1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14
Ім'я файлу: іспит фінансове.docx
Розширення: docx
Розмір: 516кб.
Дата: 13.07.2021
скачати

53. Податкове право та податкові правовідносини
Податкове право — складний фінансово-правовий інститут, який регулює владні відносини по встановленню, введенню та справлянню  податків та зборів, а також відносини, що виникають в процесі здійснення податкового контролю, оскарження актів податкових органів, дій (бездіяльності) їх посадових осіб та притягнення до відповідальності за здійснення податкового правопорушення.
Податкові правовідносин — організаційно-майнові суспільні відносини, які складаються між державою/територіальною громадою та платниками податків й іншими особами з приводу встановлення, введення і справляння в дохід держави (територіальної громади) податкових платежів, здійснення податкового контролю та притягнення до відповідальності за вчинення податкового правопорушення.
Податковим правовідносинам притаманні всі особливості фінансових правовідносин, але разом з тим, вони мають власні специфічні риси.

1) У податкових правовідносинах органічно поєднуються аспект владності та майнового характеру.

2) Вся існуюча система податкових правовідносин існує заради встановлення і справляння податків та зборів.

3) характерною ознакою податкових правовідносин, як різновиду фінансових, є те, що вони виникають у процесі фінансової діяльності держави.
Виникнення податкових правовідносин пов’язано з діяльністю органів державної влади і місцевого самоврядування щодо справляння до бюджетів податків і інших обов’язкових платежів, перелік яких визначений податковою системою.

У податкових правовідносинах, так само як і в інших публічних правовідносинах, не буває рівності сторін внаслідок того, що однією із сторін виступає орган держави, наділений владними повноваженнями.

Владна сторона податкових правовідносин представлена контролюючими органами. За кожним податком встановлюється перелік осіб, які є платниками того чи іншого податку. Безпосередньо у відносини з платниками податків щодо справляння податків вступають контролюючі органи, і, як слід, в податкових правовідносинах коло їх суб’єктів точно встановлено в законодавстві.

54. Податки у системі обов’язкових платежів, їх особливості та функції.

Податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку.

Ознаки податків:

1) податок встановлюється законом (ст. 92 Конституції України);

2) має загальнообов’язковий характер (ст. 67 Конституції України);

3) податок зараховується лише до бюджету;

4) в результаті оподаткування відбувається відчуження частини матеріальних благ платника податку;

5) має нецільовий характер;

6) має безповоротний характер;

7) безеквівалентний або індивідуальна безоплатний характер;

8) справляється лише у грошовій формі;

9) має публічний характер.

Основні функції податку:

Фіскальна (від лат. fiscus — державна казна), найважливіша. Відповідно до цієї функції податки виконують своє основне призначення - поповнення дохідної частини бюджету, доходів держави для задоволення потреб суспільства.

Регулююча, пов’язана з регулюванням як виробництва, так і споживання (наприклад, непрямі податки). При цьому регулюючий механізм існує об’єктивно, і вплив на платників податків здійснюється незалежно від волі держави. податкове регулювання — складний механізм, що враховує не тільки податковий тиск, а й перспективи того чи іншого виду діяльності, рівні прибутковості і т. ін.

Контрольна, що реалізується у процесі оподаткування при регламентації державою фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій, одержанні доходів громадянами, використанні ними майна. За допомогою цієї функції оцінюють раціональність, збалансованість податкової системи, кожного податку, перевіряють, наскільки податки відповідають реалізації мети в умовах, що склалися.

Додаткові функції податку:

Розподільна,відображенням фіскальної: її завдання - наповнити скарбницю, щоб потім розподілити отримані кошти. Але на стадії розподілу ця функція дуже тісно переплітається з регулюючою, і в одній дії можуть виявлятися обидві ці функції. Наприклад, непрямі податки, регулюючи споживання, створюють основи для перерозподілу коштів одних платників на користь інших (акцизи на делікатесні види продуктів). Це дає підставу говорити про існування первинного і вторинного розподілу (перерозподілу) за допомогою податків.

Стимулююча (дестимулююча), що створює орієнтири розвитку чи згортання виробництва, діяльності. Як і регулююча, вона може бути пов’язана із застосуванням механізму пільг, зміною об’єкта оподаткування, зменшенням оподатковуваної бази. Іноді цю функцію розглядають як підвид регулюючої.

Накопичувальна, що є своєрідним узагальненням усіх попередніх функцій. Вона має тимчасовий характер, виступає етапною, що забезпечує наповнення бюджету на певний період. Кінцева мета оподаткування - сформувати не тільки бюджет, а й створити мету, інтереси в розподілі цих та інших коштів платників, тобто створити умови для нагромадження як юридичними, так і фізичними особами. У цьому разі йдеться про активне нагромадження, що виражається у збільшенні потужностей, розвитку виробництва і т. ін. Здійснити це можна за допомогою диференціації чи зниження майнових податків, надання пільг за цільового використання коштів. Ця функція дуже тісно пов’язана зі стимулюючою, але є більш глобальною й узагальнюючою. Якщо стимулююча функція пов’язана з процесом, діяльністю платників, то накопичувальна орієнтована на кінцевий результат, визначає мету діяльності і має більш статичний характер.

55. Податкова система: поняття, склад та принципи побудови.

Податкова система — це сукупність податків, зборів, інших обов'язкових платежів і внесків до бюджету і державних цільових фондів, які діють у встановленому законом порядку.

Податкову систему України можна представити у вигляді трьох основних підсистем:

  • підсистема оподаткування юридичних осіб

  • підсистема оподаткування фізичних осіб

  • збори в державні цільові фонди

  • сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.

Принципами побудови системи оподаткування є:

1) стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції;

2) стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності - введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва;

3) обов'язковість - впровадження норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства;

4) рівнозначність і пропорційність - справляння податків з юридичних осіб здійснюється у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення сплати рівних податків і зборів (обов'язкових платежів) на рівні прибутки і пропорційно більших податків і зборів (обов'язкових платежів) - на більші доходи;

5) рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

6) соціальна справедливість - забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно обгрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі та надвисокі доходи;

7) стабільність - забезпечення незмінності податків і зборів (обов'язкових платежів) і їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;

8) економічна обгрунтованість - встановлення податків і зборів (обов'язкових платежів) на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами;

9) рівномірність сплати - встановлення строків сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат.
56. Юридичний склад податку.

1. платники податку;

2. об'єкт оподаткування;

3. база оподаткування;

4. ставка податку;

5. порядок обчислення податку;

6. податковий період;

7. строк та порядок сплати податку;

8. строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку. 

Суб’єктами, або платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з Податковим кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з Податковим кодексом. 

Об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об'єкта оподаткування.

База оподаткування – це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов'язання.

Ставкою податку визнається розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування. 

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

57. Права та обов’язки платників податків.

Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів

Стаття 16. Обов'язки платника податків

16.1.1. стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України;

16.1.2. вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;

16.1.3. подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

16.1.4. сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи;

16.1.5. подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання;

16.1.6. подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання 

Платник податків має право:

1. безоплатно отримувати у контролюючих органах, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів,права та обов'язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю;

2. представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника;

3. обирати самостійно, якщо інше не встановлено цим Кодексом, метод ведення обліку доходів і витрат;

4. користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому цим Кодексом;

5. одержувати відстрочення, розстрочення сплати податків або податковий кредит в порядку і на умовах, встановлених цим Кодексом;

6. бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом;

7. оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами податкові консультації;

8. вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків.

58. Види обов’язкових платежів за законодавством України.
Виокремлюють декілька критеріїв класифікації податків.

Зважаючи на те, що Україна за формою устрою є унітарною державою, спричиняє дворівневу систему оподаткування.

Таким чином, за територіальною ознакою податки поділяються на:

а) загальнодержавні

б) місцеві.

Перелік загальнодержавних податків та зборів передбачено ст. 9 Податкового кодексу України, а саме: податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість, акцизний податок, екологічний податок, рентна плата, мито.

До місцевих зборів належать: збір за місця для паркування транспортних засобів та туристичний збір. Місцеві ради обов’язково установлюють єдиний податок та податок на майно в частині транспортного податку та плати за землю, крім земельного податку за лісові землі.

В залежності від каналу надходження податки поділяються на:

1) державні – податки, які зараховуються лише до Державного бюджету України;

2) місцеві – податки, які повністю зараховуються до місцевих бюджетів;

3) пропорційні – податки, які розподіляються між Державним бюджетом України та місцевими бюджетами за відповідною пропорцією.

В залежності від методу справляння податки поділяються на прямі та непрямі. Прямі податки справляються безпосередньо з доходу (прибутку) або майна платника, наприклад, податок на доходи фізичних осіб, податок із прибутку юридичних осіб, плата (податок) на землю тощо. Непрямі податки,об’єктом оподаткування яких є операції, митна вартість, обороти, вони включаються до ціни товару на етапі його реалізації. До непрямих податків належать податок на додану вартість та акцизний податок. Основним критерієм розмежування є те, що в прямих податках юридичний та фактичний платники це одна особа, в непрямих податках – це різні особи. В свою чергу під юридичним платником необхідно розуміти суб’єкта, обов’язком якого є сплата податку (виробник), під фактичним – суб’єкт, який фактично сплачує суму податку (споживач).

У залежності від об’єкта оподаткування виокремлюють:

1) майнові податки (плата за землю, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки);

2) податки з доходу (прибутку) – податок на доходи фізичних осіб, податок на прибуток; податки на операції (податок на додану вартість, акцизний податок).

Залежно від платника податки можливо класифікувати на:

1) податки з юридичних осіб,

2) податки з фізичних осіб,

3) змішані, тобто податки, платниками яких можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

Залежно від джерела фінансування податки поділяються на:

1) податки, що фінансуються за рахунок вільних коштів платника податків

2) податки, що включаються до вартості;

3) податки, що фінансуються за рахунок об’єкту оподаткування.
59. Правове регулювання податку на додану вартість: платники, об’єкт оподаткування, ставки.

Правова природа податку на додану вартість.

Система платників податку на додану вартість доволі складна.

Всіх платників податку на додану вартість можна умовно поділити на «загальних» та «спеціальних».

При цьому «загальні» платники податку на додану вартість в свою чергу складаються з трьох груп:

1) будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку, тобто добровільно зареєстровані суб’єкти;

2) суб’єкти господарювання, що підлягають обов’язковій реєстрації – у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів чи послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована чи сплачена такій особі протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 1 млн. гривень;

3) будь-які особи, що ввозять товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню.
До спеціальних (більш вузьких груп) платників належать:

1) особи, що ведуть облік результатів діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи;

2) управителі майна, які ведуть окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном;

3) особи, що проводять операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави;

4) особи, що уповноважені вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

5) інвестори (оператори), які ведуть окремий податковий облік, пов'язаний з виконанням угод про розподіл продукції.

1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14

скачати

© Усі права захищені
написати до нас