Ім'я файлу: САМПО_Макаренко_208_18.docx
Розширення: docx
Розмір: 236кб.
Дата: 23.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
Тема 9.docx
Тема 7. Правове регулювання використання та охорони земельРозширення: docx
Розмір: 236кб.
Дата: 23.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
Тема 9.docx
Варіант 1. У вересні 2018 р. громадянин Ш. із сільськогосподарським товариством «Зоря» досягли усної домовленості щодо оренди земельної ділянки загальною площею 14 га строком на 51 рік. За згодою сторін орендна плата за землю справляється щорічно з 31 серпня, але не пізніше 31 грудня кожного поточного року в розмірі 500 грн за один гектар ріллі на рік. Сільськогосподарське товариство затримало орендну плату за земельну ділянку на 7 місяців і сплатило її частково у натуральній формі. Громадянин Ш. звернувся зі скаргою до прокурора і просив розірвати укладений договір оренди землі з Відповідачем, мотивуючи це тим, що Відповідач в односторонньому порядку порушив умови договору стосовно оплати за оренду землі. Сільськогосподарське товариство проти позову заперечує, а свої дії пояснює скрутним матеріальним становищем, викликаним неврожаєм пшениці в поточному році, а також погіршенням стану орендованої земельної ділянки.
Вирішіть справу. Які види права користування землями передбачено законодавством України? Охарактеризуйте їх. Що за законодавством віднесено до істотних умов договору оренди земельної ділянки?
ЗУ «Про оренду землі» стаття 22 : Орендна плата справляється у грошовій формі.
За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.
Тобто, виходячи з цього позивач отримав виплату у натуральній формі без згоди сторін. Орендна плата може змітися лише за умов вказаних у статті 23 цього закону : Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.
Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.
Згідно зі статтею 92 Земельного кодексу Право постійного користування земельною ділянкою.
Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності.
Згідно із статтею 15 ЗУ «Про оренду землі» Істотними умовами договору оренди землі є:
об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
дата укладення та строк дії договору оренди;
орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об’єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.
Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).
У разі укладення договору оренди (суборенди) в порядку обміну правами користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, у такому договорі зазначається договір, взамін якого він укладений.
Договір оренди земельної ділянки під полезахисною лісовою смугою має також містити умови щодо утримання та збереження таких смуг і забезпечення виконання ними функції агролісотехнічної меліорації.
Варіант 2. За позовом громадянина К. до сільської ради господарським судом розглянута справа про відшкодування майнової та моральної шкоди. Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що у листопаді 2017 р. сільська рада дозволила будівництво хімічного заводу на території села, після введення якого в експлуатацію хімічні викиди з нього призвели до псування сільськогосподарських земель, що перебували у приватній власності мешканців села, у зв'язку із чим використання земель за цільовим призначенням стало неможливим.
Вирішіть справу. Охарактеризуйте поняття «деградація земель», «псування земель», «забруднення земель». Визначте особливості цивільно-правової відповідальності за псування земель.
Деградація земель - це зниження чи втрату біологічної і економічної продуктивності і складної структури орних земель, що зволожуються дощем, зрошуваних орних земель чи пасовищ, лісів і лісистих ділянок у посушливих, напівпосушливих і сухих субгумідних районах у результаті землекористування чи дії одного чи кількох процесів, у тому числі пов'язаних з діяльністю людини і структурами розселення, таких, як:
вітрова чи водна ерозія ґрунтів;
погіршення фізичних, хімічних і біологічних чи економічних властивостей ґрунтів;
та довготермінова втрата природного рослинного покриву.
До деградованих земель відносяться:
земельні ділянки, поверхня яких порушена внаслідок землетрусу, зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин тощо;
земельні ділянки з еродованими, перезволоженими, з підвищеною кислотністю або засоленістю, забрудненими хімічними речовинами ґрунтами та інші.
Псування земель - порушення природного стану земель, яке здійснюється без обґрунтованих проектних рішень, погоджених та затверджених в установленому законодавством порядку, забруднення їх хімічними, біологічними та радіоактивними речовинами, в тому числі тими, що викидаються в атмосферне повітря, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, неочищеними стічними водами, порушення родючого шару ґрунту, невиконання вимог встановленого режиму використання земель, а також використання земель у спосіб, що погіршує їх природну родючість.
Забруднення ґрунтів - вид антропогенної трансформації ґрунтів, при якій вміст хімічних речовин у ґрунтах, які піддаються антропогенному впливу, перевищує природний регіональний рівень їх вмісту у ґрунтах.
Розрізняють три ступені забруднення, що вимагають наступних дій:
профілактика,
перебудова,
припинення використання ґрунтів.
Загальні положення, що стосуються відшкодування шкоди, завданої власнику землі, землеволодільцю, землекористувачу або орендарю землі в результаті порушення земельного законодавства визначаються нормами цивільного законодавства.
Цивільно-правова відповідальність - це ті невигідні для заподіювача шкоди і боржника майнові наслідки, які встановлені законом або договором на випадок невиконання обов'язку, а також невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язання.
Підставами цивільно-правової відповідальності є факт (склад) цивільного правопорушення, деліктоздатність особи - здатність нести юридичну відповідальність (недієздатні і неделіктоздатні особи, за загальним правилом, не можуть нести цивільно-правову відповідальність), наявність чинного цивільного законодавства.
Основною підставою цивільно-правової відповідальності є факт правопорушення, а саме: наявність майнової шкоди (збитків) в результаті правопорушення; протиправність цивільно-правової діяльності або поведінки боржника; наявність вини боржника за вчинення шкоди; причинний зв'язок між протиправним діянням і шкодою, як об'єктивна підстава цивільно-правової відповідальності.
Законом передбачаються різні види цивільно-правової відповідальності. Так, залежно від підстав виникнення правовідносин, за порушення яких виникає відповідальність остання поділяється на договірну і позадоговірну. Ст. 34 Закону України «Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року передбачає відповідальність за невиконання зобов'язань по договору оренди землі і порушення земельного законодавства сторонами договору. За невиконання зобов'язань по договору оренди земельної ділянки, в тому числі зміни або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність у відповідно до закону та договору. Умови відповідальності сторін за невиконання або неналежне виконання договору оренди землі є істотними умовами цього договору. Тому якщо в договорі не досягнуто згоди між сторонами по всіх істотних умовах, такий договір оренди землі вважається неукладеним.
Поряд з договірною відповідальністю в земельному праві застосовується також позадоговірна відповідальність. Так, Земельний кодекс України вказує, що збитки, заподіяні вилученням (викупом) або тимчасовим зайняттям земельних ділянок, а також обмеження прав власників землі і землекористувачів, в тому числі орендарів, погіршенням якості земель або приведенням їх у непридатність для використання за цільовим призначенням в результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян підлягають відшкодуванню в повному обсязі власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, які зазнали збитків.
Варіант 3. За позовом Харківської міської ради до ТОВ «БІОЛА» про відшкодування збитків (упущеної вигоди (неодержаної орендної плати) у розмірі 358 000 грн), заподіяних унаслідок самовільного зайняття земельних ділянок та їх використання з порушенням законодавства про плату за землю, затвердженого рішенням Харківської міської ради у 2015 р. за № 130/15. Позивач, пояснюючи вимоги, вказав, що рішенням Харківської міської ради ТОВ «БІОЛА» було надано в оренду земельну ділянку загальною площею 10 га у серпні 2016 р. для будівництва житлового комплексу. Пунктом 5.1. зазначеного рішення відповідача зобов'язано у трьохмісячний строк оформити у встановленому порядку договір оренди землі, що не було виконано. Крім того, за весь період самовільного користування земельною ділянкою відповідач не сплачував орендну плату. ТОВ «БІОЛА» проти позову заперечує, зазначаючи, що користується земельною ділянкою на підставі рішення Харківської міської ради, а ст. 156 ЗК України не передбачено такої підстави відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, як не оформлення правовстановлюючого документу (договору оренди) у строк, встановлення органом місцевого самоврядування.
Вирішіть справу. Охарактеризуйте порядок надання земельних ділянок в оренду.
Відповідно до ст. 124, порядок передачі земельних ділянок в оренду визначен таким чином:
1. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
2. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
3. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
4. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.
Варіант 4. ТОВ «Світанок» на підставі договору купівлі-продажу від 28.03.2001 р. набуло право власності на нерухомість (насосну станцію), що знаходиться в м. Харків на земельній ділянці загальною площею 2,05 га і яку було надано обласною радою в користування на підставі договору оренди від 18.10.2001 р. Після припинення дії договору оренди землі, а саме після 18.10.2015 р. ТОВ «Світанок» не переоформило в установленому порядку право користування земельною ділянкою, а також збудувало гараж площею 90 кв.м. на ділянці без відповідного погодження (для обслуговування насосної станції). Харківська міська рада звернулася до суду з вимогою про відшкодування завданих збитків за самовільне використання ТОВ «Світанок» земельної ділянки в розмірі 97 540 грн за період з 18.10.2015 р. по 30.08.2017 р., самочинного будівництва на ній гаражу й обумовлену цим наявність передбачених ст. 212 ЗК України підстав для звільнення цієї земельної ділянки і приведення її у придатний для використання стан шляхом знесення гаражу. ТОВ «Світанок» проти позову заперечує, вказуючи на недоведеність самовільного зайняття спірної земельної ділянки.
Вирішіть справу. Охарактеризуйте поняття «самовільне зайняття земельної ділянки». Визначте порядок і підстави для здійснення розрахунку розмірів шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам унаслідок самовільного зайняття земельних ділянок.
Відповідно до положень Закону України від 19.06.2003 № 963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки – це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними".
Відповідно до листа Державного комітету України із земельних ресурсів від 11.11.2008 № 14-17-4/1291 «Щодо застосування терміна «самовільне зайняття земельної ділянки» не вважається самовільним зайняття земельної ділянки, якщо орган виконавчої влади чи ОМС прийняв рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду). Цей перелік рішень є вичерпним. У разі використання земельної ділянки за наявності будь-яких інших рішень зазначених органів (наприклад, про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, про погодження місця розташування об’єкту тощо) такі дії слід кваліфікувати як самовільне зайняття земельної ділянки.
Також не є самовільним зайняттям земельної ділянки вчинення дій, які відповідно до закону є правомірними. Під такими діями слід розуміти укладання цивільно-правових угод, які передбачені чинним законодавством. Так, наприклад, не є самовільним зайняття земельної ділянки, якщо вона використовується на підставі договору про спільну часткову власність, укладеного в письмовій формі та посвідченого нотаріально, або використовується для проведення геологознімальних, пошукових, геодезичних чи інших розвідувальних робіт на підставі угоди з власником землі або за погодженням із землекористувачем.
Проаналізувавши вищезазначені положення, можна зробити висновок, що земельна ділянка є самовільно зайнятою у разі відсутності відповідного рішення органу державної влади або ОМС про її передачу у власність або надання у користування (оренду).
Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.
Постановою КМУ № 284 від 19.04.1993 затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам..
Цим документом зазначено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв’язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
Відповідно до п. 3 Порядку № 284 відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.
Пунктом 1 зазначеного Порядку передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
Тобто буквальний зміст вказаного пункту свідчить про те, що Порядок № 284 розроблений саме з метою реалізації норми ст. 156 ЗК.
Отже, виходячи із змісту ч. 3 ст. 157 ЗК Урядом були прийняті постанова № 284 та постанова № 963, які встановлюють порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам.
Проте наявність вищезазначених постанов не є виключним методом стягнення коштів за порушення у сфері земельних правовідносин.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 12