1   2   3   4   5   6   7
Ім'я файлу: курсовая (Маринка Анастасия) 1.doc
Розширення: doc
Розмір: 484кб.
Дата: 20.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
Лекція.docx
Cinderella.docx
Практикум З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ДЛЯ ЗАОЧ.doc
Praktichna_robota_7.docx
Використання проблемних ситуацій на уроках „Основи здоров΄я” у п
Українська література.docx
історичне дослідження.pptx
Економетрика (Восстановлен).docx
Зустріч птахів..docx
Відомість 19-15.doc
Kursovaya_rabota_Nazarenko_Maxima_Viktorovicha_...docx
kazedu_198707.docx
Підготовка та обслуговування бенкету День народження-1.doc
аналітична хімія.docx
8-2019 1.doc
лекция 24.docx
upload-1175911-1669655084061951238.docx
Решетілова Довгань Маркетингові дослідження.pdf
Бух. облік ДЗ 3.docx
Karliukova_dyp_2021.pdf
ГОТОВА РОБОТА РИЛЬСЬКИЙ.docx
Додаткове завдання за першим модулем.docx
1..docx
Yemets_Kursova_robota.docx
Крупніцький Степан(2).pdf

Діагностика проходила послідовно в кілька етапів:

  1. Орієнтовний етап, що включає в себе:

  • збір анамнестичних даних (в обсязі, допустимому для студента);

  • спостереження за дитиною на його заняттях з логопедом;

  • бесіду з батьками і логопедом, який веде корекційну роботу з данною дитиною, з'ясування частоти і сили проявів заїкання, а також ставлення до дефекту самої дитини.

  1. Підготовчий етап, що передбачає:

  • бесіду з дитиною;

  • встановлення дружнього контакту.

В ході бесіди необхідно було заручитися підтримкою обстежуваної дитини, оцінити загальне звучання його мовлення, налаштувати його на виконання завдань. Бесіда проходила на загальні теми («як звуть?», «чим любиш займатися?», «улюблена іграшка?» і т.д.).

  1. Діагностичний етап, що включає в себе:

  • виконання серій завдань по кожній з названих методик.

  1. Аналітичний етап.

На даному етапі відбувається підрахунок результатів і їх інтерпретація.

Результати структуруються, виділяються найзначніші труднощі, що простежуються у кожної обстежуваної дитини.


    1. Аналіз результатів дослідження

В результаті проведення обстеження інтонаційної виразності мовлення старших дошкільників, які страждають заїканням, нам вдалося отримати результати за такими компонентам просодики як:

  • сприйняття різних типів інтонаційних структур;

  • вміння самостійно відтворювати різні інтонаційні структури.

  • сприйняття і вміння самостійно відтворювати логічний

наголос в різних позиціях в реченні;

  • голосові модуляції;

  • здатність довільно змінювати тембр голосу відповідно до

завданням.

З усіма учасниками завдання зазначених методик проведені в повному обсязі.

Виконання завдань фіксувалося в протоколі обстеження (Додаток № 1). У деяких завданнях на відтворення, авторські інструкції не передбачали мовного зразка педагога, передбачалося, що обстежуваний повинен вимовити фразу по пред'явленню, але в ході роботи було прийнято рішення все ж давати зразок як стимулюючу та організуючу допомогу дітям, (2, максимум 3 рази) в разі повної незмоги виконати завдання.

Успішне проходження діагностики (понад 23 балів, максимальне значення 28 балів) має на увазі, що дитина вміє розрізняти, розуміти і використовувати різні фонетичні засоби для надання мовленню барвистості, емоційності і виразності.

Відповідно до отриманих балів виділений низький, середній і високий рівень розвитку інтонаційної мовлення відповідно до завдань проведений методик:

- більше 23 балів – високий рівень;

- від 17 до 23 балів – середній рівень;

- менше 17 балів – низький рівень.

Розподіл обстежуваних дітей за досягнутими рівнями представлено на рис.1.

Рис. 1

Низький рівень (Максим К.) – добре диференціює на слух як різні типи інтонацій, так і перенесення логічного наголосу на різні слова в реченні (хоча сам сенс логічного наголоси ще не зрозумілий). Але, незважаючи на вільне мовлення поведінка, відсутність фіксованості на своїй промові, відтворення певного інтонаційного малюнка по пред'явленню викликало труднощі. Дана особливість обумовлена порушенням функціонування дихального і голосового апарату. Дитина звикла говорити монотонно, короткими реченнями, користуватися дуже обмеженими можливостями голосу, тому довільне керування голосом за завданням педагога на цьому етапі є зоною найближчого розвитку. Відтворення є в відображеному мовленні. Очевидні труднощі при виконанні завдань на зміну голосу за силою і висотою. Спроби підвищити тон голосу призводять до великого напруження м'язів шиї і плечей. Міняти емоційне забарвлення голосу не може, робить спроби компенсувати це виразним жестом або мімікою (намагається підняти брови). Різні емоційні стани зводяться до усередненої інтонації.

Низький рівень (Ангеліна П.) - припускається помилок в диференціації інтонаційної структури на слух. Відтворює інтонацію НЕ точно. Потребує в декількох зразках інтонації педагога. Не розуміє сенс логічного наголосу, але може показати «головне» слово після перебільшеного проголошення педагогом кілька разів. Може трохи змінювати голос по висоті, але не плавно. Голос слабкий, тихий, гучність голосу майже не збільшується навіть при напрузі тіла. Емоційний стан передати важко, зберігається монотонність фрази, міміки і погляду; вдалося передати дві емоції з 5 (радість і смуток). Не може наслідувати персонажам казки, говорить за всіх персонажів приблизно одним і тим же звичайним голосом.

Низький результат (Іван М.) – спостерігаються явний недолік сприйняття інтонації на слух, що проявляється при диференціюванні різних типів інтонаційних структур на слух, не розрізняє запитальну і окличну інтонацію. Відтворення утруднено навіть після декількох зразків педагога, при зв'язаній вимові вимовляє один і той же усереднений інтонаційний малюнок. Погано розуміє сенс логічного наголосу, але може його «відгадати» по перебільшеному відтворення педагога. На середньому рівні справляється зі зміною сили і гучності голосу, голосові модуляції незначні, не відрізняються варіативністю (в основному, полярні: тихо - голосно, низько - трохи вище). Драматизацію (наслідування персонажам) виконує неохоче, недбало, говорить своїм звичним тембром; передає тільки два емоційних стану з шести: радість і смуток, інші вимовляються практично аналогічно цим двома варіантами. Таким чином, незважаючи на легку ступінь заїкання, результат Івана М. на низькому рівні як наслідок його слабо розвинутого сприйняття інтонаційних засобів в усному мовленні.

Середній рівень (Катя К.) – добре розрізняє інтонаційні структури на слух, може допустити помилки в диференціації запитальної і окличної інтонації. При самостійному відтворенні речення не може передати окличну інтонацію (не може «знайти» голосом потрібну мелодику), потребує зразку педагога. Розуміє зміст логічного наголосу, але не завжди чує його в мовленні, необхідні неодноразові повтори з перебільшеним виділенням. Виявляються труднощі у відтворенні акценту в реченні, навіть після кількох зразків намагається «знайти» голосом потрібне слово. Найчастіше виділяє не одне, а кілька слів, каже з притиском на кожному з них. Голос добре модульований, дзвінкий, тому з завданнями зміна гучності і сили голосу впоралася успішно. Зміна тембру голосу дається не відразу: потребує прикладу, роз'ясненнях педагога, щоб відчути той або інший емоційний стан. Може добре наслідувати персонажам, але деякі схожі один на одного (голос вовка схожий на голос ведмедя, голос Колобка на голос зайця).

Високий результат (Ганна Д.) - на початку діагностики відчувався затиснутий стан, боязкість, сором, що значно заважало встановленню контакту. У міру виконання завдань і підтримки педагога, Ганн розкрилася і відчула себе впевненіше. Знає і легко диференціює інтонаційні структури на слух (із застосуванням графічного позначення). Відтворює не завжди успішно: якщо перше слово речення сказано з судомою – затинається, втрачає інтонаційний малюнок. У таких випадках можна було або дати дитині можливість повторити фразу другий раз (якщо запинки була не особливо виражена), або пропустити пропозицію і перейти до наступного, щоб не закріплювати мовленнєву невдачу (якщо запинка була тривалою і вираженою по силі). Добре розуміє сенс логічного наголосу, чує його в мовленні, не потребує кількох повторів. Самостійне відтворення наголосу дається важко, тверда атака першого звуку в слові викликає невеликий натиск на кожне слово, виникають зайві паузи, при цьому може бути не зрозуміло, що є акцентом. Після декількох спроб дає точний варіант. Володіє мелодійним дзвінким голосом, вміє контролювати і управляти його висотою. Добре справляється з модуляціями голосу, може керувати плавністю переходу по висоті і по силі. У заключній частині обстеження проявила деякі акторські здібності: точно наслідувала персонажам казки, передавала потрібний настрій.

Результати виконання завдань в балах представлені нижче (Таблиця 2). Необхідно відзначити, що всім учасникам експерименту була потрібна організуюча допомога, тому що ці спроби є незнайомими для дітей і вимагають пояснень. Словесних інструкцій дітям старшого дошкільного віку ще не досить, тому візуальні опори були дуже доречні: диригування рукою (для наочності мелодики), графічне зображення речень, повтори речень логопедом.

Таблиця 2 – Загальний кількісний підсумок діагностики інтонації

Методика
Завдання
Бали за результатами виконаних завдань

Катя К.
Максим К.
Ангеліна П
Ганна Д.
Іван М.

Сприймання інтонації
1.1
4
4
3
4
1

Рівень за методикою №1

високий
високий
середній
високий
низький

Відтворення інтонації
2.1
3
3
2
4
1

2.2
3
2
2
3
2

Середній бал
3
2.5
2
3,5
1,5

Рівень за методикою №2
середній
середній
середній
високий
низький



Сприйняття логічного наголосу
3.1
3
3
3
4
1



3.2
3
4
3
4
1



Середній бал
3
3,5
3
4
1



Рівень за методикою №3
середній
високий
середній
високий
низький



Відтворення логічного наголосу.
4.1
2
2
2
3
1



4.2
2
3
2
3
2



Середній бал
2
2,5
2
3
1,5



Рівень за методикою №4
середній
середній
середній
середній
низький



Висота голосу
5.1
4
1
2
4
3



5.2
3
1
1
3
3



Середній бал
3,5
1
1,5
3,5
3



Рівень за методикою №5
високий
низький
низький
високий
середній



Сила голосу
6.1
4
2
1
4
3



6.2
4
1
1
3
2



Середній бал
4
1,5
1
3,5
2,5



Рівень за методикою №6
високий
низький
низький
високий
середній



Зміна тембру
7.1
3
1
2
3
2



7.2
3
2
2
4
2



Середній бал
3
1,5
2
3,5
2



Рівень за методикою №7
середній
низький
низький
високий
середній



Сума балів
22,5
16,5
14,5
25
12,5



Загальний рівень

середній
низький
низький
високий
низький



Нижче представлений аналіз рівнів успішності дітей в відсотковому співвідношені (Рис. 2).



Рис. 2

На підставі ознак подібності та відмінності в процесі виконання діагностичних завдань нами виділені три групи дітей:

Група № 1. Критерій - наявність органічної основи заїкання.

У цю групу увійшли Ангеліна П., Максим К. В логопедному заключенні даної категорії дітей зазначено наявність ознак дизартрії.

Висновок по групі № 1: основні порушені компоненти інтонаційної виразності - це голосові модуляції. Корекційна робота повинна будуватися з урахуванням цього фактора.

Група № 2. Критерій - наявність функціональної основи заїкання.

У цю групу увійшли Катя К., Аня Д. Функціональна основа передбачає появу заїкання в результаті зовнішніх причин (стресових факторів), без органічних порушень, за симптоматикою невротичного типу, чий дефект нестабільний за характером прояву і залежить від зовнішніх факторів.

Для подолання хворобливої ​​фіксації даної групи дітей пропонується вводити в курс корекційної роботи функціональні тренування (з урахуванням їх інтересів, віку та стану мовлення). Функціональні тренування сприяють розвитку впевненості в своїй промові, закріплюють зразок правильної промови, досягнутий в кабінеті логопеда і поступово звільняють від нав'язливих думок.

Висновок по групі № 2: інтонаційна виразність непостійна і залежить від навколишнього оточення, яка істотно відбивається на стані мовця.

Група № 3. Критерій - наявність фактора несформованості сприйняття інтонації.

У цю групу потрапив Ваня К., який зазнав найбільших труднощів в самому сприйнятті і диференціації різних типів інтонації на слух. У Вані К. відзначається недорозвинення сприйняття інтонації, що досить часто зустрічається у дітей, що мають загальне недорозвинення мови. Це пояснюється спочатку скрутним і проблемним шляхом освоєння рідної мови.

Висновок по групі № 3: розвиток інтонаційної виразності має розпочатися з корекції сприйняття і розуміння самої ролі інтонації в мові.

Таким чином, загальні висновки за результатами діагностики інтонаційної виразності мовлення у дітей, які страждають заїканням, будуть наступні:

1. У всіх дітей незалежно від форми заїкання в тій чи іншій мірі порушені всі компоненти.

2. Результати дітей, що мають органічні порушення мовлення (загальне недорозвинення мови) гірше, ніж результати дітей з фонетичним або фонетико-фонематичним недорозвиненням. Більш того, їм було потрібно більше часу на розуміння інструкції до завдань,

3. Більшість дітей здатні самі почути свої помилки і виправити їх по ходу роботи після двох, максимум трьох повторів педагога.

4. Інтонація залежить від ступеня складності та новизни мовного матеріалу: дитина зосереджується виключно на самому моменті промовляння, інтонаційна мелодика при цьому втрачається.

РОЗДІЛ ІІІ. МЕТОДИКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ СФОРМОВАННОСТІ ІНТОНАЦІЙНОЇ СТОРОНИ МОВЛЕННЯ ЗАЇКУВАТИХ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

1   2   3   4   5   6   7

скачати

© Усі права захищені
написати до нас