[ Соціальні відмінності майнової забезпеченості населення в російських регіонах ] | Співвідношення середнього розміру призначених місячних пенсій з величиною ПМ,% | Чисельність населення із грошовими доходами нижче величини ПМ | ||||
Білгородська область | 0,352 | 10,2 | 244,2 | 263, o | 125,2 | 21,2 |
Брянська обл. область | 0,355 | 10,3 | 223,2 | 209,2 | 125,2 | 25,3 |
... | ... | ... | ... | ... | ... | ... |
Санкт-Петербург | 0,410 | 15,3 | 381,3 | 267,3 | 106,2 | 13,5 |
Одиницею спостереження є регіон, а показниками - статистика по цьому регіону, отримана на основі досліджень. Хоча дані були присутні майже по всіх російських регіонах, в аналізі було використано інформацію тільки по 70 з них, включаючи Москву і Санкт-Петербург (про причини цього див. нижче).
Регіон характеризується 6 показниками. За результатами кластерного аналізу можна очікувати появу «багатих» і «бідних» регіонів (або ж регіонів з високим і низьким рівнем життя). У даному випадку нас цікавить типові групи регіонів розглянутих за схожими соціально-економічними показниками.
Для роботи з базою даних та статистичного аналізу використовується статистичний пакет SPSS 13.0 для Windows. Для обробки в статистичному пакеті інформація повинна бути організована в особливому вигляді. Традиційним поданням є прямокутна таблиця, матриця даних. У вихідних даних представлена статистика по регіонах, а також - інформація по групах регіонів (федеральних округах) і Росії в цілому. Для того щоб обробити дані в статистичному пакеті, потрібно привести їх до потрібної структурі тобто залишити тільки інформацію по регіонах.
У файлі даних інформація за показниками соціально-економічного становища представлена змінними (інформація про одне й те ж показнику записується в один стовпець, а регіон формує рядок файлу даних). Список змінних з їх короткою характеристикою з [1] представлений в таблиці 2.
Таблиця 2 «Список змінних»
№ | Ім'я | Тип | Опис | Сенс показника |
1 | Region | Номінальний | Регіон | Регіон |
2 | Gini | Числовий | Коефіцієнт Джині | (Індекс концентрації доходів / заробітної плати) Характеризує ступінь відхилення лінії фактичного розподілу загального обсягу доходів / заробітної плати від лінії їх рівномірного розподілу. |
3 | Fond | Числовий | Коефіцієнт Фондів | Коефіцієнт диференціації доходів / заробітної плати. Характеризує ступінь соц. розшарування і визначається як співвідношення між середніми рівнями грошових доходів / заробітної плати 10% відсотків населення (працівників) з найвищими доходами і 10% відсотків населення (працівників) з найнижчими доходами / заробітною платою |
4 | Sdohod | Числовий | Співвідношення середньодушових грошових доходів з величиною ПМ,% | Характеризує загальний рівень грошових доходів населення стосовно встановленого прожиткового мінімуму |
5 | Szarplata | Числовий | Співвідношення середньомісячної нарахованої зарплати з величиною ПМ,% | Характеризує загальний рівень заробітної плати населення стосовно встановленого прожиткового мінімуму |
6 | Spensii | Числовий | Співвідношення середнього розміру призначених місячних пенсій з величиною ПМ,% | Характеризує загальний рівень пенсій населення щодо встановленого прожиткового мінімуму. |
7 | ChislMin | Числовий | Чисельність населення із грошовими доходами нижче величини ПМ | Визначається на основі даних про розподіл населення за величиною середньодушових грошових доходів і є результатом їх порівняння з величиною прожиткового мінімуму |
На практиці велику проблему становлять пропущені значення (пункти, по яких відсутня інформація). Пов'язано це з тим, що не можна віднести регіон до якого або кластеру, не маючи повної інформації про нього. У даній таблиці пропусків досить мало. Інформація повністю відсутня по Чеченській Республіці. Статистичні дослідження в цьому регіоні не проводилися у зв'язку з проходили на території Чечні військовими діями. Також, поза зоною нашої уваги залишаться такі регіони як Архангельська область, Пермська область, Тюменська область, Красноярський край, Іркутська область і Читинська область із-за часткової або повної відсутності статистичних даних. По інших регіонах, включаючи Москву і Петербург, всі дані знаходяться в нашому розпорядженні. Тому надалі виключимо вище перераховані суб'єкти з розгляду, і модель будемо будувати на базі інформації про 70 регіонах РФ.
Аналіз та інтерпретація
До завдань роботи входить побудова кластерної моделі соціально-економічного становища по регіонах РФ. Потрібно виділити групи регіонів, що мають схожу, однорідну соціально-економічної обстановку. Таким чином, вихідними даними повинна бути статистика показників соціально-економічного становища на регіональному рівні (по всіх регіонах РФ).
Описова статистика. Для початку роботи варто провести розвідувальний аналіз з метою визначення перспектив кластеризації. Вдамося до можливостей SPSS і отримаємо описові статистики показників соціально-економічного становища.
Таблиця 3 «Описова статистика показників»
| Кількість | Мінімум | Максимум | Середнє | Стандартне відхилення |
Gini | 70 | , 314 | , 578 | , 36346 | , 036434 |
Fond | 70 | 7,8 | 44,0 | 11,430 | 4,4475 |
Sdohod | 70 | 105,1 | 674,0 | 231,597 | 73,1439 |
Szarplata | 70 | 168,1 | 309,4 | 234,240 | 36,9582 |
Spensii | 70 | 80,7 | 132,6 | 111,811 | 13,0245 |
ChislMin | 70 | 13,5 | 73,0 | 26,624 | 10,0924 |
Найбільш важливим показником для нас є стандартне відхилення. Чим вище стандартне відхилення величини (чим більше її мінливість), тим більше ця змінна буде впливати на результати кластеризації. Ми бачимо, наприклад що змінні Sdohod або Szarplata мають найбільше стандартне відхилення і можливо поділ регіонів на групи саме за цими ознаками. Практично більше стандартне відхилення означає, що між регіонами є велика диференціація за даними показниками: в якійсь частині регіонів показники малі, а в якійсь частині регіонів навпаки великі. Таким чином, справедливо очікувати, що показники з більшою «диференціює здатністю» (більшою дисперсією) нададуть більший вплив на результат кластеризації [4, 5]
Видно, що, як і для багатьох економічних показників, чим менше середнє показника, тим менше стандартне відхилення цього показника. Пов'язано це з неможливістю змінних приймати негативні значення. Це означає, що найбільший вплив на результати кластеризації нададуть змінні з більшою середньою величиною.
Так само велика підмога в оцінці перспектив кластеризації нададуть гістограми абсолютних або стандартизованих значень за тим змінним за яким вона проводитися. Далі ми будемо розглядати тільки стандартизовані значення, у зв'язку з тим, що стандартні відхилення занадто різні. Стандартизація показників проводилася за допомогою меню SPSS Analyze - Descriptive Statistics - Descriptives з установкою прапорця стандартизації. Вивчимо гістограми наших показників.
При аналізі гістограми Коефіцієнту Джині ми бачимо, що всі регіони чітко діляться на дві групи. Причому одна з цих груп вкрай велика і туди входить велика частина всіх регіонів РФ.
Аналіз гістограм для коефіцієнта фондів, чисельності населення з доходами, нижчими ПМ і співвідношення грошових доходів з ПМ виявив аналогічні розподіл регіонів як і для коефіцієнта Джині.
А ось аналіз гістограм Szarplata і Spensii не виявив очевидного розподілу на які-небудь групи регіонів.
Варто також розглянути і кореляції всіх показників.
Таблиця 4 «Матриця кореляцій показників»
| Gini | Fond | Sdohod | Szarplata | Spensii | ChislMin |
Gini | 1 | , 953 (**) | , 872 (**) | , 455 (**) | -, 225 | -, 384 (**) |
Fond | , 953 (**) | 1 | , 881 (**) | , 370 (**) | -, 257 (*) | -, 301 (*) |
Sdohod | , 872 (**) | , 881 (**) | 1 | , 599 (**) | -, 046 | -, 658 (**) |
Szarplata | , 455 (**) | , 370 (**) | , 599 (**) | 1 | -, 069 | -, 668 (**) |
Spensii | -, 225 | -, 257 (*) | -, 046 | -, 069 | 1 | -, 250 (*) |
ChislMin | -, 384 (**) | -, 301 (*) | -, 658 (**) | -, 668 (**) | -, 250 (*) | 1 |
Як випливає з довідкової інформації по пакету SPSS, зірочками відзначені значущі кореляції, тобто, ті, на які має сенс звертати увагу. Дослідивши таблицю кореляцій ми можемо помітити, що Коефіцієнт фондів і Коефіцієнт Джині дають нам вкрай близьку інформацію (кореляція 0,953) що в свою чергу дозволяє нам замість обох показників скористатися одним. У даній ситуації більш привабливим для роботи є коефіцієнт фондів так як він у свою чергу володіє великим відносним розсіюванням. Про це нам може сказати коефіцієнт варіації (відношення стандартного відхилення змінної до середнього значення цієї змінної). У коефіцієнта Джині він становить порядку 0,1 а біля коефіцієнта фондів близько 0,389 (у таблицях не показано).
Ієрархічна кластеризація. Після вивчення отриманого результату описової статистики показників соціально-економічного становища було встановлено, що ряд змінних не стоять нашої уваги, а саме - коефіцієнт Джині.
Було вирішено провести серію пробних розбиття спостережень на 2, 3 і так далі кластерів, щоб встановити змінні або дані, які грають малопомітну роль в розбитті регіонів на кластери. При цьому скористаємося методом k-середніх.
При першому ж розбивання на 2 кластери, ми можемо судити про те, що місто Москва явно перевершив всі інші регіони за рівнем соціально-економічного розвитку. І при будь-якій кількості кластерів Москва завжди буде відділятися в окремий кластер. Тому найдоцільніше буде виключити Москву з розгляду у роботі, бо подальше її розгляд не допоможе нам об'єктивно поглянути на загальну соціально-економічну обстановку в цілому по Росії. Тобто далі ми будемо розглядати тільки 69 регіонів.
Кластерний аналіз з розбивкою на 3 кластера створив у нас дві досить великі групи: 24 і 38 регіонів і одну маленьку (7 регіонів). У найменш чисельну групу потрапили найгірші за показниками регіони з досить малими доходами, зарплатами і великим прошарком населення, доходи яких явно менше прожиткового мінімуму. Такі регіони як Інгушетія, Калмикія, республіка Тива. В основному це регіони з украй низьким рівнем життя і не розвиненою економікою.
Дві інші групи виявилися більш підкованими в цьому плані. У другу групу потрапили такі регіони як Тамбовська, Тульська області республіка Саха. Кращий результат ж показали регіони першого кластера. Найбільш дохідні та соціально забезпечені. Такі як Московська область, Мурманська і Вологодська області.
Далі наводиться Дендрограмма (графік об'єднання) для ієрархічного кластерного аналізу з рештою змінними. З неї буде видно на яких відстанях об'єкти об'єднуються в кластери, з цього можна буде зробити висновок на скільки кластерів розбити всю сукупність.
Червоною лінією на дендрограмм ми відзначили один з варіантів кластерного рішення, який передбачає розбиття на 6 кластерів. Це рішення дає наступні центри кластерів:
Таблиця 6 «Кластерні центри за підсумками ієрархічного аналізу»
Кластер | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
zFond | , 18 | -, 32 | -, 15 | -, 03 | 1,06 | -, 70 |
zSdohod | , 58 | -, 25 | -, 89 | , 01 | 1,37 | -1,73 |
zSzarplata | 1,18 | -, 35 | -1,23 | , 68 | 1,14 | -1,29 |
zSpensii. | , 86 | , 36 | -, 53 | -1,83 | -, 55 | -1,41 |
zChislMin | -, 80 | -, 07 | 1,54 | -, 21 | -, 99 | 4,60 |
Кластеризація методом k-середніх. Повторимо розбиття на 6 груп за допомогою методу k-середніх. Таблиця 7 показує, як розподілилися в результаті регіони по кластерах. Остання графа показує відстань від регіону до центру його кластера, тобто, як би говорить, чи далеко регіон знаходиться від типового для даного кластеру регіону.
Таблиця 7 «Належність до кластерів»
Кластер | Регіон | Відстань | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 | Білгородська область | , 986 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Московська область | 1,071 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Липецька область | , 968 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ярославська область | , 404 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вологодська область | , 633 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Республіка Башкортостан | , 933 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ростовська область | 1,217 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Волгоградська область | 1,092 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Астраханська область | , 862 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Республіка Татарстан | 1,185 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Челябінська область | , 745 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Кемеровська область | , 841 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Омська область | , 834 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Томська область | 1,230 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Магаданська область | 1,251 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2 | Брянська область | , 756 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Володимирська область | 1,281 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Воронезька область | 1,03 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Калузька область | , 837 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Костромська область | , 529 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Орловська область | 1,390 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Рязанська область | , 588 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Смоленська область | , 579 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тамбовська область | 1,312 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тверська область | 1,190 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тульська область | 1,054 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Республіка Карелія | 1,161 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ленінградська область | 1,937 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Калінінградська область | 1,439 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Новгородська область | , 633 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Псковська область | 1,124 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Кабардино-Балкарська Республіка | , 793 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Карачаєво-Черкеська Республіка | 1,135 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Республіка Північна Осетія-Аланія | 1,696 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Краснодарський край | 1,478 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ставропольський край | 1,052 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Удмуртська Республіка | , 934 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Чуваська Республіка | , 867 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Кіровська область | 1,027 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Нижегородська область | , 672 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оренбурзька область | , 608 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Пензенська область | , 972 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Саратовська область | , 931 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Республіка Хакасія | 1,135 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Алтайський край | 1,647 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Новосибірська область | 1,273 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
3 | Іванівська область | 1,734 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Республіка Калмикія | 1,684 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Республіка Адигея | , 908 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Республіка Дагестан | 1,051 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Республіка Мордовія | 1,155 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Республіка Марій Ел | 1,317 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ульяновська область | , 843 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Курганська область | 1,007 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Республіка Алтай | 1,197 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Республіка Бурятія | 2,107 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Республіка Тива | 1,163 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
4 | Курська область | 1,489 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Мурманська область | 1,090 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Республіка Саха | 1,124
Чим менше показник відстані у даного кластеру тим він більш яскраво виражений представник цього кластеру. Таблиця 8. «Кількість регіонів, що потрапили в кожний з кластерів»
За результатами кластеризації ми отримали один великий кластер (2), два середніх кластера (1), (3), два маленьких кластеру (4), (5) і один дуже маленький одержаний з одного регіону РФ (6). Для отримання більш чіткого уявлення про кластери, варто згадати яскравих представників своїх груп. У перший кластер потрапили такі регіони як: Московська область, Омська область, Ярославська область. У другій потрапили регіони такі як: Костромська область, Нижегородська і Смоленська області. У третього кластеру яскравими представниками виявилися Ульяновська область і Адигея. У четвертого кластеру виділилися Хабаровський край, Амурська область. А яскравими представниками п'ятого кластера стали Санкт-Петербург, Свердловська область. А ось шостий кластер складається лише з одного регіону Росії-Республіки Інгушетії. Для створення якісного представлення про соціально-економічне становище (відмінності у майновому забезпеченні і нерівність у доходах) дуже корисно буде розглянути таблицю остаточних кластерних центрів. Таблиця 9 «Остаточні кластерні центри»
У даній таблиці відображені остаточні кластерні центри. Координати кластерного центру - це середні значення по кожній змінної кластеризації по всіх регіонах, що входять у цей кластер. Враховуючи, що змінні стандартизовані, середні значення наведено тут у стандартизованому вигляді. Тобто, 0 означає середній рівень по Росії, позитивне значення - вище среднероссійского рівня, негативне - нижче. Таким чином, кластерні центри показують, чим характеризується кожний кластер, за яким перемінним є відмінності. У даному випадку вони характеризують матеріальне розшарування суспільства. Перший кластер. Регіони потрапили в даний кластер це здебільшого досить стабільні і високорозвинені в плані промисловості і соціального забезпечення. Досить міцні середняки якщо можна так сказати. Населення живе нижче прожиткового мінімуму не багато, невелика розшарування суспільства відповідає непоганий соціальної підкованості регіонів. Упевнені показники доходів, пенсій і заробітної плати говорять про благополуччя даних регіонів. Кластер № 2 - найчисленніший кластер. У нього входить основна частина регіонів Росії. Треба сказати досить посередні, нічим особливо не виділяються, регіони з досить стерпними показниками. І хоча показники здебільшого не погані виглядають вони явно гірше ніж регіони першого кластера. Невелике розшарування суспільства, показники доходів і заробітної плати знаходяться в негативному співвідношенні з прожитковим мінімумом. Приємно дивує показник по пенсіях. Загалом якщо дані регіони і можна віднести до середняків то вже точно до їх гіршій частини. Третій кластер показав досить погані показники за чисельністю населення живе бідно, мають достаток явно нижче прожиткового мінімуму. Низькі доходи, пенсії і особливо зарплати. Розшарування суспільства невелика. Пов'язано це насамперед з відсутністю серйозних можливостей для розвитку регіонів. Четвертий кластер показав абсолютно близькі до середніх по країні показникам по розшарування суспільства і середнім доходами. Зате заробітна плата по більшій частині виявилася вище середнього, що приємно здивувало. Але регіони не без вад, а саме рівень пенсій вкрай низький. У свою чергу показник населення живе на доходи нижче прожиткового мінімуму не велике. А ось у п'ятого кластера соціальне розшарування досить велика. Дуже гарні, по відношенню до інших регіонів, показники заробітної плати і доходів говорять про гарний економічний розвиток регіонів. Погано, як і раніше, живуть пенсіонери чиї пенсії виявилися, у середньому, нижче ніж у по решті Росії. Основна частина населення живе добре, про це говорить показник чисельності населення живе з доходами нижче ніж прожитковий мінімум. Цілком можна сказати що дані регіони в соціально-економічному плані одні з самих підкованих. Визначено найкращі та найбільш багаті регіони з великими можливостями і потенціалами. Шостий кластер явно гірший регіон країни. Республіка Інгушетія є найбіднішим. Розшарування не велика. Але це, перш за все, пов'язано з поганим рівнем життя абсолютно всього населення регіону. Маленькі зарплати, пенсії, доходи. Швидше за все дуже погано впливає географічне розташування. Близькість до Чеченській республіці, велика кількість біженців. Відсутність належної кількості робочих місць. Ніякої тямущою соціальної забезпеченості. Привели до того що регіон яскраво висловився в гіршу сторону по відношенню до всіх інших розглянутих регіонах. Таблиця 10 «Відстань між остаточними кластерними центрами»
У цій таблиці показані відстані між кластерними центрами. На підставі зіставлення даної таблиці з середніми відстанями в кожному із кластерів можна зробити висновок, наскільки кластери відокремлених. Таблиця 11 «Значимість змінних при розбитті на 6 кластерів»
З таблиці дисперсійного аналізу можна проаналізувати результати кластеризації, оцінивши значущість всіх змінних. Значимість всіх змінних вийшла задовільною за рівнем 0.05, це говорить про те, що всі змінні надають достатньо сильний вплив на результати кластеризації. Найімовірніше, явних кластерів у просторі наших змінних не існує. Враховуючи, що багато з вихідних змінних мали розподіл, близьке до нормального, швидше за все, робоча модель розподілу регіонів у соціально-економічному просторі виглядає як загальноросійський центр з основною масою регіонів з характеристиками, близькими до среднероссійскому рівню і невелика кількість «периферійних» регіонів, чия структура в силу особливостей конкретного регіону помітно відрізняється від среднероссийской. Це означає, що можна запропонувати інші, рівнозначні варіанти угрупування. Розділити на іншу кількість кластерів, використовувати інші показники або їх комбінації і т.д. Висновки У результаті проведеної роботи вдалося узагальнити та проаналізувати вихідні дані з соціально-економічним становищем регіонів РФ за станом на кінець 2004 року. Був обраний метод проведення дослідження та побудови статистичної моделі. На основі ієрархічного кластерного аналізу були зроблені попередні висновки про можливе розбивання на кластери. Остаточна кластеризація проведена за допомогою методу k-середніх. В отриманій 6-кластерної моделі виявлені значні відмінності в соціальному і економічному розвитку регіонів, які потрапили в різні кластери. Особливості кожного кластера були розглянуті, також були запропоновані можливі причини таких особливостей. Було отримано один великий кластер, що відображає характерне в середньому положення регіонів по Росії, а також 5 більш дрібних, менш характерних для Росії кластеру. У роботі вдалося виявити, що більшість регіонів перебуває в положенні близькому до середнього по всій Росії, і лише невелика частина регіонів сильно відрізняється від середніх показників. В основному це було помітно на бідних регіонах Кавказу і багатих регіонів центральної частини РФ. Прикладом може послужити Москва постійно відділяється у відокремлений кластер. Тим не менш, отримана угруповання регіонів може бути використана в подальшому. Її можна верифікувати на більш пізніх даних. Якщо змін мало, то отримана класифікація хоча і була однією з багатьох можливих, але все-таки не випадкова. У роботі використовувалися дані Росстату за 2004 рік, які на цей момент вже дещо застаріли. На веб-сайті Держкомстату [3] вже є дані про нараховані пенсії, зарплати і прожитковий мінімум навіть за 2006 рік, однак не всі досліджені показники дані в розрізі по регіонах (наприклад, індекс Джині або коефіцієнт фондів дано тільки в цілому по Росії). Але якщо запастися свіжим статистичними збіркою (мається аналогічний збірка 2006 року), наприклад, то можна побудувати аналогічну модель за новими даними і порівняти. Можливо, ситуація залишилася такою ж, можливо з'явилися якісь зміни, і тоді можна буде поставити питання про причину переходів регіонів з одного кластера в іншій, про зміну типологій. Список використаних джерел
Додаток. Порядок виконання аналізу в SPSS
|