1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12
Ім'я файлу: САМПО_Макаренко_208_18.docx
Розширення: docx
Розмір: 236кб.
Дата: 23.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
Тема 9.docx
Тема 10. Правове регулювання використання та охорони рослинного світу
Варіант 1. Правоохоронними органами було виявлено, що на земельній ділянці у м. К. зростають дикорослі рослини, зовні схожі на рослини виду снотворного маку у кількості до ста рослин. Також було встановлено, що згадана ділянка раніше знаходилася в користуванні місцевого підприємства й наразі перебуває в досить занедбаному стані.

Вирішіть справ. Надайте правову характеристику об'єктів рослинного світу. Визначте порядок використання дикорослих рослин занесених до переліку наркотичних. Чи можливе застосування в даному випадку заходів юридичної відповідальності?

Відповідно до статті 310 Кримінального кодексу України незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку в кількості від ста до п'ятисот рослин чи конопель у кількості від десяти до п'ятдесяти рослин - караються штрафом від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців , або обмеженням волі на строк до трьох років .

Незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку чи конопель особою, яка була засуджена за статтею чи яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 309, 311, 317 Кримінального кодексу України, або вчинені за попередньою змовою групою осіб з метою збуту, а також незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку в кількості п'ятисот і більше рослин чи конопель у кількості п'ятдесят і більше рослин - караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років .

Отже, правоохоронні органи повинні перевірити,чи користується підприємство даною ділянкою, якщо так, то власників чекає кримінальна або адміністративна відповідальність.

Правове регулювання використання рослинного світу є реалізацією інституту права природокористування у законодавстві про рослинний світ з усіма притаманними йому принципами та вимогами. Як і вивчення будь-якого питання, вивчення використання рослинного світу необхідно розпочинати з класифікації. У спеціальній літературі вже досліджувалося це питання і було запропоновано різні критерії для такого поділу. 

Загальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється громадянами з додержанням правил, що повинні затверджуватися Мінприроди України, без надання їм відповідних дозволів. Однак законодавцем встановлені певні обмеження на здійснення загального природокористування рослинними ресурсами, зокрема, забороняється збирання у порядку загального використання дикорослих рослин, віднесених до переліку наркотико-вмісних рослин, їхніх плодів, насіння, післяжнивних залишків, відходів сировини тощо. Також забороняється торгівля лікарськими і декоративними видами рослин та їхніми частинами (корені, стебла, плоди тощо), зібраними в порядку загального використання природних рослинних ресурсів.

Варіант 2. Працівниками Державної екологічної інспекції у Харківській області під час вжиття заходів державного контролю виявлено, що громадянин Т. на власній земельній ділянці здійснював підпал сухої рослинності без попередження про такі наміри відповідні державні органи і без прийняття жодних заходів безпеки. У результаті підпалу, через сильний вітер вогонь розповсюдився на сусідній ліс. Державним інспектором було складено протокол за фактом несанкціонованого підпалу сухої рослинності й направлено позов про відшкодування збитків, завданих лісовому господарству.

Назвіть основні заходи з охорони рослинного світу. Який порядок випалювання сухої рослинності? Визначте юридичну відповідальність у цій сфері.
Природні рослинні ресурси за своєю екологічною, господарською, науковою, оздоровчою, рекреаційною цінністю та іншими ознаками поділяються на природні рослинні ресурси загальнодержавного та місцевого значення.

Рослинність є важливішим компонентом біосфери, без якого остання існувати не може. Саме рослини є першоджерелом життя на Землі. Як об'єкт охорони, рослинність можна поділити на кілька груп:

  1. водна рослинність;

  2. ґрунтова рослинність;

  3. підземна рослинність;

  4. наземна рослинність.

Якщо перші три групи рослинності можливо захищати, реалізуючи загальні природоохоронні заходи, то захист наземної рослинності має ряд особливостей. Слід зазначити, що рослинність є самовідновлюваним ресурсом.

Охорона рослинності в Україні здійснюється у відповідності з Законом України "Про рослинний світ", Законом України "Про Червону книгу України" (для рідкісних та зникаючих видів) та Лісовим кодексом України. 

Охорона рослинного світу передбачає реалізацію комплексу заходів, спрямованих на збереження просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності і цілісності об'єктів рослинного світу, охорону умов їх місцезнаходження, збереження від знищення, захист від шкідників та хвороб тощо. 

Реалізація всіх цих заходів дозволить зберегти видове різноманіття рослинного світу, генофонд рослинного світу, фітомасу рослинних угруповань та забезпечити рівновагу в екосистемах.

Випалювання сухої рослинності має згубний вплив на стан навколишнього природнього середовища, адже призводить до забруднення атмосферного повітря, руйнування екосистеми (знищення комах, тварин, рослин та мікроорганізмів), погіршення якості ґрунту, спричинення різноманітних захворювань.

В значній мірі це зумовлено фізичними та хімічними процесами, які відбуваються за допомогою вогню.

З метою правового регулювання цього питання, наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства № 105 від 10.04.06 р., затверджено Правила утримання зелених насаджень у містах та інших населених пунктах України.

Відповідно до п. 4.2. цих Правил на об’єктах благоустрою зеленого господарства забороняється спалювати суху рослинність, розпалювати багаття та порушувати інші правила протипожежної безпеки.

У п. 9.1.19. передбачено порядок поводження з опалим листям, який виключає можливість його спалювання. Більше того, забороняється навіть згрібати листя з-під групи дерев і чагарників у лісопарках, парках, гідропарках, скверах, садах, за винятком ділянок загонів тощо, тому що це призводить до винесення органічних добрив, зменшення ізоляційного шару для ґрунту, який запобігає випаровуванню ґрунтової вологи та промерзанню коріння.

Отже,спалювати листя категорично забороняється.

Що стосується іншої сухої рослинності (стерні, сухих гілок дерев, тощо), то ч. 3 ст. 27 ЗУ «Про рослинний світ» передбачено, що випалювання сухої рослинності або її залишків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища (Мінприроди України).

Однак на даний час вищевказаний порядок не затверджений. А тому будь-які дії щодо спалювання сухої рослинності будуть вважатися самовільними та протиправними.

Адміністративне правопорушення за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння закріплене у ст. 77-1 КАП і тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від 170 до 340 грн., а на посадових осіб у розмірі від 850 до 1190 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про рослинний світ» відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об’єктів рослинного світу, порушенні вимог охорони умов місцезростання об’єктів рослинного світу.

Варіант 3. Співробітниками патрульної поліції з охорони зони відчуження ЧАЕС і радіоактивного забруднення під час перевірки транспортного засобу громадянина М. було виявлено 20 кг ягід чорниці. Прилади радіологічного контролю зафіксували, що рівень вмісту радіаційних елементів у цих ягодах чорниці перевищує допустиму норму у 30 тисяч разів. Громадянин М. повідомив, що у зоні посиленого радіоактивного контролю здійснював заготівлю ягід чорниці для задоволення власних потреб.

Дайте правову оцінку діям громадянина М. Охарактеризуйте особливості правового регулювання використання рослинного світу, які знаходяться на земельних ділянках, що зазнали радіоактивного забруднення.
Використання природних рослинних ресурсів, які знаходяться на земельних ділянках, що зазнали радіоактивного забруднення, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Винесення або вивезення з території, що зазнала радіоактивного забруднення, без радіометричного контролю і відповідного дозволу будівельних матеріалів, устаткування, транспортних засобів, плодів, ягід, грибів, інших продуктів харчування, домашніх речей або інших предметів, радіоактивно забруднених понад рівні, що допускаються, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі до двохсот карбованців з конфіскацією цих предметів і на службових осіб - до трьохсот карбованців.

Заготівля, переробка з метою збуту або збут продуктів харчування чи іншої продукції, радіоактивно забруднених понад рівні, що допускаються, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від ста до трьохсот карбованців і на службових осіб - від двохсот до п'ятисот карбованців.

Продукти харчування та інша продукція підлягають знищенню.

З вищезазначених положень можна зробити висновок, що Громадянин М. своїми діями порушув законодавство України, та повинен зазнати відповідальності за порушення цих вимог.

Варіант 4. Місцева державна адміністрація надала в оренду приватному підприємству земельну лісову ділянку площею 2 га, що знаходилася в користуванні Державного підприємства «Балаклійське лісове господарство», мотивуючи це відсутністю зареєстрованого права власності або права користування на вказану земельну лісову ділянку в останнього. У свою чергу, Державне підприємство «Балаклійське лісове господарство» звернулося з позовною заявою до господарського суду про визнання недійсним рішення держадміністрації. В обґрунтуванні позову зазначається, що на оформлення землевпорядної документації на цю земельну лісову ділянку немає відповідного бюджетного фінансування, у той же час використання вказаної земельної лісової ділянки здійснюється на підставі матеріалів лісовпорядкування.

Вирішіть справу. Чи підлягає позов задоволенню? Які документи посвідчують право постійного користування земельними лісовими ділянками?
Так,позов підлягає задоволенню. Згідно з пунктом 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерального дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Державним комітетом СРСР по лісовому господарству 11 грудня 1986 року, планшети лісовпорядкувальні належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.

Тема 11. Правове регулювання використання та охорони лісів
Варіант 1. Агрофірма «Гомін Карпат» мала у користуванні 4700 га приполонинних лісів. В 2018 р. вона була реорганізована на 5 приватних підприємств. Служба лісової охорони агрофірми була ліквідована. Приватні підприємства звернулися у Косівську районну Раду народних депутатів про закріплення 4700 га лісів за ними у постійне користування.

Яке рішення повинна прийняти Косівська районна Рада? Які державні органи мають право надавати лісові ділянки у постійне користування? Хто може бути суб’єктом права постійного використання лісових ресурсів?
Відповідно до ст. 17 ЛКУ потрібно зазначити наступне:

У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. У разі прийняття рішення про надання лісів у постійне користування обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями таке рішення погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Прийняття рішень Кабінетом Міністрів України не потребує погоджень з іншими органами.

Документом, що засвідчує право постійного користування лісами, є державні акти на право постійного користування земельними ділянками.

У тимчасовому користуванні можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності.

Тимчасове користування лісами може бути довгостроковим (від 1 до 50 років) і короткостроковим (до 1 року).

Довгострокове тимчасове користування лісами - це засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт.

Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Довгострокове тимчасове користування лісами приватної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок шляхом укладення між власником лісів та тимчасовим лісокористувачем договору, який підлягає реєстрації в органі виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Суб'єктами лісових відносин є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні особи і громадяни, які діють відповідно до Конституції і законів України.

Варіант 2. У справі за позовом Воловецького лісокомбінату Закарпатської обл. до М. про відшкодування 568 грн. збитків, заподіяних незаконною порубкою лісу, судом встановлено, що відповідачем був отриманий лісорубний квиток на вирубку двох кубометрів лісу. М. вирубав 17 дерев не в тому обході, кварталі, що були вказані у лісорубному квитку.

Що таке незаконна порубка лісу? Чи підлягає позов задоволенню? Як порахувати заподіяну шкоду?
Незаконна порубка дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах - призводить до кримінальної відповідальності, відповідно до ст. 246 ККУ.

За ст. 246 слід кваліфікувати посягання на сироростучі (живі) дерева і чагарники, які знаходяться на пні (не відділені від коріння), у т.ч. порубку сіянців, саджанців, підліска.

Так,незаконна порубка у лісах, захисних та інших лісових насадженнях утворює склад цього злочину лише тоді, коли це заподіяло істотну шкоду. Водночас вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах є вже достатньою підставою для кваліфікації діяння за ст. 246.

У ст. 246 ККУ зазначено , що за незаконну порубку дерев особа яке це вчинила карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Також за незаконну вирубку дерев передбачена адміністративна відповідальність, відповідно до ст. 65 КУпАП, а саме:

Незаконна порубка і пошкодження дерев або чагарників; перевезення, зберігання незаконно зрубаних дерев або чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, позов підлягає задоволенню тому що М. вирубав дерева не в тому місці за яким він мав отриманий лісорубний квиток на вирубку певної ділянки, з зазначеного треба зробити висновок, що М. потрібен відшкодувати 568 грн. збитків, заподіяних незаконною порубкою лісу.

Цивільно-правова відповідальність за порушення лісового законодавства передбачена Постановою Кабінету Міністрів України «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» від 23 липня 2008 року. Цією Постановою затверджені такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами за незаконне вирубування та пошкодження дерев і чагарників до ступеня припинення росту

Варіант 3. Група громадян розмістилась на відпочинок у приміському лісі, вони зрубали декілька дерев для багаття, насмітили, порозкидали пусті пляшки, консервні банки, на шляху розвалили мурашник.

Які порушення лісового законодавства є в діях названих осіб?
Були такі порушення лісового законодавства:

  1. Незаконна порубка лісу передбачає кримінальну та адміністративну відповідальність.

  2. Незаконне розведення багаття у необладнаних для цього місцях зазначено у ст. 77-1 КУпАП.

  3. Засмічення лісів відходами підлягає до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 73 КУпАП.

  4. Знищення корисної для лісу фауни ст. 76 КУпАП.


1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

скачати

© Усі права захищені
написати до нас