ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЗАНЯТЬ З СЕКЦІЙНО-БІОПСІЙНОГО КУРСУ (15 годин)
1. Лекція (3 години). І. Патологоанатомічна служба: завдання і методи, місце у системі охорони здоров’я в Україні. Особливості організації дитячої патологоанатомічної служби.
Основна патологоанатомічна документація: 1) протокол розтину (складові частини, правила написання); 2) лікарське свідоцтво про смерть та про перинатальну смерть (правила та порядок заповнення);
ІІ. Патологоанатомічний діагноз: 1) визначення основного захворювання, ускладнення, супутньої хвороби; 2) варіанти комбінованого основного захворювання; 3) принципи побудови діагнозу; 4) МКХ-10.
Клініко-патологоанатомічний аналіз: 1) лікарські помилки; 2) ятрогенії; 3) порівняння клінічного і патологоанатомічного діагнозів; 4) клініко-патологоанатомічна конференція, ЛКК, КВЛВ.
ІІІ. Прижиттєва морфологічна діагностика: методи дослідження операційного та біопсійного матеріалів, значення для клініки. Біопсія: визначення, класифікація. Біоптат: визначення, особливості фіксації матеріалу, правила оформлення супровідної документації, варіанти патогістологічної відповіді.
2. Практичне заняття (2 години). Клініко-патологоанатомічний аналіз результатів розтину. Особливості розтину трупів дітей раннього віку, новонароджених, мертвонароджених, викиднів та плацент. Характеристика морфологічних змін в органах і системах. Написання патологоанатомічного діагнозу, визначення основної та безпосередньої причин смерті, заповнення лікарського свідоцтва про смерть.
3. Практичне заняття (2 години). Клініко-патологоанатомічний аналіз результатів розтину. Співставлення клінічного і патологоанатомічного діагнозів, написання клініко-патологоанатомічного епікризу. Лікарські помилки, їх аналіз.
4. Практичне заняття (2 години). Клініко-патологоанатомічна конференція. Основні вимоги щодо дослідження матеріалу біопсій. Заповнення скерування на патогістологічне дослідження. Варіанти висновків патогістологічного дослідження.
5. Практичне заняття (2 години). Обговорення та остаточне оформлення «Протоколу клініко-патологоанатомічного аналізу». Проведення клініко-патологоанатомічного аналізу та тестового контролю з використанням ситуаційних задач ІІ-ої категорії складності.
6. Практичне заняття (2 години). Захист «Протоколу клініко-патологоанатомічного аналізу».
7. Залікове заняття (2 години). Підсумковий модульний контроль. (Проводиться у вигляді заліку в присутності викладача академгрупи при наявності у студента власноруч написаного «Протоколу клініко-патологоанатомічного аналізу» з висновком викладача).
Критерії оцінки протоколу
Вірно написаний протокол розтину оцінюється за загальним максимальним балом 20, який складається з оцінок наступних частин:
– клінічні дані – 2 бали;
– опис макроскопічних змін при аутопсії – 3 бали;
– опис мікроскопічних змін у некроптатах – 2 бали;
– формулювання діагнозу – 5 балів;
– клініко-патологоанатомічний епікриз – 5 балів;
– заповнення лікарського свідоцтва про смерть – 3 бали.
Оцінка практичних занять: 5 = 20 балів; 4 = 15 балів; 3 = 12 балів; 2 = 0 балів.
Максимальна кількість балів за практичні заняття 120.
Студент допускається до складання ПМК при наборі 72 балів.
На ПМК студент повинен мати власноруч написаний Протокол клініко-патологоанатомічного аналізу з висновком викладача і його підписом.
Оцінка за ПМК: 5 = 80 балів; 4 = 60 балів; 3 = 50 балів.
ПМК зараховується, якщо студент набрав 50 балів з 80.
Додаток 8
Перелік навчально-методичної літератури
1. Автандилов Г.Г. Основы патологоанатомической практики.Руководство (второе издание) – М.: РМАПО, 1998. – 505 с.
2. Благодаров В.М., Вербицький В.В., Гавриш О.С., Конончук М.А., Діброва В.А.
Патологія: (клініко-анатомічний аналіз). Навчальний посібник. – Київ: СМП «Аверс», 2001. – 136 с.
3. Благодаров В.М., Вербицький В.В., Конончук М.А. Курс клінічної патології. – Київ: СМП «Аверс», 1999. – 167 с.
4. Благодаров В.М., Гавриш О.С., Богомолець К.О., Вербицький В.В., Конончук М.А. Госпітальна патологічна анатомія. – Київ, 2001. – 106 с.
5. Благодаров В.М., Гавриш О.С., Вербицький В.В., Конончук М.А., Рудницька О.Г., Грідіна Т.М. Граматика діагнозу (методичні настанови – 4). – Київ: Фітосоціоцентр, 2001. – 188 с.
6. Зайратьянц О.В., Кактурский Л.В., Автандилов Г.Г. Правила построения патологоанатомического диагноза, оформления медицинского свидетельства о смерти, сопоставления клинического и патологоанатомического диагнозов в соответствии с требованиями МКБ-10 (методические рекомендации). – М.: ИД «Нарконет», 2001. – 143 с.
7. Международная статистическая классификация болезней и проблем, связанных со здоровьем. 10-й пересмотр (МКБ-10). – Женева: ВОЗ, 1995. – 1,2 том.
8. Милованов А.П. Оформление свидетельства о причине перинатальной смерти в соответствии с МКБ-10. – М.: РМАПО, 1998. – 52 с.
9. Милованов А.П. Патология системы мать–плацента–плод. Руководство для врачей. – М.: Медицина, 1999. – 447 с.
10. Пальцев М.А., Коваленко В.Л., Аничков Н.М. Руководство по биопсийно-секционному курсу. – М.: Медицина, 2002. – 254 с.
11. Пермяков Н.К. Патология реанимации и интенсивной терапии. – М.: Медицина, 1985. – 287с.
12. Поспішіль Ю.О., Томашова С.А., Гаврилюк О.М. Секційний курс (методичний посібник для студентів 5-го курсу медичних факультетів). – Львів, 2009. – 50 с.
13. Смольянников А.В., Автандилов Г.Г., Уранова Е.В. Принципы составления патологоанатомического диагноза / Под ред. А.В.Смольянникова. – М.: ЦОЛИУВ, 1977. – 68 с.
14. Туманский В.А., Тимощенко С.Г., Куркив А.В., Кристальян М.В. Экспресс диагностика инфицирования вирусом ВИЧ, гепатита С и В крови умерших больных // Патологія. – 2007. – т. ІV, № 3. – С.83-87.
15. Хазанов А.П., Чалисов И.А. Руководство по секционному курсу. – М.: Медицина, 1984. – 176 с.
16. Яковцова А.Ф., Кондаков І.К., Ніколенко Є.Я., Яковцова І.І., Кондаков І.І. Заключний діагноз у світлі міжнародної класифікації хвороб десятого перегляду (МКХ-10). – Харків, 2002. – 141 с.
17. Яковцова А.Ф., Кондаков І.К., Марковський В.Д., Пісенько М.М. Клінічна патологічна анатомія. – Харків: «Гриф», 2004. – 288 с.
1 2 3 4 5 6 7