Закладу сторінка 12

Поза — це певне положення тіла. Як форма невербальної поведін¬ки, поза інформує про емоційний стан людини, стосунки між учасни¬ками спілкування.
Режисер — керуючий акторами, що роздає ролі; особа, яка керує постановкою вистави.
Реквізит — речі справжні або бутафорські, необхідні акторам по ходу дії вистави.
Ремарка — пояснення драматурга на сторінках вистави, які визначають місце та обстановку дії, вказують, як повинні поводитися дійові особи в тих чи інших обставинах.
Репертуар — вистави, що йдуть в театрі в певний проміжок часу.
Репетиція — повторення, попереднє виконання вистави.
Репліка — фраза дійової особи, слідом за яким вступає інша дійова особа або відбувається будь-яка сценічна дія.
Рефлексія — здатність людини аналізувати власні дії, вчинки, мо¬тиви
і співвідносити їх із загальнолюдськими цінностями, діями, вчин- ками, мотивами інших людей. Тобто, це вид пізнання, в ході якого особистість сама стає об'єктом свого спостереження.
Режисерські ігри — це здебільшого індивідуальні ігри, в яких дитина керує уявлюваною ситуацією в цілому, діє одночасно за всіх учасників.
Це перенесення дитиною способів дії з одного предмета на інший, що має вирішальне значення для розвитку зв'язного мовлення. У режисерській грі мовлення - головний компонент. Вигадуючи окремі епізоди гри, дитина діє за ігрових персонажів, промовляючи за кожного, або пояснюючи все, що відбувається.
Розвивальне середовище
- комплекс психолого-педагогічних, матеріально-технічних, санітарно-гігієнічних, ергономічних,

157 естетичних умов, що забезпечують організацію життя дітей у дошкільному закладі.
Розвиток — процес кількісних і якісних змін в становленні особистості, її ціннісного ставлення до навколишнього світу та самої себе.
Роль — форма соціальної поведінки; соціальна функція особистості, яка полягає у виконанні нею прийнятих у даній групі норм, правил, приписів.
Рольове мовлення — звернення до товариша по грі відповідно до власної ролі і ролі, яку він виконує.
Спілкування — взаємодія людей, під час якої вони обмінюються різ- номанітною інформацією з метою налагодження стосунків і об'єднання зусиль для досягнення спільного результату. Характерною особливістю спілкування є розкриття суб'єктивного світу однієї людини для іншої.
Сцена — місце, де відбувається театральна вистава; синонім слово
«явище» - окрема частина дії, акту театральної вистави, коли склад дійових осіб на сцені залишається незмінним.
Сюжет - відображення дітьми у грі певних подій, взаємин із жит¬тя та діяльності оточуючих.
Сюжетно-рольова гра — відтворення дітьми дій дорослих і стосунків між ними. Це - образна гра за певним задумом дітей, який розкриваєть¬ся через відповідні події (сюжет) і розігрування дітьми.
Структурними компонентами сюжетно-рольової гри є роль, сюжет, зміст, правила, ігрові дії, рольові і реальні стосунки, ігрові предмети і предмети-замінники.
Творчість - притаманна лише людині діяльність, що породжує якісно нове, відмінне, неповторне, оригінальне, унікальне.
Творчі ігри - ігри, в яких виявляються образи, що містять в собі умовне перетворення навколишнього.

158
Творчі здібності пов'язані із уявою і дають змогу дитині знаходити оригінальні способи і за¬соби розв'язання задач, придумати казку чи
історію, скласти гру чи намалювати малюнок.
Творча уява - процес створення нових, оригінальних образів та ідей.
Театралізовані ігри - розігрування в особах певного літературного твору і відтворення за допомогою виразних засобів (інтонації, міміки, жестів, пози, ходи) конкретних образів.
Театр – синтетичне мистецтво, що здійснює багатосторонній вплив на сприйняття глядача за допомогою акторськоговиконання, пластичного, кольорового, образотворчого, музичного рішень.
Театралізована діяльність — це художня діяльність, що пов'язана зі сприйманням творів театрального мистецтва і відтворенням в ігровій формі набутих уявлень, вражень, почуттів.
Театралізована гра – це діяльність, що моделює біосоціальні стосунки, зовні підлеглі сюжету сценарію у визначених часових і просторових характеристиках; у цій діяльності прийняття образу опредметнене
(переодяганням або лялькою), і виражається різноманітними символічними засобами (мімікою і пантомімою, графікою, мовленням, співами тощо).
Театралізовані ігри – розігрування в особах певного літературного твору і відтворення за допомогою виразних засобів (інтонації, жестів, пози, ходи) конкретних образів.
Тембр - забарвлення звуку. Його яскравість, м'якість, різкість, глухість відрізняє голос однієї людини від іншої, справляє приємне чи неприємне враження на слухача.
Темперамент - стійке поєднання індивідуальних особливостей
індивіда, пов'язаних із динамічними аспектами психічної діяльності:
інтенсивністю, швидкістю, темпом, ритмом тощо.
Толерантність - терпимість до чужої думки, віри, поведінки.

159
Трагедія - драматичний жанр, в якому зображується напружена боротьба пристрастей або ідей, громадська або особиста катастрофа.
Трагедіїз азвичай закінчуються загибеллю героя.
Уява - процес створення людиною уявлень, які в дійсності нею не сприймалися.
Уявлення - наочні образи раніше сприйнятих предметів і явищ об'єктивної дійсності.
Штанкети - металева труба на тросах, до якої кріпляться куліси, деталі декорацій.
Фарс - від фр. Farce театральна вистава легкого, грайливого, нерідко вільного змісту, комедія побутового і в той же час перебільшеного характеру.
Фойє - приміщення в театрі, яке служить місцем відпочинку для глядачів під час антракту.
Художньо-мовленнєва діяльність - це діяльність, яка пов'язана із сприйманням літературних творів, їх виконанням, відтворенням, супроводжується образним, виразним мовленням, словесною творчістю.
Емоції — психічні стани і процеси, виражені у формі без посереднього переживання ставлення людини до світу, до того, що вона почуває і робить.
Емоційне спілкування — спілкування за допомогою виразних рухів, які відповідають певному емоційному стану: поза, міміки, інтонації голосу, доторкання, погладжування, притискання до грудей, відштовхування.
Емоційний комфорт — стан максимальної зручності, задоволення, захищеності.
Емпатія — співпереживання, здатність розуміти інших, розпізна¬вати
їх стан, адекватно на нього відгукуватися.
Етюд — нарис, імпровізація.

160
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Амонашвілі Ш. У «чаші» Дитини сяє зародок зерна Культури /
Шалва Олександрович Амонашвілі / Пер. З російської Л.О.
Подкоритова.
–
Хмельницький:
Подільський культурно- просвітницький Центр ім. М.К. Реріха; Центр інноваційної педагогіки та психології
Хмельницького національного університету, Всеукраїнська культурно-освітня асоціація Гуманної педагогіки, 2012. – 72 с.
2. Артемова Л.В. Театр і гра / Л.В.Артемова. – К.: Томіріс, 2002. –
С.108-144.
3. Базовий компонент дошкільної освіти / Науковий керівник: А. М.
Богуш, дійсний член НАПН України, проф, д-р пед. наук; Авт. кол-в:
Богуш А. М., Бєлєнька Г. В., Богініч О. Л.― К.: Видавництво, 2012.
– 26 с.
4. Білан О. І., Возна Л.М.. Програма розвитку дитини дошкільного віку
«Українське дошкілляіла / О.І.Біланозна – Тернопіль: Мандрівець,
2013. – 264с.
5. Богуш А., Гавриш Н., Котик Т. Методика організації художньо- мовленнєвої діяльності дітей у дошкільних навчальних закладах. —
К.: Видавничий Дім «Слово», 2010. – 304 с.
6. Вітлугіна Н. Музичне виховання в дитячому садку. Київ. Вища школа. –1978. С.58-64.
7. Гураш Л. Відчути і збагнути: теорія і методика. Київ // Дошкільне виховання. – 2002. С-84-111.
8. Дорошенко Т. Розвиток творчих здібностей на уроках музики: методичні рекомендації. Київ // Початкова школа. 2001 - №4. –
9. Дронова О. Чистова Т. Під звуки музики: методичні рекомендації.
Київ // Дошкільне виховання. – 1997- №7. - С.6-7.
10. Дуткевич Т.В. Дошкільна психологія: 2-ге видання. Навч.пос. – Київ
: Центр учбової літератури, 2009. – 392 с.

161 11. Игры-драматизации//Эмоциональное развитие дошкольника. –
Москва, 1983.- С.44-52.
12. Караманенко Т. Кукольный театр – дошкольникам / Т. Караманенко.
– Москва : Просвещение, 1985. - С.28-44 13. Кочерга О. Психофізіологія емоційно-почуттєвого благополуччя дошкільника / О. Кочерга // Дитячий садок. Спецвипуск за матеріалами Всеукраїнського Дня Дошкілля. – 2010. - № 25 (553). –
С. 8-12.
14. Луцак Н. Народні ігри як засіб збагачення дитячої лексики «Дрібу, дрібу, дрібушечки»: методичні рекомендації. Київ // Дошкільне виховання. – 1999 - №4. – С. 5-7.
15. Макаренко Л.В. Театр і театралізована діяльність у сучасному дошкільному закладі освіти: монографія / Лілія Макаренко. –
Донецьк: ЛАНДОН-ХХІ. – 2011. - 211с.
16. Маханева М.Д. Театрализованные занятия в детском саду– Москва :
Сфера, 2001.- С.23-31.
17. Неменова Т. Развитие творческих проявлений детей в процессе театрализованных игр // Дошкольное воспитание. – 1989. - №1.- с.23-
28.
18. Олійник О. Удосконалення акторської майстерності педагогів / О.
Олійник // Вихователь-методист дошкільного закладу №9, 2013, С.
20-27.
19. Поніманська Т. І. Дошкільна педагогіка / Т. І. Поніманська – К.:
Академвидав, 2006. – 356 с.
20. Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Українське дошкілля», кер. проекту Жебровський Б.М.
21. Развивающие игры для детей младшего дошкольного возраста. –
Москва, 1991.- С.11-27.
22. Реуцкая Н. А. Театрализованные игры дошкольников // Игра дошкольника / Под ред. С.Л.Новоселовой.— М., 1989.- С.14-45.

162 23. Рубенок Е. Игры-драматизации в воспитании дошкольника //
Дошкольное воспитание. – 1983. -№12.- С.1-2.
24. Скляренко Г. Игры-драматизации // Дошкольное воспитание. – 1983.
– №7.- С.5-11.
25. Сорокина Н.Ф. Играем в кукольный театр // Дошкольное воспитание.- 1997.-N6, 10, 12; 1998-N2.- С.18-27.
26. Стрелкова Л. П. Игры-драматизации // Эмоциональное развитие дошкольника /Под ред. А. Д. Кошелевой. — М., 1985.- С.14-27.
27. Сучасний дошкільний заклад: середовище для розвитку: навчально- методичний посібник / [Авт.-упоряд.: М.І. Каратаєва, О.А. Денисова,
Л.А. Грицюк]. – Кам`янець-Подільський: ФОП Сисин О.В., 2012. –
352с.
28. Теплов Б.М. Психология музыкальных способностей / Избранные труды: В 2-х т. т. – Москва : Педагогика, 1985. – Т. 1. – С. 42-48.
29. Уланова
С.І. Світоглядно-методологічні основи формування музично-естетичної культури // Художня освіта і проблема виховання молоді. Зб. наук. статей. – Київ : Міносвіти України,
ІЗМН, 1997. –
30. Хлєбнікова Л.О. Урок музики у шестирічних учнів // Початкова школа. – 1988. – № 9. – С. 18-21.
31. Черноиваненко Н.М., Дмитриева Л.Г. Методика музыкального воспитания в школе. – Москва : Просвещение, 1989.- С.8- 207 .
32. Шевчук А. Сучасні підходи до організації музичної діяльності дітей: методичні рекомендації // Дошкільне виховання. – 2000. – № 2. – С.
6-8.
33. Шевчук А. Творче освоєння дитиною світу культури / А. Шевчук //
Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2012. - №12. – С. 4-10.

163
КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ОГІЄНКА
ФАКУЛЬТЕТ ПЕДАГОГІЧНИЙ
КАФЕДРА ТЕОРІЇ ТА МЕТОДИК ДОШКІЛЬНОЇ ТА ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ
Навчальне видання
Олійник Олена Михайлівна
ТЕАТРАЛЬНО-ІГРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ В УМОВАХ
ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
Навчально-методичний посібник
Підписано до друку . Формат 60х84 1/16.
Друк офсетний. Гарнітура Times New Roman.
Умов. друк. арк. 6,2. Обл. вид. арк. 5,8
Зам. 21. Тираж 100 прим.
Видавець і виготовлювач ПП Волощук В. О.
32300, Хмельницька обл., м. Кам’янець-Подільський, вул. Гагаріна, 63; тел. 8-097-380-54-49.
Свідоцтво про внесення до Державного реєстру від 10.08.2012р. серія ВО №699143.