1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15
Ім'я файлу: питання до екз..pdf
Розширення: pdf
Розмір: 967кб.
Дата: 07.12.2020
скачати
Пов'язані файли:
стаття в часопис.docx
8485.doc
metod5.pdf
71394.doc
Документ Microsoft Office Word.docx
8анатомія і фізіологія рухового шляху. Симпт ураження на різних рівнях.прикл
захв.. руховий кірково-м’язовий шлях.
Цей шлях двухнейронний, утворений центральними та периферичними мотонейронами.Центральні
мотонейрони – це тіла пірамідних клітин Беца з їх аксонами. Аксони центральних нейронів утворюють
пірамідний шлях, що складається з двох пучків – кірково-ядерного та кірково- спинномозкового.Периферичні нейрони – тіла та аксони рухових клітин передніх рогів спинного мозку, рухові ядра, корінці та волокна черепних нервів.Передцентральна звивина ,променистий вінець, внутрішня капсула,стовбур мозку, де на рухових ядрах черепних нервів закінчується кірково-ядерний шлях, на межі довгастого мозку зі спинним кірково-спинномозковий шлях утворює перехрестя
Якщо кірково-м’язовий шлях уражується на будь-якому рівні, відповідні м’язи не отримують іннервації від кори, довільні рухи у м’язах стають неможливими, м’яз перестає скорочуватись, виникає його параліч
(плегія).У разі часткового пошкодження рухового шляху є неповна втрата довільних рухів, обмеження об’єму руху м’язів, обумовлене порушенням їх іннервації. Це носить назву парезу м’язів.
Розрізняють:параліч (парез) однієї кінцівки –моноплегія (монопарез, плегія руки, ноги)параліч обох кінцівок з одного боку – геміплегія (геміпарез)параліч симетричних кінцівок – верхня або нижня параплегія (парапарез)параліч чотирьох кінцівок – тетраплегія (тетрапарез)Якщо уражується центральний нейрон рухового шляху, виникає центральний параліч. У разі пошкодження периферичного нейрону – виникає периферичний параліч. Таким чином, назва паралічу походить від назви ураженого нейрона!
9патологічні рефлекси: стопні, захисні, орального автоматизму, їх скінічне
значення..
Симптом Бабінського є підошвним рефлексом і викликається штриховим подразненням шкіри зовнішнього краю підошви ("знак віяла"). Симптом є раннім і тонкою ознакою ураження пірамідної системи вище сегментів рефлекторної дуги подошвенного рефлексу (Ls-Si) і характеризується постійністю. При наявності гиперестезии шкіри підошви штрихове роздратування можна замінити тиском.
Симптом Чадока викликається штриховим подразненням поверхні шкіри зовнішнього боку п'яти під maleolus lateralis.
Рефлекс Оппенгейма викликається проведенням з деяким надавливанием I пальцем кисті або тильною поверхнею другої фаланги зігнутого вказівного пальця досліджує уздовж гребеня великогомілкової кістки зверху вниз.
Симптом Гордона викликається сильним сдавливанием литкового м'яза.
Симптом Шеффера виникає при здавлений ії сухожилля п'яти.
Симптом Штрюмпеля викликається протидією (шляхом тиску долонею на надколенник) спробі досліджуваного зігнути ногу в колінному і тазостегновому суглобах.
Згинальні патологічні рефлекси полягають у згинанні II-V пальців стопи в результаті удару молоточком по рефлексогенних зон.
Пальцьовий симптом Россолімо викликається уривчастими ударами молоточком або кінчиками пальців досліджує по підошовної поверхні дистальних фаланг пальців стопи досліджуваного.
Симптом Бехтерева виникає при легких ударах молоточком по тильній поверхні стопи в області III-IV плеснових кісток.
Симптом Жуковського викликається ударом молоточка по поверхні стопи під основними фалангами пальців.

Симптом Пуссепа полягає в повільному відведенні V пальця при штрихове роздратуванні шкіри по зовнішньому краю стопи. захисні рефлекси викликаються щипком шкіри або здавленням глибоких тканин, уколом, охолодженням цівкою ефіру , здавленням або пасивним згинанням пальців стопи, у відповідь на що паралізована кінцівку відсмикує, мимоволі згинаючись в гомілковостопному, колінному і тазостегновому суглобах (реакція укорочення кінцівки). При цьому на протилежній кінцівки (попередньо зігнутою) може спостерігатися зворотне явище - розгинання в зазначених суглобах ( реакція подовження кінцівки).
По черзі дратуючи то одну, то іншу ногу, можна отримати імітацію ходьби. Реакція отдергивания настає не відразу після нанесення роздратування, а через певний проміжок часу і нерідко супроводжується болем в ураженій кінцівці. Як правило, захисні реакції з'являються на нижніх кінцівках при ураженні грудного відділу спинного мозку. Рефлекси орального автоматизму являють собою мимовільні рухи, здійснювані кругової м'язом рота, губами або жувальними м'язами у відповідь на механічне подразнення різних ділянок обличчя.
Назо'лабіальний рефлекс (Аствацатурова) - при постукуванні молоточком по кореню носа виникає відповідна реакція у вигляді витягування губ внаслідок скорочення m. orbicularis oris.
При губном рефлексі та ж реакція виникає, якщо ударяти молоточком по губах, а при дістансоральном рефлексі (Карчі-Кяна) - якщо тільки наближатися молоточком до рота. Смоктальний рефлекс викликається штриховим подразненням слизової оболонки губ (з'являються смоктальні рухи).
Долонно -підборіддя, або пальмоментальний, рефлекс (Марінеску-Радович) викликається штриховими подразненнями поверхні шкіри в області thenaris, в результаті чого на стороні роздратування виникають скорочення м'язів підборіддя
10поняття про рецепцію і чутливість. Класиф видів чутлив : поверх, глибокої,
складної. Види чутливих порушень..
ЧУТЛИВІСТЬ – це здатність організму сприймати подразнення з зовнішнього та внутрішнього середовища.РЕЦЕПЦІЯ – це сукупність всіх аферентних систем, які сприймають подразнення зовнішнього і внутрішнього середовища і проводять їх до центру. чутливість тісно пов”язана з діяльністю аналізаторів.АНАЛІЗАТОР -це єдина функціональна система, що складається з наступних елементів:1. сприймаючого апарату (рецепторів) – рецепторний відділ2.чутливих провідників - провідниковий відділ3. коркового відділу, сприймає інформацію, аналізує та синтезує її.ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ АНАЛІЗАТОРА – це сприймати та аналізувати подразнення.
Ми розрізняємо аналізатори:ЗОРОВИЙ,СЛУХОВИЙ,НЮХОВИЙ,СМАКОВИй РЕЦЕПТОРИ – це чутливі утвори, які мають здатність сприймати ті чи інші зміни зовнішнього та внутрішнього середовища і передавати їх у вигляді
імпульсу.Рецептори поділяються на:1.Екстерорецептори
(знах в шкірі та зовн слизових оболонках)2.Пропріорецептори (знах в м’язах, сухожилках, суглобах)3.Інтерорецептори (знаходяться в внутрішніх органах, в судинах).Є ще телерецептори, що знаходяться в вухах та очах.
1. Екстерорецептори сприймають поверхневу чутливість (тактильну, больову, температурну) діляться на механорецептори (дотик, тиск), терморецептори (тепло, холод), ноціцептори (сприймають біль). Тактильну чутливість сприймають тільця Меркеля, які знах в кінчиках пальців. Тільця Мейснера знаходяться на долонях, підошвах, губах, на кінчику язика. Тільця Фатера-Пачіні сприймають тиск, знаходяться вони в глибоких шарах шкіри.Холодові рецептори – це колби Краузе.Теплові рецептори – це тільця Руффіні.

2. Пропріорецептори – це ті, що знаходяться в глибоких тканинах (м’язах, суглобах, сухожилках). Тільця
Гольджі і Мацоні сприймають м’язово-суглобове чуття і знаходяться на границі м’яза та сухожилку.ще
існують осморецептори, хеморецептори, барорецептори .Від рецепторного апарату імпульси надходять по нервових волокнах, які є аксонами псевдоуніполярних клітин спинномозкового ганглія.3 типи волокон:1. Тип
А – тонкі мієлінові волокна, що проводять глибоку і тактильну чутливість, швидкість проведення імпульсів по цих волокнах 40-60 м/с;2. Тип В –мієлінові волокна, що проводять больову і температурну чутливість зі швидкістю 10-15 м\с;3. Тип С – безмієлінові волокна, що проводять дифузну нелокалізовану больову чутливість зі швидкістю 1-1,5 м/с.Класифікація чутливості. Існують різні класифікації чутливості.:1.
Поверхневу2. Глибоку3. Складну
Розрізняють типи чутливих порушень:1. Периферійний2. Сегментарний3. Провідниковий1.
Периферійний тип виникає при ураженні дендритів І нейрону всіх видів чутливості. Периферійний тип поділяється на:А) Мононевритичний (або невральний) – буває при ураженні одного периферійного нерва і полягає в порушенні всіх видів чутливості в зоні іннервації даного нерва. Супроводжується цей підтип болем в ділянці нерва, інколи гіперпатією, гіпералгезією, каузалгією, симптомами натягу нерва, болями при пальпації.Б) Поліневритичний підтип – буває при множинному, часто симетричному ураженні периферійних нервів. Проявляється чутливими порушеннями в дистальних відділах кінцівок у вигляді “шкарпеток” та
“рукавичок”.В) Плексалгічний підтип – виникає при ураженні сплетення, проявляється порушенням чутливості в зоні іннервації сплетення, супроводжується болями, симптомами натягу нервів, що йдуть від сплетення, як правило, руховими розладами у вигляді периферійного парезу групи м’язів, що іннервуються з даного сплетення.Необхідно зазначити, що при ураженні периферійного нерва, багатьох периферійних нервів та сплетень, в яких поряд з чутливими волокнами проходять і рухові, виникають одночасно з чутливими розладами с-ми периферійного паралічу або парезу. 2. Сегментарний тип чутливих розладів буває при ураженні чутливих волокон на рівні сегмента спинного мозку, а, отже, при ураженні між хребцевого ганглія задніх корінців, задніх рогів, передньої білої спайки.
Підтипи сегментарного типу:А) сегментарно-корінцевий Б) сегментарно-дисоційованийА) Сегментарно-
корінцевий підтип буває при ураженні заднього корінця або при одночасному ураженні і корінця і міжхребцевого чутливого ганглія. При ураженні заднього корінця виникає втрата або всіх видів чутливості в зоні іннервації корінця по сегментарному типу та болі. Чутливі розлади проявляються у вигляді поперечних смуг на тулубі та повздовжніх смуг на кінцівках (всього на тілі людини є 36 чутливих сегментів (спинальних сегментів 31 на тулубі і кінцівках 5 сегментів за рахунок трійчастого нерва на обличчі).Цей тип чутливих порушень виникає при радикулітах, при екстрамедулярних пухлинах, коли першим на ріст пухлини реагує з. корінець. При втягненні в процес спинального ганглія з’являється герпетична висипка (при гангліоніті чи гангліоневриті) у вигляді пухирців (так званий herpes zoster) в ділянці відповідних сегментів, різкий біль та втрата чутливості в сегменті.
Б) Сегментарно-дисоційований підтип. Спостерігається при ураженні задніх рогів спинного мозку та передньої сірої спайки. В цьому випадку чутливі розлади проявляються у вигляді втрати або зниження больової та температурної чутливості при збереженні тактильного та м’язово-суглобового чуття в даному сегменті. Такі розлади називаються дисоційованими і виникають в результаті того, що в задніх рогах і правій сірій спайці проходять провідники поверхневих видів чутливості, а провідниками глибокого чуття в задній ріг не заходять (згадайте анатомію).Дисоційований тип чутливих розладів найчастіше виникає при
сирингомієлії, коли чутливі порушення виникають у відповідних дерматомах у вигляді “куртки” або
“напівкуртки” при ураженні задніх рогів в грудних сегментах, або “рейтузів” – при ураженні задніх рогів в поперекових сегментах. Ви повинні пам’ятати, що при ураженні задніх корінців чи заднього рогу природно знижуються або згасають рефлекси в рефлекторне кільце яких входить даний задній корінець чи задній ріг.
3. Провідниковий тип. Він виникає при ураженні чутливих провідників тобто tr. spinothalamicus, шляхів Голя
і Бурдаха, tr.bulbothalamicus, медіальної петлі та tr. thalamocorticalis в межах спинного та головного мозку. А раз так, то цей тип поділяється на:1. Спинальний 2. Церебральний. Для обох підтипів характерні чутливі розлади від певного рівня ураження і донизу.1. Спинальний підтип може бути: А) повним поперечним
(буває при ураженні поперечника спинного мозку, коли випадають всі види чутливості нижче рівня ураження, причому больова і температурна випадають з рівня на 1-2 сегменти нижче, а глибока – з того самого рівня.Б) половинний поперечний або броун-секаровський підтип - виникає при ураженні половини поперечника спинного мозку, при цьому глибоке чуття випадає на стороні ураження, а больове і температурне – на протилежній стороні, починаючи з рівня на 1-2 сегменти нижче.В) низхідний Г) висхідний, в залежності від екстра- чи інтрамедулярного ураженняД) монотип Е) гемі тип
11.Провідні шляхи поверхневої чутливості- спиноталамічний шлях(бічні канатики)
Синдроми ураження чутливих шляхів на різних рівнях
1. Ураження периферійного нерва – проявляється випадінням всіх видів чутливості в ділянці нерва, болями, парестезіями.
2. Ураження заднього корінця – втрата всіх видів чутливості по сегментарному типу в зоні іннервації даного сегменту, а також болі.
3. Ураження заднього рогу спинного мозку викликає такі ж ураження, як і при ураженні заднього корінця, тільки спостерігаються дисоційовані розлади чутливості.
4. Ураження бокового стовпа спинного мозку - больове і температурне чуття на протилежній стороні по провідниковому типу.
5. Ураження чутливих шляхів у внутрішній капсулі: геміанестезія, геміатаксія (не проявляється із-за парезу), геміанопсія, геміплегія.
6. Ураження зорового горба – геміанестезія: геміатаксія, геміанопсія, геміалгія.
7. Ураження задньої центральної звивини – моноанестезія на протилежній стороні.
12.Провідні шляхи глибокої чутливості-пучки Голя(медіально,від ніг і нижньої частини тулуба) та Бурдаха(латеральніше,від рук і верх. частини тулуба).
Ураж на різних рівнях:
1. Ураження периферійного нерва – проявляється випадінням всіх видів чутливості в ділянці нерва, болями, парестезіями.
2. Ураження заднього стовпа спинного мозку - глибоке чуття на своїй стороні по провідниковому типу.
3. Ураження медіальної петлі - геміанестезія, сенситивна геміатаксія.
13. Розрізняють наступні типи чутливих порушень:
1. Периферійний
2. Сегментарний
3. Провідниковий
1. Периферійний тип виникає при ураженні дендритів І нейрону всіх видів чутливості. Периферійний тип поділяється на:

А) Мононевритичний (або невральний) – буває при ураженні одного периферійного нерва і полягає в порушенні всіх видів чутливості в зоні іннервації даного нерва. Супроводжується цей підтип болем в ділянці нерва, інколи гіперпатією, гіпералгезією, каузалгією, симптомами натягу нерва, болями при пальпації.
Б) Поліневритичний підтип – буває при множинному, часто симетричному ураженні периферійних нервів.
Проявляється чутливими порушеннями в дистальних відділах кінцівок у вигляді “шкарпеток” та
“рукавичок”.
В) Плексалгічний підтип – виникає при ураженні сплетення, проявляється порушенням чутливості в зоні
іннервації сплетення, супроводжується болями, симптомами натягу нервів, що йдуть від сплетення, як правило, руховими розладами у вигляді периферійного парезу групи м’язів, що іннервуються з даного сплетення.
Необхідно зазначити, що при ураженні периферійного нерва, багатьох периферійних нервів та сплетень, в яких поряд з чутливими волокнами проходять і рухові, виникають одночасно з чутливими розладами с-ми периферійного паралічу або парезу.
2. Сегментарний тип чутливих розладів буває при ураженні чутливих волокон на рівні сегмента спинного мозку, а, отже, при ураженні між хребцевого ганглія задніх корінців, задніх рогів, передньої білої спайки.
Підтипи сегментарного типу:
А) сегментарно-корінцевий
Б) сегментарно-дисоційований
А) Сегментарно-корінцевий підтип буває при ураженні заднього корінця або при одночасному ураженні і корінця і міжхребцевого чутливого ганглія. При ураженні заднього корінця виникає втрата або всіх видів чутливості в зоні іннервації корінця по сегментарному типу та болі. Чутливі розлади проявляються у вигляді поперечних смуг на тулубі та повздовжніх смуг на кінцівках (всього на тілі людини є 36 чутливих сегментів (спинальних сегментів 31 на тулубі і кінцівках 5 сегментів за рахунок трійчастого нерва на обличчі).
Цей тип чутливих порушень виникає при радикулітах, при екстрамедулярних пухлинах, коли першим на ріст пухлини реагує з. корінець.
При втягненні в процес спинального ганглія з’являється герпетична висипка (при гангліоніті чи гангліоневриті) у вигляді пухирців (так званий herpes zoster) в ділянці відповідних сегментів, різкий біль та втрата чутливості в сегменті.
Б) Сегментарно-дисоційований підтип. Спостерігається при ураженні задніх рогів спинного мозку та передньої сірої спайки. В цьому випадку чутливі розлади проявляються у вигляді втрати або зниження больової та температурної чутливості при збереженні тактильного та м’язово-суглобового чуття в даному сегменті. Такі розлади називаються дисоційованими і виникають в результаті того, що в задніх рогах і правій сірій спайці проходять провідники поверхневих видів чутливості, а провідниками глибокого чуття в задній ріг не заходять (згадайте анатомію).
Дисоційований тип чутливих розладів найчастіше виникає при сирингомієлії, коли чутливі порушення виникають у відповідних дерматомах у вигляді “куртки” або “напівкуртки” при ураженні задніх рогів в грудних сегментах, або “рейтузів” – при ураженні задніх рогів в поперекових сегментах. Ви повинні пам’ятати, що при ураженні задніх корінців чи заднього рогу природно знижуються або згасають рефлекси в рефлекторне кільце яких входить даний задній корінець чи задній ріг.
3. Провідниковий тип. Він виникає при ураженні чутливих провідників тобто tr. spinothalamicus, шляхів
Голя і Бурдаха, tr.bulbothalamicus, медіальної петлі та tr. thalamocorticalis в межах спинного та головного мозку. А раз так, то цей тип поділяється на:
1. Спинальний (А)
2. Церебральний (В)
Для обох підтипів характерні чутливі розлади від певного рівня ураження і донизу.

1. Спинальний підтип може бути:
А) повним поперечним (буває при ураженні поперечника спинного мозку, коли випадають всі види чутливості нижче рівня ураження, причому больова і температурна випадають з рівня на 1-2 сегменти нижче, а глибока – з того самого рівня. Б) половинний поперечний або броун-секаровський підтип - виникає при ураженні половини поперечника спинного мозку, при цьому глибоке чуття випадає на стороні ураження, а больове і температурне – на протилежній стороні, починаючи з рівня на 1-2 сегменти нижче.
В) низхідний
Г) висхідний, в залежності від екстра- чи інтрамедулярного ураження
Д) монотип
Е) гемітип
2. Церебральний підтип в свою чергу поділяється на: А) стовбуровий (альтернуючий). При ураженні чутливих волокон в стовбурі головного мозку виникає випадіння чутливості на обличчі по сегментарному типу на стороні ураження та випадіння больової і температурної чутливості на тулубі і кінцівках на протилежній стороні. Б) таламічний підтип ( при ураженні зорового горба) в цьому випадку з’являється
1. гемігіпестезія всіх видів чутливості на протилежній від вогнища стороні.
2. Гіперпатія - переважають розлади глибокого чуття
3. Виникають таламічні болі (пекучі, нестерпні, що важко піддаються лікуванню). Часто приєднується
4. Геміатаксія (внаслідок зниження глибокого м’язово-суглобового чуття)
В)
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

скачати

© Усі права захищені
написати до нас