7. Співвідношення та взаємодія аграрного права з іншими галузями правової системи України.
АП і Конституційне право — всі галузі ґрунтуються на КУ, деталізує КУ і не може суперечити. Через галузь АП впроваджуються (застосовуються) ті норми Конституції, для яких (залежно від особливостей суб’єкта і об’єкта аграрних правовідносин) є властивими юридична сила прямої дії.
Такою є правова норма ст. 36 Конституції України, що визначає права громадян на об’єднання для досягнення і реалізації певних прав. Порушення цієї конституційної норми має місце у випадку вчинення перепон для здійснення такого об’єднання.
АП і ЗемельнеП — земельними є правовідносини щодо права власності на землю і права землекористування, правосуб’єктності учасників земельних правовідносин, процедурно-процесуальних відносин, пов’язаних із здійсненням землевпорядкувальних робіт, правовий режим земель населених пунктів та інші земельні правовідносини. Однак організаційно-правові правомочності суб’єктів права власності на землі сг призначення і права користування ними з боку державних сг підприємств розглядаються як аграрні правовідносини, їхнім предметом, цілями і завданнями є організаційно-управлінське забезпечення раціонального використання земельних ділянок для сг цілей, забезпечення їхнього екологічного використання, продуктивності і якості як природного ресурсу. Додержання цих організаційно-управлінських вимог покладається на керівні органи і посадові особи, власників і суб’єктів землекористування.
Якщо ЗП регулюються суспільні відносини з приводу відтворення, використання, охорони земель, то АП – використання земель с/г призначення, їхньої обробки.
ГосподарськеП і АП – в АП йдеться про специфічні правомочності суб’єктів аграрного права, що є ЮО. Зокрема з метою правового забезпечення охорони і захисту майнових прав ФГ відповідним галузевим правовим актом йому надано права юридичної особи. ГП регулює договори, без яких неможлива виробничо- господарська діяльність у сільському господарстві.
АП і Цивільне — правовідносини, що регулюються ЦК покликані визначати і регулювати майнові правомочності ФО і ЮО. ЦП регулює договори, без яких неможлива виробничо - господарська діяльність у сільському господарстві.
АП і Трудове - АП становлять правові норми і правові інститути, покликані регламентувати цілу систему трудових відносин між членами і конкретним КСП, між працівником і державним аграрним підприємством або ж міжгосподарським об’єднанням та ін. Ці відносини відповідно регулюються внутрішніми правовими актами про працю та оплату праці членів КСП, а стосовно найманих працівників — КЗпП України. У регулюванні внутрішніх трудових відносин допускається застосування в порядку допоміжного (субсидіарного) засобу правила трудового законодавства України.
АП і Адмін право - правосуб’єктність аграрних підприємств та інших суб’єктів АП реалізовується у своєрідному взаємозв’язку і співвідношенні з правоздатністю органів державного управління — органами Міністерства аграрної політики та продовольства України. Повноваження останнього визначаються відповідними положеннями про ці органи, норми яких становлять галузь адмін права. Державна управлінська діяльність цих органів спрямована на здійснення державного управління державними сг підприємствами, організаціями та об’єднаннями. Але має бути баланс з невтручанням ОДВ і ОМС.
8.Законодавчі визначення: всі ті що вона задавала окремо на 1-ший семінар
сільськогосподарська продукція
За визначенням, наведеним у Податковому кодексі України (далі – ПКУ) сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) – це продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 – 24 Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (п.п. 14.1.234 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). (живі тварини; продукти тваринного походження, продукти рослинного походження, жири та олії тваринного або рослинного походження; продукти їх розщеплення; готові харчові жири; воски тваринного або рослинного походження, готові харчові продукти; алкогольні та безалкогольні напої і оцет; тютюн та його замінники).
Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) — товари, зазначені у групах 1-24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України», якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах). До сільськогосподарської продукції (товарів) також належать відходи, отримані при виробництві сільськогосподарської продукції (товарів), визначених у групах 1-24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України», а саме: органічні добрива (гній, перегній, пташиний послід, а також полова, бадилля тощо), суміші органічних та мінеральних добрив, у яких частка органічних добрив становить більше 50 відсотків від загальної ваги таких сумішей, а також усе біологічне паливо та енергія, отримані при переробці та утилізації сільськогосподарської продукції (товарів) та їх відходів (біогаз, біодизель, етанол, тверде біопаливо, у виробництві якого була використана сільськогосподарська продукція (її відходи) в розмірі більше 50 відсотків від усієї використаної продукції, електрична енергія, пар, гаряча вода тощо) (ЗАКОН УКРАЇНИ Про державну підтримку сільського господарства України).
Сільськогосподарська продукція — сільськогосподарські харчові продукти тваринного і рослинного походження, що призначені для споживання людиною у сирому або переробленому стані як інгредієнти для їжі (ЗАКОН УКРАЇНИ Про безпечність та якість харчових продуктів).
сільськогосподарська діяльність
Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 41 - Сільськогосподарська діяльність – це управління суб’єктом господарювання біологічною трансформацією та збір врожаю біологічних активів для продажу чи для переробки в сільськогосподарську продукцію або в додаткові біологічні активи.
Національний класифікатор видів економічної діяльності України ДК 009:2005, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 р. № 375, до сільськогосподарської діяльності відносить рослинництво і тваринництво. При цьому діяльність з перероблення сільськогосподарської продукції зазначений класифікатор відносить не до сільськогосподарської, а до продукції переробної промисловості, крім переробки власновиробленої продукції, що здійснюється безпосередньо у господарстві-виробнику.
Чинне аграрне законодавство у Законі України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років" ототожнює сільське господарство (сільськогосподарське виробництво) з сільськогосподарською діяльністю.
ЗУ «Про державну підтримку сільськогосподарського господарства»- Сільськогосподарська діяльність - діяльність з:
виробництва продукції рослинництва, зокрема рослинних культур, а також вирощування ягід, фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також її обробки, переробки та/або консервації;
виробництва продукції тваринництва, зокрема свійських сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, а також розведення шовкопрядів, хробаків, равликів, молюсків, змій та інших плазунів або слимаків, інших наземних ссавців, безхребетних та комах, а також її обробки, переробки та/або консервації;
залісення, у тому числі створення захисних лісових насаджень, збирання дикорослих грибів та ягід, інших дикорослих рослин, їх обробки та консервації;
розведення та/або утримання, та/або вирощування, та/або вилов прісноводної та/або морської риби, жаб, безхребетних, водоростей та інших гідробіонтів;
обробки та/або консервації риби або інших прісноводних чи морських безхребетних, інших об’єктів аквакультури, дикорослих водоростей;
надання послуг сільськогосподарського характеру (сіяння, збирання врожаю, зберігання сільськогосподарської продукції).
сільськогосподарський товаровиробник
2.15-1. Сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, основною діяльністю якої є виробництво сільськогосподарської продукції та/або розведення, вирощування, вилов риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробка на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, а також здійснення операцій з її постачання, причому в такій діяльності питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.
До сільськогосподарських товаровиробників також належать сімейні фермерські господарства, зареєстровані платниками єдиного податку четвертої групи згідно із главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України (ЗУ «Про державну підтримку сільськогосподарського господарства»).
Сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична
особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської
продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської
продукції та її реалізацією (ЗУ «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років).
Сільськогосподарський товаровиробник – це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа-підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (п.п. 14.1.235 ст. 14 ПКУ).
Новоутворені сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75%, а фізичні особи – підприємці – у рік державної реєстрації (п.п. 291.4.7 ст. 291 ПКУ).
4) виробник сільськогосподарської продукції
2.26. Виробники сільськогосподарської продукції - сільськогосподарські товаровиробники, фізичні особи (у тому числі домогосподарства, фізичні особи, які здійснюють діяльність, пов’язану з веденням особистого селянського господарства, самозайняті особи у сфері сільського господарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю (ПКУ).
Виробники сільськогосподарської продукції - сільськогосподарські товаровиробники, фізичні особи (у тому числі домогосподарства, фізичні особи, що здійснюють діяльність, пов'язану з веденням особистого селянського господарства, самозайняті особи у сфері сільського господарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю (Закон "Про сільськогосподарський перепис").
1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 18