[ Грошові розрахунки ] | 2789 | ||
Управлінські витрати | 040 | ||
Прибуток (збиток) від продажу | 050 | 39672 | 36820 |
Інші доходи і витрати | |||
Відсотки до отримання | 060 | 6589 | 7487 |
Відсотки до сплати | 070 | (69) | |
Доходи від участі в інших організаціях | 080 | ||
Інші операційні доходи | 090 | 10 | 7 |
Інші операційні витрати | 100 | (792) | (638) |
Позареалізаційні доходи і витрати | |||
Позареалізаційні доходи | 120 | 13932 | 30089 |
Позареалізаційні витрати | 130 | (13556) | (32230) |
Прибуток (збиток) до оподаткування | 140 | 44167 | 41467 |
Відкладені податкові активи | 141 | - | - |
Відкладені податкові зобов'язання | 142 | - | (926) |
Поточний податок на прибуток | 150 | (9875) | (9222) |
Чистий прибуток (збиток) звітного року | 190 | 34291 | 31318 |
З показників таблиці 3 видно, що чистий прибуток від реалізації основної продукції, операційних і позареалізаційних доходів і витрат за звітний період склала 31318 тис. рублів.
Таблиця 4 - Соціальні показники
Найменування показника | За попередній рік | За звітний рік | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1. Середньооблікова чисельність працівників (чол.) | 144 | 159 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2. Витрати на оплату праці (тис. крб.) | 8531 | 11780 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
3. Відрахування на соціальні потреби, в т.ч. | 3289 | 4299 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
3.1. До Фонду соціального страхування | 455 | 477 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
3.2. до Пенсійного фонду | 2511 | 3354 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
3.3.на медичне страхування | 322 | 431 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інші | - | 36
Сума належних платежів до бюджету і позабюджетних фондів в звітному році суспільством виплачені повністю. Заборгованості минулих років з податків до бюджетів всіх рівнів на 1.01.2006 р. у ВАТ «Благодарненський борошномельний завод» немає. 2.2. ЦІЛІ І ЗАВДАННЯ ОБЛІКУ ГРОШОВИХ КОШТІВ Грошові кошти характеризують початкову та кінцеву стадії кругообігу господарських засобів, швидкістю руху яких багато в чому визначається ефективність всієї підприємницької діяльності. Обсягом наявних у підприємства грошей як найважливішого платіжного засобу визначається платоспроможність підприємства - одна з найважливіших характеристик його фінансового становища. Будь-яке підприємство в процесі здійснення поточної фінансово-господарської діяльності постійно вступає в розрахункові відносини зі своїми контрагентами. При цьому воно може бути як покупцем, так і продавцем товару (продукції, робіт, послуг), що, з одного боку, має на увазі наявність зобов'язань по оплаті товару постачальнику, а з іншого - зобов'язань покупця перед підприємством стосовно придбаного товару {продукції, робіт , послуг). Крім того, підприємство пов'язане розрахунковими відносинами з бюджетом, позабюджетними фондами, іншими структурами, а також із засновниками і працівниками підприємства. При цьому порядок здійснення розрахунків між організацією та її контрагентами регулюється або поточним законодавством, або умовами договору. Переважна більшість розрахунків між підприємствами проводиться безготівковим шляхом, тобто шляхом перерахування грошових коштів з рахунку платника на рахунок кредитора за допомогою системи кореспондентських рахунків між різними банками, а також клірингових заліків взаємних вимог через розрахункові палати. Безготівкові розрахунки в умовах ринкової економіки можуть здійснюватися і за допомогою векселів і чеків. На відміну від платежів готівкою, коли грошові кошти безпосередньо передаються платником отримувачу, безготівкові розрахунки здійснюються за допомогою різних банківських, розрахункових і кредитних операцій, що заміщають готівкові гроші в обігу. Застосування безготівкових розрахунків забезпечує надійне збереження грошових коштів, знижує витрати на грошовий обіг і скорочує потребу в готівці. Готівкові грошові розрахунки в обов'язковому порядку проводять через каси підприємств і організацій. Готівкові кошти, отримані підприємствами в банках, можуть витрачатися суворо на цілі, зазначені в чеках. Підприємства можуть мати в своїх касах готівку грошові кошти тільки в межах лімітів, встановлених банками щорічно по узгодженню з керівниками підприємств. При здійсненні розрахунків з населенням підприємства зобов'язані застосовувати контрольно-касові машини (ККМ). По суті справи, грошові кошти є необхідною умовою функціонування підприємства. Недарма їх асоціюють з кровоносною системою кожної організації. Без грошей діяльність припиняється. Всебічно скоординована стратегія управління грошовими ресурсами підприємства повинна забезпечити його платоспроможність. Крім того, підприємству необхідні певні запаси резервних грошових коштів для оплати можливих непередбачених зобов'язань, а також для здійснення несподіваних вигідних інвестицій. Проте, всякі зайві запаси грошових коштів приводять до уповільнення їх обороту, тобто до зниження ефективності їх використання, а в умовах інфляції - і до прямих втрат за рахунок їх знецінення. Метою бухгалтерського обліку операцій з грошовими коштами є контроль за дотриманням касової і розрахункової дисципліни, правильністю та ефективністю використання грошових коштів, забезпечення схоронності готівки і грошових документів у касі. Перед бухгалтерським обліком в області обліку грошових коштів і розрахунків стоять такі основні завдання: • своєчасне і правильне проведення необхідних розрахунків як шляхом безготівкових перерахувань, так і готівкою; • дотримання діючих правил використання грошових коштів за призначенням відповідно до виділених лімітів, фондами і кошторисами; • правильне і своєчасне документальне оформлення операцій з грошовими коштами; • повне і оперативне відображення в облікових регістрах наявності і руху грошових коштів і розрахункових операцій; • контроль за наявністю і збереженням грошей у касі, на розрахунковому та інших рахунках у банках; • організація і проведення у встановлені терміни інвентаризацій грошових коштів і стану розрахунків, вишукування можливостей недопущення виникнення простроченої дебіторської та кредиторської заборгованості; • контроль дотримання розрахунково-платіжної дисципліни, своєчасності перерахування сум за матеріальні цінності, а також коштів, отриманих у порядку кредитування; • безперебійне задоволення готівкою потреб підприємства; • раціональне вкладення вільних грошових коштів з метою отримання додаткового доходу від інвестицій. Відповідно до чинного плану рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організацій, затвердженим наказом МФ РФ 31.10.2000г. № 94н, для обліку грошових коштів призначені такі рахунки: 50 - «Каса»; 51 - «Розрахункові рахунки»; 52 - «Валютні рахунки»; 55 - «Спеціальні рахунки в банках»; 57 - «Переклади в дорозі». Порядок обліку грошових коштів визначено цілим рядом нормативних документів: Законом «Про бухгалтерський облік», Положенням ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в Російській Федерації, Положенням по бухгалтерському обліку «Облік активів і зобов'язань, вартість яких виражена в іноземній валюті» (ПБУ 3 / 2000), та ін 3.3. ОБЛІК КАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ До касових відносяться операції, пов'язані з отриманням і витрачанням готівки безпосередньо з каси підприємства. Ці дії підприємства регламентовані документом «Порядок ведення касових операцій в Російській Федерації», затвердженим рішенням Ради директорів Центрального банку Російської Федерації 22 вересня 1993 р. № 40, відповідно до якого готівкові гроші підприємства зберігаються в його касі в межах лімітів, встановлених банками за погодженням з керівниками підприємств. Всю готівку понад встановлені ліміти підприємства зобов'язані здавати в банк у порядку і строки, узгоджені з обслуговуючим банком. Понад установлений ліміт допускається зберігання готівкових грошей, отриманих на оплату праці протягом трьох днів, включаючи день отримання їх у банку. Для ведення касових операцій у штаті підприємства повинна бути передбачена посада касира. Касир несе повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей. Після видання наказу про призначення касира керівник підприємства зобов'язаний ознайомити його з правилами ведення касових операцій. З касиром укладається договір про матеріальну відповідальність. Касир не може передоручати кому б то не було виконання своїх обов'язків. При необхідності тимчасової заміни обов'язки касира наказом покладають на іншого працівника, з яким у свою чергу укладають договір про повну матеріальну відповідальність. У разі раптового залишення касиром роботи (хвороба) знаходяться у нього під звітом цінності передають іншому касиру у присутності інвентаризаційної комісії з обов'язковим складанням акта (ф. інв-15). У суб'єктів малого підприємництва з невеликою чисельністю працюючих і незначними оборотами грошових коштів дозволено вести касові операції безпосередньому особі, яка здійснює ведення обліку на підприємстві - бухгалтеру, головному бухгалтеру. Підприємство зобов'язане створити умови, необхідні для забезпечення збереження грошових коштів у касі, при доставці їх з установи банку і при здачі в банк. Міністерством внутрішніх справ Російської Федерації затверджені Рекомендації щодо забезпечення збереження грошових коштів при їх зберіганні і транспортуванні та Єдині вимоги щодо технічного укріплення і встаткування для каси має бути виділено особливе приміщення і сейфи, які після закінчення роботи касир закриває ключем і опечатує сургучною печаткою. Ключі від сейфів та друк зберігаються у касира, а дублікати ключів в опечатаних касиром пакетах - у керівника підприємства. Не рідше одного разу на квартал проводиться їх перевірка комісією, яка призначається керівником, результати якої фіксуються в акті. При втраті ключів керівник інформує про подію органи внутрішніх справ. Не дозволяється зберігати в касі готівку та інші цінності, які не належать підприємству, і входити в приміщення особам, які не мають відношення до її роботи. Для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів у касах організації використовується активний рахунок «Каса», до якого можуть бути відкриті такі субрахунки 50-1 «Каса організації»; 50-2 «Операційна каса»; 50-3 «Грошові документи» та ін Готівкові гроші надходять до каси з розрахункового рахунку в банку, від покупців, замовників і ін Надходження грошей в касу оформляється за прибутковими касовими ордерами (ф. КО-1), які виписує працівник бухгалтерії, підписує головний бухгалтер або особа, на це уповноважена наказом (розпорядженням) керівника підприємства. До прибуткового ордеру виписується квитанція, яка вручається особі, яка внесла гроші, або прикладається до виписки банку (при вступі готівки з банку). До передачі в касу прибутковий ордер обов'язково реєструють у журналі реєстрації прибуткових і витратних документів (ф. КО-3). Порядок заповнення реквізитів прибуткових касових ордерів наведений у Додатку. Чинним правилом заборонено видавати прибуткові касові ордери на руки особам, що вносить гроші. Прибутковий касовий ордер передають для виконання безпосередньо в касу, де касир перевіряє правильність його оформлення, наявність і справжність підпису головного бухгалтера, бере гроші, підписує прибутковий касовий ордер і квитанцію. Гроші за касовими ордерами приймають тільки в день їх складання. При прийманні готівки касири повинні керуватися документом «Ознаки і правила визначення платоспроможності банківських білетів (банкнот) та монет Банку Росії». Цим документом визначені: ознаки платоспроможності, допустимі пошкодження платоспроможних банкнот і монет, порядок експертизи грошових знаків. Готівкові гроші видають з каси підприємства на підставі видаткових касових ордерів (ф. КО-2) або інших документів (платіжних відомостей, заяв на видачу грошей, рахунків), на які ставлять спеціальний штамп, який замінює видатковий касовий ордер. Всі документи на видачу грошей мають бути підписані керівником підприємства і головним бухгалтером або уповноваженими ними особами. Якщо на документах, що додаються до видаткового касового ордеру, є дозвільний напис керівника, то його підпис на ордері є необов'язковим. Видатковий касовий ордер складають в бухгалтерії, реєструють у журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів і передають касиру для виконання. Видача видаткових касових ордерів на руки особам, які отримують гроші, не допускається. Порядок заповнення реквізитів видаткових касових ордерів даний у Додатку. При видачі грошей окремій особі касир повинен вимагати пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу; записувати у видатковий касовий ордер найменування і номер документа, ким і коли він виданий, і відбирати розписку одержувача. Пред'явлення документів, що засвідчують особу, обов'язково і при отриманні грошей за одним платіжним документом, виписаним на кілька осіб. Особам, які не перебувають в обліковому складі підприємства, гроші видають тільки за видатковими касовими ордерами, що виписуються на кожну особу, або за окремою відомістю на підставі укладених договорів. Гроші з каси можуть бути видані тільки особі, зазначеній у видатковому касовому ордері або його замінює (відомості та ін.) При видачі грошей за дорученням в ордері вказують прізвище, ім'я та по батькові одержувача та особи, якій довірено отримання грошей, а у відомості перед розпискою одержувача касир робить напис: «За дорученням». Відповідним чином оформлена довіреність залишається у касира, він докладає її до видаткового касового ордера або відомості. Касові ордери повинні бути чітко заповнені за всіма реквізитами. У них вказується підстава для їх складання, і перераховуються документи, які до них додаються. Прибуткові та видаткові касові ордери або замінюючі їх документи негайно після отримання або видачі грошей підписує касир, а додані до них документи погашаються штампом або написом «Оплачено» - з обов'язковим зазначенням дати (число, місяць, рік), щоб виключити можливість їх повторного використання. Чинними правилами будь-які виправлення, хоча б і обумовлені, в касових ордерах заборонені. Якщо при заповненні касового ордера допустили помилку, то його оформляють заново. Заробітну плату, допомоги по тимчасовій непрацездатності та премії касир виплачує за платіжними відомостями. На титульному (заголовному) аркуші платіжної відомості робиться дозвільний напис в касу про видачу грошей за підписами керівника підприємства і головного бухгалтера або осіб, ними уповноважених, із зазначенням строків видачі грошей і їхньої суми (прописом). Так само оформляють разові видачі заробітної плати або депонованих сум кільком особам. Разові виплати заробітної плати окремим особам оформляють, як правило, видатковими касовими ордерами. Після закінчення трьох робочих днів після отримання грошей з установи банку для оплати праці, допомоги з тимчасової непрацездатності, премій касир підприємства в платіжній відомості проти прізвища осіб, які одержали гроші, ставить штамп або робить помітку від руки «Депоновано», потім складає реєстр депонованих сум . У відомості касир робить напис про фактично виплачених і неотриманих сумах, яку завіряє своїм підписом. Якщо гроші за відомістю видавав не касир, а інша особа (роздавальник), то на відомості додатково роблять відповідний напис, а особа, яка видала гроші, її підписує. На видану за платіжною відомістю суму виписують видатковий касовий ордер, або безпосередньо на платіжній відомості ставлять штамп «Видатковий касовий ордер № ...». Готівкові гроші, отримані в банку для оплати праці, не використані в триденний термін, а також всю готівку, яка перевищує встановлений ліміт зберігання готівкових грошей, підприємство зобов'язане здати в обслуговуюче установу банку. Касир підприємства виписує оголошення на внесок готівки, в якому вказує джерело освіти внесених коштів (виручка за роботи та послуги, невиданий заробітна плата тощо). Установа банку видає касиру квитанцію на прийняті суми, яка служить підставою для складання у бухгалтерії видаткового касового ордера. Відразу ж після отримання або видачі грошей по кожному ордеру або замінює його документом касир робить записи в касовій книзі ф.КО-4, яка призначена для обліку руху готівкових грошей. Підприємство веде тільки одну касову книгу. Вона повинна бути пронумерована, прошнурована і опечатана сургучною або мастичної печаткою. На останній сторінці від касової книги вказують кількість пронумерованих сторінок, заверяемое підписами керівника підприємства і головного бухгалтера. Записи в касовій книзі роблять у двох екземпляра: через копіювальний папір. Щодня в кінці робочого дня касир підраховує підсумки (обороти) операцій за день, виводить залишок грошей у касі на наступне число і суму за платіжними відомостями на оплату праці, не списану за видатками. Другий відривний лист (звіт касира - копія записів у касовій книзі за день) з прибутковими та видатковими документами касир передає в бухгалтерію під розписку в касовій книзі. Бухгалтерська обробка звіту касира провадиться бухгалтерією підприємства і полягає в ретельній перевірці правильності оформлення прибуткових та видаткових касових документів, відповідності записів у звіті даними доданих до неї документів, підрахунків підсумків операцій за день та залишків на початок і кінець робочого дня. Також звіряють суми отриманих і зданих готівки до установ банку по розрахунковому рахунку. Після перевірки касового звіту у спеціальній графі проставляють номери кореспондуючих рахунків. Після перевірки звіту касира робиться запис у журнал-ордер 1, причому кожному звіту в журналі відводиться один рядок незалежно від періоду, за який складено касовий звіт. Кількість зайнятих рядків у журналі-ордері і відомості має відповідати кількості зданих касиром звітів. Підсумки журналу-ордера переносяться в кінці місяця в Головну книгу. При наявності на підприємстві кас-філій старший касир перед початком робочого дня видає іншим касирам авансом необхідну для видаткових операцій суму під розписку в книзі обліку прийнятих та виданих головною касою грошей. У встановлений період, в кінці робочого дня або іншого заздалегідь обумовленого часу (але не більше трьох днів), касири кас-філій зобов'язані відзвітувати перед старшим касиром і здати йому залишок готівки і всі виправдувальні документи. При цьому всі обороти по приходу і витраті кас-філій слід відобразити через оборот головної каси. Крім здійснення розрахунків в безготівковому порядку торгові підприємства можуть проводити розрахунки через касу. Поряд з розрахунками між юридичними особами (в межах заставлених лімітів) до цієї групи розрахунків відносяться і розрахунки з населенням, здійснювані у вигляді контрольно-касових апаратів. На підприємствах касові операції можуть здійснюватися з використанням двох видів кас: операційної і головним. Операційні каси призначені для отримання готівкових грошових коштів за продані товари від населення і обслуговуються касирами-операціоністами. Головна каса веде прийом грошової виручки від операційних кас, здає її в банк, здійснює видачу та отримання грошових коштів на оплату праці, господарські потреби і т.п. мети, а також здійснює розрахунки з юридичними особами. На кожну касову машину заводиться журнал касира-опеаціоніста встановленої форми, яка повинна бути пронумерована, прошнурована і підписана керівником і головним бухгалтером організації і завірена печаткою. Згідно з діючими нормативними документами, допускається ведення спільної книги касира-операціоніста на всі касові машини. Але в цьому випадку запис у ній повинні проводитися в порядку нумерації всіх кас із зазначенням номера касової машини. Усі записи у книзі проводяться в хронологічному порядку чорнилом, без помарок. При внесенні до книги виправлень вони повинні обумовлюватися і завірятися підписами касира-операціоніста, керівника і головного бухгалтера організації. Перед початком роботи касир отримує від старшого касира все необхідне для роботи: ключі від касової кабіни, приводячи каси і від грошового скриньки; розмінну монету і купюри для розрахунків з покупцями; приладдя для роботи. При здійсненні грошових розрахунків із застосуванням ККМ покупцеві в обов'язковому порядку видається чек, що підтверджує прийняття від нього готівки. Касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити: • назва організації-продавця; • ІПН організації-продавця; • номер касового апарату; • номер чека; • дату видачі чека; • вартість проданого товару. Чеки ККМ на придбання товару дійсні тільки в день їх видачі покупцю. Повернення грошей проводиться касиром-операціоністом тільки при наявності на чеку підпису керівника організації або його заступника, і тільки за чеком, виданим у даній касі. Касир-операціоніст в кінці робочого дня повинен підібрати всі гроші за купюрам і здати старшому касиру під розписку. Старший касир складає зведений звіт за встановленою формою (ф. № 25) і передає його в бухгалтерію разом з касовими ордерами. Термін зберігання звіту в архіві організації п'ять років. При застосуванні ККМ підприємство зобов'язане використовувати типові форми документів, передбачені постановою Держкомстату Росії від 25 грудня 1998 р. № 132. Облік наявності та руху грошових коштів в операційних касах може будуватися із застосуванням субрахунка 2 до рахунку 50 - «Операційна каса». Крім грошових коштів підприємства можуть зберігати в касі грошові документи: марки державних мит, путівки до санаторіїв та будинків відпочинку, власні акції, викуплені в акціонерів, повідомлення про грошові перекази і т.д. Грошові документи враховуються на окремому субрахунку до рахунку 50-50/3 «Грошові документи». Аналітичний облік цих цінностей ведеться за їх видами. Порядком ведення касових операцій передбачено раптові ревізії каси з повним перерахуванням грошей і перевіркою інших цінностей, що знаходяться в касі, у строки, встановлені керівником підприємства. Ревізію каси проводить інвентаризаційна комісія підприємства, призначена наказом по підприємству. Члени комісії у присутності касира перевіряють наявність полістний перерахунком всіх грошей, що знаходяться в касі, квитанції на здані для зберігання цінності, цінні папери, чекові книжки та бланки суворої звітності, а також ведення касової книги та порядок зберігання грошей. Результати інвентаризації оформлюють актом ф. Інв.-15. В акті фактичні залишки касової готівки зіставляють з даними обліку, що дає можливість визначити нестачу або надлишок грошових коштів. Акт оформляють у день ревізії каси і підписують всі члени інвентаризаційної комісії. Якщо буде встановлена нестача або надлишок грошей, касир представляє комісії письмове пояснення. Акт складають у двох примірниках: один залишається у справах бухгалтерії, інший - у касира. Виявлені при інвентаризації надлишки зараховують в доход підприємства і прибуткують (дебет рахунки 50, кредит субрахунка 91-1), а нестачу відносять на винну особу (дебет рахунку 94, кредит рахунку 50; дебет субрахунка 73-2, кредит рахунки 94) і утримують з нього (дебет рахунків 50,70, кредит субрахунка 73-2). Синтетичний облік касових операцій в умовах комп'ютерної обробки інформації ведеться у відомостях по надходженню і витрачанню коштів і грошових документів, які складаються після закінчення облікового періоду на підставі первинних документів. Крім того, в даний час на підприємствах виникає потреба в узагальненні інформації про грошовий обіг коштів в касі за її основної, інвестиційної і фінансової діяльності, що пояснюється діючої структурою звіту про рух грошових коштів. На першому субрахунку до рахунку 50 «Каса» враховуються готівкові гроші організації. Якщо організація здійснює операції з готівковою іноземною валютою, то до рахунку повинні бути відкриті відповідні субрахунки для відокремленого обліку руху кожної готівкової валюти. На другому субрахунку до рахунку 50 «Каса» враховується наявність і рух грошових коштів у касах відділень зв'язку та транспортних організацій, цей субрахунок відкривається при необхідності для віддалених кас організації. Сальдо рахунку свідчить про наявність суми вільних грошей в касі на початок місяця, оборот за дебетом - суми, які надійшли в касу, а по кредиту - суми, видані з каси. По закінченні місяця шляхом зіставлення підсумкових оборотів по дебету і кредиту рахунку 50 «Каса» виявляється сальдо готівки на кінець місяця. Його звіряють з ос ком у касовій книзі. Надходження грошових коштів та грошових документів до каси оформляються бухгалтерськими записами: при отриманні грошових коштів за чеками з розрахункових, валютних та спеціальних рахунків у кредитних організаціях - Д 50 / 1 «Каса організації» - До 51, 52 «Валютні рахунки», 55 «Спеціальні рахунки в банках»; при оплаті грошових документів за рахунок грошових коштів у касі організації або з розрахункових та інших рахунків у кредитних організаціях - Д 50 / 3 «Грошові документи» - До 50 / 1 «Каса організації», 51, 55; при отриманні грошових коштів у результаті погашення дебіторської заборгованості покупцями і замовниками, підзвітними особами, засновниками, різними дебіторами та окремими структурними підрозділами організації - Д 50 / 1 «Каса організації» - До 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками», 71, 75, 76, 79 "Внутрішньогосподарські розрахунки»; при отриманні грошових коштів у результаті наданих кредитів і позик - Д 50 / 1 «Каса організації» - До 66 «Розрахунки по короткострокових кредитах і позиках", 67; при отриманні в касу організації вкладів від учасників Д 50 / 1 «Каса організації» - До 80, 86 «Цільове фінансування»; при отриманні в касу організації виручки від продажу товарів, робіт і послуг, а також при відображенні операційних і позареалізаційних доходів, при оприбуткуванні надлишків грошових коштів, виявлених при їх інвентаризації - Д 50 / 1 «Каса організації» До 90 / 1 "Дохід", 91 / 1 «Інші доходи», 99. Витрачання грошових коштів та грошових документів з каси оформляються бухгалтерськими записами: при здачі на розрахункові та інші рахунки в банках виручки від продажу продукції і товарів; внесок своєчасно неотриманої заробітної плати працівниками організації, а також понадлімітної готівки, що утворилася в результаті різних господарських операцій - Д 51, 52, 55 «Спеціальні рахунки в банках», 57 «Переклади у дорозі» - До 50 / 1 «Каса організації», 50 / 2 «Операційна каса»; при здійсненні розрахункових операцій, наслідком яких є припинення зобов'язань організації. До таких операцій відносяться погашення кредиторської заборгованості постачальникам і підрядникам; кредитним організаціям та іншим кредиторам за короткостроковими кредитами і позиками; з податків і зборів до бюджетів всіх рівнів; по страхових внесках до державних позабюджетних фондів; по заробітній платі персоналу підприємства; різним кредиторам; структурним підрозділам підприємства - Д 60 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками», 67, 68 «Розрахунки з податків і зборів», 69 «Розрахунки по соціальному страхуванню і забезпечення», 70, 76, 79 "Внутрішньогосподарські розрахунки» - До 50 / 1 «Каса організації»; при здійсненні розрахункових операцій, наслідком яких є виникнення дебіторської заборгованості (видача авансів і попередня оплата постачальникам і підрядникам; видача наданого працівнику організації позики на індивідуальне і кооперативне житлове будівництво та інші цілі; недостача грошових коштів, виявлена в результаті інвентаризації каси) - Д 60, 70 «Розрахунки з персоналом за іншими операціями», субрахунок 1 «Розрахунки за наданими позиками", 94 "Нестачі і втрати від псування цінностей» - До 50 «Каса»; при витрачанні грошових коштів за іншими операціями (виплата нарахованих сум доходів від участі в організації засновникам (крім працівників організації); повернення майна учасникам простого товариства у зв'язку з припиненням його діяльності; викуп акціонерним товариством акцій, що належать акціонерам; списання втрат грошових коштів у касі, виникли у зв'язку з надзвичайними обставинами господарської діяльності) - Д 75 / 2 «Розрахунки по виплаті доходів», 80, 81 «Власні акції (частки)», 99 «Прибутки та збитки» - До 50 «Каса». Бухгалтерський облік касових операцій в іноземній валюті ведеться у загальному порядку встановленому Центральним банком Російської Федерації. Матеріально відповідальною особою, відповідальною за облік відображення руху валюти, є касир. З ним укладається договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Касам встановлюється ліміт в іноземних валютах. Організації отримують валютні кошти для оплати службових витрат на відрядження. Виплата, витрачання валюти на інші цілі забороняється (виключення із загального порядку передбачено тільки для туристичних фірм). Для обліку операцій з готівковою іноземною валютою відкривають окрему касову книгу, так як згідно з порядком ведення касових операцій в Російській Федерації кожна організація може вести тільки одну касову книгу. Прийом готівкової валюти і її видача з каси здійснюються за правильно оформленими прибутковими і видатковими ордерами за видами валют. Звіт руху валюти повинен вестися в рублях на підставі перерахунку іноземної валюти за курсом ЦБ РФ на дату здійснення операції. Датою вчинення касових операцій з іноземною валютою вважається дата оприбуткування або видачі грошових знаків з організації. Облік руху готівкової валюти ведуть у двох оцінках: валюті і в рублях. Визначення курсових різниць може проводитися протягом місяця в міру зміни курсу іноземних валют або в загальному порядку на дати надходження або вибуття валюти. Окремого бухгалтерського рахунку для обліку надходження витрачання валюти не передбачено, тому до рахунку «Каса» відкривають самостійний субрахунок «Каса в іноземній валюті» При наявності іноземної валюти в касі організації може змінюватися курс валюти і виникає необхідність перерахунку валюти за змінювався курсом з визначенням курсової різниці. Відображення курсової різниці можна оформити бухгалтерською довідкою. У випадках зростання курсу валюти касир на підставі бухгалтерської довідки робить запис у касовій книзі в графі "Прихід", а при падінні курсу - в графі "Видаток" (бухгалтерські довідки прикладаються до звіту касира разом з іншими виправдувальними документами). На рахунках бухгалтерського обліку ці операції відображаються: при зростанні курсу валюти - Д-т 50 «Каса», субрахунок «Каса в іноземній валюті» К-т 91 «Інші доходи і витрати». При падінні курсу валюти - Д-т 91 «Інші доходи і витрати» К-т 50 «Каса», субрахунок «Каса в іноземній валюті». Але можна уникнути відображення в бухгалтерському обліку операцій з перерахунку валюти в касовій книзі. Такого відображення не буде, якщо видавати валюту підзвітним особам у день її отримання з банку і здавати в банк у день її повернення до каси організації. 2.4. ОБЛІК РУХУ ГРОШОВИХ КОШТІВ НА РОЗРАХУНКОВИХ РАХУНКАХ Свої грошові розрахунки зі сторонніми підприємствами та установами організації, як правило, здійснюють у вигляді безготівкових платежів. Безготівкові розрахунки здійснюються через кредитні організації або ЦБ РФ по рахунках, відкритим на підставі договору банківського рахунку або договору кореспондентського рахунку (субрахунки), якщо інше не встановлено законодавством. Банки відкривають організаціям розрахункові, поточні, валютні та інші рахунки. Розрахунковий рахунок - це рахунок, відкритий у банку і призначений для зберігання рублевих коштів організації та проведення безготівкових розрахунків з іншими юридичними і фізичними особами. Розрахунковий рахунок є основним рахунком організації, через що без обмежень здійснюються всі грошові розрахунки. Законодавчо кількість розрахункових рахунків не обмежена. Розрахункові рахунки можуть бути відкриті будь-якій юридичній особі незалежно від форми власності. Для відкриття розрахункового рахунку в банку необхідно надати наступні документи: • заяву про відкриття рахунку; • нотаріально завірені копії установчих документів та свідоцтва про державну реєстрацію організації; • довідку про взяття організації на облік у податковій інспекції; • нотаріально завірену картку із зразками підписів керівника (перший підпис), головного бухгалтера (другий підпис) і відбитком печатки організації; • копію довідки про присвоєння організації статистичних кодів. При відкритті розрахункового рахунку з організацією укладається договір банківського рахунку, в якому відображається перелік банківських послуг з розрахункового та касового обслуговування, умови розміщення коштів на рахунку організації, права та обов'язки сторін, та ін До підписання договору організація повинна ознайомитися з тарифом комісійних винагород за надані банком послуги. У договорі банківського рахунку вказується номер відкритого розрахункового рахунку, а також наводяться платіжні реквізити банку для здійснення безготівкових розрахунків. В даний час номери розрахункових рахунків організацій та кореспондентських рахунків складаються з 20 цифр. Кореспондентський рахунок - це банківський рахунок, що відображає розрахунки, зроблені банком за дорученням і за рахунок іншого банку на основі укладеного кореспондентського договору. Інформація про відкриття рахунків у банках має бути в обов'язковому порядку доведена до відома податкових органів. Ця вимога є обов'язковою як для нових зареєстрованих організацій, так і діючих організацій. Банки після відкриття організації розрахункового, поточного, позичкового, депозитного, валютного та іншого рахунку направляють податковому органу повідомлення про відкриття рахунку організації-платнику податку. Податкові органи не пізніше наступного робочого дня направляють в банк інформаційний лист встановленої форми про отримання повідомлення про відкриття рахунку. Операції зі зняття або перерахуванню грошових коштів з рахунку проводяться банком тільки після отримання зазначеного листа. У свою чергу, організація протягом 10 днів після відкриття рахунку також зобов'язана сповістити свою податкову інспекцію. За невиконання даної вимоги до організації може бути застосовано штраф відповідно до статті 118 НК РФ у розмірі 5000 рублів. Для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів у валюті РФ на розрахункових рахунках організації, відкритих в кредитних організаціях використовується рахунок 51 «Розрахункові рахунки». Порядок здійснення і оформлення операцій по розрахунковому рахунку регулюється ЦБ РФ. Надходження грошових коштів на розрахункові рахунки організації відображається за дебетом рахунка 51. За кредитом рахунка 51 відображається списання грошових коштів з розрахункових рахунків організації. Операції по розрахунковому рахунку відображаються в бухгалтерському обліку на підставі виписок банку з розрахункового рахунку та доданих до них грошово-розрахункових документів. Виписка є другий примірник особового рахунку організації, відкритого їй кредитною організацією. У виписці вказують всі надходження і списання коштів з розрахункового рахунку, залишок коштів на ньому на початок і кінець дня. У виписці банку інформація про рух грошових коштів відображається шляхом проставлення коду, відповідного змісту операції. Бухгалтерія підприємства перевіряє виписку і відповідність надійшли і списаних сум за доданим до неї виправдувальним розрахунково-платіжними документами. При виявленні помилки підприємство повідомляє про це в установу банку. Додані виправдувальні документи нумеруються - 1, 2 і т.д. При бухгалтерській обробці виписки з розрахункового рахунку на її полях проставляються кореспондуючі рахунки за кожною господарською операцією праворуч від відповідної суми та порядкові номери прикладених виправдувальних документів - зліва. Грошові кошти можуть зараховуватися на розрахунковий рахунок організації від покупців продукції, робіт, послуг; від дебіторів у погашення заборгованості; у вигляді банківського кредиту; у вигляді грошової позики і т.п., а також при здачі готівки з каси організації. Готівкові гроші з каси банк приймає на розрахунковий рахунок підприємства по оголошенню - письмовим наказом власника рахунку. Оголошення заповнюється в одному примірнику, в ньому обов'язково вказують джерело внесених грошей (виручка за послуги, депонована заробітна плата та ін.) На прийняті суми банк видає квитанцію, яка служить підставою для складання у бухгалтерії видаткового касового ордера та списання грошових коштів в касі. Деякі кредитні організації виплачують організацією винагороду за використання коштів, які залишаються так розрахункових рахунках цих організацій. Виплата таких винагород відображається у складі операційних доходів і відображається проводкою: Дебет 51 Кредит 91-1 - нарахований банком відсоток на залишок по розрахунковому рахунку. Кредитна організація здійснює списання грошових коштів за розпорядженням власника або без розпорядження власника рахунку у випадках, передбачених законодавством. У безспірному порядку банк може списати грошові кошти за рішенням суду, на вимогу податкової інспекції про сплату податкових недоїмок і пенею, нарахованих за результатами перевірки. При недостатності коштів для задоволення всіх пред'явлених до нього вимог кошти списуються в міру їх надходження до черговості, встановленої законодавством. Готівкові гроші з розрахункового рахунку підприємства на оплату праці, посібників за листками непрацездатності, премій, на відрядження, представницькі та господарські витрати, на придбання паливно-мастильних матеріалів банк видає на підставі чеків. Грошовий чек є розпорядження підприємства банку видати зазначену суму готівкових грошей з його розрахункового рахунку. Підприємство отримує чекову книжку в обслуговуючому його установі банку. У ньому вказують суму, дату видачі, найменування одержувача, а також відомості про призначення отриманих сум (на оплату праці, на господарські, представницькі або витрати на відрядження і т.д.). Чеки підписують особи, яким надано право першого та другого підпису по рахунку, та скріплюють печаткою підприємства. Будь-які виправлення, хоча і обумовлені, в чеках не допускаються. Банк видає гроші по чеку після перевірки справжності підписів і друку, тобто їх відповідності зразкам. Всі операції зі списання грошових коштів з розрахункового рахунку банк проводить за згодою власника або на підставі його наказів (документів встановленої форми) в календарній послідовності виникнення зобов'язань. При цьому грошові кошти списуються з рахунку на підставі розрахункових документів, складених відповідно до вимог Положення ЦБ РФ «Про безготівкові розрахунки в Російській Федерації» від 3 листопада 2002 р. № 2-П, в межах наявних на рахунку грошових коштів, якщо інше не передбачено у м договорах, які укладаються між ЦБ РФ або кредитними організаціями та їх клієнтами. Розрахунковий документ є оформлене у вигляді документа на паперовому носії або електронного платіжного документа: • розпорядження платника (клієнта або кредитної організації) про списання грошових коштів зі свого рахунку і їх перерахування на рахунок отримувача коштів; • розпорядження отримувача коштів (стягувача) на списання грошових коштів з рахунку платника і перерахування на рахунок, вказаний одержувачем коштів (стягувачем). Розрахункові документи на паперовому носії оформляються на бланках документів, включених до Загальноросійський класифікатор управлінської документації (ОКУД) ОК 011-93 (клас «Уніфікована система банківської документації»). Розрахункові документи на паперовому носії заповнюються за допомогою пишучих або електронно-обчислювальних машин, за винятком чеків, які заповнюються ручками. Підписи на розрахункових документах проставляються ручкою з пастою або чорнилом чорного або синього кольору. Відбиток печатки та відбиток штампа банку, які проставляються на розрахункових документах, повинні бути чорного, синього або фіолетового кольору. У розрахункових документах не допускаються виправлення, помарки, підчистки, а також використання коригувальної рідини. Розрахункові документи дійсні до пред'явлення в обслуговуючу кредитну організацію протягом 10 календарних днів, не рахуючи дня їх виписки. Розрахункові документи пред'являються в кредитну організацію в кількості, необхідній для всіх учасників розрахунків. При цьому всі примірники розрахункового документа повинні бути заповнені ідентично. Списання грошових коштів з розрахункових рахунків організації відбивається по кредиту рахунку 51 «Розрахункові рахунки». Типові кореспонденції рахунків по списанню грошових коштів з розрахункового рахунку підприємства наведені в табл. При виявленні випадків помилкового списання (зарахування) коштів до з'ясування причин в обліку виробляють проводку: Дебет 76-2 Кредит 51 - відображено суму, помилково списана з розрахункового рахунку; Дебет 51 Кредит 76-2 - відображено суму, помилково зарахована на розрахунковий рахунок. При наявності в організації кількох розрахункових рахунків аналітичний облік по рахунку 51 «Розрахункові рахунки" ведеться в кожному розрахунковому рахунку. Синтетичний облік ведеться в журналі ордері № 2. Журнал ордер № 2 складається з журналу-ордера № 2 для обліку операцій по кредиту рахунку 51, та відомості 2 для обліку операцій за дебетом рахунка 51. 2.5. ОБЛІК ГРОШОВИХ КОШТІВ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ НА СПЕЦІАЛЬНИХ РАХУНКАХ БАНКУ Для відкриття спеціального рахунку в кредитну організацію необхідно надати наступні документи: • заяву про відкриття рахунку; • нотаріально завірені копії установчих документів та свідоцтва про державну реєстрацію організації; • довідку про взяття організації на облік у податковій інспекції; • нотаріально завірену картку із зразками підписів керівника (перший підпис), головного бухгалтера {другий підпис) і відбитком печатки організації; • копію довідки про присвоєння організації статистичних кодів. Для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів у валюті РФ і іноземних валютах, що знаходяться на території РФ і за її межами в акредитивах, чекових книжках, інших платіжних документах (крім векселів), на поточних, особливих та інших, а також про рух коштів цільового фінансування у тій їхній частині, яка підлягає відокремленому зберіганню використовується рахунок 55 «Спеціальні рахунки в банках». До даного рахунку можуть бути відкриті субрахунки: 55-1 «Акредитиви»; 55-2 «Чекові книжки»; 55-3 «Депозитні рахунки» та ін На субрахунку 55-1 «Акредитиви» враховується рух коштів, що знаходяться в акредитивах. Порядок розрахунків за допомогою акредитивів розглянуто нами у другому розділі, тому тут ми викладемо лише організацію обліку даних операцій. Акредитив - спеціальний банківський рахунок, на якому можна резервувати кошти для розрахунків з постачальником, Отримати кошти з акредитива постачальник (підрядник) може тільки після подання в банк документів, що підтверджують виконання ним договірних зобов'язань. Перелік цих документів визначається в договорі з постачальником (підрядником). Існують покриті і непокриті акредитиви. Акредитив є вкритим, якщо грошові кошти списуються з розрахункового рахунку покупця і депонуються банком для наступних платежів постачальнику (підряднику). Покупець не може розпоряджатися коштами, що знаходяться на покритих акредитивах. Зарахування грошових коштів в акредитиви відбивається проводкою: Дебет 55-1 Кредит 51 (52,66 ,...). Використання коштів акредитива, що підтверджується виписками банку, відображається в обліку с.о.: Дебет 60 (76) Кредит 55-1-перерахування коштів на рахунок постачальника. Невикористані кошти в акредитивах відновлюються банком на той рахунок, з якого вони були перераховані. Відновлення коштів відображається: Дебет 51,52 Кредит 55-1. Витрати з оплати послуг банку за обслуговування акредитива 91могут списуватися на збільшення вартості придбаних матеріальних цінностей, тільки якщо розрахунки з постачальником здійснюються з використанням цього акредитива. В іншому випадку ці витрати включаються до складу операційних витрат (субрахунок 91-2). Непокритим є акредитив, якщо банк постачальника списує грошові кошти з кореспондентського рахунку банку покупця в межах суми, на яку відкритий акредитив. Засоби самого покупця залишаються в обігу до моменту списання грошей з кореспондентського рахунку обслуговуючого його банку. Сума, на яку відкрито непокритий акредитив, на рахунку 55 не відображається. Для її обліку призначений позабалансовий рахунок 009 «Забезпечення зобов'язань і платежів видані». Відкриття непокритого акредитива фіксується за дебетом рахунка 009, а використання непокритого акредитива відображається за кредитом 009 рахунку. Аналітичний облік за субрахунком 55-1 ведеться по кожному виставленому акредитиву. На субрахунку 55-2 «Чекові книжки» враховується рух коштів, що у чекових книжках. Чек - це цінний папір, що містить розпорядження банку видати певну суму грошей особі, яка подала чек до оплати. Чеки є бланками суворої звітності і обліковуються на позабалансовому рахунку 006 «Бланки суворої звітності». Списання чеків з цього рахунку здійснюється в міру використання. Чек має містити обов'язкові реквізити, передбачені ст. 878 ГК РФ. Він повинен мати покриття у вигляді грошових коштів, попередньо депонованих чекодавцем на спеціальному банківському рахунку. Подання чека до платежу можливо двома способами: шляхом безпосереднього пред'явлення банку-платнику і шляхом пред'явлення в кредитну організацію, яка обслуговує чекодержателя, на інкасо. У другому випадку чек оплачується в порядку виконання інкасового доручення. Видані, але не оплачені банком суми за чеками (не пред'явленими до оплати), залишаються на рахунку 55-2 «Чекові книжки». Сальдо по субрахунку 55-2 має відповідати сальдо по виписці банку. Аналітичний облік за рахунком 55-2 ведеться за кожною отриманою чековою книжкою. Організація може розмістити вільні грошові кошти для отримання додаткового доходу на депозитному рахунку банку. Дані грошові кошти враховуються на субрахунку 55-3 «Депозитні рахунки». Депозитні сертифікати можуть випускатися в разовому порядку або серіями, бути іменними або на пред'явника. Сертифікат не може служити розрахунковим документом. Відсотки за спочатку встановленої при видачі сертифіката ставкою, яка належить власнику після закінчення терміну обігу, виплачуються кредитною організацією незалежно від часу його покупки. Якщо сертифікат пред'явлений достроково до оплати, то кредитна організація повинна виплативши суму вкладу та відсотки, які виплачуються за вкладами до запитання, якщо умовами сертифіката не встановлений інший раж заходів відсотків. Якщо термін отримання вкладу (депозиту) за сертифікатом прострочено, то кредитна організація несе зобов'язання сплатити зазначені в сертифікаті суми вкладу та відсотки на першу вимогу власника. За період з дати вимоги сум за сертифікатом до дати фактичного пред'явлення сертифіката до оплати - відсотки не виплачуються. Кредитна організація нараховує відсотки не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, а виплати здійснює одночасно з погашенням сертифікату при його пред'явленні. Аналітичний облік за субрахунком 55-3 ведеться за кожним вкладом. На окремих субрахунках, що відкриваються до рахунку 55 «Спеціальні рахунки в банках», враховується рух відокремлено які у банку коштів цільового фінансування (наприклад - бюджетні кошти на фінансування капітальних вкладень). Філії, представництва організації, виділені на окремий баланс, яким відкриті поточні рахунки в кредитних організаціях для здійснення поточних витрат (оплата праці, витрати на відрядження і т.п.), відображають їх на окремому субрахунку до рахунку 55. У бухгалтерському обліку операції з поточними рахунками відображаються аналогічно операціям, враховуються на розрахункових рахунках. На окремому субрахунку рахунку 55 «Спеціальні рахунки в банках" відображаються грошові кошти, перераховані з розрахункового рахунку для придбання банківських карт. Для того щоб зазначені кошти враховувалися на спеціальному субрахунку (спеціальному картковому рахунку) організація представляє в банк заяву на придбання банківських карт, умови використання яких узгоджуються з банком. Основне призначення придбаних банківських карток полягає в тому, що вони застосовуються окремими працівниками організації для оплати послуг, господарських витрат, на відрядження, при розрахунках з тими організаціями, які використовують банківські картки як платіжний засіб. При придбанні банківських карт організація на підставі виписки з розрахункового рахунку на дату списання коштів виробляє бухгалтерський запис: Дебет 55 «Спеціальні рахунки в банках», субрахунок «Спеціальний картковий рахунок» Кредит 51 «Розрахункові рахунки». Банк, що обслуговує розрахунки по карті, являє виписки зі спеціального банківського рахунку у строки, встановлені договором. На підставі отриманих виписок і первинних документів, що підтверджують видачу банківської карти конкретному працівникові організації, проводиться бухгалтерський запис: Дебет 71 «Розрахунки з підзвітними особами» Кредит 55 «Спеціальні рахунки в банках», субрахунок «Спеціальний картковий рахунок». У встановлений термін працівник організації представляє в бухгалтерію авансові звіти про використання банківської картки з доданими до них первинними документами. До них, в першу чергу, відносяться: квитанції, товарні чеки, накладні, рахунки-фактури. На підставі поданих документів здійснені витрати по банківських картах відображаються бухгалтерським записом: Дебет 10,20,26,41,44 Кредит 71. Відповідно до договору банк передає організації бланки сліпів, за допомогою яких здійснюються розрахунки з банками-емітентами карт. Сліп - бланк спеціальної форми, що містить реквізити власника картки, операції і код авторизації. Отримані сліпи враховуються як бланки суворої звітності за балансом в умовній оцінці і передаються матеріально відповідальній особі (зазвичай касирові). Сліп виписують при пред'явленні картки і після її авторизації. Авторизація карт представляє собою процедуру підтвердження можливості прав ведення операцій по банківській карті. Вона передбачає, перш за все, перевірку наявності коштів, виділених на банківську карту, і її достовірність. Виписані екземпляри сліпів, крім переданого власнику картки, здаються в бухгалтерію. У сліпі вказують ім'я власника картки, назва організації, в якій він працює, номер картки, дату здійснення покупки або оплати витрат, витрачену суму та інші реквізити. Бухгалтерією складається реєстр виданих сліпів у двох примірниках, один з яких передається в банк, другий - з розпискою банківського працівника залишається у постачальника товарів. Банк на підставі реєстру зараховує на розрахунковий рахунок постачальника належні йому кошти, а в документах на зарахування грошей відзначаються дати реєстрів і суми грошових коштів. Таким чином, контроль за використанням банківських карт здійснюється як постачальником, так і безпосередньо власником картки. Аналітичний облік банківських карт ведеться по банкам-емітентам, за видами карт і працівникам, які використовують ці карти. Таким чином, за дебетом рахунка 55 «Спеціальні рахунки в банках», субрахунок «Спеціальний картковий рахунок" відображаються суми, які надійшли на спеціальний картковий рахунок з розрахункового рахунку організації, за кредитом - суми, списані в оплату витрат, вироблених по карті, і суми комісії , сплаченої банку-емітенту за обслуговування. Сальдо по субрахунку показує залишок коштів, не використаних за банківськими картками на кінець місяця. Інформація про рух коштів по рахунку 55 «Спеціальні рахунки в банках», субрахунок «Спеціальний картковий рахунок», узагальнюється в умовах комп'ютерної технології обробки інформації у відомості з відображенням сальдо дебетових і кредитових оборотів в розрізі кореспондуючих рахунків. Наявність та рух грошових коштів в іноземних валютах враховуються на рахунку 55 «Спеціальні рахунки в банках» відокремлено. Організація повинна побудувати аналітичний облік по цьому рахунку таким чином, щоб забезпечити можливість одержання даних про наявність та рух грошових коштів в акредитивах, чекових книжках, депозитах і т.п. на території РФ і за її межами. Деякі торговельні організації з цілодобовим графіком роботи стикаються на практиці з необхідністю організації обліку переказів в дорозі. Перекази в дорозі - грошові кошти, здані в каси кредитних організацій або поштових відділень з метою їх зарахування на розрахункові рахунки організацій, але ще не надійшов за призначенням. Підставою для відображення переказів в дорозі є копії супровідних відомостей на здачу виручки інкасаторам банку, квитанції установ банку та поштових відділень, виписки з розрахункових і валютних рахунків організації, квитанції банків про прийом готівки тощо Облік переказів в дорозі здійснюється на рахунку 57 «Переклади їсти дорогою», по дебету якого фіксуються суми переказів грошових коштів, які не надійшли на розрахунковий та інші рахунки, а по кредиту - списання сум переказів грошових коштів у зв'язку з їх зарахуванням на розрахункові рахунки організації. Таким чином, на рахунку 57 «Переклади їсти дорогою» враховуються: • грошові кошти, внесені організацією в касу поштового відділення або ощадну касу для зарахування на розрахунковий рахунок постачальника (підрядника), якщо переказ грошей здійснюється більше одного дня; • грошові кошти, здані організацією у вечірню касу банку або передані інкасаторам для зарахування на розрахунковий рахунок. Якщо реальне зарахування грошей проводиться тільки на наступний день; • грошові кошти, перераховані організацією з одного розрахункового або валютного рахунку на інший, якщо переказ грошей здійснюється більше одного дня; • грошові кошти, спрямовані організацією на корпоративну пластикову карту, якщо розрахунковий рахунок організації знаходиться в одному банку, а «картковий» рахунок - в іншому і переказ коштів може зайняти більше одного дня. Рахунок 57 «Переклади їсти дорогою» використовується у випадках вечірньої інкасації виручки від продажу товарів, так як грошові кошти організації доставляються в банк ввечері, а вранці наступного робочого дня після їх перерахунку зараховуються на розрахунковий рахунок організації. В обліку роблять такі записи: виручка від продажу товарів - Дебет 50 «Каса» Кредит 90 «Продажі»; здача виручки інкасаторам - Дебет 57 «Переклади їсти дорогою» Кредит 50 «Каса», і тільки в міру одержання виписки з розрахункового рахунку банку, що підтверджує конкретну дату зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок, організація має право відобразити факт руху грошових коштів - Дебет 51 «Розрахункові рахунки» Кредит 57 «Переклади їсти дорогою». Типові проводки за рахунком 57 представлені в табл. Таким чином, рахунок 57 призначений для узагальнення інформації про рух грошових коштів (переказів) в рублях і іноземній валюті в дорозі, тобто грошових сум, внесених в каси банків або каси поштових відділень для зарахування на розрахунковий рахунок або інший рахунок організації, але ще не зараховані за призначенням. Рух грошових коштів (переказів) в іноземних валютах обліковується на рахунку 57 відокремлено. Інформація по даному рахунку узагальнюється в розрізі кореспондуючих рахунків підсумками по однорідних операціях у відомості руху переказів в дорозі. Дані цієї відомості використовуються для складання зведеної відомості по рахунках синтетичного обліку і бухгалтерської звітності організації. 2.6. ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ по валютних рахунках ОРГАНІЗАЦІЙ В БАНКАХ Кошти в іноземній валюті будь-якої комерційної організації РФ повинні зберігатися на валютному рахунку. Валютний рахунок - це рахунок, відкритий у банку і призначений для зберігання коштів в іноземній валюті та проведення розрахунків в іноземній валюті при здійсненні зовнішньоекономічних операцій. Організація може відкрити валютний рахунок на території РФ у будь-якому уповноваженому ЦБ РФ банку, а також в іноземному банку за кордоном. Уповноважений банк може відкрити організації тільки один рахунок у будь-якій вільно конвертованій валюті або відкрити кілька рахунків за окремими видами іноземних валют. Як правило, організації відкривають валютні рахунки в доларах США або євро. В даний час будь-які обмеження кількості валютних рахунків відсутні. Відповідно до чинного законодавства підприємства мають право відкривати необхідне їм кількість банківських рахунків у будь-якій валюті, якщо інше не встановлене законом. Порядок відкриття та ведення валютних рахунків організацій в іноземній валюті встановлює ЦБ РФ. Для відкриття валютного рахунку в РФ підприємству необхідно подати до банку такі документи: • заяву про відкриття валютного рахунку; • нотаріально завірені копії установчих документів та свідоцтва про державну реєстрацію організації; • картку із зразками підписів керівника (перший підпис), головного бухгалтера (другий підпис) і відбитком печатки (2 примірники, один з яких повинен бути завірений нотаріально); • довідку про взяття організації на облік у податковій інспекції; • копію довідки про присвоєння організації статистичних кодів; • довідку банку, в якому відкрито розрахунковий рахунок. Відкриття валютного рахунку передбачає одночасне відкриття одразу трьох рахунків для обліку операцій з іноземною валютою:
Про відкриття валютного рахунку організація зобов'язана відповідно до ст. 118 НК РФ протягом 10 днів повідомити в податкову інспекцію. Штраф у разі невиконання даної вимоги - 5000 руб. Відкриття рахунку за межами Росії можливе лише з дозволу ЦБ РФ. Порядок здійснення і оформлення операцій по валютних рахунках регулюється ЦБ РФ. Облік валютних операцій ведеться на рахунку 52 «Валютні рахунки». Підприємство може вести такі субрахунки першого порядку: - 52-1 «Валютні рахунки всередині країни»: - 52-2 «Валютні рахунки за кордоном». У свою чергу, у підприємств, які здійснюють валютні операції, виникає необхідність відкривати в бухгалтерському обліку субрахунка другого порядку до субрахунку 52-1 «Валютні рахунки всередині країни». Така необхідність викликана нормами валютного регулювання, в силу яких уповноважені банки для проведення різних валютних операцій відкривають організаціям різні рахунки. Отже, і в обліку організацій ці операції повинні відображатися на різних субрахунках другого порядку. Для зарахування всіх сум надходжень в іноземній валюті призначений транзитний валютний рахунок. Він виконує в основному функції рахунку, який акумулює надходять на користь організації кошти в іноземній валюті, а також функції рахунку, контролюючого ці надходження в частині здійснення організацією обов'язкового продажу валютної виручки. Тому в обліку організації транзитному валютному рахунку логічно присвоїти код 52-1-1. Надходження іноземної валюти може здійснюватися такими способами: • надходження від покупців; • надходження дивідендів до вкладами та інвестицій; • надходження валютних довгострокових (короткострокових) кредитів і позик; • покупка для здійснення операцій, не пов'язаних з оплатою імпортних контрактів; • купівля іноземної валюти для оплати імпортованих матеріальних цінностей та ін У бухгалтерському обліку організації зарахування сум в іноземній валюті на транзитний валютний рахунок відображається за дев бету субрахунка 52-1-1 в кореспонденції з кредитом різних рахунків залежно від характеру господарської операції. Приклади бухгалтерських проводок з надходження валютних коштів наведено в таблиці. Таблиця 5 - Перелік типових проводок з надходження іноземної валюти
При надходженні від покупців грошових коштів в іноземній валюті організації зобов'язані продати 10% отриманої виручки на внутрішньому валютному ринку (Федеральний закон від 8 серпня 2006 № 130-ФЗ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів РФ, що піднімають питання валютного регулювання»). Надійшла сума знаходиться на транзитному валютному рахунку до здійснення продажу валюти у встановленому порядку. Після її здійснення, сума валюти, що не підлягає продажу, зараховується на поточний валютний рахунок організації, якому зазвичай присвоюють код - 52-1-2. Якщо відповідно до валютного законодавства на який надійшов суму не поширюється вимога про обов'язковий продаж, вся сума в повному обсязі зараховується на поточний валютний рахунок організації. В обліку це відображається наступним бухгалтерським проведенням: Дебет 52-1-2 Кредит 52-1-1. Таким чином, контроль за обов'язкової продажем валюти та проведення операцій з її продажу - основне призначення транзитного валютного рахунку. Коло інших операцій за цим рахунком суворо обмежений їх конкретним переліком, який міститься в Інструкції Банку Росії «Про порядок обов'язкового продажу підприємствами, об'єднаннями, організаціями частини валютної виручки через уповноважені банки і проведення операцій на внутрішньому валютному ринку Російської Федерації» від 29 червня 1992 № 7. Списання коштів з транзитного валютного рахунка відображається в обліку с.о. (Табл. 6). Таблиця 6 - Перелік типових проводок по списанню іноземної валюти
Як було сказано вище, надходжень в іноземній валюті зараховуються на транзитний валютний рахунок. Банк не пізніше наступного робочого дня повідомляє про це юридична особа. Отримавши повідомлення, організація дає дорученням банку на обов'язкову продаж валюти і доручення на перерахування решти частини валютної виручки на поточний валютний рахунок. Розглянемо порядок відображення в обліку обов'язкового продажу валютної виручки (табл. 7). Таблиця 7 - Типові проводки з продажу іноземної валюти
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
4 | Відображено витрати з продажу валюти (винагорода, сплачене банку) | 91-2 | 51, 52-1-1, 52-1-2, 52-1-3 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
5 | Відображено прибуток від продажу валюти | 91-9 | 99 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
6 | Відображено збиток від продажу валюти | 99 | 91-9 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
7 | Залишок валютної виручки зарахований на поточний валютний рахунок | 52-1-1 | 52-1 -2 |
Таблиця 8 - Перелік типових проводок з використання іноземної валюти
1 | Перераховано постачальникам за товари, роботи, послуги | 60 | 52-1-2 |
2 | Перераховано транспортним, страховим та експедиторським організаціям за послуги | 76,60 | 52-1-2 |
3 | Погашено короткострокові (довгострокові) кредити і позики | 66,67 | 52-1 -2 |
4 | Виплачено дивіденди засновникам | 75 | 52-1-2 |
5 | Перераховано на утримання представництва організації за кордоном | 79 | 52-1-2 |
6 | Видано в касу організації | 50 | 51-1-2 |
7 | Валютні кошти спрямовані на продаж | 57 | 51-1-2 |
На наступний день банк депонує іноземну валюту, яка підлягає обов'язковому продажу. Обов'язковий продаж повинна бути здійснена протягом 3 робочих днів. Одночасно з депонуванням іноземної валюти банк списує з транзитного рахунку організації частину, що залишилася валютної виручки і зараховує її на поточний валютний рахунок. У тому випадку якщо надходження в іноземній валюті не підлягають обов'язковому продажу, то організація повинна протягом семи календарних днів від дати зарахування коштів на транзитний валютний рахунок пред'явити банку документи, що обгрунтовують надходження валютних коштів, і доручення на перерахування зазначених коштів на поточний валютний рахунок. В іншому випадку на восьмий день банк самостійно здійснює обов'язковий продаж 10% усієї валютної виручки.
Так як продаж валюти може здійснюватися банками протягом трьох робочих днів, то для відображення операцій з продажу валюти необхідно використовувати рахунок 57 «Переклади їсти дорогою».
Розглядаючи порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з продажу валютних коштів, слід враховувати, що й обов'язкова і добровільна продаж валюти в обліку відображаються однаково.
На поточний валютний рахунок кошти в іноземній валюті можуть надходити тільки з транзитного валютного рахунку. У бухгалтерському обліку це відображається проводкою: Дебет 52-1-2 Кредит 52-1-1.
З поточного валютного рахунку організації можуть проводити розрахунки з іноземними постачальниками за товари, роботи, послуги, результати інтелектуальної діяльності; виплату дивідендів засновникам; оплату послуг транспортних, страхових і експедиторських послуг; погашення кредитів і позик; оплату витрат на відрядження; продаж валюти та інші операції. У бухгалтерському обліку ці операції відображаються таким чином (табл. 9).
Окремий рахунок - спеціальний транзитний валютний рахунок. Він відкривається організаціям, що здійснюють купівлю іноземної валюти за рублі на внутрішньому валютному ринку Російської Федерації через уповноважені банки. Він призначений тільки для зарахування купленої іноземної валюти, тобто на ті цілі, які були вказані в дорученні банку на продаж.
Відповідно до Вказівками Центрального банку РФ «Про порядок здійснення юридичними особами-резидентами операцій купівлі та зворотного продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку Російської Федерації» від 20 жовтня 1998. № 383-У, при покупці валюти
Таблиця 9 - Типові проводки з купівлі валюти
Зміст операцій | Кореспондуючі рахунки | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Дебет | Кредит | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Купівля валюти для оплати імпортованих матеріальних цінностей | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 | Перерахування коштів для покупки валюти | 57 | 51 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2 | Перерахування грошових коштів на депозитний рахунок у банку | 55-3 | 51 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
3 | Придбана банком валюта зарахована на спеціальний транзитний валютний рахунок
для оплати імпортного контракту необхідно відкрити б банку депозит і перерахувати на нього таку ж суму в розмірі суми, спрямованої на придбання валюти. Повернення коштів, переведених на депозит, здійснюється після подання до банку документів, що підтверджують ввезення імпортних товарів на територію РФ. Іноземна валюта, куплена підприємством на валютному ринку і зарахована на його спеціальний транзитний валютний рахунок, повинна бути переведена банком за розпорядженням підприємства про переведення відповідно до підставами, зазначеними в Дорученні на купівлю, не пізніше 7 календарних днів з дня зарахування купленої іноземної валюти. В іншому випадку вона підлягає зворотного продажу банком. Різниця між вартістю валюти за офіційним курсом і сумою, фактично сплаченої банком за куплену валюту, визнається фінансовим результатом від покупки валюти. Зняття готівкової іноземної валюти з спеціального транзитного валютного рахунку не допускається, за винятком випадків оплати витрат на відрядження. Порядок купівлі та видачі іноземної валюти для оплати витрат на відрядження встановлено Положенням ЦБ РФ від 25 червня 1997 р. № 62. Порядок відображення операцій, пов'язаних з продажем валюти, у бухгалтерському обліку залежить від цілей, на які вона купується. Валюта може купуватися: • для оплати імпортного контракту; • на інші цілі (оплату відряджень, виплату заробітної плати співробітникам зарубіжного представництва, погашення кредитів, отриманих в іноземній валюті, і т.д.). Для обліку операцій за спеціальним транзитному валютному рахунку до рахунку 52 «Валютні рахунки» вводять додатковий субрахунок другого порядку - 52-1-3. Розглянемо порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з купівлі іноземної валюти. Підприємства можуть мати рахунки в іноземній валюті в банках за межами РФ у випадках і на умовах, встановлених ЦБ РФ. Валютні рахунки за кордоном відкриваються організаціям, що одержали дозвіл на відкриття рахунків в іноземних банках. При цьому дозволи видаються на проведення операцій по оплаті витрат представництва за кордоном, на оплату витрат, пов'язаних з підрядними роботами і спорудженням об'єктів за кордоном, на здійснення за кордоном витрат, пов'язаних з веденням господарської діяльності. Для відображення в бухгалтерському обліку підприємства інформація про рух валютних коштів на рахунках даних використовується спеціальний субрахунок до рахунку 52 - 52-2 «Валютні рахунки за кордоном». Склад операцій, що відображаються за цим субрахунком представлений в табл. 10. Таблиця 10 - Перелік операцій, що відображаються на рахунку 52-2
Операції по валютних рахунках відображаються в бухгалтерському обліку на підставі виписок банку з валютного рахунку та доданих до них грошово-розрахункових документів. Виписка банку з валютного рахунку являє собою регістр аналітичного обліку і служить підставою для записів на рахунках бухгалтерського обліку. При надходженні виписки банку бухгалтер перевіряє правильність записів за валютним рахунком на підставі доданих до неї документів та проставляє проти кожного запису код кореспондуючого рахунку. Після обробки виписок банку господарські операції відображаються в журналі-ордері № 2 / 1. Якщо до виписки банку не включені виправдувальні документи, то зазначені в ній суми забороняється приймати до обліку. Суми, помилково віднесені в кредит або дебет валютних рахунків організації і виявлені при перевірці виписок банку, відображаються на рахунку 76-2 «Розрахунки за претензіями». Специфіка обліку майна і зобов'язань в іноземній валюті полягає в перерахунку іноземної валюти в рублі, встановлення періодичності перерахунку і численні і обліку курсових різниць. Порядок оцінки майна та зобов'язань організацій в іноземній валюті встановлений спеціальним Положенням по бухгалтерському обліку «Облік майна та зобов'язань організацій, вартість яких виражена в іноземній валюті» ПБУ 3 / 2000 (затверджений наказом Мінфіну РФ від 10 січня 2000 р. № 2н). Курсова різниця - це різниця між рубльової оцінкою відповідного активу або зобов'язання, вартість яких виражена в іноземній валюті, обчисленої за курсом ЦБ РФ, на дату виконання зобов'язань з оплати або звітну дату складання бухгалтерської звітності за звітний період, і рублевої оцінкою цих активу і зобов'язання, обчисленої за курсом ЦБ РФ на дату прийняття їх до бухгалтерського обліку у звітному періоді або звітну дату складання бухгалтерської звітності за попередній звітний період. Положенням встановлено, що за дату подання бухгалтерської звітності приймають останній календарний день у звітному періоді. Дата здійснення операції в іноземній валюті - це день виникнення у організації права відповідно до законодавства РФ чи договором прийняття до бухгалтерського обліку активи та зобов'язання, які є результатом цієї операції. Перерахунок вартості грошових знаків у касі організації, коштів на рахунках у кредитних організаціях, грошових і платіжних документів, короткострокових цінних паперів, коштів у розрахунках (включаючи за позиковими зобов'язаннями) з юридичними і фізичними особами, залишків коштів цільового фінансування, отриманих з бюджету або іноземних джерел в рамках технічної або іншої допомоги РФ відповідно до укладених угод (договорами), вираженої в іноземній валюті, в рублі повинен вироблятися на дату здійснення операції в іноземній валюті, а також на звітну дату складання бухгалтерської звітності. Перерахунок вартості грошових знаків у касі організації та коштів на рахунках у кредитних організаціях, вираженої в іноземній валюті, може здійснюватися, крім того, у міру зміни курсів іноземних валют, які котируються ЦБ РФ. Курсова різниця відображається у бухгалтерському обліку і бухгалтерської звітності в тому звітному періоді, до якого належить дата виконання зобов'язань з оплати або за який складена бухгалтерська звітність. Позитивні курсові різниці виникають - при перерахуванні грошових коштів на валютному рахунку або валюти в касі - якщо на дату здійснення операції з валютою (дату складання звітності) її курс виріс. Позитивна курсова різниця відображається проводкою: Дебет 52 (50) Кредит 91-1. Негативні курсові різниці виникають - при перерахуванні грошових коштів на валютному рахунку або валюти в касі - якщо на дату здійснення операції з валютою (дату складання звітності) її курс знизився. Негативні курсові різниці відображаються проводкою: Дебет 91-2 Кредит 52 (50). Курсова різниця підлягає зарахуванню на фінансові результати організації як позареалізаційні доходи або позареалізаційні витрати. Курсова різниця зараховується на фінансові результати організації в міру її прийняття до бухгалтерського обліку. Курсова різниця, пов'язана з формуванням статутного (складеного) капіталу організації, підлягає віднесенню на її додатковий капітал. Під курсовою різницею, пов'язаної з формуванням статутного (складеного) капіталу організації, визнається різниця між рубльової оцінкою заборгованості засновника (учасника) за вкладом до статутного (складеного) капітал організації, оціненого в установчих документах в іноземній валюті, обчисленої за курсом ЦБ РФ на дату надходження суми вкладів, і рублевої оцінкою цього вкладу в установчих документах. Дебет 75-1 Кредит 80-1 - відображена заборгованість засновника за внесками у статутний капітал на дату підписання установчих документів Дебет 52 Кредит 75-1 - відображено суму внеску на дату надходження в рублях Дебет 75-1 Кредит 83 - відображено курсова різниця У податковому обліку, так само як і в бухгалтерському, курсові різниці включаються до складу позареалізаційних доходів і витрат. Так, згідно зі ст. 250 НК РФ доходи у вигляді позитивної курсової різниці, що виникає від переоцінки майна у вигляді валютних цінностей, вартість яких виражена в іноземній валюті, у тому числі по валютних рахунках в банках, що проводиться у зв'язку з зміною офіційного курсу іноземної валюти до рубля РФ, установленого ЦБ РФ, визнаються позареалізаційними доходами, витрати у вигляді від'ємної курсової різниці, що виникає в тих же випадках, - позареалізаційними витратами (ст. 265). На відміну від бухгалтерського обліку, де перерахунок вартості значаться на балансі організації активів і зобов'язань здійснюється на кожну звітну дату складання бухгалтерської звітності, тобто щоквартально, у податковому обліку такий перерахунок здійснюється щомісяця. При цьому згідно з п. 4 ст. 271 НК РФ при методі нарахування датою отримання доходу у вигляді позитивної курсової різниці та здійснення витрат у вигляді від'ємної курсової різниці по майну і вимогам, вартість яких виражена в іноземній валюті, визнається останній день поточного місяця. 2.7. ЗВІТНІСТЬ ПРО РУХ ГРОШОВИХ КОШТІВ: РОСІЙСЬКИЙ І МІЖНАРОДНИЙ АСПЕКТИ Інформація, що міститься у звіті про рух грошових коштів, необхідна для оцінки: - Перспективної можливості організації створювати позитивні потоки грошових коштів (перевищення грошових надходжень над видатками); - Здатності організації виконувати свої зобов'язання по розрахунках з кредиторами, виплати дивіденду і інших платежів; - Потреби в додатковому залученні грошових коштів з боку; - Ефективності операцій з фінансування організації та інвестиційних операцій в грошовій і безгрошової формах. У звіті про рух грошових коштів підсумовуються потоки грошових коштів за звітний період з тим, щоб отримати додаткову інформацію про результати виробничо-господарської діяльності організації, її інвестиційної і фінансової діяльності. У звіті проводиться чітке розмежування між коштами, що формуються в результаті нормальної виробничо-господарської діяльності і одержуваними від зовнішніх джерел. У звіті міститься інформація, яка доповнює дані звітного бухгалтерського балансу і звіту про прибутки та збитки. Зокрема, з цього звіту можна отримати інформацію про те, забезпечувалося чи досягнення прибутковості достатнім припливом грошових коштів, необхідних для розширення операцій, що проводяться або, принаймні, що дозволяють продовжувати їх на колишньому рівні; чи задовольняє приплив грошових коштів необхідний рівень ліквідності організації. Звіт відображає інвестиції в дочірні та інші господарські товариства, капітальні вкладення в основні засоби, на збільшення оборотних коштів, містить дані про вилучення грошових коштів із сфери інвестицій. Звіт дає уявлення про діяльність організації щодо залучення фінансових ресурсів для фінансування її розвитку та інших потреб. Потоки грошових засобів групуються у звіті за трьома напрямками: виробничо-господарська діяльність; інвестиційна діяльність; фінансова діяльність (рис. 5). Рис. 5. Потоки грошових коштів, що відображаються у звітності Відомо, що в міжнародній практиці існує два способи складання звіту про рух грошових коштів - прямий і непрямий. Спосіб складання позначається і на змісті інформації, що представляється. Жоден з цих способів ніде у світі не є єдино обов'язковим, однак такі організації, як Міжнародний комітет зі стандартів бухгалтерського обліку (стандарт № 7 - переглянутий) та Рада зі стандартів бухгалтерського обліку США (стандарт № 95), рекомендують використовувати прямий метод складання звіту про рух грошових коштів, як більш інформативно насичений. Непрямий метод складання звіту про рух грошових коштів. У нього включаються надходження грошових коштів, отримані в результаті розрахунків з звітного балансу, звіту про прибутки та збитки. Тільки деякі потоки грошових коштів показуються по фактичному обсягові: амортизаційні відрахування; надходження від реалізації власних акцій, облігацій, отримання і виплата дивідендів, отримання та погашення кредитів і позик, капітальні вкладення в основні фонди, нематеріальні активи, фінансові вкладення, приріст обігових коштів, реалізація основних засобів, нематеріальних активів, цінних паперів. У звіті, складеним непрямим методом, концентрується інформація про фінансові ресурси організації, відображаються показники, що містяться в кошторисі доходів і витрат і надходять в її розпорядження після оплати виробництва продукції для здійснення нового циклу відтворення. На нашу думку, інформація, що міститься у такому звіті, має самостійне значення. У звіті наводяться дані, яких немає у формі, складеної прямим методом, але які необхідні для розуміння джерел фінансування та інших аспектів діяльності підприємства. Прямий метод складання звіту. Надходження грошових коштів від покупців і замовників відображаються у звіті про рух грошових коштів, складеному прямим методом, повністю в сумах, що надійшли в касу, на розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках. Грошові кошти, виплачені постачальникам, підрядникам, персоналу підприємства з каси, а також з розрахункового та інших рахунків в банках, відображаються в сумах, реально оплачених готівкою і шляхом грошових перерахувань. Безсумнівно, кожен метод складання звіту містить необхідну користувачам інформацію. Прямий метод відображає валові потоки грошей як платіжних засобів. Непрямий метод містить дані про фінансові ресурси підприємства, їх рух у вигляді потоків грошових коштів. Вибір методу складання звіту про рух грошових коштів слід залишити на розсуд керуючих підприємством. У Російській Федерації звітність про рух грошових коштів подається за формою № 4, яка має деякі відмінності і особливості в порівнянні із згаданими нами методами складання таких звітів за міжнародними стандартами. Форма звіту про рух грошових коштів наведена в Додатку. Рух грошових коштів у звітності відстежується тільки по руху рублевих і валютних коштів без урахування еквівалента грошових коштів у вигляді короткострокових бистроліквідних фінансових вкладень. Приплив і відтік грошових коштів за операціями, пов'язаними з придбанням та продажем короткострокових цінних паперів і вільно конвертованої валюти, відображається у звітності. Відтік грошових коштів на ці цілі відображається по рядку 250 «Інші виплати та перерахування», приплив грошових коштів від реалізації короткострокових цінних паперів і вільно конвертованої валюти - по рядку 040 «Виручка від реалізації іншого майна», а відсотки - по рядку 090 «Дивіденди, відсотки по фінансових вкладеннях ». Залишок грошових коштів визначається за балансом за загальним залишку грошових коштів на початок і кінець року по рядку 260. Звітність за формою № 4 складається прямим методом з повним зазначенням усіх оборотів. У звітності відображаються навіть внутрішні обороти: готівкові грошові кошти, отримані з банку або внесені в банк для зарахування на розрахунковий рахунок організації, видані під звіт співробітникам і т. п. Рух грошових коштів, як і в міжнародній звітності, відображається за трьома напрямками діяльності організації : основної, інвестиційної та фінансової. Але ці дані наводяться, в тому числі і не узагальнюють всіх напрямків припливу і відтоку грошових коштів. Не передбачені надходження від емісії власних акцій, оплати й надходження по штрафах, пені і неустойками, відтік грошових коштів на погашення кредитів і позик, на придбання нематеріальних активів та капітальне будівництво, на викуп власних акцій у акціонерів і часток учасників. По капітальних вкладеннях, наприклад, передбачено спрямування коштів на оплату пайової участі у будівництві. Відсутні показники по надходженню коштів відображаються у рядку 110 «Інші надходження», а з відтоку грошових коштів - по рядку 250 «Інші виплати, перерахування». Підприємства та організації мають право доповнювати зазначені рядки (111, 112, 113 і далі або 251, 252, 153 і далі) для того, щоб розшифрувати найбільш суттєві обороти. У звітності про рух грошових коштів за формою № 4, складеної прямим методом, не відображаються курсові валютні різниці, так як знайдений оригінальний спосіб подолання цієї невідповідності. У випадку наявності і руху грошових коштів у вільно конвертованій іноземній валюті складається розрахунок припливу і відтоку іноземної валюти кожного виду. Дані кожного такого розрахунку перераховуються за курсом Центрального банку Російської Федерації на дату складання звітності. Отримані дані по окремих розрахунками підсумовуються при заповненні відповідних показників звітності про рух грошових коштів. 4. АУДИТ РУХУ ГРОШОВИХ СРЕАСТВ 4.1. ОРГАНІЗАЦІЯ АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ Операції з коштами Аудиторська перевірка операцій з грошовими коштами передбачає перевірку касових, банківських та валютних операцій. Якщо ж аудитор вважає за доцільне перевірити рух грошових потоків організації, то обсяг перевірки кілька збільшується за рахунок включення до нього розрахункових операцій, зроблених без використання грошових коштів, наприклад, взаємозаліки. Основна мета аудиторської перевірки - формування думки про достовірність бухгалтерської звітності за розділом «Грошові кошти» та відповідно застосовуваної методики обліку грошових коштів чинним в Російській Федерації нормативним документам. Для досягнення даної мети необхідно встановити законність, достовірність і доцільність здійснення операцій з грошовими коштами на підприємстві, правильність їх відображення в обліку та звітності. У ході аудиту операцій з грошовими коштами вирішуються такі завдання: - Ознайомлення з умовами зберігання готівки, цінних паперів та інших грошових документів у касі; - Вивчення фактичного порядку документального оформлення операцій по приходу і витраті коштів, ведення Касової книги, обліку касових операцій; - Перевірка дотримання касової дисципліни (своєчасності та повноти оприбуткування готівки в касі і повернення, до банку понадлімітних залишків грошових коштів, встановлених правил розрахунків готівкою з юридичними особами, порядку видачі і повернення до каси підзвітних сум цільового використання, отриманих з банку по чеках грошових засобів (у тому числі валютних) та ін); - Встановлення кількості відкритих у банках рублевих і валютних рахунків, визначення законності і доцільності операцій з надходження та списання коштів з банківських рахунків підприємства (у тому числі валютних), правильності їх відображення в обліку; - Перевірка стану платіжно-розрахункової дисципліни. У процесі аудиторської перевірки операцій з грошовими коштами слід керуватися наступними нормативними документами: - Федеральний закон «Про бухгалтерський облік» від 21 листопада 1996 р. № 129-ФЗ (в ред. Федерального закону від 23.07.98 р. № 123-ФЗ); - Федеральний закон «Про аудиторську діяльність» від 7 серпня 2001 р. № 119-ФЗ (зі змінами від 14 грудня 2001 р.); - Закон РФ «Про застосування контрольно-касових машин при здійсненні грошових розрахунків з населенням» від 18 червня 1993 р. № 52154. - Федеральний закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів РФ, що піднімають питання валютного регулювання» від 8 серпня 2001 р. № 130-ФЗ; - Постанова Уряду РФ «Про затвердження федеральних правил (стандартів) аудиторської діяльності», затверджену 23 вересня 2002 р. № 696; - Становище ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в Російській Федерації, затверджене Наказом МФ РФ від 29 липня 1998 р. № 34н (в ред. Наказу МФ РФ від 30 грудня 1999 № 107н); - Положення з бухгалтерського обліку «Облік активів і зобов'язань, вартість яких виражена в іноземній валюті» (ПБУ 2000), затверджене Наказом МФ РФ від 10 січня 2000 р. № 2н; - Положення «Про безготівкові розрахунки в Російській Федерації» затв. ЦБ РФ 3 жовтня 2002 р. № 2-П; - План рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності підприємств та Інструкція з його застосування, затверджені Наказом МФ РФ від 31 жовтня 2000 р. № 94н; - Порядок ведення касових операцій в Російській Федерації, затверджений Листом ЦБ РФ від 4 жовтня 1993 р. № 18 (в ред. Листи ЦБ РФ від 26 лютого 1996 р. № 247); - Методичні вказівки по інвентаризації майна і фінансових зобов'язань, затверджені Наказом МФ РФ від 113 червня 1995 р. № 49. Інформаційна база, використовувана аудитором під час перевірки грошових операцій, включає: • основні нормативні документи, що регулюють порядок проведення касових, банківських і розрахункових операцій, а також бухгалтерський облік цих операцій; • наказ про облікову політику організації; • бухгалтерську звітність - Бухгалтерський баланс (ф. № 1) і Звіт про рух грошових коштів {ф. № 4); • податкову звітність (відомості про рублевих рахунках і рахунках в іноземній валюті); • регістри синтетичного обліку грошових операцій: журнали-ордери, відомості, машинограми за рахунками 50, 51, 52, 55, 57; журнали реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів, платіжних доручень; касову книгу; Головну Книгу; • первинні документи, які оформляють операції з грошовими коштами - звіти касира з прикладеними первинними документами (прибуткові та видаткові касові ордери, платіжні відомості, квитанції тощо); чекові грошові книжки; виписки банків по рублевих і валютних рахунках з доданими первинними документами (рахунки, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, авізо) і ін За наказом про облікову політику аудитор знайомиться: - З робочим планом рахунків, що використовуються підприємством відображення в обліку операцій з грошовими коштами; - Застосовуваної формою бухгалтерського обліку та переліком регістрів з обліку грошових коштів; - Документообігом (графіком документообігу) первинних документів, пов'язаних з обліком грошових коштів; - Переліком осіб, яким надано право підпису грошових і розрахункових документів. Розглянемо основні етапи проведення аудиторської перевірки, операцій з грошовими коштами. 1. Визначення мети і основних завдань аудиту, добірка нормативних актів. 2. Складання аудиторської програми перевірки грошових коштів. Можливий варіант програми перевірки наведено нижче (табл. 11). Таблиця 11 - Програма аудиторської перевірки операцій з грошовими коштами
3. Визначення можливості використання результатів роботи внутрішнього аудиту, за допомогою тестування засобів контролю та процедур по суті. Програма тестів засобів контролю являє собою перелік сукупності дій, призначених для збору інформації про функціонування системи внутрішнього контролю та обліку. Програми допомагають виявити істотні недоліки, що є складовою частиною робочої документації аудиту, сприяють документального оформлення процесу аудиту та його результатів. Один з можливих варіантів тестів, наведено в табл. 12. Таблиця 12 - Тести перевірки стану систем внутрішнього контролю та бухгалтерського обліку операцій з грошовими коштами
У практичній діяльності більшість аудиторських фірм мають власні, самостійно розроблені тести оцінки системи внутрішнього контролю, які лише кілька модифікуються виходячи із специфіки організації діяльності та структури підприємства. 4. Встановлення відповідності даних бухгалтерської звітності даними рахунків бухгалтерського обліку грошових коштів. 5. Перевірка організації матеріальної відповідальності. 6. Документальне оформлення руху грошових коштів. 7. Виявлення суттєвих порушень ведення обліку грошових коштів, підготовки звітності та дотримання законодавства. Виявивши суттєві питання, які потребують професійного судження аудитора, разом з висновками, зробленими за цим опитуванням, аудитор відображає їх у робочій документації у відповідності з федеральним стандартом аудиторської діяльності № 2 «Документування аудиту». 8. Вираз думки про достовірність звітності в частині обліку грошових коштів. Письмова інформація (звіт) за результатами проведення аудиту представляється аудитором керівництву економічного суб'єкта у випадку обов'язкового аудиту. Однак проміжну інформацію можна передавати в усній або письмовій формі в процесі аудиторської перевірки. За підсумками аудиторської перевірки може бути підготовлений попередній варіант письмової інформації аудитора, в якому може бути висловлено вимогу щодо внесення виправлень у дані бухгалтерського обліку та перелік уточнень до вже підготовленої бухгалтерської звітності. На більшості підприємств обсяг операцій з грошовими коштами буває досить значним. Тому перевірка таких операцій є трудомістким процесом, хоча самі процедури її проведення досить прості. Від аудитора вимагається підвищена увага, тому що на практиці найбільша кількість порушень і зловживань посадових осіб пов'язано саме з цим ділянкою обліку. 4.2. АУДИТ ОБЛІКУ КОШТІВ У КАСАХ ОРГАНІЗАЦІЇ Аудиторська перевірка касових операцій є однією з важливих і необхідних процедур в початковій стадії аудиту. Освоєння методики аудиту касових операцій видається важливою з кількох причин: - Грошові кошти належать до числа найбільш рухливих і легко реалізованих активів підприємства; - Грошові операції носять масовий і поширений характер; - Рухливість грошових коштів і масовість грошових операцій роблять цю ділянку господарської діяльності економічного суб'єкта найбільш уразливим з точки зору різних порушень. У складі грошових коштів найбільш рухливий характер мають готівку. Рух їх здійснюється за допомогою касових операцій, основними з яких є: - Видача коштів на оплату праці; - Видача коштів на оплату адміністративно-господарських витрат; - Видача коштів підзвітним особам. Аудит касових операцій повинен проводитись згідно з розробленою програмою за такими напрямами: перевірка правильності документального оформлення операцій по касі; оцінка повноти і своєчасності оприбуткування грошових коштів; аналіз правильності списання грошових коштів у витрату, перевірки дотримання касової дисципліни; з'ясування правильності відображення касових операцій в обліку . Складання програми перевірки передує оцінка стану системи внутрішнього контролю руху та збереження грошових коштів та інших цінностей в касі, яка проводиться шляхом тестування. Тестування проводиться за допомогою опитувальника, складеного аудитором. За отриманими відповідями аудитор визначає стан внутрішнього контролю на підприємстві, дає попередню оцінку дотримання касової дисципліни, виділяє «вузькі» місця і планує складу контрольних процедур. Запитальник тестів контролю касових операцій може виглядати наступним чином табл. 13. Таблиця 13-Тести контролю касових операцій
| Журнал реєстрації прибуткових касових ордерів | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
6 | Чи ведеться в організації журнал реєстрації видаткових касових ордерів | Ні | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Так | Журнал реєстрації видаткових касових ордерів | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
7 | В якому розмірі банком встановлено ліміт грошей в касі | Ліміт залишку грошей у касі організації, встановлений банком | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
8 | Чи встановлені керівником організації терміни раптової ревізії каси наказом організації | Ні | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Так | Наказ про встановлення строків раптової перевірки | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
9 | Змінювалися касири в організації в періоді, що перевіряється | Ні | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Так | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
10 | Була пі проведена ревізія при зміні касира | Ні | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Так | Акт ревізії каси | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
11 | Чи призначена наказом керівника організації комісія для виробництва ревізії каси | Ні | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Так | Наказ про призначення комісії по ревізії каси | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
12 | Чи дотримувалися встановлені терміни раптової ревізії каси | Ні | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Так | Акт раптових ревізій каси | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
13 | Укладено договір з касиром про повну матеріальну відповідальність | Ні | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Так | Договори про повну матеріальну відповідальність з касирами | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
14 | Виробляє чи організація реалізацію готової продукції, товарів, робіт, послуг населенню за готівку | Ні | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Так | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
15 | Чи є в організації ККМ | Ні | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Так | Договори про повну матеріальну відповідальність з касирами | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
16 | Чи зареєстрований ККМ в податкових органах | Ні | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Так
При перевірці касових операцій аудитор використовує всі методи отримання аудиторських доказів, щоб скласти свою думку про постановку бухгалтерського обліку на даному підприємстві, достовірності та об'єктивності облікових даних, ефективності системи внутрішнього аудиту. Основними методами збору аудиторських доказів є: - Участь в інвентаризації; - Спостереження за виконанням господарських або бухгалтерських операцій; - Усне опитування; - Отримання письмових підтверджень; - Перевірка документів; - Перевірка арифметичних розрахунків. Приступаючи до перевірки касових операцій, слід перевірити правильність їх документального оформлення, при цьому звертають увагу на повноту заповнення реквізитів прибуткових і витратних документів; обов'язкову реєстрацію прибуткових і витратних ордерів, платіжних відомостей та ін; наявність підписів відповідальних осіб і одержувачів коштів, відсутність виправлень , підчисток тощо - Для цього слід вивчити звіти касира і всі докладені до них первинні документи. Практика перевірок показує, що в багатьох організаціях касові документи складаються неякісно, часто в прибуткових і видаткових ордерах немає підписів відповідальних осіб, а також підписи осіб, які отримали грошові кошти. Такі документи вважаються недійсними, а проведені по них операції необгрунтованими. Всі виявлені порушення аудитор зобов'язаний відображати в своїх робочих документах і повідомляти головному бухгалтеру підприємства з метою прийняття оперативних заходів щодо їх усунення. Далі слід перевірити законність здійснення касових операцій та їх відповідність вимогам нормативних документів. Для цього аудитор з'ясовує, якими нормативними документами користується бухгалтер даної ділянки, кому він підзвітний і хто перевіряє. Особлива увага приділяється при цьому наявності на підприємстві Положення про інвентаризаціях, графіка проведення планових ревізій каси, наказів про призначення інвентаризаційних комісій, наказів про проведення раптових ревізій каси, договорів про повну матеріальну відповідальність касирів і т.п. Потім аудитори аналізують повноту, своєчасність і правильність оприбуткування готівки (надходжень з банку, повернення підзвітних сум, виручки, внесків орендної плати та інших операційних і позареалізаційних доходів). Надходження грошових коштів з банку в касу підприємства перевіряється шляхом звіряння ідентичних сум, записаних у корінцях чеків, виписках банку і прибуткових касових ордерах. Контроль надходження і оприбуткування виручки проводиться шляхом звірки сум у прибуткових касових ордерах, накладних і рахунках-фактурах, стрічках касового апарата та ін Повернення невикористаних авансів перевіряється за прибутковими касовими ордерами. При перевірці відображення в обліку операційних і позареалізаційних доходів, аудиторам слід враховувати, що вони повинні підтверджуватися відповідними договорами, актами, довідками. Перевіряючи витрачання готівки з каси, аудитори звертають увагу на юридичну обгрунтованість видачі грошей (наявність наказів на преміювання співробітників, на надання матеріальної допомоги, на відрядження, на видачу коштів на представницькі витрати, довіреностей від сторонніх підприємств і організацій, виконавчих листів та ін) . Встановлюється також цільове використання коштів, отриманих з банку за чеком (на зарплату, на видачу різних посібників, на відрядження, господарські, представницькі витрати та ін), і дотримання ліміту каси. При перевірці обгрунтованості виділення ПДВ у прибуткових та видаткових касових документах слід також встановити виділення сум ПДВ в розрахункових документах і правильність його відображення в обліку. Контролюючи дотримання порядку здійснення касових операцій та їх відображення в обліку доцільно застосувати метод взаємного контролю, при якому порівнюють відображення однієї касової операції в різних облікових регістрах (по кореспондуючих рахунках). Наприклад, надходження грошових коштів, відбите у відомості № 1 за дебетом рахунка 50, зіставляють з даними журналів-ордерів № 2,7, обліковими регістрами по рахунках 62, 76, 90,91 та ін Ці суми повинні збігатися. У ході перевірки з'ясовується також дотримання встановленого ліміту розрахунку готівкою між юридичними особами, а також дотримання ліміту залишку каси, встановленого банком. Слід встановити причини наявності перевищення залишків над лімітом, так як воно допускається лише протягом трьох робочих днів в період виплати заробітної плати працівникам підприємства. В інших випадках недотримання ліміту залишку касової готівки розцінюється як порушення порядку ведення касових операцій. При перевірці обов'язково контролюють правильність зазначеної в облікових регістрах за рахунком 50 «Каса» кореспонденції рахунків, підрахунку оборотів і залишків по даному рахунку. Для цього звіряють дані касової книги, звіту касира і облікового регістра за відповідний місяць періоду, що перевіряється по датах. За бажанням аудитора або директора підприємства можна провести інвентаризацію. Інвентаризація повинна проходити в присутності касира і головного бухгалтера. Касир повинен скласти касовий звіт. При інвентаризації каси необхідно перевірити: чи є наказ про призначення касира; чи укладений з касиром договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність встановленої форми; чи відповідає приміщення каси рекомендаціям щодо забезпечення збереження грошових коштів, по оснащеності технічними засобами пожежно-охоронної сигналізації, чи є для зберігання грошових коштів та інших цінностей сейф; чи дотримуються правила зберігання ключів від сейфу та порядок реєстрації контрольно-касових машин в податкових органах, чи є акти періодичних раптових перевірок каси, чи створені умови, необхідні для забезпечення збереження грошових коштів при доставці їх з банку і при введення в банк. У ході інвентаризації аудитор встановлює правильність оформлення прибуткових та видаткових касових ордерів, касової книги, журналу реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів, наявність підписів в одержанні грошей (для чого вибірково перевіряють підписи на видаткових ордерах і відомостях на відповідність); відповідність прізвищ у платіжних відомостях прізвищами в інших документах; наявність або відсутність штампів на касових документах (отримано, сплачено), правильність ведення касової книги і залишків грошей за нею; правильність видачі грошей за дорученнями; чи дотримується ліміт зберігання готівки в касі. Результати інвентаризації готівкових грошових коштів та інших цінностей у касі аудитор оформляє актом типової форми № інв.-15, який крім аудитора підписують касир і головний бухгалтер підприємства, що перевіряється. Цей акт є письмовим аудиторським доказом. В умовах автоматизованого ведення касової книги аудитором повинна проводитися перевірка правильності роботи програмних засобів оброблення касових документів. Питанням аудиту в умовах комп'ютерної обробки даних (КОД) присвячено кілька правил аудиторської діяльності. В умовах КОД аудит може проводитися з використанням автоматизованих процедур. Слід пам'ятати, що в договорі на аудиторські послуги передбачається згода економічного суб'єкта на використання його бази даних. У стандарті «Аудит в умовах комп'ютерної обробки даних» перераховані питання, які аудитор повинен відобразити у своїх робочих документах, зокрема: організаційна форма обробки даних; форма бухгалтерського обліку; ділянки обліку, що функціонують в системі КОД; як передаються дані; як ведеться обробка облікових даних (локально або за допомогою мереж); як забезпечується зберігання даних і їх архівування. Як свідчить досвід аудиторських перевірок, найбільш поширеними помилками, які виявляються під час перевірки касових операцій, є наступні: - Відсутність первинних касових документів або оформлення їх з порушенням встановлених вимог; - Неоприбуткування і привласнення поступили коштів; - Зайве списання грошей по касі з повторним використанням одних і тих самих документів або фальшивих документів; - Недотримання встановленого ліміту розрахунків готівкою між юридичними особами; - Здійснення розрахунків з населенням за готову продукцію, товари, послуги без застосування контрольно-касових машин; - Некоректне відображення касових операцій в облікових регістрах; - Арифметичні помилки при підрахунку оборотів і залишків в облікових регістрах при ручному веденні обліку; - Формальне проведення інвентаризацій каси. 4.3. Аудит операцій по руху грошових коштів на розрахунковий І СПЕЦІАЛЬНИХ РАХУНКАХ В БАНКАХ При аудиторської перевірки банківських операцій особлива увага звертається на дотримання чинного законодавства при їх здійсненні. У відповідно до якого організації зобов'язані зберігати свої грошові кошти (понад готівкового ліміту) в обслуговуючих установах банків. Розрахунки з установами банку виникають у зв'язку зі зберіганням готівки на розрахунковому, поточному та інших рахунках, отримання короткострокових і довгострокових позик, їх погашенням і переоформленням, претензіями до банку по помилкових записів на рахунках. Розрахунки через установи банків між організаціями здійснюються за безготівковим форм розрахунку. Порядок відкриття і режим банківських рахунків, а також здійснення операцій, пов'язаних з безготівковими розрахунками, регулюються спеціальними інструктивними вказівками Центрального банку Росії. Самостійне регулювання банківських операцій не допускається, і тому великої уваги вимагає перевірка цих операцій послідовно, згідно з відповідним розділу аудиторської програми. Даний розділ аудиторської програми має включати: - Встановлення наявності розрахункових, поточних, валютних та інших рахунків організації в банках (в яких установах банку відкриті ці рахунки); - Перевірку законності здійснюваних за банківськими рахунками господарських операцій, правильності їх документального оформлення; - Перевірку повноти та своєчасності оприбуткування надійшли на рахунки грошових коштів; - Перевірку повноти та своєчасності сплачених коштів за пред'явленими рахунками; - Перевірку своєчасності перерахування податків до бюджету та обов'язкових платежів до позабюджетних фондів; - Перевірку отриманих у банку коштів та оприбутковані в касу, а також цільового використання цих коштів; - Визначення платоспроможності організації і причин прострочень розрахунків з різними кредиторами, у тому числі з банками по позичках і бюджетом з податків; - Перевірку відповідності по кожному безготівковому розрахунку з організаціями їх договірним взаємовідносинам; - Контроль достовірності та економічної доцільності проведення окремих банківських операцій; - Перевірку відповідності даних про наявність та рух грошових коштів, відображених у документах і записах; - Перевірку правильності кореспонденції рахунків за банківськими операціями. Джерелами інформації для аудіювання даних питань є: договори з юридичними і фізичними особами виконавчі листи і претензійні позови; виписки банку з прикладеними до них грошово-розрахунковими документами; Головна книга; листки розшифровки, журнали-ордери № 1, 2, 3, відомість № 1 , 2 журнально-ордерної форми обліку чи машинограми оборотів за відповідними рахунками 51 «Розрахунковий рахунок», 52 «Валютний рахунок» і 55 «Спеціальні рахунки в банках» і ін Найбільш повно виявляється дотримання чинного законодавства при здійсненні банківських операцій в ході документальної перевірки. Проте до початку документальної перевірки доцільно ще раз оцінити стан внутрішнього контролю та системи обліку банківських операцій, а вже потім вирішити, яким способом їх перевіряти - суцільним або вибірковим. Це можна зробити шляхом усного або письмового тестування (табл. 14). Даний варіант запитальника рекомендований до застосування Р.А. Алборова. З даних опитувальника аудитор робить висновок про стан системи бухгалтерського обліку та внутрішнього аудиту банківських операцій і визначає основні напрями і методи перевірки. Таблиця 14 - Запитальник тестів контролю банківських операцій
Перевірка проводиться за всіма рахунками, відкритими підприємством в банках, і перш за все по розрахунковому рахунку. В першу чергу аудитору необхідно ознайомитися з кореспонденцією рахунків, зазначеної у Головній книзі. Це дозволить виявити найбільш часто зустрічаються операції і перевірити правильність бухгалтерських проводок. Особливу увагу слід звернути на кореспонденцію рахунків по записах, не типовим для аудиту. При аудиті операцій по розрахунковому рахунку аудитор також перевіряє: - Порядок ведення облікових регістрів; - Чи хто регістри синтетичного обліку в кожному розрахунковому рахунку, відкритому в банку, складається чи зведений регістр; - Своєчасність відображення в регістрах синтетичного обліку операцій по руху грошових коштів на розрахунковому рахунку; - Виробляються чи запису в облікові регістри по кожній виписці банку. На початку перевірки обов'язково звіряють залишки на рахунках за виписками банку і за обліковими регістрами, а також обороти і залишки по рахунках 51 «Розрахункові рахунки», 55 «Спеціальні рахунки в банках», 57 «Переклади в шляху» в облікових регістрах і в Головній книзі . Аудит операцій, здійснених у звітному періоді, здійснюється шляхом ретельного вивчення виписок банку з прикладеними до них платіжними документами. При цьому банківські документи вивчаються по суті, тобто аудиторам слід встановити: обгрунтованість всіх перерахувань з розрахункового рахунку (договору, розрахунки платежів тощо). Також аудиторам слід вивчити повноту і своєчасність оприбуткування оплачених товарно-матеріальних цінностей; достовірність документів на отримання позик або надання позик; правильність і законність операцій з акредитивами, векселями та ін Особливу увагу слід приділити виявленню випадків вчинення незаконних банківських операцій, тобто операцій, здійснених без договорів між підприємствами або по безтоварних рахунками, а при перевірці надійшли на рахунки грошових коштів встановлюється правильність їх обліку та повнота зарахування. Перераховану покупцями виручку звіряють з записами в облікових регістрах за рахунками обліку реалізації (90 «Продажі», 91 «Інші доходи і витрати») і за рахунками обліку розрахунків з покупцями і замовниками (62 «Розрахунки з покупцями і замовниками» і 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами »). Надходження грошових коштів від інших дебіторів (за договорами оренди, простого товариства, штрафних санкцій та ін) перевіряють за даними виписок і прикладеним до них документам. Аудитори повинні перевірити наявність договорів, підтвердити обгрунтованість і повноту зарахування грошових коштів. У ході перевірки з'ясовують також правильність вказівки кореспонденції рахунків із зарахування коштів на рахунки в банках, своєчасність виділення ПДВ за що надійшли сумам виручки, авансів та ін Аналогічно здійснюється контроль операцій по списанню грошових коштів з розрахункового та інших банківських рахунків. Особливу увагу звертають на своєчасність і повноту оприбуткування в касу отриманих з банку готівкових грошей, законність перерахування коштів по рахунках постачальників і інших кредиторів. Такі операції повинні бути підтверджені документально (договорами, актами здавання-приймання виконаних робіт, накладними на матеріальні цінності та ін.) Правильність кореспонденції рахунків по списанню грошових коштів з розрахункового та інших рахунків перевіряють за даними облікових регістрів по рахунках 51 і 55. При цьому уточнюють правомірність віднесення на витрати окремих видів витрат. Кошти, списані з розрахункового та інших рахунків у банках, не можуть ставитися безпосередньо на рахунки обліку витрат (20, 26, 44 та ін), попередньо вони мають бути відображені на рахунках обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками, різними дебіторами і кредиторами - 60 і 76. Винятки становлять окремі видатки по операційним, позареалізаційних і надзвичайних операцій, які відразу списуються на рахунок 90 «Продажі», 91 «Інші доходи і витрати», 99 «Прибутки та збитки» в міру їх оплати. Тому слід спочатку переконатися, що під виглядом поточних витрат підприємством не списані витрати на капітальні вкладення, на науково-дослідні роботи, на оплату соціально-побутових та інших послуг, які повинні фінансуватися за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після оподаткування. Для цього проводиться суцільна перевірка документів і взаємна звірка регістрів обліку за вказаними рахунками. Тим самим забезпечується необхідна аналітичність обліку і можливість контролю окремих видів витрат. Особливу увагу аудитор повинен приділити операціями з безспірному (безакцептному) списанню банком грошових коштів. Це можливо лише на підставі рішення суду, прямої вказівки закону, договору клієнта з банком. Операції по рахунках в банку можуть бути припинені відповідно до ст. 76 Податкового кодексу РФ для забезпечення рішення про стягнення податку або збору. Зазначене обмеження не поширюється на платежі, черговість виконання яких відповідно до цивільного законодавства РФ передує виконання обов'язку зі сплати податків. Призупинення операцій за рахунками діє з моменту отримання банком рішення податкового органу про зупинення таких операцій і до моменту скасування цього рішення. У ході перевірки встановлюють, чи передбачена договором банківського рахунку виплата банком відсотків за користування грошовими коштами і як вони відображаються в облік організації (щомісячно або за фактом зарахування відсотків на розрахунковий рахунок). Неправильне відображення належних відсотків може призвести не тільки до спотворення фінансового результату за звітний період, а й до податкових санкцій. Крім розрахункових рахунків організації можуть мати й інші рахунки в банках, на яких обліковуються грошові кошти, що підлягають відокремленому зберіганню. Відкриття спеціальних рахунків в банках викликано також специфікою ведення окремих форм розрахунків між організаціями. Аудиторська перевірка проводиться по кожному спеціальному рахунку в банку. Бухгалтерський облік операцій, пов'язаних з розрахунками за акредитивом, за чеками, іншим платіжними документами, ведеться на рахунку 55 «Спеціальні рахунки в банках». До нього можуть бути відкриті такі субрахунки; 55-1 «Акредитиви», 55-2 «Чекові книжки», 55-3 «Депозитні рахунки» та ін У залежності від цільового призначення коштів до рахунку 55 можуть бути відкриті й інші субрахунки, наприклад: - Для обліку грошових коштів цільового фінансування; - Для акумулювання коштів на фінансування капітальних вкладень; - Спеціальний картковий рахунок у банку, призначений для зберігання грошових коштів при здійсненні розрахунків з користуванням банківських карт. Аудиторська перевірка операцій за спеціальними рахунками проводиться за загальною методикою, викладеної вище, при цьому аудитору необхідно додатково перевірити: - Правильність і законність застосування акредитивної форми розрахунків; - Дотримання термінів дії акредитивів; - Правильність документального оформлення операцій, оплачених чеками з лімітованих і не лімітованих чекових книжок; - Наявність депозитних сертифікатів, придбаних у банку (якщо такі операції були); - Повноту та правильність документального оформлення операцій по руху коштів цільового фінансування, що надійшли від батьків і з інших джерел на утримання соціальних установ (дитячого саду, ясел і т. д.); - Надані чи баланси та інші необхідні документи від структурних підрозділів, виділених на самостійний баланс; - Правильність складання бухгалтерських проводок; - Відповідність записів у виписках банку по операціях рахунку 55 даними журналу-ордера № 3 та Головній книзі. На заключному етапі перевірки даного блоку операцій встановлювалася реальність і законність операцій по рахунку 57 «Переклади їсти дорогою». На який іноді необгрунтовано відносять прострочену дебіторську заборгованість, спотворюючи тим самим бухгалтерську звітність. За рахунку 57 з'ясовувалося реальне відображення коштів, спрямованих для зарахування на розрахунковий рахунок або призначених для продажу валютних коштів. Підставою для записів за рахунком 57 «Переклади їсти дорогою» є копії квитанцій банку чи пошти, копії супровідних відомостей на здачу виручки інкасаторам і т.п. Аудитору необхідно перевірити: - Наявність первинних документів; - Правильність складання бухгалтерських проводок за операціями з коштами в дорозі; - Правильність ведення аналітичного обліку за рахунком 57. Досвід аудиторських перевірок показує, що типовими помилками, які виявляються під час перевірки банківських операцій, є наступні: - Відсутність платіжних документів, що підтверджують факт здійснення операцій, або оформлення їх неналежним чином; - Відсутність додатків до платіжних документів, що послужило підставою для здійснення операцій; - Перерахування авансів за безтоварними рахунками без попереднього оформлення договору та з інших сумнівних операціях; - Невідповідність даних у платіжних дорученнях даними виписки банку; - Некоректна кореспонденція рахунків з обліку банківських операцій. 4. АВТОМАТИЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ЯК напрями раціоналізації ОБЛІКОВИХ ПРОЦЕСІВ ВАТ «Благодарненський борошномельний завод» Більшість російських організацій сьогодні приводять свою практику обліку і управління у відповідність з новою економічною дійсністю. У міру розвитку інформаційних технологій в російському бізнесі постійно змінюється ставлення до автоматизації. 90-і роки XX століття ознаменувалися появою автоматизованих систем бухгалтерського обліку, фінансового менеджменту та управління підприємством. На початку 90-х років у російських користувачів програмних комплексів було ще мало досвіду в сфері збору, зберігання і обробки інформації. Сьогодні на вітчизняному ринку програмних продуктів представлена величезна кількість розробок практично на всі смаки. Це програми DOS і під WINDOWS, під російські і закордонні стандарти обліку, дешеві міні-бухгалтерії і дорогі бухгалтерські комплекси, універсальні і галузеві рішення і т.д. Бухгалтерський облік - це інформаційна технологія, за допомогою якої відображається руху коштів та їх джерел. Необхідність автоматизації робочого місця бухгалтера - не просто данина моді чи спосіб підняти престиж фірми. Переваги обліку за допомогою комп'ютера є очевидними. Програмні засоби дозволяють не тільки знизити трудомісткість обліку, застрахуватися від арифметичних помилок, але й всебічно аналізувати накопичену інформацію. Рано чи пізно будь-яка серйозна організація постає перед проблемою автоматизації своєї фінансово-господарської діяльності. Ця діяльність відображена у великій кількості документів, що містять різнорідну інформацію. Грамотно оброблена інформація та систематизована, вона є, певною мірою, гарантією ефективного управління виробництвом. Навпаки, відсутність достовірних даних може привести до невірного управлінського рішення і, як наслідок, до серйозних збитків. З огляду на темпи, з якими розширюється сфера використання комп'ютерів, можна припустити, що в недалекому майбутньому бухгалтер, який не зумів опанувати технологію автоматизованого обліку, виявиться зайвим. Ринок програмних продуктів комп'ютерних систем бухгалтерсько-го обліку (КСБУ) пов'язаний з провідними фірмами-розробниками, які забезпечують такий набір послуг:
Спрощено бухгалтерські програми можна розбити на два основних сектори. Перший сектор - це бухгалтерські програми, орієнтовані на малий і середній бізнес. Найбільш відомі розробники програм цього типу: «1 С», «Інформатик», «Диц». Другий - це більш дорогі бухгалтерські та управлінські системи, орієнтовані на середні і великі підприємства. Найбільш відомі представники - корпорація «Парус», фірми «1С», «Інтелект-Сервіс», «Инфин». Безперечним лідером серед розробників бухгалтерських програм є фірми «1С» і «Інтелект - Сервіс». Фірма «Інтелект - Сервіс» пропонує наступні програмні продукти:
Фірма «1С» пропонує наступні програмні продукти:
Таким чином, існує величезна кількість програмних продуктів автоматизації бухгалтерського обліку різних фірм-виробників. Природним чином постає питання про вибір найбільш оптимального варіанту бухгалтерської програми для конкретного підприємства. На практиці вибір технічного рішення залежить від цілого ряду чинників. Важливо не упустити головні критерії для правильного розуміння проблеми вибору програми автоматизації. Як ведеться документообіг? Яке кількість постачальників і клієнтів? Які ділянки діяльності необхідно автоматизувати? Скільки людей займаються введенням первинної інформації? Яка структура підрозділів і наскільки вони рознесені територіально? Ці та багато інших питань повинні бути враховані при виборі бухгалтерської програми. Очевидно для ВАТ «Благодарненський борошномельний завод», враховуючи особливості його функціонування, структуру бухгалтерської служби, кваліфікованість працівників бухгалтерії, найбільш прийнятним є варіант створення так званої мінібухгалтеріі. Мінібухгалтеріі призначені, перш за все, для автоматизації роботи головного бухгалтера. Вони, як правило, дозволяють автоматизувати побудову звітності для подання в податкову інспекцію та позабюджетні фонди, а також ведення головної книги, всіляких журналів і відомостей. Всі звітні форми, включаючи журнали - ордери, будуються на базі даних про фінансово-господарські операції, що вводяться в програму користувачем. Інформацію можна вводити або безпосередньо у вигляді проводок, або, в багатьох випадках, можна заповнювати первинні документи традиційного виду (накладні, платіжні доручення, розрахунково-платіжні відомості тощо) Достоїнствами цієї категорії програм є:
Основний недолік, або навіть швидше початкова особливість таких програм, полягає в тому, що вони не призначені для комплексної автоматизації діяльності бухгалтерії або, тим більше, всього підприємства. Якщо говорити про найбільш відомих програмах класу «Міні-бухгалтерія», то в першу чергу слід згадати «1С: Бухгалтерія», «Інфо - Бухгалтер» і «Турбо-бухгалтер». Зрозуміло, існує ще цілий ряд дуже гідних і популярних програм, але перераховані програми є найбільш відомими. Слід зазначити, що кожна з програм має переваги і недоліки. Не можна сказати, що одна з них у всіх відношеннях краще інших. Програма «Інфо-бухгалтер» виділяється винятковою простотою і очевидністю загальних концепцій ведення обліку для ортодоксального бухгалтера. Нею можуть користуватися навіть ті, хто не здатний опанувати іншими. Програма «Турбо-бухгалтер» надає максимально потужні та гнучкі можливості в області аналітичного обліку. Вона дозволяє внести зміни до багатьох звітні форми та методики проведення ряду розрахунків, не вдаючись до програмування. Недолік програми «Турбо-бухгалтер» в тому, що вона досить складна при початковому освоєнні і підготовці до роботи. Програма «1С: Бухгалтерія» дозволяє добре реалізувати технологію роботи від первинного документа; здатна працювати в комплексі з іншими продуктами фірми «1С». Перевагою програми «1С: Бухгалтерія» є хороша збалансованість: відверто слабких місць немає. Іншою перевагою є велика мережа «впроваджувальних» організацій, здатних здійснювати серйозні переробки в програмі, але їхні послуги коштують досить дорого. Таким чином, на наш погляд, найбільш прийнятним варіантом автоматизації бухгалтерського обліку ВАТ «Благодарненський борошномельний завод» є варіант створення комп'ютерної мінібухгалтеріі. Висновок На основі матеріалів дипломної роботи можна зробити наступні висновки:
- Відсутність єдиної науково обгрунтованої класифікації документів одного і того ж виду (за форматом, оформлення, термінології, написання);
Враховуючи негативний вплив перерахованих проблем на ефективність роботи бухгалтерії, слід:
Список використаної літератури
6. «Про бухгалтерський облік». Федеральний закон від 21.11.96 № 129-ФЗ (в ред. Від 10.01.2005 № 8-ФЗ). 7. «Про аудиторську діяльність». Федеральний закон № 119-ФЗ від 7 8. «Про акціонерні товариства». Федеральний закон № 208-ФЗ від 26.12.95 9. «Про затвердження нормативних документів з регулювання 10. «Про заходи щодо забезпечення проведення обов'язкового аудиту». 11. Становище ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності 12. Положення з бухгалтерського обліку «Облік матеріально-
15. План рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської Наказом Міністерства Фінансів Російської Федерації від 31 жовтня 2000 року № 94н, введені в дію з 2001 року.
27.Налоговий контроль: податкові перевірки та виробництво за фактами податкових правопорушень: Навчально - практичний посібник / За ред. проф. Ю.Ф. Кваші - М.: МАУП, 2006. - 540 с. 28.Подольскій В.І., Щербакова Н.С., Комісарів В.Л. Комп'ютерний аудит: Практ. посібник / За ред. проф. В.І. Подільського. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2006. - 128 с. - (Серія «Аудит»: організація та технологтт). 29.Торговое справа: економіка, маркетинг, організація: Підручник, 2-е вид., Перераб. і доп., / За ред. проф. Л.А. Брагіна та проф. Т.П. Данько. - М.: ИНФРА-М, 2000. 560 с.
|