1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12
Ім'я файлу: УРОКИ ХУД.КУЛЬТУРИ.ч.І.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 953кб.
Дата: 15.01.2021
скачати
Пов'язані файли:
острівні країни.pdf
австралія 1 (1).pdf
2.pdf
Тема. Художня культура козацької доби. Стиль бароко в українському мистецтві.
Будівництво в Києві (Андріївська церква, Маріїнський палац), Львові (собор св. Юра, на Тернопільщині (Почаївська лавра, Чернігівщині, Полтавщині.
Іконопис (козацькі “Покрови” та ін.). Портретний живопис. Народна картина
«Козак Мамай». Мистецтво гравюри.
Мета: ознайомлювати учнів з розвитком художньої культури періоду козацької доби; розкрити особливості стиля українського бароко; ознайомлювати з шедеврами архітектурного мистецтва різних регіонів України (Андріївська церква,
Маріїнський палац у Києві,Cобор в. Юра у Львові, Почаївська Лавра на
Тернопільщині та ін.), з особливостями іконопису, портретного жанру, розкрити суть народної картини «Козак Мамай»; розвивати спостережливість; виховувати дбайливе ставлення до памяток культури.

82
Обладнання: презентація.
Тип уроку урок засвоєння нових знань.
Світлі образи, створені мистецтвом, як вчені
супутники, завжди кличуть нас до чистого,
вишуканого, благородного.
Протопресвітер Василій Зеньковський
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
Бесіда
· З уроків у 9 класі пригадайте, що в перекладі означає «бароко»?
· Що характерно для стилю бароко?
· Кого із видатних митців цього стилю ви знаєте?
· З якими архітектурними памятками знайомі?
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку
ІV. Викладення нового навчального матеріалу
1. Розповідь учителя
Духовна культура українського народу досягла високого рівня в період існування козацької держави (1648-1781). Культура Запорізької Січі формувалась у руслі генетичних джерел. В її основі містилися глибокі традиції українського народу. Кожен, хто переходив на
Січ, вносив у культурне середовище щось неповторне, певні риси, особливості культури і мистецтва своєї культури. Внаслідок цього сформувалась оригінальна, яскрава, різнобарвна самобутня культура, яка справила великий вплив на розвиток культури всієї України.
Козацька доба залишила глибокий слід в історії національної культури, торкнувшись усіх без винятку видів мистецтва – літератури, образотворчого мистецтва, архітектури, у якій сформувався стиль, відомий під назвою козацьке бароко.
«Химерний» стиль був народжений непростими, бурхливими соціально-історичними обставинами. Визвольна війна середини ХVІІ століття, постійні військові походи впровадили в козацькому середовищі типовий бароковий світогляд. Його особливістю було сприйняття дійсності, сповненої ілюзії, химер і вигадок. Цей стиль покликаний розворушити людські почуття, розбудити уяву, викликати контрастні емоції.
(При підготовці до уроку учні були розділені на 4 групи по 3-6 осіб у кожній. Кожна група
під керівництвом учителя готувала матеріал по заданій темі.)
Група №1 «Архітектори»
Учень 1
Найяскравіше стиль бароко виявився в архітектурі. Для барочних споруд характерні парадність, ефектність, мальовничість і динамічність архітектурних форм, багатство декору, яскраве контрастне фарбування стін, велика кількість позолоти.
Кульмінаційним часом розвитку стилю бароко була доба Івана Мазепи. Його вважають будівничим Києва, він створив образ сучасного Старого Києва.
Слід виокремити два періоди київського будівництва, які пов'язані з меценатською діяльністю гетьмана Мазепи та ім'ям архітектора Шеделя. Починається будівництво
Богоявленської церкви Києво-Могилянської академії (1690-1693 рр.). У 1696 р. поновлюються роботи навколо Софіївської церкви. З 1690 р. поруч з лаврою починають будувати Миколаївський собора після його завершення зводять мури навколо лаври шести надбрамних церков, серед яких можна особливо відзначити Троїцьку надбрамну та церкву
Всіх Святих. Тоді ж оновлюють Успенський собор, відбудовують лаврську друкарню, неподалік споруджують Вознесенську церкву.
У дев'яностих роках XVIII ст. домініканський собор на Подолі перебудовують на церкву Петра і Павла, а в 1706 р. починається будівництво Печерської фортеці.

83
Йоган Шедель очолив будівництво найвизначніших київських споруд: Великої дзвіниці в лаврі, надбудови дзвіниці в Софійському соборі.
У ці роки зводиться Фонтан Самсона, весь водогін у Києві на Подолі, Покровська церква, церква Миколи Набережного поблизу Дніпра. Це проекти архітектора Івана Барського.
Своєрідні та неповторні споруди славетного італійського архітектора Бартоломео
Растреллі. За його проектами у Києві збудовано Андріївську церкву та Маріїнський палац.
Багато памяток барокової архітектури збереглося у Львові. Серед найкращих споруд —
Домініканський костел, збудований архітектором Яном де Вітте і Мартином Урбаніком, та собор Святого Юра — архітектором Бернардом Меретином.
Варто зазначити, що до визначних памяток культури належить Почаївська лавра на
Тернопільщині.
Учень 2
Місце, де стоїть уславлена памятка архітектури XVIII століття Андріївська церква, оповите легендами. Тут було найдавніше поселення, яке вважають містом полянського князя Кия, засновника Києва. На вершині гори – Перунового горба – стояв дерев’яний слов’янський язичницький ідол бог Перун в оточенні інших богів. Ліворуч височіли князівські палати, а згодом і Десятинна церква – перша кам’яна споруда Київської Русі.
За легендою, у І ст. не. це місце освятив апостол Андрій Первозваний. У ХІ ст. тут виник
Андріївський монастир (який ще звали Янчиним, на честь Янки – дочки князя Всеволода Ярославовича, де було засновано першу на Русі жіночу школу з майстернею по виробництву гаптованих тканин.
Тут у вересні 1744 р. у зв’язку з прибуттям до Києва імператриці Єлизавети було закладено Андріївську церкву. Її часто називають лебединою піснею видатного майстра вітчизняної архітектури Бартоломео Растреллі, бо саме ним 1748 р. було розроблено проект церкви, а будівництвом у 1749-1754 рр. безпосередньо керував зодчий І.Ф. Мічурин, який виявив великий талант при розв’язанні складних інженерних проблем.
Історична довідка
Франческо Бартоломео Растреллі (1700-1771) - італієць за походженням. З 1716 року жив і працював у Російській імперії. Растреллі створив багато споруд палацові ансамблі,
паркові будівлі, міські садиби та культові споруди. Серед них Зимовий палац і Смольний
монастир у Петербурзі, палаци у Царському Селі, Рундалі (Латвія), Андріївська церква і
Царський (Маріїнський) палац у Києві.
За архітектурно-художнім вирішенням Андріївська церква є одним з кращих творів
Растреллі. У створенні храму брали участь багато спеціалістів Петербурга, Москви, Києва, тому Андріївська церква вважається памяткою творчої співдружності російських та українських майстрів.
Щоб поставити храм на вершині пагорба, будівельники звели під ним стилобат у вигляді двоповерхового житлового будинку, що примикає до зрізу кручі. Він завершується папертю, огородженою балюстрадою. До храму ведуть з вулиці широкі чавунні сходи.
Екстер'єр вражає багатством декору. Стіни будівлі й барабани бань розчленовані по вертикалі пілястрами й колонами корінфського (перший ярус) та іонічного (другий ярус) ордерів. Цоколь, стіни й барабани бань завершуються карнизами складного профілю. Круглі вікна (люкарни) обрамовано розкішним ліпним орнаментом, на фронтонах розміщено чавунні картуші з монограмою імператриці Єлизавети. Мальовничість фасадів підкреслює яскраве розфарбування: на бірюзовому тлі виділяються білі колони, пілястри, карнизи, сяють позолотою чавунні капітелі, картуші, по гранях темно-зеленої бані звиваються золочені гірлянди. Той же принцип декору збережено в інтер'єрі, який сприймається як єдиний архітектурний об'єм. Тут також розчленовані площини стін поєднуються з багатим позолоченим ліпленням, яке обрамовує вікна-люкарни й прикрашає баню.
Учень 3

84
Головним акцентом в інтер'єрі є іконостас. Це триярусна монументальна споруда з м'якими криволінійними обрисами. На пурпурному тлі вирізняються позолочені пілястри, карнизи й багаті різьблені обрамлення ікон, що мають різноманітні розміри й складні контури. Поверхню царських врат покрито суцільним мереживом різьблення. У декор введено скульптуру – голівки херувимів, постаті ангелів, трифігурну групу ”Розп'яття", що завершує іконостас.
Растреллі керував усіма роботами по оформленню інтер'єра. Він виконав не лише проект
іконостаса, але й його малюнок-шаблон у натуральному розмірі, за яким петербурзькі різьбярі Йосип Домаш і Андрій Карловський виготовили усі різьблені деталі. Монтуванням
іконостаса в Києві керував майстер Йоганн Грот.
Учень Великий інтерес викликає живопис Андріївської церкви середини XVIII ст. – ікони
іконостаса, розпис кафедри, картини у бані, написані олійними фарбами на полотні. Більшу частину ікон (25 штук) виконав у Петербурзі художник Вишняков з учнями. Живописна зворотному боці іконостаса створили українські художники І. Роменський та І. Чайковський.
Найбільшу цінність мають роботи талановитого російського живописця О. Антропова: розпис кафедри, бані, велика картина Тайна вечеря" у вівтарі, частина ікон в іконостасі. На
іконі „Успіння Богородиці" зберігся його підпис.
Хоча увесь живопис Андріївської церкви написаний на релігійні сюжети, він за манерою виконання являє собою світські картини з характерними для бароко ефектними позами, ошатним одягом, великою кількістю побутових деталей, пейзажем і натюрмортом. Це реалістичне, життєстверджуюче мистецтво, позбавлене релігійного аскетизму. Живопис органічно пов'язаний з різьбленням, ліпним декором та архітектурними формами споруди. На західних стінах трансепта можна побачити дві картини XIX століття – „Вибір віри князем Володимиром" невідомого автора і „Проповідь апостола Андрія" художника Платона
Бориспольця. Це великі історичні полотна, зміст яких пов'язаний з розповідями давньоруських літописців.
Живопис Андріївської церкви відбиває стилістичні особливості мистецтва XVIII ст, для якого характерні життєствердна основа, барвистість, ошатність, увага до пейзажу, побутових подробиць. Над створенням ікон для іконостасу Андріївської церкви у 1751-1752 рр. працювала живописна команда Канцелярії від будівель під керівництвом І. Вишнякова.
Замовлення виконували петербурзькі живописці – О. Антропов, А. Єрошевський, П. Семенов та залучені з Москви О. Бєльський, О. Поспєлов, І. Фірсов.
Найвизначнішим живописцем у цій групі був О. Антропов, пензлю якого належать живописні клейма балюстради проповідницької кафедри, ікона іконостаса «Успіння
Богородиці», сцена «Благовіщення» з Царських врат, зображення Андрія Первозванного на західному склепінні церкви, а також вівтарний запрестольний образ Тайна вечеря.
Питання атрибуції решти ікон ускладнюється відсутністю підписів художників. Під керівництвом Антропова місцевими українськими художниками виконувався розпис куполу та парусів храму.
У цілому інтер'єр Андріївської церкви – світлий, ошатний, мажорний – справляє враження парадної палацової зали. За своєю художньою виразністю й оригінальністю задуму Андріївська церква вважається одним із шедеврів вітчизняного зодчества XVIII ст. Довершеність ліній, чіткі пропорції, дивовижна гармонія форм з навколишнім ландшафтом принесли цій пам'ятці всесвітню славу.
Учитель. Крім цієї роботи, в Україні є ще одна споруда авторства Б. Растреллі –
Маріїнський палац.
(Перегляд відео-фільму про Маріїнський палац http://glas.org.ua/projects/teleexcursions/mariinka.html)
Запитання до учнів
· За чиїм наказом було побудовано Маріїнський палац?

85
· Хто спроектував цей палац?
· Хто керував спорудженням палацу?
· Чим вражає Біла зала Що характерно для оздоблення вітальні палацу?
· Опишіть Залу стилі бароко.
Учень 5
Греко-католицький архикатедральний собор Святого Юра
– величний рококовий архітектурний ансамбль XVIII ст. домінує на високому узгір’ї над Львовом, чудово поєднуючись із міським ландшафтом. Складається з барокового собору з дзвіницею, рококової з класицистичними портиками митрополичої палати, будинків капітули, тераси з двораменними сходами, ажурної огорожі довкола соборового подвір'я з двома брамами в подвір'ї та мурів, що обводять капітульні будинки і владичий сад.
Уперше на цій горі церкву з печерним монастирем збудував уст. галицько- волинський князь Лев Данилович для свого дядька Василька, котрий вирішив відійти від справ світських і присвятити своє життя служінню Богові.
Сучасний ансамбль у стилі рококо збудований ух роках XVIII ст. зодчим Бернардом
Меретином. Вихований у дусі західноєвропейських архітектурних традицій, Меретин при зведенні храму використав традиції українського сакрального мистецтва.
Пройшовши крізь браму, оздоблену алегоричними фігурами Римської та Грецької церков, ви потрапляєте на велике подвір’я храму.
Зліва височить головний фасад катедри з могутнім порталом і фігурами святих Атанасія і Лева Шептицьких – архієреїв, котрим і завдячує своїм існуванням святиня. Аттик над порталом увінчаний скульптурною групою «Юрій Змієборець». Це геніальний твір митця І.
Пінзеля, найкращий зразок львівської скульптури XVIII ст, що стоїть водному ряді з шедеврами світової пластики.
Інтер’єр храму вражає багатством і різноманіттям іконопису. На особливу увагу заслуговує діяльність видатного художника XVIII ст. Луки Долинського, він намалював
ікони вівтаря з постатями пророків, які відзначаються шляхетністю образів, трактованих з позицій гуманізму.
У кіоті лівого нефу обов’язково слід оглянути цінну реліквію – ікону Теребовлянської
Матері Божої XVII стр. з очей Богородиці 40 днів текли сльози, як попередження про турецьку облогу міста. Вдруге ікона заплакала 1704 р, коли шведський король Карл XII загарбав Львів. До наших днів ікону покриває срібна риза, справлена ігуменом теребовлянського монастиря.
У підземній частині собору – крипті – знаходяться саркофаги найвизначнішого діяча
Греко-Католицької Церкви митрополита Андрія Шептицького та інших ієрархів.
Навпроти собору стоїть палац митрополитів, споруджений архітектором Фесінґером уст. у стилі рококо з деякими вкрапленнями класицизму. Апартаменти палацу мають багате оздоблення.
З іншого боку храму височіє дзвіниця, на якій висить найдавніший дзвін у всій Україні.
Напис на ньому датований 1341 роком і свідчить про військові лихоліття давніх часів. Зі східної тераси подвір’я храму відкривається величний вигляд на місто.
Собор Святого Юра символізує святиню, яка на українській землі стала мостом єднання великих надбань християнської культури та духовності двох гілок: візантійського Сходу і латинського Заходу.
Учитель
З сивої давнини й по сьогодні Почаївський монастир є однією з найшанованіших святинь, яку щорічно відвідують тисячі прочан.
Учень 6
Почаївська лавра - найбільша православна святиня Волині й друга, після Києво-
Печерської лаври в Україні.

86
Це величний архiтектурний ансамбль, що складається з 16 церков, резиденцiї архиєпископа, дзвiницi, келiй. Ус будiвлi iдеально поєднуються з мальовничим ландшафтом, скелястим схилом гори та терасами. Святинями Почаївської Лаври є вiдбиток ступнi Божої Матерi, джерело з цiлющою водою, чудотворна кона Матерi Божої, мощi преосвященного Йова.
Монастир був заснований ченцями, що з’явилися тут в 1240-1241 рр., рятуючись від татаро-монголів, які захопили і зруйнували Київ. Першими приміщеннями монастиря були печери в товщі гір, а першою будівлею – невелика дерев‘яна церква Успіння, яку звели в 13 ст. на терасі північного уклону пагорба. Саме тоді за легендою і з’явилася ченцям Богоматір у вогняному стовпі над Почаївською горою, після чого на одній з скель начебто залишився відбиток її стопи.
Будівництво мурованого монастиря почалося в XVI ст, коли власниця цих земель
Гойська, до заміжжя – Козинська, записала в кременецькі земські книги свої великі пожертвування на будівництво Почаївської церкви та одноповерхових келій для ченців.
Завдяки цьому спонсорству будівництво пішло скоріше і було невдовзі закінчено. Гойська, крім того, подарувала монахам чудотворну ікону Богоматері в 1597 р.
В комплекс монастиря, крім численних культових будівель, входять кам‘яні і дерев‘яні оборонні споруди XVII ст. (вежі та стіни), адже монастир за свою історію витримав не одну облогу.
Архітектурний ансамбль Лаври сформований з домінантою – Успенським собором 1771-
1783 рр. (за проектом архітектора Готфрида Гофмана, а роботи виконувались під керівництвом Петра Полейовського). До речі, при його будівництві архітектора просили
«даремно гроші не тринькати, зайве не вигадувати». Щорічно монастир обіцяв виплачувати архітектору 864 злотих. Гофман майстерно використав скелясті тераси, що підіймалися вгору. Їх наростаючий ритм підкреслює ажурний силует собору. У стелях бокових коридорів храму зроблено круглі отвори, через які можна побачити три яруси хорів. Такий архітектурний прийом творить в інтер’єрі фантастичну гру світла та тіней.
Починаючи з ХІХ ст. старі будівлі реконструюються, споруджуються нові: надбрамний корпус, дзвіниця, друкарня, Троїцький собор (1910 –1913 рр).
У монастирі є 13 дзвонів, 2 з них – годинникові. Раніше, кажуть екскурсоводи, найбільший дзвін було чути на 30 км, зараз – десь на 10. На третьому поверсі дзвіниці є дзвін вагою в 11,5 тонн Від його звуків дрижить земля. Храм відомий своєю чудовою акустикою.
Щодо ікон, тов інтер’єрі є деякі ще 1646 р, а головний іконостас був привезений з
Москви. На «чудотворній» іконі оклад – золотий, зі справжніми діамантами та рубінами.
Ікона коронована одним з пап римських. У комплекс споруд лаври в Почаєві входять ще келії 1771-1780 рр., архієрейський будинок 1825 р, дзвіниця 1861-1871 рр. і надбрамний корпус 1835 р. У розробці, плануванні, підготовці інтер'єрів та організації будівельних робіт в Почаєві брали участь відомі архітектори Матвій та Петро Полейовські, Ксаверій Кульчицький. Починаючи з х рр. старі будівлі комплексу реставруються, до них додаються нові споруди (згаданий вже надбрамний корпус, дзвіниця, друкарня за мурами комплексу (1895-1896), Троїцький собор. У Лаврі є й печерна церква монаха Іова в справжній печері, там зберігаються його мощі.
Успенський собор, домінанта комплексу, відрізняється насиченим рокайлевим декором лучкові сандрики, композитний ордер напівколон, спарені та поодинокі пілястри, декоративні вази, ліпнина, всього вдосталь, всього багато. Декоративне убранство
Успенського собору складається в кінці ХІХ ст. за активної участі петербурзьких академіків та художників С. Комарова, ГА. Боссе, І.М. Горбунова, Н.Лаврова, Є.Я.Васильєва, МВ.
Нестерова, С.Ф. Верхівцева.
Настінний масляний живопис собору виконаний в 1876 р. лаврськими майстрами. Деякі композиції поміщені в масивні ліпні картуші. Збереглися також роботи, виконані в 1807 р. здібним художником Лукою Долинським.

87
Келії будував з цегли Г. Гоффман за участю К. Кульчицького. Це кілька прямокутних корпусів, з'єднаних між собою таз Успенським собором в замкнену композицію з внутрішнім двориком. Північний корпус триповерховий, всі інші – двоповерхові. Коридорне планування з одностороннім розміщенням приміщень. Коридори перекриті хрестовими склепіннями.
Будинок архієрея зведений в стилі класицизму. З цегли, прямокутний в плані.
Розміщений на схилі пагорба, тому його східний фасад триповерховий, західний і північний двоповерхові, а південний - чотириповерховий. У р. тут зупинявся і працював Тарас
Шевченко – про це нагадує меморіальна дошка.
Дзвіниця – з цегли, поштукатурена, має пять ярусів, відзначається насиченим декором.
Третя за висотою дзвіниця в Україні (після Успенського собору Києво-Печерської лаври та
Софії Київської). Висота її – 65 метрів.
Надбрамний корпус зведено в стилі класицизму. Це цегляна двоповерхова прямокутна споруда. Її головний фасад вирішено у вигляді чотириколонного портика доричного ордеру.

1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

скачати

© Усі права захищені
написати до нас