Тема Радзiми народу i яго будучинi у лiрици Максiма Багдановiча

Аб ролi мастацтва у жиццi народу Б. виявив палі думкI у зборнiках "Дудка білоруська", "Смик беларускi". Шкірні са сборнiкау - асабiстая старонка у жиццi i творчасцi Паета, асобная Мастацкая з'ява. Са сваiмi вядучимi вобразамi, iдейна-естетичнимi задачамi. Вялiкае значенне маюць прадмови та гетих сборнiкау Гетия прадмови присвечани буванням развiцця біл. Мови i лiтаратура. Пает iмкнецца абуздаць у народу пачуццi нациянальнага самаусведамлення, любо та роднай Мови i лiтаратура. З вялiкай цеплиней гавариць ен у прадмовах аб високiх вартасцях біл. Мови, вельмi багатай гiсторияй i традициямi. "Мова наша - есць така ж людська," - пiсау Б., - "як i французька, або Нямецька, або iншая мова". У прадмовах, Поуні патриятичнага пачуцця та Радзiми, роднай Мови, перадавой нациянальнай культури Б. гнеуна дакарае "Вялiкiх пано", якiя гребуюць роднай Мови, адракаюцца пекло яе, ахвотней гавараць на франц., чим на палею. любо так роднай Мови спалучаеца у Б. з павагай да Мови i нациянальнай культури iнших народау. Пает лiчиу пажаданним i Надав неабходним, каб білоруси, апрача роднай Мови ведалi i суседскiя мови. Барацьба Б. за рідну мову i лiтаратура була барацьбой за демакратию, палiтичную i нацияную Свабода. Прадмови садзейнiчалi абудженню нациян, свядомасцi народу, развiццю Білорусь. Мови i лiтаратура., сцвярдженню естетичнага средства Паета, яго адносiни та народнай культури, та фальклора.

Б. Пача пiсаць верші яшче у нежинскiм лiцеi, но займацца лiтаратурнай дзейнасцю стау толькi пасли вяртання на Радзiму. Царiзм праследавау паезiю Б. таму Пает вимушавани биу друкаваць палі верші па-за межамi Радзiми, 1891р., У Кракаве пад псеуданiмам "Мацей Бурячок" биу надрукавани перше сборнiк паезii "Дудка білоруська". Затим у 1854 пад псеуданiмам "Сашок Реука з-пад Барiсава" вийшау яго сборнiк "Смик белрускi". А другiя сборнiкi "Білоруська скрипачка" i "Беларускiя розповідей" царська цензура не дапусцiла та друку.