1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12
Ім'я файлу: САМПО_Макаренко_208_18.docx
Розширення: docx
Розмір: 236кб.
Дата: 23.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
Тема 9.docx
Тема 12. Правове регулювання використання та охорони тваринного світу
Варіант 1. У заборонений для полювання час член товариства мисливців Г. на території мисливського заказника поставив петлю, до якої потрапив лось. Доставити м'ясо додому він не зміг, тому воно стало непридатним до вживання. Після встановлення факту браконьєрства Г. був оштрафований і позбавлений права полювання на два роки. Він добровільно сплатив 8000 грн - суму компенсації за заподіяну шкоду, проте з нього не стягувалася вартість м'яса, оскільки воно не було ним використане.

Зробіть висновок у справі. Вкажіть, які території закриті для полювання. Назвіть способи полювання та знаряддя, визначені законодавством. Що слід вважати незаконно добутою продукцією полювання?

Розглядаючи дану ситуацію член товариства мисливців Г. порушив ст. 20 ЗУ «Про мисливське полювання», а саме полювання у заборонений час та використа заборонене знаряддя - петлю. Так як він не зміг транспортувати тварину, то фактично вона залишилась нетронутою, тому він і не поніс адміністративної відповідальності за тварину.

полювання в заборонених для цього місцях, а саме:

  1. на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, де це заборонено відповідно до положень про них;

  2. на відтворювальних ділянках (крім відстрілу і відлову хижих та шкідливих тварин);

  3. у межах населених пунктів (сіл, селищ, міст), за винятком випадків, передбачених рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад;

  4. в угіддях, не зазначених у дозволі;

  5. на відстані ближче ніж 200 метрів від будівель населеного пункту та окремо розташованих будівель, де можливе перебування людей.

Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про мисливське полювання», полювання може здійснюватися такими способами:

  1. індивідуальне полювання;

  2. колективне полювання;

  3. колективне полювання з нагоничами (облавне полювання).

  4. Полювання може здійснюватися з використанням:

  5. мисливської вогнепальної зброї;

  6. собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів (за наявності паспортів на них);

  7. сіток і пасток для відлову тварин живцем;

  8. пасток для добування хутрових звірів з науковою метою та для переселення;

  9. мисливських вишок;

  10. пахучих неотруйних приманок.

Отже, полювання може здійснюватися з мисливською зброєю, що належить іншій фізичній особі або користувачу мисливських угідь, лише у присутності власника цієї зброї або уповноваженого працівника користувача мисливських угідь, за яким закріплена ця мисливська зброя, за умови наявності у власника зброї чи уповноваженого працівника користувача мисливських угідь відповідних документів дозвільного характеру, виданих уповноваженим державним органом.

Продукція полювання (у тому числі мисливські трофеї), яка знаходиться у юридичних і фізичних осіб без документів, що засвідчують законність її набуття, або продукція, добута з порушенням правил полювання, вважається незаконно добутою.

Варіант 2. Громадськими інспекторами рибоохорони в Харківській області було затримано Р., який займався незаконним виловом риби в період нересту на території водойми загального користування. Під час огляду плавзасобу вилучено електричну вудку, спінінг і драч. У своїх поясненнях Р. вказав, що для вилову використовував виключно спінінг, інші знаряддя знаходилися у човні, який він взяв в оренду. Крім того, за словами Р., стосовно заборон і обмежень на рибальство в період нересту взагалі нічого не відомо.

Вирішіть справу. Вкажіть порядок здійснення любительського і спортивного рибальства, порядок вилову риби в період нересту у водоймах загального користування. Визначте вид юридичної відповідальності.
Рибогосподарські водойми (їх ділянки) та умови використання водних живих ресурсів для любительського і спортивного рибальства визначаються органами рибоохорони Держрибагентства на підставі біологічних та наукових обгрунтувань.

На окремих водоймах, де науково-дослідні організації не проводять дослідження, обгрунтовані пропозиції щодо визначення рибогосподарських водойм (їх ділянок) для любительського і спортивного рибальства вносяться Держрибагентству іхтіологічними службами органів рибоохорони.

Рибогосподарські водойми (їх ділянки) можуть надаватися в установленому законодавством порядку громадським організаціям для здійснення любительського і спортивного рибальства.

На рибогосподарських водоймах (їх ділянках), визначених для любительського і спортивного рибальства, забороняється промислове рибальство, за винятком проведення відлову старшовікових груп риб, меліоративного і контрольного лову
(добування) водних живих ресурсів, відлову риби з метою запобігання її загибелі, заготівлі плідників для риборозведення. Лов (добування) зазначених водних живих ресурсів здійснюється у порядку спеціального використання.

Підводне полювання здійснюється на рибогосподарських водоймах (їх ділянках), визначених для любительського і спортивного рибальства без аквалангів та інших автономних дихальних пристроїв.

Вимоги щодо здійснення любительського і спортивного рибальства та застосування знарядь і способів лову (добування), норми, заборонені місця і його терміни встановлюються правилами любительського і спортивного рибальства за басейно-територіальним принципом (далі - правила рибальства), які затверджуються
Мінекоенерго за поданням Держрибагентства.

У правилах рибальства передбачаються:

  1. територія, норми лову (добування) за вагою та поштучно
    (заборонені та дозволені знаряддя і способи), заборонені місця,
    терміни заборони лову (добування) водних живих ресурсів,
    мінімальний розмір риб та інших водних живих ресурсів, умови
    проведення спортивних змагань з рибальства і підводного полювання;

  2. умови використання маломірних суден, особливо в нерестовий
    період, на шляхах міграції і в місцях зосередження водних живих
    ресурсів.

Громадяни, які займаються любительським і спортивним
рибальством, зобов'язані:

  1. виконувати на відповідних рибогосподарських водоймах (їх
    ділянках) правила рибальства;

  2. не скидати у рибогосподарські водойми, на їх береги і на лід
    цих водойм нафтопродукти, стічні води, які містять забруднюючі
    речовини понад встановлені нормативи, та інші відходи промислових,
    комунальних, сільськогосподарських, транспортних та інших
    підприємств;

  3. під час здійснення рибальства у порядку спеціального
    використання мати при собі необхідні документи і пред'являти їх
    працівникам органів рибоохорони Держрибагентства або інших
    спеціально уповноважених на те органів;

  4. не допускати знищення (пошкодження) покажчиків, щитів,
    аншлагів та інших знаків, установлених на водоймах або на їх
    берегах.

Відповідальність за порушення законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів:

  1. Особи, винні в порушенні цього Порядку та відповідних
    нормативно-правових актів у галузі охорони, використання і
    відтворення водних живих ресурсів, несуть відповідальність в
    установленому законодавством порядку.


  2. Застосування заходів адміністративної або кримінальної
    відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у
    повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок
    порушення правил рибальства.


  3. Незаконно виловлені (добуті) водні живі ресурси
    підлягають вилученню в установленому законодавством порядку.

Варіант 4. Співробітниками державної лісової охорони на території мисливського угіддя в Харківській області був зупинений автотранспортний засіб з іноземними громадянами. Під час огляду ТЗ виявлено дві одиниці вогнепальної зброї і добуту дичину кабана, косулі, зайця. У своїх поясненнях іноземні громадяни вказали, що мають відповідні документи встановленого зразка на право полювання на території своєї країни, а щодо особливого порядку або наявності документів для здійснення полювання на території України їм не відомо.

Вирішіть справу. Який порядок здійснення полювання іноземцями на території України? Встановіть вид юридичної відповідальності.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про мисливське господарство і полювання» та ст. 22 Закону України «Про тваринний світ»:
Право на полювання в межах визначених для цього мисливських угідь мають громадяни України, які досягли 18-річного віку, іноземці, які одержали в установленому порядку дозвіл на добування мисливських тварин та інші документи, що засвідчують право на полювання.

Полювання з використанням вогнепальної мисливської зброї дозволяється лише особам, які в установленому порядку одержали в уповноваженому державному органі відповідний документ дозвільного характеру на право користування цією зброєю.
Іноземці можуть здійснювати полювання на території України відповідно до цього Закону. Документи на право полювання, видані відповідними органами інших держав, чинні на території України.Умови організації та здійснення полювання іноземцями, розмір плати за надані послуги і добуту продукцію полювання визначаються відповідними договорами, що укладаються між іноземцями або юридичними особами, які організовують для них полювання, та користувачами мисливських угідь.

Порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законами України (ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», ст. 42 Закону України «Про мисливське господарство і полювання»)

Відповідальність за    порушення   законодавства   у   галузі мисливського господарства та полювання несуть особи, винні у:

  1. порушенні права державної власності на мисливських тварин;

  2. порушенні правил  полювання  та   здійснення   інших   видів використання    мисливських   тварин,   правил   регулювання   їх чисельності; 

  3. перевищенні лімітів   та  норм   спеціального   використання мисливських тварин;

  4. порушенні вимог  щодо  користування мисливськими   угіддями, погіршенні їх стану;

  5. використанні мисливських угідь не за призначенням;

  6. порушенні вимог    щодо   охорони   середовища   перебування мисливських тварин;

  7. порушенні правил утримання мисливських тварин у неволі або  в напіввільних умовах;

  8. виготовленні,  перевезенні, збуті та застосуванні заборонених знарядь  добування  тварин;

  9. придбанні,  перевезенні, переробці та збуті незаконно добутої продукції  полювання  і  продукції,  переробленої в таксидермічних майстернях   та  цехах  переробки без  зазначення  законності  її набуття;

  10. самовільному або   з  порушенням    установленого    порядку переселенні, акліматизації та схрещуванні мисливських тварин;

  11. неподанні в   установленому    порядку   або  приховуванні, спотворенні інформації про стан,  чисельність та обсяги  добування мисливських тварин;

  12. невжитті заходів   щодо  запобігання   загибелі  мисливських тварин, погіршенню середовища їх перебування;

  13. порушенні  порядку  придбання чи реалізації, транспортування, переробці продукції полювання, незаконному пересиланні, ввезенні в Україну  та  вивезенні  за  її  межі мисливських  тварин та іншої продукції   полювання,  включаючи   мисливські  трофеї; 

  14. порушенні  прав  користувачів мисливських  угідь; 

  15. порушенні правил техніки безпеки та поводження із зброєю  на полюванні;

  16. перешкоджанні здійсненню  державного   контролю   в   галузі мисливського  господарства  та  полювання,  контролю користувачів угідь  за  додержанням  чинного  законодавства з питань полювання;

  17. порушенні вимог ведення мисливського собаківництва та порядку видачі родоводів і паспортів на  собак  мисливських порід,  інших ловчих  звірів  та  птахів.

Законами України  може бути встановлена відповідальність і за інші порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання.Притягнення порушників до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодувати збитки, завдані внаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання. Незаконно добуті мисливські тварини чи виготовлена з них продукція, а також знаряддя правопорушень підлягають конфіскації в установленому законодавством порядку. У разі вилучення незаконно добутих або набутих в інший спосіб живих мисливських тварин повинні бути вжиті заходи до їх збереження і, якщо можливо, повернення у природне середовище.

Тема 13. Правове регулювання забезпечення екологічної безпеки населення та територій
Варіант 1. На територію України з Польщі від компанії InterTrading на замовлення ПрАТ «Укрзоопром» (далі - ПрАТ) згідно з контрактом було ввезено товар «продукт для годівлі тварин: Комбімілк-1». Усі дії щодо розмитнення товару здійснювала уповноважена особа ПрАТ. У продукті за результатами випробувань, проведених ДП «Укрметртестстандарт», виявлено вміст генетично модифікованої ДНК сої більше 10%, який приховано від митного контролю. За інформацією Головного управління Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів у Львівській області, продукт не включено до державного реєстру ГМО джерел кормів, кормових добавок і ветеринарних препаратів, які містять такі організми або отримані з їх використанням. Львівська митниця ДФС заборонила ввіз товару на територію України.

ПрАТ звернувся до суду з позовом про оскарження дій Львівської митниці ДФС, оскільки вважає, що не несе відповідальності за порушення митних правил підприємством, тому що оформленням документів займалася уповноважена особа ПрАТ.

Дайте правову оцінку ситуації. Розкрийте правові засади забезпечення вимог екобезпеки при поводженні з ГМО. Встановіть порядок ввезення продукції, виробленої із застосуванням ГМО, на територію України. Охарактеризуйте процедуру надання дозволу на ввезення цієї продукції. З'ясуйте особливості державної реєстрації продукції, що містить ГМО. Чи підлягає позов задоволенню? Визначте види юридичної відповідальності винних осіб.

Відповідно до ЗУ «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» статті 15:

Забороняється промислове виробництво та введення в обіг ГМО, а також продукції, виробленої із застосуванням ГМО, до їх державної реєстрації.

Суб'єкти господарювання, які вперше вводять в обіг продукцію, що містить ГМО або отримана з їх використанням, складають у довільній формі письмову декларацію, в якій в обов'язковому порядку зазначаються відомості про суб'єкта господарювання, зазначається інформація, що така продукція містить ГМО або отримана з їх використанням, а також наводиться номер такої продукції у Державному реєстрі ГМО.

Стаття 16 цього ж закану, вказує на те, що забороняється ввезення на митну територію України ГМО, а також продукції, виробленої із застосуванням ГМО, до їх державної реєстрації, за винятком таких, що призначені для науково-дослідних цілей або державних апробацій (випробовувань).

Отже, виходячи з цього можна сказати, що ПраТ не дотримався законодавства і не повідомив митну службу про вміст ГМО і позов про оскарження дій Львівської митниці ДФС повинен бути відхилений.

У ст. 3 зазначені  основні принципи державної політики в галузі поводження з ГМО та завдання цього Закону.

Основними принципами державної політики в галузі генетично-інженерної діяльності та поводження з ГМО є:

  1. пріоритетність збереження здоров'я людини і охорони навколишнього природного середовища у порівнянні з отриманням економічних переваг від застосування ГМО;

  2. забезпечення заходів щодо дотримання біологічної і генетичної безпеки при створенні, дослідженні та практичному використанні ГМО в господарських цілях;

  3. контроль за ввезенням на митну територію України ГМО та продукції, отриманої з їх використанням, їх реєстрацією та обігом;

  4. загальнодоступність інформації про потенційні ризики від застосування ГМО, які передбачається використовувати у відкритій системі, та заходи щодо дотримання біологічної і генетичної безпеки;

  5. державна підтримка генетично-інженерних досліджень та наукових і практичних розробок у галузі біологічної і генетичної безпеки при створенні, дослідженні та практичному використанні ГМО в господарських цілях.

У ст. 18 визначена  відповідальність за порушення законодавства в галузі поводження з ГМО.

Порушення вимог цього Закону і прийнятих на його основі нормативно-правових актів тягне за собою цивільну, адміністративну, дисциплінарну або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідальність несуть особи, які винні у:

  1. приховуванні або перекрученні інформації, що могло спричинити або спричинило загрозу життю та здоров'ю людини чи навколишньому природному середовищу;

  2. недотриманні або порушенні вимог стандартів, регламентів, санітарних норм і правил використання, транспортування, зберігання, реалізації ГМО;

  3. використанні незареєстрованих ГМО або продукції, отриманої з їх використанням (за винятком науково-дослідних цілей);

  4. порушенні правил утилізації та знищення ГМО;

  5. невиконанні законних вимог посадових осіб, які здійснюють державний нагляд і контроль.

  6. Законом може бути встановлена відповідальність і за інші види порушень законодавства України в галузі генетично-інженерної діяльності.

Варіант 2. Державна екологічна інспекція Центрального округу здійснила перевірку нафтопереробного заводу щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства. За результатами перевірки встановлено, що підприємство було введено в експлуатацію без врахування відповідного висновку з оцінки впливу на довкілля й дозволу на скидання стічних вод. Державна екологічна інспекція Центрального округу склала припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища й зобов'язала припинити діяльність заводу, оформити зазначені документи згідно із вимогами чинного законодавства.

Вирішіть справу. Чи є законними дії Держекоінспекції Центрального округу? Які порушення мають місце? Охарактеризуйте особливості забезпечення вимог екологічної безпеки при поводженні з нафтопродуктами. Визначте види юридичної відповідальності.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані додержувати правил транспортування, зберігання і застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив, нафти і нафтопродуктів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів, з тим щоб не допустити забруднення ними або їх складовими навколишнього природного середовища і продуктів харчування.

При створенні нових хімічних препаратів і речовин, інших потенційно небезпечних для навколишнього природного середовища субстанцій повинні розроблятися та затверджуватися у встановленому законодавством порядку допустимі рівні вмісту цих речовин у об'єктах навколишнього природного середовища та продуктах харчування, методи визначення їх залишкової кількості та утилізації після використання.

Вміст природних та штучних домішок, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища або здоров'я людей, у таких препаратах, а також сировині, що використовується для їх виробництва, не повинен перевищувати допустимих рівнів, встановлених відповідно до законодавства.

Екологічні вимоги при виробництві, зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні, захороненні токсичних та інших небезпечних для навколишнього природного середовища і здоров'я людей речовин, віднесення хімічних речовин до категорії токсичних та їх класифікація за ступенем небезпечності визначаються нормативними документами на підставі висновку з оцінки впливу на довкілля і погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, і центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Перелік пестицидів та агрохімікатів, дозволених для використання в Україні, регламенти їх застосування, а також щорічні доповнення до нього визначаються в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 70 ВК скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови дотримання нормативів гранично допустимих концентрацій та гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Скидати стічні води, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо), забороняється.
Відповідно до статті 71 ВК, у разі перевищення встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин скидання стічних вод у поверхневі водні об'єкти може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) чи припинено в порядку, встановленому законодавством.

Так, дії Держекоінспекції Центрального округу є законними, адже у ході перевірки було виявлено правопорушення. На цих підставах було здійснено припинення заводу.

Варіант 3. Громадянка Ч., яка мешкає в селі неподалік від зони безумовного (обов'язкового) відчуження, систематично збирала гриби та ягоди у цій зоні. Реалізацію цієї продукції вона здійснювала в громадському місці м. Київ, не пристосованому для торгівлі харчовими продуктами, під час якої й була затримана поліцією. Вилучені ягоди та гриби були направлені до Державної інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Київ для проведення відповідних досліджень, за результатами яких встановлено факт перевищення допустимого рівня радіоактивного забруднення продукції.

Дайте правову оцінку ситуації. Охарактеризуйте категорії зон радіоактивно забруднених територій. Який порядок заготівлі і вивезення грибів, ягід та інших продуктів побічного лісокористування в цих зонах? До компетенції яких державних органів належить нагляд за дотриманням вимог санітарного законодавства, безпеки харчових продуктів і захисту прав споживачів? Визначте вимоги законодавства щодо якості й правил продажу продуктів харчування. Яку юридичну відповідальність буде нести громадянка Ч.?

Використання природних рослинних ресурсів, які знаходяться на земельних ділянках, що зазнали радіоактивного забруднення, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Винесення або вивезення з території, що зазнала радіоактивного забруднення, без радіометричного контролю і відповідного дозволу будівельних матеріалів, устаткування, транспортних засобів, плодів, ягід, грибів, інших продуктів харчування, домашніх речей або інших предметів, радіоактивно забруднених понад рівні, що допускаються, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі до двохсот карбованців з конфіскацією цих предметів і на службових осіб - до трьохсот карбованців.

Заготівля, переробка з метою збуту або збут продуктів харчування чи іншої продукції, радіоактивно забруднених понад рівні, що допускаються, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від ста до трьохсот карбованців і на службових осіб - від двохсот до п'ятисот карбованців.

Продукти харчування та інша продукція підлягають знищенню.

З вищезазначених положень можна зробити висновок, що громадянинка Ч. незаконно здійснювала торгівлю радіоактивної забрудненної продукції. Отже, громадянинка Ч. Повинна бути притягнути до відповідальності за порушення цих вимог.

До зон радіоактивного забруднення віднесено такі зони: зона відчуження, зона безумовного (обов'язкового) відселення, зона гарантованого добровільного відселення та зона посиленого радіоекологічного контролю.

Відповідно до Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджені  наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11.07.2003 №185 роздрібний  продаж  продовольчих  товарів здійснюється через стаціонарну дрібнороздрібну торгівельну  мережу – палатки, кіоски, торговельні автомати), пересувну  торговельну  мережу - автомагазини, авто-причепи, візки,  лотки, бочки,  цистерни тощо.

Відповідно до пункт 4 Правил суб’єкт господарської діяльності зобов’язаний забезпечити стан  торговельних приміщень для роздрібного продажу продовольчих товарів  відповідно до вимог санітарно-гігієнічних, технологічних, норм  і  правил  щодо  приймання,  зберігання  та реалізації  харчових  продуктів і  продовольчої сировини». Приміщення повинні бути спланованими, сконструйованими та розміщеними для належного утримання, чищення та/або дезінфекції, запобігання або мінімізації будь-якого забруднення, а також здійснення заходів, необхідних для забезпечення гігієнічних вимог, у тому числі заходів з боротьби із шкідниками, запобігання накопиченню бруду, контакту з токсичними речовинами та матеріалами, забрудненню харчових продуктів, підтримання необхідних температурних режимів.

Працівники,  що  здійснюють транспортування, зберігання і продаж  продуктів харчування (будь-який продукт, що в натуральному вигляді  чи після відповідної обробки вживається людиною в їжу або для  пиття),  повинні  мати спеціальну  освіту (підготовку), вони підлягають обов’язковому медичному огляду. Кожен працівник повинен мати  особисту  медичну  книжку  встановленого  зразка. Працівники суб’єкта   господарської   діяльності,   які  не  пройшли  медичне обстеження, до роботи не допускаються. Працівники  суб’єкта господарської  діяльності  повинні бути одягнені  у  формений  чи  інший  одяг,  що  відповідає санітарним вимогам.  Суб’єкт  господарської діяльності  повинен мати медичні книжки працівників.

Усі  харчові  продукти і продовольча сировина повинні бути з документами, наявність яких  передбачена  чинними  нормативно-правовими  актами.

Харчові продукти  і  продовольча  сировина  повинні відповідати вимогам чинного законодавства щодо показників якості   та  безпеки  харчових  продуктів,  упаковки,  маркування, транспортування, приймання і зберігання. Суб’єкт  господарської   діяльності   повинен  реалізовувати харчові  продукти,  які  підлягають обов’язковій сертифікації,  за умови наявності  в  документах,  згідно  з  якими  вони  надійшли, реєстраційних  номерів  сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про  відповідність,  якщо це встановлено технічним регламентом з підтвердження відповідності  на  відповідні  харчові  продукти.  Відповідно до Державних санітарних норм та правил «Медичні вимоги до якості та безпечності харчових продуктів та продовольчої сировини», затверджених наказом Міністерства охорони  здоров’я  України від 29.12.2012 №1140 харчові продукти, що вводяться в обіг, повинні супроводжуватися декларацією виробника. 

Небезпечні  харчові продукти і продовольча сировина  підлягають  вилученню  з  обігу в порядку, установленому Законом  України  “Про  вилучення  з обігу, переробку, утилізацію, знищення   або  подальше використання  неякісної  та  небезпечної продукції”.


1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

скачати

© Усі права захищені
написати до нас