ФІБРИЛЯЦІЯ ПЕРЕДСЕРДЬ (ФП)
ВИЗНАЧЕННЯ ТА ЕТІОПАТОГЕНЕЗ
Найчастіша надшлуночкова тахіаритмія, ознаками якої є швидка (350–700/хв), некоординована активація передсердь, що призводить до втрати гемодинамічної ефективності їх скорочень, що супроводжується нерегулярним ритмом шлуночків. Частота шлуночкового ритму залежить від електрофізіологічних властивостей АВ-вузла, функції вегетативної системи, а також дії ЛЗ, і може бути нормальною (у спокої 70–90/хв), прискореною (тахіаритмія) чи сповільненою (брадиаритмія).
Класифікація ФП →рис. 2.6-9. Якщо у хворого трапляються епізоди аритмії, які можна віднести до різних категорій, перш за все, слід врахувати найчастішу форму ФП.
Рисунок 9. Класифікація фібриляції передсердь
Причини:
1) серцеві — артеріальна гіпертензія, набуті вади клапанів (в першу чергу, вади мітрального клапана), ішемічна хвороба серця, кардіоміопатії (особливо дилатаційна і гіпертрофічна), вроджені вади серця (в основному з шунтуванням крові на рівні передсердь), міокардит і перикардит, перенесені оперативні втручання на серці, синдром слабкості синусового вузла (синдром «тахі-брадикардії»), синдром преекзитації, системні захворювання із залученням серця — саркоїдоз, амілоїдоз, гемохроматоз, новоутворення серця — первинні і метастатичні. ФП дуже часто спостерігається у хворих із серцевою недостатністю, незалежно від її причини.
2) позасерцеві — гіпертиреоз (найчастіше), гіпотиреоз, гостра інфекція, загальний наркоз, хвороби легень, феохромоцитома, ожиріння, цукровий діабет, метаболічний синдром, хронічне захворювання нирок, заняття спортом (дисципліни, які вимагають витривалості), різні речовини (алкоголь, окис вуглецю, кофеїн, деякі ЛЗ [напр., β2-міметики]).
Пароксизмальна ФП у ≈50 % випадків спостерігається в осіб без органічного захворювання серця; найчастіше це аритмія вогнищевого типу, ініційована імпульсами, які виникають у легеневих венах, рідше у верхній порожнистій вені, вені Маршалла (косій вені лівого передсердя), або коронарному синусі. При персистуючій і постійній ФП органічні хвороби серця виявляють у >90 % хворих.
КЛІНІЧНА КАРТИНА ТА ТИПОВИЙ ПЕРЕБІГ
Скарги: серцебиття, напади потовиділення, слабкість і зниження переносимості фізичного навантаження, синкопальні стани чи запаморочення. При постійній формі ФП хворі часто не відчувають симптомів аритмії. Класифікація вираженості симптомів (шкала EHRA) →табл. 2.6-5. Об`єктивно: нерегулярна серцева діяльність (повна нерегулярність), нерегулярний пульс, дефіцит пульсу. У хворих з вогнищевою ФП можуть спостерігатись чисельні екстрасистоли чи пароксизми тахікардій (передсердна тахікардія, тріпотіння передсердь).
Вперше зафіксований пароксизм ФП може бути єдиним у житті нападом, або черговим рецидивом пароксизмальної ФП, або, навіть, тривало персистуючою ФП. Важливим є ретельний анамнез і аналіз доступної медичної документації пацієнта. Пароксизмальна ФП має самообмежуючий характер і, найчастіше, минає впродовж 24 год. Персистуюча ФП не минає самостійно і триває >7 днів; це може бути як перша клінічна маніфестація аритмії, так і наслідок рецидивуючих епізодів пароксизмальної ФП. Тривало персистуюча ФП діагностується, коли ФП зберігається >1 року і прийнято рішення про відновлення синусового ритму.
| Таблиця 2.6-5. Класифікація вираженості симптомів, пов’язаних із фібриляцією передсердь, за EHRA | |
| Клас | Опис |
| 1 | без суб’єктивних симптомів |
| 2а | слабко виражені симптоми — нормальна щоденна активність не обмежена |
| 2б | помірно виражені симптоми — обтяжливо сприймаються хворими, однак не перешкоджають нормальній щоденній активності |
| 3 | значно виражені симптоми — нормальна щоденна активність є обмеженою |
| 4 | симптоми, що унеможливлюють функціонування — нормальна щоденна активність взагалі не можлива |
ДІАГНОСТИКА
Скринінгові дослідження
Скринінгові дослідження для виявлення ФП проведіть:
1) в осіб віком >65-ти років — пальпація пульсу або ЕКГ;
2) у хворих з транзиторною ішемічною атакою (ТІА) або ішемічним інсультом в анамнезі — постійне моніторування ЕКГ впродовж ≥72 год (розгляньте доцільність довготермінового моніторування ЕКГ за допомогою неінвазивної апаратури або імплантованих петльових реєстраторів).
Допоміжні дослідження
1. ЕКГ: повна нерегулярність, відсутність зубців Р (заміщені хвилями f) →рис. 2.6-10A.
2. Холтерівське моніторування ЕКГ (іноді >24 год, до 7 діб) продовжене (напр., 2–4-тижневе) і постійна телеметрична реєстрація ЕКГ: у випадку пароксизмальної ФП, коли діагноз є сумнівним.
3. Електрокардіографічний тест із фізичним навантаженням: у випадку підозри на ішемію міокарда і перед початком терапії ЛЗ класу Іс.
4. Ехокардіографія: трансторакальне дослідження проведіть усім хворим із ФП з метою діагностики можливих органічних захворювань серця або тромбу в лівому передсерді і його вушку (з цією метою необхідне черезстравохідне дослідження).
Рисунок 10. А — поліморфніхвиліf замість зубців Р під час фібриляції передсердь. Б — мономорфні двофазні хвилі F замість зубців Р під час тріпотіння передсердь
ЛІКУВАННЯ
1 2 3 4 5 6 7