НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Кафедра землевпорядного проектування
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
з дисципліни "Землеустрій"
на тему: «Проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій земель водного фонду та водоохоронних зон»
Студентки 3 курсу 1 групи
напряму підготовки геодезія, картографія та землеустрій
Н. О. Іщенко
Керівник асистент кафедри
землевпорядного проектування
І. Г. Колганова
Національна шкала
Кількість балів: ___Оцінка: ECTS
Члени комісії ________________ (підпис) (прізвище та ініціали)
____________________ (підпис) (прізвище та ініціали)
____________________ (підпис) (прізвище та ініціали)
м. Київ − 2021 р.
ЗМІСТ
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1 6
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ ВОДНОГО ФОНДУ ТА ВОДООХОРОННИХ ЗОН 6
1.1Порядок розроблення проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій водного фонду та водоохоронних зон 7
1.2Формування водоохоронних обмежень у використанні земель 11
1.3 Землевпорядне забезпечення формування водоохоронних зон та прибережних захисних смуг 12
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СТАНУ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ 13
2.2 Характеристика території дослідження 15
2.3 Характеристика водного об’єкту 16
РОЗДІЛ 3 17
ПРОЕКТНІ РІШЕННЯ ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ ТА ОГРУНТУВАННЯ МЕЖ ВОДООХОРОННИХ ЗОН ТА ПРИБЕРЕЖНИХ ЗАХИСНИХ СМУГ 17
3.1 Проектні рішення щодо встановлення меж водоохоронної зони режим її використання та охорони її територій 17
3.2 Проектні рішення щодо встановлення меж прибережної захисної смуги, режим її використання та охорони її територій 18
3.3 Земельно-кадастрові роботи по перенесенню меж територій водоохоронної зони та прибережної захисної смуги в натуру (на місцевість) 19
ВИСНОВКИ 22
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 23
ДОДАТКИ 24
1. Завдання до виконання курсової роботи 24
2. Зразок спеціального інформаційного знаку для розміщення у 24
водоохоронних зонах та прибережних захисних смугах водних об’єктів 24
3. Матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування 24
ГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ 26
1. План організації території та встановлення меж водоохоронної зони 26
2. План організації території і встановлення меж прибережної захисної смуги 27
3. Креслення перенесення в натуру (на місцевість) меж території водоохоронної зони 28
4. Креслення перенесення в натуру (на місцевість) меж території прибережної захисної смуги 29
ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ
Відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у техніко-економічних показниках використання та охорони земель, проектах землеустрою щодо організації і встановлення меж земель водного фонду та водоохоронних зон.
Техніко-економічні показники використання та охорони земель погоджуються територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини, територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику.
У разі розроблення техніко-економічних показників використання та охорони земель району така документація із землеустрою додатково погоджується відповідними сільськими, селищними, міськими радами та районною державною адміністрацією. Техніко-економічні показники використання та охорони земель села, селища, міста затверджуються відповідною сільською, селищною або міською радою.
Матеріали погодження техніко-економічних показників використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці, визначені статтею 186 Земельного кодексу України.
Таблиця 1 – Техніко-економічні показники проекту землеустрою
| № п.-п. | Найменування показників | Одиниці виміру | Значення показників |
| 1 | Площа річки Северка (Сіверка), поблизу якої даним проектом встановлюється водоохоронна зона та прибережна захисна смуга | га | 11,7000 |
| 2 | Площа водоохоронної зони | га | 0,1597 |
| 3 | Ширина водоохоронної зони | м | 21,8900 |
| 4 | Довжина зовнішньої межі водоохоронної зони | м | 196,1500 |
| 5 | Площа земель водного фонду прибережної захисної смуги | га | 0,1050 |
| 6 | Ширина прибережної захисної смуги | м | 50,0000 |
| 7 | Довжина зовнішньої межі прибережної захисної смуги | м | 142,2267 |
ВСТУП
Широкомасштабне перетворення природних екосистем на теренах нашої держави, а також надмірна господарська діяльність у межах водних об’єктів призвели до значного порушення співвідношення між стабілізуючими (ліса, болота) й деструктивними (забудовані землі, рілля) підсистемами на користь останніх, що спричинило суттєве погіршення якісних характеристик водних і земельних ресурсів, біохімічні процеси яких тісно пов’язані між собою і становлять єдиний екологічний комплекс. У результаті сьогодні в України постійним явищем є антропогенне евтрофування (цвітіння) поверхневих вод, розмив берегів, змив ґрунту в річки, поступове їх замулення тощо. Погіршенню екологічного стану річок сприяє й надмірна розораність прибережних захисних смуг до урізу води. З огляду на це сучасні земельно-водні проблеми набули загальнодержавного значення й стали одним із головних чинників національної безпеки України.
Серед найпоширеніших проблем у даній сфері сьогодні є: згубна дія водної та вітрової ерозії; підтоплення, заболочення, засолення, деградація, утворення ярів через негативну дію вод; підвищений рівень їх радіоактивного забруднення або засмічення; забудова земель водного фонду; відсутність встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; не розробленість в установленому порядку проектів відведення земельних ділянок за їх призначенням; брак дійового контролю за станом використання й охорони водних об’єктів.
Таким чином, проблема правового регулювання використання та охорони земель водного фонду в останні роки набула надзвичайної актуальності, що пояснюється як специфікою останніх, так і суперечностями, які існують між земельним і водним законодавством України. Вирішення цієї проблеми зумовило необхідність розробки й обґрунтування нових теоретичних і нормативних підходів до розуміння правового режиму земель водного фонду.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ ВОДНОГО ФОНДУ ТА ВОДООХОРОННИХ ЗОН
Теоретичну та методологічну основи формування водоохоронних обмежень у використанні земель у даний час складають: Водний кодекс України; Земельний кодекс України; постанова Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 № 486 «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них»; ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»; СОУ 00032632-005:2009 «Землеустрій. Проекти землеустрою щодо створення водоохоронних зон. Правила розроблення» (затверджений наказом Держкомзему від 17.07.2009 № 375); Методика упорядкування водоохоронних зон річок України; ВБН 33-4759129-03-05-92 «Проектування, упорядкування та експлуатація водоохоронних зон водосховищ». Проекти землеустрою щодо створення водоохоронних зон. Правила розроблення»; Методики упорядкування водоохоронних зон річок України; ВБН 33-4759129-03-05-92 «Проектування, упорядкування та експлуатація водоохоронних зон водосховищ» можливе лише в частині, що не суперечить чинному законодавству.
Зважаючи на спеціальні заходи, що покликані мінімізувати негативний вплив антропогенного освоєння прибережних територій, які реалізуються в межах населених пунктів (облаштування набережних, створення систем водовідведення та водоочищення, в тому числі господарсько-побутової та дощової каналізації) прибережні захисні смуги у випадках, передбачених містобудівною документацією (генеральними планами населених пунктів, детальними планами територій) можуть підлягати зменшенню. У той же час, має бути встановлений граничний мінімальний розмір прибережної захисної смуги для територій населених пунктів на рівні 20 м.
Статтею 88 Водного кодексу України та статтею 60 Земельного кодексу України регламентовано, що межі водоохоронних зон усіх без виключення водних об’єктів мають встановлюватися за окремими проектами землеустрою, що розробляються в порядку, передбаченому законом. При цьому, закон, який визначає порядок розроблення таких проектів, відсутній.
Відповідно до вимог Закону України «Про землеустрій» порядок організації, державні стандарти, норми і правила виконання робіт із землеустрою, їх склад і зміст встановлюють нормативно-правові акти з питань здійснення землеустрою. Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою. Будь-які нормативно-правові акти або нормативно-технічна документація з питань розроблення проектів землеустрою щодо встановлення прибережних захисних смуг наразі також відсутні.
Обмеження у використанні земельних ділянок водоохоронних зон та прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм та на островах визначені статтею 61 Земельного кодексу України та статтею 89 Водного кодексу України. Існуючи об'єкти, що знаходяться на таких територія, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. На такі об’єкти будуть поширюватися всі обмеження, які встановлені для прибережних захисних смуг, в тому числі і заборона будь-якого нового будівництва на земельних ділянках. Ці обмеження є чинними з моменту набрання чинності нормативно-правовими актами, якими вони були встановлені, (ст. 111 Земельного кодексу України).
Порядок розроблення проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій водного фонду та водоохоронних зон
Проект землеустрою розробляється на підставі: рішення сільської, селищної, міської ради, обласної, районної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень якої належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок; договору, укладеного між землевласником, землекористувачем та розробником проекту землеустрою; судового рішення.
Розробником проекту землеустрою може бути фізична або
юридична особа, яка має ліцензію на проведення робіт із
землеустрою відповідно до закону.
Проект землеустрою розробляється відповідно до завдання,
затвердженого замовником, яке є невід'ємною частиною договору про
розроблення проекту землеустрою.
До договору замовник додає вихідну документацію, необхідну
для розроблення проекту.
Розроблення проекту землеустрою передбачає проведення
підготовчих робіт, що включають:
1) вивчення та аналіз:
обґрунтування необхідності створення або оголошення території
природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого,
рекреаційного та історико-культурного призначення;
планово-картографічних матеріалів з визначенням обсягів
польових та камеральних робіт з їх оновлення, земельно-облікової
документації, матеріалів відведення земель в межах відповідної
території природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного,
оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;
містобудівної документації;
проектної документації з питань охорони навколишнього
природного середовища, збереження об'єктів культурної спадщини;
іншої документації, необхідної для розроблення проекту
землеустрою;
2) визначення режиму території, у тому числі охоронних
зобов'язань та обмежень на використання земельної ділянки.
У проекті землеустрою визначається:
функціональна організація території природно-заповідного
фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та
історико-культурного призначення;
місце розташування і розміри земельних ділянок, їх власники
та землекористувачі, у тому числі орендарі;
режим використання та охорони території природно-заповідного
фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи
і зони санітарної (гірничо-санітарні) охорони), рекреаційного та
історико-культурного (охоронні зони) призначення;
межі земельних ділянок, включених до складу територій
природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого,
рекреаційного та історико-культурного призначення, щодо
використання яких встановлено обмеження (обтяження), у розрізі
землевласників та землекористувачів;
розмір охоронної зони.
Проект землеустрою погоджується з власниками і
користувачами суміжних земельних ділянок, а також земельних
ділянок, які включаються до території природно-заповідного фонду,
іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та
історико-культурного призначення без їх вилучення, органом
земельних ресурсів, природоохоронним органом,
санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і
архітектури та охорони культурної спадщини.
Проект землеустрою складається з:
1) завдання на виконання робіт;
2) пояснювальної записки, в якій зазначається:
коротка характеристика території;
режим використання земель у межах території
природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого,
рекреаційного та історико-культурного призначення, в тому числі
земельних ділянок, щодо використання яких встановлено обмеження
(обтяження);
погодження меж із власниками і користувачами суміжних
земельних ділянок;
короткий опис виконаних робіт;
склад земель за угіддями, власниками і користувачами
земельних ділянок;
3) графічних матеріалів:
план території у масштабі, який дає змогу відобразити усі
елементи проекту - зовнішню межу, номери межових знаків, міри
ліній, назви власників і користувачів суміжних земельних ділянок;
межі та площі земель, які включаються до території без їх
вилучення;
креслення перенесення меж земельної ділянки в натуру
(на місцевість) та межі земельних ділянок, щодо використання яких
встановлено обмеження (обтяження);
4) матеріалів погодження та затвердження проекту:
акт польового обстеження і погодження меж;
висновки про погодження проекту;
рішення про затвердження проекту землеустрою та встановлення
обмежень (обтяжень) щодо використання земельних ділянок.
Погоджений проект землеустрою підлягає державній
експертизі відповідно до законодавства.
Після одержання позитивного висновку державної експертизи
проект землеустрою розглядається та затверджується сільською,
селищною, міською радою, обласною, районною, Київською або
Севастопольською міською держадміністрацією чи в установленому
порядку подається іншим органам, до повноважень яких належить
надання у користування або передача у власність земельних ділянок.
Формування водоохоронних обмежень у використанні земель
Однією із найважливіших передумов збереження та примноження водних ресурсів у сучасних умовах стає формування водоохоронних обмежень у використанні земель - водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, пляжних зон, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, які покликані створити режим використання прибережних територій, що попереджуватиме їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколо водних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку. Незареєстровані належним чином водоохоронні обмеження у використанні земель можна вважати юридично невірними, що дозволяє здійснювати безконтрольну приватизацію та забудову прибережних територій, розміщувати в їх межах джерела забруднення та засмічення вод.
Найважливішими водоохоронними обмеженнями у використанні земель слід визнати водоохоронні зони та прибережні захисну смуги, які мають виконувати функцію «природного буфера» між водним об’єктом та створеними людиною виробничо-господарськими та будівельними системами, які здатні негативним чином впливати на стан та якість вод.
Нормативно-правову та методичну основу формування водоохоронних обмежень у використанні земель у даний час складають: Водний кодекс України від 06.06.1995 № 213/95-ВР; Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III; постанова Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 № 486 «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них»; ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»; СОУ 00032632-005:2009 «Землеустрій. Проекти землеустрою щодо створення водоохоронних зон. Правила розроблення» (затверджений наказом Держкомзему від 17.07.2009 № 375); Методика упорядкування водоохоронних зон річок України [5]; ВБН 33-4759129-03-05-92 «Проектування, упорядкування та експлуатація водоохоронних зон водосховищ».
1.3 Землевпорядне забезпечення формування водоохоронних зон та прибережних захисних смуг
Формування та реєстрацію водоохоронних обмежень у використанні земель доцільно здійснювати у два етапи – первинний та уточнюючий. При первинному формуванні водоохоронних обмежень у використанні земель необхідно централізовано провести масове моделювання та реєстрацію у Державному земельному кадастрі водоохоронних зон та прибережних захисних смуг на основі наявних електронних топографічних карт масштабу 1:50000 у формі буферних зон навколо відображених на цих картах об’єктів гідрографії. Ширина водоохоронних зон і прибережних захисних смуг повинна бути фіксованою.
Оскільки формування та реєстрація обмежень у використанні земель може здійснюватися лише на підставі документації із землеустрою, окремими об’єктами проектування доцільно виділити територію адміністративних районів (за межами населених пунктів) та території населених пунктів. У першому випадку формування обмежень має визначатися за проектом землеустрою щодо формування водоохоронних зон та прибережних захисних смуг району, а у другому – проектами землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів. Розроблення таких проектів доцільно здійснити за кошти державного бюджету в рамках бюджетної програми «Проведення земельної реформи». Функція затвердження проектів має бути покладена на місцеві державні адміністрації.
Результати проектування повинні відображатися на кадастрових планах у державній геодезичній системі координати, а також бути оформленими в електронному вигляді (у формі обмінного файлу) для подальшого внесення відомостей до Державного земельного кадастру. Відомості про зареєстровані водоохоронні обмеження у використанні земель з 01.01.2013 р. згідно закону повинні будуть оприлюднюватися на офіційному веб-сайті Держземагентсва України та матимуть обов’язковий характер при прийнятті рішень щодо планування територій та організації використання земель, а також дозволятимуть ефективно здійснювати державний, самоврядний та громадський контроль за використанням та охороною земель.
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СТАНУ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ
2.1 Природні умови території дослідження
Територія дослідження, на якій розташована земельна ділянка, згідно природно-сільськогосподарського районування України знаходиться на території села Віта-Поштова, Києво-Святошинського району, Київської області, належить до зони Лісостепу (ЛС), провінція – Лісостепова Правобережна (ЛС2), округ – Бузько-Середньодніпровський (VI), природно-сільськогосподарський район – Фастівський (ПСГР-06).
Клімат території помірно континентальний з достатнім зволоженням. За середніми багаторічними даними метеорологічних спостережень по Києво-Святошинському району середньомісячна та річна температура повітря характеризується такими даними (таблиця 1)
Таблиця 1 - Середньомісячна та середньорічна температури повітря (С°) (багаторічні спостереження Київської метеостанції)
| Місяці | За даним | |||||||||||
| І | ІІ | ІІІ | ІV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | |
| -6,0 | -5,5 | -1,0 | 7,0 | 14,0 | 17,5 | 19,5 | 18,0 | 13,5 | 7,0 | 1,0 | -3,5 | 7,0 |
Згідно даних район розташування земельної ділянки характеризується позитивною середньорічною температурою повітря. Найбільш високі температури повітря спостерігаються в липні – серпні, а найменші - в січні – лютому. За середньостатистичними даними середня річна температура становить + 7 °С.
Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 70 %, знижуючись влітку до 50 % і підвищуючись взимку до 90 %.
Таблиця 2 – Середньомісячна та річна кількість опадів, (мм)
| Місяці | За рік | ||||||||||||
| І | ІІ | ІІІ | ІV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | | |
| 38 | 37 | 43 | 49 | 56 | 80 | 74 | 61 | 50 | 40 | 47 | 42 | 617 | |
З наведених даних (таблиця 2) видно, що понад 75% всієї кількості опадів випадає на теплий період року.
Взимку кількість опадів значно зменшується, тому сніговий покрив тут не перевищує в середньому 15-20 см.
Період з стійким сніговим покривом становить в середньому 95 днів.
У дощові роки кількість опадів іноді зростає до 850 мм, а в засушливі знижується до 350 мм.
Гідротермічний коефіцієнт даної місцевості – 1,3.
Ґрунтоутворюючою породою, на якій сформувались ці ґрунти, де розміщена ділянка, є водно-льодовикові піщані відклади, що представляють собою відсортовані піщані відклади світло-жовтого забарвлення. Вони мають невисоку водоутримуючу здатність та малу водомісткість, тому ґрунти та сама порода, при гідротермічному коефіцієнті зволоження території >1, періодично промиваються низхідними токами води, з якими з верхнього шару ґрунту вимиваються вглиб розчинені елементи живлення рослин та продукти грунтотворення.
На території земельної ділянки сформувались такі ґрунтові відміни: дерново-підзолисті зв’язно-піщані ґрунти на піщаних відкладах (шифр агрогрупи грунтів – 5б). Згідно наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 06.10.2003р. №245 «Про затвердження переліку особливо цінних груп ґрунтів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 жовтня 2003 року № 979/8300, ґрунти (шифр агрогрупи 5 б), які залягають на зазначеній території дослідження, не відносяться до особливо цінних груп ґрунтів.
2.2 Характеристика території дослідження
Земельна ділянка (кадастровий номер: 3222481201:01:004:0075), яка перебуває в приватній власності, знаходиться на території села Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області по вулиці Островського, 5. Загальна площа земельної ділянки становить 0,1597 га.
З усіх сторін межує із землями Державної власності (кадастровий номер відсутній). Дані зазначені на рисунку 1.
Земельна ділянка (кадастровий номер 3222481201:01:004:0075)
Рисунок 1 – Схема розташування земельної ділянки на території села Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області
За конфігурацією земельна ділянка в планових матеріалах наближається до прямокутника з розмірами сторін (в середньому) 80х20 м.
Цільове призначення земельної ділянки: 02.01 – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд (присадибна ділянка).
Категорія земель – землі житлової та громадської забудови.
Вид використання земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд.
2.3 Характеристика водного об’єкту
річка Северка на території села Віта-Поштова
Рисунок 2 – Схема розташування річки Северка на території села Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області
Річка Северка - річка в Україні, на Придніпровській височині, в межах Києво-Святошинського району Київської області та Києва. Права притока Дніпра.
Річка Северка (Сіверка) бере свій початок у с.Крюківщина. Протікає у пд.-сх. напрямку через села Юрівка, Віта-Поштова, Круглик, Кременище, Ходосівка, через пд.-сх. околицю с. Лісники, Віту-Литовська і впадає у річку Дніпро
Довжина річки 30 км, площа басейну - 238 км². Річище звивисте, місцями штучно спрямлене. Ширина заплави – 40-500 м. Похил річки 1,8 м/км.
Річка розташована в південно-західній частині приміської смуги Київа, за межами міської забудови (як і весь басейн Віти). Тече в північно-східному напрямку.
Середня багаторічна витрати води - 0,31 м³/секунду. Середній багаторічний обсяг стоку води - 9,78 млн. м³ на рік (перевищує половину загального стоку р. Віта).
За хімічним складом вода гідрокарбонатно-кальцієвого складу з мінералізацією близько 610 мг/дм³ та твердістю води 6,1 мг-екв/дм³.
На показники якості води в річці впливають населені пункти та численні садові товариства, розташовані в басейні річки через попадання господарсько-побутових стічних вод у поверхневі та грунтові води.
РОЗДІЛ 3
ПРОЕКТНІ РІШЕННЯ ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ ТА ОГРУНТУВАННЯ МЕЖ ВОДООХОРОННИХ ЗОН ТА ПРИБЕРЕЖНИХ ЗАХИСНИХ СМУГ
3.1 Проектні рішення щодо встановлення меж водоохоронної зони режим її використання та охорони її територій
Водоохоронна зона – територія вздовж русла річки, зайнята рослинністю, яка охороняє воду від прямих надходжень поверхневих стоків, забруднення долини річки.
Визначення меж водоохоронної зони проводиться з метою розробки і здійснення в їх межах заходів, що сприяють підтримці водного режиму водойми, поліпшення її водного стану, захист від замулення продуктами ерозії, охорони від забруднення будь-яким сміттям, пестицидами і біогенними речовинами, а також запобігання дії води – затоплення під час проходження весняних повеней і підтоплення прибережними водами.
Згідно природно-географічного районування ділянка проектування знаходиться на території села Віта-Поштова, Києво-Святошинського району, Київської області, належить до зони Лісостепу (ЛС), провінція – Лісостепова Правобережна (ЛС2), округ – Бузько-Середньодніпровський (VI), природно-сільськогосподарський район – Фастівський (ПСГР-06). Кадастровий номер ділянки – 3222481201:01:004:0075.
Біля ділянки, що розглядається знаходиться водний об’єкт, а саме: річка Северка (Сіверка), яка протікає у південно-східному напрямку.
У матеріалах геодезичних вишукування зазначено, що водний об’єкт має площу – 11,7000 га.
Рисунок 1 – Визначення площі водного об’єкту, із використанням публічної кадастрової карти
Таблиця 1 – Проектні рішення щодо встановлення меж водоохоронної зони
| Показники | Площа, га |
| Ширина водоохоронної зони | 21,89 |
| Загальна площа водоохоронної зони | 0.1597 |
| Довжина зовнішньої межі водоохоронної зони | 196.15 |
На місцевості водоохоронна зона позначається спеціальними водоохоронними знаками згідно ТУ 33-010 336603-001-2000, типу «В».
На території водоохоронних зон забороняється:
використання стійких і сильнодіючих пестицидів;
влаштовування кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації;
скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар’єри тощо), а також у потічки.
3.2 Проектні рішення щодо встановлення меж прибережної захисної смуги, режим її використання та охорони її територій
З метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і
засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо
озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон
виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.
Прибережні захисні смуги встановлюються в межах водоохоронних зон по обидва береги річок та навколо водойм вздовж урізу води, шириною:
для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів – 25 метрів;
для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари – 50 метрів;
для великих річок, водосховищ на них та озер – 100 метрів.
У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється:
розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;
зберігання та застосування пестицидів і добрив;
влаштування літніх таборів для худоби;
будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;
влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо;
миття та обслуговування транспортних засобів і техніки.
Передбачена проектом межа прибережної захисної смуги визначена з урахуванням вихідних матеріалів та матеріалів геодезичних вишукувань та, відповідно, до вимог статті 88 Водного Кодексу України і Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1996 року № 486.
Прибережна захисна смуга встановлюється вздовж берега річки, прибережна межа збігається з внутрішньою межею водоохоронної зони.
Прибережна захисна смуга встановлена шириною 50 м.
3.3 Земельно-кадастрові роботи по перенесенню меж територій водоохоронної зони та прибережної захисної смуги в натуру (на місцевість)
Передбачені проектом межі водоохоронної зони та прибережної захисної зони визначені з урахування вихідних матеріалів для складання Проекту землеустрою, а також з урахуванням матеріалів геодезичних вишукувань та, відповідно, до вимог статті 88 Водного Кодексу України і Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1996 року № 486.
Відповідно до ст. 47 Закону України «Про землеустрій» при розробленні проекту землеустрою щодо організації та встановлення меж території водоохоронної зони, здійснюється комплекс землевпорядних та топографо-геодезичних робіт щодо перенесення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та встановлення межових знаків. Ці роботи проводилися у відповідності до Інструкції про встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками.
При виконанні вищезгаданих робіт проведено рекогносцировку місцевості та визначено поворотні точки меж земельної ділянки.
Поворотні точки зовнішньої межі земельної ділянки під водоохоронною зоною закріплені в натурі (на місцевості) межовими знаками в кількості 9 шт. та передані під нагляд і зберігання замовнику робіт.
Поворотні точки зовнішньої межі земельної ділянки під прибережною захисною смугою закріплені в натурі (на місцевості) межовими знаками в кількості 9 шт. та передані під нагляд і зберігання замовнику робіт.
Середньоквадратична похибка місцезнаходження межового знака по відношенню до державної геодезичної мережі не перевищує 0,3 м.
Суміжні земельні ділянки, які межують із прибережною захисною смугою та водоохоронною зоною, несуть відповідальність за додержання природоохоронного законодавства на цих ділянках, не допускають засмічення, забруднення зон і водойм.
Користувачі земельної ділянки та земель водного фонду зобов’язані виконувати заходи щодо охорони земель від ерозії, підтоплення, забруднення хімічними і радіоактивними речовинами та від інших забруднень. Також, користувачі повинні дотримуватися встановленого режиму зон санітарної охорони, прибережних захисних смуг, відведення та водоохоронних зон.
Контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій здійснюється виконавчими комітетами місцевих Рад і державними органами охорони навколишнього природного середовища, згідно статті 87 «Водного Кодексу України».
Виготовлення і встановлення знаків водоохоронних забезпечують органи місцевого самоврядування, водогосподарські та інші спеціалізовані організації, що здійснюють догляд за водними об’єктами.
Відведення земельної ділянки, яка розташована у прибережній захисній смузі та водоохоронній зоні або межує з нею, необхідно погоджувати з органами водного господарства після затвердження проекту водоохоронної зони та прибережної захисної смуги.
Дані для перенесення проекту землеустрою в натуру (на місцевість) наведені на кресленнях «План перенесення проекту землеустрою в натуру (на місцевість)».
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
1. Завдання до виконання курсової роботи
2. Зразок спеціального інформаційного знаку для розміщення у
водоохоронних зонах та прибережних захисних смугах водних об’єктів
3. Матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування
Матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування - це комплекс дій, які виконуються різними спеціалістами землевпорядної організації на основі нормативно-правових актів України, результатів топографо-геодезичних робіт, економічної, географічної, технічної інформації, методів землевпорядного проектування з метою раціонального виконання різних робіт із землеустрою. Підсумком землевпорядних вишукувань є аналіз і узагальнення усіх результатів робіт.
У процесі розроблення робочого проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій земель водного фонду та водоохоронних зон були встановленні (відновленні) межі території земель водного фонду.
Земельна ділянка, на території якої знаходиться водний об’єкт розташована на території села Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області. Кадастровий номер ділянки – 3222481204:01:004:0075., площа 0,1597 га. Орган який здійснив державну реєстрацію права (в державному реєстрі прав) – приватний нотаріус в Київській області. Дата державної реєстрації (земельної ділянки) права (в державному реєстрі прав) – 03.10.2016 р.
При розробленні проекту землеустрою використовувались вихідні матеріали, зокрема кадастровий номер земельної ділянки (3222481201:01:004:0075), а також координати точок зовнішніх меж ділянки.
Таблиця 3 – Відомість координати точок земельної ділянки
| Номер точок | Координатит точок, м | |
| Х | У | |
| 1 | 567941.43 | 362308.64 |
| 2 | 567915.35 | 362292.57 |
| 3 | 567910.33 | 362289.29 |
| 4 | 567877.33 | 362267.79 |
| 5 | 567865.49 | 362286.73 |
| 6 | 567892.72 | 362302.38 |
| 7 | 567898.79 | 362305.87 |
| 8 | 567929.17 | 362326.03 |
| 9 | 567942.71 | 362309.42 |
Проектом землеустрою передбачається проведення польових ґрунтово-агроекологічні обстеження земельної ділянки, з метою отримання інформації про якісний стан земель, а також для виявлення земель, що зазнають впливу негативних геологічних процесів, зокрема підтоплення, радіоактивного та хімічного забруднення, дефляції та ін.
Обстеження показали, що в межах земельної ділянки ґрунтовий покрив представлений (шифр агровиробничої групи ґрунтів 5б). Згідно Наказу Держкомзему України від 06.10.2003 № 245 «Про затвердження переліку особливо цінних груп ґрунтів» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 жовтня 2003 р. за № 979/8300 зазначені ґрунти в Степовій Лівобережній провінції не відносяться до особливо цінних.
У ході землевпорядного проектування використовувалися літературні та інтернет-джерела, картографічні матеріали. Були задіяні програмні продукти статистичної обробки даних MS Excel, програмне забезпечення Digital, AutoCad Map 3D та ін.
З використанням зазначених матеріалів в процесі землевпорядного проектування було розроблено робочий проект землеустрою.
ГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ
1. План організації території та встановлення меж водоохоронної зони
2. План організації території і встановлення меж прибережної захисної смуги
3. Креслення перенесення в натуру (на місцевість) меж території водоохоронної зони
4. Креслення перенесення в натуру (на місцевість) меж території прибережної захисної смуги
