Ім'я файлу: programa-rozvitku-ditey-doshkilnogo-viku-z-porushennyami-oporno-
Розширення: doc
Розмір: 976кб.
Дата: 04.04.2020
скачати
Розширення: doc
Розмір: 976кб.
Дата: 04.04.2020
скачати
Завдання навчання і виховання:
формування первинної ігрової діяльності та інтересу до гри;
навчання ігровим діям;
розвиток емоційної сфери;
розвиток психічних процесів;
формування функцій наслідування, співвіднесення, усвідомлення, заміщення;
розвиток мовлення;
формування первинних комунікативних навичок .
Зміст
Ранній вік (2 рік життя)
Виховуємо інтерес до ігор з ляльками. Знайомимо з сюжетними іграшками шляхом показу ігрових дій з ними. Навчаємо наслідуванню дій самообслуговування; іграм з транспортними іграшками з урахуванням функціонального призначення різних видів транспорту. Заохочуємо до виконання спільних елементарних ігрових дій з сюжетною іграшкою. Спонукаємо до виконання самостійних дій. Формуємо вміння перенесення ігрової дії шляхом введення нових іграшок аналогічного функціонального призначення. Організовуємо ігри двох дітей поряд з однаковими іграшками. Організовуємо ігри двох дітей поряд з однією іграшкою. Навчаємо виконанню ланцюжка функціональних дій з іграшкою з 2-3 елементів. Нарощуємо ланцюжок функціональних дій з іграшкою. Забезпечуємо плавний перехід ланцюжка дій у елементарну сюжетну гру однієї дитини. Забезпечуємо плавний перехід ланцюжка дій у елементарну сюжетну гру декількох дітей, які виконують однакові ролі.
Ранній вік (3 рік життя)
Перший рік навчання
Спонукання дітей до предметних дій з іграшками; знаходження іграшки за назвою; виконання певної дії з лялькою; розгортання ланцюжка дій з іграшкою; розігрування різноманітних сюжетних епізодів; розширення тематики відповідно обсягу знань дітей про життя тварин, діяльність дорослих, спілкування з дорослими та однолітками. Навчання вмінню виконувати доручені ролі, з допомогою дорослого добирати атрибути до гри. Забезпечення умов, які спонукають дітей до предметної діяльності, розвиток наочно-дійового мислення, спонукання до спілкування. Виховання охайного ставлення до іграшок, інтересу до них, емоційних відчуттів.
Орієнтовна тематика ігор:
няня годує нас, вдягає, доглядає; вкладаємо ляльку спати; мама й дочка; ідемо в дитсадок; ідемо на свято; де стоїть посуд, розставимо меблі; варимо обід; купаємо ляльку; в садочку є котик, гуляємо з тваринами; пливемо на пароплаві; керуємо машиною; ігри-драматизації.
Молодший дошкільний вік (4 рік життя)
Другий рік навчання
Формування рольової гри, розширення ігрових інтересів. Стимулювання пізнавальних мотивів дитини, спонукання до самостійного відтворення добре відомих предметних дій; створення сюжетних дій спочатку з реальними, а потім з уявними предметами; за наслідуванням відтворення ігрових дій у нових, послідовно пов’язаних між собою ігрових ситуаціях. Розвиток словниковий запас під час гри. Формування здатності дітей до взаємодії в процесі гри.
Орієнтовна тематика ігор:
мамапіднімає дочку; лягаємо спати; перемо одяг; печемо хлібчик; купуємо овочі; сім’я; машини їдуть, водії; чекаємо гостей; кухарі; дитячий садочок; лікар Айболить; медсестра лікує нас, лікар та медсестра; продавець; магазин; ігри-драматизації.
Молодший дошкільний вік (5 рік життя)
Третій рік навчання
Формування у дітей потреби задовольняти свої пізнавальні інтереси в іграх. Спонукання до самостійної гри. Доповнення уявлень дитини про навколишнє новими знаннями, вміння творчо поєднувати їх з уже наявними. Розвиток словника, зв’язного мовлення. Стимулювання до супроводу своїх дій словами, з використанням предметів-замінників, збагачення змісту й тематики ігор. Залучення до рольової взаємодії з ровесниками, вправляння в творчому відтворенні рольових діалогів. Формування дбайливого ставлення до іграшок та поваги один до одного в процесі гри.
Орієнтовна тематика ігор:
водії; сім’я; вихователь; дитячий садок; магазин, перукарня; лікар; ігри-драматизації.
Старший дошкільний вік (6 і 7 роки життя)
Четвертий рік навчання
Визначення загальних ознак предметів та групування їх за зовнішньою ознакою. Формування вміння самостійно обирати ролі та атрибути гри. Задоволення пізнавальних потреб дитини в іграх, втілення їх у різних ролях. Спонукання до зацікавленості спільними іграми, активності в грі, вміння спілкуватись, дотримуватися правил спільної гри. Формування звички гратися як наодинці, так і групою, використовуючи діалогічне мовлення.
Орієнтовна тематика ігор:
водії; сім’я; ферма; перукарня; будівельники; лікар у лікарні; магазин; пошта; цирк; школа; вулиця; космос; біля моря.
Трудове виховання
Трудовому вихованню дітей з порушенням опорно-рухового апарату в спеціальному дошкільному закладі приділяється особлива увага. На час вступу до спеціального заставі діти з порушенням опорно-рухового апарату, основний контингент яких страждає на дитячий церебральний параліч (ДЦП), як правило, безпомічні в самообслуговуванні, а також у виконанні простих трудових доручень. У більшості випадків це наслідок відсутності ранньої корекційної допомоги, тяжкості уражень рухової сфери, недосконалої організації виховання дітей у сім'ї.
Разом з цим практичний досвід доводити, що їм цілком доступне самообслуговування, прості види господарсько-побутової, ручної праці та праці в природі. При спеціальній організації праця в дошкільників з порушеннями опорно-рухового апарату може набувати достатньо розвинутих форм, здійснюючи корекційний вплив на розвиток їх особистості.
Праця для дітей із церебральним паралічем є засобом корекції недоліків психофізичного розвитку дитини, формування активної життєвої позиції. У процесі трудової діяльності підвищується впевненість дитини у своїх силах, її самостійність. Вона дозволяє батькам реально й оптимістично оцінити можливості дітей і уникнути гіперопіки в їхньому вихованні.
У процесі формування трудової діяльності активізуються всі пізнавальні процеси дітей (сприймання, пам'ять, мислення, увага, мовлення), розвивається просторова орієнтація, удосконалюється дрібна та загальна моторика, навички спілкування з однолітками та дорослими, відбувається особистісне зростання дошкільника через самореалізацію та самовдосконалення.
У процесі трудового виховання формується предметно-практична діяльність, здатність діяти за наслідуванням, зразком та словесною інструкцією.
Виготовлення яскравих виробів з паперу, вати, ниток, природного матеріалу викликає в дошкільників позитивні емоції і є ефективним засобом розвитку їхньої емоційно-вольової сфери.
Отже, метою трудового виховання є максимальний розвиток особистості дитини з порушеннями опорно-рухового апарату, забезпечення її соціально-трудової адаптації до навколишнього світу.
Завданням трудового виховання є розвиток особистих трудових умінь дітей, збагачення уявлень про навколишнє середовище в процесі праці; виховання споживи й готовності працювати в колективі; оволодіння різними знаряддями праці, вмінням планувати та передбачати результати праці; інтелектуальний розвиток (розвиток сприймання, уявлень, пам'яті, мислення), моральний розвиток (виховання колективізму; взаємодопомоги, готовності працювати, вміння доводити почату працю до кінця, формування позитивного ставлення до праці дорослих); фізичний розвиток (розвиток координації рухів рук, дрібної моторики, зорово-моторної координації); мовленнєвий розвиток (розширення та збагачення словника, розвиток мовленнєвого спілкування); естетичний розвиток (виховання естетичного смаку, творчої уяви), корекція емоційно-вольової сфери та поведінки (розвиток відповідальності, самостійності, наполегливості, витримки, самоконтролю й самооцінки).
У процесі навчання дітей різним видам трудової діяльності необхідно враховувати особливості рухових порушень (гіперкінези, геміпарези, апраксії, синкінезії, рухову обмеженість) та індивідуально підходити до фізичних можливостей кожної дитини.
Важливим моментом є організація робочого місця дитини, навчання правилам особистої гігієни й техніки безпеки при роботі з інструментами.
Заняття з трудового виховання проводяться в таких напрямках: праця з самообслуговування, господарсько-побутова праця, праця в природі, ручна (художня) праця.
Самообслуговування
Формування навичок самообслуговування є важливим завданням на початковому етапі трудового виховання дитини. До самообслуговування віднесено діяльність, результати якої задовольняють споживи самої дитини (процес харчування, виконання культурно-гігієнічних процедур по догляду за собою, роздягання та одягання, користування туалетом, підготовка до сну тощо.)
Процес навчання самообслуговуванню дошкільників із порушенням опорно-рухового апарату винний здійснюватися з урахуванням особистісно-орієнтованої моделі виховання й спрямований на максимальне врахування індивідуальних можливостей дітей. У процесі опанування навичок самообслуговування діти стають спритнішими, незалежними від дорослого, впевненішими у своїх можливостях. Даний результат створює мотиваційну основу для корекції порушень розвитку в дитини й забезпечує наступну його соціалізацію.
Формування культурно-гігієнічних навичок здійснюється протягом усього періоду навчання в спеціалізованому дошкільному закладі та проходить не лише в рамках спеціально організованих занять, а й у повсякденному житті, під час виконання режимних моментів.
Педагоги-вихователі вчать дітей охайності й правильному користуванню туалетом. Педагоги стежать за тим, щоб діти були постійно чистими, охайними, доглянутими. Дітей навчають звертати увагу на свій зовнішній вигляд, опановувати способами приведення його в порядок, засвоїти конкретну послідовність дій для виконання тієї або іншої навички. Основними методами навчання є демонстрація окремих дій, спільні дії та особисті дії дітей.
Отже, формування навичок самообслуговування здійснюються за чітко спланованими етапами навчання з урахуванням індивідуальних можливостей (ступеня ураження рухової сфери) дитини.
У перші два роки навчання особлива увага приділяється формуванню культурно-гігієнічних навичок та навчанню самообслуговування. У групах III та IV років навчання всі більшого значення набуває господарсько-побутова, праця в природі та ручна праця.
Господарсько-побутова праця
Господарсько-побутова праця є одним з деяких видів трудової діяльності дошкільника з порушеннями опорно-рухового апарату, у якому дитина досягає видимого успіху, що надзвичайно важливо для її повноцінного особистісного розвитку. Саме дошкільний вік є сензитивним для трудового виховання дитини, для формування позитивних якостей його особистості.
У процесі господарсько-побутової праці дошкільник виконує доручення дорослого з радістю, бажаючи одержати позитивну оцінку за свої зусилля. При спеціальній організації трудового виховання дитина привчається наводити порядок і стежити за чистотою в кімнаті. Відповідні вміння дітей розвиваються, закріплюються й удосконалюються на всіх етапах навчання, оскільки вони необхідні дитині в подальшому житті.
Заняття з господарсько-побутової праці проводяться із третього року навчання (на першому й іншому роках перебування в ДНЗ дітям даються окремі доручення). Заняття спрямовані на виховання в дітей бажання трудитися, виконувати доручення дорослих, уміти бачити непорядок й усувати його. Дошкільників привчають підтримувати порядок у знайомому приміщенні й на знайомій території. Важливо сформувати в дітей установку, що вони самі можуть навести порядок в ігровому куточку, на ігровій ділянці.
При оволодінні господарсько-побутовими навичками діти починають глибше розуміти властивості й залежності між предметами. У процесі занять господарсько-побутовою працею діти опановують практичними діями зі знаряддями й допоміжними засобами. Вони починають розуміти зв'язок між властивостями знаряддя й властивостями навколишніх предметів (наприклад, відірваний ґудзик пришивають за допомогою голки й нитки; сміття підмітають віником і збирають у совок; сніг треба чистити лопатою, а лід посипати піском). Заняття з господарсько-побутової праці привчають дітей до вміння взаємодіяти.
Для проведення занять з господарсько-побутової праці виділяється певна кількість годин, під час яких відпрацьовуються базові навички. Основне навантаження на закріплення й удосконалювання цих навичок лягає на повсякденну діяльність дітей поза заняттями, у процесі виконання всіх режимних моментів.
У цілому заняття з господарсько-побутової праці виховують взаємодопомогу й чуйність, формують особистісні й соціальні якості характеру дошкільників, позитивну поведінку, формують у дітей бажання допомагати оточуючим. Дорослим (вихователям, батькам) варто прагнути до виховання самостійності в дітей, оскільки це буде необхідно їм протягом всього наступного життя.
Праця у природі
Формування в дошкільників з порушенням опорно-рухового апарату умінь трудитися в природі доцільно розпочинати з другого року навчання в рамках елементарної за змістом трудової діяльності поза занять. Цей вид праці виступає джерелом яскравих вражень, адже дитині надається можливість діяти не лише з предметами, а й з живими об’єктами.
Діти навчаються під керівництвом дорослого доглядати за рослинами: кімнатними, садовими, городніми, а також за тваринами в живому куточку, розкладати корм у годівниці для птахів на ділянці.
У процесі організації праці в природі важливо формувати позитивні якості особистості (працелюбність, наполегливість, охайність, любов до природи). Однією з необхідних організаційних умов є наявність у дитячому закладі невеликої городньої ділянки, квітника, де систематично організовується праця дітей.
В умовах родини це може бути поливання кімнатних рослин, що ростуть на підвіконні, годування хатнього улюбленця (кота або собаки).
Педагогічна допомога у процесі виконання знайомих трудових доручень постійно скорочується, і на четвертому році навчання зміст навчання праці у природі може бути ускладненим у залежності від рівня психофізичного розвитку дитини.
Для реалізації змісту може плануватися проведення окремих занять. Дошкільники з порушеннями опорно-рухового апарату вчаться діяти за наслідуванням, зразком та словесною інструкцією (спочатку елементарною та короткою, а потім - розгорнутою), що сприяє формуванню у них словесної регуляції діяльності.
Ручна (художня) праця
Основними завданням з ручної праці є виховання в дошкільників емоційно позитивного ставлення до власних виробів, формування умінь і навичок роботи з папером, картоном, конструкторами, природними матеріалами.
У процесі занять в дітей розвиваються сприймання, мислення, дрібна й загальна моторика, зорово-моторна координація, увага, пам'ять. Інтенсивно розвивається мовлення дітей: збагачується словниковий запас (діти опановують слова, що називають знаряддя, дії з ними, матеріали, їхні властивості), формується граматична будова мовлення.
Навчання виготовленню іграшкових виробів з різного матеріалу допомагає дітям познайомитися з властивостями цих матеріалів, розвиває вміння орієнтуватися на правильному виборі знаряддя, розширює їхній кругозір, підвищує пізнавальну активність.
На заняттях з ручної праці в дошкільників формуються уявлення про світ професій. Під впливом педагогів у дітей формується поважне ставлення до людей різних професій (вихователь, кухар, двірник, шофер, квітникар та ін.), а також до результатів їхньої професійної діяльності.
Крім знань про працю людей різних професій, діти опановують елементарними трудовими навичками, характерними для людей вивчених професій.
Навчання ручній праці доцільно планувати у формі занять, починаючи із третього року навчання за рахунок скорочення занять з самообслуговування. Останні, відповідно, на третьому році навчання проводяться в зменшеному обсязі, а на четвертому році навчання можуть не плануватися.
Наведений у програмі перелік виробів і практичних робіт з розділів «Ручна праця» і «Праця в природі» є орієнтовним. Педагоги можуть вносити в нього необхідні зміни й доповнення. Важливим є не факт виконання певних виробів або робіт, а те, чому дитина при цьому навчається. Тому в програмі по ручній праці виділений також підрозділ «Операції та прийоми праці».
Особлива увага на кожному році навчання приділяється підвищенню самостійності виконання недостатньо засвоєних процедур, робіт, доручень.
У програмі кожного року навчання зазначено тільки те нове, чому навчаються діти, або передбачений певний рівень самостійності виконання практичних робіт, доручень, операцій і прийомів праці, які почали вивчати раніше. У процесі роботи здійснюється систематичне повторення й закріплення пройденого програмного матеріалу.
Допускається, що досягнення дітей у рамках різних розділів програми (самообслуговування, господарсько-побутова праця та ін.) можуть відповідати різним рівням складності. При плануванні корекційно-педагогічної роботи необхідно враховувати реальні досягнення вихованців.
Заняття з праці в групах І та II років навчання проводять 1 раз на тиждень (організація самообслуговування, прищеплення культурно-гігієнічних навичок).
На III на IV роках навчання у зв'язку з ускладненням та розширенням форм праці кількість занять зростає до 2-х на тиждень (ручна праця - щотижня, господарсько-побутова та праця в природі - чергуються). Всього за рік - 64 години.
Ранній вік (3 рік життя)
Перший рік навчання
Завдання навчання і виховання:
формування найдоступніших життєво-практичних умінь, оволодіння якими необхідно для прояву самостійності дітей у різних побутових ситуаціях;
навчання базовим умінням (їхня автоматизація не передбачається, але по можливості відбувається формування окремих, найпростіших дій, наприклад взяття й утримання різних предметів - ложки, чашки, зубної щітки й ін.);
оцінка оволодіння дитиною не тільки певною процедурою (операцією) самообслуговування в цілому, але й окремими складовими її прийомами й діями. Для цього як приклад у програмі зазначений склад миття рук і деяких інших процедур (операцій);
навчання господарсько-побутовій праці в рамках повсякденної діяльності.
Примітка. З урахуванням реальних досягнень вихованців робота на даному етапі навчання може бути продовжена на другому й, в окремих випадках, на третьому році навчання.
1 ... 11 12 13 14 15 16 17 18 19