[ Принципи та методи складання фінансової звітності її оцінка ] | Сума | (-) (+) | % | |
1 Вартість активів (всього) в т.ч | 18584,522 | 20556,908 | +1972,386 | 110,6 |
Нематеріальні активи | 54,813 | 113,530 | +58,717 | 207,1 |
Знос нематеріальних активів | -12,645 | 27,373 | +14,728 | 216,4 |
1.1 Основні засоби | 48478,338 | 50185,689 | +1707,351 | 103,5 |
Знос основних засобів | - | 35036,683 | +35036,683 | 100 |
1.2 Поточні активи (всього) в т.ч | 1781,108 | 3848,675 | +2067,567 | 216 |
1.2.1 Виробничі запаси | 803,618 | 545,848 | -257,770 | 67,9 |
1.2.2 Незавершене виробництво | 44,402 | 22,829 | -21,573 | 51,4 |
Виробничий потенціал (стр 1.1 + 1.2 + 1.2.2) | 50303,848 | 54057,193 | +3753,345 | 107,4 |
Дані таблиця показують наступне:
-Основні засоби підприємства збільшилися на 1707351 тенге або 103,5%;
-Знос основних засобів у 2008 році став 35036683 тенге, що є негативним моментом;
-Поточні активи збільшилися на 2067567 тенге в результаті зменшення суми незавершеного виробництва на 21 573 тенге і зменшення суми виробничих запасів на 257 770 тенге;
-Загальний рівень виробничого потенціалу підприємства збільшився на 3753345 тенге.
3.2 Зобов'язання
Зобов'язання - виникла в результаті минулих операцій або подій і має вартісну оцінку обов'язок вчинити на користь фізичної особи чи організації певні дії, як-то: передати майно, виконати роботи, сплатити гроші та інше, або утриматися від певної дії, погашення якої призведе до зменшення активів.
Зобов'язанням є заборгованість організації, що виникає внаслідок минулих подій, врегулювання якої призведе до відтоку з організації ресурсів, що містять економічну вигоду.
Зобов'язання можуть бути юридично обов'язковими як наслідок юридично обов'язкового договору або законодавчого вимоги. Зобов'язання також виникають з нормальної ділової практики.
Рішення керівництва організації придбати активи в майбутньому періоді не веде до виникнення зараз зобов'язання. Зазвичай зобов'язання виникає тоді, коли актив доставлено або коли організація укладає не підлягає скасуванню, договір на його придбання, економічні наслідки невиконання якого, наприклад, наявність значного штрафу, практично не залишають організації можливості уникнути відтоку ресурсів до іншої сторони.
Погашення наявного в даний час зобов'язання зазвичай пов'язане з відтоком ресурсів, що містять економічну вигоду, з тим, щоб задовольнити позов іншого боку.
Зобов'язання виникають в результаті минулих операцій та подій. Таким чином, придбання готової продукції (товарів, робіт, послуг) веде до виникнення кредиторської заборгованості (якщо тільки не проводиться передоплата або оплата при доставці), а отримання банківського кредиту веде до виникнення зобов'язання повернути його. Організація, грунтуючись на інформації про щорічні покупках клієнтів, може також визнати знижки з продажів у майбутніх періодах як зобов'язання. У цьому випадку реалізація готової продукції (робіт, послуг) у минулих періодах є операцією, що призвела до виникнення зобов'язання.
Іноді зобов'язання можуть бути виміряні тільки з приблизним рівнем точності. Деякі організації позначають ці зобов'язання як резерви. Резерви, пов'язані з наявними в даний час зобов'язанням і відповідають іншим характеристикам визначення, будуть зобов'язаннями, навіть якщо їх величина розраховується приблизно.
3.3 Капітал
Капітал (чисті активи) - активи за вирахуванням зобов'язань.
Капітал, який визначається як частка в активах організації за вирахуванням зобов'язань.
Величина капіталу в бухгалтерському балансі залежить від оцінки вартості активів і зобов'язань. Як правило, загальний розмір капіталу рідко відповідає загальній ринкової вартості акцій товариства або сумі, яка могла б бути отримана від реалізації або чистих активів по частинах, або всієї організації.
Чистий прибуток (збиток) як фінансовий показник використовується для визначення ефективності діяльності або в якості основи для оцінки прибутковості інвестицій, в тому числі акцій. Елементами, безпосередньо пов'язаними з оцінкою даного фінансового показника, є доходи і витрати. Визнання та оцінка доходів і витрат і, отже, чистий дохід (збиток) також залежать від концепцій капіталу і підтримки капіталу, що застосовуються організаціями при складанні фінансової звітності.
Елементами фінансової звітності, безпосередньо пов'язаними з оцінкою результатів фінансово-господарської діяльності, є доходи і витрати.
Проаналізуємо пасиви балансу підприємства ТОВ «Ак ерке»
Таблиця 5 - Аналіз структури пасивів бухгалтерського балансу ТОВ «Ак ерке», тисяч тенге
Дані балансу | На 2007 рік | На 2008 рік | Відхилення | |
Сума | Сума | (-) (+) | % | |
1 Джерела майна- всього | ||||
власний капітал | 9,710,309 | 11,841,570 | +2131261 | 121,9 |
1.2 Позиковий капітал | 475 | 475 | 0 | 100 |
1.2.1 Довгострокові зобов'язання | 108,782 | 450,634 | +341852 | 414,2 |
1.2.3 Кредиторська заборгованість | 749,375 | 649,720 | -99655 | 86,7 |
Розраховані дані дозволяють зробити наступні висновки:
-Короткострокові зобов'язання залишилися на колишньому рівні;
-Кредиторська заборгованість ТОВ «Ак ерке» скоротилася на 99655 тисяч тенге в результаті зменшення суми заборгованості з оплати праці та розрахунків з бюджетом.
Згідно складених даних за таблицею 3 розрахуємо наступні коефіцієнти:
1) коефіцієнт незалежності:
Кн = Ск / Ак, (1)
Кн (2007) = 9,710,309 / 18,584,522 = 0,52
Кн (2008) = 11,841,570 / 20,556,908 = 0,57
Коефіцієнт незалежності в ТОВ «Ак ерке» на 2007 рік змінився і збільшився на 0,05. Це пов'язано з тим, що власний капітал змінився на +2131261 тисяч тенге.
2) коефіцієнт інвестування:
Ки = Ск / Так, (2)
Кі (2007) = 9,710,309 / 991,956 = 9,7
Кі (2008) = 11,841,570 / 708,486 = 16,7
Коефіцієнт інвестування збільшився на 7;
3) коефіцієнт фінансування:
Кф = Ск / Пк, (3)
Кф (2007) = 9,710,309 / 8,874,213 = 1,09
Кф (2008) = 11,841,570 / 8,715,338 = 1,35
Коефіцієнт фінансування збільшився на 0,26, що говорить на користь ТОВ «Ак ерке», тому що чим нижче рівень цього коефіцієнта, тим для банків та інвесторів збільшується рису кредитування.
4) коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів підприємства:
Кз / с = Пк / Ск, (4)
Кф (2007) = 8,874,213 / 9,710,309 = 0,9
Кф (2008) = 8,715,338 / 11,841,570 = 0,7
Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів ТОВ «Ак ерке» збільшився на 0,2. Його значення свідчить, що до початку звітного періоду підприємство залучало на кожен тенге власних коштів, вкладених в активи, 0,07 тіинов позикових коштів.
3.4 Доходи і витрати
Доходи - збільшення економічних вигод протягом звітного періоду у формі збільшення активів або їх вартості або зменшення зобов'язань, що приводить до збільшення капіталу, не пов'язана з вкладами власників.
Витрати - зменшення економічних вигод протягом звітного періоду у формі зменшення активів або їх вартості або збільшення зобов'язань, що веде до зменшення капіталу, не пов'язаного з його розподілом між власниками.
Доходи і витрати можуть представлятися у звіті про прибутки та збитки різними способами, забезпечуючи при цьому інформацію, необхідну для прийняття економічних рішень. Наприклад, існує загальноприйнята практика проводити відмінності між статтями доходів і витрат, які виникають у процесі основної діяльності організації, і тими, які з нею не пов'язані. Це розмежування проводиться за джерелом відповідної статті, так як він має значення при оцінці здатності організації генерувати гроші або їх еквіваленти у майбутньому. Наприклад, діяльність, пов'язана з реалізацією довгострокової інвестиції, навряд чи буде здійснюватися регулярно. При подібному розмежування між статтями необхідно враховувати характер організації та її операцій. Статті, що виникають у результаті основної діяльності однієї організації, можуть бути неосновної діяльністю для іншої організації.
Визначення доходів включає в себе як доходи від основної діяльності, так і інші доходи. Доходи від основної діяльності організації можуть включати в себе доходи від реалізації, винагороди, дивіденди, роялті та доходи від орендної плати.
Інші доходи представляють інші статті, відповідають визначенню доходів, і можуть виникати або не виникати в процесі звичайної діяльності організації. Вони являють собою збільшення економічних вигод і як такі за своєю природою не відрізняються від доходів від основної діяльності і тому вони не розглядаються як окремий елемент.
До інших доходів відносяться доходи від неосновної діяльності, наприклад доходи, що виникають від реалізації основних засобів, а також нереалізовані доходи (доходи, що виникають від переоцінки цінних паперів або від збільшення балансової вартості довгострокових активів та інші). При визнанні таких доходів у звіті про прибутки та збитки, вони зазвичай подаються окремо від доходів від основної діяльності, так як інформація про них корисна для прийняття економічних рішень. Такі доходи часто відбиваються у звіті з урахуванням відповідних витрат.
Визнання активів зазвичай супроводжується збільшенням доходів. Доходи можуть виникати в результаті врегулювання зобов'язань.
Визначення витрат включає в себе витрати, що виникають у процесі основної діяльності організації, та інші витрати. Витрати по основній діяльності включають в себе такі витрати, як собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), що складається із заробітної плати, матеріалів, амортизації та ін Вони зазвичай приймають форму відтоку або виснаження активів, у тому числі грошей або їх еквівалентів, запасів, основних засобів.
Іншими витратами є інші статті, які підходять під визначення витрат і можуть виникати або не виникати в процесі звичайної діяльності організації. Інші витрати представляють собою зменшення економічних вигод і тому за своєю природою не відрізняються від інших витрат. Отже, вони не розглядаються як окремий елемент.
До інших витрат належать витрати по неосновної діяльності, наприклад втрати, що виникли в результаті реалізації основних засобів, а також збитки від надзвичайних ситуацій, наприклад, у результаті стихійних лих та інших надзвичайних ситуацій. Витрати по неосновної діяльності включають також нереалізовані витрати, до яких належать витрати, що виникають, наприклад, в результаті збільшення курсу обміну валюти відносно позик організації, виражених в даній валюті. При визнанні інших витрат у звіті про прибутки та збитки вони зазвичай показуються окремо від витрат від основної діяльності, тому, що інформація про них корисна для прийняття економічних рішень. Витрати по неосновної діяльності та збитки від надзвичайних ситуацій часто відбиваються у звітах з урахуванням відповідних доходів.
Дохід від основної діяльності ведеться на рахунку 6010 підрозділу Плану Рахунків згідно МСФЗ.
В даний час для вдосконалення обліку та наближення його до міжнародних стандартів, були внесені зміни постановою Національної комісії РК в ТПС, всі рахунки відображали «Дохід від основної діяльності» згруповані на рахунку 6010 «Дохід від реалізації продукції і надання послуг. Рахунок пасивний, додатковий, синтетичний, надходження доходів відображається за кредитом рахунків, а їх списання по Дебету рахунку. Аналітичний облік ведеться за кожної зробленої господарської операції, в машинограмі або відомості за видами отриманих доходів за місяць і з початку року (наростаючим підсумком). Кредитуємо рахунок 6010 і дебетуючи рахунки 1210, 1251, 2180, 1040, 1010, 1050, 3430, 3510.
Протягом звітного періоду на кредиті рахунку 6010 накопичуються суми доходів, але так як цей рахунок додатковий, то в балансі він не відображається, а в кінці звітного періоду списується на рахунок 5410 «Прибуток (збиток) поточного року». При цьому дебетуючи рахунок 6010 і Кредитуємо рахунок 5410.
Таблиця 6 - Зміст господарської операції в ТОВ «Ак ерке»
№ | Зміст господарської операції | Д т | До т | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1.
Протягом звітного періоду за кредитом рахунків 6210,6160 накопичуються суми доходів, але так як ці рахунки додаткові, то в балансі вони не відображаються, а в кінці звітного періоду списується на рахунок 5410 «Підсумковий прибуток (збиток)». При цьому дебетуючи рахунку 6210,6160 і Кредитуємо рахунок 5410. В кінці року сальдо рахунку 5410 переносять на рахунок 5430 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) звітного року». Для обліку операцій по кредиту рахунків 5410 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) звітного року» та 5430 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) попередніх років» призначений журнал-ордер № 13. При комп'ютеризації обліку за вказаними рахунками аналітичні дані до цих рахунків можна вести у відомості або машинограмме, побудованої у вигляді оборотної відомості. Документообіг з обліку доходів і витрат можна розглянути на малюнку 2. Малюнок 2 - Документообіг з обліку доходів і витрат Організація одержує основну частину прибутку від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг. Крім товарів організації можуть реалізовувати основні засоби, нематеріальні активи, виробничі запаси, цінні папери та інші активи. Для обліку собівартості реалізованих товарів, робіт і послуг підприємство користується рахунком 6010 «Собівартість реалізованих товарів (робіт і послуг)». Для обліку витрат по неосновної діяльності рахунком підрозділу 7410 «Витрати за неосновної діяльності» (7410). Для обліку витрат, пов'язаних з реалізацією товарів, робіт і послуг, рахунком 7110 «Витрати з реалізації товарів (робіт, послуг)». Для обліку спільних для підприємства витрат і витрат адміністративного характеру призначений активний рахунок 7210 «Загальні та адміністративні витрати». Для обліку витрат підприємства за відсотками призначений активний рахунок 7310 «Витрати у вигляді винагороди». 4. Оцінка елементів фінансової звітності Згідно зі статтею 14 Закону РК «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» оцінка елементів фінансової звітності - визначення грошових сум, за якими дані елементи визнаються і фіксуються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності. Методи і порядок застосування оцінок встановлюються відповідно до міжнародних стандартів і вимог законодавства Республіки Казахстан про бухгалтерський облік та фінансову звітність. Методи обліку і порядок визнання елементів фінансової звітності встановлюються відповідно до міжнародних стандартів і вимог законодавства Республіки Казахстан про бухгалтерський облік та фінансову звітність. Оцінка елементів фінансової звітності підприємства: Кількісне вимірювання активів, зобов'язань та інших елементів фінансової звітності здійснюється в грошовому вираженні. Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) передбачають, що у фінансовій звітності в різній мірі і в різних комбінаціях можуть використовуватися кілька методів оцінки: -За первісною вартістю; -За поточною (відновної) вартості; -За справедливою вартістю; -За ринковою вартістю; -За вартістю реалізації (погашення); -За поточною дисконтованою (приведеної) вартості. 1. Первісна вартість (історична або фактична собівартість) - це оцінка того чи іншого об'єкта обліку на основі фактичної суми грошових коштів, їх еквівалентів, заплачених при його придбанні з урахуванням транспортних та інших витрат, пов'язаних з придбанням або нарахованих при його виготовленні власними силами. Зобов'язання оцінюються за сумою нарахованих або отриманих грошових коштів, їх еквівалентів та інших вигод, придбаних в обмін на зобов'язання, або за сумою очікуваних виплат при нормальних умовах, необхідних для погашення зобов'язань. Первісна вартість застосовується переважно для оцінки елементів фінансової звітності. При незмінній купівельної спроможності грошової одиниці, в якій виражена вартість, цей метод є найкращим з точки зору користувачів звітної інформації. Але такі умови практично нездійсненні. Тому МСФЗ передбачають необхідні заходи для коригування первісної вартості. Вказівки про це містяться в МСФЗ 15 «Інформація, що відображає вплив у результаті зміни цін», МСФЗ 21 «Вплив змін валютних курсів», МСФЗ 29 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції». Первісна вартість найчастіше застосовується в комбінації з іншими методами. Так, оцінка товарно-матеріальних цінностей часто проводиться за вартістю реалізації за вирахуванням торгових витрат або за ринковою вартістю, якщо ці оцінки нижче початкової вартості. Вартість ліквідних цінних паперів оцінюється за ринковим курсом, а матеріальні активи періодично переоцінюються за поточною ринковою вартістю. МСФЗ 36 «Зниження вартості активів» вимагає враховувати активи за вартістю, що не перевищує очікуваного відшкодування за ними суми. Виникаюча різниця визнається збитками (витратою) даного звітного періоду, але може реверсувати витрати при зміні відповідних умов на ринку. 2. Поточна (відновна) вартість дорівнює сумі грошових коштів або їх еквівалентів, яку довелося б виплатити в даний момент при необхідності заміни даного об'єкта матеріального майна новим. Зобов'язання оцінюються за поточною вартістю, яка представляє собою недисконтована суму грошових коштів (їх еквівалентів), яка необхідна для їх погашення у даний момент. В останні роки намітилася тенденція замінити поточну вартість категорією справедливої вартості, особливо для оцінки фінансових інструментів. 3. Справедлива вартість визначається в МСФЗ як сума грошових коштів, достатня для придбання активу або виконання зобов'язання в операції між сторонами, які добре обізнані, мають бажання здійснити таку операцію і незалежні один від одного. Таке визначення вельми ідеалізовано. Практичне визначення справедливої вартості, по суті, неможливо, і Комітет з міжнародних стандартів фінансової звітності (КМСФО), розуміючи це, тим не менше наполягає на застосуванні справедливої вартості, допускаючи, що її можна замінити ринковою вартістю там, де є стійкий і досить об'ємний ринок . 4. Ринкова вартість - це сума грошових коштів, яка може бути отримана при продажу або повинна бути сплачена при придбанні фінансового інструменту або будь-якого іншого активу на діючому ринку. 5. Вартість реалізації (погашення) або чиста продажна ціна - це сума, яка може бути отримана від продажу активу при здійсненні угоди між добре обізнаними, бажаючими її здійснити на загальних умовах сторонами, за вирахуванням витрат на вибуття. Останні являють собою додаткові витрати, пов'язані з вибуттям активу, за винятком фінансових витрат і витрат з податку на прибуток. Інакше кажучи, для матеріальних активів це - ціна продажу об'єкта за вирахуванням торгових витрат. Вартість реалізації дозволяє визначити величину упущеної вигоди у разі, якщо даний об'єкт не буде проданий, а також визначається при настанні терміну ліквідації матеріального об'єкта. 6. Поточна дисконтована вартість (теперішня вартість) представляється дисконтованою величиною майбутніх грошових надходжень, які може принести реалізація даного активу в ході звичайної комерційної операції. Зобов'язання оцінюються за дисконтованою вартістю майбутнього відтоку грошових коштів, який буде потрібно для погашення зобов'язань при нормальній господарській ситуації. Дисконтування вартості засноване на реально існуючому стані, що деяка сума грошей сьогодні коштує більше, ніж у майбутньому (через рік або через кілька років) через те, що вона може бути використана для отримання доходу у вигляді відсотків. Дисконтована сума визначається за формулою складних відсотків в залежності від прийнятої в розрахунок норми відсотка і числа тимчасових періодів. У загальному випадку норма відсотка вибирається за середнім або переважному значенню поточної ринкової процентної ставки для даних фінансових операцій. 5. Визнання та елементи фінансової звітності Визнання - це процес включення у фінансову звітність операцій та подій, які відповідають визначенню елементів фінансової звітності та умови їх визнання. Визнання полягає в словесному описі об'єкта і його відображення у вигляді грошової суми і включенні цієї суми в бухгалтерський баланс або звіт про прибутки та збитки. Об'єкти, що відповідають умові визнання, повинні відображатися у фінансовій звітності. Не відображення таких об'єктів не пояснюється розкриттям у використовуваній облікову політику та в примітках до фінансової звітності. Об'єкт, що підходить під визначення елемента, повинен визнаватися, якщо: -Існує ймовірність того, що будь-яка економічна вигода, пов'язана з ним, буде отримана або втрачена організацією; -Об'єкт має вартість або оцінку, яка може бути достовірно оцінити. При оцінці відповідності об'єкта цим умовам і можливості його визнання у фінансовій звітності необхідно враховувати суттєвість статті. Взаємозв'язок між елементами означає, що об'єкт, який відповідає визначенню та умовам визнання для конкретного елемента, наприклад активу, автоматично вимагає визнання іншого елемента Актив визнається, коли існує ймовірність припливу майбутніх економічних вигод та актив має вартість або оцінку, яка може бути достовірно оцінити. Актив не визнається, коли були понесені витрати, що не приводять до припливу економічних вигод організації в майбутньому. У даному випадку понесені витрати ведуть до визнання витрат у звіті про прибутки та збитки. Для забезпечення визнання активу недостатньо одного лише припущення про ймовірність надходження в організацію економічних вигод у майбутньому. Зобов'язання визнається, якщо існує ймовірність того, що в результаті погашення зобов'язання виникне відтік ресурсів, що містять економічні вигоди, а величина цього погашення може бути надійно визначена. Доходи визнаються в звіті про прибутки та збитки, якщо виникає збільшення майбутніх економічних вигод, пов'язаних зі збільшенням активу або зменшенням зобов'язань, які можуть бути достовірно оцінити. Це означає, що визнання доходів відбувається одночасно з визнанням збільшення активів або зменшення зобов'язань. Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки, якщо виникає зменшення майбутніх економічних вигод, пов'язаних зі зменшенням активу або збільшенням зобов'язання, які можуть бути достовірно оцінити. Це означає, що визнання витрат відбувається одночасно з визнанням збільшення зобов'язань або зменшення активів Витрати визнають на основі безпосереднього зіставлення між понесеними витратами і доходами по конкретних статей. Цей процес зазвичай називається зіставленням витрат і доходів. Він передбачає одночасне визнання доходів і витрат, що виникають безпосередньо і спільно від одних і тих же операцій або інших подій, наприклад різні компоненти витрат, що становлять собівартість реалізованої готової продукції (товарів, робіт, послуг), визнаються в той же час як доходи, отримані від реалізації цієї готової продукції (товарів, робіт, послуг). Однак застосування такого зіставлення не дозволяє визнання статей, які не відповідають визначенню активів або зобов'язань. Якщо виникнення економічних вигод очікується протягом кількох періодів і зв'язок з доходом може бути простежено тільки в цілому або побічно, витрати у звіті про прибутки та збитки визнаються на основі методу раціонального розподілу. Це необхідно при визнанні витрат, пов'язаних з використанням таких активів, як основні засоби, ділова репутація (гудвіл), патенти і торгові знаки; в таких випадках витрата називається амортизацією. Цей метод розподілу призначений для визнання витрат протягом періодів, в яких використовуються або закінчуються економічні вигоди, пов'язані з цими статтями. Витрата визнається негайно, якщо витрати не створюють більше майбутні економічні вигоди, або коли майбутні економічні вигоди, або коли майбутні економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати вимогам визнання активом. Витрати також визнаються в тих випадках, коли виникало зобов'язання без визнання активу, як у випадку зобов'язання по гарантії на товар. У зв'язку з переходом практично всіх компаній Республіки Казахстан на міжнародні стандарти фінансової звітності Міністерством фінансів РК була розроблена Інструкція (основа) з розробки робочого плану рахунків бухгалтерського обліку для організацій, що складають фінансову звітність відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності (введена в дію з 5 січня 2006 року). Інструкція визначає загальні вимоги з розробки робочого плану рахунків бухгалтерського обліку. На основі цієї інструкції кожна компанія Республіки Казахстан повинна розробити свій робочий план рахунків виходячи зі специфіки своєї діяльності та потреб в інформації для прийняття різних економічних рішень і використовуючи загальні правила формування. Суб'єкти, які вчиняють операції з валютою, відкривають рахунок 1020 «Грошові кошти в касі у валюті». Облік у валютній касі ведеться аналогічно операціям в касі суб'єкта, з тією лише різницею, що в прибуткових, видаткових касових ордерах і касовій книзі вказуються суми коштів в іноземних валютах та в тенговом еквіваленті. Для валютної каси відкривається окрема касова книга. При надходженні валюти дебетують рахунок 1020 «Грошові кошти в касі у валюті» і кредитують такі рахунки: 1050 «Грошові кошти на поточних банківських Рахунках у валюті» - при надходженні валюти з валютного рахунку; 1210 «Короткострокова дебіторська заборгованість» - на суми валютної виручки, отриманої в касу; 2150 "Довгострокова дебіторська заборгованість працівників» - на суми валюти, здані підзвітними особами в касу. При видачі валюти з валютної каси кредитують рахунок 452 «Готівка в касі в іноземній валюті» і дебетують такі рахунки: 2150 "Довгострокова дебіторська заборгованість працівників» - на суми валюти, видані під звіт; 1050 «Грошові кошти на поточних банківських Рахунках у валюті» - на суми валюти, здані на валютний рахунок. Облік операцій по розрахунковому рахунку ведеться на рахунку 1040 «Грошові кошти на поточних банківських рахунках в тенге». По рахунках суб'єктів банк відкриває особові рахунки. Перший є випискою з особового рахунку, другий - особовим рахунком. Виписка засвідчується підписом виконавця та відбитком печатки банку «Для виписок». Виписки банку перевіряються за прикладеним до них документам. Помилково списані банком суми до з'ясування списуються з кредиту рахунку 1040 «Грошові кошти на поточних банківських рахунках в тенге» у дебет рахунку 1410 «Корпоративний прибутковий податок», а зараховані - відображаються за дебетом рахунка 1040 «Грошові кошти на поточних банківських рахунках в тенге» і кредиту 3390 «Інша короткострокова кредиторська заборгованість». 6. Бухгалтерський баланс Однією з найбільш важливих форм фінансової звітності, за даними якої визначається майнове становище компанії, є бухгалтерський баланс. Складанню бухгалтерського балансу повинна передувати робота з обгрунтування необхідності поділу в ньому короткострокових і довгострокових активів і зобов'язань і представлення їх у вигляді окремої класифікації. Якщо керівництвом прийнято рішення не приводити в балансі подібну класифікацію, активи і зобов'язання мають представлятись у бухгалтерському балансі в порядку ліквідності. Крім цього, якщо в балансі підсумовуються окремі види активів і пасивів, компанія обов'язково повинна розкривати суми активів і зобов'язань, відшкодування або погашення яких очікується протягом дванадцяти місяців після звітної дати і після закінчення дванадцяти місяців після звітної дати. Реалізація подібної вимоги МСФЗ дозволяє надати користувачам корисну інформацію про вартість чистих активів у складі оборотного капіталу і чистих активів, що використовуються у довгострокових операціях компанії. Такі відомості дають можливість користувачам фінансової звітності визначити активи, які повинні бути реалізовані в поточному звітному періоді, і зобов'язання, погашення яких очікується в тому ж часовому періоді, а також проаналізувати ступінь ліквідності і платоспроможності компанії. Розділення в МСФЗ активів на короткострокові та довгострокові надається особливе значення. У МСФЗ 1 "Подання фінансових звітів" визначено вимоги, яким ці активи повинні відповідати. Короткострокові активи представляються у фінансовій звітності, коли відповідають наступним вимогам: -Призначені для продажу чи використання в умовах операційного циклу або протягом дванадцяти місяців з дати балансу; -Є активами у формі грошових коштів або їх еквівалентів, що не мають обмежень у використанні. Такі активи включають запаси, заборгованість покупців і замовників, ринкові цінні папери та ін Активи, що не володіють названими властивостями, визнаються при складанні бухгалтерського балансу за МСФЗ як довгострокові. Зобов'язання кваліфікуються в бухгалтерському балансі як короткострокові, якщо їх погашення планується протягом операційного циклу компанії або протягом дванадцяти місяців після звітної дати. Серед зобов'язань, які відносяться до короткострокових, виділяють заборгованість перед постачальниками і підрядчиками, зобов'язання з виплати відсотків, банківські овердрафти, дивіденди до виплати, податки на прибуток і ін Решта зобов'язання класифікуються як довгострокові. Серед довгострокових зобов'язань виділяють зобов'язання з виплати відсотків, якщо вони повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців після звітної дати і початковий термін погашення зобов'язань становить період більше дванадцяти місяців, а також коли компанія планує рефінансувати це зобов'язання у довгострокове на основі укладеного договору або зміни графіка платежів до складання фінансової звітності. в примітках до бухгалтерського балансу повинні бути розкриті подібні зобов'язання, а також описані обставини, що призвели до змін. У МСФЗ 1 "Подання фінансових звітів" наведено мінімальну кількість лінійних статей, які повинні міститися в бухгалтерському балансі: -Основні засоби; -Нематеріальні активи; -Фінансові активи (виключаючи інвестиції, враховані за методом участі; торговельні та інші види дебіторської -Заборгованості; грошові кошти та їх еквіваленти); -Інвестиції, враховані за методом участі; -Запаси; -Торговельні та інші види дебіторської заборгованості; -Грошові кошти та їх еквіваленти; -Заборгованість покупців і замовників і інша дебіторська заборгованість; -Податкові зобов'язання та вимоги, згідно з МСФЗ 12 "Податки на прибуток"; -Резерви; -Довгострокові зобов'язання, що включають виплату відсотків; -Частка меншості; -Випущений капітал і резерви. Бухгалтерський баланс може містити додаткові статті та проміжні суми на вимогу будь-якого стандарту МСФЗ або, якщо це необхідно, для представлення більш достовірної інформації користувачам з метою оцінки фінансового стану компанії. Наприклад, складаючи баланс банку, слід реалізувати специфічні вимоги МСФЗ 30 "Розкриття інформації у фінансовій звітності банків та подібних фінансових інститутів". Порядок розташування статей балансу, а також їх назви можуть бути змінені, оскільки баланс повинен відображати всебічну картину фінансового стану організації. Крім цього перераховані статті балансу є укрупненими. Їх можна деталізувати на основі наступної оцінки: -Характеру і ліквідності активів та їх суттєвості, що ведуть до роздільного поданням ділової репутації та активів, що виникають з витрат на розробки, грошових та негрошових активів, короткострокових і довгострокових активів; -Їх функції в рамках компанії, що приводить до роздільного поданням, наприклад, операційних і фінансових активів, запасів, дебіторської заборгованості, грошових коштів та їх еквівалентів; -Розміру, характеру і розподілу в часі зобов'язань, ведучих, якщо це доцільно, наприклад, до окремого поданням процентних та безпроцентних зобов'язань і резервів, виділених як короткострокові і довгострокові. Разом з тим кожна стаття балансу повинна розбиватися на підкласи за її характером і сумам кредиторської та дебіторської заборгованості материнської компанії, споріднених дочірніх компаній, асоційованих компаній та інших пов'язаних сторін. Розшифровки підкласів залежать від вимог окремих МСФЗ, розміру, характеру та функції показників. Вимоги розкриття підкласів статей в балансі або в примітках до нього в системі МСФЗ неоднакові: -Матеріальні активи класифікуються відповідно до МСФЗ 16 "Основні засоби"; -Дебіторська заборгованість розбивається на заборгованість покупців і замовників, інших членів групи, заборгованість від пов'язаних сторін, передоплати та інші суми; -Запаси відповідно до МСФЗ 2 "Запаси" видаються за підкласами "товари", "виробничі поставки", "матеріали", "незавершене виробництво", "готова продукція"; -Резерви майбутніх витрат поділяються на резерви на пенсійне забезпечення та будь-які інші резерви подібного характеру відповідно до операціями компанії; -Акціонерний і резервний капітал поділяються на класи оплаченого капіталу, емісійного доходу, видів резервів. Інформація, представлена в бухгалтерському балансі про наявність активів і зобов'язань на певну дату, що відрізняються за характером і функцій, може бути оцінена по-різному. Наприклад, певні групи основних засобів можуть бути оцінені за фактичною собівартістю або за сумою переоцінки. Ці групи основних засобів повинні бути представлені в балансі як окремі лінійні статті. Звіт про прибутки та збитки має, як мінімум, містити наступні лінійні статті: -Виручку; -Результати операційної діяльності; -Витрати по фінансуванню; -Частку прибутків і збитків асоційованих компаній і спільної діяльності, яке обчислюється методом участі; -Витрати з податку; -Прибуток або збиток від звичайної діяльності; -Результати надзвичайних обставин; -Частку меншості; -Чистий прибуток або збиток за період. Оскільки діяльність компаній відрізняється за характером, видами, стабільності, передбачуваності, ризикам операцій та подій, зміст звіту і подання його складових елементів дозволяють публікувати результати роботи та скласти прогноз майбутніх вигод. Тому в звіт про прибутки та збитки згідно МСФЗ 1 "Подання фінансових звітів" можуть бути включені додаткові статті, проміжні суми і заголовки. Вони також можуть включатися до звіту про прибутки та збитки, якщо цього вимагають окремі стандарти МСФЗ або необхідно для представлення більш достовірної та корисної інформації внутрішнім і зовнішнім користувачам фінансової звітності: інвесторам, працівникам компанії, позикодавцям, постачальникам та іншим торговим кредиторам, покупцям, урядовим органам , громадськості. Крім цього порядок розташування і назви статей звіту про прибутки та збитки можуть змінюватися, якщо це необхідно для представлення більш ясної картини фінансових результатів. Наприклад, складаючи звіт про фінансові результати банку, назви статей змінюються, щоб виконати окремі вимоги МСФЗ 30 "Розкриття інформації у фінансовій звітності банків та подібних фінансових інститутів". У звіті про прибутки і збитки або примітках повинен бути представлений аналіз доходів і витрат виходячи з їх характеру, значущості і ролі в компанії. Кращим є варіант аналізу в самому звіті. Для його проведення статті витрат звіту розбиваються на підкласи для виділення складових фінансових результатів за такими характеристиками: -Стабільність; -Потенціал прибутку або збитку; -Передбачуваність. Ця інформація формується одним з двох способів аналізу. Перший спосіб подання інформації (спосіб аналізу) називається методом характеру витрат. Цим способом у звіті про прибутки та збитки наводяться дані про витрати компанії в звітному періоді за їх характером (за економічними елементами): амортизація, закупівлі матеріалів, транспортні витрати, заробітна плата та платню, витрати на рекламу. За функціональними напрямками витрати не групуються. Таким чином, формат складання звіту про прибутки та збитки методом обліку характеру витрат заснований на розрахунку доходу від продажу шляхом підсумовування витрат, представлених за економічними елементами, змін запасів і прибутку. Даний метод використовується також при складанні звіту про прибутки та збитки в інших зарубіжних країнах, наприклад, в умовах континентальної моделі бухгалтерського обліку, яку використовує більшість країн Європи, Японія, франкомовні країни Африки. Незважаючи на те, що російські національні стандарти частково наближені до міжнародної практики, даний метод складання звіту про прибутки та збитки у вітчизняній практиці не застосовується. Другим способом аналізу і представлення даних в звіті про прибутки та збитки в системі МСФЗ є метод функції витрат або "собівартості продажів". Він дозволяє розкласти дохід від продажів у звіті про прибутки та збитки в МСФЗ на два складових елементи: собівартість і прибуток. У його основу покладено: класифікація витрат за їх функціональними ознаками, виділення частини собівартості продажів, розподіл або адміністративна діяльність. Як абсолютний мінімум, баланс повинен розкривати статті, перераховані в таблиці - це жодною мірою не вичерпний список, а список статей, які повинні бути безумовно виділені у звітності за вимогами цього чи інших Стандартів. Таблиця 9 - Статті балансу
Гроші та грошові еквіваленти включають банківські депозити, які підлягають виплаті протягом 12 місяців з дати балансу і не є заставою або страховим депозитом. Іноземна валюта та рахунки в ній визнаються оборотними активами, навіть якщо їх оборот і обмін істотно обмеження валютним регулюванням іноземної держави. Довгострокові зобов'язання, за якими виплачуються відсотки, термін погашення яких закінчується через 12 місяців, в балансі на звітну дату перекласифікує в короткострокові. Вони знову визнаються довгостроковими, якщо компанія припускає рефінансувати борг, і якщо до дати затвердження звітності цей намір підтверджено договором з кредитором. Сума та обгрунтування подібної рекласифікації розкриваються в пояснювальній записці Фінансова звітність ТОВ «Ак ерке» може доповнюватися іншими матеріалами відповідно до вимог законодавства Республіки Казахстан про бухгалтерський облік та фінансову звітність. Бухгалтерський баланс складається і розкривається в пояснювальній записці на основі принципів, закладених в МСФЗ 1 "Подання фінансової звітності». Бухгалтерський баланс ТОВ «Ак ерке» містить у собі відомості про наявні у нього активах, власному капіталі і зобов'язаннях. Активи та зобов'язання класифікуються як довгострокові і поточні. Активи та зобов'язання класифікуються як довгострокові і поточні. Баланс ТОВ «Ак ерке» включає такі статті: -Нематеріальні активи; -Основні засоби; -Інвестиції; -Товарно-матеріальні запаси; -Заборгованість покупців і замовників; -Фінансові інвестиції і гроші (гроші в дорозі; гроші на спеціальних рахунках у банках; гроші на валютному рахунку; гроші на розрахунковому рахунку; гроші в касі); -Статутний капітал і інший власний капітал; -Заборгованість постачальникам і підрядникам, а також інші кредиторські заборгованості; -Позики; -Розрахунки з бюджетом; -Резерви; -Довгострокові зобов'язання, що включають виплату винагороди; -Частка меншості. Звіт про доходи та витрати складається і розкривається в пояснювальній записці на основі принципів, закладених в МСФЗ. Звіт про доходи і витрати повинен включати такі статті: -Дохід від основної діяльності; -Собівартість реалізованої готової продукції (товарів, робіт, послуг); -Валовий дохід; -Витрати періоду (витрати по реалізації, загальні та адміністративні витрати, витрати у вигляді винагороди); -Дохід (збиток) від основної діяльності; -Дохід (збиток) від неосновної діяльності; -Дохід (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування; ТОО «Ак ерке» представляє в звіті про доходи та витрати або в пояснювальній записці аналіз доходів і витрат. Висновок Підприємство ТОВ «Ак ерке» після закінчення звітного періоду складає фінансову звітність. Поряд з фінансовою звітністю складається консолідована звітність, яка об'єднує звіти ТОО «Ак ерке. ТОО «Ак ерке» є юридичною особою, тому що визнається залежним з причини того, що інша юридична особа (підприємства) мають більше 20% його голосуючих акцій або частки участі. Згідно Стандарту бухгалтерського обліку «13" консолідована звітність і облік інвестицій у дочірні товариства »(СБУ 13)» ТОВ «Ак ерке» включає до консолідованої фінансової звітності всі свої місцеві і зарубіжні дочірні юридичні особи, крім випадків, коли дочірнє юридичні особа придбано з метою продажу в найближчому майбутньому і контроль над ним буде тимчасовим або воно діє в умовах суворих довгострокових обмежень, які значно знижують його здатність передавати кошти ТОВ «Ак ерке». Фінансові звіти ТОО «Ак ерке» і його дочірніх юридичних осіб консолідуються шляхом: -Приведення звітів у взаємне відповідність (додаткова обробка звітів, зміна класифікації, коригування); -Об'єднання постатейно і через підрядник за допомогою підсумовування даних про активи, зобов'язання, власний капітал, доходи та видатки; -Виключення дублювання по деяких статтях (процес елімінування). Розглянемо зміст і порядок складання фінансової звітності та пояснювальної записки до неї на підприємстві ТОВ «Ак ерке» Бухгалтерський баланс на підприємстві ТОВ «Ак ерке» - це основна форма річного звіту підприємства. До його складання на підприємстві ТОВ «Ак ерке» бухгалтер звіряє обороти і залишки по всіх синтетичних рахунках в облікових регістрах з даними аналітичного обліку. Для порівнянності даних балансів на початок і кінець року номенклатура статей затвердженого балансу на початок року на підприємстві ТОВ «Ак ерке» приведена у відповідність з номенклатурою і угрупуванням розділів та статей, затверджених для балансу на кінець року. Бухгалтерський баланс підприємства ТОВ «Ак ерке» містить інформацію, визначену СБУ 2 і в Методичними рекомендаціями щодо складання звітності. Баланс на підприємстві ТОВ «Ак ерке» складається на підставі залишків за рахунками, показаним у Головній книзі. Він складається з наступних розділів: активи, власний капітал та зобов'язання. Активи та зобов'язання класифікуються як довгострокові і поточні. Підсумкові суми довгострокових, поточних активів, власного капіталу, довгострокових та поточних зобов'язань на підприємстві ТОВ «Ак ерке» розкрито в бухгалтерському балансі. Дані статей балансу на кінець року звітного періоду на підприємстві ТОВ «Ак ерке» схильні до інвентаризації, проведеної в установленому порядку. За даними балансу здійснюється аналіз фінансового стану підприємства ТОВ «Ак ерке». Список використаних джерел 1 Закон Республіки Казахстан від 28.02.2007 р. № 234 - II «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». 2. Кодекс Республіки Казахстан «Про податки та інших платежах до бюджету» ((Податковий кодекс) з наступними змінами та доповненнями. 3. Стандарти бухгалтерського обліку. Постанова Національної комісії з бухгалтерського обліку Республіки Казахстан від 13 листопада 1996 р. № 33 - Алмати: БІКО, 2000-534с. 4. План рахунків по МСФЗ. Наказ Міністра фінансів Республіки Казахстан від 22 грудня 2005 р. № 426. 5. Закон Республіки Казахстан від 20 листопада 1998 р. «Про аудиторську діяльність» (зі змінами та доповненнями) - Алмати: БІКО, 2005р.-231с. 7. Абенов Д.О. Основи аудиту, Навчальний посібник. -Алмати: Економіка, 2003р .- 294с. 8. Абенов Д.О. Аудит: теорія і практика: Підручник.-Алмати: Економіка, 2005.-420С. 9. Айтжанова Ж.Н. Бухгалтерський облік, звітність та аудит сталого економічного розвитку: Монографія - Алмати: Алматинський інститут економіки і статистики, 2005 р. - 205с. 10. Андрєєв В.С. «Бухгалтерський облік на підприємстві». Підручник для вузів. Москва: ЮНИТИ, 2002р. - 425 с. 11. Баймуханова С.Б. Бухгалтерський облік господарюючих суб'єктів. Підручник.-Алмати: Цінні папери. 2005р. -191 С. 12. Багата І.М. Аудит .- Ростов-на Дону: Фенікс, 2005. -365 С. 13 Бойцун. Основи бухгалтерського обліку. Самовчитель з бухгалтерського обліку та оподаткування - 2008р. -110с. 14. Назарова В.Л Бухгалтерський облік у галузях. Підручник .- Алмати: Економіка. 2005р.-298с. 15 Назарова В.Л. Бухгалтерський облік. Підручник - Алмати: Економіка. 2004р. -361з. 16. Нурпеісов Е.О. Бухгалтерський облік в організаціях. Навчальний посібник. -Алмати, 2006р. -472с. 17. РАХІМБЕКОВА Р.М. Фінансовий облік на підприємствах. Підручник. -Алмати:-Економіка. 2005р.-282с. 18. Радостовец В.К. Фінансовий і управлінський облік на підприємстві - Алмати: Центраудіт. 2003р. -625с. 19. Ержанов К.Ш. Аудит-1 Підручник - Алмати: Бастан, 2005р. 382с. 20.Толпаков Ж.С. Бухгалтерський облік: Підручник для вузів. -Караганда, ВАТ »Карагандинська Поліграфія», 2004р.-983с. 21. Саліна А.П. Принципи бухгалтерського обліку. Підручник для вузів. - Алмати, 2003р. -370с. 22. Торшаева Ш.М. Аудит Підручник. -Караганда: Економіка, 2002р.-249с. 23. Михальова Є. Класифікація довгострокових пасивів. До питання застосування МСФЗ 5. Журнал № 6-Алмати: БІКО, 2006р. з 63-69. 24. Айріх М. Облікова політика підприємства відповідно до вимог МСФЗ. Журнал № 3-Алмати: БІКО, 2006р. з 61-72. 25. Айтмагамбетова М. Порядок обчислення податку на транспортні засоби. Журнал № 2,-Алмати: БІКО, 2006р. с132-147. 26. Жауикбаев Д. Оцінка фінансового становища в умовах МСФЗ. Вісник Каз НУ. Журнал № 4. 2007р.-с.15-18 27. Правила ведення бухгалтерського обліку в РК. Бухгалтер - податки. Журнал № 8. 2007р.-с.2-12. 28. Попова О. Концептуальні питання бухгалтерського обліку за МСФЗ. МСФЗ. Журнал № 1. 2007р. -С.4-6. 29 Лобков А. Бухгалтерський облік за новими правилами. Бухгалтерський облік на практиці. Журнал № 12. 2007р.-с.49-53. 30. Оспанова М. Податок на майно. Журнал № 2,-Алтати: БІКО, с148-159. 31. Самовчитель з бухобліку та оподаткування. Журнал № 4,-Алмати: БІКО, 2006р. 32.Мітюгіна Г. Про зміни, внесені в правила щодо обчислення та перерахування обов'язкових пенсійних внесків. Бюлетень бухгалтера-Алмати: БІКО.-2005р. № 50, з 12-15. 33. Аудиторська перевірка на підприємстві. Бюлетень бухгалтера .- Алмати. БІКО. 2006р. № 48 з 12-17. Будь ласка, не зберігайте тестовий текст. |