[ Операції комерційних банків 2 ] |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
кредитами. |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
Дохід - |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
отримані |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
проценти (Д), |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
тис. руб. | 104,499 | 112,896 | 8,397 | -6,029 | 14,426 | 6,029 | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Середня сума |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
наданих |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
кредитів (Кк), |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
тис. руб. | 665,6 | 627,2 | -38,4 | - | - | - | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Середня |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
процентна |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
ставка (i),% | 15,7 | 18 | 2,3 | - | - | - | |||||||||||||||||||||||||||||||||
За довгостроковим |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
кредитами. |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
Дохід - |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
отримані |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
проценти (Д), |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
тис. руб. | 18,684 | 18,24 | -0,444 | -2,268 | 1,824 | 2,268 | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Середня сума |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
наданих |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
кредитів (Кк), |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
тис. руб. | 69,2 | 60,8 | -8,4 | - | - | - | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Середня |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
процентна |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
ставка (i),% | 27 | 30 | 3 | - | - | - | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Розглянемо вплив чинників по короткострокових кредитах: 1). Загальне збільшення доходів склало 8,397 тис. Р уб. ΔД = Д ф - Д пл = 112,896 - 104,499 = +8,397 тис. руб. 2). Кожний з факторів вплинув наступним чином: Δ К к Д = (К к ф - К к пл) i пл = (627,2 - 665,6) * 0,157 = -6,029 тис. руб. Δ i Д = (i ф - i пл) К к ф = (0,18 - 0,157) * 627,2 = +14,426 тис. руб. 3). Баланс факторів: Δ Д = Δ К к Д + Δ i Д; 8,397 = -6,029 + 14,426. Аналогічно можна розрахувати вплив факторів за довгостроковими кредитами. 1). Загальне зменшення доходів склало -0,444 тис. руб. ΔД = 18,24 - 18,684 = -0,444 тис. руб. 2). Кожний з факторів вплинув на зміну доходу наступним чином: ΔК д Д = (К д ф - До д пл) i пл = (60,8 - 69,3) * 0,27 = -2,268 тис. руб. Δ i Д = (i ф - i пл) До д ф = (0,3 - 0,27) * 60,8 = +1,824 тис. руб. 3). Баланс факторів: Δ Д = Δ К к Д + Δ i Д; -0,444 = -2,268 + 1,824. З наведених розрахунків можна зробити наступні висновки: 1. Перевиконання плану за доходами від короткострокових кредитних вкладень в цілому склало 8,397 тис. руб., У тому числі за рахунок зростання процентної ставки на 14,426 тис. руб. Однак через скорочення суми наданих кредитів знизився на 6,029 тис. руб. 2. План по доходах від довгострокових кредитних вкладень не виконаний на 0,444 тис. руб., У тому числі через зниження суми наданих кредитів на 2,268 тис. руб., Яке частково було перекрито отриманими доходами за рахунок збільшення процентних ставок на 1,824 тис. руб. 3. Загальна сума резервів збільшення доходу від кредитних операцій склав 8,297 * (6,029 + 2,268) тис. руб.
Глава III. Методи інвестиційного аналізу діяльності комерційного банку. В умовах ринкової економіки комерційному банку досить складно розраховувати на якісне проведення активних операцій без здійснення інвестиційної діяльності. Проведення банком тільки позичкових операцій дає йому можливість мати достатній прибуток, проте не дозволяє розраховувати на низький рівень ризику. Видаючи позики, банки постійно ризикують не отримати їх назад. Отже, активні операції не можна обмежувати тільки кредитними послугами. Маючи у своєму розпорядженні вільні грошові кошти, банк повинен не тільки забезпечити їх збереження, отримати відповідний дохід, але й подбати про диверсифікацію і ліквідності. Диверсифікація - це розподіл інвестиційного портфеля між різними фінансовими інструментами та іншими активами для зниження ризику. Цим вимогам відповідають інвестиційні операції банку. В даний час багато комерційних банків активізували діяльність з фінансування довгострокових інвестиційних проектів. Вирішення цього питання приймається на рівні правління банком. При цьому даються відповіді на наступні питання: - Яка величина очікуваного доходу? - Який передбачуваний ризик? - Наскільки адекватно очікуваний дохід компенсує передбачуваний ризик? 1. Для відповідей на ці питання необхідно визначити фінансові показники ефективності інвестиційних проектів, використовуючи різні методи інвестиційного аналізу, зокрема методики Світового банку, ЮНІДО та ін міжнародних організацій. Фінансові показники ефективності інвестиційних проектів можна розділити на три основні групи: 1). Інтегральні показники ефективності інвестицій; 2). Показники ефективності використання капіталу; 3). Показники, що характеризують фінансовий стан проекту. До показників першої групи відносяться: внутрішня норма прибутковості проекту, термін окупності проекту; індекс прибутковості; чиста приведена величина доходу. Розрахунок зазначених показників проводиться методом аналізу потоків готівки з використанням дисконтування (приведення до початкового періоду) надходжень та інвестиційних виплат. Показники другої групи розраховуються на основі даних фінансових документів «Звіт про фінансові результати» і «Балансова відомість». До показників цієї групи належать доходи на активи, власний капітал, інвестиційний капітал, сумарний капітал, а також дохід з обороту. Третю групу складають показники, що характеризують платоспроможність і ліквідність підприємства, а також показники оборотності капіталів і запасів. 2. Фінансові ресурси, матеріальну основу яких складають гроші, мають тимчасову цінність, яка розглядається в двох аспектах. Перший аспект пов'язаний з купівельною спроможністю грошей. Грошові кошти в даний момент і через певний проміжок часу при рівній номінальній вартості мають абсолютно різну купівельну спроможність. Так, 1000 тис. руб. через яке - той час при рівні інфляції 60% на рік матимуть купівельну спроможність всього лише 400 тис. руб. При сучасному стані економіки та високому рівні інфляції кошти, не вкладені в інвестиційну діяльність, швидко знецінюються. Другий аспект пов'язаний з обігом грошових коштів як капіталу і отриманням доходів від цього обороту. Гроші як можна швидше повинні робити гроші. Розглянемо приклад вибору ІБ "Траст - Росія - Банк» одного з двох варіантів інвестування. При вкладенні в Відповідь: другий. Це підтверджується тим фактом, що сума коштів, отримана через три місяці, може бути знову пущена в обіг і принесе додатковий дохід. При чотирьох оборотах за рік (кожен 125%) будемо мати: 10 х 125 / 100 = 12,5 тис. руб. 12,5 х 125 / 100 = 15,6 тис. руб. 15,6 х 125 / 100 = 19,5 тис. руб. 19,5 х 125 / 100 = 24,4 тис. руб. Загальний дохід склав 24,4 - 10 = 14,4 тис. руб що на 4,4 тис. руб. більше, ніж у першому варіанті. Зазначений додатковий дохід може бути визначений методом дисконтування доходів, тобто приведенням доходу до моменту вкладення капіталу. Для розрахунку нарощеної капіталу та додаткового доходу з урахуванням дисконтування використовуються наступні формули: S = P (1 + i) n і D = S - P. Маємо: S = 10 (1 +0, 25) 4 = 24,4 тис. руб.; P = 10 тис. руб. і D = 24,4 - 10 = 14,4 тис. руб. Дисконтування доходу можна застосувати і для оцінки майбутніх надходжень (прибуток, відсотки). При цьому банк, зробивши вкладення капіталу, повинен керуватися тим, що, по-перше, відбувається постійне знецінювання грошей і, по-друге, тим, щоб було періодичне надходження доходу на капітал, причому в розмірі не нижче певного мінімуму. Банк повинен оцінити, який дохід він отримає в майбутньому і який дохід він отримає в майбутньому і яку максимально можливу суму фінансових ресурсів можна вкласти в цю справу виходячи з прогнозованого рівня прибутковості. Ця оцінка здійснюється за формулою P = S / (1 + i) n. Виходячи з цієї формули можна розрахувати і ін показники. Так, якщо банк має 200 тис. руб. і хоче отримати через два роки 2000 тис. руб., то можна визначити мінімальне значення процентної ставки. Для цього перетворимо наведену вище формулу: i = (S / P) 1 / n - 1. Звідси i = (2000/200) 0.5 - 1 = 3.162 - 1 = 2.162. Таким чином, для вирішення поставленого завдання банку потрібно вкласти капітал в інвестиційну діяльність під процентну ставку не нижче 216,2% річних. 3. Розрахунок інвестиційного проекту, як правило, не проводиться в постійних цінах. При цьому використовується сценарний підхід, коли здійснюються кілька альтернативних розрахунків при різних варіантах розвитку проекту. Крім того, на початковій стадії розробляються механізми контролю за реалізацією проекту. Останньою завданням є розробка методичних вимог до оформлення проектів, що надаються в банк. Розглянемо наступний приклад. У ІБ "Траст - Росія - Банк» були в лютому Імовірність настання події може бути визначена об'єктивним та суб'єктивним методами. Об'єктивний метод визначення ймовірності заснований на обчисленні частоти, з якою відбувається дана подія. Наприклад, в розглянутого прикладу відомо, що при вкладенні капіталу в захід А прибуток в сумі 15 тис. руб. була отримана в 120 випадках з 200. Тоді ймовірність отримання такого прибутку P (x) = 120 / 200 = 0.6. Для заходу Б був застосований аналогічний розрахунок і отримано: P (x) = 80 / 200 = 0.4. Суб'єктивний метод базується на використанні суб'єктивних критеріїв, які грунтуються на приватних припущеннях (досвід експерта, думка консультанта та ін.) Розрахуємо очікуване отримання прибутку. Захід А: 15 х 0,6 = 9 тис. руб.; Захід Б: 20 х 0,4 = 8 тис. руб. З отриманого результату видно, що очікуваний прибуток при вкладенні капіталу в захід А вище. Однак перш ніж вкласти кошти в цей захід, необхідно врахувати ризик такого вкладення. 3.4.Ізмереніе величини ризику. Величина ризику вимірюється двома критеріями: середнім очікуваним значенням прибутку і дисперсія (мінливістю) можливого результату. Середнє очікуване значення - це те значення величини події, яке пов'язане з невизначеною ситуацією і є середньою зваженою величиною для всіх можливих результатів. Відомо, що при вкладенні капіталу ІБ "Траст - Росія - Банк» в _ х 1 = Σ xf / Σ f = (12,5 * 48 + 20 * 42 + 12 * 30) / 120 = 15 тис. руб. (Х - величина отриманого прибутку, f - частота появи результату). У другому випадку розраховується ймовірність появи подій P 1 (x) = 48 / 120 +0.4; P 2 (x) = 42 / 120 = 0.35; Р 3 (х) = 30 / 120 = 0,25, а потім _ х 1 = 12,5 * 0,4 + 20 * 0,35 + 12 * 0,25 = 15 млн. руб. Аналогічно можна розрахувати середній прибуток при вкладенні капіталу в захід Б. При цьому одержимо _ х 2 = 15 * 0,3 + 20 * 0,5 + 27,5 * 0,2 = 20 млн. руб. Порівнюючи дві суми очікуваного прибутку при вкладенні капіталу в заходи А і Б, можна зробити висновок, що в першому випадку величина прибутку коливається від 12,5 до 20 тис. руб., А в другому - від 15 до 27,5 тис. руб. З курсу теорії статистики відомо, що середня величина являє собою узагальнену кількісну характеристику, тому вона не дозволяє прийняти рішення на користь будь - то варіанту вкладення капіталу. Для остаточного рішення необхідно виміряти коливання показників, тобто визначити міру мінливості результату. Коливання можливого результату є ступінь відхилення очікуваного значення від середньої величини. Для цього застосовують показники варіації 6 дисперсію, середньоквадратичне відхилення - заходи абсолютного коливання і коефіцієнт варіації - міру відносної коливання. Дисперсія (σ 2) - середня арифметична зважена з квадратів відхилень фактичних результатів від очікуваної середньої: _ σ 2 = Σ (х - х) де х - фактичні результати для кожного випадку спостереження; х - середнє очікуване значення; f - частота появи результатів. Середньоквадратичне відхилення (σ) обчислюється за формулою: σ = √ Σ (х - х) Коефіцієнт варіації (v) характеризує ступінь відхилення отриманих значень: V = σ / х * 100%. З його допомогою можна порівнювати коливання ознак, виражених у різних одиницях виміру. Значення коефіцієнта варіації змінюється від 0 до 100%. Чим воно більше, тим вище дисперсія (до 10% - слабка, від 10% до 25% - помірна; понад 25% - висока коливання). У розглянутому прикладі для заходу А: σ = √ 1620 / 120 = + 3,67, а для заходу Б: σ = √ 1500 / 80 = + 4,33. У табл.2 наведені дані розрахунку дисперсії. Табл.2. Розрахунок дисперсії. (Дані за 1-ий квартал
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
| _ |
|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
| х Б = = 20 |
|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
А: |
|
|
|
|
|
|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
1 | 12,5 |
| 48 |
| -2,5 | 6,25 | 300 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
2 | 20 |
| 42 |
| 5 | 25 | 1050 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
3 | 12 |
| 30 |
| -3 | 9 | 270 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
РАЗОМ: | 15 |
| 120 |
| - | - | 1620 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Б: |
|
|
|
|
|
|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
1 | 15 |
| 24 |
| -5 | 25 | 600 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
2 | 20 |
| 40 |
| 0 | 0 | 0 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
3 | 27,5 |
| 16 |
| 7,5 | 56,25 | 900 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
РАЗОМ: | 20 |
| 80 |
| - | - | 1500 |
При цьому для заходу А коефіцієнт варіації
v = + 3, 67 / 15 * 100% = + 24,5,
а для заходу Б
v = + 4, 33 / 20 * 100% = + 21,7%.
Як видно, при вкладенні капіталу в захід Б коефіцієнт варіації менше, ніж при вкладенні в захід А. Це дозволяє зробити висновок, що доцільно вкласти капітал у захід Б.
Розглянемо ще один приклад.
Є дані про одержання прибутку при вкладенні капіталу в різні заходи (табл. 3).
Табл.3.
Прибуток, отриманий ІБ "Траст - Росія - Банк» при вкладенні капіталу в різні заходи.
(Дані за 1 - ше півріччя
Меро - | Отриманий прибуток, | Число випадків отримання | ||||
прийняття | ден.ед. |
| даної суми прибутку | |||
А: |
|
|
|
|
|
|
1 |
| 80 |
|
| 120 |
|
2 |
| 180 |
|
| 200 |
|
3 |
| 260 |
|
| 80 |
|
РАЗОМ: |
| - |
|
| 400 |
|
Б: |
|
|
|
|
|
|
1 |
| 120 |
|
| 80 |
|
2 |
| 180 |
|
| 60 |
|
3 |
| 300 |
|
| 20 |
|
РАЗОМ: |
| - |
|
| 160 |
|
В: |
|
|
|
|
|
|
1 |
| 100 |
|
| 120 |
|
2 |
| 180 |
|
| 100 |
|
3 |
| 240 |
|
| 80 |
|
РАЗОМ: |
| - |
|
| 300 |
|
Необхідно визначити, в який захід банку вигідніше вкласти капітал.
Зробимо розрахунок необхідних показників (табл.4).
Табл.4.
Таблиця розрахунку показників варіації.
Меро - |
|
|
| P (x) = |
| _ | _ | _ |
прийняття | х | f | xf | = F / Σ f | P (x) x | x - x | (Х - х) 2 | (Х - х) |
А: |
|
|
|
|
|
|
|
|
1 | 80 | 120 | 9600 | 0,3 | 24 | -86 | 7396 | 887520 |
2 | 180 | 200 | 36000 | 0,5 | 90 | 14 | 196 | 39200 |
3 | 260 | 80 | 20800 | 0,2 | 52 | 94 | 8836 | 706880 |
РАЗОМ: |
| 400 | 66400 | 1 | 166 | - | - | 1633600 |
Б: |
| |||||||
|
|
|
|
|
|
| ||
1 | 120 | 80 | 9600 | 0,5 | 60 | -45 | 2025 | 162000 |
2 | 180 | 60 | 10800 | 0,375 | 67,5 | 15 | 225 | 13500 |
3 | 300 | 20 | 6000 | 0,125 | 37,5 | 135 | 18225 | 364500 |
РАЗОМ: |
| 160 | 26400 | 1 | 165 | - | - | 540000 |
В: |
|
|
|
|
|
|
|
|
1 | 100 | 120 | 12000 | 0,4 | 40 | -64 | 4096 | 491520 |
2 | 180 | 100 | 18000 | 0,333 | 59,9 | 16 | 256 | 25600 |
3 | 240 | 80 | 19200 | 0,267 | 64,1 | 76 | 5776 | 462080 |
РАЗОМ: |
| 300 | 49200 | 1 | 164 | - | - | 9792000 |
_
Захід А: х = Σ xf / Σ f = 66400 / 400 = 166 ден.ед.
_
або х = Р (х) х = 166 ден.ед.; σ = √ 1633600 / 400 = 63,91 ден.ед.;
v = (63, 91 / 166) 100% = 38,5%.
_
Захід Б: х = 165 ден.ед.; Σ = 58,09 ден.ед.; V = 35,2%.
_
Захід В: х = 164 ден.ед.; Σ = 57,13 ден.ед.; V = 34,8%.
Розрахунки показали, що при вкладенні капіталу в захід В значення коефіцієнта варіації найменше. Отже, вкладення капіталу необхідно зробити в цей захід незважаючи на те, що середнє значення очікуваного прибутку в заходах А і Б вище.
Висновок.
На закінчення своєї курсової роботи нам би хотілося ще раз зазначити істотне значення економічного аналізу в комерційних банках. Банківська діяльність в силу своєї специфіки носить нестабільний характер. Тому процедури аналізу як у російських, так і іноземних комерційних банках проводяться регулярно, допомагаючи тим самим своєчасно визначати реальні ризики, імовірність позитивних результатів.
Очевидним є той факт, що основною метою діяльності будь-якого комерційного банку, у тому числі і ІБ "Траст - Росія - Банк» є отримання прибутку. Однак банки не можуть вкладати всі кошти тільки у високоприбуткові операції (як, наприклад, кредитування клієнтури), оскільки при вчиненні активних операцій такі банки одночасно повинні забезпечувати своєчасне повернення залучених коштів їх вкладникам за рахунок підтримки певного рівня ліквідності, розумно розподіляти ризики за видами вкладень, дотримуватися різні законодавчі норми, приписи і вказівки органів банківського контролю, а також вимоги кредитної політики країни.
Таким чином, можна сказати, що активні операції комерційних банків представляють собою використання власних і залучених (позикових) коштів, здійснюються банками з метою отримання прибутку при одночасному дотриманні законодавчих норм, підтримки необхідного рівня ліквідності і раціональному розподілі ризиків за окремими видами операцій.
Коли сума капіталу досягає певного рівня, банк розширює поле своєї діяльності. Так вчинив кілька років тому ІБ "Траст - Росія - Банк», направивши всі свої зусилля на інвестування різних проектів, від незначних до великомасштабних. Інвестиційна діяльність безпосередньо впливає на економіку країни, що тягне за собою ще більшу відповідальність.
У представленій Вашої уваги курсової роботи, ми звернули особливу увагу на економічний аналіз процентної ставки по кредитах і аналіз інвестиційної діяльності. Усвідомлюючи значущість всіх видів активних операцій, ми найбільш повно розкрили вищезазначені операції, оскільки їх ефективність вкрай важлива для ІБ "Траст - Росія - Банк».
Список використаної літератури.
1. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємства .- М.: ИНФРА-М, 2003.
2. Гіляровський Л.Т., Паневін С.Н. Комплексний аналіз фінансово - економічних результатів діяльності банку та його філій .- СПб.: Питер, 2003.
3. Лаврушина О.І. Банківська справа .- М.: 1999.
4. Маркова О.М, Сахарова Л.С. Комерційні банки та їх операції. М.: 1995.
5. Панова Г.С. Аналіз фінансового стану комерційного банку. М.: 1996.
6. Купчинський В.А., Улиничем А.С. Система управління ресурсами банку .- М.: Іспит, 2000.
7. Шеремет А.Д., Щербакова Г.Н. Фінансовий аналіз в комерційному банку. - М.: Фінанси і статистика, 2000.
8. Черкасов В.Є., Плотіцин Л.А. Банківські операції: маркетинг, аналіз, розрахунки .- М.: Метаінформ, 1995.
9. Садвакасов К.К. Комерційні банки. Управлінський аналіз діяльності. Планування та контроль .- М.: Ось-89.
10. Рід Е., Коттер Р., Гілл Е. Комерційні банки. (Пер. з англ.)-М.: Космополіс, 1991.
11. Бекренев В. Інфрмаціонно - аналітична
12. Максюта А.А. Основи банківської справи .- М.: Бератор - Пресс, 2003.
13. Усоскин В.М. Сучасний комерційний банк: керування й операції. М.: -1994.
14. Батракова Л.Г. Економічний аналіз діяльності комерційного банку .- М.: Логос, 2002.
| з 01 січня по 30 червня 2001 року включно. | |||||
|
|
|
|
|
| |
ПОКАЗНИК | Планове значення | Фактичне значення | ||||
Краткосрочн. До редіти |
|
|
|
|
| |
Дохід (відсотки по- |
|
|
|
|
| |
Отримані), тис. руб. |
| 104,499 |
|
| 112,896 | |
СР з умма предостав - |
|
|
|
|
| |
лених кредитів, |
| 665,6 |
|
| 627,2 | |
СР п роцент.ставка,% |
| 15,7 |
|
| 18 | |
Довгостроково. До редіти |
|
|
|
|
| |
Дохід (відсотки по- |
|
|
|
|
| |
Отримані), тис. руб. |
| 18,684 |
|
| 18,24 | |
СР з умма предостав - |
|
|
|
|
| |
лених кредитів, |
| 69,2 |
|
| 60,8 | |
СР п роцент.ставка,% |
| 27 |
|
| 30 | |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Відділ аналітики ІБ "Траст-Росія-Банк», 15 серпня |