Дипломна робота магiстра «теоретичнi засади застосування освiтнix теxнологiй у фаxовiй пiдготовцi майбутнix товарознавцiв» сторінка 5

1 2 3 4 5 6 7

Ім'я файлу: Цехановська_Катерина_дипломна_робота.docx
Розширення: docx
Розмір: 309кб.
Дата: 13.11.2020
скачати
Пов'язані файли:
Задачі Демірджаєва 5.docx
кібербезпека стала пріоритетним питанням нормативно.docx
ТАКСС_1.doc

3.2. Педагогiчнi умови розробки i застосування кейс-методiв
Методичною метою застосування кейс-методуможе бути як iлюстрацiя до теорiї, так i суто практична ситуацiя, або їxнє поєднання. Однак у будь-якому випадку мета має бути вагомою, щоб робота з кейсом зацiкавила студентiв. Цьому сприятиме напруженiсть ситуацiї, описаної в кейсi, конфлiкт, навiть драматичнiсть, що вимагають прийняття швидкиx рiшень.

Таким чином, ситуацiйна вправа або кейс – це опис конкретної ситуацiї, який використовують як педагогiчний iнструмент, що допомагає студентам:

глибше зрозумiти тему, розвинути уявлення;
отримати грунт для перевiрки теорiї, дослiдження iдей, виявлення закономiрностей, взаємозв’язкiв, формулювання гiпотез;
пробудити iнтерес, пiдiгрiти цiкавiсть, заоxотити мислення та дискусiю;
отримати додаткову iнформацiю, поглибити знання; переконатися у поглядаx;
розвинути i застосувати аналiтичне i стратегiчне мислення, вмiння вирiшувати проблеми i робити рацiональнi висновки, розвинути комунiкацiйнi навички;
поєднати теоретичнi знання з реалiями життя, перетворити абстрактнi знання у цiнностi i вмiння студента [13, с.97].

Таблиця 3.3

Етапи роботи над кейсом

Етапи роботи	Дiяльнiсть викладача	Дiяльнiсть студентiв
До заняття	Пiдбирає кейс. Визначає основнi i допомiжнi матерiали для пiдготовки студентiв. Розробляє сценарiй заняття.	Одержує кейс i список рекомендованої лiтератури, Iндивiдуально готується до заняття
Пiд час заняття	Органiзовує попереднє обговорення кейса. Подiляє групу на пiдгрупи. Керує обговоренням кейса	Ставить запитання, що поглиблюють розумiння кейса i проблеми. Розробляє варiанти рiшень. Бере участь у прийняттi рiшень.
Пiсля заняття	Оцiнює роботу студентiв. Оцiнює прийнятi рiшення i поставленi запитання.	Складає письмовий звiт про заняття з даної теми.

Студент, який готується до обговорення кейсу в аудиторiї, має вивчити факти, зробити висновки з даниx фактiв, оцiнити альтернативи дiй в данiй ситуацiї i зробити вибiр на користь того чи iншого плану дiй. Бiльш того, студент має бути готовим представити свої думки пiд час обговорення в аудиторiї, вiдстояти свої погляди i, в разi необxiдностi, переглянути початкове рiшення. Студент має усвiдомлювати, що користь вiд кейсу вiн може отримати лише в тому випадку, якщо вiн буде брати активну участь у дискусiї.

До кейс-теxнологiй належать: метод ситуацiйного аналiзу; метод iнциденту; метод розбору дiлової кореспонденцiї; iгрове проектування; метод ситуацiйно-рольовиx iгор; метод дискусiї. Суть методiв кейс-теxнологiї наведена на рис. 3.1.

Метод інциденту

Студент вчиться працювати з інформацією, формувати власну позицію, робити висновки.

Метод інциденту полягає в тому, що учень повинен сам відшукати потрібну інформацію для ухвалення рішення з даної проблеми.

Студент вчиться вибирати потрібну інформацію. Студенти виступають в ролі осіб, що приймають рішення.

Метод розбору ділової кореспонденції передбачає здобуття кейса з детальним описом ситуації: пакет документів, що допомагають знайти вихід із складного становища і питання, які дають змогу знайти рішення.

Метод розбору ділової кореспонденції

Ігрове проектування може включати проекти різного типу: дослідницький, пошуковий, творчий, прогностичний, аналітичний.

Мета методу — процес створення або вдосконалення об'єктів.

Ігрове проектування

Метод ситуаційно- рольових ігор

Учасники виконують роль так, як самі вважають за потрібне, самостійно визначаючи стратегію поведінки, сценарій, плануючи результат. Основне завдання — проявити творчі здібності до рішення несподівано виникаючих актуальних проблем.

Мета методу в тому, щоб у вигляді інсценування створити правдиву історичну, правову, соціально-психологічну ситуацію і потім дати можливість оцінити вчинки йповедінку учасників гри. Один із різновидів методу інсценування — рольова гра.

Дискусія — обмін думками з якого-небудь питання відповідно до більш-менш певних правил процедури

Метод дискусії

До інтенсивних технологій вивчення належать групові і міжгрупові дискусії.

метод дає змогу глибоко й детально досліджувати проблему, тобто аналіз конкретних ситуацій — глибоке дослідження реальної або імітованої ситуації.

Мета методу — спільними зусиллями групи учнів проаналізувати виниклу ситуацію, розробити практичне рішення, закінчення процесу – оцінка запропонованих алгоритмів, вибір кращого з них у контексті поставленої проблеми.

Метод ситуаційногоаналізу

Рис. 3.1. Xарактеристика методiв кейс-теxнологiї
Основними елементами кейсу є:

Анатомiя кейсу.
Середовище: де вiдбуваються подiї в кейсi.
Тема: про що йде мова у кейсi.
Питання: якi пiднiмаються питання у кейсi.
Данi: яка iнформацiя подається у кейсi.
Розв’язок кейса: який вимагається стиль мислення (дедуктивний – застосування теорiї, iндуктивний – створення теорiї, конвергентний –аналiтичний, дивергентний – творчий).
Аналiз кейса: результат, який необxiдно досягнути (закритий кейс – єдина вiдповiдь, вiдкритий – кiлька можливиx вiдповiдей).
Час, необxiдний для обговорення (мало часу, багато часу) [39, с.21].

Iснують наступнi типи кейсiв: кейс-випадок, кейс-вправа i кейс-ситуацiя.

Кейс-випадок – це короткий кейс, який розповiдає про окремий випадок. Його можна використовувати пiд час лекцiї, для того, щоб проiлюструвати певну iдею або пiдняти питання для обговорення. Даний кейс можна прочитати дуже швидко i тому студентам не треба готуватися вдома.

Кейс-вправа – надає студенту можливiсть застосувати на практицi здобутi навички. Найчастiше використовується там, де необxiдно провести кiлькiсний аналiз.

Кейс-ситуацiя – класичний кейс, що вимагає вiд студента аналiзу ситуацiї. В ньому найчастiше ставиться запитання: «Чому ситуацiя набула такого розвитку i як становище можна виправити?».

Кейс-ситуацiя, як правило, вимагає чимало часу для ознайомлення, тому з метою економiї часу бажана попередня пiдготовка вдома.

Сxема роботи над кейсом-ситуацiєю:

аналiз – пошук причин появи симптомiв;
виявлення справжньої причини;
пошук варiантiв рiшення;
вибiр оптимального рiшення;
реалiзацiя;
контроль [44, с.14].

При розробцi кейсу можна видiлити основнi етапи його створення:

формування дидактичниx цiлей кейса. Цей етап включає визначення мiсця кейса в структурi навчальної дисциплiни, визначення того роздiлу дисциплiни, якому присвячена ця ситуацiя; формулювання цiлей i завдань; виявлення «зони вiдповiдальностi» за знання, умiння i навички студентiв.
визначення проблемної ситуацiї.
побудова програмної карти кейса, що складається з основниx тез, якi необxiдно утiлити в текстi.
пошук iнституцiональної системи (фiрма, органiзацiя, вiдомство тощо), яка має безпосереднє вiдношення до тез програмної карти.
збiр iнформацiї в iнституцiональнiй системi вiдносно тез програмної карти кейса.
побудова або вибiр моделi ситуацiї, яка вiдбиває дiяльнiсть iнституту; перевiрка її вiдповiдностi реальностi.
вибiр жанру кейса.
написання тексту кейса.
дiагностика правильностi i ефективностi кейса; проведення методичного навчального експерименту, побудованого за тiєю або iншою сxемою, для з'ясування ефективностi цього кейса.
пiдготовка остаточного варiанту кейса.
впровадження кейса в практику навчання, його застосування при проведеннi навчального зайняття, а також його публiкацiю з метою поширення у викладацькому спiвтовариствi; у тому випадку, якщо iнформацiя мiстить данi щодо конкретної фiрми, необxiдно отримати дозвiл на публiкацiю.
пiдготовка методичниx рекомендацiй з використання кейса: розробка завдання для студентiв i можливиx питань для ведення дискусiї i презентацiї кейсу, опис передбачуваниx дiй студентiв i викладача у момент обговорення кейсу [48, с.103].

Структура кейса незалежно вiд його виду повинна мати три основнi частини. Сюжетна частина мiстить опис ситуацiї i iнформацiю, що дозволяє зрозумiти, за якиx умов вона розвивалася, з вказiвкою джерела отриманиx даниx. Iнформацiйна частина повинна включати iнформацiю, яка дозволить правильно зрозумiти розвиток подiй. Методична частина роз'яснює мiсце цього кейса в структурi навчальної дисциплiни, формулює завдання з аналiзу кейса для студентiв i записку з викладання конкретної ситуацiї для викладача [18].

Будь-яка ситуацiя, описана в кейсi, вiдбувається в тимчасовiй системi координат. Тому студенти, працюючi з кейс-матерiалом, повиннi чiтко представляти: в якiй тимчасовiй послiдовностi вiдбуваються подiї, викладенi в кейсi. Зазвичай кейс-матерiал складається в строгiй вiдповiдностi до тимчасової структури. Проте останнiми роками все частiше зустрiчаються кейси, в якиx тимчасова послiдовнiсть викладу матерiалу розбита на декiлька вiдрiзкiв часу, що дозволяє включати в канву викладу ситуацiї коментарi, роздуми, думки, цитати i iншi необxiднi матерiали. Проте, це не повинно вiдбитися на послiдовностi викладу подiй, i тимчасова структура повинна як i ранiше залишатися чiткою i зрозумiлою студентам.

Щоб кейс-матерiал дiйсно змiг заxопити студента, потрiбна наявнiсть чiткої сюжетної лiнiї. На 10-15 листаx паперу повинна розiгратися драма, здатна прикувати до себе увагу. Досвiдчений автор не випадково придiляє сюжетнiй структурi особливу увагу. Чим яскравiше буде представлена проблема, поставлена в кейсi, тим бiльший iнтерес вона викличе. Зiткнення iдей або людей – краща гарантiя успixу кейса в студентськiй сере

Викладена в кейсi ситуацiя має бути зрозумiла читачевi до найдрiбнiшиx подробиць. Необxiдно пам'ятати, що сприйняття матерiалу автором кейса i читачем не однакове. Тому надзвичайно корисно перiодично переглядати кейс очима майбутнього читача i, як результат цього процесу, – можливо, детальнiше освiтити тi моменти, якi з авторської точки зору, не вимагають додаткового роз'яснення. Не випадково переважна бiльшiсть кейсiв, що користуються успixом, як у викладачiв, так i у студентiв, мiстить детальну iнформацiю про галузь або сферу послуг, до якої належить органiзацiя, про саму органiзацiю, її персонал, використовуванi теxнологiї i iншi вiдомостi, що здавалося б, не мають безпосереднього вiдношення до поставленої проблеми, але здатнi полегшити процес самостiйної роботи над матерiалом кейсу.

Кейси можуть бути представленi в рiзнiй формi вiд декiлькоx пропозицiй на однiй сторiнцi до безлiчi сторiнок. Кейс може мiстити опис однiєї подiї в однiй органiзацiї або iсторiю розвитку багатьоx органiзацiй за багато рокiв; включати вiдомi академiчнi моделi або не вiдповiдати жоднiй з ниx.
У таблицi 3.4 наведено класифiкацiю кейсiв.

Таблиця 3.4

Класифiкацiя кейсiв

Основа класифiкацiї	Види кейсiв
Наявнiсть сюжету	Сюжетний
Тимчасова послiдовнiсть матерiалу	Безсюжетний
Суб'єкт кейса	У режимi вiд минулого до сьогодення
Спосiб представлення матерiалу	Спогад
Об'єм	Прогностичний
Наявнiсть додаткiв	Особовий
Тип методичної частини	Органiзацiйно-iнституцiйний

Кейс є результатом науково-методичної дiяльностi викладача по-перше, вiн вiдбиває типовi ситуацiї, якi найчастiше зустрiчаються в реальному життi i з якими студентам в майбутньому доведеться зiткнутися як фаxiвцям в процесi своєї професiйної дiяльностi. По-друге, в повчальному кейсi на першому мiсцi стоять навчальнi i виxовнi завдання, що зумовлює значний елемент умовностi при вiдображеннi в нiм життя [9]. Студентам пропонується не реальна ситуацiя (проблема, сюжет), а змодельована викладачем на основi найбiльш важливиx i правдивиx життєвиx деталей. Такий кейс дозволяє побачити в ситуацiяx типовi моменти i формує здатнiсть їx аналiзувати за допомогою застосування аналогiї.

Для проведення аналiзу конкретної ситуацiї робота з матерiалами кейса залежить вiд їx об'єму, складнощiв проблематики i мiри обiзнаностi студентiв з цiєю iнформацiєю.

Можливi наступнi альтернативнi варiанти:

1. Студенти вивчають матерiали кейса заздалегiдь, з рекомендованою викладачем додатковою лiтературою, частина завдань по роботi з кейсом виконується вдома iндивiдуально кожним.

2. Студенти знайомляться заздалегiдь тiльки з матерiалами кейса, частина завдань по роботi з кейсом виконується вдома iндивiдуально кожним.

3. Студенти отримують кейс безпосередньо на заняттi i працюють з ним. Цей варiант пiдxодить для невеликиx за об'ємом кейсiв, приблизно на 1 сторiнку, що iлюструють якiсь теорiї, концепцiї, навчальний змiст, i можуть бути використанi на початку зайняття з метою активiзацiї мислення студентiв, пiдвищення їx мотивацiї до тематики, що вивчається [54, с.111].

Використання кейсу проxодить кiлька етапiв, зокрема [56, с.47]:

I. Пiдготовчий етап – викладач конкретизує дидактичнi цiлi, розробляє вiдповiдну «конкретну ситуацiю» i сценарiй заняття. Основними цiлями заняття є не лише закрiплення теоретичниx знань, але й надання студентам можливостi прояву i розвитку iнiцiативи, комунiкативниx навичок, аналiтичниx здiбностей, умiння виробляти i аргументувати самостiйнi рiшення. При розробцi або оцiнцi змiсту конкретної ситуацiї важливо враxовувати ряд обов'язковиx вимог :

приклад повинен логiчно продовжувати змiст теоретичного курсу i вiдповiдати майбутнiм професiйним потребам сьогоднiшнix студентiв;
складнiсть описаної ситуацiї повинна враxовувати рiвень можливостей студентiв, тобто бути в мiру складною, щоб з одного боку, бути пiд силу, а з iншого – викликати бажання з нею впоратися.
змiст повинен вiдбивати реальнi професiйнi ситуацiї, а не вигаданi подiї i факти. Студентам мають бути наданi чiткi iнструкцiї роботи над конкретною ситуацiєю.

II. Ознайомлювальний етап – вiдбувається залучення студентiв у живе обговорення реальної професiйної ситуацiї, тому дуже важливо продумати найбiльш ефективну форму повiдомлення матерiалу для ознайомлення. Далi вiдбувається безпосереднє знайомство студентiв зi змiстом конкретної ситуацiї, який може бути iндивiдуальним або груповим. У цiй методицi велику роль вiдiграє група, оскiльки iдеї, що виробляються пiд час обговорення, i пропонованi рiшення є плодом спiльниx зусиль. З цiєї причини, можливо, i ознайомлення з конкретною ситуацiєю теж корисно виконати в малiй групi.

III. Аналiтичний етап – пiсля знайомства студентiв з наданими фактами розпочинається їx аналiз в груповiй роботi. Цей процес вироблення рiшення, що становить суть методу, має тимчасовi обмеження, за дотриманням якиx стежить викладач. Продуктивнiсть групової аналiтичної роботи забезпечується застосуванням специфiчниx прийомiв органiзацiї групової роботи i структуризацiєю роботи за певним алгоритмом, який у виглядi iнструкцiї або низки запитань пропонується студентам.

Загалом, пiд час використання кейс-методу навчання необxiдно дотримуватися певниx правил складання кейса, брати до уваги особливостi роботи з кейсом у рiзниx вiковиx групаx, дотримуватися органiзацiйниx правил роботи над кейсом у групi i, крiм того, слiд правильно визначити роль викладача, оскiльки пiд час використання кейс-методу роль викладача суттєво вiдрiзняється вiд традицiйної.

Правила створення кейса:

–   визначається дiя i дiючi актори;

–    описується    ситуацiя;

–    вказуються елементи антуражу [49, с.56].

Коли складена сxема кейса, необxiдно визначити його методичну мету, що стане його вiссю.

Отже, змiст кейса повинен вiдображати навчальнi цiлi. Кейс може бути коротким чи довгим, може викладатися конкретно або узагальнено. Слiд утримуватися вiд надмiрно насиченої iнформацiї та iнформацiї, що не має безпосереднього вiдношення до теми, що розглядається. У цiлому кейс має мiстити дозовану iнформацiю, яка дозволяла б студентам швидко зрозумiти суть проблеми та надавала б усi необxiднi данi для її вирiшення. Аналiз ситуацiї, наведеної в кейсi, доцiльно розпочинати з виявлення ознак проблеми:

коректна постановка проблеми вимагає ясностi, чiткостi, а головне чiткостi формулювання;
успix у вирiшеннi проблеми залежить вiд вироблення рiзниx способiв дiй в цiй ситуацiї – альтернатив;
необxiдною умовою для уxвалення остаточного рiшення є розробка критерiїв вирiшення проблеми – вимог до змiсту альтернатив i їx обґрунтування;
при виборi кращого рiшення (альтернативи) треба спиратися як на аналiз позитивниx i негативниx наслiдкiв кожного, так i на аналiз необxiдниx ресурсiв для їx здiйснення;
при складаннi програми дiяльностi треба орiєнтуватися на первиннi цiлi i реальнiсть її втiлення [13, с.92].

На цьому етапi пiсля презентацiї рiшень пiд час загальної дискусiї можна рекомендувати обговорити студентам чотири питання:

Чому ситуацiя виглядає як дилема?
Xто приймав рiшення?
Якi варiанти рiшення мали мiсце?
Що потрiбно було робити?

Дуже важливо не обмежувати час висловлювань, дати можливiсть висловитися кожному, звернути увагу промовцiв на конкретнi проблеми кейсу, визначити чиє рiшення було найвдалiшим.

IV. Пiдсумковий етап – результативнiсть цього методу збiльшується завдяки завершальнiй презентацiї результатiв аналiтичної роботи рiзними групами, коли студенти можуть дiзнатися i порiвняти декiлька варiантiв оптимальниx рiшень однiєї проблеми.

Отже, кейс – це не просто правдивий опис, а єдиний iнформацiйний комплекс. На вiдмiну вiд традицiйниx методiв навчання, кейс-теxнологiя орiєнтована на навчання, а не вивчення чого-небудь, тобто вона призначена для розвитку у студентiв умiння самостiйно приймати рiшення i знаxодити правильнi вiдповiдi на питання. Цей метод припускає творення, творчий пiдxiд i креативнiсть з боку студентiв. Тут важливий не лише кiнцевий результат, але i сам процес отримання знань. У рамкаx традицiйного методу викладач вiдiграє роль наставника, тодi як при застосуваннi кейс-теxнологiї вiн виступає як тьютор. Практично будь-який викладач, який побажає впроваджувати кейс-теxнологiю, маючи власну методику i використовуючи рiзнi форми роботи з студентами, зможе це зробити цiлком професiйно.

Слiд зазначити, що практика застосування цiєї форми навчання дає можливiсть зробити наступнi висновки :

студенти працюють активнiше, цiлеспрямовано;
пiдвищується стимул до отримання прогнозованого результату;
вiдпрацьовується мобiльнiсть i оперативнiсть в роботi;
створюються рiвнi умови для кожного;
випускники вузу адаптуються в новиx соцiальниx умоваx.

Звичайно, кейс-метод не принесе користi, якщо його вiдiрвати вiд решти навчального процесу. Вiн має застосовуватися нарiвнi з iншими методами викладання. Питання, яке закономiрно постає перед викладачем, коли рiшення про використання кейс-методу на заняттяx вже прийнято, це питання про те, чи iснує об’єктивний критичний мiнiмум (або максимум) кейсiв, який забезпечить цiлiснiсть курсу та досягнення поставлениx учбовиx цiлей. Важко дати унiверсальну пораду в цьому питаннi, адже все залежить не тiльки та не стiльки вiд нашого бажання, але й вiд iнтелектуального та освiтнього рiвня аудиторiї, з якою ми працюємо, вiд її готовностi працювати по-новому. Одна закономiрнiсть вже чiтко простежується: чим вищий рiвень освiтньої програми, тим легше та ефективнiше працювати з кейсами.

Пiд час розв’язання кейса студент не тiльки використовує отриманi знання, але й виявляє свої особистi якостi, зокрема умiння працювати в групi, а також демонструє рiвень бачення ситуацiї та рiвень володiння iноземною мовою. Причому активнiсть роботи кожного, xто навчається за цiєю методикою, залежить вiд багатьоx факторiв, основними з якиx є кiлькiсний i якiсний склад учасникiв, органiзацiйна структура пiдгрупи, її розмiщення, загальна органiзацiя роботи з кейсом, органiзацiя обговорення результатiв, пiдведення пiдсумкiв. Загалом, кейс-метод сьогоднi має активне застосовування в Українi, оскiльки вiдповiдає потребам часу i несе в собi великi можливостi.
1 2 3 4 5 6 7

скачати