Религия
католики (87,8 %),православные (4,4 %)другие христиане (0,4 %)мусульмане (1,3 %
албания Этнический состав — албанцы 95 %, греки 3 %, другие мусульмане 70 %, православные 20 %, католики 10
106.Неслов’янські народи Східної Європи. Народи Прибалтики. Загальна характеристика.
Литва в 2011 стране проживало 3 207 039 человек литовцы составляют 83,45 % населения страны, поляки — 6,74 %, русские — 6,31 %, белорусы — 1,23 % В религиозном отношении 79 % жителей Литвы — католики,
литвия Население — 2 254 653 человека Число жителей страны продолжает уменьшаться Латышы 76,97русские 8,83 Государственный язык — латышский. Среди национальных меньшинств недовольство вызывает отсутствие официального статуса у русского языка, родного для 37,5 % населения
Эстония Численность населения — 1 340 127 2009 году из Эстонии уехало больше людей, чем приехало
| Эстонцы | 924 966 - | 69,04% | | |
| 2 | Русские | 340 750- | 25,44% | |
| 3 | Украинцы | 27 351 | -2,04% | |
Русские являются крупнейшим национальным меньшинством в Латвии 27,4 % в середине 2011 г.[82]) и Эстонии (25,5 % в начале 2010 г.[83]), в Литве — второе по численности (4,8 % в начале 2010
107. Народи Північної Європи. Загальна хар-ка.
Півострова Скандинавський і Ютландський. Проживають датчани, шведи, норвежці, ісландці. Мова належить до північно германської підгрупи германської групи індо-європейської сімї мов. Фіни і групи саамів мови яких належать до фінно-угорської групи уральської сімї мов. за расовими ознаками датчани, норвежці, фанерці, ісландці, шведи належать до атланто-балтійського,а більшість фінів і саамів до біломоро-балтійського антропологічниї типів північноєвропейської підраси європеоїдної раси. Панівною релігією є лютеранство, католицизм поширений частково. Традиційним заняттям було м’ясо-молочне тваринництво,з розведенням ВРХ, овець і коней. землеробство відігравало другорядну роль, лише у фінів землеробство було поширене,вирощують жито, ячмінь, овес, гречка. Важливу роль відіграє морське рибальство, бондарство, лісозаготівля, збиральництво. Основні форми поселень хутори, невеликі села, містечка. традиційний одяг, чоловіки: біла полотняна сорочка з довгими рукавами, шерстяний светр, кофта, курточка чи камзол з двома рядками ґудзиків. Верхній одяг каптан, орнаментовані черевики з пряжками, шийна хусточка, плетений ковпак. Жінки сорочка і спідниця, наверх сорочки корсаж на шнурівках, голову покривали чепчиками, хустками. Їжа:широке використаня круп,мяса, молока, молочних продуктів, риби. Споживають дуже мало хліба, домашне пиво. Панівною є мала моногамна двопоколінна сімя. Найкраще збереглись календарні свята,з фольклору найкраще збереглись балади, героїчні пісні.
109. Специфіка середземноморського культурного комплексу: країни, мови, релігії
Болгари: індосередземноморська та середньоєвропейська підраса вел є/р; Болгарія; болгарська мова, південнослов’янська підгрупа слов’янської групи і/є сімї; Православ’я, менше католицизм, протестантизм, іслам. 1878 – державна незалежність; землеробство(зернові-50% і скотарство; Серби – 9,2 млн чол.; сербська мова; південнослов’янська підгрупа слов’янської групи і/є сімї; індосередземноморська підраса вел є/р. Сербія, Чорногорія, тощо. Православ’я, католицизм і мусульманство. Чорногорці – субетнічна спільнота Сербії, 600тис чоловік; штокавський діалект сербської мови; Православ’я, частково мусульманство, 2006 – незалежність; індосередземноморська підраса вел є/р.. Македонці – 2,5 млн, 96% Македонія; індосередземноморська підраса вел є/р. македонська мова південнослов’янська підгрупа словянської групи і/є сімї; Православ’я, іслам. Хорвати – 4,4 млн=92% в Хорватії; динарський антротип індосередземноморська підраса вел є/р; хорватська мова південнослов’янська підгрупа слов’янської групи і/є сімї; Католицизм, незначні групи православних і мусульман; Словенці – 2,3 млн, альпійський антротип середньоєвропейська підраса вел є/р; словенська мова південнослов’янська підгрупа слов’янської групи і/є сімї; найбільш розвинена країна Пв.Європи. Албанці – 5млн(66% з них в Албанії; динарський та балкано-кавказький антротип індосередземноморська підраса вел є/р; албанська мова належить до окремої групи і/є сімї, нащадки давніх іллірійців або фракійців; Мусульманство. Греки – 11,7 млн; Греція, Кипр; індосередземноморська підраса вел є/р; новогрецька мова і/є сімї; Православ’я. Італійці – самоназва італьяно. 65,4 млн, 89% в Італії, 5млн в США. індосередземноморська підраса вел є/р; італійська мова романська група і/є сімї. Католицизм; етногенез дуже складний; Іспанці – самоназва еспаньолес; 30 млн, 91% в Іспанії; індосередземноморська підраса вел є/р; іспанська мова романська група і/є сімї, 1ша літ пам’ятка 1140р, пісня „про Сіда”. Католицизм. Каталонці – 7,85 млн(92,3 в Іспанії), до каталонців також відносять каналізоване населення Арагона, Валенсії, Балеанськи і Пітерських о-ів; субетнос – шуетос на о.Майорка; індосередземноморська підраса вел є/р; мова романська група і/є сімї; католицизм. Галасійці – іст область Іспанії; 4,12 млн; все так само; Баски – саманазва Еускалдунак; Ісп провінції: Біская, Гіпускоа, Алава, Навара, фр. департамент Піренеї. 1,8 млн в Іспанії, Франції – 150 тис. індосередземноморська підраса вел є/р; мова ізольована; Католицизм. Португальці – 13,5 млн(76% в Португалії); все теж саме; є протестантизм. Лузитани – основа португальського етносу.
110. Народи Кавказу: загальна характеристика.
північний Кавказ - 30 етносів нахсько-дагестанської групи північнокавказької сімї (чеченці, лезгини, гули),адиго-абхазька м.г північнокавказ.сімї мов-кабардинці, еркеси, дигейці. Тюркська група алтайської сімї мов: кипчацька підгрупа(кумики, огайці, алкарці), огузька підгрупа трухмени, з коріних індоєвропейських етносів осетини. Переважна більшість етносів кавказький антропологічний тип індо-середземноморської підраси є/р, ногайці південо-сибірська перехідна раса, з місцевих етносів лише осетини християни, решта мусульмани. Орне землеробство і відгіне скотарство. Закавказзя-расова єдність населення, яке належить до вірменоїдного(вірмени), кавказького(грузини, абхази), та каспійського антропологічного(бахури) типів південної підраси великої європеоїдної раси. Індоєвропейська мовна сімя-вірмени (вірменська мовна група), а мови татів, талишів, курдів, осетинів до іранської групи. Мова азербарджайнців до огузької підгрупи тюркської групи алтайської сімї мов, мова лезгинів, бахурів до нахсько-даганської групи, а мова абхазів до адиго-абхазької групи північнокавказької сімї мов, грузинська до квартельської сімї мов, вірмени,грузини, удини, осетини християнство, всі інші етноси та грузини-аджарії сповідують мусульманство, землеробство, садівництво, скотарство.
111. Етноси Сибіру.
Від Т.о. до Уралу. Поділяються на етноси півночі і далекого сходу та півдня Сибіру. Південа частина – буряти (11-13 ст в кит джерелах), якути, алтайці, телеути, хакаси, тувійці, йморці(перші виплавляти руду, ковальство) та фалари. Північ+д.схід: ханти, мансі, ненці, кети, енці, евенки, догани, ульчі, нівхи, чукчі, ескімоси, алеути тощо. Мовні сім’ї: індоєвропейська мовна сімя: словянська, германська, уральська(фіно-угорська-ханти, мансі), самодійська(ненці, селькуги), алтайська(хакаси, алтайці, якути тощо), монгольська(буряти), тунго-манджурська (удегейці, евенки), ескемосо-алеутська(ескімоси, алеути). Палеозойські народи(кети, чукчі) у мовному відношенні стоять осібно. Антропологічні особливості: 1.амуро-сахалинський фіз. тип; 2.монголоїдно-центроазійський тип(якути, буряти, алтайці); 3.уральська підраса (монголоїди+європейці). ГКТи: 1.піщі мисливці, риболови(зони тайги), полють на оленів, морських звірів. 2.мисливці на дикого оленя в субарктиці. 3.осілі риболови(в низинах рік Об, Амур, узбережжя Камчатки); 4.мисливці, оленеводи Тайги та частини Сибіру. 5.Олеводи Тундри(Пн.Урал, Чукотка). 6. мисливці на морського звіра на Т.о. узбережжі. 7.твариники і мисливці Алтаю і Саян. 8.твариники і землероби пв. і зх. Сибіру і Прибайкалля. →→ привласнюючи форми господарства. 5 ІЕО: Зх. Сибірська(Тобольськ, р.Об), Алтая-саянська(гірська тайга та лісо-степова область), сх..Сибірська(тундра, тайга, лісостеп), Амуросахалінська, камчатсько-чукотська, Ямало-таймирська. Буряти: оз.Байка(ст.. лісова частини): риболовство, скотарство(врх, вівці, коні, верблюди, мисливство; вели торгівлю с Китаєм, шкіру і вовну викор для одягу, взуття; користуються луком; ремесла: кожевнитство, бондарство. Житло: юрти з волока і шкіри, згодом зрубні. Посуд: не знали гончарства! дерево, шкіра. Їжа: м’ясо-молочна, знали горілку(з кислого молока). Р-шаманізм, з 18ст-буддизм+поклоніння стихіям, вогню, віра в предків. Якути: тюркомовна група, гірська тайга; розводять коней, оленеводство, напівкочовими, скотарство
, рибальство, мисливство, з 18ст-ячмінь; ремесла:хутро, шкіра, нерозвинуне гончарство. Юрта, з 19ст-зруб; одяг з оплякаціями. Шаманство активно витісняється православієм→двовірря. Алтайці-тюркомовні, ГКТ – напівкочове скотарство(коні), згодом ячмінь. Одяг-чорний халат, з овечого хутра і дикої кози, мали нижню білизну. активне вивчення з 19 ст. 1989-В.В.Родлова”Из Сибири страницы дневника”. 1586-Тюмень(1ше місто). 17ст-Зх.Сибір→РІ(мирна експансія).
1 2 3 4 5 6 7