйнятливості дітей дошкільного віку.
У дошкільному навчальному закладі бажано обладнати окремі напівфункціональні приміщення: музей казки, театральний музей, гримерну, театральну вітальню, музичну залу, в яких можна проводити спеціальні театралізовані заняття, свята та розваги, влаштовувати вистави.
Усі приміщення, осередки і куточки мають бути затишними та легко трансформуватись. Обстановку і матеріали варто міняти так часто, як того потребує поява нових інтересів. Бажано, щоб діти брали

46 участь у змінах обстановки у приміщеннях і щоб дорослі враховували пропозиції малюків.
Зорієнтуватися у різномаїтті театрально-ігрового середовища допоможе модель організації театралізованої діяльності в дошкільному закладі
(Додаток 3)
На наш погляд, серед великої кількості ширм, декорацій, сцен, цікавою та практичною ідеєю видалось виготовлення 3-D сцени
«Панорама казок». Конструкція розподілена на три сектори. Сюжети секторів: лісова галявина, палац, українська хата (зовні та зсередини) дають можливість розігрувати велику кількість казок використовуючи різноманітні види театрів. Мета використання сцени:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 12

скачати