1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
Ім'я файлу: УРОКИ ХУД.КУЛЬТУРИ.ч.І.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 953кб.
Дата: 15.01.2021
скачати
Пов'язані файли:
острівні країни.pdf
австралія 1 (1).pdf
2.pdf
ТЕМА І. Образотворче мистецтво
Урок - 1
Шендрик Алла Василівна,
вчитель образотворчого мистецтва та художньої культури Городищенської
ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3
Городищенської районної ради
Тема Зразки образотворчого мистецтва Трипільської та скіфської культури.
Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор’я. Художня культура Київської Русі.
Мистецтво книжкової мініатюри. Художня культура польсько – литовської доби.
Мета: ознайомити учнів з українським мистецтвом найдавніших часів, художньою культурою часів Київської Русі; розкрити поняття «книжкова мініатюра»; розвивати вміння самостійно знаходити необхідну інформацію, готувати доповіді, аналізувати та характеризувати особливості різних культур виховувати інтерес до культурної спадщини нашого народу, любов до рідного краю.
Тип уроку комбінований
Методи навчання: інформаційно-рецептивний (пояснювально-ілюстративний), евристичний проблемного викладу), частково-пошуковий,
репродуктивний
(відтворюючий), дослідницький.
Терміни і поняття: трипілля, «звіриний стиль у скіфському мистецтві, книжкова мініатюра
Обладнання: презентація,
Міжпредметні зв’язки – історія, література
Хід уроку
І. Організація класу.
ІІ. Створення емоційної атмосфери.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
- Що вам відомо про давні поселення, які населяли територію сучасної України?
-
В які часи це було?
ІV. Мотивація навчальної діяльності. Людей в усі часи цікавила історія їхнього походження. Якщо шукати коріння українського народу, обов’язково згадують про Трипільську цивілізацію, культуру скіфів і сарматів, грецьких міст Північного Причорномор’я, Київську Русь. Сьогодні ми спробуємо дати відповідь на питання: Де шукати витоки українського народу, наших традицій та культури?»
V. Повідомлення теми і мети уроку.
VІ. Вивчення нового матеріалу
Бесіда.
1. Передслов’янська доба Культура пізнього палеоліту
Яскравим прикладом пізнього палеоліту є Мізинська стоянка на Чернігівщині на якій було знайдено зразки образотворчого і музичного мистецтва наших далеких предків. Всі вироби оздоблені меандровим орнаментом, який згодом поширився по всій Європі, набувши особливої популярності в Давній Греції
Наскельне мистецтво
Кам'ɹɧɚғɆɨɝɢғ ла — світова памятка давньої культури в Україні поблизу Мелітополя у
Запорізькій обл. Святилище ритуального значення. Містить декілька тисяч унікальних стародавніх наскельних зображень — петрогліфів тварин, людей у вигляді геометричних фігур. Так звані
«кам’яні баби» символізували образи воїнів, та духів померлих пращурів.
2. Трипільська культура ІV-ІІ тис. до н.е.
«Золотий вік енеоліту» так назвав епоху трипільської культури академік Б. Рибаков. Це період, коли люди вели райське життя, без підневільної праці, без воєн, розбрату і чвар. Вершина неолітичного періоду. Назва походить від с. Трипілля, що на Київщині, де напр.
ХІХ ст. археолог В. Хвойка провів перші розкопки стародавніх поселень.
Сліди трипільської культури виявлено на території України, Молдови, Польщі, Румунії.
Трипільці започаткували традиції землеробства та плавлення металу.
Трипільські поселення

27
Складалися з кількох десятків одно- двоповерхових будинків близько м зроблених з дерева і обмазаних глиною. Які розміщувалися по колу, в центі стояла дещо більша будівля громадського призначення. Рядів осель інколи було до десяти.
Трипільці навіть дбали про внутрішнє оздоблення своїх будівель, прикрашаючи стіни білим або червоним кольорами і орнаментами.
Сліди трипільців виявлені і на території Городищенського рн. (Покасеве, вул. Чапаєва, вул.1Травня, ус. В’язівок, Валява, Мліїв та ін.)
Трипільська кераміка
Досягла найвищого рівня розвитку. Використовувалась в господарстві та магічних ритуалах.
Її форми та розміри надзвичайно різноманітні, вироби прикрашались яскравими орнаментами властивими тільки цій культурі. Найпоширенішими орнаментами були спіралі смуг, інколи зображали людей і тварин.
Ключові мотиви розпису трипільської кераміки: Мотив родючості
а) солярні знаки кола, спіралі, вісімки, меандр, свастика, б) стилізовані складні композиції, що зображують жінку і бика, змія, обличчя або очі людини.
Пластика
Дуже цікаві скульптурні фігурки домашніх тварин та жіночі статуетки, що символізують прадавню богиню – покровительку роду та землеробства яку використовували в ритуалах. В середину їх вкладали зерна пшениці, бо давні люди вважали що це впливало на родючість землі.
Близько 2000 р. доне. трипільська культура занепадає проіснувавши на нашій території близько півтори тисячі років.
3. Скіфська культура
Скіфи – кочові і напівкочові племена, які жили у І тис. (VІІ-ІІІст.) доне. на землях теперішньої України, Росії утворивши поселення з столицею Неаполь Скіфський поблизу
Сімферополя і вважаються прямими предками слов'ян.
Скіфи займались землеробством, скотарством полюванням. Назву племенам дали греки, які вели торгівлю із скіфами.
Кургани
Збереглася велика кількість курганів – місць поховань правителів і знатних воїнів.
Найвідомішими є кургани Солоха і Гайманова Могила на Запоріжжі, Чортомлик і
Товста Могила на Дніпропетровщині, Кюль-Оба біля Керчі.
У похованнях знайдені вироби із золота і срібла:
§ Прикраси,
§ Парадна зброя
§ Кінська упряж
§ Посуд.
Ювелірне мистецтво
Є одним із найяскравіших. Вражають вишуканою красою, майстерністю виконання.
Найцікавішими є предмети, декоровані в так званому «звіриному стилі». Звичайні побутові речі прикрашались складним орнаментом з зображенням реальних чи фантастичних тварин.
Звірям приписували магічну силу – здатність передавати людині властивостей тварин.
Шедеври скіфського мистецтва. Золота царська пектораль з кургану Товста Могила
– нашийна прикраса, що нагадує місячний серп. Вага-1кг150г., діаметр – 30 см. Одна з найцінніших прикрас України, виготовили її, скоріше за все, ювеліри грецьких міст-полісів.
Складається з трьох ярусів розділених витими джгутами і має ритуальний характер.
Нижній і верхній яруси ажурні - заповнені зображеннями сцен боротьби звірів та сюжетами

28
із скіфського життя. У середньому ярусі розміщені скульптурки птахів, рослинні мотиви закріпленими на пластині.
Застосовані різні типи ювелірної техніки: ковка, литво, чеканка.
Також відомими є Гребінь із кургану Солоха, Ритуальний кубок із кургану Кюль Оба та багато інших прикрас та речей.
4.Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор’я Одна із цікавих сторінок стародавньої культури України.
Поряд зі скіфською культурою (8-6ст.до не) на півдні українських земель розквітла багата культура грецьких античних міст.
Мистецтво Пн. Причорномор'я поєднало елементи грецької, римської та місцевої культур.

Заснування перших поселень
У ст. Доне. грецька колонізація поширилась на територію сучасної України. У Пн.
Причорномор'ї греки заснували міста-поліси Ольвію (Миколаїв), Херсонес (Севастополь,
Феодосію, Пантікапей (Керч), Тіру.
Загальний культурний рівень жителів був високим і сприяв бурхливому розвитку місцевої архітектури, скульптури, живопису, керамічному й ювелірному промислам.
Споруди міст прикрашали скульптурами богів і героїв, розписами з міфологічними сюжетами й сценами реального життя.
Основні кольори, які причорноморські греки використовували для розфарбування своїх споруд, – синьо-жовтий і червоний. Підлоги храмів і будинків багатих городян зазвичай прикрашали мозаїкою.
5. Збруцький ідол (Святовит) IX ст. На місцях культових центрів (кàпищ) слов’яни встановлювали дерев’яні чи кам’яні стовпоподібні статуї богів «ідолів» Після запровадження християнства такі язичницькі скульптури були знищені.
Стовп розділений натри яруси, що символізують уявлення протри світи: вищий –
небесний, середній – земний, нижній – підземний. На верхньому зображено язичницьких богів (Перуна), на середньому – фігурки чоловіків
і жінок у ритуальному хороводі, на нижньому – бога, який стоїть навколішки й тримає землю. Мистецтво Київської Русі

Яскрава сторінка в історії світової культури. З прийняттям християнства (р)
Київська Русь зробила величезний крок, вийшовши на європейський культурний рівень. Разом з релігією з Візантії прийшло й нове мистецтво:
§ Будівництво християнських храмів
§ Фрески й мозаїки
§ Станковий живопис у вигляді ікон, книжкової мініатюри.
Зодчество
На Русі довгі роки домінувала дерев'яна архітектура.
Для руської дерев'яної архітектури була характерна багатоярусність будівель, завершення їх башточками й теремами, наявність різного роду прибудов - переходів, сіней.
Вигадливе художнє різьблення по дереву було традиційною прикрасою руських дерев'яних будівель.
Архітектура
Перша кам'яна будівля на Русі з'явилася наприкінці X ст. – це знаменита Десятинна церква в Києві, яка не збереглася. (десяту частину своїх доходів віддав на будівництво князь
Володимир).
У 1828-42 роках за проектом В. Й. Стасована місці Десятинної церкви був збудований храм, зруйнований більшовиками в 1928 році.

29
Золоті ворота
Серед кам'яних будівель Києва найвідомішими є збудовані Ярославом Мудрим
Золоті ворота ХІст, які завершувались церквою Благовіщення. Вони виконували роль головного парадного в'їзду в місто. Золоті ворота були зруйновані ордами Батия. Реконструйовані за літописними свідченнями та старовинними рисунками у 1982 р.
Софійський собор
Є перлиною давньоруської архітектури. Символізує Дім Премудрості Божої, Небесної
Софії - праобраз Матері Божої поєднано слов'янські та візантійські традиції: на основу хрестово-купольного храму були поставлені тринадцять глав нового храму.
За часів гетьмана Мазепи собор набув рис поширеного в ті часи стилю козацького бароко.
До основних архітектурних об'єктів відносяться й:
Михайлівський Золотоверхий собор, Свято-Успенський собор
Києво-Печерської лаври, Церква Покрова на Нерлі (теп. Росія)
Монументальний живопис
Надзвичайно високий рівень майстерності було досягнуто в мозаїчному живописі. Про це свідчать мозаїки Софії Київської, Михайлівського Золотоверхого, Успенського соборів, що не мали рівних у світі того часу. Виготовлення мозаїк було дорогим, тому прикрашали мозаїками лише центральні частини храмів.
Знаменитими є мозаїки Софійського Собору.
Великої популярності також набув фресковий живопис
Відомими є цикл настінних розписів Софії Київської, які зображують сюжети
Євангелія, та сцени світського життя Київської Русі.
Іконопис
У ст. Відбулося становлення іконопису Київської Русі. Це були перші твори станкового живопису. Так виникла давньоруська школа іконопису, її засновником вважають митрополита Ілларіона. До цього часу ікони завозилися з Візантії.
Ікони цене просто картини - це предмет релігійного культу. Алімпій і Григорій
Печерські - перші відомі давньоруські іконописці.
Володимирська ікона Божої Матері. ХІІст.
Завезена з Візантії і подарована Володимиру Мономаху, нині знаходиться у
Третьяковській галереї в Москві.
Книжкова мініатюра
Мініатюра – це ілюстрація до книги.
Невід'ємна складова мистецтва рукописної книги написання тексту, художнього оформлення, виготовлення оправи.
Зазвичай рукописна середньовічна книга була надзвичайно дорогою річчю.
Розквіту мистецтва книжкової мініатюри сприяло заснування київським князем Ярославом Мудрим при Софійському соборі бібліотеки та скрипторії – центру книгописання.
Остромирове євангеліє
Найдавніша рукописна книга Київської Русі –(1056–1057 рр.).
Містить три мініатюри із зображеннями євангелістів Іоанна, Марка та Луки виконані майстром Григорієм.
Радзивілівський літопис
Містить понад 600 мініатюр і являється своєрідною художньою енциклопедією історії та культури тих часів.
7. Художня культура польсько-литовської доби
Нашестя Золотої Орди завдало нищівного удару й спустошило київські землі, завдавши нищівного удару культурі.

30
Із пануванням Золотої Орди було покінчено завдяки зусиллям Великого князівства
Литовського. Починаючи з ХІІІ ст. центр культури й мистецтва перемістився до Галицько-
Волинського князівства.
Завдяки чому українська культура не загинула.
Архітектура
Упродовж 13-14 ст. в архітектурі України домінує середньовічний характер.
Феодальні війни, вторгнення, напади усе це визначило розвиток оборонної архітектурної споруди. Близькість до країн Центральної Європи також позначилася на особливостях розвитку мистецтва польсько-литовської доби. На архітектуру вплинули європейські художні стилі, насамперед Ренесанс. Найстарішим зразком архітектури цієї добив Україні є замок у Луцьку (середина ХІV ст.)
Архітектурними перлинами є Замок у Хотині – один із найбільших в Україні, Замок у Мукачевому
Особливості побудови оборонної споруди:
§ Великі бойові башти
§ Територію фортеці оточував рів з водою В’їздні ворота - єдиний вхід до фортеці
§ Фортечні мури закінчувалися зубцями - мерлонами.
Бєлгород-Дністровська фортеця вважалась найнеприступнішою, збудована на пагорбі
Дністровського лиману у р. Генуезькими купцями. Стіни висотою м та товщ. м.
Завершується зубчатим парапетом Львів відігравав провідну роль у розвитку мистецтва польсько-литовської доби.
Успенська церква та вежа дзвіниця Корнякта триповерховий будинок заможного купця К. Корнякта, найбільша львівська кам’яниця, споруджена на площі Ринок. Чарівний внутрішній дворик цього будинку нагадує італійські палаци епохи Відродження.
Живопис
У Галицько-Волинському князівстві інтенсивно розвиваються національні традиції
іконопису. Популярності набули теми Страшного суду, Різдва Богородиці та особливо образ середньовічного лицаря-визволителя Юрія Змієборця. Іван Федоров Перший книгодрукар. Вру Львові з'являється його перша книжка Апостол. Це була видатна подія, що ознаменувала початок книгодрукарства в Україні.
Пересопницьке Євангеліє - стародавній рукопис перший відомий переклад євангельського тексту наживу українську літературну мову (виконаний ух роках). Ця книга стала символом української державності: на ній президенти, вступаючи на посаду, присягають на вірність народові України.
Запис у зошитах
зодчество пластика живопис
Ювелірне мист.
Книго писання,
іконопис
Передслов’янська доба
Трипільська культура
Скіфська культура
Грецькі колонії
Пн.
Причорномор’я
Культура
Київської русі
Культура
Польсько

литовської доби
VІІ. Підсумок уроку.
Прийом «Закінчіть речення»
Трипілля – це ….?
Скіфська культура вражає мене…;
Мене здивувало…;
Найкраще мені запам’ятались споруди Київської Русі, такі як….;
VІІІ. Домашнє завдання.
Створити колективний проект «Витоки культури українського народу»
Урок - 2
Большакова Ольга Вікторівна, учитель музичного мистецтва та художньої культури Ватутінської спеціалізованої школи
І-ІІІ ступенів № 1 Ватутінської міськради
Тема уроку. Зразки образотворчого мистецтва Трипільської та скіфської культури.
Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор’я.
Мета уроку

- дати учням загальне уявлення про основні етапи формування української культури, культури прадавньої доби – кам‘яного віку та Трипільської культури.
Визначити роль мистецтва у житті грецьких міст Північного Причорномор’я. Вчитися відрізняти засоби художньообразної мови:
- естетичний смак, здатність давати естетичну оцінку художнім творам; формулювати власні враження, отримані під час спілкування з мистецтвом, використовуючи спеціальну мистецьку термінологію;
- інтерес та необхідність спілкування з мистецтвом, виховувати духовність, що виникає внаслідок спілкування з мистецькими творами.
Обладнання: мультимедійна дошка, ілюстративний матеріал, комп‘ютер, презентація.
Тип уроку комбінований (урок введення в тему)
Ключові слова та поняття: палеоліт, мезоліт, неоліт. енкаустика
Структура уроку:
І. Перевірка опорних знань.
ІІ. Вступна частина.
1.Мотивація навчальної діяльності.
2.Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.
ІІІ. Основна частина.
1. Визначення та поняття, які були розглянуті в процесі вивчення предмету «Художня культура вдев ятому класі.
2. Передслов'янська доба. Культура пізнього палеоліту, мезоліту та неоліту.
3. Мистецтво грецьких міст Причорномор‘я.
ІV. Заключна частина

32 1.Підбиття підсумків.
2.Оцінювання результатів уроку. Домашнє завдання.
Хід уроку
І. Організаційна частина
Оголошення теми та завдань уроку.
ІІ. Вступна частина.
Для того, щоб досконало опрацювати тему нашого уроку, давайте пригадаємо визначення та поняття, які були розглянуті в процесі вивчення предмету «Художня культура вдев ятому класі виконавши наступні завдання:
Закінчіть визначення:
Культура це __________________________________
Художня культура це __________________________
Доповнення вчителя:
Культура – це єдина можлива для людини форма існування.
Історично так склалося, що протягом тривалого часу Українська культура перебувала у тіні інших культур. Саме ця обставина створила певний стереотип сприйняття її як вторинної і провінційної. Тим часом, самобутня культура українського народу є не лише повноправним і унікальним елементом світової культури, а і важливим чинником світового культурно-
історичного процесу. Становлення і розвиток культури України можливо висвітлити тільки з урахуванням контексту розвитку світової культури та цивілізації.
Отже, усвідомлення феномену української культури означає сприйняття її як цілісної системи у ході історичного розвитку та взаємозв'язку з культурами інших народів.
Сьогодні на уроці ми розпочнемо розглядати історичний шлях який пройшла українська культура.
ІІІ. Основна частина. Вивчення нового матеріалу
Передслов'янська доба. Культура пізнього палеоліту, мезоліту та неоліту
Вивчення історії українського суспільства, як правило, починають з характеристики населення, яке проживало на території нинішньої України у найдавніші часи. Протягом тисячоліть на території сучасної України проживало багато народів, які мігрували, постійно змінювали один одного. Людські спільноти завжди розчленовувалися на дискретні групи, які ще називають племенами, невеликими народностями і навіть мікроетносами. Внаслідок постійних міграцій давнє населення України не було етнічно і культурно однорідним. До того ж якась частина племені неодмінно залишалася на своїх обжитих місцях. Саме цим і могло забезпечуватися передання у спадок наступним поколінням культурного, світоглядного, мистецького досвіду. Так протягом тисячоліть різноетнічні народи створювали на території України певні культурні традиції, які з часом ставали підґрунтям української культури.
Найдавніші памятки мистецтва передісторичної людини на території України відносять до доби пізнього палеоліту (25-15 тис. років тому. Пізній палеоліт характеризується появою людини розумної. У процесі повсякденної трудової діяльності мислення людини розвивалося, вона набувала нових позитивних знань. У суспільстві складалися релігійні вірування, звичаї, виникало мистецтво. До пізньопалеолітичного часу належать широко відомі зразки прикладного та образотворчого мистецтва. Так, розкопки біля с. Мізин (Чернігівська обл) виявили прекрасні браслети, вирізані із бивня мамонта. Один із них - суцільний, другий складається з пяти окремих пластин. На обох чудовий різьблений орнамент.
Мізинські браслети належать до унікальних зразків прикладного декоративного мистецтва стародавньої Європи.
Знахідки мізинської культури старокам'яної доби зустрічаються і в інших районах
України. Зображення на кістках тварин виявлені на Київщині, Полтавщині, на землях
Західної України.

33
Археологічних знахідок, що відтворюють життя прадавньої доби на наших землях небагато. Археологи виявили справжні витвори мистецтва: культові браслети з кісток мамонтів, які прикрашалися «сонячною» та «місячною» символікою, підвіски з морських черепашок, стилізовані жіночі статуетки, виготовлені з бивнів мамонтів, різноманітні культові предмети (серед яких і музичні інструменти), прикрашені різьбленням, тощо.
Видатною памяткою духовної і матеріальної культури прадавнього населення України є Кам‘яна Могила, розташована у степу поблизу с. Терпіння Мелітопольського району
Запорізької області. Зараз вона має вигляд великого піщаного пагорба, заваленого кам'яними брилами. Колись давно це був кам'яний моноліт, під яким у ґрунті були прокопані печери. У гротах Могили виявлена велика кількість різноманітних зображень фігури людей, тварин, знаки у вигляді геометричних фігур тощо. Майже всі вони виконані у техніці різьблення.
Знайдені також окремі предмети очевидно культового призначення. За своїм характером українська культура належить до культур слов‘янського типу. Він визначається за багатьма її суттєвими рисами і пов‘язаний з історією слов‘янських племен, що в другій половині І тис. не. утворили на теренах сучасної України першу державу. Робота в групах:

Зараз ви отримаєте історичні довідки про склад та культуру стародавнього населення
України. Опрацюйте будь ласка, і спробуйте зробити висновки про значення та вклад культури стародавнього населення у становленні сучасної української культури.
(Під час розповіді учнів вчитель показує слайди)
Група 1.
Кіммерійці.
Кіммерійці — перші кочові вершники, що з'явилися в Україні, є також і першими її жителями, назва яких дійшла до нас.
Багато вчених тримаються думки, що кіммерійці вийшли із своїх прабатьківських земель у нижньому Поволжі, перекочували низовинами Північного Кавказу й десь близько1500 р. доне. з'явилися на Україні.
Для релігійного світогляду кіммерійців характерні віра в душу та життя після смерті. На побутування у них культу Богині-матері вказують стели із зображенням жінки, які мали культовий характер. Культ Богині-матері - найхарактерніша риса формування релігійної свідомості багатьох народів. Кіммерійці були войовничими племенами. Вони здійснювали походи на Ассирію, Фригійське царство, на західні землі Малої Азії. Звичайно ж трофеї, добуті у військових походах, мали великий вплив на формування культури кіммерійців До того ж кочовий спосіб життя і войовничість цих племен значною мірою відбилися на їх матеріальній культурі. Передусім, це стосується предметів озброєння та спорядження верхового коня.
Серед знайдених деталей вузди уваги заслуговують вишукані фігурні пряжки з жолобчастими боковими платівками. Вчені з'ясували, що саме такі пряжки прикрашали ремені верхових коней в ассірійських зображеннях на рельєфах палаців царів Саргона II і
Ашшурбаніпала.
Кіммерійське мистецтво мало прикладний характер. Складні орнаменти прикрашали руків'я кинджалів, деталі вузди, наносилися на посуд. Основу декору становили різноманітні геометричні фігури - спіралі, ромби, квадрати. Найкращими зразками кіммерійського геометричного стилю можна вважати різьблені кістяні прикраси кінської вузди з кургану поблизу с. Зольне в Криму. До нас дійшли і деякі зразки кіммерійської монументальної скульптури - статуї, що, вочевидь, зображували воїнів. Вони мали вигляд кам'яних стовпів, на яких рельєфно зображувалися предмети одягу і зброї.
Самобутня кіммерійська культура складалася и розвивалася в період із IX ст. доне. і була перервана на початку VII ст. доне. новою хвилею кочових племен зі Сходу - скіфів, з якими пов'язаний наступний етап у давній історії нашої країни.
1) кіммерійці були першими на Україні скотарями, що перейшли до кочового способу життя;

34 2) вони опанували мистецтво їзди на конях і їхнє військо складалося з вершників;
3) завдяки контактам із майстерними оброблювачами металів на Кавказі вони започаткували на Україні добу заліза;
4) зростання ролі кінних воїнів зумовило занепад великих родів і виникнення військової знаті.
Група 2.
Скіфи. На початку VII ст. доне. з'явилися в українському степу скіфи. На правому березі
Дніпра мешкали скіфи-орачі — землеробські племена, що були корінними мешканцями цього краю і, напевно, взяли собі назву від кочовиків, котрі їх підкорили. Деякі історики вважають, що вони були предками слов'ян, влада зосереджувалася в руках «царських» скіфів
— кочовиків, що вважали себе найчисленнішими й найкращими і змушували інших скіфів та не скіфські племена України сплачувати їм данину. За їхніми зазіханнями стояло велике, добре озброєне й дисципліноване кінне військо. Щоб розвивати в собі силу волі, скіфські воїни мали звичай пити кров першого вбитого ворога, робити з ворожих черепів прикрашені золотом і сріблом чаші, знімати скальпи. Безжалісні до ворогів, ці кочовики були відданими в дружбі, яку цінували понад усе. Скіфське суспільство було значною мірою дитям своєї епохи. Родовід ішов по батьківській лінії, майно ділилося між синами, а полігамія була нормальним явищем. Разом із померлим чоловіком часто вбивали й ховали його молодших жінок. Як свідчать розкішні поховання скіфських царів у курганах, що й досі трапляються в українських степах, багаті могили племінної знаті й водночас убогі могили простих людей, суспільно-економічне розшарування стало досить помітним явищем серед «царських» скіфів.
Крім награбованого у війнах, основним для них слугувала торгівля з грецькими колоніями у Причорномор'ї. Своїм торговим партнерам скіфи пропонували товари, що ними згодом уславиться українська земля збіжжя, віск, мед, хутра, рабів. За це вони отримували вина, ювелірні вироби, інші предмети розкошів, до яких у них уже розвинувся великий апетит. Про це свідчать своєрідні прикраси, надзвичайно оригінальне за своїм стилем декоративне мистецтво з характерними для нього мотивами тваринного світу. Воно з великою майстерністю відображає пластику оленів, левів, коней, що вражають граційністю й красою. За доби скіфів Україна стала важливою, хоч і віддаленою частиною
Середземномор'я. Через грецькі колонії у Причорномор'ї скіфи ввійшли у контакт із грецькою цивілізацією й навчилися цінувати її. Водночас контакти зі світом
Середземномор'я втягували скіфів і в його конфлікти. Це стало початком кінця скіфів. Десь через 100 років більшу частину скіфів завоювали й асимілювали сармати – інше могутнє племя кочовиків зі сходу. Тільки залишкам удалося сховатися в Криму, де їхні нащадки прожили до 3 ст. не.
Група 3.
Сармати. Майже протягом 400 років, від 2 ст. доне. до 2 ст. не. у степах Північного та Східного Причорномор'я панували сармати, які прийшли з Волги.
Спочатку вони мирно змішувалися з такими ж іраномовними скіфами, а також греками, що жили у Північному Причорномор'ї. Проте під тиском ворожих племен ставали дедалі агресивнішими.
Зрештою вони підкорили скіфів, поглинувши у своїй масі велике число простого люду. Як і всі кочові володарі українських степів, сармати становили не єдине однорідне племя, а слабо пов'язаний і часто ворогуючих між собою племен. Кожне з цих сарматських племен прагнуло до панування на Україні. Сармати часто суперничали з іншими племенами та, бувало, навіть поступалися їм владою. Особливо вражає у сарматів та велика роль, яку відігравали в їхньому суспільстві жінки. Сарматські жінки жили, як колись амазонки вони полювали верхи, брали участь у війнах нарівні з чоловіками, а також одягалися, як чоловіки.
Дані археології свідчать про те, що сарматських жінок часто ховали разом зі зброєю і що вони нерідко виконували функції жриць. Коли війна не могла задовольнити всіх матеріальних потреб, сармати торгували, їхні каравани мандрували у найдальші краї, з яких везли до Танаїсу — сарматської столиці, розташованої нар. Дон, китайський шовк,

35
кавказький кришталь, напівкоштовне каміння з Ірану та Індії. Незабаром на зміну сарматам прийшли інші кочовики, але сармати були останнім індоєвропейським народом, що з'явився зі сходу.
Група 4.
Трипільська культура.
В Україні виявлено понад дві тисячі поселень Трипільської культури. Вони згруповані у трьох районах - в Середньому Подністров'ї і Попрутті, Побужжі та Середньому Подніпров'ї.
Населення на всій території поширення Трипільської культури становило щонайменше один мільйон чоловік.
Трипільські селища розташовувалися на високих південних та південно-східних рівних або похилих місцях поблизу рік і їхніх приток. В основному це були родові або племінні довготривалі поселення, що нараховували від десятків до сотень, а інколи і кількох тисяч жител та господарських споруд. Такі селища в своїй більшості мали чітке планування - всі будови були розташовані кількома рядами або концентричними колами навколо великого майдану, на якому розташовувалися громадські споруди - святилища. Житла трипільців були переважно наземними, площею від 30 дом. Конструкція їх була досить складною підлога викладалася на дерев'яному помості з глиняних обпалених вальків і зверху замазувалася глиною. Стіни споруджувалися на дерев'яному каркасі, обплетеному, лозою і з двох сторін обмазувалися глиною, двосхилий дах перекривався соломою або очеретом.
Нерідко житла мали піддашшя. Вікна були невеликими та округлими. Всередині були одна- дві, а той три кімнати. В кожній кімнаті містилася піч, лежанка, сімейний вівтар-жертовник.
Вівтар мав вигляд невеликого хрестоподібного або квадратного в плані глиняного підвищення, розписаного різнокольоровими фарбами. Тут стояв культовий посуд та глиняні жіночі фігурки. Біля печі, під стінами та на полицях-мисниках стояли різноманітні горщики та миски. Стіни, як ззовні так, і зсередини житла, розмальовувалися вертикальними смугами червоного, жовтого та білого кольорів. Орнамент розташовувався також навколо вікон та дверей. Житло Трипільської культури дуже нагадує українську сільську хату ХІХ-ХХ століть. У такому житлі мешкала одна сім‘я. На Уманщині, в басейні Південного Бугу, а також у межиріччі Дністра й Прута виявлено величезні поселення площею дога, які нараховували понад 2000 жител, розташованих концентричними колами (поселення Майданецьке, Тальянки, Веселий Кут, Доброводи тощо). Тут існувала квартальна забудова, багато будинків були двоповерховими. На той час це найбільші в Європі, а можливо, й у світі перші справжні протоміста, в кожному з яких проживало до 25 тис. чоловік. Археологи встановили в трипільців унікальний в історії культури звичай - обрядове спалювання своїх жител. Вважається, що воно відбувалося один раз приблизно через кожні
50 років, коли виснажувалися навколишні поля і проживання на цьому місці ставало неможливим. Освоївши нові ґрунти і збудувавши неподалік нове селище, люди упорядковували житла на старому поселенні й спалювали його. Основним заняттям трипільців було землеробство. Вони вирощували на своїх полях основні зерно - бобові культури - кілька сортів пшениці і ячменю, просо, горох та вику. Високого рівня розвитку досягло тваринництво.Серед інших видів занять значне місце посіли гончарство, ткацтво, виготовлення знарядь праці, обробка міді і виготовлення з неї різноманітних виробів. На сьогодні в межах України виявлено близько 700 поселень доби неоліту. Цю епоху в
Україні яскраво репрезентує трипільська культура. У межах України відомі сотні трипільських поселень. Про рівень матеріального і культурного розвитку трипільців свідчить
їх керамічне виробництво. Посуд трипільців можна розділити на дві великі групи: кухонний і столовий. Кухонний був простим за формою, з нанесеним небагатим орнаментом Значно досконалішим був столовий посуд. Для його виготовлення використовувалася якісніша глина, цей посуд добре випалювався. Орнамент на столовому посуді більш вишуканий.
Серед орнаментальних знаків зустрічаються зображення людей і тварин.
У трипільців особливого розвитку набула глиняна пластика. Вони виготовляли з глини жіночі статуетки, фігурки тварин, моделі помешкань. Ці чудові вироби образотворчого мистецтва дають нам яскраве свідчення досить високого рівня розвитку трипільців.
Розповідь вчителя показ слайдів)
Мистецтво грецьких міст Причорномор‘я.
Значний вплив навесь стародавній світ, зокрема на культуру скіфів і слов‘ян мала античність – колиска європейської цивілізації. У УІ ст. доне. грецька колонізація поширилася безпосередньо на територію сучасної України. У Північному Причорномор‘ї греки заснували античні міста-поліси: Ольвію (неподалік Миколаєва), Херсонес (сучасний Севастополь, Пантікапей (сучасна Керч), що став столицею Боспорської держави,
Феодосію та ін. Ці міста мали тісні контакти з кочовиками та племенами Лісостепу, а отже, і значний вплив на розвиток культури скіфо-сарматських племен. Про це говорять численні знахідки предметів античної культури у похованнях і поселеннях скіфів і сарматів.
Колекція памяток Північного Причорномор'я дає можливість відтворити картину життя античного суспільства. Основу складають матеріали розкопок грецьких міст і некрополів Ольвії, Херсонесу, території Боспорського царства, острова Березань, що проводяться кількома поколіннями археологів з початку XIX століття до наших днів. Памятки представлені речами, що привезені з різних районів античного світу, а також роботами, що поєднали традиції варварів з греко-римським впливом. Золоті речі з некрополів античних міст-колоній Північного
Причорномор'я: намиста, браслети, сережки, персні, підвіски і інші прикраси. Чудові античні художні вироби походять з багатих царських поховань в кургані Куль - Оба, з великого курганного некрополя Пантікапея - столиці Боспорського царства. В містах розвивалися металургійне, каменярське, деревообробне, гончарне, ювелірне, косторізне та інші ремесла, а також риболовний промисел і виноробство. В міста Греції,
Малої Азії, Єгипту з цих міст вивозили хліб, рибу, хутра, продукти тваринництва тощо.
З початку III століття не. у зв'язку з кризою рабовласницького ладу почався занепад усіх античних міст, а навала гунів у IV столітті призвела до загибелі їх. Проте деякі грецькі міста, зокрема Херсонес (Корсунь руських літописів), існували до XV століття.
Архітектура у цих міста була повязана із містобудуванням – ретельно спроектовані широкі вулички з бруківкою, двоповерхові будинки.
Провідним видом образотворчого мистецтва Північного Причорномор'я була скульптура,
якою прикрашали площі й будівлі міст. Вона мала істинно громадське значення, втілюючи у прекрасних образах богів, богинь та героїв античний ідеал досконалої, гармонійно розвиненої людини.
Вагоме місце посідав також монументальний живопис. Різноманітні розписи
(портрети, міфологічні сюжети, сцени з реального життя) прикрашали громадські і житлові будівлі, склепи заможних громадян. Високохудожні зразки цього мистецтва знайдено в
Керчі. На стіні однієї з поховальних споруд-склепів цього міста зображено голову богині
Деметри. Сучасного глядача вражає висока майстерність виконання, з якою художник написав прекрасне жіноче обличчя з великими виразними очима.
Цікавий розпис зберігся на одному із саркофагів: на ньому зображено художника, який пише портрету техніці енкаустики (від грец. випалюю) - живопис восковими фарбами. Це підтверджує існування у Північному Причорномор'ї станкового живопису, зокрема портретного жанру, зразки якого до наших днів, на жаль, не дійшли.
Невелика, але виразна колекція античної кераміки дає подання про розмаїтість посуду, що використалася мешканцями античного Північного Причорномор'я, та рівні розвитку ремесла її виготовлення. Місцева кераміка не досягла таких висот як грецька, але залишила свій слід у мистецтві виробництва кераміки на півдні України. В античний час майже всі основні грецькі міста-поліси Північного Причорномор'я карбували власні монети зі срібла і міді, а Ольвія та Пантікапей також і золоті монети.

37
Карбування монету північно - понтійских полісах та Боспорському царстві тривало до другої половини ІІІ вне.
Ювелірна справа набула високого рівня майстерності про що свідчать знахідки археологічних розкопок.
Важливими джерелами дослідження вітчизняної музичної культури періоду розквіту античних міст Північного Причорномор'я є ювелірні прикраси, вази, вироби з теракоти, фрески, скульптури, на яких зображено виконавців на різних інструментах. Античний
інструментарій був надзвичайно багатий. До нього входили інструменти всіх груп:
- струнні: ліра, кіфара, арфа- духові: авлос (подвійна флейта, сиринга (або флейта Пана) - флейта з кількох з'єднаних трубочок;
- ударні: тимпани бубни, кротали - металеві тарілочки на зразок сучасних кастаньєт.
У Херсонесі було знайдено залишки античного театру, що розташуванням у просторі нагадує грецькі театральні споруди. У театрах відбувалися не лише вистави, ай концерти, аза римських часів - ігри-бої гладіаторів. Як і в самій Греції, у містах-колоніях під час різних видовищ, свят, спортивних
ігор проводилися агони - художні змагання хорів, музикантів, танцюристів. Наприклад, збереглася згадка про змагання в танцях зі співом на майданах Херсонеса. Під час розкопок на території північнопричорноморських міст було знайдено амфори, якими нагороджували переможців у змаганнях із кулачного бою, бігу та гри на кіфарі.
Знайдені у Північному Причорномор'ї зображення інструментів грецького зразка підтверджують давні зв'язки слов'янської музичної культури з античною.
За архаїчної доби люди не уявляли свого життя без різних обрядів, свят, видовищ. З античних часів дійшли до нас письмові свідчення про театри.
АНАЛІЗ МИСТЕЦЬКОГО ТВОРУ
СКІФСЬКА ПЕКТОРАЛЬ
Шедевром скіфського мистецтва є золота пектораль, знайдена при розкопках Товстої
Могили. Діаметр прикраси - 30 см. вага -1150 грамів. Одна з найцініших золотих прикрас
України, виготовляли її скоріше за все ювеліри грецьких міст-полісів, а користувалась чи хизувалась скіфська знать. Ручна робота вражає. Для аналізу твору мистецтва пропонуємо наступні запитання:
1. Матеріал, з якого зроблено пектораль, її призначення.
2. Що є основою сюжетного зображення.
3. Поміркуйте, чому на пекторалі зображено сцени боротьби звірів.
4. Поміркуйте, чому пектораль має саме три яруси?
5. Опишіть свої враження від споглядання твору.
(Для скіфів золото не було дорогоцінним металом символом знатності. Цей дуже пластичний матеріал використовувався для прикрас, творчості, мистецтва. На всіх знахідках - витончені композиції, багаті сюжети, що ніколи не повторюються. Три її яруси мають вигляд півмісяця, між витими джутами - чудові витвори образотворчого мистецтва. У середньому ярусі розміщені скульптурки птахів, рослинні мотиви. На двох інших - зображення сцен боротьби звірів та сюжети з скіфського життя. У центрі верхнього фриза - двоє роздягнених до пояса скіфів, які шиють сорочку із овечої шкіри розтягнувши її за рукава. Біля них знаходяться гори з луками і стрілами. Праворуч і ліворуч від цієї сценки зображені тварини.
Молодий скіф присівши, доїть вівцю, інший - сидить біля неї, тримаючи в руках амфору. За своїми художніми якостями виріб не має собі рівних серед знахідок степової Скіфії.)
ІV. Заключна частина
І.Підбиття підсумків.

38
Отже, оглядаючи історичний шлях, який пройшла українська культура, можна визначити в ньому певні опорні віхи. І сьогодні ми з вами розглянули зразки культур різних народностей, що населяли територію України в прадавні часи, твори мистецтва створені цим населенням.
Вчитель пропонує відповісти на запитання:
1. Чому виникло мистецтво? Які його види вважають найдавнішими?
2. Які функції виконували твори мистецтва в доісторичні часи?
3. Назвіть характерні ознаки трипільської культури.
4.У чому полягають особливості мистецтва скіфів? Що таке «Звіриний стиль»?
5.Яким чином давньогрецька культура вплинула на скіфську?
6.Які види образотворчого мистецтва були найпоширенішими в грецьких колоніях
Північного Причорномор‘я.
ІІ.Оцінювання результатів уроку.
У. Домашнє завдання:
Створити свій орнамент до побутового посуду, скориставшись орнаментарними канонами трипільської культури та заповнити таблицю:
Елементи культури
Кіммерійці
Скіфи
Сармати
Трипільська культура
Житло
Одяг
Посуд
Види орнаменту
Естетика обрядів, звичаїв
Інше
Урок -3
Кріт Людмила Анатоліївна, учитель образотворчого мистецтва та художньої культури Городищенської
ЗОШ №1 І-ІІІст.
Городищенської районної ради

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

скачати

© Усі права захищені
написати до нас