Ім'я файлу: САМПО_Макаренко_208_18.docx
Розширення: docx
Розмір: 236кб.
Дата: 23.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
Тема 9.docx
Тема 8. Правове регулювання використання та охорони водРозширення: docx
Розмір: 236кб.
Дата: 23.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
Тема 9.docx
Варіант 1. При спорудженні водозабірної свердловини на землях сільськогосподарського підприємства виявлені запаси питної води, яка має цілющі властивості. Сільськогосподарське підприємство пробурило в цьому водоносному місці дві свердловини й організувало подання мінеральної води на свій консервний завод для технічних потреб. Районна рада заборонила використання мінеральної води, але підприємство оскаржило це рішення в суді, вказуючи, що згідно з чинним законодавством (ст. 90 ЗК України) воно має право використовувати не тільки землю, а й підземні води, які знаходяться на його території.
Дайте висновок по справі. Охарактеризуйте підстави й порядок виникнення спеціального права водокористування.
Відповідно до ст. 55 п. 5, Водного кодексу, право юридичних та фізичних осіб на спеціальне водокористування припиняється у разі:
5) визнання водного об'єкта таким, що має особливе державне значення, наукову, культурну чи лікувальну цінність;
Отже, сільськогосподарське підприємство повинно перестати використовувати воду у власних цілях, якщо ссилатися на статтю 55 Водного кодексу України.
Право водокористування виникає за наявності певних юридичних фактів (дій, подій), які здійснюються суб'єктами даного права або відповідними органами в межах своєї компетенції або виникають через природні умови. Підставою для виникнення права загального водокористування є правомірні дії суб'єкта, передбачені водним законодавством. Це право реалізується як на об'єктах загального користування, так і на водних об'єктах, наданих у відокремлене користування. Як зазначено в ст. 47 ВК України, на водних об'єктах, наданих в оренду, загальне водокористування допускається на умовах, які встановлені водокористувачем за погодженням з органом, що надав водний об'єкт в оренду, а за необхідності водокористування може бути заборонено. В обов'язки первинного водокористувача, який користується водним об'єктом на умовах оренди, входить повідомлення населення про умови або про заборону загального водокористування на даному водному об'єкті. Якщо ж такі умови первинним водокористувачем або відповідною радою не встановлені, то загальне водокористування визнається дозволеним без обмежень. Можливе обмеження права загального водокористування з подання державних органів охорони навколишнього природного середовища, санітарного нагляду, охорони тваринного світу тощо. Органи місцевого самоврядування з метою охорони життя та здоров'я громадян, охорони природи та з інших підстав можуть встановлювати місця, де забороняється купання, плавання на човнах, водопій тварин, а також інші умови загального водокористування на водних об'єктах, які розташовані на території цих рад.
Підставою виникнення права спеціального водокористування є дозвіл, який видається відповідними державними органами. Зокрема, при використанні води водних об'єктів загальнодержавного значення дозвіл видається державними органами охорони навколишнього природного середовища. У разі використання води водних об'єктів місцевого значення дозвіл видається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київським і Севастопольськими міськими радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища.
Варіант 2. Під час будівництва водопровідних споруд були встановлені три пояси санітарної охорони водопроводів. У зв’язку з гострою нестачею вільних земель водокористувач (міськводоканал) збудував на території, що належить до першого поясу зони санітарної охорони, авторемонтну майстерню зі складом. Районна державна адміністрація, вважаючи дії міськводоканалу порушенням правил користування водами, анулювала дозвіл на спеціальне водокористування.
Чи можна вважати законними дії районної державної адміністрації? У чому полягає суть санітарної охорони водопроводу? Який порядок припинення права спеціального водокористування?
Зони санітарної охорони створюються навколо об'єктів, де є підземні та відкриті джерела водопостачання, водозабірні та водоочисні споруди, водоводи, об'єкти оздоровчого призначення та інші, для їх санітарно-епідеміологічної захищеності.
У межах зон санітарної охорони забороняється діяльність, яка може призвести до завдання шкоди підземним та відкритим джерелам водопостачання, водозабірним і водоочисним спорудам, водоводам, об'єктам оздоровчого призначення, навколо яких вони створені.
Правовий режим земель зон санітарної охорони визначається законодавством України.
Зона санітарної охорони - "територія і акваторія, де запроваджується особливий санітарно-епідеміологічний режим з метою запобігання погіршенню якості води джерел централізованого господарсько-питного водопостачання, а також з метою забезпечення охорони водопровідних споруд" (ст. 1 Водного кодексу України).
Ст. 93 Водного кодексу України вказує, що зони санітарної охорони встановлюються з метою охорони водних об'єктів у районах забору води для централізованого водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб. Коментована стаття розширює призначення зон санітарної охорони, передбачаючи їх створення також навколо водоочисних споруд, водоводів та об'єктів оздоровчого призначення. Фактично на сьогодні чинне законодавство передбачає існування зон санітарної охорони для джерел водопостачання та існування округів санітарної (гірничо-санітарної) охорони для курортів. Натомість механізм встановлення зон санітарної охорони навколо водоводів, водоочисних споруд відсутній.
До ч. ч. 2 та 3. Загальною рисою зон санітарної охорони є встановлення достатньо суворих обмежень, що покликані повністю виключити ймовірність забруднення джерел водопостачання або курортних місцевостей.
Зони санітарної охорони джерел та об'єктів централізованого питного водопостачання входять до складу водоохоронних зон і поділяються на три пояси: перший пояс (суворого режиму) включає територію розміщення водозабору, майданчика водопровідних споруд і водопідвідного каналу; другий і третій пояси (обмеження і спостереження) включають територію, що відводиться для забезпечення охорони джерел та об'єктів централізованого питного водопостачання (ст. 35 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання"). Детально правовий режим різних поясів зон санітарної охорони джерел водопостачання визначається розділом VII Закону України "Про питну водну та питне водопостачання", а також постановою КМУ від 18.12.98 N 2024 "Про правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів".
Припинення права спеціального водокористування здійснюється:
за клопотанням водокористувача у випадках, передбачених пунктом 1 статті 55 цього Кодексу;
за рішенням органу, що видав дозвіл на спеціальне водокористування, у випадках, передбачених пунктами 2 - 4 статті 55 цього Кодексу;
за рішенням Кабінету Міністрів України або відповідних Рад у випадках, передбачених пунктами 5 і 7 статті 55 цього Кодексу;
на вимогу органу, який видав дозвіл на спеціальне водокористування, у випадках, передбачених пунктами 6 і 8 статті 55 цього Кодексу.
Припинення права на спеціальне водокористування в усіх випадках здійснюється органом, що видав дозвіл на спеціальне водокористування.
Дії районної державної адміністрації не є правомірними, адже їх визначення по відношенню до дій міськводоканалу, що було виявлено порушення правил користування водами не коректно сформульовано, з цього анулювання дозвілу на спеціальне водокористування вважається незаконним. Державна района адміністрація повинна чітко визначити на яким підставах міськводоканал має бути позбавлений дозвіла на спеціальне водокористування.
Орган, що видав дозвіл на спеціальне водокористування, звертається до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання дозволу з підстав:
встановлення факту подання в заяві та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації;
передачі водогосподарських споруд іншим водокористувачам;
виникнення необхідності першочергового задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення;
систематичної, протягом двох і більше податкових (звітних) періодів, несплати збору за спеціальне водокористування в установлені законом строки;
порушення умов спеціального водокористування та охорони вод, стосовно яких центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, раніше було видано припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.
Рішення органу, що видав дозвіл, про анулювання дозволу на спеціальне водокористування видається юридичній або фізичній особі протягом п’яти робочих днів з дня його прийняття. У такому разі дія дозволу припиняється через 30 днів з дня прийняття рішення про його анулювання.
Варіант 3. У ході проведення перевірки Державною екологічною інспекцією в Харківській області було встановлено засмічення озера відходами, об'єм яких становить 60м3. Претензії направлені Державною екологічною інспекцією в Харківській області ТОВ «Будмет» щодо відшкодування завданих державі збитків внаслідок порушення водного законодавства останнім залишені без виконання.
Вирішіть справу. Охарактеризуйте особливості відповідальності за шкоду, спричинену порушенням водного законодавства.
Порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.
Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій.
Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у:
самовільному захопленні водних об'єктів;
забрудненні та засміченні вод;
порушенні режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду;
руйнуванні русел річок, струмків та водотоків або порушенні природних умов поверхневого стоку під час будівництва і експлуатації автошляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій;
введенні в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об'єктів без очисних споруд чи пристроїв належної потужності;
недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування;
самовільному проведенні гідротехнічних робіт (будівництво ставків, дамб, каналів, свердловин);
порушенні правил ведення державного обліку вод або перекрученні чи внесенні недостовірних відомостей в документи державної статистичної звітності;
пошкодженні водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв, порушенні правил експлуатації та встановлених режимів їх роботи;
незаконному створенні систем скидання зворотних вод у водні об'єкти, міську каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціонованому скиданні зворотних вод;
використанні земель водного фонду не за призначенням;
неповідомленні (приховуванні) відомостей про аварійні ситуації на водних об'єктах;
відмові від надання (приховуванні) проектної документації та висновків щодо якості проектів підприємств, споруд та інших об'єктів, що можуть впливати на стан вод, а також актів і висновків комісій, які приймали об'єкт в експлуатацію;
порушенні правил охорони внутрішніх морських вод та територіального моря від забруднення та засмічення;
обмеженні в будь-який спосіб безперешкодного та безоплатного доступу громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, а також до берегів річок, водойм та островів для загального водокористування, крім випадків, передбачених законом.
Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші правопорушення щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.
Варіант 4. Целюлозно-паперова фабрика проводила скидання зворотних вод через очисні споруди, будівництво яких не було повністю завершене. Через це стало неможливим використання річки для ведення рибного господарства й питного водопостачання. Директор департаменту екології та природних ресурсів області звернувся до прокурора щодо притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб за порушення чинного законодавства.
Як вирішити справу? Які умови скидання зворотних вод у водні об'єкти?
Скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.
Водокористувачі зобов'язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони:
можуть бути використані у системах оборотного, повторного і послідовного водопостачання;
містять цінні відходи, що можуть бути вилучені;
містять промислову сировину, реагенти, напівпродукти та кінцеві продукти підприємств у кількості, що перевищує встановлені нормативи технологічних відходів;
містять речовини, щодо яких не встановлено гранично допустимі концентрації;
перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин та містять збудників інфекційних захворювань;
за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи;
призводять до підвищення температури води водного об'єкта більш ніж на 3 градуси за Цельсієм порівняно з її природною температурою в літній період;
є кубовими залишками, шламами, що утворюються в результаті їх очищення і знезараження.
Скидати стічні води, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо), забороняється.
Правила охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами спрямовані на попередження та усунення забруднення поверхневих водних об’єктів зворотними водами, відтворення водних ресурсів і забезпечення безпечних умов водокористування. Правила обов’язкові для виконання всіма водокористувачами, діяльність яких щодо скидання зворотних вод у водні об’єкти впливає або може вплинути на стан поверхневих вод.
Відповідно до Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами , скидання зворотних вод у водні об'єкти допускається тільки за умови одержання в установленому порядку дозволу на спеціальне водокористування. Необхідний ступінь очищення зворотних вод, що скидаються у водні об'єкти, визначається нормативами гранично допустимого скидання (ГДС) забруднюючих речовин. Граничний обсяг скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти встановлюється у дозволі на спеціальне водокористування.
Контроль за станом водних об'єктів здійснюється спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. Водокористувачі здійснюють контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин. Контроль за якістю води у транскордонних водних об'єктах здійснюється відповідно до міжнародних договорів.
Целюлозна паперова фабрика порушила умови скидання зворотних вод у водні об'єкти, такими діями забруднила річку. У цьому випадку целюлозна паперова фабрика порушила статтю 110 Водного кодексу України пункти 2,6,10. За порушення водного законодавства застосовуються такі види відповідальності: цивільно-правова, адміністративна, дисциплінарна, кримінальна.
Тема 9.Правове регулювання використання та охорони надр
Варіант 1. Органами гірничого нагляду була проведена перевірка діяльності підприємства по видобуванню нафти й газу, яке мало 20 спеціальних дозволів на користування надрами. Під час перевірки з'ясувалося, що експлуатація багатьох свердловин здійснювалася з порушенням вимог щодо охорони навколишнього середовища. Крім того, у процесі видобутку було пошкоджено рідкісне мінералогічне утворення, визнане об'єктом природно-заповідного фонду. Органи гірничого нагляду припинили видобувні роботи й скасували відповідні дозволи на користування надрами. Підприємство оскаржило дії органів гірничого нагляду в господарському суді.
Вирішіть справу. Який порядок припинення права надрокористування? Визначте види правопорушень і юридичну відповідальність.
Право користування надрами може бути припинено (повністю чи частково), зупинено на деякий час через підстави, передбачені чинним законодавством. Повне припинення права надрокористування настає, коли користувач позбавляється цього права на весь наданий йому гірничий відвід або спеціального дозволу (ліцензії). Частковим припиненням називається вилучення у надрокористувача лише частини гірничого відводу із збереженням за ним права користування частиною, що залишилася.
Підстави припинення права користування надрами передбачені у ст. 26 КпН України. Право користування надрами припиняється у разі:
1. якщо відпала потреба у користуванні надрами;
2. закінчення встановленого строку користування надрами;
3. припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування;
4. користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення;
5.використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;
6. якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами;
7. вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.
Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4,5,6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.
Варіант 2. На території хлібозаводу виявлені запаси кварцу. Керівництво цього підприємства вирішило зайнятися додатковою діяльністю із видобування зазначених корисних копалин і звернулося до обласної державної адміністрації за спеціальним дозволом. Держадміністрація відмовила в наданні дозволу, мотивуючи тим, що не має таких повноважень.
Який порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами? Охарактеризуйте суб'єктний склад надрокористування.
Користування надрами здійснюється на підставі спеціальних дозволів. Дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів - це офіційний документ, який засвідчує право підприємств, установ, організацій, громадян на використання конкретних природних ресурсів У межах затверджених лімітів.
Спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використаннянадрабо Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами встановлений Постановою Кабінету Міністрів України № 594 від 30 травня 2011 року «Про затвердження Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами».
Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30 травня 2011 року «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами». Цей Порядок регулює надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони і поширюється на всі види користування надрами, на які необхідний дозвіл.
Відповідно до п. 8 цього порядку дозвіл надається на такі види користування надрами:
1. геологічне вивчення надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;
2. видобування корисних копалин (промислова розробка родовищ);
3. будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних і супутніх вод;
4. створення геологічних територій та об’єктів, які мають важливе наукове, культурне, рекреаційно-оздоровче значення;
5. задоволення інших потреб.
Суб'єктивне право користування надрами становить належні конкретній особі правомочності щодо експлуатації надр.
Користувачами надр є спеціалізовані підприємства, установи та організації, а також громадяни України, що мають відповідну кваліфікацію, матеріально технічні та економічні можливості для користування надрами (ст. 16 КпН України).
Варіант 3. Іноземна гірничодобувна фірма стала переможцем аукціону й отримала спеціальний дозвіл на видобування нафти в межах континентального шельфу Чорного моря розміром 13 тис. кв. км. Через рік Державна геологічна служба України анулювала дозвіл, мотивуючи це тим, що підприємство почало видобування корисних копалин без отримання гірничого відводу. До того ж іноземним підприємством не було узгоджено спеціальний режим ведення робіт у межах континентального шельфу з відповідними державними органами. Фірма звернулася до міжнародного арбітражного суду з позовом проти уряду України.
Визначте коло суспільних відносин і порядок користування надрами континентального шельфу України.
Відповідно до ст. 13 Конституції природні ресурси виключної (морської) економічної зони і континентального шельфу України є об'єктами права власності Українського народу. Ділянки континентального шельфу можуть надаватися фізичним та юридичним особам України, а також іноземним фізичним та юридичним особам у користування для розробки його природних ресурсів, зокрема, геологічного вивчення його надр та видобування корисних копалин.
Використання природних мінеральних ресурсів континентального шельфу України здійснюється за спеціальними дозволами, які надаються Міністерство енергетики та захисту довкілля України на всі види користування надрами, на які вони необхідні.
Відповідно до «Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами» п. 11:
Надання у користування надр континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюється з урахуванням правового режиму морських просторів.
Дозвіл на користування надрами у межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, розташованої за межами територіального моря, надається з урахуванням норм міжнародного морського права.
Угодою про умови користування ділянкою нафтогазоносних надр між надрокористувачем і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, яка знаходиться в межах континентального шельфу або виключної (морської) економічної зони, можуть встановлюватися додаткові вимоги, які не суперечать законодавству.
Варіант 4. Громадянин К. видобував на присадибній ділянці глину й пісок і використовував їх для будівництва власного житлового будинку. Частину добутого піску він продав сусідові для теплиці. Органи державного гірничого нагляду заборонили гр-ну К. видобування корисних копалин і притягли його до відповідальності. Громадянин К. звернувся зі скаргою до суду, бо вважає, що він як власник земельної ділянки відповідно до ст. 23 Кодексу України про надра має право видобувати корисні копалини для всіх потреб.
Вирішіть справу. Який порядок видобування корисних копалин власниками землі? Яка відповідальність встановлена за незаконне видобування корисних копалин?
Землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.
Землевласники і землекористувачі, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, частка сільськогосподарського товаровиробництва яких за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води (крім мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько-побутових потреб.
Видобування корисних копалин місцевого значення і торфу з застосуванням спеціальних технічних засобів, які можуть призвести до небажаних змін навколишнього природного середовища, погоджується з місцевими радами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
Порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у:
самовільному користуванні надрами;
порушенні норм, правил і вимог щодо проведення робіт по геологічному вивченню надр;
вибірковому виробленні багатих ділянок родовищ, що призводить до наднормативних втрат запасів корисних копалин;
наднормативних втратах і погіршенні якості корисних копалин при їх видобуванні;
пошкодженнях родовищ корисних копалин, які виключають повністю або суттєво обмежують можливість їх подальшої експлуатації;
порушенні встановленого порядку забудови площ залягання корисних копалин;
невиконанні правил охорони надр та вимог щодо безпеки людей, майна і навколишнього природного середовища від шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами;
знищенні або пошкодженні геологічних об'єктів, що становлять особливу наукову і культурну цінність, спостережних режимних свердловин, а також маркшейдерських і геодезичних знаків;
незаконному знищенні маркшейдерської або геологічної документації, а також дублікатів проб корисних копалин, необхідних при подальшому геологічному вивченні надр і розробці родовищ;
невиконанні вимог щодо приведення гірничих виробок і свердловин, які ліквідовано або законсервовано, в стан, який гарантує безпеку людей, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і свердловин на час консервації.
Законодавчими актами України може бути встановлено відповідальність й за інші порушення законодавства про надра.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 12