6. Система аграрного права України. АП як галузь права, наука і навчальна дисципліна.
Аграрне право становить систему, що розглядають у чотирьох аспектах:
а) як галузь законодавства, тобто систему нормативно-правових актів, що містять норми, які регулюють аграрні відносини;
б) як галузь права, тобто систему норм права, що регулюють аграрні відносини;
в) як галузь правової науки, тобто суму знань про аграрне право як галузь права, про аграрне законодавство, про аграрно-правові норми, аграрні правовідносини та ін.;
г) як навчальну дисципліну, тобто сукупність тем, що пропонуються для вивчення у навчальних закладах
Система аграрного права як галузі права – науково обґрунтоване, логічно-послідовне розміщення аграрно-правових інститутів, нормами яких регулюються аграрні відносини.
Ознаки АП як системи норм:
регулює комплекс різноманітних суспільних відносин, що складаються в процесі організації сільськогосподарського виробництва.
у цій внутрішньо узгодженій системі правові норми, блоки і елементи розміщені в ієрархічній послідовності.
система аграрного права як галузі права складається з аграрно-правових інститутів та аграрно-правових норм.
Система АП - це сукупність логічно і послідовно розміщеного нормативного матеріалу за правовими інститутами, норми яких у комплексі закріплюють основні принципи, форми і порядок сг діяльності ЮО і ФО, регулюють відносини, що виникають між ними, між ними і державою в процесі обробітку землі, виробництва, перероблення і реалізації продукції сільського господарства.
Для АП характерна наявність, насамперед, комплексних правових інститутів.
Інститут аграрного права – це система відносно відокремлених від інших і пов’язаних між собою правових норм, які регулюють певну групу (вид) суспільних відносин, які регулюють аграрні відносини.
Виділяють такі аграрно-правові інститути:
правового становища сільськогосподарських підприємств,
державного регулювання сільського господарства,
права членства та участі в сільськогосподарських підприємствах,
виробничо-господарської діяльності аграрних товаровиробників,
соціального розвитку села
Питання про АП та його юридичну природу на протязі багатьох десятиріч залишається дискусійним. З цього приводу існує декілька точок зору.
1. Заперечення самостійного існування цієї комплексної галузі права і визнання тільки галузі аграрного законодавства.
2. АП - це комплексна, спеціалізована галузь права.
3. АП – самостійна основна галузь права.
4. Норми права, що регулюють аграрні відносини відносяться до аграрно-господарського права.
5. АП є підгалуззю господарського права.
Аграрне право як наука - це наявність системи знань про однойменну галузь права, що дають об'єктивне відображення закономірностей її виникнення, функціонування і розвитку, а також способів правового впливу на аграрні відносини. Аграрно-правова наука проявляє себе як сукупність концепцій, керівних ідей, наукових позицій і підходів до вирішення проблем, які виникають у сфері правового регулювання аграрних відносин.
Система АП як навчальна дисципліна передбачає наявність 3 складових: загальна частина; особлива частина; спеціальна частина.
У загальній частині містяться норми (положення), які мають вирішальне значення для всієї галузі права цілком: предмет аграрного права, методи правового регулювання аграрних відносин, принципи, система аграрного права, джерела аграрного права, аграрні правовідносини, державне регулювання сільського господарства, правове становище різних аграрних суб'єктів (фермерських господарств, сільськогосподарських кооперативів, особистих селянських господарств); особливості реформування аграрних відносин.
Матеріал особливої частини розпочинається з розкриття особливостей правового режиму земель сг призначення, які є основним засобом виробництва, базою для виробничої сільськогосподарської діяльності всіх аграрних суб'єктів. На цій основі в ОЧ розкриваються головні напрями діяльності аграрних суб'єктів, їх земельні, трудові, майнові, договірні, фінансові та інші відносини, а також відповідальність за порушення аграрного законодавства України.
Спеціальна частина аграрного права присвячена основним рисам аграрного права зарубіжних країн, правовому регулюванню земельної та аграрної реформ в цих країнах.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 18