Ім'я файлу: Juravel_organizatsiya_obliky.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 1351кб.
Дата: 03.02.2020
скачати

51 визначені в правилах (процедурах) локальних нормативно-правових актів банку, філіям банку надаються окремі дозволи (розпорядження, накази тощо).
Відповідальність за укладання договорів відповідно до законодавства
України, ідентифікацію операцій, формування первинних документів, відповідність первинних документів вимогам банку і оцінку ризиків несуть
ініціатори операцій.
Ідентифікація операції передбачає її докладний опис, який має містити потрібну інформацію для різних підрозділів банку та внутрішнього аудиту, а саме:
 тип операції (надання кредиту – активна операція);
 номер та дату договору;
 конкретні строки (початок та завершення) операції згідно з договором;
 дані про контрагента;
 зміст операції (кредит, тип процентної ставки тощо);
 первинні документи;
 відповідальних виконавців (у тому числі, за ініціювання операції, за результат та контроль за її проведення).
Укладання договорів за операціями з клієнтами здійснюється відповідно до типових договорів, а також договорів, що складені за індивідуальними умовами, передбачених локальними нормативно-правовими актами банку.
Подальший контроль здійснюють працівники бек-офісу, бухгалтерської служби, служби ревізій та контролю та служби внутрішнього аудиту відповідно до їх функціональних обов'язків, визначених локальними нормативно-правовими актами банку.
У процесі подальшого контролю в разі виявлення порушення правил здійснення операцій з'ясовуються причини порушення, вживаються заходи щодо їх усунення. За результатами проведених перевірок розробляються

52 конкретні заходи щодо усунення виявлених порушень та недопущення їх у майбутньому.
З метою уникнення помилок під час здійснення кредитних операцій необхідно забезпечити належне виконання кожним працівником своїх функцій, а також не допускати того, щоб одна особа виконувала операцію від
її ініціювання до завершення.
При здійсненні операцій установою банку в автоматизованій банківській системі з належним рівнем контролю, окремі операції можуть виконуватися від їх ініціювання до відображення в обліку або звітності однією особою, за умови здійснення подальшого контролю за цими операціями філією банку.
Керівники установ банку повинні забезпечити обмежений доступ до документів, облікової інформації, робочих місць програмно-технічних комплексів, ключів тощо.
Заходи внутрішнього бухгалтерського контролю мають передбачати облік кредитних операцій у повному обсязі, а саме:
 усі операції мають обліковуватися відповідно до вимог законодавства України, нормативно – правових актів НБУ та локальних нормативно – правових актів банку;
 усі операції мають відображатися в регістрах бухгалтерського обліку Банку в тому періоді, протягом якого вони були здійснені.
Підтвердженням повного та своєчасного здійснення кредитної операції
є документи, які свідчать про те, що ця операція була виконана та інформація про неї внесена в регістри бухгалтерського обліку. До письмових підтверджень належать і самі записи в регістрах бухгалтерського обліку.
Системи ведення бухгалтерського обліку в банку чи філіях банку мають забезпечувати наступне:
 зазначення докладної інформації про операцію;
 визначення її вартості та часу проведення;

53
 перевіряння правильності відображення операцій, зокрема забезпечувати арифметичну точність записів;
 підбиття підсумків та перевіряння узгодження бухгалтерських записів;
 перевіряння результатів узгодження, повідомлення про помилки та розбіжності тощо.
Узагальнену схему процесу проведення зовнішнього аудиту кредитних операцій у АТ «Ощадбанк» наведемо на рисунку 2.4.
Рисунок 2.4 – Схема процесу проведення аудиту кредитних операцій в
АТ «Ощадбанк»[60]
На етапі планування та розробки підходу до проведення аудиторської перевірки, внутрішній аудитор має детально ознайомитися з діяльністю об’єкта перевірки, зосереджуючись на таких головних аспектах:
 мета діяльності об’єкта, види наданих продуктів та послуг кредитного характеру;
 відбір специфічних видів діяльності, беручи до уваги межі кредитного ризику, стурбованість керівництва результатами роботи того чи
іншого підрозділу банку;
 внутрішній контроль кредитних операцій;
5 етап - Підготовка та надання висновків та пропозицій
4 етап - Аналіз отриманих результатів
3 етап - Оцінювання робочої документації
2 етап - Збір інформації і її аналіз
1 етап - Планування завдань

54
 визначення ресурсних вимог, що необхідні для виконання запланованих завдань (наявність персоналу та можливості його додаткового залучення для проведення перевірки, потреби в сторонніх спеціалістах, експертах, вимоги Спостережної ради банку щодо особливостей нагляду та вивчення об’єкта та предмета аудиту).
Ознайомлення з вище зазначеною інформацією дає можливість аудиту розробити відповідну програму аудиторської перевірки, структура якої має включати:
 мету та завдання аудиторської перевірки;
 терміни та виконавців аудиту;
 перелік питань, що підлягають аудиту;
 основні аудиторські процедури, що доцільно використати у процесі аудиту;
 зміст анкеті тестів для опитування працівників.
На другому етапі аудиторської перевірки проводиться збір інформації і
її аналіз наступними шляхами: опитування керівництва та персоналу, вивчення документації, огляд діяльності підрозділів та конкретних позичальників, аналіз даних та звітів, перевірки окремих рахунків (наприклад коефіцієнтів кредитоспроможності позичальників). У процесі збору
інформації аудитор отримує свідчення, які підтверджують аудиторський висновок. Для отримання свідчень аудитор використовує різні інструменти
(аудиторські методи, процедури та прийоми).
Матеріали узагальнюються внутрішнім аудитором за результатами попереднього ознайомлення з об’єктом аудиту у робочих документах, які мають відповідати певним принципам: повноти, доцільності, стандартного оформлення, зрозумілості, підтвердження.
Враховуючи проведену оцінку даної сфери діяльності банківської установи, та на підставі відповідей на наведені вище питання, аудитор робить

55 загальну оцінку системи внутрішнього контролю за такою шкалою: задовільна, посередня, погана.
На третьому етапі відбувається оцінювання робочої документації, спираючись на Міжнародні стандарти аудиту (МСА)[43], формуються професійні судження та висновки. Даний етап забезпечує аудиторів першими відомостями та визначає напрям подальшої аудиторської роботи.
Четвертий етап дозволяє пересвідчитись у справедливості попередньої оцінки, яка базується на тестуванні операцій, підтвердженні даних, аналізі та порівнянні, спостереженні, записі виявлених недоліків та порушень, аналізі причин (наслідків), які призвели до появи недоліків у роботі банку, аналізі перешкод та обмежень, які існують у діяльності окремих функціональних підрозділів банку, розробленні рекомендацій.
На цьому етапі вибірково вибираються кредитні справи, які будуть аналізуватися детальніше. Під час перевірки відібраних кредитних справ позичальника, службі внутрішнього аудиту Дирекції доцільно заповнювати по кожному позичальнику робочий документ з кредитування фізичних осіб.
Під час заключного етапу «Звітування» аудитор готує аудиторський висновок (довідку) для інформування Спостережної Ради та Правління банку про найбільш важливі проблеми, виявлені під час аудиторської перевірки, ефективність систем контролю, надання рекомендацій Правлінню щодо необхідності впровадження змін, які приведуть до покращення і підвищення якості систем внутрішнього контролю [78].
Робоча програма аудиту кредитних операцій включає початкові аудиторські процедури, перевірки кредитних справ позичальників та процедури надання кредитів, правильності нарахування та обліку процентних та комісійних доходів за кредитними операціями, своєчасності і правильності обліку погашення кредитів, формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями.
Процес підготовки і написання аудиторського висновку (довідки) має декілька етапів: групування і систематизація виявлених відхилень та

56 узагальнення аудиторської інформації. Право на проведення аудиторської перевірки банку має аудиторська фірма, внесена до Реєстру аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських перевірок банків, що ведеться Національним банком України. Останні два роки зовнішній аудит в установах АТ «Ощадбанку» проводить ТОВ Аудиторська фірма
«ПрайсвотерхаусКуперс (Аудит)».
Що стосується моніторингу ефективності внутрішнього контролю то він проводиться структурними підрозділами банку, які здійснюють фінансовий контроль та внутрішній аудит відповідно до покладених на них завдань та функцій.
Загальна ефективність внутрішнього контролю, моніторинг ключових ризиків ( у тому числі – кредитного) та їх періодична оцінка є частиною повсякденної діяльності Банку та відстежується на постійній основі.
Періодичність моніторингу кредитних операцій визначається виходячи з пов‘язаних з ними ризиків, періодичності та характеру змін у діяльності банку, а також з урахуванням мінливих зовнішніх обставин.

57
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ТА АУДИТУ
КРЕДИТУВАННЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ В БАНКУ
3.1 Удосконалення методичних аспектів організації обліку операцій банку з кредитування фізичних осіб
У сучасних умовах негативного впливу на банківський сектор девальвації гривні, спаду економіки, військових дій на сході Україні значно підвищується ризиковість діяльності банків, особливо її кредитної складової.
За таким умов у банківській системі України відбувається зростання рівня негативно класифікованої заборгованості, через що банківські установи створюють значні резерви під кредитні операції, які негативно позначаються на рівні їх капіталізації. Така ситуація призводить до необхідності вдосконалення методів оцінки та механізмів регулювання кредитних ризиків для підтримки діяльності банківських установ. Важливе значення в даному напрямі відіграє процес формування та використання резервів на можливі втрати по кредитним операціям, як один із напрямів управління кредитними ризиками.
Для того, щоб зрозуміти масштаби витрат банку на формування кредитного портфеля та загалом ризиковість даних операцій, проведемо аналіз кредитного портфелю банку. На основі річної фінансової звітності банку проаналізуємо динаміку та структуру кредитного портфеля за суб’єктами кредитування (табл. 3.1).
В даному випадку нас цікавить обсяг та темпи зростання кредитування фізичних осіб. З таблиці 3.1 видно, що темп зростання за аналізований період склав 15,4%, що є позитивним явищем. Даний показник говорить про відновлення довіри у населення до банку та банківської системи України загалом.

58
Таблиця 3.1 – Структура кредитного портфеля АТ «Ощадбанк» за суб’єктами кредитування в період 01.01.2015 – 01.01.2017 рр.[47]
Назва статті
Показники станом на
Темп зростання,
%
01.01.2015р.
01.01.2016р.
01.01.2017р. сума, тис.грн. питома вага,% сума, тис.грн. питома вага,% сума, тис.грн. питома вага,%
Кредити
ЮО
67 714 985 96,41 62515865 95,50 63037081 95,59
-6,91
Кредити
ФО
2 521 330 3,59 2946324 4,50 2 909 503 4,41 15,40
Всього наданих кредитів
70236315 100 65462189 100 65946584 100
-6,11
Далі детально проведемо аналіз кредитного портфеля фізичних осіб та розглянемо структуру позичальників АТ «Ощадбанк». Структура та динаміка кредитного портфеля фізичних осіб подана у таблиці 3.2.
У таблиці 3.2 видно, що найбільшу питому вагу у структурі кредитування банку мають споживчі кредити. У 2014 р. обсяг споживчих кредитів становив 1 709415тис.грн. (34,55%)., у 2015 р. – 1747728 тис. грн.
(29,32 %), у 2016 р. – 1666753тис. грн. (27,39%).
За аналізований період обсяг та вага споживчих кредитів зменшилась, темп зростання в 2016 р. порівняно з 2014 р. знизився на 2,5%. Таке зменшення кредитування населення не є позитивним фактором, адже це свідчить про зниження ефективності програм кредитування, що пропонує банківська установа своїм клієнтам, та зменшення довіри населення до банку. Також це може бути зумовлене підвищенням майже у 2 рази за аналізований період кредитування з використанням платіжних карток, що є швидшим та зручнішим для клієнтів. Такий вид кредиту постійно зростав за досліджуваний період і у 2016 р. показник дорівнював 1811609тис. грн (29,77%). Велику питому вагу в кредитному портфелі АТ «Ощадбанк» займає також надання
іпотечних кредитів фізичним особам. Так, у 2016 р. обсяг надання іпотечних кредитів банком становив 1489492тис. грн (24,48%). Загалом, за аналізований період, обсяг іпотечного кредитування в загальному обсязі кредитного

59 портфеля є суттєвим. Це говорить про ефективність цієї програми кредитування та зацікавленість у ній населення. Хоча в 2016 році порівняно з
2015 спостерігається його абсолютне зменшення у кількісному вираженні.
Таблиця 3.2 – Структура кредитного портфеля фізичних осіб
АТ «Ощадбанк» за період 01.01.2015 – 01.01.2017 рр.[47]
Вид кредиту
Значення станом на
Темп зростан ня, %
01.01.2015р.
01.01.2016р.
01.01.2017р. сума, тис.грн. питома вага,% сума, тис.грн. питома вага,% сума, тис.грн. питома вага,%
Споживчі кредити
1709415 34,55 1747728 29,32 1666753 27,39
-2,50
Іпотечні кредити
1468875 29,69 1524262 25,57 1489492 24,48 1,40
Автокредити
428857 8,67 472402 7,92 477147 7,84 11,26
Інші споживчі кредити
303608 6,14 824753 13,83 639337 10,51 110,58
Кредити з використанням платіжних карток
1036718 20,95 1392425 23,36 1811609 29,77 74,74
Усього кредитів
4947473 100 5961570 100 6084338 100 22,98
Резерв на покриття збитків під знецінення
(2426143)
-
(3015246)
-
(3174835)
-
-
Усього кредитів за мінусом резервів
2521330
-
2946324
-
2909503
-
15,40
Кредити, надані клієнтам, оцінюються за амортизованою вартістю за вирахуванням резерву на покриття збитків від знецінення. Оцінка резерву на покриття збитків від знецінення розраховується із застосуванням професійного судження. Банк регулярно переглядає кредити з метою оцінки збитків від знецінення. Банк здійснює оцінку резерву на покриття збитків від знецінення з метою підтримання резерву на рівні, який керівництво банку вважає достатнім для покриття збитків, понесених за кредитним портфелем банку. Розрахунок резерву на покриття збитків від знецінення за наданими

60 кредитами базується на ймовірності списання активу та оцінці збитку від такого списання[47].
Національний банк України постановою № 351 від 30.06.2016 р. затвердив Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями[51]. Тобто, тепер істотно зміниться кредитна політика банків. Раніше банки могли видавати кредити без формування резервів. Тепер же банки повинні думати про це вже в момент видачі кредиту. Найбільш витратними в частині формування резервів та необхідності докапіталізації є споживчі кредити, іпотека та інвестиційні кредити. Найменш ризиковими є кредити на поповнення оборотних коштів та кредити іншим фінансовим інституціям.
Як ми можемо бачити з проведеного аналізу кредитного портфеля банку, резерви під активні операції банку являються відчутною складовою витрат банку. А із затвердженням Положення 351 та введенням в дію з 01.01.2018 р.
МСФЗ 9[42] ( дані нормативні акти доповнюють одне одного в частині розрахунку резервів під кредитні операції) обсяг витрат банку на доформування резерву під існуючі кредитні справи та формування під нові кредитні справи збільшиться в рази. Тому ми пропонуємо запровадити банком альтернативний вид кредитування фізичних осіб, що не тільки не потребує формування під нього резерву, а і не є ризиковим видом діяльності. Далі ми детальніше розглянемо запропоновану модель та покажемо як вона буде виглядати з облікової точки зору.
Спочатку ознайомимося з запропонованим альтернативним видом діяльності. Р2р (рееr-tо-рееr) кредит, що в Україні отримав назву «соціальна позика» чи «рівноправний кредит», є фінансовим інструментом отримання у позику грошових коштів одного суб’єкта від іншого без залучення традиційного фінансового посередника (наприклад, банку). Особливістю даного кредитування є те, що учасники кредитної угоди є рівноправними та не пов’язані між собою іншими господарськими зв’язками[34].

61
Поява р2р кредитування обумовлена активним розвитком
інформаційних технологій та активізацією комунікацій між економічними суб’єктами за допомогою мережі Інтернет. Це важливо з тієї позиції, що власне сама позика надається онлайн на веб-сайтах спеціальних кредитних організацій засобами різних платформ кредитування та інструментів перевірки кредитоспроможності.
Перевагою р2р кредитуванням є те, що в результаті автоматизації багатьох послуг накладні витрати компаній-посередників знижуються, тому їх обслуговування обходиться дешевше, ніж надання послуг звичайними фінансовими інститутами.
Безумовно, система р2р-кредитування (пірингова система) має ряд переваг як перед класичним банківським споживчим кредитуванням, так і перед мікро- та онлайн кредитуванням (рис. 3.1).
Рисунок 3.1 – Переваги та недоліки системи р2р-кредитування[19]
Характеристика системи р2р–кредитування
Переваги системи: менший відсоток за кредитом швидкість та простота оформлення прозорість умов для позичальника – нижча вартість для кредитора – вищі доходи
Недоліки системи: обмеженість ресурсів ризиковість незахищеність доступність

62
Особливістю р2р кредитування є те, що такі позики переважно є незабезпеченими, а тому найчастіше позичальниками тут виступають фізичні особи, хоча і в комерційних підприємств така можливість існує. При цьому процентні ставки за такими позиками або встановлюються самими кредиторами у конкурентній боротьбі за найнижчу ставку в рамках зворотного аукціону, або визначаються компанією посередником на основі аналізу кредитоспроможності позичальника. Очевидно, що для позичальника, у якого за результатами такої оцінки ймовірність дефолту є вищою, присвоюються більш високі ставки[19]. Таким чином, кредитори закладають у процентну ставку винагороду за ризик. На витрати кредиторів, пов’язані з наданням позики, не поширюються ніякі державні гарантії. Тому банкрутство компанії, яка займається р2р-кредитуванням, також може поставити під загрозу
інвестиції кредиторів. Особливістю є взаємодія інвестора з позичальником:
інвестор сам вибирає, кого з позичальників і на яку суму він готовий кредитувати.
Щодо кредитних посередників, то ними є комерційні структури, які працюють за грошову винагороду, яка одноразово сплачується позичальником за надання позик, а також плату від інвесторів (кредиторів) за обслуговування кредиту, яка або є фіксованою та справляється щорічно, або виражається у відсотках від суми позики[38].
Ключові характеристики рівноправного кредитування в системі р2р- кредитування наведені на рисунку 3.2.
Що стосується недоліків, системі характерна обмеженість ресурсів, основною причиною чого є те, що інвестиції в пірингове кредитування є більш ризикованими та менш захищеними, навіть не зважаючи на те, що значна частина майданчиків, що надають кредити, співпрацюють з колекторськими компаніями, пропонують інвесторам різного роду страховки, на випадок дефолту платежів позичальника тощо.

63
Рисунок 3.2 – Характерні ознаки рівноправного кредитування в системі р2р-кредитування[38]
Тим не менш, у процесі вивчення пірингового кредитування, все більше банків бачать у ньому не загрозу, а навпаки, додатковий ресурс для збільшення доходів. Ринок онлайн- та мікрокредитування фактично не конкурує, а задовольняє попит, який не може бути задоволений банківськими кредитами.
За рівнем доступності, онлайн- та мікрокредити так само, як і р2р, однаково доступні для клієнта, націлені приблизно на однаковий профіль клієнта, мають приблизно однаковий середній чек кредиту. В чому виграють пірингові кредити – це відсоткова ставка та прозорість умов. Тому р2р кредити це серйозний конкурент саме для ринків мікро та онлайн кредитування. І банки це розуміють. Деякі банки заключають партнерські відносини з певними ресурсами як пірингового, так і онлайн- та мікрокредитування. Для прикладу, американський банк JР Mоrgаn Сhаsе у грудні 2015 року оголосив про стратегічне партнерство з компанією, що займається онлайн-кредитуванням
Оз на ки р2р
-к ре ди ту ва нн я
позики надаються на комерційних умовах можливість відсутності зв’язку або будь-яких попередніх відносин між кредиторами і позичальниками посередництво спеціалізованої кредитної організації
економічні операції здійснюються онлайн кредитори можуть самі вибирати, в які позики вони хочуть інвестувати позики не забезпечені і не захищені умовами державного страхування позики є цінними паперами, які можна продавати іншим кредиторам

64
Оndесk, у квітні того ж року швейцарський банк Сrеdіt Suіssе інвестував кошти в американську пірингову компанію РrоsРеr. Американський Gоldmаn Sасhs у
2016р. запустив власну онлайн платформу споживчого кредитування Mаrсus, яка за відсотковими ставками успішно конкурує з такими американськими лідерами ринку р2р, як Lеndіng Сlub і РrоsРеr, та за оцінками американських аналітиків, має великі шанси на успіх[12].
У традиційних українських банків є кілька варіантів реакції на події:
 прийняти для себе нові принципи кредитних платформ (зручність, гнучкість, низька вартість та технологічність);
 партнерство з гравцями Фінтех‑ сегмента;
 бути відтиснутими новими інноваційними гравцями.
Якщо банки виберуть один з перших двох варіантів, то їх відносини з клієнтами можуть вийти на абсолютно новий рівень. Зближення двох типів фінансів — «старого» та «нового» — можуть в результаті приймати абсолютно різні форми, від роздільного функціонування до злиття.
Беручи до уваги світовий досвід, варто зазначити, що в Україні лише розпочинається застосування даних кредитних інструментів. Вважаємо, що використання зарубіжного досвіду всфері р2р-кредитування є актуальним в умовах сьогодення. Про що свідчить успішна практика впровадження даної послуги ПАТ «Приватбанк»[48]. При цьому банк виступає організатором та оператором сервісу р2р-кредитування, а також надає кредиторам свої компетенції в пошуку позичальників, оцінюванні ризиків та стягненні боргів.
В даний час банки все активніше беруть участь у процесі р2р- кредитування і в якості кредиторів, і в якості організаторів таких платформ.
Оскільки банки скуті своєю існуючою бізнес-моделлю, а також більш жорстким регулюванням з боку центральних банків, тому, створюючи певний симбіоз з компаніями такого роду, банки створюють собі більш гнучкі умови для розвитку та збільшення прибутку, переймаючи певні технологічні рішення, зменшуючи поточні витрати на певні операції, та опосередковано

65 приймаючи певну участь у діяльності, яку не можуть вести самі в силу певних обмежень з боку регулятора та неврегульованості на законодавчому рівні певних продуктів. Крім того, банки, як правило, мають прибуток у вигляді комісій за транзакції, а також отримують доступ до додаткової бази клієнтів, яким потенційно можна продати ряд банківських продуктів та послуг.
Компанії у свою чергу отримують доступ до великого обсягу грошових ресурсів банку. Участь банків у даних ресурсах дає певні позитивні сигнали для інвесторів: останні вважають, якщо в цьому бере участь банківська установа, значить компанія є більш надійною в порівнянні з тими, що не мають відношення до банків[22].
Питома вага р2р кредитів на ринку споживчого кредитування України мізерна. Цей ринок у нас фактично не розвивається. При чому український ринок має сприятливі умови для цього: в Україні сформований досить непоганий ринок мікрокредитування – враховуючи схожість параметрів продукту та значно нижчий відсоток у р2р – це потенційні клієнти ринку пірингового кредитування, а також в Україні досить добре розвинена система карткових платежів[34]. Тим не менше, якоїсь значної динаміки росту ринку р2р у нас не спостерігається. Причин тому декілька. З одного боку, клієнти ще не звикли оформлювати позики в онлайн-режимі, а враховуючи високий рівень недовіри населення до фінансових установ, в онлайн позичальники масово підуть ще не скоро. Клієнту необхідно бачити, з ким він заключає договір, власне підписати його, щоб у випадку виникнення спірних ситуацій, клієнт розумів, до кого конкретно йому звернутись. Така логіка – це наслідки стійкого стереотипу, що кредитор практично завжди ошукує позичальника, різними шляхами намагаючись ввігнати останнього у боргову кабалу. З іншого боку, враховуючи тотальну недовіру серед населення до фінансової системи в
Україні, кількість бажаючих нести кошти в банк на депозит на даний час мінімальна, а тим більше нести в фінансову компанію, яка на відміну від того ж банку, не гарантує повернення коштів взагалі. Стосовно того, скільки в
Україні на сьогоднішній день існує майданчиків р2р сказати важко, оскільки

66 якихось точних даних, на які можна було б опиратись в даному дослідженні, теж поки що немає. Результат пошуку в інтернеті дав наступні ресурси: «Сім
Зірок», «Ukrеdіt», «MОСаsh». Очевидно цим і обмежується ринок пірингового кредитування в Україні[22].
Проаналізувавши позитивний досвід впровадження р2р кредитування пропонуємо модель його функціонування для банку(рис. 3.3).
Особливістю даної моделі є те, що весь процес кредитування контролюватиме банк, адже організаційно-контрольна функція покладається саме на нього. Також банк бере на себе попередній розгляд, модерацію і здійснює оцінку кредитоспроможності позичальника, що пропонуються кредиторам. Банк також може виступати кредитором.
Рисунок 3.3 – Модель функціонування р2р-кредитування за участю банка
Враховуючи ризиковість даного кредитного інструменту, частину ризиків бере на себе страхова компанія. Створення незалежного об’єднання представників р2р кредитування і розробка стандартів їх діяльності необхідна для підвищення рівня захисту учасників угод та забезпечення ефективної роботи онлайн-платформ спільного фінансування.
Кредитний (інвестиційний) майданчик
Кредитори/інвестори
Позичальники
Незалежне об’єднання представників р2р-кредитування
Страхова компанія
Страхування ризиків
Банк
Організаційно- контрольна функція

67
Реалізація даної моделі застосування такого кредитного інструмента як р2р-кредитування матиме такі переваги як для кредиторів, так і для позичальників:
− «швидкі» кредити за низькими відсотковими ставками: позичальники мають змогу здійснювати запозичення за нижчою вартістю, а кредитори – отримувати більш високі доходи;
− цільове призначення таких позик переважно пов’язане з реалізацією стартапів у галузі інновацій, проектів енергозбереження (з даним видом кредитування АТ «Ощадбанк» добре знайомий – запроваджена системи енерго-кредитування – «Ощадний дім»);
− швидкість оформлення угоди та отримання коштів, оскільки економічні операції здійснюються онлайн, що мінімізує витрати часу на пошук вигідного джерела фінансування;
− кредитори мають можливість самостійно обирати об’єкт фінансування;
− позики є фінансовими інструментами, які можна продавати іншим кредиторам.
Таким чином, слід зазначити, що беручи до уваги світові тенденції, р2ркредитування можна вважати достатньо прогресивним інноваційним кредитним інструментом, який варто використовувати банку в українських реаліях. Зважаючи на тимчасову стагнацію ринку кредитних інструментів розвитку реальної економіки та низьку довіру до банківської системи, вважаємо, що р2ркредитування може бути дієвою альтернативою кредитування не тільки для окремо взятого банку, а й для всієї банківської системи.
На сьогоднішній день ринок р2р-кредитування в Україні можна сказати перебуває в зародковому стані. НБУ уважно вивчає даний ринок та розроблює певні норми і рекомендації для безпечного та ефективного функціонування даного ринку в Україні Національний банк має розуміння того, що при

68 правильному підході з боку регулятора до даного ринку він може справити дуже позитивний ефект на розвиток економіки країни[9].
Повернемося до моделі 2р2р-кредитування для банку. Як вже зазначалося вище, банк має три варіанти розвитку ситуації при реагуванні на р2р кредитування. Розглянемо кожен з варіантів для банку.
Перший варіант – партнерство з компаніями фінтех-сегменту, тобто бути посередником у піринговому кредитуванні. На нашу думку, для банку це безризиковий вид діяльності. Оскільки, банк виконує лише контрольно- організаційні функції. Тобто представлена вище модель функціонування р2р- кредитування саме для такої ситуації (рис. 3.3). При цьому банк здійснює оцінювання кредитоспроможності позичальників, визначає рівень ризику та проводить модерацію. Також банк отримуює доступ до додаткової бази клієнтів, яким потенційно можна продати ряд банківських продуктів і послуг.
Банк не несе витрат на пошук клієнтів, хоча має матеріальні витрати і затрати часу на аналіз позичальника – за що отримує винагороду від кредитора. Тобто, банк отримує винагороду за консультаційні послуги від кредитора, для якого він здійснював аналіз кредитоспроможності позичальника. Також банк отримує комісійну винагороду під час проведення транзакцій з рахунку кредитора на рахунок позичальника. На нашу думку, обсяги комісійної винагороди доцільно визначати у відсотковому значенні до загальної суми кредити. А вартість консультаційної роботи повинна визначатися конкретною сумою. Прайс цін повинен надаватися кредитору, що б він мав уявлення за які послуги він платить. Для банку цей варіант розвитку подій при піринговому кредитуванні є безризиковим, оскільки він лише посередник. Тому банк отримає лише доходи. Обліковувати даний вид доходу ми пропонуємо наступним чином – таблиця 3.3.

69
Таблиця 3. 3 – Бухгалтерські проведення з обліку доходів за послуги фінансового характеру
№
Проведення
1.
Нарахування комісійної нагороди за транзакційну опрацію:
Дт 2622
Кошти в розрахунках фізичних осіб
Кт 2620
Кошти на поточному рахунку фізичної особи або
Кт 6510
Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів
Кт 6519
Інші комісійні доходи за операціями з клієнтами
2.
Нарахування винагороди за консультаційні послуги: або
Дт2622
Кошти в розрахунках фізичних осіб
Дт 1001
Банкноти та монети в касі банку
Кт 6939
Дохід від наданих консультаційних послуг фінансового характеру.
Підсумовуючи вище сказане, можна зазначити, що така форма фінансового посередництва є об’єднанням характеристик традиційного банківського кредитування та р2р-кредитування. Залишаючись за своєю суттю р2р-кредитуванням, воно переходить під частковий контроль банку, оскільки банк є організатором такої платформи. У даному випадку, продовжуючи виконувати традиційні функції фінансового посередника, банк концентрує зусилля переважно на функціях інформаційного, правового та операційного супроводу, зокрема:
 на аналізі та наданні інформації кредиторам про доступні варіанти кредитування,
 на розробці умов участі позичальників у торгах,
 на контролі за виконанням фінансових зобов’язань сторін.
Виступаючи у ролі організатора р2р-платформи банк може знизити рівень ризику неповернення кредитів, шляхом використання у роботі такої платформи власних методик оцінювання кредитоспроможності позичальників
і бази даних банку щодо кредитної історії клієнтів. Таким чином можна досягти залучення більшої кількості інвесторів до р2ркредитування. Отже, банківське кредитування населення за допомогою р2р-платформ є
інноваційним підходом в українській практиці банківського бізнесу.

70
Перейдемо до розгляду другого варіанту розвитку подій. На нашу думку, досить вигідним для банків буде кредитування населення через р2р- платформи, створені саме банком. Модель р2р-кредитування для такої ситуації представлена на рисунку 3.4.
Рисунок 3.4 – Модель функціонування р2р-кредитування за участю банка-кредитора
За даною моделлю банк-організатор платформи здійснює оцінювання кредитоспроможності позичальників, визначає рівень ризику та проводить модерацію. Таким чином, банк-кредитор не несе витрат на пошук клієнтів, а також не має матеріальних витрат та затрат часу на скоринг кредитних заявок населення. Такий варіант для банку є ризиком, оскільки він безпосередньо братиме участь в кредитуванні. І тут виникає питання в чому різниця між звичайним банківським кредитуванням і р2р-кредитуванням банком!? Що стосується 2р2-кредитування:процентні ставки за такими позиками або встановлюються самими кредиторами у конкурентній боротьбі за найнижчу ставку в рамках зворотного аукціону, або визначаються банком на основі аналізу кредитоспроможності позичальника. Очевидно, що для позичальника, у яких за результатами такої оцінки ймовірність дефолту є вищою, присвоюються більш високі ставки. Таким чином, банк-кредитор закладає у процентну ставку винагороду за ризик. На витрати кредиторів, пов’язані з
Кредитний (інвестиційний) майданчик
Банк (є кредитором)
Позичальники
Незалежне об’єднання представників р2р-кредитування
Страхова компанія
Страхування ризиків

71 наданням позики, не поширюються ніякі гарантії. Тому, після встановлення ставки, розрахунку суми кредиту, оцінки платоспроможності позичальника закінчується р2р-кредитування. Тут вже відбувається кредитування у традиційному його значенні. Згідно нашої моделі – частину ризику бере на себе страхова компанія. А от іншу частину кредиту банк повинен забезпечити резервом. В цьому випадку банк більш суворо відноситься до вибору позичальника.
Особливістю
є взаємодія
інвестора(кредитора) з позичальником: банк сам вибирає, кого з позичальників і на яку суму він готовий кредитувати. Суть в тому, що позичальник звертається не до банку за кредитом, а до учасника торгів. На яких банк сам обирає кого і на яку суму кредитувати. Банк сам визначає на скільки вигідний і прибутковий у позичальника проект.
Обліковувати даний вид кредитування ми пропонуємо наступним чином
– таблиця 3.4.
Таблиця 3. 4 – Бухгалтерські проведення кредитної операції
№
Проведення
1.
Відображення первісної вартості наданого кредиту:
Дт 2203
Кредит, що наданий фізичній особі
Кт 2620
Кошти на поточному рахунку фізичної особи
Кт 2206
Неамортизований дисконт за кредитом, що наданий фізичній особі
2.
Нарахування процентних доходів за користування кредитом:
Дт 2208
Дебіторська заборгованість за нарахованими доходами
Кт 6052
Процентні доходи за кредитом, що наданий фізичній особі
3.
Амортизація дисконту за користування кредитом:
Дт 2206
Неамортизований дисконт за кредитом, що наданий фізичній особі
Кт 6052
Процентні доходи за кредитом, що наданий фізичній особі
4.
Відображення суми отриманих процентів:
Дт 2620
Кошти на поточному рахунку фізичної особи
Кт 2208
Дебіторська заборгованість за нарахованими доходами
5.
В обліку формування резерву за виданим кредитом відбувається в момент видачі кредиту:
Дт 7702
Відрахування в резерви під наданий фізичній особі кредит
Кт 2209
Резерви під наданий фізичній особі кредит
Як вже зазначалося раніше, відмінність від звичайного кредитування полягає в умовах кредитування, визначенні процентних ставок, виборі

72 клієнта(позичальника). Порівняно з першим варіантом, коли банк лише посередник, даний варіант є ризиковим для банківської установи. Але звернемо увагу, що частину ризику, все ж бере на себе страхова компанія.
Звичайно, страхова має свої прибутки від участі, але й переймає на себе частину ризиків. Що для банку має позитив, адже витрати на резерв під такий кредит потрібно сформувати в меншій сумі, а ніж на всю суму кредиту.
На нашу думку, кредитування банком населення через р2р-платформи є одним з інноваційних підходів, який доцільно використовувати банком для нарощення кредитного портфеля. При цьому банк не витрачає ресурси на пошук клієнтів та просування своїх кредитних продуктів.
Тим паче, що АТ «Ощадбанк» вже приймає участь у схожій програмі[47]. По суті, програма енергозбереження від держави за участю банку, це не що інше – як р2р-кредитування. При чому, в даній програмі використовується поєднання наведених двох моделей.
Давайте наведемо основні умови такого кредиту в банку:
 в даній програмі є сума кредиту, який надає банк;

є початковий внесок за кредитом – від 10% від суми кредиту;
 строк дії кредиту – до 5 років;
 процентна ставка – 17-17,5% річних;
 разова комісія – 1% від суми кредиту.
Після видачі цільового кредиту на рахунок позичальника через деякий час надходять кошти, які покривають певну частку кредиту. Цю частку кредиту покриває держава, за рахунок інвестора – Європейського союзу
(реалізація програми енергоефективності) та виділених держаних коштів. По суті, через банк держава погашає 20% (якщо це котел) чи 30 % ( якщо це матеріали) кредиту, або 70% - позичальникам з субсидією. Для банк це ризиковий кредит в частині, що має погасити клієнт. Співпрацюючи з державою банк має низку переваг:
 збільшує обсяг кредитного портфеля;

73
 збільшує кількість клієнтів;
 отримує доходи від процентів за кредитом і комісій.
На нашу думку, такий вид діяльності дуже подібний до р2р- кредитування. Оскільки зберігаються майже всі умови.
Що стосується першої моделі:
 банк є посередником. Саме йому надаються всі документи, для аналізу позичальника.
 банк отримує комісію та процентний дохід.
 банк контролює всю схему отримання та погашення кредиту.
 контролює цільове використання коштів.
Що стосується другої моделі: частину коштів, що не компенсує держава, клієнт бере в позику в банку. Тобто, та частина коштів класифікується як споживчий кредит. Тому, ми вважаємо, що даний напрямок є перспективним, та як ми бачимо, має ряд переваг для банку.
Третій варіант розвитку подій – банк не приймає участі в 2р2- кредитуванні. Тобто, залишається осторонь перспективної ніші, котра в нашій країні майже не зайнята. Банк втратить можливість отримати безризиковий вид доходу, збільшити перелік своїх клієнтів, наростити кредитний портфель
і т.д.
Судячи з того, яким чином сьогодні банківські установи вибудовують взаємовідносини з ринком р2р, можна зробити однозначний висновок, що майбутнє цього ринку лежить у тісній інтеграції з дешевими та надійними джерелами банківського капіталу для нарощення видачі кредитів. У класичному вигляді пірингова модель кредитування має створювати альтернативу банку та не припускає його участі у процесі. Взаємовідносини між людьми регламентуються не банківським законодавством, а Цивільним кодексом. Система р2р є тим ресурсом, що дозволяє позичати один одному кошти, знаходячись у площині цивільного кодексу, і не заходячи на територію банківського законодавства. Таким чином, р2р ресурси по суті звільняються

74 від потреби дотримуватися вимог фінансово регулятора. У крайньому разі до тих пір, поки цей регулятор не починає контролювати даний напрям.
На нашу думку, перші дві запропоновані ситуації розвитку для банку в сфері р2р-кредитування є інноваційним та альтернативним варіантом розвитку. Це позитивно відобразиться не тільки на конкретний банк, це вплине на всю банківську систему.
3.2 Удосконалення організації аудиту операцій банку з кредитування фізичних осіб
Головною метою роботи служби внутрішнього аудиту є вдосконалення діяльності банку, тобто оцінка ймовірних ризиків, виявлення проблемних сфер у звичайній роботі банку, та розробка рекомендацій, котрі спрямовані на підвищення ефективності в роботі банківської установи в цілому.
На сучасному етапі розвитку у більшості українських банків внутрішній аудит обмежується лише певним мінімальним переліком обов’язкової роботи.
До нього входять: контроль правильності ведення бухгалтерського обліку; перевірка відповідності вимогам зовнішніх та внутрішніх нормативних документів; здійсненням комплексних перевірок філій. І це в той час, як у світовій банківській практиці склалося значно ширше розуміння цілей внутрішнього аудиту[72]. Його головна місія визначається нині як сприяння банку в досягненні поставлених цілей шляхом всебічної оцінки внутрішніх систем управління, ризик-менеджменту і контролю, надання рекомендацій з підвищення їх ефективності.
На сучасному етапі ми можемо виділити деякі проблеми внутрішнього аудиту банку (табл. 3.5) та запропонувати деякі способи їх вирішення. Даний перелік проблем актуальний не лише для об’єкту нашого дослідження –
АТ «Ощадбанк», а для всієї банківської системи України[13].
Таблиця 3.5 – Основні проблеми внутрішнього аудиту в банках України

75 та можливі способи їх вирішення
Проблеми
Способи вирішення
Невірне розуміння суті аудиту
Проведення роз’яснювальних робіт з персоналом
Існує дефіцит кваліфікованих кадрів
Підвищення кваліфікації осіб, що вже мають практичний стаж аудиторської діяльності, шляхом проходження ними обов’язкових короткострокових курсів
Нормативно-правове забезпечення знаходиться на стадії розробки, використовується у банківській практиці недостатньо і поверхово
Необхідно вводити нові нормативні акти та вдосконалювати існуючі
Недостатнє наукове опрацювання
Необхідне ґрунтовне наукове опрацювання усього комплексу питань, пов’язаних із внутрішнім аудитом, виокремлення і вчасне вирішення проблем у цій сфері
Банки не приділяють достатньої уваги системному аналізу, діагностиці та прогнозуванню діяльності
Удосконалення системи проведення аудиту
Хоча служба внутрішнього аудиту не гарантує стабільність банку, вона
є важливим інструментом контролю, що використовується керівництвом кредитної установи для оцінки ефективності діяльності кожного окремого структурного підрозділу. На сьогодні необхідність внутрішнього аудиту в банку обумовлена багатьма причинами, найголовнішою з яких є постійний моніторинг найбільш ризикових видів діяльності банку. Одним з них є банківське кредитування, що з одного боку має підвищену дохідність, порівняно із іншими операціями, а з іншого — є суттєво ризиковим процесом.
Одним із аспектів досліджень банківського кредитування є кредитний ризик, та, зокрема, функціонування систем нагляду та контролю за кредитною діяльністю банку[66].
При моніторингу кредитного ризику в часі цей процес можна представити у вигляді ряду послідовних етапів: попередній контроль, поточний контроль, заключний контроль. Процес кредитного моніторингу відбувається на трьох рівнях: на рівні окремого кредиту, кредитного портфеля банку та рівні окремих показників кредитного ризику. Етапи моніторингу кредитного ризику на різних рівнях показано на рисунку 3.5.

76
Рисунок 3.5 – Етапи моніторингу кредитного ризику на різних рівнях
На сьогоднішній день в установах АТ «Ощадбанк» діє три-рівнева
Моніторинг кредитного ризику на рівні окремого кредиту
Моніторинг кредитного ризику на рівні кредитного портфеля банку
1. Визначення критеріїв оцінки якості кредиту та їх вагомості
2. Визначення рівня ризику критерії кредитної операції
3. Розрахунок суми резерву
4. Порівняння показників якості кредиту в динаміці
5. Виявлення причин негативної зміни якості кредиту
6. Застосування заходів щодо поліпшення показників якості кредиту
1. Визначення структури кредитного портфеля в розрізі класифікованих кредитів
2. Оцінка якості кредитного портфеля
3. Аналіз факторів, що впливають на зміну структури кредитного портфеля банку
4. Визначення суми резерву, адекватного сукупному ризику кредитного портфеля
5. Розробка та впровадження заходів для поліпшення якості кредитного портфеля банку
6. Прогнозування зміни якості кредитного портфеля банку
Моніторинг показників кредитного ризику
Спостереження за динамікою показників кредитного ризику
Виявлення причин негативних тенденцій кредитного ризику
Вибір методів управління
На рівні окремої позики
Аналіз прибутковості проекту, що кредитується
Оцінка кредитоспроможності позичальника
Структурування кредиту
Оформлення кредитної угоди
Кредитний моніторинг
На рівні кредитного портфеля
Диверсифікація кредитного портфеля
Концентрація кредитного портфеля
Установлення лімітів кредитування
Формування резервів
Страхування кредитних ризиків

77 система внутрішнього контролю. Кінцевою ланкою якого є аудит. На другому рівні є моніторинг системи внутрішнього контролю. Ми ж пропонуємо використовувати моніторинг і на першому рівні – під час виконання та супроводження операцій та процесів.
Оскільки впровадження систематизованої структури моніторингу кредитного портфеля в банку сприятиме ранньому виявленню причин виникнення кредитного ризику, визначенню ефективності тієї або іншої кредитної операції, своєчасному застосуванню превентивних заходів та формуванню якісного кредитного портфеля завдяки використанню механізму зворотного зв’язку. Результати кредитного моніторингу та кредитний портфель мають зворотній вплив одне на одного. В його основі лежить застосування адекватних заходів підвищення ефективності кредитної діяльності на основі перегляду та внесення змін Правлінням банку в кредитну політику банку з метою удосконалення організації кредитного процесу та, як наслідок, підвищення якості кредитного портфеля.
Оскільки ефективність банківського кредитування суттєво залежить від якісної структури кредитів, то на другому етапі моніторингу кредитного ризику на рівні кредитного портфеля банку важливим є встановлення зв’язку між показниками якості кредитного портфеля та ефективністю банківської установи Економічна ефективність банку є місткою та складною категорією, яка має досить широке трактування.
Розглянемо детальніше проведення моніторингу кредитного ризику на рівні окремого кредиту наданого фізичній особі.
Для запобігання можливості виникнення у майбутньому проблемної заборгованості менеджменту банку доцільно організувати на місцях моніторинг кредитного процесу та спроможності виконання клієнтом договірних зобов’язань перед кредитором відповідно до методології, яку наведено в таблиці 3.6.
Таблиця 3.6 – Методологія моніторингу кредитного процесу

78
Етап
Зміст етапу процесу моніторингу
Заходи, що мають вживатися
1
Поглиблений аналіз поточного фінансового стану позичальника за окремими найбільш вагомими узагальненими показниками
Кредитним менеджером організовується збір актуальної
інформації щодо фінансово­майнового стану позичальника.
Здійснюється ретельний аналіз, робляться відповідні висновки
2
Аналіз висновків, сформованих у результаті порівняння поточного фінансового стану позичальника з його фінансовим станом на момент прийняття рішення про надання кредиту чи його реструктуризацію
Зіставлення поточного фінансово­ майнового стану позичальника з тим, що мав місце на етапі видачі кредиту. Аналіз отриманої інформації.
3
Обґрунтування подальших перспектив формування рівня платоспроможності позичальника і оформлення відповідних висновків
Визначення ступеня вірогідності виконання позичальником боргових зобов’язань належним чином. З’ясування питання щодо можливої неспроможності у подальшому дотримуватися вимог кредитного договору. Аналіз питань щодо системності отримання доходів позичальником
4
Розробка напрямів подальшої роботи щодо погашення заборгованості за кредитним договором
Узагальнення отриманої інформації, аналіз висновків. Вирішення за необхідності питань щодо вектора діяльності компетентних підрозділів у напрямі стягнення прострочених чи іншого роду проблемних боргів
Якщо застосовувати дану методологію моніторингу процесу кредитування, банк матиме актуальну інформацію щодо його якості і, як наслідок, буде мати змогу оперативного та адекватного реагування на його зміну.
Нормативною базою для проведення кредитного моніторингу є внутрішні документи банку з питань здійснення моніторингу – це правила, програми, методики, інші документи з питань моніторингу, затверджені банком згідно з вимогами законодавства України, а також Національного банку України.
Зауважимо, що з метою якісного проведення роботи у сфері здійснення ризикованих операцій банк зобов’язаний розробити, затвердити, а також впровадити такі окремі внутрішні документи з питань здійснення фінансового моніторингу, що мають оновлюватися на постійній основі з урахуванням змін до законодавства України, а також подій, які можуть вплинути на певні ризики

79 банківської установи:
–
Правила внутрішнього моніторингу банку;
–
Програма ідентифікації та вивчення клієнтів банку;
–
Програма здійснення моніторингу за певним напрямом діяльності банку в процесі обслуговування клієнтів.
За кожним напрямом діяльності банку розробляється окрема програма:
–
Програма стягнення проблемної заборгованості банку;
–
Програма навчання та підвищення кваліфікації працівників банку.
Перспективною формою протидії шахрайству у сфері кредитування, що активно використовується банками розвинених країн, є так званий фрод­моніторинг інформації, отриманої банком під час ведення бізнесу[69].
Фродом називають шахрайство, яке виявляється в несанкціонованих діях та неправомірному використанні банківських ресурсів. Фрод­ моніторинг
– обов’язкова складова превентивних заходів у боротьбі з шахрайством, причому як зовні, так і всередині банку. Це моніторинг усієї інформації, вхідної та вихідної, на предмет виявлення зловмисних дій. Фрод­ моніторинг
є чи не найперший крок банківської установи, який має бути зроблено при здійсненні кредитних операцій у процесі кредитування задля уникнення внутрішніх ризиків.
В Європі переважна частина провідних банків передають функцію фрод­моніторингу аутсорсинговим компаніям. Для оцінки клієнтських запитів на предмет шахрайства прийнято звертатися до спеціалізованих компаній. Як свідчить практика української банківської системи, фрод­моніторинг в Україні
є безсистемним і не являє собою певної комплексної системи. Як правило, функції фрод­моніторингу покладаються на підрозділи ІТ та служби безпеки або на кваліфікованих фахівців[72].
У той же час сьогодні українські банки вже готові до розробки і впровадження комплексних систем фрод­ моніторингу. Переважна їх частина усвідомили необхідність створення таких систем у боротьбі із шахрайствами.
Але технічно, технологічно, а головне, методологічно банківська система до

80 таких впроваджень не готова. Більшість автоматизованих банківських систем не має необхідної інформації та потрібних інструментів для інтеграції з системою фрод­моніторингу. У багатьох банках немає якісно працюючої системи ризик­менеджменту. Деяким банкам простіше використовувати варіанти страхування збитків, ніж боротися з ризиками превентивними методами. Головним же фактором, що стримує впровадження комплексних систем фрод­моніторингу в діяльність банків, є відсутність адаптованих до реалій національної банківської системи методологій – починаючи від
інституціонального забезпечення даного процесу, закінчуючи технологічними картами конкретного етапу процесу фрод­ моніторингу.
Ми вважаємо, що банківській установі АТ «Ощадбанк» варто звернути увагу на створення підрозділу фрод-моніторингу. По-перше, потрібно переймати європейський досвід боротьби із шахрайством, а по-друге, фрод­ моніторинг є чи не найперший крок, який має бути зроблено при здійсненні кредитних операцій задля уникнення внутрішніх ризиків.
Тому окрему увагу варто приділити порядку створення та функціонування підрозділу фрод­моніторингу. На рисунку 3.6 наведено ключові аспекти створення такого підрозділу/відділу та напрями його функціонування.
Не викликає сумнівів, що поточна ситуація зі зростанням проблемного портфеля банку склалася з причини неналежної уваги менеджменту банків до потенційних клієнтів­шахраїв. Видані позики або не обслуговуються позичальниками взагалі, що прямо вказує на шахрайство, або ж обслуговуються впродовж двох­трьох місяців після видачі з метою прикриття злочинних намірів позичальника щодо неповернення боргу.
Саме застосування даного виду моніторингу сприятиме запобіганню злочинних посягань з боку потенційних клієнтів банківської установи, а також не допустить службових зловживань з боку персоналу.

81
Рисунок 3.6 – Ключові аспекти щодо створення та функціонування внутрішньобанківського підрозділу фрод-моніторингу
Останнім часом збільшилася кількість неповернених позик не лише з причин фінансових проблем у позичальників, а й з причин заздалегідь запланованих умисних дій щодо неповернення позичок, тобто дій з шахрайськими намірами. Тому вважаємо, що питанням виявлення та недопущення таких випадків потрібно приділити велику увагу щодо розробки та створення методологій, впровадження яких допоможе мінімізувати банкам причину зловживань з цього питання.
Загалом, система внутрішнього контролю, не тільки АТ «Ощадбанк», а й інших вітчизняних банків, потребує подальшого вдосконалення та розвитку, що пов’язане, в першу чергу, з запровадженням інтегрованих інформаційних систем, які б поєднували ведення бухгалтерського обліку з контрольними процедурами. З метою забезпечення стабільного функціонування та розвитку
Створення та функціонування банківського підрозділу з фрод-моніторингу
Питання щодо створення підрозділу:
Визначення необхідності створення підрозділу
З’ясування питання щодо наявності коштів для утримання підрозділу
Винесення постанови правління банку щодо створення підрозділу
Розробка посадових
інструкцій та обов’язків кожного співробітника підрозділу
Обумовлення питань з утримання підрозділу
Обов’язки підрозділу з фрод- моніторингу банку:
Оцінка клієнтських запитів на предмет можливих шахрайських дій
Контроль за збереженням банківської таємниці
Консолідація практичних прийомів та напрацювання необхідних впроваджень
Контакт з дистанційними каналами банківського обслуговування
Визначення поведінкових моделей працівників банку, а також потенційного/ діючого клієнта

82 банк має створити ефективну систему внутрішнього контролю, яка передбачає оптимізацію взаємовідносин та обмін інформацією між внутрішнім контролем, зовнішнім та внутрішнім аудитом банку.
Також для удосконалення аудиторського процесу кредитних операцій необхідно використовувати нові методи управління і сучасні комп’ютерні технології. З їх допомогою аудитори можуть застосовувати найрізноманітніші
інформаційні системи, що дозволяє використання механізму повного охоплення та виявлення проблем, детального їх вивчення, правильного формулювання та вирішення.

83
ВИСНОВКИ
Кредитування фізичних осіб – важлива складова економіки та фінансового сектора України. Саме цей вид кредитування є стимулюючим чинником розвитку економіки. Банківське кредитування фізичних осіб на різноманітні потреби проводиться на основі певних принципів, які відображають сутність та зміст кредиту. Кредитування вітчизняними банками позичальників здійснюється відповідно до чинного законодавства України та відповідно до внутрішніх нормативних документів банку.
Рівень розвитку банківського кредитування фізичних осіб є ознакою ступеню досконалості фінансово-економічного механізму регулювання економічних відносин в умовах ринку. Банк виконує не лише економічну, а й важливу спеціальну місію – збільшення масштабності та прискорення обороту капіталу та грошових товарів в системі грошового обігу та задоволення потреб фізичних осіб в коштах для реалізації власних потреб підвищення добробуту, здійснюваних на партнерській основі.
АТ «Ощадбанк» на сьогоднішній день є одним з найбільших фінансових
інститутів української держави, що має широко розгалужену мережу установ.
Провівши аналіз фінансових показників Банку, можна охарактеризувати фінансовий стан АТ «Ощадбанк» як добрий, про що свідчить поступове збільшення таких показників як капітал банку, збільшення кредитного портфеля банку, розширення клієнтської бази. В звітному періоді банк продовжував обслуговувати в першу чергу населення, що забезпечувало йому провідну позицію на ринку роздрібних банківських послуг. Для утримання лідируючих позицій з обслуговування розрахунково-касових операцій корпоративних клієнтів протягом даного періоду було розроблено нові економічно обґрунтовані підходи в тарифній політиці, що дозволило підвищити мобільність управління цінами на продукти та послуги корпоративного бізнесу.

84
Організаційне забезпечення обліку операцій з кредитування фізичних осіб в ПАТ «Державний ощадний банк України» детально викладено в таких основних внутрішніх нормативно-правових актах, а саме: в Положенні про кредитування клієнтів роздрібного бізнесу, в Положенні про роботу кредитного комітету, в Кредитній політиці Банку та в Обліковій політиці банку.
Під час організації обліку кредитних операцій установи АТ «Ощадного банку» здійснюють оцінку фінансового стану позичальника. Банк враховує такі основні показники його діяльності, як платоспроможність, фінансова стійкість, обсяг реалізації, собівартість продукції, обороти на рахунках, склад та динаміка заборгованостей, прибутки, збитки та рентабельність, а також ринкова позиція позичальника й ефективність управління.
Система бухгалтерського обліку й внутрішнього контролю має автоматично або напівавтоматично відстежувати стан кредитної заборгованості та надавати дані для складання фінансової звітності. Під час відкриття кредитних рахунків в облікову систему вводяться спеціальні обов’язкові параметри: вид кредиту, цільове спрямування кредиту, вид забезпечення, дата видачі кредиту, дата повернення, початковий строк розміщення.
Система внутрішнього аудиту та контролю в банківській установі
АТ «Ощадбанк» побудована та діє згідно принципів Положення про організацію внутрішнього аудиту в банках України, закон України «Про банки та банківську діяльність» та Положення про внутрішній аудит
АТ «Ощадбанк».
Загальна ефективність внутрішнього контролю, моніторинг ключових ризиків ( у тому числі – кредитного) та їх періодична оцінка є частиною повсякденної діяльності банку та відстежується на постійній основі.
Періодичність моніторингу кредитних операцій визначається виходячи з пов’язаних з ними ризиків, періодичності і характеру змін у діяльності банку, а також з урахуванням мінливих зовнішніх обставин.

85
В третьому розділі дипломної роботи ми пропонували запровадити банком альтернативний вид кредитування фізичних осіб, що не тільки не потребує формування під нього резерву, а і не є ризиковим видом діяльності.
Р2р (рееr-tо-рееr) кредит, що в Україні отримав назву «соціальна позика» чи
«рівноправний кредит», є фінансовим інструментом отримання у позику грошових коштів одного суб’єкта від іншого.
Особливістю запропонованої моделі є те, що весь процес кредитування контролюватиме банк, адже організаційно-контрольна функція покладається саме на нього. Також банк бере на себе попередній розгляд, модерацію та здійснює оцінку кредитоспроможності позичальника, що пропонуються кредиторам. Банк також може виступати кредитором.
Реалізація даної моделі застосування такого кредитного інструмента як р2р-кредитування матиме такі переваги, як для кредиторів, так і для позичальників:
− «швидкі» кредити за низькими відсотковими ставками: позичальники мають змогу здійснювати запозичення за нижчою вартістю, а кредитори – отримувати більш високі доходи;
− цільове призначення таких позик переважно пов‘язане з реалізацією стартапів у галузі інновацій, проектів енергозбереження;
− швидкість оформлення угоди та отримання коштів, оскільки економічні операції здійснюються онлайн, що мінімізує витрати часу на пошук вигідного джерела фінансування;
− кредитори мають можливість самостійно обирати об’єкт фінансування;
− позики є фінансовими інструментами, які можна продавати іншим кредиторам.
Виступаючи у ролі організатора р2р-платформи банк може знизити рівень ризику неповернення кредитів, шляхом використання у роботі такої платформи власних методик оцінювання кредитоспроможності позичальників

86 та бази даних банку щодо кредитної історії клієнтів. Таким чином можна досягти залучення більшої кількості інвесторів до р2ркредитування.
Якщо банк виступає кредитором у такій моделі, то відмінність від звичайного кредитування полягає в умовах кредитування, визначенні процентних ставок, виборі клієнта(позичальника).
Порівняно з першим варіантом, коли банк лише посередник, даний варіант є ризиковим для банківської установи. Але звернемо увагу, що частину ризику, все ж бере на себе страхова компанія. Звичайно, страхова має свої прибутки від участі, але й переймає на себе частину ризиків. Що для банку має позитив, адже витрати на резерв під такий кредит потрібно сформувати в меншій сумі, а ніж на всю суму кредиту. На нашу думку, кредитування банком населення через р2р-платформи є одним з інноваційних підходів, який доцільно використовувати банком для нарощення кредитного портфеля. При цьому банк не витрачає ресурси на пошук клієнтів та просування своїх кредитних продуктів.
Судячи з того, яким чином сьогодні банківські установи вибудовують взаємовідносини з ринком р2р, можна зробити однозначний висновок, що майбутнє цього ринку лежить у тісній інтеграції з дешевими та надійними джерелами банківського капіталу для нарощення видачі кредитів.
На нашу думку, запропоновані в третьому розділі ситуації розвитку для банку в сфері р2р-кредитування є інноваційним та альтернативним варіантом розвитку. Це позитивно відобразиться не тільки на конкретний банк, це вплине на всю банківську систему.
Іншим напрямом удосконалення, що стосується аудиту кредитних операцій є впровадження систематизованої структури моніторингу кредитного портфеля в банку. Воно сприятиме ранньому виявленню причин виникнення кредитного ризику, визначенню ефективності тієї або іншої кредитної операції, своєчасному застосуванню превентивних заходів та формуванню якісного кредитного портфеля завдяки використанню механізму зворотного зв’язку.

87
З метою якісного проведення роботи у сфері здійснення ризикованих операцій банк зобов’язаний розробити, затвердити, а також впровадити такі окремі внутрішні документи з питань здійснення фінансового моніторингу, що мають оновлюватися на постійній основі з урахуванням змін до законодавства
України, а також подій, які можуть вплинути на певні ризики банківської установи: правила внутрішнього моніторингу банку; програма ідентифікації та вивчення клієнтів банку; програма здійснення моніторингу за певним напрямом діяльності банку в процесі обслуговування клієнтів.
За кожним напрямом діяльності банку розробляється окрема програма: програма стягнення проблемної заборгованості банку; програма навчання та підвищення кваліфікації працівників банку.
Також ми пропонуємо введення перспективної форми протидії шахрайству у сфері кредитування, що активно використовується банками розвинених країн, так званий фрод­моніторинг інформації, отриманої банком під час ведення бізнесу. Ми вважаємо, що банківській установі
АТ «Ощадбанк» варто звернути увагу на створення підрозділу фрод- моніторингу. По-перше, потрібно переймати європейський досвід боротьби із шахрайством, а по-друге, фрод­моніторинг є чи не найперший крок, який має бути зроблено при здійсненні кредитних операцій задля уникнення внутрішніх ризиків.
Не викликає сумнівів, що поточна ситуація зі зростанням проблемного портфеля банку склалася з причини неналежної уваги менеджменту банків до потенційних клієнтів­шахраїв. Видані позики або не обслуговуються позичальниками взагалі, що прямо вказує на шахрайство, або ж обслуговуються впродовж двох­трьох місяців після видачі з метою прикриття злочинних намірів позичальника щодо неповернення боргу. Саме застосування даного виду моніторингу сприятиме запобіганню злочинних посягань з боку потенційних клієнтів банківської установи, а також не допустить службових зловживань з боку персоналу.
Останнім часом збільшилася кількість неповернених позик не лише з

88 причин фінансових проблем у позичальників, а й з причин заздалегідь запланованих умисних дій щодо неповернення позичок, тобто дій з шахрайськими намірами. Тому вважаємо, що питанням виявлення та недопущення таких випадків потрібно приділити велику увагу щодо розробки та створення методологій, впровадження яких допоможе мінімізувати банкам причину зловживань з цього питання.
Загалом, система внутрішнього контролю, не тільки АТ «Ощадбанк», а й інших вітчизняних банків, потребує подальшого вдосконалення та розвитку, що пов’язане, в першу чергу, з запровадженням інтегрованих інформаційних систем, які б поєднували ведення бухгалтерського обліку з контрольними процедурами. З метою забезпечення стабільного функціонування та розвитку банк має створити ефективну систему внутрішнього контролю, яка передбачає оптимізацію взаємовідносин та обмін інформацією між внутрішнім контролем, зовнішнім та внутрішнім аудитом банку.

89
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.
Банківські операції: навчальний підручник / В. І. Капран, М. С.
Кривченко, О. К. Коваленко, С. І. Омельченко. / Київ: Центр навч. літ., 2006. –
208 с.
2.
Брітченко І.Г. Підвищення конкурентоспроможності банків на ринку банківських послуг України/ І.Г. Брітченко // Науковий вісник
Ужгородського університету. Серія: Економіка. (Збірник наукових праць). –
2015. – Випуск 1 (45). – Том 1. – С. 176-179.
3.
Башлай С.В. Теоретичні аспекти та особливості банківського кредитування фізичних осіб в Україні / С.В. Башлай, Н.О. Лобода // Проблеми
і перспективи розвитку банківської системи України. Т. 12: Збірник наукових праць: Наукове видання. – Суми: Мрія-1 ЛТД; УАБС, 2005. – 234 c.
4.
Бондар О.П. Банківське споживче кредитування населення
[Електронний ресурс]
/
О.П.
Бондар.
–
Режим доступу: http:www.archive.nbuv.gov.ua>portal/Soc_Gum…04…pp68-84.pdf
5.
Бєлова
І.
В.
Організація контролю в банку: [навч. посібник] / І. В. Бєлова. — Суми: Університетська книга, 2009. — С. 161–162 6.
Васюренко О. В. Облік і аудит у банках [Текст]: навч. посібн. / О.
В. Васюренко. — К. : Знання, 2008. — 325 с.
7.
Васюренко О. В. Банківські операції [Текст]: навчальний посібник/ О. В. Васюренко. //4-те вид., перероб. і доп. //Київ : Знання, 2004. –
324 с.
8.
Внутрішній аудит у банку [Текст]: навчальний посібник/
[Погореленко Н. П., Сидоренко О. М., Сердюк Л.В. та ін.] – Львів: Новий світ-
2000, 2012. – 270 с.
9.
Гроші та кредит [Текст]: навчальний посібник. – 3-тє вид., перероб. і доп. / М.І. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред.
М.І. Савлука.–К.: КНЕУ, 2002. – 363 с.

90 10.
Голюк В.Я. Кредитування як чинник фінансової кризи //
Економічний форум №2 2014 с 178-183[Електронний ресурс]: Режим доступу: http://lutsk- ntu.com.ua/sites/default/files/u_nomeri_2_2014_noviy.pdf
11.
Господарський кодекс України станом на 06.11.2017р. –
[Електронний ресурс].
– Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua
/laws/show/436-15.
12.
Демінський С. Як трансформувалося Р2Р-кредитування в Україні/
Сергій Демінський. – [Електронний ресурс] – 2016. – Режим доступу до ресурсу:http://news.finance.ua/ua/news/-/371527/sergij-deminskyjyak- transformuvalosya-r2r-kredytuvannya-v-ukrayini.
13.
Дзюблюк О.В. Механізм забезпечення якості кредитного портфеля й управління кредитним ризиком банку в період кризових явищ в економіці [Текст] / О.В. Дзюблюк // Журнал європейської економіки. – 2010. –
№ 9. – С. 108–124.
14.
Добрик Л. Споживчий банківський кредит в Україні: ресурсне забезпечення та ефективність [Текст] / Л. Добрик, Т.Лосєва, І. Онуфрійчук //
Економічний аналіз. – 2011. Випуск 8. – С.369-372.
15.
Дутченко О. М. Моніторинг кредитної операції як інструмент забезпечення ефективності проведення банківського кредитування [Текст] /
О.М. Дутченко // Бізнесінформ. – 2012. – № 2. – С. 173-175.
16.
Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р №2121 – III // (зі змінами та доповненнями) – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 17.
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні» від 16 липня 1999р № 996-ХІУ (із змінами і доповненнями) –
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.uа.
18.
Закон України «Про Національний банк України» від
20.05.1999 № 679-XIV

1   2   3   4   5   6   7   8

скачати