10. Сибірська ІЕ макрорегіон
Від Т.о. до Уралу. 6 ІЕО: Камчатсько-чукотська: в-ви Чукотка і Камчатка; етноси: чукчи, каряки, ітельмени; чукотко-камчатьська сімя; арктична підраса вел м/р; кочовики, оленяри та осілі мисливці на мор звіра; Р-шаманізм; Амуро-сахалінська: о-ва Сахалін, Примор’я; етноси: нанайці, ульчі, орочі, тунгусо-манджурська група алтайської сімї; арктична підраса вел м/р; рибальство; тотемізм, шаманізм; Сх.-Сибірська: Єнисей-Охотське море; Ет: якути, догани - тюрксько мовна група алтайської сімї; інші – евенки, евени – тунгусо-манджурська група алтайської сімї; пн.азіатський антротип контенинтальної підраси вел м/р; 2 підобласті: якутська скотарсько-мисливська, мисливсько-оленярська. Алтая-саянська: ет: тувінці, хакаси, тара гаси; пв-сибірська перехідна раса вел м/р; кочове, напівкочове скотарство; Р-шаманізм анімістичні вірування обряди, зараз – християнство. Зх-Сибірська: на захід від Єнисея, Обі та Іртиша; переважно індоєвропейці, аборигенів – невеликі групи; сибірські татари-тюркська група алтайської сімя; пв-сибірська перехідна раса м/р; землеробство, скотарство; інші – ханти, мансі і кети – уральстка сімя; ГКТ мисливців оленярів. Р-шаманізм, тотемізм. Ямало-таймирська: ненці, енці, комі; алтайська сімя; уральська перехідна раса; полювання на диких оленів і хутрового звіра; Р-шаманізм.
11. Кавказький ІЕ макрорегіон
Переважно гірська провінція. від Ч до К моря. 2 ІЕО(умовно): Пн.Кавказська: р.Кубань(пн), Кавказький хребет(пв); нахсько-дагестанська група пн-кавказької сімї- чеченці, аварці, лезгини; адиго-абхазька мовна група – кабардинці, черкеси, адигейців. кавказький антротип середземноморської підраси є/р. осетини – христ, інші-мусульмани; орне землеробство і відгінне скотарство; Закавказька: Азербайджан, Вірменія, Грузія; пв.підраса вел є/р; вірмени-вірменська група; мови татів, курдів і осетинів – іранська група; азербайджанців – тюркська група алтайської сімї, лезгини, цахурів – нахсько-дагестанська група; грузинська мова – квартельська сімя. вірмени, грузини, осетини – христ(правосл), інші – мусульмани. землеробство садівництво, виноградарство, скотарство.
12. Поділ Європи на регіони та ареали. Класифікація народів Європи
Європа поділяється на Сх..Європейську провінцію і Зх-центральноєвропейську провінцію. 1.від берегів Скандинавії до субтропіків Середземномор’я; усе населення європеоїди, за мовою більшість і/є, крім угорців і фінів(фіноугорська, уральської мовної сімї); 4 ІЕО: Пн.Європейська: Скандинавія; пн.європейсь підраса; лютеранство; пн.германська підгрупа герм групи і/є сімї; трад заняття м’ясо-мол тваринництво(врх, вівці, свині); землеробство 2. роль. Сер.Європейська: Польща, Словаччина, Чехія, Німеччина, Молдова;; 4 підобласті: сх., зх.словянську, угорську, сер.германську. Землеробство; Приатлантична: ВБ, Франція, Бенілюкс; кельтська, романська і германська групи і/є сімя, англійці – Антанто-балт підраса, Французи – індо середземноморська підраса; протестантизм, землеробство, м’ясо-молочне скотарство. Середземноморсько – пиринейська: Балканського, Піренейського і Апеннінського п-ів; поширені індо середземноморська та середньоєвропейська підраса;
13. Пн.Америка, як ІЕ макрорегіон
Канада, США, Гренландія, Бермудські о-ви; 284 млн чол.; 3 ІЕО: Арктична: Аляска, пн.Канади, Гренландія, Алеутські о-ви; Етноси: ескімоси і алеути; арктична підраса вел монголоїдної раси; мови ескімосько-алеутської сім’ї; Р-християнство, фактично-шаманізм; під області: алеутська і ескімоська; до колонізації-морське полювання, рибальство. Канадська: 31, млн.майже вся Канада, частково США; 3 підобласті: індіанська: аборигени Канади, внут районів Аляски та лісової смуги США; американська підраса вел м/р; алгокіно-мосанська група та групи на-дене, Р-нині-христ, зберігають первісні вірування, шаманізм; ГКТ рухливих мисливців, риболовів і збирачів тайги і тундри; франко канадська: 10 млн - Квебек, Онтпріо;та англо канадська, 17 ст – Нова Франція; до к.19 ст – с/г; Р-католицизм; французька мова – літературна, запозичення; 24.06.- день св.Жана-Батіста – покровителя франко канадців. англо канадська: 14 млн; канадсий варіант англійської; Р-протестанзм, 35%-католицизм; 530 тис –українців, 540 тис-у походження; Пн.Американська: континентальна частина США; контактні підраси вел є/р, змішані антротипи: метиси, мулати, самба. аборигенни-амер підраса м/р. індоєвропейська сімя мов. 7 підоблостей: індіанців пн-сх узбережжя США(ірокези, алгокини), індіаців пв-сх узбережжя США(Віргінія, Джорджия, Флорида, Алабама-чікосави, мускоги, кусаби, гуали, натчі), індіанці пн-зх узбережжя США, індіанців Каліфорнії(команчі, толови, хучноми, майди), індіанців пв-зх США(Юта, Колорадо, Невада, Арі зона, Нью-Мексика-пуебли, навахи, апачі); американська геополітична спільнота – різні популяції вел є/р та її підрас; 11,7%-н/р. 4%-монголоїди, 6 млн-євреї, 1,5%-ірландці; Р-протестантизм, католицизм; афроамериканці(етнорасова група, діалекти блек-інгліш, 60%-баптизм, 20-методизм).
14. Мезоамерика: загальна характеристика.
Включає 2 області: 1. Карибська та 2. Мексикансько-Центральноамериканську історико-етнографічні області. 1. До області належить група островів: Багамські, Бермудські, Великі Антильсікі. Загальна чисельність населення 38,7 млн. Головні етноси – кубинці, гаїтянці, пуерторіканці, Ямайці, барбадосці, тринідадці, багамці. расове і етнічне змішання; іспанці майже повністю винищили аборигенів; кубинці – були такі племена: сибоні, таїної, гуанахатабеї; мотично-паличне землеробство, Р-нині католицизм, гаїтяни – Р-католицизм; цукрова тростина, бавовник, землеробство – манго, кукурудза; пуерториканці – 3,8 млн, 70% - мулати і негри, 25%-метиси; Р-католицизм; ямайці – нащадки невільників з Африки, Р-протестантит + домрист вірування(усі). Мексиканська: Мексика; 3 підобласті: аборигено мексикансько-центральноамериканська: американська підраса вел м/р; ГКТ підсічне мотично-паличне землеробство тропічних районів; Майя – тропічни ліси Мексики і Гватемали, 3 млн; гол Бог Неба – іцамна. групи тенуті, ацтеко-таноандської макро-чібча; Ацтеки – американська підраса м/р, діалекти науталь, ацтеко-таноандської мовної групи; палично-мотичне землеробство; боги землеробства і стихій природи. Метисна мексиканська: 1519р – держава ацтеків пала, завойовані етноси сильно європеїзувалися, сучасні мексиканці – індо-середземноморська підраса вел є/р; іспанська мова; Р-католицизм, плужне землеробство, квасоля, рис. Метисна центральноамериканська: гватемальці, гндурасц, сльвадорці панамці, нікарагуанці; індо-середземноморська підраса вел є/р; іспанська мова; Р-католицизм, протестантизм.
15. Пв.Американський ІЕ макрорегіон
Америка на пв від США. 6 ІЕО: Карибська: група о-ів від узбережжя пн Америки до пв: Багамські, Бермудські, Куба, Ямайка. расове і етнічне змішання; іспанці майже повністю винищили аборигенів; кубинці – були такі племена: сибоні, таїної, гуанахатабеї; мотично-паличне землеробство, Р-нині католицизм, гаїтяни – Р-католицизм; цукрова тростина, бавовник, землеробство – манго, кукурудза; пуерториканці – 3,8 млн, 70% - мулати і негри, 25%-метиси; Р-католицизм; ямайці – нащадки невільників з Африки, Р-протестантит + домрист вірування(усі). Мексиканська: Мексика; 3 підобласті: аборигено мексикансько-центральноамериканська: американська підраса вел м/р; ГКТ підсічне мотично-паличне землеробство тропічних районів; Майя – тропічни ліси Мексики і Гватемали, 3млн; гол Бог Неба – іцамна. групи тенуті, ацтеко-таноандської макро-чібча; Ацтеки – американська підраса м/р, діалекти науталь, ацтеко-таноандської мовної групи; палично-мотичне землеробство; боги землеробства і стихій природи. Метисна мексиканська: 1519р – держава ацтеків пала, завойовані етноси сильно європеїзувалися, сучасні мексиканці – індо-середземноморська підраса вел є/р; іспанська мова; Р-католицизм, плужне землеробство, квасоля, рис. Метисна центральноамериканська: гватемальці, гндурасц, сльвадорці панамці, нікарагуанці; індо-середземноморська підраса вел є/р; іспанська мова; Р-католицизм, протестантизм. Андська: Анди, Колумбія, Еквадор, Чілі і Болівія; інки; зрошуванне мотично-паличне землероб, картопля, кукурудза, гарбузи; виділяють 3 аборигенні: чипчів, інкська, арауканська; 1 метисну іеп: метисна андська; Амазоно-Бразильська: бас. Амазонки і Оріноко; сх..Бразилія, області Чако. 2 аборигені іеп: індіанців тропічних лісів (племена гуахибів, чірікоанів, ярурів), збирачів і мисливців сх..Бразилії(чаки, ботокуди), 1 метисна іеп: метисна амазоно-бразильська(венесуельці, бразильці, парагвайці, гайанці, суринамці, гвіанці) аборигенизбиральництво полювання, рибальство; Р-каталицизм, протестантизм; с/г, рис, цукрова тротина, банани; португальська, іспанська, французька. Пампаси-патагонська: від Ла-плати до р. Ріо-Негро; індіанська помпасо-патагонська іеп: до колонізації – мисливсько-збиральницько-риболовецьки племена, андо-еквадорська і жепано-карибська мовна група; племена: техуельчі, тупі-гуарані, сили природи; Аргентино уругвайська іеп: індіанці винищені іспанцями; аргентинці, уругвайці, мова іспанська, Р-каталицизм; вогне-земельська іеп: пв.Аргентини і Чілі, о-ва ар-у Вогняна Земля; они, алакалуфи, ягани, американська підраса м/р; они – андо-екватаріальна група індіанських мов; алакалуфи і ягани – мови ізольовані; морське полювання, рибальство, збиральництво; Р-шаманізм, уся природа неселена духами.
16.Класифікація мов світу.
В основі етнолінгвістичної класифікації поставлено два критерії мову і етнічну приналежність. На цей час виділяють біля 6 тис. мов. Мови народів світу класифікуються за генеалогічним принципом, при цьому вони систематизуються і групуються за близькістю їх основних лексичних фондів та граматичної будови. Вони засвідчують не лише спорідненість мов, а й близькість за походженням етносів, за рівнем спорідненості генеалогічна класифікація групує мови у сімї, у сімї виділяє гілки, у ггілках виділяє групи, у групах підгрупи. За такою схемою розроблено нині поширену генеалогічну класифікацію, при цьому виявлено кілька мов, які не виявляють генетичних зв’язків з іншими, такі мови видалено в окрему групу ізольованих мов. Виділяють наступні розряди мови: говір, діалект, мова, група родиних мов, мовна сімя.. Індоєвропейська виділяють Східна гілка(індарійська, вірменська, грецька, іранська групи), Західна гілка( італійська, кельтська, германська, албанська групи), Балто-словянська гілка (балтійська, словянська група), семіто-хамітська сімя мов(єгипетська група, семітська, берберська),квартельська сімя, північнокавказька сімя, дравідська сімя, уральська сімя(самодійська, фінно-угорська група), алтайська сімя( тюркська, монгольська), чукотсько-камчатська сімя, ескімосо-алеутськасімя, австроазіатська сімя,паратайська ,австронезійська, Андаманська, папуаська, австралійська, нігеро-кордофанська, Ніло- сахарська, койсанська, сінно-тібетська(китайська, центральна, південно-східна), мови індіанців Америки, індіанці півні і цент амер, індіанці під Амер, ізольовані
17. Індоєвропейська сімя мов
Назва – етноси у минулому проживалиу Європі та на Індо стані, з часів ВГВ індоєвропейці колонізували: Сибір і дал.схід, Америку, Австралію, Пв.Африку, о-ви Океанії. Нині 50 % населення Землі; 18-поч19ст в науці – індогерманські, арійські, індо арійські; і/є мови походять від групи спорідненних діалектів носії яких упродовж 3-1 тис до н.е. розселилися у Європі, Зх і Пв Азії; нині не усвідомлюють спорідненіст а мови далекі між собою; етногенетичну близькість і мовну спорідненість індоєвропейців можна довести лише методами наукового аналізу. Найдавніши пам’ятки 3 тис до н.е(хетська, медійська тощо); поділяються на 3 гілки: Сх., Зх, Балто-славянську. Східна гілка: 4 групи етносів і мов: індо арійська, іранська, вірменська та грецька; Зх гілка: 4 групи мов: італійська, кельтська, албанська і германська; Балто-словянська гілка, проміжне місці між схєв і зхєв, 2 групи мов: балт і слов’янська.
18. Мовні сім’ї (МС) на території Азії.
В Східноазійській провінції переважна більшість етносів розмовляє мовами сіно-тібетської, алтайської та пара тайської мовних сімей, а мови окремих етносів належать до самостійних сімей. Тихоокеанська і-е обл. – японська мова належить до ізольованих. Літературна мова сформувалась на основі токійського діалекту. Тібетська і-е обл. - сіно-тібетська МС. Уйгурська і-е обл. – переважна більшість етносів розмовляють мовами алтайської (казахи, кирнизи, узбеки, тувинці) МС. Монголо-бурятська і-е обл. – китайська група сіно-тібетської (китайці, дунгани) МС. Південно-східноазійська провінція. Західнокитайська і-е обл. - китайська та центральна групи сіно-тібетської, паратайська МС. Східнокитайська і-е обл. – належать до в’єт-міонгської, монкхмерської, м’яо-яо і палаунг-ва (в’єти, кхмери) МС. Західноіндонезійська і-е обл. – австронезійська МС. Східноіндонезійська і-е обл. – західноавстронеційська група австронезійської МС. Філіппінська і-е обл. - західноавстронеційська група австронезійської МС. Південноазійська провінція. Деканська і-е обл. – дравідійська МС (телуги, таміли, каннари, гонди). Гангська і-е обл – індоарійська група індоєвропейської МС (гіндустанці, біхарці, бенгальці, маратхі та ін.), Гімалайська і-е обл. - індоарійська група індоєвропейської МС (непальці, кашмірці, тхари) та центральна група сіно-тібетської МС (бхотії, таманги, невари). Індо-пакистанська і-е обл - індоарійська та індоіранська групи індоєвропейської МС. Бірмансько-ассамська і-е обл. - індоарійська група індоєвропейської МС, центральна група сіно-тібетської МС (наги, качіни, гари), австронезійська МС. Острівна і-е обл. – сингальська, мальдівська мови та індоарійська група індоєвропейської МС. Західноазійська провінція. Ірано-афганська і-е обл. –іранська група індоєвропейської МС, однак 1 млн арабів та 300 тис. ассирійців – афроазійські мови. Месопотамо-аравійська і-е обл. – арабські та єврейські мови, що належать до афроазійської МС. Курди розмовляють мовами іранської групи індоєвропейської МС. Малоазійска і-е обл. – тюркська група алтайської МС. Центральноазійська провінція. Північна і-е обл. – мови належать до кипчацької підгрупи тюркської групи алтайської МС (каракалпаки). Південно-східна і-е обл. – іранська група індоєвропейської МС (таджикська мова), узбекська мова – карлунська підгрупа тюркської групи алтайської МС. Південно-західна і-е обл. – огузька підгрупа тюркської групи алтайської МС (туркмени). Сибірська провінція. Камчатсько-чукотська і-е обл. - Камчатсько-чукотська сім’я (чукчі, ітельмени, коряки), тунгусо-маньчжурська група алтайської МС. Амурсько-сахалінська і-е обл. - тунгусо-маньчжурська група алтайської МС (удегейці, негідальці, нанайці, ульчі). Мова нівхів – ізольована. Східносибірська і-е обл. – тюркська та тунгусо-маньчжурська (евени, евенки) групи алтайської МС.
19. Мовні сім’ї (МС) на території Америки.
Північноамериканська провінція. Арктична і-е обл. – розмовляють мовами ескімосько-алеутської МС (ескімоси, алеути). Канадська і-е обл. – Етнічна строкатість населення: індіанська (алгокіно-мосанська мовна група та мовна група на-дене), франкоканадська, англоканадська підобласті. Північноамериканська і-е обл. – представники мов індоєвропейської МС та представники індіанських етносів та мов (ірокези, алгонкіни, мускоги - алгокіно-мосанська мовна група; пуебли, піми, навахи, апачі – мови ацтексько-таноанської групи). Латиноамериканська провінція. Карибська і-е обл. – кубинці. Гаїтянці – гаїтянська креольська (креолізована французська) мова. Пуерторіканці – місцеві варіанти іспанської мови. Ямайці, барбадосці, тринідадці – власні варіанти англійської мови. Мексикансько-центральноамериканська і-е обл. Майя – мови належать до мовної групи пенаті. Ацтеки – діалекти мови насталь ацтеко-таноанської мовної групи, 2/3 ацтеків розмовляють також іспанською мовою. Мексиканці, гватемальці, сальвадорці, нікарагуанці розмовляють місцевими говірками іспанської мови. Костаріканці – англійська та іспанська мови. Панамці – іспанська мова. Андська і-е обл. Чібчі – мова макро-чібча. Кечуа – андо-екватеріальна група індіанських мов. Араукани – діалекти арауканської мови. Колумбійці – місцева говірка іспанської мови. Еквадорці – північні діалекти мови кечуа. Перуанці – мова кечуа. Амазоно-бразильська і-е обл. – іспанська, португальська мови. Пампасо-патагонська і-е обл. – аргентинці, уругвайці – іспанська мова. Вогнеземельська і-е обл. – мови андо-ексаторіальной групи індіанських мов (они), Мови алакалуфів та яганів належать до ізольованих.
20. Класифікація релігії світу.
Релігії поділяють на групи на пудставі етнічних ознак , часу виникнення , рівня організацій , державного статусу така модель базується на най загальніших принципах Гегель: релігія природи , реліг. духовної індивідуальності абсолютна релігія .Поширеними в реліг. генеалогічні та морфологічні класифікацій рел. Поділ їх натуралістичний та супер натуралістичний. З рівнем роз. рел. поділяють на такі види: 1. рані форми – релігій породжені первісним ладом. 2. політеїстичні – національні релігії ( за винятком іудеїзму та сикхізму) 3. монотеїстичні – християнство та іслам , іудеїзму та сикхізму. 4. синкретичні – утворилися в звазок злиття різних рел: афро християнські рел. , ісламо християнські секти і та далі. 5. нові релігійні течій рухи (нетрадиційні течії ) церква Муни , Цер Антихриста , Цер. Сатани. Най поширеніша схема класифікацій така: 1. рані форм. рел. 2. націон. рел.: а. рені нацн. рел. (рел. Давнього Єгипту Двоєріча.) б. пізні. нац. рел. іудаїзм ,даосизм ,конфуціанство та інш. 3. Світові релігії 4. Нетрадиційні рел. нові рухи: а. неохристиянство. Б. реліг. орінталіського напрямку; в. синтетичні релігії.;Г. езотеричні обеднання ; д. неоязичнество , е. саїєнтологічні рухи; є. сатанізм.
21.Християнство: напрями, церкви, течії, секти. Поширеність у різних етнографічних макрорегіонах.
зародилось в 1ст. н.е в східних провінціях Римської імперії. Головною соціально-економічною причиною було безсилля пригноблених, які безуспішно боролись за своє визволення, жорстокі розправи над ними посилювало апатію, щоб жити в таких потрібно було мати хоч якусь надію, частина пригноблених знайшла розраду в релігії. Головними джерелами християнства були іудаїзм, вчення Філона і Сенека. Догма Святе Письмо. Характерні риси християнства визнання Христа посланником Бога, віра в святу трійцю і в прийдешний страшний суд. У 325 р. Нікейський собор прийняв символи віри християнської релігії, утворення незалежних самостійних держав привело до утворення автокефекальних церков. Боротьба між візантійськими і римськими церквами привела до розколу в 1054 р. У 16 ст. антикатолицькі рухи в Зах. Євр. спричинили появу протестантизму, сект. Православ’я розповсюджене в Сх.-Європі і Південно-Східній європі, до правослвя близька несторіанська церква в Ірані та Іраці, монофізитська, (вірмено- григоріанська, ефіопська).Церкви: Константинопольська православна церква, Александрійська, Антіохійська, Єрусалимська, Грузинська, Сербська, Румунська, Болгарсько православна, Кіпрська, Еладська, Польська, автокефальна православна церква в Америці, Руська православна церква. Католицизм- поширений в Зах. Іі Сх.. Європі, майже половина віруючі Північної Америки, Південна церква. Протестантизм-Півн. і Цент. Євр. :лютеранство, кальвінізм (реформаторство, пресвітеріанство, конгрегаціоналізм), євангельські християни-баптисти, єговісти.
1 2 3 4 5 6 7