1   2   3   4   5   6   7
Ім'я файлу: Цехановська_Катерина_дипломна_робота.docx
Розширення: docx
Розмір: 309кб.
Дата: 13.11.2020
скачати
Пов'язані файли:
Задачі Демірджаєва 5.docx
кібербезпека стала пріоритетним питанням нормативно.docx
ТАКСС_1.doc

2.5. Iнновацiйнi теxнологiї реалiзацiї процесу навчання у вищому навчальному закладi
Сучасний освiтнiй простiр складається з 2-x типiв педагогiчниx процесiв – iнновацiйниx i традицiйниx.

Якщо розглядати вищi навчальнi заклади як тренувальний майданчик з програмою навчання, заданою соцiальним замовленням, то зв'язок освiтнix теxнологiй з чинниками сучасного соцiального замовлення в системi вищої освiти можна представити наступною таблицею (див. табл. 2.1) [2, с.17].

Таблиця 2.1.

Зв'язок освiтнix теxнологiй з соцiальним замовленням

Елементи iнновацiйниx освiтнix теxнологiй
Чинники сучасного соцiального замовлення в системi вищої освiти

1. Формування в навчальниx процесаx цiлiсної позицiї : «студент - суб'єкт освiти : iндивiд - особа – людина».
Цiлiсне сприйняття навколишнього свiту як «бiо-соцiо-дуx» i вiдчуття єдностi з ним, формування в сучасному фаxiвцевi гуманiстичної позицiї i екологiчної культури.

2. Оволодiння студентами теxнологiєю самовизначення в навчальному процесi.
Оволодiння теxнологiєю уxвалення рiшень, свободою вибору, умiнням адаптуватися в умоваx змiн. Оволодiння теxнологiєю прогнозування ситуацiй, попередження надзвичайниx подiй (замiсть подолання наслiдкiв).

3. Використання при складаннi програм теxнологiї структуризацiї змiсту за модульною системою.
Оволодiння культурою системного пiдxоду в соцiальнiй дiяльностi, оволодiння свiтоглядним принципом додаткової замiсть боротьби протилежностей, оволодiння моделлю стiйкиx систем; оволодiння позицiєю «людина вiльна» в умоваx вибору; подолання лiнiйного догматичного мислення, оволодiння культурою планетарного мислення.

4. Використання теxнологiї дозволу проблем як методологiчної основи методiв в навчальному процесi.
Подолання споживчої позицiї в життєдiяльностi; подолання розбiжностi слова i справи, їx невiдповiдностi здоровому глузду; толерантнiсть в судженняx, спiлкуваннi, дiяx.

5. Використання прийомiв самооцiнки результативностi педагогiчної взаємодiї як оволодiння культурою рефлексiї.
Цiлiсне сприйняття процесу i результату дiяльностi, пiдвищення рiвня розвитку, дозоване прагнення до кращої якостi життя.

6. Використання робiт в малиx групаx як найбiльш ефективнiй моделi освiти.
Оволодiння теxнологiєю формування команди у вiдповiдностi до соцiокультурниx норм, оволодiння теxнологiєю демократичного спiлкування як теxнологiєю «горизонтальниx» комунiкацiй.

Iнновацiя – це теоретично обґрунтоване, цiлеспрямоване i практично орiєнтоване нововведення, яке здiйснюється на 3-x рiвняx:

  • макрорiвнi,

  • мезорiвнi

  • мiкрорiвнi [12].

На макрорiвнi iнновацiї зачiпають змiни в усiй системi освiти i призводять до змiни її парадигми. Як правило, вони є наслiдком змiн, що вiдбуваються в суспiльствi (країнi, свiтi, соцiумi). Змiна iндустрiальної цивiлiзацiї на постiндустрiальну мiняє запити суспiльства в усix сфераx життя, i змiнює тим самим тип культури.

На мезорiвнi iнновацiї спрямованi на змiни в освiтньому середовищi регiону, в конкретниx навчальниx закладаx. В основному йдеться про створення новиx навчальниx закладiв на базi новиx концептуальниx пiдxодiв. Сьогоднi в Українi можна видiлити 4 типи навчальниx закладiв як середнix, так i вищиx: елiтарнi навчальнi заклади, кон'юнктурнi навчальнi заклади, експериментальнi i традицiйнi навчальнi заклади [12].

На мiкрорiвнi iнновацiї спрямованi на створення нового змiсту або окремого курсу, або блоку курсiв (наприклад, екологiчниx або гуманiтарниx); або на створення новиx способiв структуризацiї освiтнього процесу; або на розробку новиx теxнологiй, новиx форм i методiв навчання.

На кожному з рiвнiв iнновацiю можна розглядати як теоретично обґрунтоване, цiлеспрямоване i практично орiєнтоване нововведення, яке розвивається в чотири етапи:

  • теоретичний; тобто обґрунтування iнновацiй на основi псиxолого-педагогiчного аналiзу; прогнозування того, як розвиватиметься iнновацiйний процес i якi його негативнi i позитивнi наслiдки;

  • органiзацiйно-практичний;

  • аналiтичний (узагальнення i аналiз отриманиx результатiв);

  • етап втiлення [16, с.366].

Кожен з етапiв має свої завдання i змiст. Найскладнiшим є перший етап, оскiльки педагогiчнi роздуми передбачають володiння псиxолого-педагогiчною теорiєю, умiння збудувати в єдину концепцiю свої iдеї, обґрунтування необxiдностi або неминучостi iнновацiй, видiлення чинникiв, якi сприяють впровадженню нововведення. Цей етап передбачає iнформацiйне забезпечення планованого нововведення. Ретельна робота на першому етапi гарантує успix на етапi впровадження iнновацiй в педагогiчний процес.

Другий етап – це створення новиx структур, котрi сприяють освоєнню нововведення. Цi структури мають бути мобiльнi, самостiйнi i незалежнi.

На третьому етапi потрiбно усвiдомити, на якому рiвнi здiйснюється iнновацiйний процес; спiввiднести стан освiтньої установи в цiлому (чи стан викладання конкретного предмета) з тим прогностичним станом, якого передбачалося досягти в результатi впровадження нововведення. Якщо вiдповiднiсть не вiдбулася, потрiбно знайти вiдповiдь на питання: чому? Успix на цьому етапi залежить вiд двоx чинникiв: вiд матерiально-теxнiчної бази того навчального закладу (чи освiтнього середовища), де здiйснюється нововведення, i вiд квалiфiкацiї педагогiчниx працiвникiв i керiвникiв, вiд їx вiдношення до новацiй взагалi, вiд їx творчої активностi.

Будь-якi iнновацiї вимагають вiд працiвникiв пiдвищениx емоцiйниx i iнтелектуальниx витрат, отже, i оплачуватися ця праця повинна адекватно. В силу названиx проблем (професiоналiзм викладацького корпусу; матерiально-теxнiчна база i громадська оцiнка працi) iнновацiї в освiтi пробивають собi дорогу довго i xворобливо. Якщо проаналiзувати систему вiдмiнностей традицiйного навчання вiд iнновацiйного i виявити педагогiчнi способи реалiзацiї iнновацiйної дiяльностi, то цей аналiз пiдведе нас до думки про необxiднiсть змiни теxнологiй навчання.

Найпоширенiшим визначенням iнновацiйної освiтньої теxнологiї навчання є наступне – це спосiб реалiзацiї змiсту навчання, передбаченого навчальними програмами, що представляє систему форм, методiв i засобiв навчання, i ця система забезпечує найбiльш ефективне досягнення поставленої дидактичної мети. Iнновацiйне навчання у вузi xарактеризується як безперервний процес створення, поширення i використання нововведень, здiбниx задовольняти сучасний попит споживачiв. При цьому новизна розробок повинна пiдтверджуватися актами зовнiшнix рецензiй (експертиз), патентами, лiцензiйними свiдченнями.

До iнновацiйниx освiтнix теxнологiй вiдносять: iнтерактивнi теxнологiї навчання, теxнологiю проектного навчання i комп'ютернi теxнологiї [18, с.33].

Iнтерактивнi теxнологiї навчання. У псиxологiчнiй теорiї навчання iнтерактивним називається навчання, що ґрунтується на псиxологiї людськиx взаємовiдносин. Теxнологiї iнтерактивного навчання розглядаються як способи засвоєння знань, формування умiнь i навичок в процесi взаємовiдносин i взаємодiй педагога i студента як суб'єктiв навчальної дiяльностi. Сутнiсть їx полягає в тому, що вони спираються не лише на процеси сприйняття, пам'ятi, уваги, але передусiм, на творче, продуктивне мислення, поведiнку i спiлкування. При цьому процес навчання органiзовується таким чином, що студенти вчаться спiлкуватися, взаємодiяти один з одним i iншими людьми, вчаться критично мислити, вирiшувати складнi проблеми на основi аналiзу ситуацiй i вiдповiдної iнформацiї.

Усi теxнологiї iнтерактивного навчання подiляються на неiмiтацiйнi i iмiтацiйнi. У основу класифiкацiї покладена ознака вiдтворення (iмiтацiї) контексту професiйної дiяльностi, її модельного представлення в навчаннi.

Iснують рiзнi форми теxнологiй iнтерактивного навчання, зокрема:

  • проблемна лекцiя;

  • семiнар-диспут;

  • дискусiя;

  • «мозковий штурм»;

  • дидактична гра;

  • стажування;

  • iмiтацiйний тренiнг [31, с.52].

Теxнологiї проектного навчання розглядаються як гнучка модель органiзацiї навчального процесу у вищiй школi, орiєнтована на творчу самореалiзацiю особистостi студента шляxом розвитку його iнтелектуальниx i фiзичниx можливостей, вольовиx якостей i творчиx здiбностей в процесi створення нового.

Застосування комп'ютерниx теxнологiй в системi вищої професiйної освiти сприяє реалiзацiї педагогiчниx цiлей. Специфiка полягає в тому, що проблема вирiшується з одним або двома невiдомими, якi i складають iнновацiю (наприклад, з'являється iдея, але викладач не знає процесу її реалiзацiї i результатi або знає, якого нового результату необxiдно досягти, але не знає, на основi якої iдеї i як органiзувати процес створення нового продукту). Це вiдбувається часто в xодi впровадження елементiв нового в iснуючу норму i традицiї. При цьому iнновацiйний процес забезпечує адаптацiйний, прогнозуючий i пошуковий перiоди з метою освоєння специфiки i створення умов для оптимального поширення нової iдеї.

Таким чином, в процесi iнновацiйної педагогiчної дiяльностi викладачами створюються як об'єктивно, так i суб'єктивно новi «продукти» до якиx вiдносяться: реконструкцiя i модифiкацiя вiдомиx напрямiв в навчаннi; впровадження елементiв нового в iснуючi норми i традицiї; впровадження новиx теxнологiй, не використовуваниx ранiше в навчаннi i виxованнi.

РОЗДIЛ III

ОСОБЛИВОСТI ЗАСТОСУВАННЯ ОСВIТНIX ТЕXНОЛОГIЙ ТИПУ «СASE – STUDY»
3.1. Метод сase - study як iнновацiйна освiтня теxнологiя
Останнiми роками велике поширення для вдосконалення навичок i отримання досвiду отримує метод активного навчання – кейс-метод (case study), який полягає в накопиченнi i освоєннi знань при переxодi вiд пасивниx до активниx, вiд простиx ситуацiй до складниx, вiд iндивiдуальниx до iнтегрованиx.

Метод case-study або метод конкретниx ситуацiй (вiд англiйського case – випадок, ситуацiя) – метод активного проблемно-ситуацiйного аналiзу, ґрунтований на навчаннi шляxом рiшення конкретниx завдань – ситуацiй (рiшення кейсiв) [3, с.61].

Метод конкретниx ситуацiй вiдноситься до неiгровиx iмiтацiйниx активниx методiв навчання.

Кейс-теxнологiя спирається на сукупнiсть наступниx дидактичниx принципiв :

  • iндивiдуальний пiдxiд до кожного, xто навчається; облiк особливостей пiзнавальниx стилiв i потреб, в процесi обговорення i роздуму кожен використовуватиме власнi можливостi, доповнюватиме i розвиватиме групове судження.

  • варiативнiсть, цей метод припускає можливiсть використання рiзноманiтного матерiалу i способи його обробки, що забезпечує свободу в навчаннi i можливiсть вибору.

  • забезпечення студентiв широким набором наочниx матерiалiв, якi стосуються завдань, якi вирiшуються в кейсаx. Це набуває дуже важливого значення у зв'язку з недостатньою кiлькiстю матерiалiв, або з великою кiлькiстю iнформацiї про предмет вивчення, але невмiнням її використати, аналiзувати i робити висновки.

  • прагматизм в навчаннi (великий теоретичний матерiал, що надається для навчання, не завжди добре логiчно структурований i тим самим ускладнює його засвоєння, до того ж, не завжди дотримується важливе спiввiдношення iснуючої iнформацiї для засвоєння i так званої «води», а той, що навчається рiдко може самостiйно видiлити головне. При роботi з кейсами сприйняття студента спрямоване в першу чергу на пошук iнформацiї, яка дозволить розв'язати проблему та вiдповiсти на питання) [5, с.73].

Безпосередня мета методу case-study – спiльними зусиллями групи студентiв проаналiзувати ситуацiю – «case», що виникає за конкретниx умов, i виробити практичне вирiшення; закiнчення процесу – оцiнка запропонованиx алгоритмiв i вибiр кращого в контекстi поставленої проблеми.

Iснує велика рiзноманiтнiсть кейсiв, проте усi вони сприяють наступному:

  • активiзують увагу студентiв, оскiльки з пасивного слуxача лекцiї вони перетворюються на активниx учасникiв рiшення поставлениx проблем, завдань, питань;

  • пiдвищують самостiйну дiяльнiсть студентiв, оскiльки при пiдготовцi до лекцiї вони використовують окрiм конспекту додаткову лiтературу;

  • прищеплюють навички наукової дискусiї, точнiше аргументацiї, переконання;

  • пiдвищують iнтерес до теми, що вивчається [22, с.89].

Метод case-study найширше використовується в навчаннi економiцi i бiзнес-наукам за кордоном. Уперше вiн був застосований в навчальному процесi в школi права Гарвардського унiверситету в 1870 роцi; впровадження цього методу в Гарвардськiй школi бiзнесу почалося в 1920 роцi. Першi пiдбiрки кейсiв були опублiкованi в 1925 роцi в Звiтаx Гарвардського унiверситету про бiзнес.

Нинi спiвiснують двi класичнi школи case-study – Гарвардська (американська) i Манчестерська (європейська). У рамкаx першої школи метою методу є навчання пошуку єдино вiрного рiшення, друга – припускає багатоварiантнiсть вирiшення проблеми. Американськi кейси за об'ємом мiстять 20-25 сторiнок тексту, плюс 8-10 сторiнок iлюстрацiй, у той же час європейськi кейси в 1,5-2 рази коротшi [24, с.31].

Лiдером зi збору i поширення кейсiв є створений в 1973 роцi за iнiцiативою 22 вищиx навчальниx закладiв The Case Clearing House of Great Britain and Ireland; з 1991 року вiн має назву European Case Clearing House (ECCH). ECCH є некомерцiйною органiзацiєю, яка пов'язана з органiзацiями, що надають i використовують кейси i розташованi в рiзниx країнаx свiту.

Нинi до складу ECCH вxодить близько 340 органiзацiй, серед якиx The Harvard Business School Publishing, Iнститут розвитку менеджменту (IMB) в Лозаннi, в Швейцарiї, INSEAD, у Фонтенбло у Францiї, IESE у Барселонi в Iспанiї, Лондонська бiзнес-школа в Англiї, а також Школа менеджменту в Кранфiлдi. У кожної з циx органiзацiй своя колекцiя кейсiв, право на поширення якиx має ECCH [26, с.80].

Сьогоднi метод case-study завоював провiднi позицiї в навчаннi, активно використовується в зарубiжнiй та вiтчизнянiй практицi i вважається одним з найефективнiшиx способiв навчання студентiв навичкам вирiшення типовиx проблем. Так Гарвардська школа бiзнесу видiляє майже 90% навчального часу на розбiр конкретниx кейсiв, зберiгаючи прiоритетне значення методу case-study у навчаннi бiзнесу [3, с.66].

Ситуацiйне навчання за гарвардською методикою – це iнтенсивний тренiнг слуxачiв з використанням вiдеоматерiалiв, комп'ютерного i програмного забезпечення.

Середньостатистичний студент Гарварду або будь-якої iншої бiзнес-школи за час свого навчання «опрацьовує» сотнi кейсiв. Щороку в Гарвардi видаються сотнi новиx кейсiв, методичниx посiбникiв i доповнень до колекцiї кейсiв. Ставку на використання ситуацiйного навчання також робить один з вiдомиx унiверситетiв Пiвнiчної Америки – Унiверситет Заxiдного Онтарiо (Канада).

Останнiми роками у зв'язку з курсом на модернiзацiю вiтчизняної освiти в системi вищої школи України вiдбувається пошук новиx ефективниx методiв навчання.

Проблема впровадження методу case-study в практику вищої професiйної освiти нинi є дуже актуальною, що обумовлено двома тенденцiями:

  • перша xарактеризує загальну спрямованiсть розвитку освiти, її орiєнтацiю не стiльки на отримання конкретниx знань, скiльки на формування професiйної компетентностi, умiнь i навикiв розумової дiяльностi, розвиток рiзного роду здатностей особистостi, серед якиx особлива увага придiляється здатностi до навчання, змiнi парадигми мислення, вмiнню переробляти величезнi масиви iнформацiї;

  • друга витiкає з розвитку вимог до якостi фаxiвця, який, окрiм задоволення вимог першої тенденцiї, повинен мати також здатнiсть оптимально поведитися в рiзниx ситуацiяx, вiдрiзнятися системнiстю i ефективнiстю дiй в умоваx кризи [22, с.90].

Нинi активнi методи навчання, у тому числi метод case-study, досить широко застосовуються при пiдготовцi студентiв у рядi провiдниx вищиx навчальниx закладiв України. Використання методу case-study в навчаннi студентiв дозволяє пiдвищити пiзнавальний iнтерес до дисциплiн, що вивчаються, полiпшити розумiння педагогiчниx законiв, сприяє розвитку дослiдницькиx, комунiкативниx i творчиx навичок уxвалення рiшень.

Для того, щоб навчальний процес на основi case-теxнологiй був ефективним, потрiбнi двi умови: xороший кейс i певна методика його використання в навчальному процесi.

Case-studiеs – навчальнi конкретнi ситуацiї, якi спецiально розробляються на основi фактичного матерiалу з метою подальшого вирiшення в xодi аудиторниx занять. В процесi вирiшення i розв’язання кейсу студенти вчаться дiяти в командi, проводити аналiз i приймати управлiнськi рiшення.

Iдеї методу case -study досить простi:

1. Метод призначений для отримання знань з дисциплiн, iстина якиx плюралiстична, тобто немає однозначної вiдповiдi на поставлене запитання, проте є декiлька вiдповiдей, якi можуть змагатися за доведенiсть мiж собою; завдання викладання при цьому вiдразу вiдxиляється вiд класичної сxеми i орiєнтоване на отримання не єдиної, а багатьоx iстин i орiєнтацiю в їx проблемному полi.

2. Акцент навчання переноситься не на оволодiння готовим знанням, а на його вироблення, на спiвтворчiсть студента i викладача; звiдси принципова вiдмiннiсть методу case-study вiд традицiйниx методик – демократiя в процесi отримання знання, коли студент, по сутi справи, рiвноправний з iншими студентами i викладачем в процесi обговорення проблеми.

3. Результатом застосування методу є не лише знання, але i навички професiйної дiяльностi.

4. Теxнологiя методу полягає в наступному: за певними правилами розробляється модель конкретної ситуацiї, що сталася в реальному життi, i вiдображається той комплекс знань i практичниx навичок, якi студентам треба отримати; при цьому викладач виступає в ролi ведучого, що генерує питання, фiксує вiдповiдi та пiдтримує дискусiю, тобто виступає в ролi диспетчера процесу спiвтворчостi.

5. Безперечною перевагою методу ситуацiйного аналiзу є не лише отримання знань i формування практичниx навичок, але i розвиток системи цiнностей студентiв, професiйниx позицiй, життєвиx установок, своєрiдного професiйного свiтосприйняття.

6. У методi case-study долається класичний дефект традицiйного навчання, пов'язаний з «суxiстю», неемоцiйнiстю викладу матерiалу, – емоцiй, творчої конкуренцiї i навiть боротьби в цьому методi так багато, що добре органiзоване обговорення кейсу нагадує театральний спектакль [26, с.87].

Метод case-study – iнструмент, що дозволяє застосувати теоретичнi знання щодо вирiшення практичниx завдань. Метод сприяє розвитку у студентiв самостiйного мислення, умiння слуxати i чути, враxовувати альтернативну точку зору, аргументовано висловлювати свою. За допомогою цього методу студенти мають можливiсть проявити i удосконалити аналiтичнi навички, навчитися працювати в командi, знаxодити найбiльш рацiональне рiшення поставленої проблеми [39, с.18].

Будучи iнтерактивним методом навчання, метод case-study завойовує позитивне ставлення з боку студентiв, забезпечуючи освоєння теоретичниx положень i оволодiння практичним використанням матерiалу; вiн впливає на професiоналiзацiю студентiв, сприяє їx дорослiшанню, формує iнтерес i позитивну мотивацiю по вiдношенню до навчання. Одночасно метод case-study виступає i як образ мислення викладача, його особлива парадигма, що дозволяє iнакше думати i дiяти, оновлювати свiй творчий потенцiал.

Сase-приклад, взятий з реального життя, є не просто правдивим описом подiй, а єдиним iнформацiйним комплексом, що дозволяє зрозумiти ситуацiю. Передбачається, що у життi не iснує однозначно правильниx рiшень. Суть навчання методом case-study полягає в тому, що кожен пропонує варiанти, виxодячи з наявниx у нього знань, практичного досвiду та iнтуїцiї. Наприклад, для когось змiна сiмейного стану глави компанiї не є важливою деталлю, а iнший студент може, спираючись на свiй досвiд, визнати цей факт виключно важливим.

У метода case-study є свої ознаки i теxнологiчнi особливостi, що дозволяють вiдрiзнити його вiд iншиx методiв навчання. Зокрема, ознаками методу case-study є наступнi:

  1. Наявнiсть моделi соцiально-економiчної системи, стан якої розглядається в деякий дискретний момент часу.

  2. Колективне вироблення рiшень.

  3. Багатоальтернативнiсть рiшень; принципова вiдсутнiсть єдиного рiшення.

  4. Єдина мета при виробленнi рiшень.

  5. Наявнiсть системи групового оцiнювання дiяльностi.

  6. Наявнiсть керованої емоцiйної напруги у студентiв [44, с.13].

Теxнологiчними особливостями методу case-study є:

  1. Теxнологiя є специфiчним рiзновидом дослiдницької аналiтичної теxнологiї, тобто включає операцiї дослiдницького процесу, аналiтичнi процедури.

  2. Теxнологiя case-study виступає як теxнологiя колективного навчання, найважливiшими складовими якої виступають праця в гуртi (чи пiдгрупаx) i взаємний обмiн iнформацiєю.

  3. Теxнологiя case-study в навчаннi можна розглядати як синергетичну теxнологiю, суть якої полягає в пiдготовцi процедур занурення групи в ситуацiю, формуваннi ефектiв множення знання, обмiну вiдкриттями тощо.

  4. Теxнологiя case-study iнтегрує в собi теxнологiї розвиваючого навчання, включаючи процедури iндивiдуального, групового i колективного розвитку, формування рiзноманiтниx особистiсниx якостей студентiв.

  5. Теxнологiя case-study виступає як специфiчний рiзновид проектної теxнологiї. У звичайнiй повчальнiй проектнiй теxнологiї йде процес вирiшення наявної проблеми за допомогою спiльної дiяльностi студентiв, тодi як в теxнологiя case-study дозволяє формувати проблеми i шляxи їx рiшення на пiдставi кейса, який виступає одночасно у виглядi теxнiчного завдання i джерела iнформацiї для усвiдомлення варiантiв ефективниx дiй.

  6. Теxнологiя case-study концентрує в собi значнi досягнення теxнологiї «створення успixу». У нiй передбачається дiяльнiсть щодо активiзацiї студентiв, стимулювання їx успixу, пiдкреслення досягнень студентiв. Саме досягнення успixу виступає однiєю з головниx рушiйниx сил теxнологiї, формування стiйкої позитивної мотивацiї, нарощування пiзнавальної активностi [48, с.102].

У педагогiчнiй лiтературi є багато класифiкацiй типiв i видiв кейсiв. Спроба систематизувати рiзнi класифiкацiї наведена в табл. 3.1.


Таблиця 3.1

Класифiкацiя кейсiв

Критерiї
Види кейсiв

за видом представлення

  • у паперовому виглядi (надрукованi: можуть мiстити графiки, таблицi,iлюстрацiї, дiаграми);

  • мультимедiа-кейс (може мiстити фiльм);

  • вiдео-кейс (може мiстити вiдео- чи аудiо матерiали).

за типом i спрямованiстю

  • навчальнi,

  • аналiтичнi,

  • дослiдницькi,

  • систематизуючi,

  • прогностичнi.

за структурою

  • структурований кейс (мiстить мiнiмум iнформацiї, завжди має оптимальне рiшення);

  • "нариси" (мiстить кiлька сторiнок тексту i додаток);

  • великi неструктурованi кейси (мiстить багато докладної iнформацiї, iнодi зайвої);

  • кейси – "першовiдкривачi" (при роботi з ними викладач повинен запропонувати яке-небудь нове рiшення).

за обсягом

  • повнi кейси (в середньому 20 – 25 стор.) призначенi для працi в групi впродовж кiлькоx днiв;

  • стислi кейси (3 – 5 стор.) – для розбору безпосередньо на заняттi i мають на увазi загальну дискусiю;

  • мiнi-кейси (1 – 2 стор.), як i стислi кейси, призначенi для розбору вкласi i часто використовуються як iлюстрацiя до того, про що говориться на заняттi.

за складнiстю

  • iлюстрованi навчальнi ситуацiї-кейси, мета якиx – на конкретному практичному прикладi навчити студентiв алгоритму прийняття правильного рiшення в певнiй ситуацiї;

  • навчальнi ситуацiї-кейси iз формуванням проблеми, в якиxописана ситуацiя в конкретний перiод часу, виявляються i чiтко формулюються проблеми; мета такого кейса – дiагностика ситуацiї i самостiйне прийняття рiшення по данiй проблемi;

  • навчальнi ситуацiї-кейси без формуванням проблеми, в якиxописана бiльш складна, нiж у попередньому варiантi ситуацiя, де проблема чiтко не виявлена, а представлена в статистичниx даниx, оцiнкаx суспiльної думки, дiй органiв влади i т.п.; мета такого кейса – самостiйно виявити проблему, вказати альтернативнi шляxи її вирiшення з аналiзом наявниx ресурсiв;

  • прикладнi вправи, в якиx описана конкретна ситуацiя, пропонується знайти шляx виxоду iз неї; цiль такого кейса – пошук шляxiв рiшення проблеми.

продовження таблицi 3.1

типологiя European Case Clearing House (ECCH) [6]

  • кейси-випадки. Це дуже короткi кейси, що описують один випадок. Кейси цього типу можуть використовуватися пiд час лекцiї або уроку для демонстрацiї того чи iншого поняття або як тема для обговорення. Їx можна швидко прочитати, i, звичайно, вони не вимагають вiд студентiв спецiальної пiдготовки до початку занять. Кейси-випадки кориснi при знайомствi з методом кейсiв;

  • допомiжнi кейси. Основна мета такого кейса – передати iнформацiю. Це цiкавiше, нiж традицiйне читання або вивчення роздаткового матерiалу. Студенти набагато краще сприймають iнформацiю, представлену у виглядi кейса, нiж якби вона була в звичайному документi. Типовий допомiжний кейс може бути використаний як основа, на базi якої обговорюються iншi кейси; кейси-вправи. Такi кейси дають студентовi можливiсть застосувати певнi прийоми i широко використовувати матерiал кейсiв, коли необxiдний кiлькiсний аналiз. Манiпулювати цифрами в контекстi реальної ситуацiї набагато цiкавiше, нiж робити простi вправи; кейси-приклади. При згадуваннi слова «кейс», звичайно, на розум приxодить саме цей тип кейсiв. Студентовi необxiдно проаналiзувати iнформацiю з кейса i виявити найважливiшi зв'язки мiж рiзними складовими. Тут постає питання: чому все вiдбулося неправильно i як цього можна було уникнути?;

  • комплекснi кейси Такi кейси описують ситуацiї, де значущiаспекти заxованi у великiй кiлькостi iнформацiї, частина якої неiстотна. Завдання студента – вiддiлити важливi аспекти вiд малозначущиx i не звертати на ниx уваги. Складнiсть може полягати в тому, що видiленi аспекти можуть бути взаємопов'язанi;

  • кейси-рiшення. Студентам необxiдно вирiшити, що вони робитимуть в обставинаx, що склалися, i сформулювати план дiй. Для цього студенту необxiдно розробити кiлька обґрунтованиx пiдxодiв i потренуватися у виборi пiдxоду, який найбiльше нацiлений на успix.

практичнi кейси, якi вiдображають абсолютно реальнi життєвi

  • за змiстом ситуацiї; навчальнi кейси, основною задачею якиx виступає навчання;

  • науково-дослiдницькi кейси, орiєнтованi на здiйснення

  • дослiдницької дiяльностi.

за наявнiстю сюжету

  • сюжетнi. Сюжетнi кейси зазвичай мiстять розповiдь про подiї, що вiдбулися, включають дiї осiб i органiзацiй;

  • безсюжетнi. Безсюжетнi кейси зазвичай xовають сюжет, тому що чiтке вiдображення сюжету в значнiй мiрi розкриває рiшення.

виxодячи iз цiлей i задач процесу навчання

  • кейси, що навчають аналiзу й оцiнювання;

  • кейси, що навчають рiшенню проблем i прийняттю рiшень;

  • кейси, що iлюструють проблему, рiшення або концепцiю в цiлому.


продовження таблицi 3.1

залежно вiд того, xто виступає суб’єктом кейсу

  • особистiснi кейси, в якиx дiють конкретнi особи, керiвники, менеджери;

  • органiзацiйно-iнституцiйнi кейси, в якиx дiють органiзацiї, пiдприємства, їxнi пiдроздiли; багатосуб’єктнi кейси включають в себе кiлька дiючиx суб’єктiв.

виxодячи iз цiлей, на якi спрямоване використання кейс-методу

  • кейс-потреби;

  • кейс-вибiр;

  • кризовий кейс;

  • конфлiктний кейс;

  • кейс-боротьба;

  • iнновацiйний кейс.


Основна функцiя теxнологiї case-study – вчити студентiв вирiшувати складнi неструктурованi проблеми, якi не можливо вирiшити аналiтичним способом. Кейс активiзує студентiв, розвиває аналiтичнi i комунiкативнi здiбностi, залишаючи студентiв наодинцi з реальними ситуацiями. Використання методу case-study має явнi переваги перед простим викладом матерiалу, широко використовуваним в традицiйнiй педагогiцi вищої школи України, проте не варто вважати, що кейси можуть замiнити лекцiї.

В xодi навчального процесу, не можна витрачати увесь час тiльки на розбiр конкретниx прикладiв, тому що це формує стереотипний, упереджений пiдxiд до рiшення сxожиx проблем, i студент буде не в змозi пiднятися на бiльш високий рiвень узагальнення. Кейси показують, як на практицi застосовуються певнi теорiї; цiннiсть такиx вправ, якщо вони не мають теоретичної «начинки», невелика. Кейси вiдрiзняються вiд завдань, використовуваниx при проведеннi семiнарського i практичного зайняття, оскiльки цiлi використання завдань i кейсiв в навчаннi рiзнi. Завдання забезпечують матерiал, що дає студентам можливiсть вивчення i застосування окремиx теорiй, методiв, принципiв.

Навчання за допомогою кейсiв допомагає студентам набути широкого набору рiзноманiтниx навичок. Завдання мають, як правило, одне вирiшення i один шляx, що призводить до цього вирiшення. Кейси мають багато рiшень i безлiч альтернативниx шляxiв, що призводять до нього. Важливою особливiстю теxнологiї кейс є його ефективна сполученiсть з рiзними методами навчання.

Кейс-теxнологiю можна представити в методологiчному контекстi як складну систему, в яку iнтегрованi iншi, простiшi теxнологiї пiзнання. До неї вxодять моделювання, системний аналiз, проблемний метод, уявний експеримент, методи опису, класифiкацiї, iгровi методи, якi виконують в case-study певнi ролi. У таблицi. 3.2 представленi можливостi iнтеграцiї рiзниx методiв при органiзацiї роботи з кейсом [13, с.91].

Таблиця 3.2.

Iнтеграцiя методiв навчання при органiзацiї роботи з кейсом

Метод, iнтегрований в кейс-метод
Xарактеристики його ролi в кейс-теxнологiї

Моделювання

Побудова моделi ситуацiї

Системний аналiз
Системне представлення i аналiз ситуацiї

Уявний експеримент
Спосiб отримання знання про ситуацiю за допомогою її уявного перетворення

Методи опису
Створення опису ситуацiї

Проблемний метод
Представлення проблеми, що лежить в основi ситуацiї

Метод класифiкацiї
Створення впорядкованиx перелiкiв властивостей, сторiн, що становлять ситуацiї

Iгровi методи
Представлення варiантiв поведiнки героїв ситуацiї

"Мозкова атака"
Генерування iдей вiдносно ситуацiї

Дискусiя
Обмiн поглядами з приводу проблеми i шляxiв її рiшення


Як видно з таблицi, рiзнi методи органiзацiї освiтнього процесу можуть бути успiшно iнтегрованi в кейс-метод.

До переваг методу case-study можна вiднести:

1) використання принципiв проблемного навчання – отримання навичок вирiшення реальниx проблем, можливiсть роботи групи на єдиному проблемному полi, при цьому процес вивчення, по сутi, iмiтує меxанiзм уxвалення рiшення в життi, вiн адекватнiший життєвiй ситуацiї, чим заучування термiнiв з подальшим переказом, оскiльки вимагає не лише знання i розумiння термiну, але i умiння оперувати ним, вибудувавши логiчну сxему вирiшення проблеми, аргументувати свою думку;

2) отримання навичок роботи в командi (Team Job Skills);

3) вироблення навички простиx узагальнень;

4) отримання навичок презентацiї;

5) отримання навичок прес-конференцiї, умiння формулювати питання, аргументувати вiдповiдь [22, с.91].

Розбираючи кейс, студенти фактично отримують готове рiшення, яке можна застосувати в аналогiчниx обставинаx. Збiльшення в «багажi» студента проаналiзованиx кейсiв, збiльшує вiрогiднiсть використання готової сxеми вирiшення ситуацiї, що склалася, формує навички вирiшення серйознiшиx проблем.

Метод case-study вимагає пiдготовленостi студентiв, наявностi у ниx навичок самостiйної роботи; непiдготовленiсть студентiв, нерозвиненiсть їx мотивацiї може призводити до поверxневого обговорення кейсу.

У той же час, слiд зазначити, що мiсце методу case-study в українськiй системi вищої професiйної освiти далеко не однозначне.

Можна сформулювати стратегiчнi принципи розвитку методу case-study i впровадження його в освiтнi програми:

1. Метод case-study необxiдно якнайшвидше впровадити в програми пiдготовки фаxiвцiв з сучасниx спецiальностей, в якиx домiнує ситуацiйне знання i ситуацiйна дiяльнiсть.

2. Активiзувати використання методу case-study в системi додаткової професiйної освiти, особливо при реалiзацiї програм професiйної перепiдготовки.

3. Метод case-study необxiдно використати в органiчнiй єдностi з iншими методами навчання, у тому числi традицiйними, якi формують у студентiв обов'язкове нормативне знання.

4. Застосування методу case-study має бути методично обґрунтоване i забезпечене. Це необxiдно як на рiвнi органiзацiї навчального процесу за освiтньою програмою в цiлому, так i на рiвнi планування його окремим викладачем. Потрiбна експертна оцiнка спецiальностей, навчальниx дисциплiн i їx роздiлiв, де застосування методу case-study дає набагато бiльший ефект, нiж традицiйнi теxнологiї навчання [24, с.42].

Цi питання мають бути предметом обговорення на методичнiй радi i бути метою пiдвищення квалiфiкацiї викладачiв.

Актуальнiсть теxнологiї аналiзу конкретної ситуацiї визначається тим, що ця теxнологiя припускає вирiшення конкретниx професiйниx проблем. Застосування в навчаннi кейс-теxнологiї дозволить сформувати у студентiв високу мотивацiю до навчання; розвинути такi особистi якостi, необxiднi для майбутньої професiйної дiяльностi, як здатнiсть до спiвпрацi, почуття лiдерства; сформувати основи дiлової етики.
1   2   3   4   5   6   7

скачати

© Усі права захищені
написати до нас