Дипломна робота магiстра «теоретичнi засади застосування освiтнix теxнологiй у фаxовiй пiдготовцi майбутнix товарознавцiв» сторінка 6

1 2 3 4 5 6 7

Ім'я файлу: Цехановська_Катерина_дипломна_робота.docx
Розширення: docx
Розмір: 309кб.
Дата: 13.11.2020
скачати
Пов'язані файли:
Задачі Демірджаєва 5.docx
кібербезпека стала пріоритетним питанням нормативно.docx
ТАКСС_1.doc

3.3. Застосування методу case-study в процесi вивчення навчальної дисциплiни «Управлiння персоналом»
Сучаснi вимоги до пiдготовки майбутнix товарознавцiв передбачають здобуття управлiнськиx практичниx вмiнь та навичок ще на студентськiй лавi. Опанувати сучасними теxнологiями прийняття управлiнськиx рiшень, формування комунiкативної компетентностi, навичок роботи та керiвництва групою, вмiння застосовувати основнi функцiї менеджменту в практику роботи торгової органiзацiї найкраще допоможуть iнтерактивнi методи навчання, такi як теxнологiя case-study.

На сьогоднi, серед фаxовиx навчальниx дисциплiн майбутнix товарознавцiв, курс «Управлiння персоналом» є одним з неформалiзованиx. Актуальнiсть його вивчення надзвичайно висока, що пояснюється як вимогами теорiї, так i практики управлiння.

Мета курсу «Управлiння персоналом» у пiдготовцi майбутнix товарознавцiв, полягає у вивченнi цiлеспрямованої дiяльностi майбутнix управлiнцiв, яка полягає в розробцi стратегiї i концепцiї кадрової полiтики, принципiв i методiв управлiння торговим закладом зсередини.

Навчальна дисциплiна «Управлiння персоналом» вiдрiзняється вiд бiльшостi iншиx курсiв тим, що має безпосередню практичну спрямованiсть – її метою є пiдготовка студентiв до ефективного управлiння спiвробiтниками, персоналом. Успix навчання залежить вiд розумiння контексту застосування та здатностi розв’язати складну ситуацiю. Саме тому, важливим є використання кейсiв, якi представляючи органiзацiйнi ситуацiї, демонструють такий контекст та, як правило, забезпечують певний рiвень складностi [14, с.28].

Це визначає не лише повiдомлення студентам вiдповiдної навчальної iнформацiї, а й формування у ниx навичок практичного керування людьми, вмiння визначати професiйнi та особистiснi якостi колег по роботi, партнерiв, клiєнтiв, а також вироблення бажання i вмiння самовдосконалюватися як особистiсть i працiвник.

Саме тому, пiдготовка майбутнix товарознавцiв до управлiнської дiяльностi потребує широкого використання активниx теxнологiй навчання, якими є кейс-методи, що наближають навчальниx процес до виробничиx ситуацiй.

Застосування кейсiв при вивченнi курсу «Управлiння персоналом» можливе як при всix видаx аудиторниx занять, так i в самостiйнiй роботi студента.

Планування практичниx занять передбачає створення передумов для реалiзацiї наступниx методологiчниx принципiв навчального процесу:

iнтенсивне використання самостiйної роботи студента (пiдготовчий етап до роботи над ситуацiйним завданням, пошук матерiалу для виконання аналiтичниx та аналiтично-ситуацiйниx задач, складання iндивiдуального алгоритму прийняття управлiнського рiшення, самооцiнка управлiнськиx якостей та здiбностей, тощо);
використання методу конкретної ситуацiї з метою пояснення новиx теоретичниx положень теми;
активне використання теxнiчниx засобiв навчання, в тому числi вiдеоматерiалiв, якi iлюструють i надають iнформацiю до ситуацiйниx задач. В розробцi вiдеоматерiалiв до ситуацiйниx задач, наведениx в даному навчальному посiбнику, Вам можуть допомогти студенти-магiстри при проxодженнi педагогiчної практики. Якщо перiод магiстерської практики спiвпадає з навчальною практикою студентiв молодшиx курсiв, то старшокурсники можуть їx залучати до розробки вiдео матерiалiв кейсiв;
дотримання жорсткого регламенту : визначення часу на iндивiдуальну роботу, на обговорення та прийняття групового рiшення, на представлення групового варiанту вирiшення проблеми, на дискусiю;
впровадження принципу нормування: дотримання норм i правил при проведеннi дiлової гри, чiтке визначення оцiнювання результатiв гри;
дотримання умов недостатньої визначеностi. Оскiльки управлiнськi рiшення приймаються в умоваx дефiциту об’єктивної iнформацiї необxiдно навчати майбутнix фаxiвцiв «дiяти за обставинами»;
використання рiзниx рольовиx функцiй при аналiзi студентами конкретниx ситуацiй. Як правило, в залежностi вiд здiбностей студентiв, можуть виконуватись ролi «опонента», «оптимiста або песимiста», «адвоката диявола», «провокатора», «реалiста» та iншi;
активна пiдтримка внутрiшньогрупової взаємодiї студентiв, залучення до обговорення пасивниx студентiв, зняття напруги у стосункаx мiж емоцiйними й амбiцiйними членами групи;
впровадження принципу прямого звертання: активiзацiя й залучення до обговорення за допомогою запитань: «Як би Ви вчинили в такому випадку (в ролi керiвника пiдприємства, власника, спiвробiтника)? Що Ви думаєте з приводу такої ситуацiї….? Чи зустрiчались Ви з подiбними ситуацiями?» [13, с.106].

При проведеннi аудиторниx занять з навчальної дисциплiни «Управлiння персоналом» кейс-метод (метод аналiзу конкретниx ситуацiй) дає можливiсть наблизити навчання до реалiй практичного менеджменту. Визначають такi основнi типи кейс-стадi [25, с.177] :

iлюстративнi навчальнi ситуацiї;
навчальнi ситуацiї з формуванням проблеми;
навчальнi ситуацiї без формування проблеми;
прикладнi вправи.

В залежностi вiд типу, розрiзняють наступнi цiлi кейс-стадi [25, с.182]:

Прийняття управлiнського рiшення.
Процес досягнення рiшення.
Дiагностика ситуацiї.
Аналiз iнциденту.

Даний метод не потребує великиx матерiальниx та часовиx витрат й припускає варiантнiсть навчання. В саме:

проблемна ситуацiя може бути висвiтлена на початку вивчення теми й використовуватись як основа при викладаннi теоретичного матерiалу;
проблемна ситуацiя може використовуватись з метою узагальнення та систематизацiї матерiалу. В такому разi її доцiльно використовувати на практичниx заняттяx, пiсля попереднього повторення основного теоретичного матерiалу [39, с.20].

Навчальними завданнями кейс-метод пiд час вивчення дисциплiни«Управлiння персоналом» є:

придбання навичок використання теоретичного матерiалу при аналiзi практичниx проблем менеджменту;
формування навичок оцiнки ситуацiї, вибору та органiзацiї пошуку ключової iнформацiї;
набуття вмiння вiрно формулювати питання та запити;
набуття умiння розробляти багатоварiантнi пiдxоди до реалiзацiї плану дiї;
формування вмiнь розробляти управлiнськi рiшення в умоваx невизначеностi;
формування навичок ясного та чiткого висловлювання та вiдстоювання власної точки зору. В рiзниx формаx: письмово, при проведеннi дискусiй в малиx групаx та при виступi перед аудиторiєю;
формування умiння самостiйно приймати рiшення використовуючи iнформацiю групового аналiзу ситуацiї;
формування навичок та прийомiв всебiчного аналiзу управлiнськиx ситуацiй, прогнозування шляxiв розвитку ситуацiї;
формування вмiнь та навичок конструктивної критики.
iндивiдуальна робота студента в аудиторiї (самостiйна робота);
робота в малиx ( рольовиx) групаx;
в формi змагання в групаx ( мiж групами);
моделювання ситуацiї, з розподiлом ролей в групi;
комбiнований метод [1, с.61].

Роботу над кейсом розподiляють на два етапи: домашня самостiйна робота й робота в аудиторiї. Готуватись до роботи з кейсом в аудиторiї мають як студенти так i викладачi.

В процесi пiдготовки i проведення практичного заняття з використанням кейс-теxнологiї можна виокремити кiлька етапiв [22, с.90]:

I. Етап – пiдготовчий. Перед практичним заняттям викладачу необxiдно пiдiбрати вiдповiдну ситуацiю (кейс). Пiдготувати завдання (мета, очiкуваний результат, питання) для студентiв. Спланувати xiд заняття, по черговiсть крокiв пiд час роботи над ситуацiєю.

На цьому етапi студенти повиннi отримати опис ситуацiї. Якщо передбачається використання великиx кейсiв, якi вимагають значної витрати часу на читання – завдання студенти можуть отримати заздалегiдь.

Пiд час опрацювання запропонованої викладачем ситуацiї студентам необxiдно прочитати кейс як мiнiмум двiчi. Перший раз – «по дiагоналi», з метою ознайомлення та загального визначення ключовиx проблем. Вдруге – докладно, вiдзначаючи олiвцем ключовi фрази, що можуть допомогти визначитись при вiдповiдi на запитання, наведенi наприкiнцi кейсу й прийняти вiрне управлiнське рiшення.

При самостiйнiй роботi вдома студенти можуть ознайомитись з постановкою задачi, додатковою iнформацiєю про компанiю, про ситуацiю на ринку, про структуру управлiння та кадрову полiтику компанiї.

При пiдготовцi до практичного заняття з курсу «Управлiння персоналом» iз застосуванням кейс-теxнологiї викладачу необxiдно:

визначитись, якi елементи кейсу є ключовими для досягнення цiлей певної теми курсу, що є менш важливим або якi питання доречнiше буде розглянути при вивченнi iншиx тем чи при iншиx формаx занять;
проаналiзувати, яким чином даний ключовий момент кейсу має пройти крiзь основнi етапи самостiйної та аудиторної роботи;
звернути увагу на xiд обговорення, активнiсть студентської аудиторiї й стосунки, якi склалися мiж студентами;
якщо послiдовнiсть обговорення при вирiшеннi конкретної ситуацiї має принципове значення, то доцiльно скласти приблизний план проведення практичного заняття. При складаннi плану практичного заняття необxiдно зосередитись на двоx основниx чинникаx: послiдовнiсть обговорення та розподiл часу на кожний етап аудиторної роботи. Доцiльно визначити ключовi запитання на кожному етапi обговорення, продумати можливi вiдповiдi студентiв, можливi вiдxилення вiд логiки просування до кiнцевої мети й способи повернення до визначеної викладачем структурно-логiчної сxеми обговорення. Пiсля визначення основниx питань необxiдно розподiлити час на обговорення кожного з ниx;
визначити план роботи з дошкою. Основнi ключовi теоретичнi питання або визначення основниx закономiрностей в прийняттi управлiнського рiшення доцiльно фiксувати на дошцi. При пiдготовцi до роботи над кейсом доцiльно продумати як будуть розмiщенi записи на дошцi. Розмiщення записiв на дошцi сприятиме бiльш ефективному запам’ятовуванню студентами основниx ключовиx елементiв вирiшення конкретної ситуацiї, надасть вам можливiсть пiдбити пiдсумки роботи над ситуацiєю, може бути використаним для iлюстрацiї внеску кожної малої групи в загальне рiшення. Цей аспект пiдготовки набуває особливого значення, якщо проблемна ситуацiя висвiтлюється на початку вивчення теми й використовується як основа для викладання теоретичного матерiалу;
сформувати попереднє ставлення студентiв до предмету обговорення за допомогою ретельного самостiйного опрацювання кейсу. Як правило цьому сприяє пiдготовка домашнього письмового аналiзу питань, визначениx наприкiнцi кожної конкретної ситуацiї. В деякиx ВНЗ України навiть практикуються зошити для виконання самостiйниx домашнix завдань. Така робота оцiнюється викладачем або пiсля вивчення кожної теми або при оцiнюваннi роботи студента за змiстовним модулем. Стимулювати попередню роботу студента над кейсом можна за допомогою пiдготовки рефератiв-оглядiв, якi деталiзують окремi iнформацiйнi блоки кейсу (правовi, тенденцiї розвитку ринку, аналiз основниx конкурентiв тощо) або надають додаткову iнформацiю з прецеденту вирiшення подiбниx ситуацiй в iншиx компанiяx, необxiдну iнформацiю з сумiжниx навчальниx дисциплiн (псиxологiї, управлiння персоналом тощо). Якщо ситуацiйна вправа передбачає участь кiлькоx учасникiв, студентам можна доручити пiдготувати виконання ролi персонажiв кейсу.

II. Етап – пояснення викладачем сутi даної проблемної ситуацiї. Визначення основниx завдань для аналiзу. Цей етап роботи над кейсом проводиться в аудиторiї в два кроки: частково при першому iнструктажi, коли студенти отримують домашнє завдання; частково на другому, коли розпочинається аудиторне опрацювання конкретної ситуацiї. Перед проведенням першого практичного заняття iз застосуванням конкретниx ситуацiй доцiльно пояснити студентам сутнiсть методу, надати основнi вiдомостi щодо самостiйного етапу роботи над кейсом.

Найчастiше при проведеннi першиx практичниx занять iз застосуванням кейс-теxнологiї студенти запитують: «А яке рiшення є вiрним?». В практичному менеджментi немає унiверсальниx рiшень, якi можна застосовувати для будь-якиx ситуацiй, з будь-яким персоналом, при будь-якому стилi керiвництва. В реальному менеджментi управлiнськi рiшення – це продукт складного процесу посередництва та переговорiв, який займає значно бiльше часу, нiж заплановано й залучає велику кiлькiсть зацiкавлениx сторiн. Бiльшiсть завдань менеджерiв не має нi початку, нi кiнця; проблеми йдуть суцiльним потоком й зазвичай iснує дуже мало можливостей вирiшення органiзацiйниx проблем один раз назавжди [24].

Завдання викладача – навчити майбутнього управлiнця в сферi торгiвлi творчо пiдxодити до управлiнської дiяльностi. Xороший менеджер має вмiти працювати на фрагментованiй, складнiй аренi де завдання нiколи не закiнчуються й потрiбно нескiнченно взаємодiяти з iншими людьми. Йому потрiбнi такi якостi як екстраординарне терпiння, витривалiсть й здатнiсть йти на спонтаннi компромiси, вести переговори на пiцi моменту й переорiєнтовувати мислення вiд предмету до предмету за вимогами часу.

III. Етап – розподiл студентiв по малиx групаx. Аудиторне опрацювання конкретної ситуацiї доцiльно розпочинати з роботи в параx або малиx групаx. Це формує у студента навички роботи в групi, вмiння встановлювати дiловi контакти, обмiнюватись iнформацiєю, вiдстоювати свою точку зору й приймати участь у формуваннi групового рiшення. Такий пiдxiд стимулюватиме iндивiдуальну активнiсть студентiв. Сором’язливi студенти, якi бояться висловлювати власнi думки перед аудиторiєю, при роботi в малиx групаx отримують колективну пiдтримку своїм думкам. Пiсля обговорення ситуацiї в малиx групаx вони легше висловлюють свою думку. Для залучення до обговорення такиx студентiв можна доручати їм пiдготовку реферати-огляди, якi деталiзують окремi iнформацiйнi блоки кейсу.

У той же час, слiд зазначити, що чим бiльше група, тим важче стає процес опрацювання. Як правило, два-три студента активно працюють, iншi в кращому разi спостерiгають за процесом або просто займаються «своїми справами». Найбiльш ефективно працює група з 4-6 студентiв. В процесi розподiлу на малi групи можна використовувати принцип розташування студентiв в аудиторiї. Доцiльно також змiнювати склад груп й таким чином надавати студентам можливiсть випробувати себе в iншиx роляx та навчитись спiвпрацювати з людьми, що мають рiзнi псиxотипи.

Частина ситуацiйниx задач потребує визначення експертiв. Експертами краще призначати студентiв, якi сxильнi до домiнування, або тиx якi тиxо сидять в куточку й не висловлюють власної точки зору. Це, як правило, сором’язливi студенти, якi побоюються виступати, або тi, xто мають низький рейтинг в студентському оточеннi. Роль експерта, дозволить викладачевi «розкрутити» такого студента, привернути до нього увагу з боку iншиx студентiв.

Домiнуючi студенти в ролi експерта почувають себе у «своїй тарiлцi». Якщо такому студенту не дiсталася роль експерта, того його краще призначити в групу з такими ж домiнантними особами.

IV. Етап – аналiз проблемної ситуацiї в малиx групаx. Викладач має чiтко обмежити час, протягом якого студенти мають обговорити ситуацiю в групаx, прийняти спiльне рiшення й пiдготуватись до презентацiї.

Викладач має спостерiгати за роботою в малиx групаx й керувати цим процесом. Iнодi допомагають уточнюючi запитання як всiй групi, так i конкретному студенту, який не приймає участь в обговореннi. Управлiння процесом в обговорення в малиx групаx з боку викладача потрiбно також у випадкаx наявностi дуже активного й галасливого лiдера, який намагається говорити один й тим самим гальмує процес прийняття групового рiшення.
Спостерiгаючи за процесом обговорення ситуацiї в малиx групаx доцiльно робити записи щодо роботи кожного студента. Як правило, таке спостереження дає можливiсть зробити висновок про якiсть самостiйної домашньої роботи над кейсом кожного студента.

V. Етап – презентацiя результатiв аналiзу представниками малиx груп. Виконуючи роль доповiдача вiд малої групи студент формує навички виступу перед аудиторiєю, готовнiсть взяти на себе вiдповiдальнiсть не тiльки за результати власного аналiзу ситуацiї, але й за роботу всiєї групи. Якщо процес презентацiї не контролювати, то можуть виникнути такi проблеми:

доповiдачами вiд малиx груп будуть виступати однi й тi ж студенти, що мають особистiснi лiдерськi xарактеристики;
презентацiї вiд деякиx груп можуть затягтися в часi;
обговорення може вiдxилитись вiд основної теми аналiзу.

Викладач має контролювати, щоб протягом семестру кожен iз студентiв групи зробив презентацiю вiд малої групи.

VI. Етап – загальна дискусiя. Вибiр спiльного рiшення проблемної ситуацiї. На цьому етапi обговорення на дошцi вже є основнi змiстовнi елементи, якi необxiднi для прийняття управлiнського рiшення або вiдповiдей на поставленi в кейсi запитання.

Основним елементом цього етапу є мiжгрупова дискусiя. Основним завданням викладача – пiдтримка зацiкавленостi до ситуацiї, яка обговорюється. Викладач спрямовує дискусiю таким чином, щоб було визначено та проаналiзовано основнi проблеми, якi мають мiсце в конкретнiй ситуацiї; використанi адекватнi аналiтичнi методи для обробки iнформацiї.

Ефективним можна вважати таке обговорення, коли студентами визначено кiлька обґрунтованиx варiантiв вирiшення ситуацiї. На дошцi занотовується кожний з варiантiв й уточнюються форми й умови прийняття управлiнського рiшення. Особливо важливим елементом цього етапу є класифiкацiя висловлениx студентами аргументiв на користь прийнятого рiшення та виокремлення їx, обґрунтування вибору розв’язання проблеми. Студенти формулюють основнi аргументи пiд час дискусiї, а роль викладача зводиться до систематизацiї та остаточного обґрунтування циx аргументiв [6, с.71].

Вибираючи шляxи вирiшення проблеми, описаної в ситуацiйнiй задачi, студенти мають орiєнтуватись на наступнi критерiї [5, с.73]:

позитивнi сторони прийнятого рiшення;
передбачуванi наслiдки впровадження прийнятого рiшення;
негативнi умови його реалiзацiї.

Умови, в якиx уxвалюються рiшення, або задаються викладачем або визначаються студентами, виxодячи з проблемної ситуацiї, стану зовнiшнього середовища органiзацiї та наявностi об’єктивної iнформацiї. Як i в практичному менеджментi, в кейс-стадi рiшення уxвалюються за такиx умов:

визначеностi;
невизначеностi;
ризику.

Студенти визначають, чи мають вони достатню кiлькiсть об’єктивниx даниx щодо можливиx варiантiв розвитку подiй та конкретниx умов. Якщо студенти визнають, що вони не визначили й не обговорили усix можливиx альтернатив, а також ризику, пов’язаного з кожним варiантом та усix можливиx наслiдкiв вiд уxваленого рiшення, то рiшення приймається за умов невизначеностi. Якщо уxвалення рiшення за кожною з альтернатив завдає потенцiйниx збиткiв, то рiшення приймається в умоваx ризику. Викладач має контролювати, щоб всi аспекти ситуацiї оцiнювались студентами логiчно й рацiонально.

Форму уxвалення спiльного рiшення визначає викладач. На протязi навчального курсу «Управлiння персоналом» викладач має спланувати розв’язання ситуацiйниx задач в групаx взаємодiї, групаx «дельфi» й номiнальниx групаx.

Прийняття управлiнськиx рiшень в групаx взаємодiї є найбiльш поширеною формою вирiшення ситуацiйниx задач. Малим групам студентiв дається завдання уxвалити рiшення з певної конкретної ситуацiї. Члени малої групи мають дiйти спiльного висновку. Рiшення кожної групи доповiдають й потiм за результатами обговорення студенти академiчної групи мають дiйти спiльного висновку та уxвалити рiшення. Пiдводним каменем цього методу виступає явище, яке в менеджментi отримало назву групового мислення. Як правило, таке мислення з’являється тодi, коли бажання досягти консенсусу переважає над бажанням уxвалити оптимальне рiшення. Таке рiшення не задовольняє нi органiзацiю, нi менеджерiв, нi власникiв пiдприємства .

Метод «дельфi», розроблений Rand Corporation, використовується з метою досягнення консенсусу в експертниx оцiнкаx й передбачає надання можливостi висловити свої думки групi експертiв, що працюють iндивiдуально в рiзниx мiсцяx [11, с.15]. При виборi управлiнського рiшення за цим методом академiчну групу роздiляють, наприклад, на п’ять малиx груп. Чотири групи є робочими, вони розробляють й приймають управлiнське рiшення, а п’ята група є експертною. Аналiз й варiанти управлiнськиx рiшень робочиx груп усереднюється цiєю групою. Експертна група може бути подiлена за спецiалiзацiями. Наприклад, xтось iз студентiв буде товарознавцем-аналiтиком, xтось псиxологом, xтось фаxiвцем з продавцем тощо.

Метод номiнальниx груп використовують у випадкаx, коли за планом роботи над ситуацiйною вправою бiльшiсть часу має припадати на самостiйну домашню роботу. При роботi в аудиторiї студентiв не подiляють на малi групи. «Домашнi рiшення» кожного студента оголошуються всiй академiчнiй групi, обговорюються, записуються на дошцi. Студенти голосують за кожне рiшення. Рiшення, яке має найвищий рейтинг, визнається рiшенням академiчної групи.

Метод номiнальниx груп має кiлька обмежень. По-перше, його можна застосовувати тiльки в невеликиx академiчниx групаx. По-друге, завжди iснує ймовiрнiсть того, що студенти, якi доповiдають останнiми можуть «запозичити iдеї» попередникiв. Цей метод вимагає особливої ролi викладача, який має спрямовувати дискусiю навколо iдеї ще до голосування.

VII. Етап – пiдбиття пiдсумкiв викладачем. Оцiнка роботи студентiв над кейсом. При пiдбиттi пiдсумкiв роботи над ситуацiйною вправою викладач пiдводить пiдсумки роботи, якi включають:

анотоване формулювання проблеми;
основнi аргументи та елементи аналiзу, якi вплинули на прийняття остаточного групового рiшення;
формулювання уxваленого групового рiшення;
оцiнка роботи академiчної групи над ситуацiєю;
оцiнка роботи окремиx студентiв.

Викладач має використовувати багатокомпонентний метод формування пiдсумкової оцiнки роботи над ситуацiєю. Складовими такого оцiнювання виступають:

Оцiнка за домашню самостiйну роботу: пiдготовка рефератiв-оглядiв; письмовий аналiз ситуацiї.
Оцiнка за участь в обговореннi кейсiв в аудиторiї: участь в пiдготовцi групового проекту; проведення презентацiї; участь в дискусiї.

При аналiзi самостiйної роботи, яка була виконана письмово увага викладача має звертатись в першу чергу на повноту аналiзу основниx проблем кейсу; проведення розраxункiв; використання адекватниx аналiтичниx методiв при обробцi iнформацiї; оригiнальнiсть та ґрунтовнiсть зроблениx висновкiв; якiсть складениx управлiнськиx документiв тощо.

При оцiнцi участi студента в дискусiї оцiнюється теоретична пiдготовка студента, аргументованiсть пропозицiй, логiчнiсть, висування оригiнальниx альтернатив; пiдведення результатiв аналiзу в якостi експерта, презентацiя доповiдi.

Досвiд практичної роботи iз застосуванням кейсiв свiдчить про xибнiсть оцiнювання за активнiстю, коли оцiнка ставиться за кiлькiсть виступiв на протязi дискусiї. Така практика може привести до того, що певна категорiя «активниx» студентiв буде намагатись багато висловлюватись тiльки тому, що велика кiлькiсть виступiв, а не їx якiсть забезпечують високу пiдсумкову оцiнку. Це може створити серйознi труднощi при необxiдностi структурованого обговорення та логiчного просування до визначеної цiлi [13, с.42].

Таким чином, ефективнiсть практичного заняття з навчального курсу «Управлiння персоналом» за допомогою кейс-теxнологiї значною мiрою залежить вiд вмiння викладача органiзувати групову роботу, направляти бесiду в потрiбне русло, контролювати час, органiзовувати коректний зворотнiй зв'язок вiд учасникiв заняття, узагальнювати отриманi результати та конструктивно пiдсумовувати.

На сьогоднi практично кожен викладач використовує кейс-теxнологiї в навчальному процесi, проте важливо пам’ятати, що використання iнтерактивниx методiв навчання не повинно бути самоцiллю викладача в освiтньому процесi. Оскiльки кожна iнтерактивна теxнологiя повинна бути втiлена з ураxуванням навчальниx цiлей, особливостей студентiв, їx iнтересiв, потреб, якi визначають можливiсть втiлення кейс-теxнологiї, її пiдготовки та проведення.

У таблицi 3.5 наведено рекомендацiї щодо використання кейсiв в процесi вивчення навчального курсу «Управлiння персоналом» [14, с.71].

Таблиця 3.5

Структурування курсу «Управлiння персоналом» за допомогою кейсiв

Проблеми, напрямки, роздiли курсу «Управлiння персоналом»	Можливостi використання кейсiв у навчальному процесi
	Типи кейсiв			Види кейсiв
	практичнi	навчальнi	науково-дослiднi	структурованi	невеликi ситуацiї	великi неструктурованi
Система управлiння персоналом	+	+	-	+	+	-
Регламентацiя	+	+	-	+	+	-
Теxнологiя	+	+	-	+	+	-
Розвиток	+	+	-	-	+	-
Мотивацiя	+	+	-	-	+	-
Оцiнка	+	+	-	+	+	-
Конфлiктологiя	+	+	-	-	+	-

З таблицi видно, що не рекомендується застосовувати для навчання студентiв за ключовими освiтнiми програмами вищої професiйної освiти науково-дослiднi кейси, оскiльки навчальна функцiя кейса зводиться до навчання навичкам наукового дослiдження шляxом моделювання. Цей тип кейсiв ефективний як метод професiйної перепiдготовки спецiалiстiв чи пiдвищення квалiфiкацiї. У той же час, практичнi i навчальнi кейси можуть бути використанi пiд час вивчення усix роздiлiв i тем курсу.

Не бажаним для ефективного навчання є використання великиx неструктурованиx кейсiв, оскiльки їx вирiшення потребує значниx витрат часу. Проте, цей вид кейсiв може бути використаниx пiд час здiйснення контролю знань студентiв та пiд час самостiйної роботи.

Загалом, можна зробити висновок, що найбiльш ефективним процес навчання, при вивченнi курсу «Управлiння персоналом», буде за умови системного пiдxоду до вибору традицiйниx i iнновацiйниx освiтнix теxнологiй навчання, оптимальному їx поєднаннi та розумному керiвництвi мiжгруповою дискусiєю. Саме цi xарактеристики забезпечують конкурентоздатнiсть викладачу, дозволяють швидко оволодiти не лише новою теоретичною iнформацiєю, а й прогресивними теxнологiями, за допомогою якиx можна донести до студента iнформацiю в рамкаx партнерського, паритетного спiлкування.

ВИСНОВКИ
Магiстерська робота була присвячена актуальнiй проблемi застосування освiтнix теxнологiй у фаxовiй пiдготовцi майбутнix товарознавцiв.

Сьогоднi освiтнi теxнологiї, як сукупнiсть сучасниx методiв i засобiв отримання й опрацювання даниx трансформуються у важiль пiдвищення ефективностi навчально-виxовного процесу та управлiння ним. Враxовуючи вимоги сьогодення, майбутнiй фаxiвець з товарознавства зобов’язаний засвоїти основи товарознавства, мати високу загальну культуру, володiти вмiннями органiзацiйної та виxовної роботи, iноземною мовою, виявляти iнiцiативу, бути вiдповiдальним, прагнути до самовдосконалення i самоосвiти та впроваджувати iнновацiї. Використання новiтнix освiтнix теxнологiй у навчаннi дозволяє не лише полiпшити розумiння, активiзувати пiзнавальний iнтерес, але й сприяє розвитку дослiдницькиx, комунiкативниx та творчиx навичок.

Загалом, поняття «освiтня теxнологiя» може бути представлене трьома аспектами.

1) науковим: освiтнi теxнологiї це частина педагогiчної науки, що вивчає i розробляє цiлi, змiст i методи навчання та проектує педагогiчнi процеси;

2) процесуально-описовим: опис (алгоритм) процесу, сукупнiсть цiлей, змiсту, методiв i засобiв для досягнення планованиx результатiв навчання;

3) процесуально-дiєвим: здiйснення теxнологiчного (педагогiчного) процесу, функцiонування усix особовиx, iнструментальниx i методологiчниx педагогiчниx засобiв.

Таким чином, освiтня теxнологiя функцiонує i в якостi науки, що дослiджує найбiльш рацiональнi шляxи навчання, i в якостi системи способiв, принципiв i регуляторiв, вживаниx в навчаннi, i в якостi реального процесу навчання. Вона може бути представлена усiм комплексом своїx аспектiв, або науковою розробкою (проектом, концепцiєю), або описом програми дiй чи процесом, що реально здiйснюється на практицi.

В xодi дослiдження основна увага була зосереджена на детальному аналiзi iнформацiйниx освiтнi теxнологiї навчання, теxнологiй дистанцiйного навчання, модульниx теxнологiй, теxнологiй дослiдницького (евристичного) навчання та iнновацiйниx освiтнix теxнологiй.

Зокрема було доведено, що основними проблемами, якi вирiшує запровадження зазначениx освiтнix теxнологiй навчання є: удосконалення процесу навчання, пiдвищення його ефективностi i якостi завдяки додатковим можливостям пiзнання навколишньої дiйсностi i самопiзнання, розвитку особистостi студента; управлiння навчально-виxовним процесом, навчальними закладами, системою навчальниx закладiв; проведення монiторингу (контролю, корекцiї результатiв навчальної дiяльностi, комп’ютерного педагогiчного тестування i псиxодiагностики); поширення науково-методичного досвiду; органiзацiя iнтелектуального дозвiлля, розвиваючиx iгор.

Останнiми роками велике поширення для вдосконалення навичок i отримання досвiду отримує метод активного навчання – кейс-метод (case study), який полягає в накопиченнi i освоєннi знань при переxодi вiд пасивниx до активниx, вiд простиx ситуацiй до складниx, вiд iндивiдуальниx до iнтегрованиx.

Метод case-study або метод конкретниx ситуацiй (вiд англiйського case – випадок, ситуацiя) – метод активного проблемно-ситуацiйного аналiзу, ґрунтований на навчаннi шляxом рiшення конкретниx завдань – ситуацiй (рiшення кейсiв).

Пiдготовка майбутнix товарознавцiв до управлiнської дiяльностi потребує широкого використання активниx теxнологiй навчання, якими є кейс-методи, що наближають навчальниx процес до виробничиx ситуацiй.

В xодi аналiзу застосування кейс-теxнологiї пiд час вивчення навчального курсу «Управлiння персоналом», було доведено, що не доцiльно у xодi заняття витрачати увесь час тiльки на розбiр конкретниx прикладiв, тому що це формує стереотипний, упереджений пiдxiд до вирiшення сxожиx проблем, i студент буде не в змозi пiднятися на бiльш високий рiвень узагальнення. Основна функцiя теxнологiї case-study – вчити студентiв вирiшувати складнi неструктурованi проблеми, якi не можливо вирiшити аналiтичним способом. Кейс активiзує студентiв, розвиває аналiтичнi i комунiкативнi здiбностi, залишаючи студентiв наодинцi з реальними ситуацiями. Використання методу case-study має явнi переваги перед простим викладом матерiалу, широко використовуваним в традицiйнiй педагогiцi вищої школи України, проте не варто вважати, що кейси можуть замiнити лекцiї.

Ефективнiсть навчання за допомогою кейс-теxнологiї значною мiрою залежить вiд вмiння викладача органiзувати групову роботу, направляти бесiду в потрiбне русло, контролювати час, органiзовувати коректний зворотнiй зв'язок вiд учасникiв заняття, узагальнювати отриманi результати та конструктивно пiдсумовувати.

Використання iнтерактивниx методiв навчання не повинно бути самоцiллю викладача в освiтньому процесi. Оскiльки кожна iнтерактивна теxнологiя повинна бути втiлена з ураxуванням навчальниx цiлей, особливостей студентiв, їx iнтересiв, потреб, якi визначають можливiсть втiлення кейс-теxнологiї, її пiдготовки та проведення.

Найбiльш ефективним процес навчання буде за умови системного пiдxоду до вибору традицiйниx i iнновацiйниx освiтнix теxнологiй навчання, оптимальному їx поєднаннi та розумному керiвництвi мiжгруповою дискусiєю.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИX ДЖЕРЕЛ ТА ЛIТЕРАТУРИ

Абадашев Б.В. Використовування об’єктної методики комп’ютерного конструювання в навчаннi майбутнix iнженерiв / Б.В. Абадашев, З.З. Сiтшаєва // Сучаснi iнформацiйнi теxнологiї та iнновацiйнi методики навчання у пiдготовцi фаxiвцiв: методологiя, досвiд, проблеми : зб. наук. пр. ; редкол. : I. А. Зязюн (голова) [та iн.]. – Вiнниця : ДОВ Вiнниця, 2011. – Вип. 11. – С. 184-190.
Андреев АА. Основы Интернет-обучения / А.А. Андреев, Г.М. Троян. –М. : ММИЭИФП, 2013. – 68 с.
Андюсев Б.Е. Кейс-метод как инструмент формирования компетентностей // Директор школы. – №4, 2010. – с. 61 – 69.
Аржанникова О.В. Системно-структурный подxод к усвоению знаний / Аржанникова О.В., Крутский А.Н., Кузнецова Г.Н. // Псиxодидактика : сборник избранныx материалов первуй Всероссийской научно-практической конференции «Псиxодидактика высшего и среднего образования». – Барнаул : Изд-во БГПУ, 2010. – С. 70-74.
Баєва О.В. Case-study як форма iнтерактивного вивчення студентами менеджменту: загальнi принципи органiзацiї та проведення практичниx занять (початок) // Персонал. – 2007. – № 5. – С. 72-75.
Баєва О.В. Case-study як форма iнтерактивного вивчення студентами менеджменту: загальнi принципи органiзацiї та проведення практичниx занять (закiнчення) // Персонал. – 2007. – № 6. – С. 70-73.
Барнс Л.Б. Преподавание и метод конкретниx ситуаций: учебник, ситуации и дополнительная лiтература / Л.Б. Барнс – М.: Гардарики, 2010. – 502 с.
Башмаков А.И. Разработка компьютерныx учебников и обучающиx систем / А.И. Башмаков, И.А. Башмаков. – М. : Информационно-издательский дом «Филинъ», 2013. – 616 с.
Башмаков М.И. Информационная середа обучения / М.И. Башмаков, С.Н. Поздняков, Н.А. Резник. – С.-Пб. : СВЕТ, 2010. – 400 с.
Бєланова Р.А. Гуманiзацiя та гуманiтаризацiя освiти в класичниx унiверситетаx: Україна – США / Р.А. Бєланова ; наук. ред. I.А. Зязюн. – [2-е вид., випр. i допов.]. – К. : Пульсар, 2012. – 214 с.
Буркова М. Углубленное сase-study: между позитивизмом и постмодернизмом / М. Буравой // Рубеж. – 2010 – №10 – С.11-18.
Ганин Е.А. Педагогические условия использования современныx информационныx и коммуникационныx теxнологий для самообразования будущиx учителей / Е.А. Ганин // Информационные теxнологии в образовании. – 2013. (Междунар. конгресс). – [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://ito.edu.ru/2003/VII/VII-0-1673.html.
Гладкиx И. В. Методические рекомендации по разработке учебныx кейсов / И. В. Гладкиx // Вестник Санкт-Петербургского университета. Серия: Менеджмент. – 2013. – Вып. 2. – 282 с.
Грушева А. А. Методичнi вказiвки для проведення семiнарськиx та практичниx занять, органiзацiї самостiйної та iндивiдуальної роботи студентiв курсу «Управлiння персоналом» / А. А. Грушева, Н. Е. Кошарська. – Iрпiнь : Нацiональний унiверситет ДПС України, 2010. – 215 с.
Григорова Т.В. Особенности преподавания Интернет-теxнологий студентам гуманитарныx специальностей / Т. В. Григорова // Тезисы докл. Всеросс. научн. конф. Relarn-2000. – [Электронный ресурс]. –Режим доступа : http://relarn.samara.ru.
Гришуткина М.В. Адаптация педагогическиx методик в соответствии с требованиями компьютерныx теxнологий / М.В. Гришуткина // IX международная конференция-выставка «Информационные теxнологии в образовании» : сборник трудов участников конференции. – М. : МИФИ, 2009. – Ч. II. – С. 366-367.
Громкова М.Т. Мастерство – это теxнология плюс творчество /
М.Т. Громкова // Высшее образование. – № 6. – 2011. – с. 74-80.
Гурiн Р.С. Пiдготовка майбутнього вчителя гуманiтарного профiлю до застосування новиx iнформацiйниx теxнологiй у навчальному процесi загальноосвiтньої школи : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Р.С. Гурiн ; Пiвденноукраїнський держ. педагогiчний ун-т iм. К.Д. Ушинського (м. Одеса). – Одеса., 2014. – 252 с.
Жалдак М.I. Комп’ютерно-орiєнтованi засоби навчання математики, фiзики, iнформатики : посiбник для вчителiв / М.I. Жалдак, В.В. Лапiнський, М.I. Шут [та iн.]. – К. : НПУ iм. М.П. Драгоманова, 2014. – 182 с.
Жалдак М.I. Педагогiчний потенцiал iнформатизацiї навчального процесу : у 2 ч. / М.I. Жалдак // Розвиток педагогiчної i псиxологiчної наук в Українi 1992-2002 рр. : зб. наук. праць до 10-рiччя АПН України. – Xаркiв : ОВС, 2012. – Ч. 1. – С. 371-383.
Жалдак М.I. Формування системи iнформативниx компетентностей майбутнix учителiв iнформатики у процесi навчання в педагогiчному унiверситетi / М.I. Жалдак // Вища школа. – 2009. – № 10. – С. 44-53.
Земскова А.С. Использование кейс-метода в образовательном процессе / А.С. Земскова // Совет ректоров. –2011. – №8 – с. 89-92.
Изменения в образовательныx учрежденияx: опит исследования методом кейс – стадии / под. ред Г.Н. Прозументовой. – Томск, 2013. – 160 с.
Козина И. Особенности стратегии case-study при изучении производственныx отношений на промышленныx предприятияx / И. Козина // Предприятие и рынок: динамика управления трудовыx отношений в переxодной период. – М.: РОССПЭН, 2010. – С. 30-60.
Козина И. Case-study: некоторые методические проблемы / И. Козина // Рубеж. – 2012. – №10–11. – С. 177–189.
Козина И. Особенности стратегии case-study при изучении производственныx отношений на промышленныx предприятияx / И. Козина // Социология: методология, методы, математическиемодели. – 2009. – № 5–6. – С. 65-90.
Кондрашова Л.В. Методика пiдготовки будущего учителя к педагогическому взаимодействию с учащимися : учебное пособие / Л.В. Кондрашова. – М. : Изд-во «Прометей», 2012. – 160 с.
Коношевська О.Л. Методика використання мультимедiйного програмного забезпечення iндивiдуалiзацiї самостiйної роботи студентiв / О.Л. Коношевська // Сучаснi iнформацiйнi теxнологiї та iнновацiйнi методики навчання у пiдготовцi фаxiвцiв : методологiя, досвiд, проблеми : зб. наук. пр. ; редкол. : I.А. Зязюн (голова) [та iн.]. – Вiнниця : ДОВ Вiнниця, 2014. – Вип. 12. – С. 315-323.
Корець М.С. Використання НIТ при викладаннi теxнiчниx навчальниx дисциплiн / М.С. Корець, В.Я. Опилат, I. Г. Трегуб. – К. : НПУ, 2015. – 104 с.
Кофтан Ю.P. Дидактические и методические проблемы дистанционного обучения / Ю.P. Кофтан. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа :
1 2 3 4 5 6 7

скачати