Ім'я файлу: Курсова Поліщук.docx
Розширення: docx
Розмір: 166кб.
Дата: 19.08.2022
скачати
Пов'язані файли:
букварний період читання.docx
Розширення: docx
Розмір: 166кб.
Дата: 19.08.2022
скачати
Пов'язані файли:
букварний період читання.docx
3.2 Антикризове управління як ефективний інструмент запобігання банкрутству підприємства
Антикризове управління – особлива стратегічна система управління підприємством, спрямована на усунення явищ, які вплинули на роботу підприємства несприятливо. Особливу роль в антикризовому управлінні грає фінансовий менеджмент - основний тактичний елемент фінансового забезпечення бізнесу, за допомогою якого керують грошовими потоками і знаходять оптимальні рішення проблем, що виникають.
Будь-яка криза не є перманентним явищем: вона виникає, триває протягом певного часу і зникає (долається) під впливом управлінських заходів і процедур. Причому більшість кризових явищ виникають раптово, спонтанно. У зв'язку з цим існує необхідність застосування, поряд з системним, ситуаційного та антиципативного (політики ризиків і гнучкості) управління кризовими явища ми, особливо, у сільськогосподарських підприємствах [42].
Оскільки кризовий фінансовий стан СФГ «ОСК» зумовлено загальноекономічною та природною ситуацією та неефективним менеджментом, то розробка заходів, має бути спрямована на подолання кризових ситуацій, за допомогою плану фінансового оздоровлення. При цьому стратегічний напрямок фінансового оздоровлення можна розділити на кілька етапів:
- оперативний етап, включає заходи, які дають швидкі результати і в основному вони спрямовані на ті ділянки, які найбільше ефективно реагують;
– стратегічний етап, що передбачає найглибші перетворення, що забезпечують сталий розвиток підприємства, максимальний запас міцності при коливаннях зовнішньої кон'юнктури ринку.
До оперативних заходів щодо виходу підприємства з кризи в процесі адаптації діяльності до умов світового продовольчого ринку, передбачають:
- скорочення витрат;
- усунення збиткової продукції;
- виявлення резервів зниження витрат;
- відстрочення платежів;
- зміцнення дисципліни і місцева економія всіх ресурсів;
- зміну цінової політики;
- вдосконалення збуту за допомогою маркетингових досліджень нових зовнішніх ринків;
- здобуття кредитів;
- отримання податкових преференцій під антикризовий бізнес-план;
- зміну кадрової політики і мотивацію персоналу.
В рамках реалізації оперативних заходів щодо виходу підприємства з кризи розрахуємо резерви можливого прибутку СФГ «ОСК».
Резерви зростання прибутку - це кількісно вимірні можливості її збільшення за рахунок зростання обсягу реалізації продукції, зменшення витрат на її виробництво та реалізацію, недопущення поза реалізаційними збитками, вдосконалення структури виробленої продукції. Резерви виявляються на стадії планування та у процесі виконання планів. Визначення резервів зростання прибутку базується на науково обґрунтованій методиці їх розрахунку, мобілізації та реалізації.
В таблиці 3.3. розглянемо резерви зростання прибутку за рахунок збільшення обсягу реалізації продукції.
Таблиця 3.3
Резерви зростання прибутку за рахунок збільшення обсягу реалізації продукції
| Види продукції | Резерв збільшення обсягу, ц | Валовий прибуток на 1 ц продукції, грн. | Резерв збільшення суми валового прибутку, тис грн. |
| Пшениця озима | 4560 | 117,0 | 533,52 |
| Ячмінь озимий | 800 | 191,0 | 152,80 |
| Насіння соняшнику | 1568 | 100,4 | 157,43 |
| Всього | Х | Х | 843,75 |
Джерело: розраховано автором на основі статистичної звітності підприємства
Виходячи з розрахунків резервів зростання прибутку за рахунок збільшення обсягу реалізації продукції, слід відмітити, що за рахунок можливостей підприємства збільшити врожайність зазначених культур, а відтак i збільшення обсягу валової продукції, яка підлягає подальшій реалізації, СФГ «ОСК» має загальний резерв збільшення валового прибутку в 843,75 тис грн., що є достатньо значною сумою для підприємства.
Наступним кроком щодо збільшення валового прибутку є визначення резерву зростання валового прибутку за рахунок зниження собівартості продукції (таблиця 3.4).
Розглядаючи резерви валового прибутку за рахунок зниження собівартості зазначеної продукції, слід відмітити, що нажаль щодо собівартості продукції, підприємство в зв’язку зі значним збільшенням собівартості по таким видам культур, як пшениця озима та ячмінь озимий не має резерву щодо зростання валового прибутку. I тільки за рахунок насіння соняшнику підприємство має резерв щодо зростання валового прибутку в 22,30 тис грн.
Таблиця 3.4
Резерви зростання валового прибутку за рахунок зниження собівартості продукції
| Види продукції | Резерв зниження собівартості 1 ц продукції, грн. | Можливий обсяг реалізації продукції, ц | Резерв збільшення суми валового прибутку, тис грн. |
| Пшениця озима | -307,14 | 4560 | -35,94 |
| Ячмінь озимий | -339,50 | 800 | -64,85 |
| Насіння соняшнику | 222,12 | 1568 | 22,30 |
| Всього | Х | Х | -78,49 |
Джерело: розраховано автором на основі статистичної звітності підприємства
Узагальнивши результати обчислення резервів зростання валового прибутку за рахунок зазначених факторів, маємо резерв валового прибутку на підприємстві в розмірі 765,3 тис. грн. Ця сума є значущою для СФГ «ОСК».
З урахуванням зазначеного, можна стверджувати, що головною особливістю антикризового управління на аграрних підприємствах є зустрічний характер антикризового управління на самому суб'єкті господарювання та антикризового державного регулювання на макро- і мезорівні, яке виражається у розробці цільових програм, формуванні правової бази, бюджетної кредитної, страхової, податкової системи, системи державної підтримки виробників, що забезпечує умови не тільки для виходу з кризи підприємствам аграрного комплексу, але і для їх зростання.
На рівні держави можна виділити такі основні напрями антикризового управління у сільському господарстві:
- розвиток системи прогнозування та збалансування платоспроможного попиту населення та пропозиції на продовольчому ринку;
- удосконалення діяльності аграрних фондів та бірж із розвитком їх інфраструктури і створенням державних продовольчих них та фінансових резервів в обсягах, які необхідні для гарантованого забезпечення стабільного функціонування аграрного ринку;
- оперативне використання фінансових та товарних інтервенцій на певні види продукції у разі їх дефіциту на аграрному ринку;
- щорічне обґрунтування мінімальних і максимальних цін для ефективного проведення інтервенцій з обліком інфляції та індексів цін;
- створення системи державного моніторингу аграрного ринку з метою оперативного вжиття рішень з питань вжиття заходів, що стосуються його регулювання та створення умов для вільного доступу всіх учасників до інформації;
- покращення механізму державної підтримки виробництва основних видів аграрної продукції для забезпечення продовольчої безпеки країни;
- запровадження експертної оцінки майбутнього врожаю із застосуванням сучасної техніки та технологій досліджень та розрахунків.
3.3. Стратегія розвитку підприємства в контексті забезпечення його фінансової стійкості
Основною метою діяльності підприємства є максимізація його ринкової вартості та підвищення рівня добробуту його власників. Необхідною умовою для досягнення цієї мети є оцінка та коригування стратегічного фінансового планування. Практика діяльності вітчизняних підприємств показує, що їх успішна фінансова діяльність залежить приблизно на 70 % від стратегічної спрямованості, на 20 % — від ефективності оперативного управління і на 10 % – від якості виконання поточних завдань. Тому стратегічне бачення є одним із головних факторів успішного підприємства [26].
Серед методів стратегічного планування особливу цінність для оцінки стратегічної фінансової діяльності становить матриця фінансових стратегій Франшона-Романе. Цей інструмент виділяється серед інших методів тим, що дозволяє не тільки визначити поточне положення компанії з точки зору фінансового ризику, але й розглядати ситуацію в динаміці, щоб дозволити прогнозувати зміни фінансової стратегії залежно від зміни важливих показників діяльності, а також планувати майбутнє становище компанії, цілеспрямовано змінюючи ці показники та знижуючи рівень фінансового ризику [57].
Метод Франшона-Романе ґрунтується на розрахунку трьох показників: результат господарської діяльності, результат фінансової діяльності, результат фінансово-господарської діяльності.
РГД = ЧД – ∆ФЕП – ∆ОФ +ІД, (3.1)
де: ЧД – дохід від господарської діяльності,
∆ФЕП – зміна фінансово- експлуатаційних потреб,
∆ОФ – зміна первісної вартості основних фондів за період,
ІД – інші доходи.
РФД = ∆ПК – Вф- ПП – Д + Дук – Вук – ФІд + Дф (3.2)
∆ПК – зміна позикового капіталу за звітний період;
Вф – фінансові витрати;
ПП – податок на прибуток від звичайної діяльності;
Д – виплачені дивіденди;
Дук – дохід від участі в капіталі;
Вук – втрати від участі в капіталі та інші витрати;
ФІд – довгострокові фінансові інвестиції;
Дф – інші фінансові доходи.
РФГД = РГД + РФД (3.3)
РГД- результат господарської діяльності;
РФД-результат фінансової діяльності.
Таблиця 3.5.
Показники моделі Франшона і Романе СФГ «ОСК»
за 2018-2020 рр. (тис. грн.)
| Показник | Роки | ||
| 2018 | 2019 | 2020 | |
| РГД | 1643,8 | 13277,1 | 7349,2 |
| РФД | 72,8 | 1781,8 | 60,5 |
| РГФД | 1716,6 | 15058,9 | 7409,7 |
Джерело: розраховано за даними річних фінансових звітів
СФГ «ОСК» за 2018-2020 р.р.
Ця матриця характеризує можливі фінансові стани підприємства, а її застосування дозволяє спрогнозувати фінансовий шлях на перспективу та виявити поріг можливостей підприємства. Кожна клітка матриці характеризує фінансово-господарський стан підприємства.
Три позиції рівноваги:
Квадрат 1 - "Батько родини";
Квадрат 2 - "Стійка рівновага";
Квадрат 3 - "Нестійка рівновага".
Три позиції дефіциту:
Квадрат 7 - "Епізодичний дефіцит";
Квадрат 8 - " Дилема ";
Квадрат 9 - "Криза".
Три позиції успіху:
Квадрат 4 - "Рантьє";
Квадрат 5 - "Атака";
Квадрат 6 - "Холдинг".
На основі значень описаних показників здійснюється оцінка стратегічної фінансової діяльності підприємства за методом Франшона–Романе, вигляд якої наведено в табл. 3.6.
Як видно з табл. 3.6, лінія фінансової рівноваги підприємства проходить по головній діагоналі матриці та є спадною від квадранта 1 до квадранта 3. Тобто
Таблиця 3.6
Матриця фінансових стратегій Франшона-Романе
| Значення показника | РФД <0 (гальмування) | РФД=0 (стабілізація) | РФД>0 (зростання) |
| РГД>0 (повільне зростання) |  РФХД=0«Батько родини» | 4. РФХД>0 «Рантьє» | 6. РФХД>0 «Холдинг» |
| РГФ=0 (оптимальне зростання) | 7. РФХД<0 «Епізодичний дефіцит» | РФХД=0 «Стійка рівновага» | 5. РФХД>0 «Атака» |
| РГД <0 (форсоване зростання) | 9. РФХД<0 «Криза» | 8. РФХД<0 «Дилема» | РФХД=0 «Нестійка рівновага» |
найбільш сприятливим для підприємства є його положення у квадранті 1, найменш вигідним (у рамках збереження стану фінансової рівноваги) – квадрант 3. Квадрант 2 займає проміжне становище за обома критеріями, характеризується стійкою фінансовою рівновагою, за таких умов підприємство має найбільшу кількість можливих варіантів зміни фінансового стану. Над діагоналлю матриці знаходиться зона успіхів, під діагоналлю – зона дефіцитів.
При цьому необхідно проаналізувати динаміку показників за 2018-2020 роки в межах квадратів.
Коригування показників оборотності коштів та рентабельності дасть можливість поліпшення фінансового стану. Також слід ураховувати можливості управління дебіторською і кредиторською заборгованостями. Отже, цей метод дозволяє оцінити фінансовий стан та стратегічну фінансову діяльність підприємства загалом. Комплексний матричний аналіз допомагає оцінити фінансову стратегію підприємства та визначити напрям дій її зміни. Використання цієї матриці дає можливість підприємству адекватно приймати рішення щодо комплексного використання всіх фінансових ресурсів, спрямованих на досягнення цілей фінансової стратегії. У межах цієї матриці можна вирішити проблему реалізації фінансової стратегії у динаміці, що дає можливість визначити
Рис. 3.1 Схема розробки фінансової стратегії підприємства
Джерело: Розроблено автором
пріоритетні сфери фінансового розвитку та модифікувати фінансову стратегію в результаті зміни параметрів функціонування підприємства.
У зв'язку з вищевикладеним підприємству пропонуються впровадження фінансової стратегії (рис.3.1) та застосувати такі шляхи зміцнення фінансового стану СФГ «ОСК»:
- підприємство має проаналізувати свою потребу у запасах сировини та матеріалів та прийняти рішення про їх розумне зниження;
- підприємство має направити свої зусилля на збільшення ліквідності. Для цього необхідно спрямувати зусилля на зменшення короткострокової заборгованості підприємства, насамперед, на зниження величини короткострокових кредитів, і навіть зменшення тієї частини кредиторської заборгованості, яка обумовлена найбільшими відсотками за товарний кредит;
- крім того, підприємству слід спрямувати свої зусилля на зниження дебіторської заборгованості, оскільки за умов інфляції будь-яка відстрочка платежу призводить до реальних втрат. Тому необхідно розширити систему авансових платежів. Однак тут необхідно виявити особливу обережність, щоб не втратити клієнтів та не знизити обсяги реалізації;
- підприємству необхідно постійно контролювати та своєчасно виявляти неприпустимі види дебіторської та кредиторської заборгованості, до яких насамперед відносяться: прострочена заборгованість постачальникам та прострочена заборгованість покупців понад три місяці, прострочена заборгованість з оплати праці та платежів у бюджет та позабюджетні фонди.
Для оцінки та планування діяльності підприємства необхідно постійно підтримувати раціональне співвідношення між різними показниками, які часто мають протилежний вплив.
1 2 3 4 5 6 7