Об'єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з: 1) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику чи кредитору, на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу чи орендарю;
2) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України;
3) ввезення товарів на митну територію України;
4) вивезення товарів за межі митної території України;
5) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
При цьому податкове законодавство містить перелік операцій, що не є об'єктом оподаткування (напр. передача майна у схов, в оренду, виплата зарплати, послуги зі страхування тощо), з метою уникнення помилок в сфері правозастосування. Їх вчинення жодним чином не впливає на справляння податку на додану вартість.
Базова ставка податку становить 20 % від бази оподаткування та додається до ціни товару чи послуги. Податкове законодавство передбачає також пільгові ставки. Так, пільгова ставка податку 0 % передбачена для операцій експорту, реекспорту, заправки морських та повітряних суден, що здійснюють рейси за межами території України тощо. За цими операціями податкові зобов’язання не виникають, проте платники, що їх здійснюють, можуть отримувати право на податковий кредит та бюджетне відшкодування.
За пільговою ставкою 7 % оподатковуються операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів лікарських засобів та медичних виробів тощо.
60. Правові засади та порядок відшкодування податку на додану вартість.
Сума податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні цієї суми вона підлягає сплаті до бюджету, при від’ємному – бюджетному відшкодуванню, чи зменшує податковий борг з податку на додану вартість, чи збільшує податковий кредит наступних періодів чи зараховується за заявою платника в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
Дані податкової декларації з податку на додану вартість, в тому числі обґрунтованість сум податкового кредиту та бюджетного відшкодування перевіряються в ході камеральної, а в деяких випадках – документальної позапланової виїзної перевірки, на протязі 30 календарних днів після закінчення граничного терміну подання декларації.
З 2015 року в Україні впроваджено систему електронного адміністрування податку на додану вартість. Система електронного адміністрування податку на додану вартість, що централізована на загальнодержавному рівні Державною податковою службою України, забезпечує автоматичний облік у розрізі платників податку: сум податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі та розрахунках коригування до них; сум податку, сплачених платниками при ввезенні товарів на митну територію України; сум поповнення та залишку коштів на рахунках у системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Електронний рахунок у системі електронного адміністрування – це рахунок, відкритий платнику податку в органі Казначейства, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку.
Для кожного платника податку органом Державній казначейській службі України відкривається один електронний рахунок. Кошти з електронного рахунку платника податку на додану вартість перераховуються Державній казначейській службі України в автоматичному режимі до бюджету на підставі реєстрів платників податку на додану вартість, який автоматично формується Державною податковою службою України та надсилається Державній казначейській службі України.
61. Оподаткування прибутку підприємств: платники, об’єкт оподаткування, ставки.
Правові засади оподаткування прибутку підприємств.
Податок на прибуток є головним загальнодержавним прямим податком з юридичних осіб.
Платники податку поділяються на резидентів та нерезидентів за ознакою місця реєстрації. Серед резидентів платниками є усі суб'єкти господарювання – юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.
Серед нерезидентів платниками є: юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України; постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські чи представницькі та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.
Об’єктом оподаткування є:
1) прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування, тобто збільшення або зменшення, фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на суму податкових різниць.
2) дохід за договорами страхування;
3) дохід чи прибуток нерезидента, що підлягає оподаткуванню з джерелом походження з України;
4) дохід операторів, отриманий від діяльності з випуску та проведення лотерей;
5) дохід операторів, отриманий від букмекерської діяльності, азартних ігор, у тому числі казино, крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю.
Базова ставка податку становить 18 %. Під час провадження страхової діяльності юридичних осіб – резидентів одночасно із базовою ставкою, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах: 3 % за договорами страхування від об'єкта оподаткування; 0 % за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення. Ставки 0, 4, 6, 12, 15 і 20 % застосовуються до доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України залежно від виду доходу.
Під час провадження букмекерської діяльності, діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор одночасно із базовою ставкою податку на прибуток, ставка податку на дохід встановлюється у розмірі: 10 % від доходу, отриманого від діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор з використанням гральних автоматів; 18 % від доходу, отриманого від букмекерської діяльності, азартних ігор, крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю.
62. Акцизний податок.
Акцизний податок — це непрямий податок на споживання підакцизних товарів (продукції), що включається до ціни таких товарів (продукції). Це непрямий податок, який сплачують виробники чи продавці, призначений для регулювання попиту на певні товари.
Статтею 215 Податкового кодексу України визначено наступний перелік підакцизних товарів:
спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;
тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
нафтопродукти, скраплений газ;
легкові автомобілі, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.
Об'єктами оподаткування є операції з:
1) реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів та продукції;
2) реалізації або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів та продукції з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами та продукцією до статутного капіталу; ввезення підакцизних товарів чи продукції на митну територію України та інші більш специфічні об’єкти оподаткування, тобто реалізація конфіскованих, безхазяйних підакцизних товарів, оптове постачання електроенергії тощо.
Слід також звернути увагу, що згідно зі ст. 230 Податкового кодексу України запроваджено акцизні склади. Акцизні склади утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходжень до бюджету акцизного податку. На акцизних складах постійно діють представники органу державної податкової служби за місцем розташування акцизного складу.
Для кожної категорії товарів встановлені свої одиниці виміру та ставки податку у відповідності до ст. 215 Податкового кодексу України.
Датою виникнення податкових зобов'язань є:
1) щодо підакцизних товарів, вироблених на митній території України, дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів;
2) при ввезенні підакцизних товарів та продукції на митну територію України – дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання контролюючим органом у визначених законодавством випадках;
3) щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – дата здійснення розрахункової операції;
4) щодо постачання електроенергії – дата підписання акту прийому-передачі електроенергії тощо
63. Податок на доходи фізичних осіб: платники, об’єкт оподаткування, ставки.
Податок на доходи фізичних осіб - загальнодержавний податок, що стягується з доходів фізичних осіб (громадян - резидентів) і нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження в Україні.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) містить окремий розділ (Розділ IV) під назвою «Податок на доходи фізичних осіб» (статті 162–179).
Платники податку
Платниками податку на доходи фізичних осіб є:
фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
податковий агент (стаття 162 ПКУ України).
Об'єкт оподаткування
Об'єктом оподаткування резидента є:
загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Об'єктом оподаткування нерезидента є:
загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;
доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) (стаття 163 ПКУ України).
Ставки податку
Ставка податку на доходи фізичних осіб становить:
♦ 18 % - доходи, нараховані (виплачені, надані) (за виключенням деяких випадків) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; перевищення суми пенсії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), щомісячного довічного грошового утримання, які отримуються платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом; пасивний дохід;
♦ 9 % - доходи у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток;
♦ 5 % - доходи у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування);
♦ 0% - вартість власності, що успадковується членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.
64. Пільги, передбачені Податковим кодексом при оподаткуванні доходів фізичних осіб.
Податкова пільга – передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності визначених підстав.
Податкова пільга надається шляхом:
а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;
б) зменшення податкового зобов'язання після нарахування податку та збору;
в) встановлення зниженої ставки податку та збору;
г) звільнення від сплати податку та збору.
65. Спрощена система оподаткування за чинним законодавством.
Спрощена система оподаткування — спеціальний податковий режим, запроваджений для зниження податкового навантаження та стимулювання малого підприємництва в Україні. Була запроваджена Указом Президента №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва». З 1999 може застосовуватися підприємцями. Практично без змін проіснувала до 2011, коли було переглянуто порядок обов’язкових податкових відрахувань. Наступні істотні зміни набули чинності 1 січня 2015 року.
Спрощена система оподаткування значно легша з точки зору ведення бухгалтерського обліку, хоча має низку обмежень. Так, існує список дозволених для цієї системи оподаткування видів діяльності. Окрім цього існують обмеження припустимого об’єму доходу та кількості найманих робітників. Не дивлячись на це, спрощена система оподаткування добре підходить для малого бізнесу, що і забезпечує її популярність.
Групи
Спрощена система оподаткування може застосовуватися як підприємцями, так і юридичними особами. При цьому всі суб’єкти підприємницької діяльності в рамках спрощеної системи оподаткування розділені на 4 групи:
| | 1 група | 2 група | 3 група | 4 група |
| | для фіз. осіб | для фіз. осіб | для фіз. осіб та підприємств | для сільськогосподарських товаровиробників |
| Ставка ЄП | до 10% від прожиткового мінімуму | до 20% від мінімальної ЗП | 5% з доходу | передбачена п. 293.9 ст. 293 ПК |
| Ставка ЄП для платників ПДВ | — | — | 3% з доходу | передбачена п. 293.9 ст. 293 ПК |
| Обсяг доходу | < 1 млн. грн в рік | < 5 млн. грн в рік | < 7 млн. грн в рік | 75% і більше складає частка сільськогосподарського товаровиробництва |
| Наймані працівники | — | < 10 | не обмежено | не обмежено |
| Податковий період | 1 рік | 1 рік | 1 квартал | 1 рік |
| Види діяльності | «роздрібний продаж» та «побутові послуги населенню» | «послуги», «виробництво/продаж товарів», «ресторанне господарство» * | будь-які види діяльності, дозволені на спрощеній системі | |
Податки
Спрощена система оподаткування передбачає тільки один вид податку: єдиний податок, який сплачується до місцевого бюджету. Незалежно від цього підприємці сплачують єдиний соціальний внесок, що зараховується на рахунки органів Міндоходів.
Облік
Для платників податку 1 та 2 груп, а також для підприємців 3 групи, які не зареєстровані платниками ПДВ, передбачено ведення книги доходів (але не витрат) за результатами робочого дня.
Для підприємців 3 групи — платників ПДВ — передбачено облік доходів та витрат у порядку, затвердженому Мінфіном.
Для підприємств 3 групи передбачено спрощений облік за методикою, затвердженою Мінфіном.
1 ... 6 7 8 9 10 11 12 13 14