49. Малі народи південноазійського макрорегіону.
У Індії: нага, кхаси, сантали, гонди, мунда, бхіли, агари, тода, курумба, бадага, уладани, ченчу. У Непалі: магари, гурунги. На Цейлоні ведда. На Андаманських о-вах мін копії. На Нікобарських о-вах нікобарці. До порівняно недавніх часів займалися підсічно-вогневим землеробством, полюванням. збиральництвом, рибальством. Мешкали племенами, родами, локальними групами на чолі з старійшинами. Але зараз обернулись до більш-менш інтенсивного землеробства. По ГКТ серед цих народів можна виділити орних землеробів (сантали, гонди), мотичних землеробів (бхотії, кхаси), ГКТ мотичного підсічно-вогневого землеробства (мунда, уладани). Орні землероби вирощують рис, просо, бобові, овочі. Зараз отримали розповсюдження технічні культури. Підсічно-вогневі землероби вирощують рис, просо, кукурудзу. Нага вирощують ямс, таро. Скотарі цих народів тримають велику рогату худобу – буйволів. Ведди та андаманці полюють за допомоги лука і стріл, користуються гарпунами, списами. Мудувари користуються духовими рушницями. Збирають з’їдобну рослинність, ловлять дрібних тварин. Видобувають каучук, камфору, смолу на продаж. У домах лише кроваті. Посуд глиняний. Лісові веди часто використовують для життя природні навіси та гроти. Адаманці колись створювали великі будинки, однак тепер ці дома змінилися невеликими халабудах для парних сімей. Одяг простий – щось на кшталт плащів. У веддів – передники з кори. У родинно-шлюбних стосунках – парні шлюби.
50. Народи Непалу, Пакистану, Бутану, Бангладеш.
Країни лежать в межах Гангської, Гімалайської, Індо-Пакистанської і-е обл. Народи: бенгальці (у Бангладеш сповідують мус. сунітського толку, та частково індуїзм. Мова класична (в Індії) та бангладеська. Етнічній консолідації сприяло утворення бенгальської держави в VIII-XIII ст. Входили до імперії Великих Монголів. Розділені Англією на Індію (індуси) та Пакістан (мусульмани) в 1947р. У 1972 р. мусульманська частина Бенгалії вийшла зі складу Пакистану та проголосила незалежність Бангладешу. Сьогодні політики говорять про 2 бенгальські нації), непальці, кашмірці, тхари - населення Непалу, невари, біхарці – населення Бутану. Ці народи сповідують буддизм, індуїзм, мусульманство. Вирощують пшеницю, ячмінь, гречку, просяні, бобові. Пенджабці (Сповідують мусульманство сунітського толку. Індоарійці на тер. Пенджабу змішались з місц. Племенами в II тис. до н.е. З I тис. до н.е. тут осідали перси, греки, саки. Далі проникнення монголів, тюрків. В VIII ст. у зв’язку з арабським проникненням поширюється іслам), синдхи (сповідують мусульманство сунітського напрямку, Етнічна основа – індоєвропейські племена, що проникали сюди з I тис. до н.е. У формування взяли участь сакські та масагетські племена, а у VII-X ст.. араби. З XI ст.. на ці території проникали групи персів, пуштунів, белуджів, тюрків). Пуштуни – 15 млн. з 25 млн. проживають у Пакистані.
51. Давні цивілізації і етноси на тер ЗхАзії. Близький Схід як колиска 3х світових релігій
Зх.Азія – Афган, Туреччина, Сирія, Ізраїль, Ліван. в 9ст до н.е. виникла держава Урарту. в 1тис. – Мідія, Персія, Парфія. Одна з найдавніших держав – Ахамененидів(6-4ст до н.е.) і Сасанідів, державотворчим етносом яких були перси; у 7 ст араби підкорили персів, поширили мусульманство; у подальному етногенезі персів взяли участь турки-сельджуки, монголи; у 16 ст перси обєдналися під владою дин Сефевідів, а з к.18 – Каджарі; 1ше державне утворення арабів втникли у 1 тис до н.е. але процес етнічної консолідації почався лише с появою ісламу і створення в 7 ст арабського халіфату. упродовж 7-9 ст араби вийшли за межи п-ва і завойовали ряд країн: Сирію, Палестину, Ірак. Араби швидко освоїли культуру підкорених етносів але поширили серед них іслам і арабську мову. у 11ст на тер Туречини сформувалася держава Сельджуків. у 13 ст розпалося під ударами монголів. На прикінці 13 ст до н.е. утворилася єврейська держава Ізраїль. З подальшим обєднаням племен на чолі з царем на перше місце виходить культ бога Яхва, бога племені Іуди, звідці назва іудаїзм. З виникненням держави Яхва став Богом всього єврейського народу. від тоді Бог Яхва став і богом війни – захисником держави. Христ – найпоширеніша світова релігія. Зародилося в 1ст н.е. в східних провінціях Римської Імперії. головною соц-ек причиною виникнення було безсилля пригноблених, які боролися за визволення. Ідейними джерелами були Іудаїзм, рел-філ вчення Філона та Сенеки. Іслам – наймолодша з світових релігій; батьківщина - пн-зх частина аравійського п-ва; Формально датують 622 р. Мухаммед поєднав староарабську міфологію зі старозовітніми переказами біблії. 2 напряму: сунізм(Омар, визнають достовірність Суни) і шиїзм(Алі).
52. Країни, народи, мови і релігії Західної Азії.
1. Ірано-Афганська і-е обл. Країни: Іран та Афганістан. Народи: пуштуни, газарейці, чараймаки, перси, курди, гілянці. Мови - іранська індоєвропейської МС. Релігії – усі, окрім курдів мусульмани шиїти, курди – суніти. 2. Месопотамо-Аравійська і-е обл. Країни: Бахрейн (араби), Йорданія (араби), Ірак (араби), Ємен (араби), Катар (араби), Кувейт (араби), Оман (араби), Саудівська Аравія (араби), Сирія (араби), Ізраїль (євреї), Кіпр (греки-кіпріоти, турки-кіпріоти). Народи: араби, євреї, ізраїльтяни. Мови: арабська (іранська група індоєвропейської МС) та єврейська (семіто-хамітська МС). Релігії – мусульманство сунітського толку, юдаїзм. 3. Малоазійська і-е обл. Країни: Туреччина, Кіпр. Народи: турки, сирійські араби, вірмени, грузани. Мови: тюркська група алтайської МС. Релігії – мусульманство та християнство.
53. Специфіка релігійної ситуації в Західній Азії: релігії, конфесії в історичному розвитку.
1. Ірано-Афганська і-е обл. Країни: Іран та Афганістан. Усі народи, окрім курдів мусульмани шиїти, курди – суніти. 2. Месопотамо-Аравійська і-е обл. Релігії – мусульманство сунітського толку, юдаїзм. Конфлікти між юдеями та мусульманами у Секторі Газа. В Іраку сутички сунітів із шиїтами. В Афганістані конфлікти радикальних мусульман із американцями.
54. Іраномовні райони зх.азійського регіону: розселення, лінгвістична та антропологічна х-ка, к-ра.
Пуштуни – один із найчисленніших еносів Ірано-Афганської ІЕО, бл 25 млн, з них Афгані(9,5), а в Пакистані(15); індо середземноморська підраса вел є/р. розмовляють мовою пушту, іранської групи і/є сімї. Мусульмани-суніти(лише пустуни-дзадзі шиїти). у фольклорі героїчний епос, численні танці, і танцювальні пісні. по містам і селам мандрують актори, лялькові театри, тощо. Популярними є спортивні змагання, конкурси народних поетів і музикантів. Газарейці – чис 1,6 млн, центральна частина Афгана( провінція Газараджат, Гєрат, Кандагар, Нангахар, Бадахшан), пн.азійська локальна раса вел м/р; мова іранська група і/є сімї; Мусульмани – шиїти. Із традиційних розваг: перегони на конях, боротьба, бої верблюдів. у трад святах і обрядах збереглося чимало пережитків культу сил природи і анімізму. Чараймаки(досл 4 народи: Джамшити, Фирзхкухи, Таймени, Теймури) індо середземноморська підраса вел є/р; діалекти фарсі іранська група і/є сімї; Мусульмани-суніти, а в Ірані шиїти. сильні патріархально-родові традиції, зокрема левірату. Перси – найчис етнос Ірану(перев ц і сх. частина), індо середземноморська підраса вел є/р; помітні вірменоїдні антропологічні ознаки; давньоперська релігія зороастризм; лише у 7 ст – мусульманство, шиїти. Етнос давньої високої культури, який міцно тримається своїх ет н традицій, зокрема вірувань та обрядів трад календаря. Вел популярність – нар трад театр, атлетичні змагання на аренах, що нагадують циркові змагання, килимарство. Курди – 13 млн(офіц), 22 млн(неофіц). т.з. Курдистан, що розділен між Іраком, Іраном і Туреччиною; індо середземноморська підраса вед є/р; Мусульмані-суніти; Вся історія поляга в постійній боротьбі за незалежність; в 16ст поділ між Персією і Туреччиною, піс 1СВ частина к Іраку. Багатою скарбницею курдської культури є народна творчість: епічні перекази, казки, розповіді, пісні, скоромовки. Дуже популярні масові танці чоловіків, чол. з ж і дітьми. Гілянці – проживають в іранські провінції Гіляк. індо середземноморська підраса вел є/р. Мусульмани-шиїти, дуже близьки до персів; моногамний шлюб, жінкі на рівні з чоловиками беруть участь в громадському життя; Із трад культів і обрядів до наших днів зберігається культ священих каменів, дерев, гаїв. Лури – основне населення іранської області мал.Лурістан, що охоплю гірської системи Загросу. Належать до найдавнішого індоєвропейського населення зх.Ірану; скотарська культура; носять широки шаровари, довгу сорочку, чорну безрукавку; особливість Р-відсутність мус духовенства, необхідні релігійні і побутові церемонії виконують сеїди, що живуть при гробницях шанованих ними святих; збереглося чимало до ісламських вірувань: шанування дерев, каменів, джерел та ін.
55. Семітські народи: розселення, країни, етапи етнічної історії
До семітів належать: араби, євреї, бербери та ін. До берберів – кабіли, шійхи, туареги під час завойовання Пн.Африки арабами, бербери були ісламізовані і асимілювалися. Араби – історична батиьківщина арабських племен пн-сх частина Аравійського п-ва; упродовж к. 2 тис до н.е. кочовики бедуїни розселилися по всьома Ар п-ву, асимілювали інші семітські племена і до семітське населення Аравії; перші держ утворення виникли в 1тис до н.е.-1тис н.е. вони не зуміли сконсолідувати племена в єдиний етнос; процес етн консолідації почався із виникненням ісламу і утворення Арабського Халіфату. Упродовж 7-12 ст араби вийшли за межи п-ва і завоювали ряд країн: Сирію, Палестину, Ірак, пн.Африку. Євреї - у 2 пол 2тис до н.е. єврейськи племена відійшли з Єгипту і завобвали Палестину; вони інтегрувалися з місцевими семітомовними землеробами в один етнос; у 1тис. до н.е. у Палестині склалося кілька єврейських держав; завоювавши іудею в 1ст до н.е. римляни виселили євреїв з Палестини, що призвело до розпорошення євреїв по разних кутках світу; к19-п20ст – у євреїв всього світу посилився процес етн консолідації; у листопаді 1947р – Ізраїль.
56. Арабські народи Зх.Азії і Пн.Африки
Єгиптяни(араби Єгипту)-це 98% від 72 млн.населення Єгипту, розмовляють каїрським і нижньоєгипетськими діалектами арабської мови, суніти. У 640 р. араби завоювали Єгипет і включили до складу Арабського халіфату, більшість місцевого населення арабізувалась і ісламізувалась. В країнах Магрібу населення складається переважно з арабів. Араби в Тунісі складають 93%, Лівії-90%, Алжирі-82%, Марокко-74%, суніти. Араби завоювали Магріб в 702 р., лише через 400 років почалося масове переселення арабів до країн Єгипту, орне зрошувальне землеробство і скотарство. Основне житло- це арабські глинобитні будинки з плоским дахом, житлом кочовиків був фелідж-намет, моногамна двопоколіна сімя. Бахрейн-90% араби, Йорданія-95%, Ірак-76%, Ліван 92%, Оману-92%. Араби суперетнічна спільнота близьких за походженням етносів.
57. Скотарські кочові племена і народи Зх.Азії. Заг х-ка
Основне населення Іранської області малий Лурістан. розводять овець, кіз, коней. Добре зберегли традиційну родоплемінну організацію, поділ на племена і роди; сформувалися лури ще в 2-1 тис до н.е. коли іранські племена змішалися з населення ст. держави Елам. іранська група індоєвропейської сімї. Житло кочовиків – намет з грубої козячої тканини; Р-особливість у відсутності мусульманського духовенства, сповідуючи іслам. Араби: у 2 тис. до н.е. почав складатися ГКТ кочових верблюд оводів. семітська група сем-хам мовної сімї. упродовж к.2 тис до н.е. кочовики – бедуїни розселилися по всьому аравійському п-ву. семітська група сем-хам мовної сімї. асимілювали до семітське населення Аравії. основним заняттям арабів аравійського п-ва та окремих районів Сирії, Йорданії і Палестини було кочове і напівкочове скотарство; верблюди, вівці, кози. Турки етнос кий склався на основі тюркських кочових племен: османів, туркменів, угузів. Майже в усіх турецьких субетносах провідна роль належить напівкочовому та відгінному скотарству; вони розводять: врх, овець, коней. Більшість з них вже перейшла до осілості і втратила свої культурно-побутові особливості. мусульмани-суніти. Курди розводять овець, кіз, коней, ослів. Улітку худобу випасають на гірських полонинах а взимку в долинах. землеробство відіграє допоміжну роль. Важлива роль домашніх промислів. житло – намети з кількох рядів жердин накритих чорними полотнищами. взимку кочовики жили в землянках і напівземлянках. сімя сильно патріархальні традиції.
58. Народи Малої Азії.
Туречина та Кіпр. Найчисленніший етнос турки також проживають близькі до них карапахи, гагаузи , туркмени, а на зх. греки на крайньому пд..-сх Туречини сирійські араби А весь світ населений курдами. Всі етноси області харак. рисами індо – середземноморської підраси великої європеойдної раси. В складі підраси виділяють певні расові ознаки: угрекі-адріатично динарськой підраси в грузинів кавказькой підраси, Греки , грузини та гагаузи сповідують християнство а інші мусульманство. Турки – етнос який склався на основі турських племен які емігрували малу Азію. Мова турків належить до тюрськой групи алтайської мовної сімї . Основне заняття напівкочове та відгіне скотарство розводять врх. овець, коней , ангорську козу. Також займаються орним землеробством вирощують , ячмінь , пшеницю овес бобові цитрусові. Одяг жін. шаровари широка спідниця і сорочка на голову широку хустину. Чол.. штани довга сорочка коротка жилетка і куртка на голову феска. Суспільне життя сімей характеризується понуванням сімейних звичайв . Релігія мусульмани суніти . Курди 13 млн. чол.. у формувані взяли участь іраномовні племена. виділяють 3 ГКТ, 1. кочові (скотарство) 2. напівкочові (землеробство + скотарство) 3. осілі (землер. і скотарство.) Важлива роль належить промислам . Реліг. мусульмани, суніти, шиїти ?.
59. Кочівники-скотарі казахи і киргизи. Землеробство в Середньоазійському макрорегіоні
Основним заняттям казахів і киргизів було кочове і напівкочове скотарство; розводили овець, кіз, коней, врх, верблюдів; місцеве скотарство мало виражений екстенсивний характер. Худобу протягом року випасали переганяючи між літніми і зимовими нивипасами; у казахів радіус перекочівок сягав 1000-1200м. Киргизьке скотарство пов’язане з гірськими тер, а перекочівки мають вертикальний х-р; залишки зрошувальних каналів у степах свідчать що в Казахстані землеробство було відоме здавна; вторгнення монголів у 13ст завдало нищівного удару системі місцевого землеробства; на час приходу росіян у пв.Казахстані і Киргизії частина населення займалось паливним землеробством, ним займались переважно безхудобні господарі, які вирощували просо і пшеницю; у киргизів паливне землеробство також відігравало допоміжну роль; скотарі зробивши весняні посіви відкочовували на гірські випаси і поверталися до них на час збору врожаю. Лише в каракалпаків землеробство відігравало провідну роль, пшениця, просо, бавовник, баштальні культури, землеробство доповнювалось рибальством і скотарством. Казахи і киргизи також займались полюванням і рибальством, які відігравали допоміжну роль.
60. Класифікація народів Ц.азійського макрорегіон: країни, народи, мови, релігії
Від Каспійського моря на зх. до високих гірських систем Паміру і Тянь-шаню на сх. від пв.Сибіру на пн до кардонів Афгану і Ірану на пв. Включає в себе: Північна(Казахсько-киргизька ІЕО) – Казахстан, Киргизія, пн-зх райони Узбекистану, крайні зхю райони Монголії і Китаю, що населені казахами, киргизами, алтайцями, каракалпаками, яки зазнали значного впливу узбеків. кірчацька підгрупа тюрської групи алтайської сімї. У казахів, киргизів і частково каракалпаків переважають расові ознаки пв.сибірської перехідної раси, у каракалпаків і частини киргизів чимало носіїв центральноазіатського антротипу континентальної підраси вел м/р. Духовне життя регулюється ісламом, але мусульманство не пустило глибоких коренів а шаріат не став обов’язковою правовою основою; достатньо повно збереглися рані форми вірувань: знахарство, чаклунство, пережитки шаманізму і культу вогню, а в каракалпаків культу тигрів. Народна творчість цікавий нар епосом: пісні, оповідання, героїчні перекази, лірично-побутові пісні; киргизька героїчна поема „маназ”. Пв-сх (Узбеко-таджицька): 26 млн чол.. Узбекиста, Таджикистан – 62 млн. та ті прилеглі райони сусідніх країн(Китаю, Афгану, Ірану, Казахстану, Киргизії, Туркменії) в яких проживають таджики і узбеки 2 найчисл з корених етносів. переважають расові ознаки паміро-ферганського антротипу південоєвропейської підраси вел є/р; за лінгвістичною належносттю відміні; таджицька мова належить до іранської групи і/є сімї, а узбецька до карлумської підгрупи тюрської групи алтайської сімї мов. Глибокий впли мусульманства, це знаходить вираз у щоденних молитвах, відвідування мечеті, дотримання постів, значного поширення набу культ мусульманських святих, великим авторитетом користувалися дервіші. Збереглися домус вірування і обряди: пережитки шаманизму. Пв-зх(Туркменська): туркмени, одноіменна республіка, прилеглі райони Узбекистану, Тадж, Ірану, Афгану, діаспори в РФ(Астраханська обл. та пнюКавказ), Туреччині, Сирії, Іраку. бл.45% з 3 млн - поза межами Туркменистану. Туркменська мова належить до огузької підгрупи тюркської групи алтайської сімї мов. каспійськи антротип південної підраси вел є/р. Художнє килимарство, фольклор: казки, перекази, гер епосі(„Гйорогли”), нар анекдотах. Мусульмани, але шаріат не відігравав важливої ролі, все суспільне та побутове життя регулювалося традиціями і звичаями. Збереглось багато пережитків до мус обрядів і вірувань: шаманізм, традиція високих могил над похованнями сердарів і ханів.
61. Монгольські народи: ант, лінг та рел хар-ка та етапи етн історії
Радянська і суч російська історіографія при класифікації етносів штучно розділяють монголів на кілька самостійних етносів і виділяють серед них народи монгольської групи алтайської сімї мов такі: халка – монголи Китаю, бурят-монголи, монгори, баоань; насправді перелічені групи за рівням свого етнічного розвитку є субетнічно племінними утвореннями монголів; монгольська група алтайської сімї. алфавіт позичен від уйгурів в 12-13 ст. ознаки центрально азійського антротипу контенінтальної підраси вел м/р. Населяють МНР, яка в 1911 р стала незалежною, населення 2,6 млн чол. та китайську монголію (22 млн чол). господарство, мат культура, суп лад та духовна культура в усіх монголів загалом однакова, незалежно від місця проживання основним заняттям усіх монголів було кочове скотарство, з розведенням коней, врх, овець, кіз верблюдів. Буддисти-ламаїсти. Важливу роль в житті населення відігравали буд монастирі, туди віддавали одного з двох народжених хлопчиків. Пережитки збереглися: шаманізм, родові культи, кровна помста.
1 2 3 4 5 6 7