Ім'я файлу: Звіт ОБОЛОНЬ (1).docx
Розширення: docx
Розмір: 624кб.
Дата: 30.11.2020
скачати
Пов'язані файли:
Завдання до теми 1.doc
Розширення: docx
Розмір: 624кб.
Дата: 30.11.2020
скачати
Пов'язані файли:
Завдання до теми 1.doc
7 ПРОМИСЛОВА САНІТАРІЯ
Згідно з «Державними санітарними нормами і правилами для підприємств, що виробляють солод, пиво та безалкогольні напої», які затверджено наказом МОЗ України 11.12.2007 N 811, та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2007 р. за N 1411/14678:
1. Варильне відділення:
1.2. Відділення подрібнення зернопродуктів
1.2.1. Стелю та стіни відділення подрібнення зернопродуктів очищати не рідше одного разу на тиждень та білити не рідше одного разу на квартал.
1.2.2. Вальцьові дробарки, солододробарки і бункери для подрібненого солоду та несолоджених матеріалів очищати від борошняного пилу і забруднення у міру накопичення.
1.3. Варильне відділення
1.3.1. Зберігання сировини (солоду, хмелю, цукру тощо) у варильному приміщенні забороняється.
1.3.2. Зовнішнє очищення варильних апаратів слід проводити при дезінфекції відділення.
1.3.3. Внутрішню поверхню заторних апаратів і фільтрувальних апаратів промивати після закінчення кожної варки.
1.3.4. При звільненні збірники промивних вод очищати, обполіскувати водою і дезінфікувати.
1.3.5. Після закінчення фільтрування затору на фільтр-пресі рами і плити обполіскувати від залишків дробини і мити гарячою водою (не менше 60°С) м'якими щітками. Серветки на бавовняній або синтетичній тканині ретельно промивати гарячою водою.
1.3.6. Усі суслопроводи і шланги, що замінюють їх, один раз на добу промивати холодною і гарячою (80-85°С) водою, за необхідності пропарювати 15-20 хвилин. Не рідше 1 разу на тиждень проводити очищення та дезінфекцію.
1.3.7. Солодову дробину після промивання негайно видаляти з цеху в спеціально відведені збірники. Шнеки і ящики для дробини після звільнення ретельно промивати, один раз на 2 тижні промивати гарячою (80-85°С) водою і дезінфікувати.
1.3.8. За наявності у варильному відділенні обладнання безрозбірної мийки CIP (далі - CIP) миття обладнання проводити згідно із затвердженою керівництвом підприємства програмою і рекомендаціями виробника обладнання.
2. Контроль за дотриманням Санітарних правил:
2.1 Адміністрація підприємств зобов'язана забезпечити:
а) дотримання санітарних правил у повному обсязі;
б) розробку та виконання планів санітарно-оздоровчих і протиепідемічних заходів;
в) придбання для персоналу достатньої кількості санітарного одягу відповідно до затверджених нормативів, її своєчасний ремонт, прання і заміну, придбання спецодягу та взуття, а також засобів індивідуального захисту органів дихання, зору, слуху;
г) своєчасну організацію занять і екзаменів із санітарного мінімуму для всіх працівників основних виробничих цехів, відділень і ділянок;
ґ) проведення медичних оглядів працівників, а також придбання необхідної кількості особистих медичних книжок і подання медичним закладам повних списків працівників, що підлягають медобстеженню;
д) своєчасне поповнення обґрунтованого запасу дезінфекційних і мийних засобів;
е) проведення бактеріологічного контролю виробництва з періодичністю і в обсязі, погодженими з державною санітарно-епідеміологічною службою;
є) наявність аптечок для надання першої медичної допомоги та їхнє своєчасне поповнення;
2.2. Відповідальним за санітарний стан підприємства і за дотримання чинних правил є керівник підприємства.
2.3. Відповідальним за санітарний стан цехів, відділень підприємства є керівник відповідного цеху, відділення (бригадир, майстер, змінний інженер, начальник зміни).
2.4. Відповідальними за санітарний стан складів, лабораторій, їдалень і підсобних та інших приміщень є відповідні посадові особи.
2.5. Відповідальним за санітарний стан устаткування, апаратури, інвентарю і робочого місця є працівник на певній дільниці.
2.6. Відповідальними за виконання технологічних та санітарних вимог на виробництві, а також за безпечність та якість є керівник підприємства.
С
уворе дотримання санітарних правил має важливе значення для технології виробництва. Приміщення для варіння сусла – світле, підлога і стіни покриті плиткою, для відсутності парів передбачена приточно-витяжна система вентиляції, апарати обладнанні контактами з витяжними трубами. Охолоджене суло є добрим поживним середовищем для мікроорганізмів, які можуть потрапити з повітря, трубопроводів або занесені персоналом. Після кожної варки гідроциклонні апарати ретельно миють. Пластинчаті теплообмінники кожний день промиваються гарячим (60оС) 1% розчином лугу протягом 5хв з наступним промиванням гарячою і холодною водою.
Пивний камінь по мірі необхідності очищають з труб розчином каустичної соди або H2SO4 з сумішшю дріжджів (150-200г на 10л дріжджів).
Дрібний інвентар (стакани для сусла, вимірювальні циліндри) до і після застосування добре промивають і зберігають у спеціальній шафі.
Режими СІР у варильному відділенні.
CIP (Cleaning In Place) – це автоматична мийка і дезінфекція. Миття і дезінфекція проводиться шляхом ополіскування, мийки прямолінійним чи циркуляційним потоками лугу, кислот і дезінфікуючих речовин з подальшим повним видаленням їх і ополіскуванням водою. Задача CIP складає підготовку миючих розчинів потрібної концентрації, досягненні необхідної для них температури і автоматичної мийки обладнання.
СІР миття обладнання варильного цеху здійснюється за допомогою комп'ютерних програм, згідно з визначеними рецептами в автоматичному режимі. Робоча концентрація миючого розчину каустичної соди контролюється та коригується системою вимірювання електропровідності в mS (мілі-сіменсах) для кожного режиму миття обладнання. Через кожні 10 варок проводиться СІР сусловарильного котла. Через кожні 20 варок проводиться СІР сусловарильного котла включаючи в цикл миття бочки для задачі хмелепродуктів.
8 БУДІВЕЛЬНА ЧАСТИНА
В основу компонувальних рішень в даному випадку повинен бути покладений принцип створення чіткої технологічної взаємної прив’язки окремих виробничих частин, максимального скорочення протяжності комунікацій і транспортних механізмів, максимального блокування споруд.
Стаціонарні площадки мають сходи і огородження висотою 1 м. Висота від полу площадки до виступаючих конструкцій обладнання та арматури повинна бути не менша 1,8 м. Ширина сходів передбачається не менше 0,8 м, для перенесення вантажів – не менше 1 м; крок сходів не більше 0,25 м; ширина не менше 0,12 см; нахил – не більше 45 градусів.
Для забезпечення поточності виробництва, зручності та безпечного обслуговування обладнання повинно бути розташовано комплексно. Обладнання у відділенні компонується таким чином, дотримуватись ходу технологічного процесу, уникати зворотніх та зустрічних рухів. При цьому необхідно враховувати вимоги охорони праці та техніки безпеки, будівельні норми.
При компоновці заторних апаратів потрібно приймати слідуючі мінімальні відстані: до апарату – 0,4-0,8 м, між обладнаннями 0,8-1 м. Східці і побутові приміщення розташовані так, щоб обслуговуючий персонал міг досягнути свого робочого місця коротким шляхом.
Зовнішній вигляд всього відділення має бути естетично оформленим і, разом з тим, економічно вигідним.
Основні споруди заводів великої потужності необхідно компонувати із складом зернопродуктів.
9 ОХОРОНА ДОВКІЛЛЯ
Для зменшення витрат свіжої води питної якості і стічних вод передбачаються системи повторного використання води:
повторне використання гарячої води;
повторне використання води після конденсації парів.
Для покращення екологічних умов в країні державою встановлені величини платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами. За перевищення лімітів викидів та скидів додатково сплачується штраф згідно тарифних коефіцієнтів, що встановлені законодавством України.
Графік контролю щорічно узгоджується з місцевими органами міністерства екоресурсів України і затверджується керівником підприємства.
Система контролю промислових викидів в атмосферу являє собою сукупність органів контролю, які здійснюють комплекс організаційно-технічних заходів, спрямованих на виконання вимог законодавства в області охорони атмосферного повітря, в т.ч. на забезпечення подвійного контролю за виконанням планів заходів по охороні атмосферного повітря, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів (ГДВ) і виконання планів зниження викидів шкідливих речовин для встановлення нормативів ГДВ [15].
Види контролю промислових викидів
Види контролю підрозділяються на рівні:
державний;
виробничий;
громадський.
Державний контроль промислових викидів здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його територіальними органами, а також іншими спеціально уповноваженими на це органами виконавчої влади.
Порядок здійснення державного контролю в галузі охорони атмосферного повітря визначається відповідно до закону України "Про охорону атмосферного повітря" від 16.10.92.
Виробничий контроль за охороною атмосферного повітря здійснюється підприємствами в процесі їх господарської та іншої діяльності.
Громадський контроль здійснюється громадським інспектором охорони навколишнього середовища відповідно до закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Організація робіт по контролю за викидами на підприємстві
Контролю підлягають викиди підприємств, для джерел яких встановлені нормативи ГДВ.
При здійсненні контролю службами підприємства згідно з рекомендаціями складається перелік джерел, які мають шкідливий вплив на стан атмосфери, перелік узгоджується з місцевими органами Міністерства екоресурсів України.
Службою підприємства складається характеристика змін в часі потужності викидів джерел, які підлягають контролю, з вказівкою очікуваних максимальних викидів, як в межах доби, так і на протязі року.
Основними при контролі викидів шкідливих речовин в атмосферу повинні бути прямі вимірювання. У випадку неможливості їх проведення допускається використання розрахункових (балансових) методів визначення викидів.
Контроль за викидами шляхом прямих вимірювань здійснюється за графіком, який затверджується керівником підприємства і узгоджується з органами державного контролю за охороною атмосферного повітря.
Щоб забезпечити нормальні й безпечні умови праці на виробництві та злагоджене функціонування всіх природних зон навколо промислового комплексу, необхідно проводити контроль повітряного середовища виробничих приміщень, контроль водоймищ, а також продукту та виробничих відходів [15].
10 ОХОРОНА ПРАЦІ
Закон України «Про охорону праці» введено в дію 18 грудня 2002 року спрямований на реалізацію положень Конституції України щодо права людини на належні безпечні і здорові умови праці, регулює взаємовідносини між роботодавцем та працівником, встановлює єдиний порядок організації охорони праці.
Охорона праці має важливе соціальне та економічне значення. Соціальне значення охорони праці полягає в сприянні зростанню ефективності виробництва шляхом безперервного удосконалення і поліпшення умов праці, підвищення його безпеки, зниження виробничого травматизму і профзахворювань. Соціальне значення охорони праці проявляється в зростанні якості і продуктивності праці, збереженні трудових ресурсів і підвищенні сукупного національного продукту. Зростання якості продуктивності праці відбувається в результаті підвищення фонду робочого часу за рахунок скорочення внутрішніх змінних пристроїв шляхом зниження кількості або ліквідації мікротравм, обумовлених несприятливим умовами праці, а також запобігання передчасному стомленню за рахунок раціоналізації умов праці, введення оптимальних режимів праці і відпочинку та інших заходів, які сприяють підвищенню ефективності використання робочого часу.
Збереження трудових ресурсів і підвищення професійної активності працюючих відбувається за рахунок покращення стану здоров’я і підвищення середньої тривалості життя в результаті покращення умов праці, що супроводжуються високою трудовою активністю і підвищенням виробничого стажу.
Економічне значення охорони праці визначається ефективністю заходів до покращення умов праці і підвищення безпеки праці, що є економічним виразом соціального стану охорони праці. Тобто економічне значення охорони праці оцінюється результатами, які отримують при зміні соціальних показників за рахунок впровадження заходів до покращення умов праці: підвищення продуктивності праці; зниження непродуктивних витрат часу і підвищення фонду робочого часу; економія витрат на пільги і компенсація за роботу в несприятливих умовах; зниження витрат через плинність кадрів за умови праці [15].
10.1 Організація служби охорони праці на підприємстві
10.1.1 Аналіз умов праці на об’єкті
Охорона праці на підприємстві – це система взаємо-погоджених соціально-економічних, науково-технічних, організаційно-правових заходів, методів та засобів, спрямованих на збереження життя (стаття 3 Конституції України),здоров’я і працездатності працюючих в процесі їх вироб
ничої діяльності.За порушення законодавства та інших нормативних актів про охорону праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці працівники притягуються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством.
Якщо підприємство спеціалізується на виробництві пива, слабоалкогольних та безалкогольних напоїв [15].
Особливості виробництва виражені :
підвищеною запиленістю повітря робочої зони в приймальному відділенні і підробки зерна, очищення зерна та солоду, подрібнення поліетиленової сировини;
підвищеною загазованістю повітря діоксидом вуглецю (СО2) в цехах де розміщені ЦКТ, дріжджовому відділенні, станції утилізації вуглекислоти, аміаком у холодо-компресорному цеху;
підвищеною вологістю у відділенні виробництва солоду, ЦКТ, цехах розлива;
підвищеним рівнем шуму на робочих місцях цехів розлива, компресорних та відділення підроблення зерна, подрібнення ячмінного солоду;
зниженню температури у ферментаційному цеху та цехах готової продукції.
На підприємстві присутні об’єкти та виробничі процеси з підвищеною небезпекою:
вибухонебезпечний зерновий пил на елеваторі, солодовому виробництві;
аміак в холодо-компресорному цеху;
вибухонебезпека стиснутого повітря;
природний газ ,що спалюється у котельні;
хімічні речовини (кислоти, луги), що застосовуються у виробництві для профілактичних цілей санітарії;
склад паливно-мастильних матеріалів;
склад зберігання етилового спирту.
На території підприємства рух автотранспорту здійснюється згідно установлених маршрутів. Для забезпечення безпечного руху автотранспорту та пішоходів на території установлені дорожні знаки.
На працівників в процесі виробничої діяльності впливають наступні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:
Фізичні фактори:
транспортні засоби, машини, механізми , щ
о рухаються;робочі частини виробничого обладнання (механічні розмішувачі, солодоворушителі);
підвищена запиленість робочої зони (склади зерна, солодосушарки, відділення подрібнення солоду;
підвищена загазованість повітря робочої зони (СО2) в цеху ферментації, аміак в холодо-компресорних станціях;
підвищена температура повітря робочої зони (варильний цех);
знижена температура робочої зони (цех ферментації, готової продукції);
підвищена вологість повітря (солодовий цех);
відсутність та недостатність природного світла та штучного освітлення
робочих приміщень.
Хімічні фактори:
токсичні та подразнюючі дії аміаку, миючих та дезинфікуючих препаратів на органи дихання, шкіряний покрив та слизову оболонку [15].
10.1.2 Вибір технології і устаткування з точки зору охорони праці
Роботодавець створює на робочому місці умови праці відповідні вимогам нормативно- правових актів з охорони праці, забезпечує дотримання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці для чого:
створює відповідну службу охорони праці;
розробляє комплексні заходи для досягнення установлених нормативів охорони праці;
забезпечує на лежне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їхнім технічним станом;
організовує проведення аудиту охорони праці, проведення лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацію робочих місць на відповідність нормативно правових актів з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх результатами вживає заходи по усуненню небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів.
Вимоги виробничої санітарії заключаються в наступному:
температура, вологість, швидкість руху повітря повинна відповідати нормам
всі цехи з урахуванням технологічних умов забезпечені припливно-витяжною вентиляцією. Обладнання, в процесі експлуатації якого утворюється тепло, пил, загерметизоване т
а обладнане місцевою вентиляцією.Для зниження дії шуму на працюючих у цехах з підвищеним рівнем шуму передбачені навушники.
Прибирання виробничих місць, обладнання здійснюється прибиральницями, а робочих місць – працівниками.
Для захисту працівників від високих температур застосовують вентиляцію виробничих приміщень (у варильному відділенні – операторська) та тепло –ізоляцію обладнання [15].
1 2 3 4 5 6 7