Ревізія збереження майна організації

повноти та своєчасності оприбуткування, законності та доцільності витрачання і списання товарно-матеріальних цінностей;

обгрунтування та дотримання встановлених норм витрати сировини, матеріалів, палива, нафтопродуктів та інших цінностей, своєчасності і якості інвентаризацій і правильності приймається за результатами ревізії рішень.

Слід зазначити, що ревізія збереження власності організацій споживчої кооперації займає особливе. Це пояснюється тим, що в системі Білкоопспілки з року в рік продовжують мати місце великі недостачі товарно-матеріальних цінностей (табл. 1.1) [16, с. 46].

Таблиця 1.1

Динаміка великих нестач виявлених за системою Білкоопспілки за 1999-2003рр.

З даних таблиці 1.1 слід, що середній темп зміни сум великих нестач у розглянутому періоді становить 297%, а рівень стягнення знизився з 73,6% у 2005 році до 58,6% в 2009 році. Значна й загальна сума виявлених щорічно нестач. Так, тільки в 2008 році вона перевищила 5 млрд р.., Що становить 0,31% до загального товарообігу системи Білкоопспілки [14, с. 4].

Важливу роль у сучасних умовах управління кооперативними організаціями грають правильно організовані і проведені ревізії та перевірки законності, достовірності та ефективності здійснених ними товарних операцій. Слід також контролювати якість інвентаризацій товарно-матеріальних цінностей, проведених з метою контролю збереження що знаходяться в підзвіті матеріально відповідальних осіб матеріалів, продуктів, товарів, тари і т.п.

Якісно організована система ревізій, перевірок та інвентаризацій в організації дозволяє керівникам райпо та відокремлених структурних підрозділів контролювати стан забезпечення схоронності товарно-матеріальних цінностей і приймати відповідні управлінські рішення.

У кожній організації має бути розроблена конкретна програма внутрішньогосподарського контролю за збереженням і використанням товарно-матеріальних цінностей, що має передбачати детальний перелік перевірених питань, терміни перевірки та прізвища виконавців. Програма носить комплексний характер і включає відомості за видами ресурсів.

При проведенні ревізії збереження майна доцільно спочатку перевірити організацію складського господарства, стан зберігання, обліку та збереження товарно-матеріальних цінностей, потім виявити повноту, своєчасність і правильність оприбуткування всіх надходять в організацію цінностей по окремих каналах надходження і галузям виробництва. Після цього встановлюють повноту, своєчасність і правильність списання цінностей за окремими напрямами їх вибуття. Закінчується ревізія виявленням дотримання встановленого порядку нормування товарно-матеріальних цінностей, відповідності їх фактичного залишку нормативному, наявності зайвих цінностей та відповідності даних бухгалтерського обліку з даними бухгалтерської, статистичної та оперативної звітності про їх наявність та рух [15, c. 287-288].

2. Інформаційне та нормативне забезпечення ревізії

Основними джерелами ревізії збереження майна організації є: первинні документи по руху товарно-матеріальних цінностей, дані регістрів аналітичного та синтетичного обліку, інвентаризаційні описи товарно-матеріальних цінностей, дані бухгалтерської та статистичної звітності.

Інформаційне забезпечення схоронності кооперативних коштів багатопланово. Це може бути як облікова інформація, так і інша інформація. Контрольно-ревізійні та бухгалтерські служби повинні максимально ефективно використовувати всю наявну інформацію для повного забезпечення схоронності кооперативної власності. Дані бухгалтерського обліку, отже, використовуються, з одного боку, для контролю за забезпеченням збереженості значаться у підзвіті матеріально-відповідальних осіб шляхом порівняння фактичних залишків цінностей з даними бухгалтерського обліку, і, з іншого боку, для контролю за погашенням заборгованості по нестачах і розкраданням товарно -матеріальних цінностей та іншої заборгованості (за розрахунками з постачальниками, покупцями, іншими дебіторами і кредиторами). Отже, для перевірки використовуються всі документи, пов'язані з рухом товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів, а саме, книги, картки складського обліку, оборотні відомості, сальдові відомості, накопичувальні відомості, інвентаризаційні описи, порівнювальні відомості, первинні документи по приходу і витраті товарно -матеріальних цінностей, звіти матеріально-відповідальних осіб, журнали К-8, К-30, К-6, К-2, К-3, К-4, К-5, К-10 і т.д., посвідчення про відрядження , авансові звіти, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, довідки, розрахунки, виписки банку, акти попередніх перевірок, а також планові дані об'ємних показників і т.д.

Для проведення ревізії збереження майна організації ревізор повинен керуватися діючими нормативними документами, установчими документами, статутом суб'єкта господарювання. Слід зазначити, що ревізія збереження власності торкається багатьох аспектів діяльності організації, отже, вимагає знань значної кількості нормативних документів. У цій роботі наведемо лише основні:

• Закон Республіки Білорусь «Про бухгалтерський облік і звітності» від 25 червня 2001р., № 42-З, в якому регламентується порядок обліку коштів суб'єкта господарювання та порядок складання звітності.

• Закон Республіки Білорусь «Про ціноутворення» від 10 травня 1999р., № 255-З при перевірці правильності формування цін на товарно-матеріальні цінності, а також Методичні рекомендації щодо організації у системі споживчої кооперації відомчого контролю за дотриманням державної дисципліни цін, затверджені постановою Правління Білкоопспілки від 18 листопада 2002р., № 475.

• Указ Президента Республіки Білорусь «Порядок організації та проведення перевірок (ревізій) фінансово-господарської діяльності та застосування економічних санкцій» від 6.12.2001г. № 722, який регламентує основні моменти перевірок господарської діяльності суб'єкта господарювання, а також розглядає економічні санкції до різних видів порушень.

• При проведенні перевірок ревізорами райпо і облспоживспілок використовується «Інструкція про порядок організації та проведення ревізій і перевірок фінансово-господарської діяльності в організаціях, підприємствах і установах споживчої кооперації Республіки Білорусь» від 12 квітня 2002р № 177, в якій наводиться перелік основних напрямків при перевірці стану збереження власності споживчої кооперації.

• Інвентаризація в процесі ревізії в організації повинна проводиться відповідно до Методичних вказівок Міністерства фінансів Республіки Білорусь від 05.12.1995г. № 54 «За інвентаризації майна і фінансових зобов'язань», «Інструкцією про порядок проведення інвентаризації майна і фінансових зобов'язань в організаціях, підприємствах і установах споживчої кооперації, затвердженої Білкоопспілки 23.11.1996года.

• Розпорядження правління Білкоопспілки від 4 серпня 1999р. «Про методику нормування товарних запасів за типами магазинів споживчої кооперації» при проведенні інвентаризації та виявленні залежаних товарів.

• Методичні вказівки про порядок проведення стану бухгалтерського обліку та звітності в організаціях і підприємствах споживчої кооперації, затверджені постановою правління Білкоопспілки 27 листопада 1997;

• Інструкція про порядок визначення розміру заподіяної державному майну шкоди у зв'язку з втратою, пошкодженням (псуванням), недостачею при проведенні перевірок (ревізій) фінансово-господарської діяльності, затвердженої постановою Мінфіну та Мінекономіки Республіки Білорусь № 39/69 від 24 березня 2003 року, з урахуванням змін внесених 29 березня 2004 № 47/85;

• Інструкція про порядок внесення виправлень в бухгалтерський облік у разі виявлення помилок, затверджена постановою Міністерства фінансів Республіки Білорусь 29.06.2008г. № 83, яка встановлює єдину методику внесення виправлень в облікові записи організації у разі виявлення помилок та перекручень.

• «Основні положення по складу витрат, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг)», затверджених Міністерством економіки РБ 26.01.98г., № 19-12/397, Міністерством фінансів РБ 30.01.98г, № 3, Міністерством статистики та аналізу РБ 30.01 .98, № 01-21/8 та Міністерством праці та соціального захисту РБ 30.01.98г., № 03-02-07/300 (зі змінами та доповненнями); «Інструкція про банківський переказ», затверджена Постановою Правління Національного банку РБ 29.03 .2001 р., № 66; Положення про порядок нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів від 23.11.2001г. № 187/110/96/18, Положення про порядок нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів від 23.11.2001 р. № 187/110/96/18. Та ін

Книга обліку перевірок (ревізій) ведеться у відповідності з постановою Ради міністрів Республіки Білорусь від 22.02.2001г., № 248 «Про ведення юридичними особами та індивідуальними підприємцями книги обліку перевірок (ревізій)». Остання ревізія занесена до книги перевірок під № 47 від 5.06.2009 року. Згідно книги обліку перевірок (ревізій) у ревізованому періоді (з 1.05.2008г. По 1.05.2009г.) Контролюючими органами були здійснені наступні перевірки:

• 10.06.08 року, РУП «Калинковицький ЦСМС», перевірка дотримання вимог ТНПА при виробництві та реалізації продукції;

• 29.06.08 року, відділення ВАТ «Белагропромбанк» в м. п.Октябрьскій, наявність товарів в обороті, що надаються в заставу;

• 08.07.08 року, РУП «Калинковицький ЦСМС», інспекційний нагляд за акредитованим СКСС згідно затвердженої програми;

• 13.07.08 року, відділення ВАТ «Белагропромбанк» в г.п. Жовтневий, наявність товарів в обороті, що надаються в заставу;

• 20.07.08 року, ІМНС Республіки Білорусь по Жовтневому району, дотримання законодавства у сфері обігу алкогольної продукції;

• 05.09.08 року, відділ статистики по Жовтневому району, перевірок достовірності звітних даних за ф. № 4-сн, 1-ПЕР;

• 08.09.08 року, Гомельський ОПВ, дотримання діючих умов оплати праці, оптимізації чисельності працівників;

• 08.09.08 року, відділення ВАТ «Белагропромбанк» в г.п. Жовтневий, цільове використання готівкових грошей, отриманих на закупівлю сільгосппродукції за рахунок кредитів банку;

• 20.09.08 року, ІМНС Республіки Білорусь по Жовтневому району, правильність обчислення, повнота та своєчасність сплати платежів до бюджету та інші питання входять до компетенції податкових органів. Встановлені порушення податкового законодавства, сплачено економічних санкцій 1253,8 тис. р.. (Стягнуто з винних осіб);

• 10.10.08 року, відділення ВАТ «Белагропромбанк» в г.п. Жовтневий, наявність товарів в обороті, що надаються в заставу;

• 28.10.08 року, Світлогірська МРІТ, своєчасність виплати зарплати;

• 25.11.08 року, відділення ВАТ «Белагропромбанк» в г.п. Жовтневий, наявність товарів в обороті, що надаються в заставу для додаткової видачі кредиту;

• 30.12.08 року, ІМНС Республіки Білорусь по Жовтневому району, дотримання законодавчих актів та питань що входять до компетенції податкових органів;

• 30.12.08 року, відділення ВАТ «Белагропромбанк» в г.п. Жовтневий, наявність товарів в обороті, що надаються в заставу при отриманні кредиту за кредитною лінією;

• 30.03.09 року, відділення ВАТ «Белагропромбанк» в г.п. Жовтневий, наявність товарів в обороті, що надаються в заставу;

• 12.04.09 року, Жовтневий РайЦГЕ, перевірка виконання санітарних правил і норм по цехах;

• 21.04.09 року, ГОУ Проматомнадзору, дотримання вимог Закону Республіки Білорусь «Про промислову безпеку ОПО»;

• 21.04.09 року, РУ «Державна хлібна інспекція», наявність сертифікатів якості РУ «ДХІ» на продукцію, що ввозиться з-за меж Республіки Білорусь;

• 15.05.09 року, Інспекція праці, питання по ВІД і ТЗ.

Слід зазначити, що згідно розділу 10 акта документальної ревізії (додаток Г) постанова Правління Гомельського ОПВ «Про результати комплексної документальної ревізії та перевірки збереження в системі Жовтневого районного споживчого товариства» (протокол засідання № 277 від 6.07.2008г.) Наказувало керівництву Жовтневого районного споживчого товариства за результатами попередньої ревізії вжити вичерпних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості. Однак до теперішнього часу не стягнуто з ТОВ «Технокомплект» м. Москва 23500000 р., ІП Воскресивши м. Ростов 9800000 р., ІП Іванов 1900000 р. Таким чином, рішення за матеріалами попередньої документальної ревізії повністю не виконано.

3. Методика ревізії збереження майна організації

Порядок проведення ревізії збереження кооперативного майна визначається Інструкцією про порядок організації та проведення ревізій і перевірок фінансово-господарської діяльності в організаціях, підприємствах і установах споживчої кооперації Республіки Білорусь від 12 квітня 2002р № 177.

Згідно Програми проведення комплексної документальної ревізії фінансово-господарської діяльності та перевірки забезпечення збереження власності споживчої кооперації в Жовтневому райпо (додаток Б) на початковому етапі, до початку перевірки документів і регістрів бухгалтерського обліку, необхідно провести обстеження об'єктів торгівлі, виробничих цехів, складів і т. д., де перевірити умови зберігання цінностей, технічного укріплення, ведення оперативного обліку, своєчасно чи оформляється прихід і вибуття матеріальних цінностей. У разі виявлення фактів безгосподарного ставлення до майна, псування цінностей та інших порушень вжити спільно з керівництвом заходи щодо оперативного їх усунення та погашення збитку.

Особливу увагу при ревізії збереження слід звернути на:

• фактичний стан справ зі станом збереження власності споживчої кооперації. Наявність нестач, розкрадань, крадіжок, пожеж, не планованих втрат і списань, причини і винних, як розглянуті ці факти в організації, дана їм принципова оцінка. Чи достатньо вжитих заходів по стягненню всіх видів збитку, активізувати їх стягнення;

• стан роботи з добору кадрів керівників, фахівців і матеріально-відповідальних осіб, дотримання закону про щорічне надання відпусток. Відображення заборгованості у звіті;

• стан бухгалтерського обліку. Чи немає відставання в аналітичному обліку, своєчасність проведення звірок розрахунків з боржниками та кредиторами. Яка проводиться робота зі скорочення витрат і втрат, підвищення рентабельності, фінансової стійкості підприємства, чи визначена облікова політика, як вона дотримується;

• обгрунтованість закупа товарів (продукції) у комерційних структур, а також продаж товарів (продукції) ім. При зовнішньоекономічних операціях - чи дотримуються Декрети та Укази Президента Республіки Білорусь та інші нормативні акти, порядок узгодження цих контрактів;

• дотримання Указу Президента РБ від 25 серпня 2009 року № 529 «Про державні закупівлі»;

• доцільність реалізації та відчуження основних засобів стороннім організаціям та фізичним особам, правильність їх оцінки, чи є дозвіл власника на продаж, правильність списання основних засобів і малоцінного інвентаря. Проаналізувати ефективність використання основних засобів, встановити причини бездіяльності окремих з них;

• обгрунтованість і умови здачі в оренду будівель, виробничих приміщень, інших основних засобів, правильність розрахунку ставок орендної плати, наявність дозволу власника на здачу в оренду;

• правильність нарахування та використання резервів, фондів споживання і накопичення (коштів на підготовку кадрів і зміст навчальних закладів, інноваційного фонду, відрахувань на розвиток матеріально-технічної бази заготовок та ін.) Чи визначено в обліковій політиці порядок утворення фондів накопичення і споживання, і як він дотримується. Чи є кошторису утворення та використання фондів споживання;

• причини сплати штрафів, пені, неустойок та інших втрат, які прийняті заходи щодо винних осіб за відшкодування збитку.

На виконання рішення Методологічної ради з відомчому контролю при Міністерстві фінансів Республіки Білорусь від 16 червня 2004 року необхідно перевіряти достовірність бухгалтерської (фінансової) звітності згідно з переліком питань, затверджених постановою Міністерства фінансів Республіки Білорусь № 814 серпня 2000 року.

Інвентаризація є одним з найбільш дієвих механізмів внутрішнього контролю перевірки зберігання товарно-матеріальних цінностей суб'єктів господарювання споживчої кооперації. За допомогою інвентаризації досягається забезпечення достовірності фактичної наявності цінностей даними бухгалтерського обліку та звітності. У зв'язку з цим ревізори повинні знати законодавчі акти, що регулюють порядок проведення інвентаризацій, перевіряти дотримання їх положень і вимог.

Ревізори в ході ревізії контролюють виконання статті 12 Закону Республіки Білорусь «Про бухгалтерський облік і звітності», зокрема, встановлюють, чи проводяться інвентаризації в організації (унітарному підприємстві): при реорганізації або ліквідації; перед складанням річної бухгалтерської звітності; при зміні керівника і матеріально відповідальних осіб; при виявленні фактів розкрадань та (або) псування майна; у разі виникнення непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних за даних умов обставин. У ході ревізії ревізори самостійно приймають рішення про проведення інвентаризацій у тих чи інших матеріально відповідальних осіб, виходячи з виконання плану їх проведення та отриманих результатів за инвентаризациям.

У ході ревізії ревізор контролює дотримання термінів проведення інвентаризацій: перевіряє, чи проводилися інвентаризації відповідно до затвердженого плану; витримувалися чи рекомендовані строки проведення інвентаризацій; виявляє факти передачі товарно-матеріальних цінностей однією матеріально відповідальним працівником іншого без проведення інвентаризації.

Велику увагу ревізор повинен приділити стану інвентаризаційної роботи в організації. При цьому контролюються як організаційні моменти, так і прийоми, використовувані при проведенні інвентаризацій, правильність і своєчасність виведення їх результатів, стан заборгованості матеріально відповідальних осіб за визнаними недостач (псування) товарно-матеріальних цінностей.

Особлива увага повинна бути приділена профілактичним заходам, спрямованим на забезпечення схоронності товарно-матеріальних цінностей кооперативної організації, а також на можливості стягнення втрат з винних осіб. Такі заходи включають в себе не тільки правильний підбір кадрів матеріально відповідальних осіб, але і зміцнення матеріально-технічної бази конкретного суб'єкта господарювання (сигналізація, грати, укріплення стін і т.д.), виконання графіка проведення інвентаризацій, проведення контрольних перевірок якості інвентаризацій. Важливим також є своєчасне і правильне укладання трудових договорів з матеріально відповідальними особами, проведення роз'яснювальної роботи з ними з питань адміністративної та кримінальної відповідальності за нанесення шкоди кооперативної організації. Виходячи з вищесказаного, можна рекомендувати ревізору наступні напрямки контролю якості інвентаризацій: а) перевірити правильність ведення Книги обліку інвентаризацій: чи вчасно реєструються розпорядження про проведення інвентаризацій; чи є необхідні підписи на розпорядженнях (голови правління, головного бухгалтера); чи дотримується принцип раптовості (розпорядження повинен видаватися голові інвентаризаційної комісії не раніше, ніж за 2-3 години до початку проведення інвентаризації), б) перевірити виконання правил створення інвентаризаційних комісій: не включені до складів інвентаризаційних комісій особи, які не компетентні в питаннях проведення інвентаризації; не призначали чи головою комісії з інвентаризації цінностей в одному і тому ж підприємстві одного й того ж працівника два рази підряд; включалися до складу інвентаризаційної комісії бригадир і працюють на день проведення інвентаризації матеріально відповідальні особи, в) чи оформляється протоколом інвентаризаційної комісії розподіл ділянок роботи між усіма членами інвентаризаційної комісії і членами бригади (при проведенні інвентаризацій по місцях зберігання цінностей за згодою членів бригади); г) запрошувалися чи для участі у проведенні інвентаризації представники органів страхової організації після стихійних лих (повінь, пожежа тощо).

У ході аналізу інвентаризаційних описів доцільно: перевіряти правильність заповнення реквізитів, пов'язаних з визначенням ціни; звертати увагу на наявність підписів на інвентаризаційних описах відповідних працівників кооперативної організації про перевірку цін. Ціни, що викликають сумніви, повинні бути звірені ревізором з первинними документами та іншою інформацією; здійснювати вибірково перевірки правильності таксування і підрахунку підсумків в інвентаризаційних описах. Неправильна таксування і підрахунок підсумкових даних, як на окремих сторінках опису, так і по інвентаризаційного опису в цілому, є одним з найпоширеніших способів приховування розкрадань; зіставляти дані різних екземплярів однієї і тієї ж інвентаризаційного опису. Записи у всіх примірниках повинні бути тотожні, наявність розходжень повинне послужити ревізору підставою для поглибленого аналізу записів у зазначеному документі.

Особливому контролю слід піддавати інвентаризаційні відомості, в яких зустрічаються такі недоліки: наявність не обумовлених виправлень одиниць виміру, цін, кількості та сум в інвентаризаційних описах за окремими найменуваннями товарів, наявність підчисток в записах інвентаризаційних описів; невірно вироблена таксування і підрахунок підсумків у інвентаризаційного опису; вказівку в інвентаризаційному описі найменувань товарно-матеріальних цінностей, які не надходили у міжінвентаризаційний період і не значилися в залишках за попередньої інвентаризації; вказівку одним записом в інвентаризаційному описі залишків цінностей однаковою ціни, але різних найменувань; відсутність в інвентаризаційному описі підписи матеріально відповідальної особи, яка засвідчує факт пред'явлення інвентаризаційної комісії всіх документів і товарно-матеріальних цінностей; відсутність в інвентаризаційному описі підписи матеріально відповідальної особи, яка здала (прийняв) товарно-матеріальні цінності; відсутність в інвентаризаційному описі підписів осіб, відповідальних за перевірку правильності зазначення цін на товарно-матеріальні цінності; наявність розбіжностей у примірниках опису, складеному інвентаризаційною комісією і складеної матеріально відповідальною особою (особами).

Ревізор перевіряє правильність виведення результатів інвентаризацій. Він повинен переконатися в тому, що остаточні результати інвентаризації визначені вірно і вони правильно відображені на рахунках бухгалтерського обліку, що вжито всіх заходів до стягнення заподіяної кооперативної організації шкоди. Слід враховувати, що при виведенні остаточних результатів інвентаризації, повинні бути виконані певні підходи та вимоги. Тому ревізор перевіряє: чи все надійшли від інвентаризаційних комісій матеріали підлягають ретельній перевірці; чи всі виявлені помилки в цінах, в таксуванні і підрахунках виправлені і обумовлені за підписом осіб, які перевіряють опису, голови інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальних працівників, своєчасно і чи правильно складена сличительная відомість. Ревізора повинен насторожити факт, коли фактичну наявність товарів повною мірою співпадає з обліковими даними, особливо по тих цінностей, які оприбутковуються і відпускаються у вагу і великими партіями (десятками кілограм); включені чи до матеріалів інвентаризації пояснювальні записки матеріально відповідальної особи (осіб) при виявленні відхилень (надлишки, нестача товарно-матеріальних цінностей, пересортиця); чи є докладні пояснення матеріально відповідальних осіб про причини допущених відхилень; чи зроблені інвентаризаційною комісією висновки за результатами інвентаризації; чи своєчасно оприбутковані надлишки товарно-матеріальних цінностей за ринковою вартістю і стягнута нестача; допускався чи сумарний залік нестач надлишками; допускалося чи списання природного убутку в разі відсутності фактичної недостачі; чи є розпорядження керівника підприємства на віднесення вартості нестачі в межах норм списання на витрати з реалізації. У разі якщо на товар немає затвердженої норми його убутку, то відсутність товару розглядається як недостача; чи обгрунтовано віднесена недостача товару понад норм природних втрат на винних осіб.

У ході перевірки інвентаризаційних матеріалів виявляються і аналізуються факти віднесення сум нестач товарно-матеріальних цінностей або їх псування на фінансові результати внаслідок того, що винні особи не встановлені або судом відмовлено у стягненні з них збитків від недостач товарів і тари або їх псування. Ревізор перевіряє, чи враховані суми недостач, віднесені на фінансові результати, на позабалансовому рахунку і чи вживаються заходи з їх стягнення. Аналізуються джерела погашення нестач, втрат від псування товарно-матеріальних цінностей, визначається частка участі матеріально відповідальних осіб, страхових компаній, фінансових результатів, прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, у погашенні нестач. Ревізор встановлює працівників, які не прийняли відповідних заходів щодо виявлення винних осіб. Він вживає заходів до розшуку осіб, які допустили недостачі, і до стягнення з них шкоди в адміністративному або судовому порядку. Особливу увагу ревізор повинен приділити повному і своєчасному стягненню з винних осіб заподіяної райпо матеріального збитку.

У ході ревізії ревізор перевіряє (оцінює) якість проведеної в райпо інвентаризаційної роботи: перевіряє правильність і достовірність записів у «Книзі обліку контрольних перевірок правильності проведення інвентаризацій»; аналізує склад працівників, які беруть участь у контрольних перевірках, і результати контрольних перевірок; виявляє факти, коли при значному обсязі зберігаються матеріальних цінностей не повністю перевіряється зміст тари, в якій зберігаються матеріальні цінності (наприклад, винно-горілчані вироби в закритій тарі, кондитерські та інші вироби в аналогічній упаковці; встановлює, скільки разів винні за внесення в описи явно неправильних залишків товарно-матеріальних цінностей (без перевірки, зі слів матеріально відповідальних осіб, за обліковими даними), залучалися до відповідальності; вивчає послідовність роботи з інвентаризаційними описами (перевірка по суті, перевірка цін, правильність оформлення, наявність підписів, наявність виправлень тощо); аналізує , як часто в ході інвентаризаційних перевірок виявляється втрата якісних характеристик самим товаром, чи вчасно складаються акти, встановлюються чи винні особи; виявляються чи інвентаризаційними комісіями товари, тривалий час зберігаються без руху, пропонуються чи заходи для їх подальшого використання; встановлює, складаються чи окремі інвентаризаційні описи на товарно-матеріальні цінності і тару, що знаходяться в дорозі, на відповідальному зберіганні, а також відпущені під час проведення інвентаризації; розглядає питання про те, яким чином результати проведених інвентаризацій, включаючи виявлені недоліки, доводяться до працівників кооперативної організації: матеріально відповідальних осіб, керівництва, як використовуються ці матеріали для розробки профілактичних заходів щодо збереження товарно-матеріальних цінностей.

Для позитивного рішення стягнення збитків у кооперативної організації повинен бути створені певні умови, що відповідають законодавчій базі Республіки Білорусь. У зв'язку з цим ревізор повинен перевірити: чи є правильно оформлені договори з матеріально відповідальними особами; чи є обмеження матеріальної відповідальності колективними договорами, угодами; чи є в організації перелік посад і робіт, які заміщаються або виконуються працівниками, з якими повинні укладатися письмові договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність або колективну (бригадну) матеріальну відповідальність, і затверджений цей перелік керівником організації.

Ревізор перевіряє правильність визначення розмірів і відшкодування заподіяної організації шкоди у випадках розкрадання, нестачі товарно-матеріальних цінностей. Ревізор контролює розгляд результатів інвентаризації, затвердження їх керівником [11].

В якості додаткового контролю за збереженням коштів організацій споживчої кооперації в періодичній пресі різними авторами пропонується використання суспільного (демократичного) контролю. Зокрема, Царик В.М. вказує, що доцільним було б ефективно використовувати можливості демократичного контролю з метою профілактики крадіжок та пограбувань, з допомогою яких можна здійснювати постійний контроль за достатньої технічної укріпленістю об'єктів і дотриманням певних правил найманими працівниками щодо забезпечення збереження кооперативної власності та недопущення умов провокують на протиправні дії. Збиток від крадіжок тільки в 2003 році за системою Білкоопспілки склав 1,7 млрд р.. [16, с. 46-47].

3.1 Особливості ревізії збереження майна в роздрібній торгівлі

Ревізія збереження товарно-матеріальних цінностей у роздрібній торгівлі має ряд особливостей. Вони визначаються великою масою готівкових грошей, численної мережею магазинів, значним числом матеріально відповідальних осіб і товарних документів, відсутністю в магазинах кількісно-сумового обліку товарів. Ці особливості ускладнюють контроль і нерідко призводять до недостач і розкраданням.

Більшість розкрадань в торгівлі маскується шляхом приписки товарів і завищення цін в інвентаризаційних описах, виписки безтоварних накладних на повернення товару на бази або в інші торгові об'єкти, неповного оприбуткування товарів, позаимствование грошових коштів у сусідніх магазинах, друкування нульових чеків або повторного їх використання, неповного оформлення товарних документів для подальшої їх підробки та ін

Для виявлення розкрадань ревізуються рекомендується використовувати комплекс різних прийомів: огляд і дослідження первинних документів (накладних на повернення товарів, актів на списання товарів, описів-актів на переоцінку товарів, інвентаризаційних відомостей, рекламаційних актів тощо), аналіз щоденного руху торгової виручки , зустрічну перевірку, часткове відновлення кількісного обліку або контрольне звірення, аналітичну перевірку і т. д.

Основна увага в процесі ревізії приділяють перевірці товарно-грошових звітів. Для цього перевіряють, чи всі первинні документи прикладені до звіту, вивчають правильність і законність їх оформлення, точність таксировки і відповідність дат на документах звітного періоду, потім звіряють записані в звіті залишки цінностей на початок звітного періоду із залишками на кінець попереднього періоду і також звіряють їх з журналом форми № К-3. При цьому необхідно виробляти зустрічну перевірку записів та документів звіту даного матеріально відповідальної особи з взаємопов'язаними операціями за звітами інших матеріально відповідальних осіб. Звертати увагу на правильність проставлення у звітах кореспонденції рахунків, роздільного відображення товарів і тари, відповідність залишків по тарі з даними по відомості кількісно-сумового руху тари і журналу форми № К-3.

Звіряють підсумкові суми, підраховані по дебету і кредиту в журналі форми № К-3 з складеними на їх підставі меморіальними ордерами і залишками в товарно-грошових звітах. При цей у журналі форми № К-3 можуть виявитися особові рахунки матеріально відповідальних осіб, які звільнилися з даної організації. Це може бути результатом відмови від прийому зіпсованих товарів новопризначеними працівниками або приховування нестачі, допущеної звільненими особами. Ревізору необхідно перевірити фактичну наявність таких цінностей і вжити заходів до їх передачі та уцінки. Крім того, зустрічні суми в журналі форми № К-3 звіряють по кореспондуючих рахунках з записами в журналах за рахунками № 41 / 3, 41 / 4, 43 (якщо підприємства громадського харчування, заготівельні та виробничі підприємства знаходяться на одному балансі) і рахунках № 50, 42 і ін

Вибірково перераховують місячні підсумки по кожній графі аналітичних рахунків журналу форми № К-3, перевіряючи правильність підрахунку підсумків та обгрунтованість виправлень у товарно-грошових звітах, особливу увагу при цьому звертають на торговельні знижки та надбавки. Усі записи по дебету і кредиту рахунку 42 «Торгова націнка» перевіряють суцільним порядком. Всі представлені постачальниками торгові знижки в накладних звіряють з записами в товарно-грошових звітах, а потім перераховують їх у звітах і звіряють з записами в журналі форми № К-3 і книзі форми № К-39.

Під час ревізії, якщо будуть встановлені нестачі цінностей, застосовують прийоми контрольної перевірки документів про рух цінностей у присутності відповідних матеріально відповідальних осіб. Поряд з актом (відомістю) про рух цінностей виконують аналіз руху виручки по місцях, сумі і датах її здачі, складають відомість руху окремих дорогих товарів. Ці документи разом з пояснювальними записками матеріально відповідальних осіб, копіями готельних накладних, порівняльні відомості додаються до проміжного акту ревізії.

Використовуючи прийоми контрольного звірення і аналізу руху товарів за окремі періоди, встановлюють можливе надходження і продаж через торгові об'єкти необлікованих товарів. При цьому беруть до уваги асортимент на місці продукції, запаси товарів, відпуск товарів у порядку безготівкового розрахунку.

Перевірка правильності списання природних втрат у роздрібній торгівлі має ряд особливостей, так як норми природного убутку залежать від виду вибуття товарів (продані населенню, відпущені в порядку дрібного опту, повернуті постачальникам), при цьому не враховується термін зберігання товарів, оборот для обчислення убутку визначають розрахунковим шляхом, застосовують середні норми природного убутку для окремих торгових об'єктів. Ревізору слід з'ясувати, чи не включалися чи в обіг штучні та фасовані товари, перевірити правильність складання розрахунків і обгрунтованість застосування граничних норм списання втрат. Аналізуючи втрати товарів, що реалізовуються в магазинах самообслуговування, слід враховувати, що розмір їх списання диференційований залежно від типу магазинів, їх місцезнаходження, площі торгового залу, зайнятої під самообслуговування, середньомісячного обороту, питомої ваги продажу товарів, що реалізуються за методом самообслуговування, в загальному товарообігу і чисельності штату працівників. Необхідно перевірити дотримання зазначених умов, а також виявити можливі факти застосування норм списання при порушенні принципів самообслуговування (обмеження доступу покупців до товарів, введення другого контролю при виході покупців з магазину, підміни самообслуговування відкритою викладкою товарів тощо). Вивчають також розрахунки на списання нормованих втрат товарів. При цьому особливу увагу звертають на обгрунтованість встановлення та застосування середньозважених норм списання втрат товарів правильність обчислення обороту з продажу товарів і виключення з нього товарів, передбачених відповідним переліком, точність визначення суми економії, яка підлягає використанню на преміювання, законність нарахування та списання втрат товарів.

3акон списання товарних втрат понад встановлені норми визначають за актами про псування, бою, лому товарів, книзі реєстрації втрат від псування товарно-матеріальних цінностей. Переглядаючи акти, ревізор звертає увагу па правомочність комісії, висновок комісії про причини псування і можливості використання списаного товару (здача в утиль, переробку, на відгодівлю тварин або для знищення), на правильність оформлення акта, пояснення матеріально відповідальних осіб, обгрунтованість затвердження розміру даного збитку керівником організації [2, с. 176-182].

У ревизуемом періоді в системі Жовтневого районного споживчого товариства проводилась певна робота щодо забезпечення збереження кооперативних коштів, за ревізується період великих нестач не встановлено.

Разом з тим в ревізованому періоді допущено ряд нестач значних розмірів. Так, станом на 28.01.2009 року по підзвіт завідуючої магазином № 30 д.Курін Лебідь Т.С. була виявлена ​​недостача товарів на 538,0 тис.р. За допущену нестачу зав.магазіном покарана у дисциплінарному порядку і залишено на колишній посаді. Слід зазначити, що наступна інвентаризація по підзвіт зав.магазіном № 30 д.Курін Лебідь Т.С. була проведена тільки через 4 місяці, і як результат знову допущена недостача 2802, 2 тис.р. при залишку товарів 5400000 р., тобто недостача склала більше 50% від залишку товарів. Після повторного випадку нестачі зав. магазином Лебідь Т.С. звільнена від займаної посади, недостача погашена.

У магазині Кулінарія № 1 станом на 01.08.2008 року була виявлена ​​недостача цінностей 1270,0 тис.р., за міжінвентаризаційний період з 20.06.2008 року по 01.08.2009 року (за час відпустки основного завмагом Пузиріной Л.П., підміняла продавець Барабанова І.). Недостача погашена, бригада продавців (6 осіб) покарана у дисциплінарному порядку і залишені в колишніх посадах. Наступна інвентаризація даного магазину з підзвіт зав.магазіном Пузиріной Л.П. проведена тільки через 9 місяців, і як результат знову допущена недостача за станом на 12.05.2009 року 2282,0 тис.р. при залишку товарів 39300000 р. Недостача погашена, зав.магазіном і бригада продавців залишені в колишніх посадах. У період документальної ревізії у вищевказаному магазині також проведена інвентаризація (14.06.2009 року) за результатами якої встановлено недостача 100,0 тис. р. (Погашено).

У магазині «Кулінарія» д. Червона Слобода з підзвіт завідуючої магазином Асіпенок Н.А. станом на 17.02.2009 року встановлена ​​недостача 1256,1 тис.р., при залишку товарів 7300000 р., за 1,5 місяці роботи. Крім того, при одноденному товарообороті менше 200 тис.р., зав.магазіном Асіпенок Н.А. перед інвентаризацією у відділення зв'язку було здано грошових коштів 840 тис.р., які зараховані торгової виручкою. За допущену нестачу зав. магазином покарана дисциплінарно і залишена на колишній посаді, недостача погашена. У період документальної ревізії вищевказаний магазин був закритий на інвентаризацію (з 07.02.2009 року до початку документальної ревізії інвентаризації не проводилися) за результатами якої за підзвіт Асіпенок Н.А. виявлена ​​недостача 1856,0 тис.р., при залишку товарів 8300000 р. Також у період документальної ревізії в магазині № 49 д. Берков (зав.магазіном Міхасенок Т.В.) станом на 15.06.2009 року була довідалась інвентаризація, за результатами якої встановлено недостача 1930,5 тис.р. при залишку товарів 5112,0 тис.р., за 5 місяців роботи. Однією з причин утворення недостачі стало, наявність наднормативних товарних запасів, які перевищували норматив в 1,8 рази. За допущену нестачу зав. магазином Міхасенок Т.В. відсторонена від займаної посади (швидкопсувні товари вивезено, а магазин закритий через відсутність резерву кадрів).

Всього за 2008 рік у підприємствах системи Жовтневого районного споживчого товариства виявлено нестач значних розмірів понад 500 тис.р. 18 випадків на загальну суму 19,8 млн р.., Середня сума недостачі, що припадає на один випадок склала 1101,9 тис.р. У порівнянні з 2007 роком кількість нестач понад 500 тис.р. зросла на 2 випадки, а загальна сума нестач збільшилася на 7,8 млн р.. або зростання склало 165%. Середня сума недостачі, що припадає на один випадок зросла на 351,7 тис.р. або зростання склало 146,8%.

Насторожує стан справ із забезпеченням збереження кооперативної власності в поточному році, де тільки за 5 місяців вже допущено 14 випадків нестач понад 500 тис.р., на загальну суму 18,2 млн р.., Що складає 91,9% від суми недостач виявлених за 2008 рік, а середня сума недостачі припадає на один випадок у 2009 році склала 1302,2 тис.р. або зростання у порівнянні з 2008 роком склав 118,2%.

Однак слід зазначити, що стягнення збитків від недостач у системі Жовтневого районного споживчого товариства проводиться в основному своєчасно, на дату документальної ревізії залишків непогашеного збитку від нестач не значилося.

Разом з тим, в Жовтневому райпо допускається порушення термінів проведення інвентаризацій. Так, тільки на дату документальної ревізії не проводилися інвентаризації більше 6 місяців у магазинах № 34 д. Любань, № 37 д. Пружініщі. Також, з порушенням встановлених термінів, у ревізованому періоді були проведені інвентаризації в магазинах № 11 «Готова одяг», № 12 «Культтовари», № 70 д. Кути. Як і раніше великі втрати система Жовтневого несе від крадіжок цінностей. За ревізується період з 68 підприємств системи Жовтневого районного споживчого товариства скоєно 5 випадків крадіжок та викрадено цінностей на 5,4 млн. Р. з яких розкрито тільки 4 випадки на 3,4 млн. р. У погашення за розкритими крадіжок за ревізується період надійшло 0200 тисяч р.

3.2 Особливості ревізії збереження майна в громадському харчуванні

Ревізію починають з раптового зняття залишків продуктів у коморі і на виробництві, наявності грошей і товарів у буфетах. Інвентаризацію проводять у загальновстановленому порядку, проте є особливості в підрахунку залишків продуктів, напівфабрикатів і готових виробів на виробництві (кухні). Фактичні залишки сировини і обідньої продукції, що знаходяться на кухні, записують в інвентаризаційний опис: готову продукцію - за кількістю виробів (страв) і продажними цінами, визначеними калькуляцією; необроблене м'ясо (м'ясо, жири, картопля й ін) - по вазі і продажними цінами , за якими вони надійшли з комори. Рідкі страви (супи, киселі, компоти і т. п.) перевіряють за масою або об'ємом за допомогою мірного посуду. Другі страви, розкладені на порції, перераховують за кількістю порцій та найменуваннями страв, причому для перевірки маси вибірково зважують порції. При цьому окремо перевіряють масу порції м'яса, риби та інших основних продуктів, а також масу гарніру і соусу.

У момент інвентаризації на кухні (у цеху напівфабрикатів) можуть перебувати залишки продукції, яка не пройшла повної технологічної обробки (наприклад, фарш для виготовлення котлет, розібраний риба та ін.) Така продукція є незавершеним виробництвом. Інвентаризаційна комісія зважує фактична кількість продуктів у незавершеному виробництві і записує дані для розрахунку переведення продукції в необроблене сировину, виходячи з норм відходів і втрат при його кулінарній обробці. При подальшому перерахунку напівфабрикатів у необроблене сировину враховується, на якій стадії технологічної обробки проведено зняття залишків (очищення, обвалка, жиловка, варіння, смаження, тушкування і т. д.). Норми відходів беруться в залежності від ступеня обробки продуктів за чинним Збірника рецептур страв і кулінарних виробів для підприємств громадського харчування.

Деякі особливості має інвентаризація спецій і солі. При перевірці порівнюють їх фактичні витрати за міжінвентаризаційний період з нормативним і виявляють можливі відхилення - економію чи перевитрату. Для цього використовують спеціальний контрольний розрахунок і довідку встановленої форми.

При інвентаризації на кухні необхідно за документами, прикладеним до звітів, перевірити, чи всі продукти, які значаться у прибуткових документах, є в наявності. Розбіжності у вазі і кількості між даними, зазначеними у прибуткових документах і в акті інвентаризації, розглядають як нестачу або як результат використання продуктів не за призначенням.

За участю інженера-технолога необхідно з'ясувати, чи дотримується асортиментний мінімум страв, встановлений для підприємства даного типу, і чи повністю задовольняється попит на готову продукцію протягом усього дня. Перевірка здійснюється шляхом порівняння щоденних меню з асортиментним мінімумом страв.

Ревізор перевіряємо готову продукцію шляхом одночасного зважування 10-15 порції кожного виду штучних виробів (котлети, риби та ін) у присутності завідувача виробництвом. При цьому допускаються відхилення до ± 3% встановленої маси виробів.

При сумніві в доброякісності продуктів або повноті вкладення сировини готові страви і кулінарні вироби направляють на лабораторний аналіз.

Перевірка правильності відпуску готової продукції здійснюється шляхом контрольної закупівлі або спостереження за вагою і мірою товарів у момент відпуску їх відвідувачам. Виявлені великі порушення оформляють проміжним актом, а незначні відображають у контрольному журналі підприємства.

У процесі обстеження перевіряють санітарний стан виробничих і підсобних приміщень, якість миття посуду, стан і порядок експлуатації обладнання та інвентарю, утримання території господарського двору і камер харчових відходів. Слід з'ясувати дотримання санітарних правил при зберіганні і обробці харчових продуктів, звертаючи особливу увагу на обробку та зберігання швидкопсувних продуктів.

Ревізору необхідно встановити ступінь оснащення підприємств устаткуванням, інвентарем, посудом і виявити ефективність їх використання. При цьому встановлюють відповідність кількості і номенклатури наявного обладнання, посуду, столових приладів, меблів і кухонного інвентарю зразковим нормами оснащення, організацію їх технічного обслуговування та профілактичного ремонту.

Важливе значення має перевірка правильності цін, так як попереджає можливі зловживання. Там, де використовуються калькуляційні картки, правильність цін перевіряють порівнянням цін на страви або кулінарні вироби за калькуляційної картці і меню. Якщо ціни не збігаються, то перевіряють, чи правильно складена калькуляція.

У процесі ревізії необхідно ознайомитися з основними показниками виконання плану товарообігу. Перевірка достовірності звітних даних про товарообіг полягає у визначенні правильності відображення у відповідних документах випуску і реалізації продукції власного виробництва, включеної в обіг громадського харчування. Для цього оборот по реалізації продукції власного виробництва в журналі форми № К-4 за рахунком 41-3 «Товари, продукти і тара у громадського харчування» звіряють з товарними звітами матеріально відповідальних осіб та прикладеними до них документами. Перевіряють правильність підрахунку в журналі форми № К-4 сум товарообігу і перенесення їх до зведеного журнал. На закінчення з'ясовують тотожність товарообігу громадського харчування, показаного в розділі «I» звіту форми № 4-торг з відповідними сумами журналу форми № К-4.

При ревізії операцій виробництва встановлюють повноту і правильність оприбуткування продуктів, правильність визначення продажних цін на обідню продукцію, законність і документальну обгрунтованість списання у витрату продуктів, дотримання норм витрат сировини і якості продукції, що випускається. Для цього ревізор перевіряє ціни, вивчає звіти працівників кухні та додані до них документи. У прибуткової частини звіту звертають увагу на своєчасність оприбуткування продуктів, відповідність кількості одержуваних продуктів потреби для виготовлення власної продукції за заздалегідь складеним планом-меню. Аналізують факти завищеного відпуску продуктів з комори у виробництво і прийомом зустрічної перевірки зіставляють тотожність звітів комірника і кухні, особливо по датах, цінами та кількістю отриманої сировини. З'ясовують обставини виникнення великих залишків сировини на кінець робочого дня.

Необхідно перевірити відповідність фактичного асортименту отриманих кухнею продуктів сировинному набору на виготовлення страв по калькуляціях і встановити можливі факти заміни та використання у виробництві більш дешевих продуктів у порівнянні з включеними в калькуляцію.

При надходженні в процесі ревізії скарг на недовкладення сировини, сигналів про розкрадання ревізору рекомендується провести часткове відновлення кількісного обліку (зворотну калькуляцію) на виробництві за найбільш цінним продуктам. Цей прийом дозволяє виявити, незаконну економію основних видів сировини (м'яса, риби та ін) внаслідок його недовкладення, розкрити недокументовані надходження продуктів на виробництво, надлишками яких при сумовому обліку покривається недостача найбільш дорогих продуктів. Ревізору необхідно ретельно вивчити причини відхилень і вимагати пояснення від працівником виробництва [2, с. 197-209].

При проведенні останньої ревізії збереження власності було виявлено, що з боку керівництва НУ «Громадське харчування» ослаблений контроль за роботою підприємств громадського харчування, результатом чого стали встановлені факти завищення цін.

Перевіркою товарно-грошових звітів по підзвіт кухарів кафе «Молодіжне» Гармаш В.В., Цагельнік О.Ф. за лютий 2009 року встановлено, що за міжінвентаризаційний період з 1.02.09 по 6.02.09 р. перевіркою відповідності витрати продуктів випуску готових виробів встановлена ​​недостача м'яса свинини 2,0 кг на суму 32,3 тис. р.. Крім того, за період з 6.02.06 р. по 28.02.06 р. в кафе було реалізовано 257 порцій піджарки зі свинини за ціною 2100 руб., Виходячи з вартості м'яса свинини 16160 руб. за 1 кг., а для виготовлення необхідно м'яса свинини 28,3 кг., за ціною 16 169 руб. Документований прихід м'яса свинини склав лише 22,7 кг., А 5,6 кг використано м'яса за нижчими цінами, але при реалізації ціна готової продукції не змінена, тобто, допущено завищення цін, всього сума завищення склала 30,8 тис. р. .

За підзвіт кухаря шкільної їдальні № 1 Кодолг Г.А. г.п. Жовтневий за міжінвентаризаційний період з 1.02.2009 р. по 28.02.2009р. встановлено заниження цін на сік «Яблуневий». Сума порушення склала 3,3 тис. р.. (Утримано).

При перевірці звітів по бару «Ізумруд» (бармени Захарченко Л.В., Михайлівська І. А.) був встановлений товар не підтверджений документальним приходом або з вичерпаним терміном реалізації (6 днів) включений в інвентаризаційний опис - котлета в тісті, піца «Сімейна », біляші з м'ясом всього на загальну суму 7280 р. (Утримано).

3.3 Методика ревізії збереження майна в заготівельної діяльності

При проведенні інвентаризації в заготівельних підприємствах до складу інвентаризаційної комісії обов'язково включають фахівця з відповідного виду продуктів і сировини, а також представника громадськості. Перед інвентаризацією всю сировину, що надійшла на склади, повинно бути прийнято і оформлено документами.

Інвентаризацію товарів здійснюють шляхом обов'язкового перерахунку і переважування всіх залишків та встановлення лабораторним шляхом їх якісних показників. При цьому особливу увагу звертають на вологість, засміченість, сортність та інші показники, що впливають на обсяг, масу і вартість перевіряється сировини.

Порядок проведення інвентаризацій на складах залежить від виду найменування продуктом і сировини. Зокрема, перевірка наявності картоплі, овочів і фруктів, що зберігаються в овочесховищах і буртах навалом, може проводитися за даними актів закладання їх в бурти. У цих документах вказується обсяг бурту, дані відомостей схилів, дату закладення, кількість і якісні показники сировини. При незначних залишках плодоовочевої сировини, закладеного і сховище, інвентаризацію можна провести шляхом складання актів зачистки. В інших випадках проводять обмір кубатури сховищ і розрахунковим шляхом визначають масу закладеної продукції на підставі діючих нормативів перекладу обсягу окремих плодів і овочів у вагові одиниці.

При встановленні значних розбіжностей облікових даних з даними контрольних обмірів рекомендується організувати фактичну зважуванню сировини. Дані обмірів і технічні розрахунки оформляються окремою відомістю і додаються до інвентаризаційного опису.

Запресовану шерсть включають в опис за даними маркування на стосах. Окремі стоси з вовною необхідно розпаковувати для встановлення відповідності даних маркування кіп фактичного її станом. Неупакованих шерсть обов'язково переважують і визначають її якісні показники.

Фактичні залишки шкіряної сировини встановлюють за індивідуальними бирки, прикріпленим до шкуркам, або шляхом зважування. На бирках зазвичай вказують вид, номер приймальні квитанції, масу або площа шкури, спосіб консервування, сортність, стан вовняного покриву та інші показники. Виявлену при інвентаризації масу шкур необхідно звіряти з записом на бирці і прийомними квитанціями, виданими здавачам. При невідповідності цих даних з'ясовують причини. При виявленні на складі шкіряної сировини без бирок слід визначити його фактичний стан, вагу, сорт і інші показники. Особливу увагу при цьому треба звертати на спосіб консервування сировини.

Розсортовані по пачках пушно-хутряна сировина, каракуль і смушок перевіряють по бирки, в яких вказуються основні показники їх якості. Для перевірки кількості та якості упакованих в пачки шкурок рекомендується розпаковувати не менше 10% загальної кількості пачок. І разі встановлення розбіжностей розпаковують і перевіряють усі пачки. Розмір шкурок визначається їх площею, вираженої в квадратних сантиметрах. Для цього результати вимірювання довжини шкури від середини междуглазья до підставі хвоста множать на ширину, виміряну по середині шкури.

Кишки-сирець до інвентаризації повинні бути розсортовані і укладені в бочки з вказівкою на бирках їх кількості за видами, сортами та найменуваннями або скомплектовано в пучки і зв'язки. Доцільно не менше 10% кількості кишок кожної групи або сорту відбирати для перевірки якості. Встановлюється також відповідність довжини яловичих черев, кіл і кінських кишок-сирцю встановленим стандартам.

Перо-пухова сировина інвентаризуються за видами птиці та сортами з підрозділом на пух, перо і підкрилок. При перевірці аналізується вологість сировини, яка не повинна перевищувати більше 12%.

Ганчір'я інвентаризуються за групами та сортами відповідно до затвердженої класифікацією, кількість визначають шляхом зважування. При зважуванню за кожним видом ганчір'я складають відомість схилів, підсумки якої заносяться в інвентаризаційний опис. Ганчір'я повинно мати певну вологість (12-19%), встановлену окремо для кожної групи в різні пори року.

На залишки сільськогосподарських продуктів і сировини, фактично опинилися в заготівельних складах, складають інвентаризаційні описи спеціальної форми (№ інв.-20), де відображають їх основні якісні показники відповідно до вимог державних стандартів і технічних умов.

Одночасно з проведенням інвентаризацій або після неї необхідно ознайомитися з організацією закупівель та збуту сільськогосподарських продуктів і сировини. З цією метою з'ясовують підготовленість підприємства до заготівельному сезону, звертаючи увагу на своєчасність укладення договорів контрактації, кількість діючих приймальних пунктів, сховищ, складів та їх стан. Визначають, і якою мірою заготівельна контора оснащена необхідним обладнанням, інвентарем і машинами з урахуванням прогресивної технології заготовок.

Встановлюють забезпеченість тарою, наявність механізмів для вантажно-розвантажувальних робіт. Перевіряють, чи створений запас тари і тароматеріалом, необхідний для виконання плану заготівель, надпланових поставок і закупівель надлишків продуктів і сировини. Вивчають повноту вибірки виділених фондів на плодоовочеву тару, організацію виробництва тари у власних цехах, стан контролю за якістю тарних лісоматеріалів, за деталями комплектів ящикової тари і бочковий клепки, а також зворотної тари.

Особливу увагу звертають на правильність вибору заготівельними підприємствами шляхів та звенности товароруху, наявність зайвих і повторних операцій при закупівлі сировини, своєчасність укладення договорів з транспортними організаціями на перевезення вантажів, використання при поставках продукції прямих зв'язків.

Перевіряють також організацію приймання продукції за якістю, наявність мережі лабораторій, їх оснащення необхідними приладами та реактивами, забезпечення та стимулювання правильної обробки, сортування та оцінки якості продукції безпосередньо в господарствах.

Ревізори досліджують зміст організаторської роботи заготівельних організацій зі збуту заготовлених товарів. При цьому встановлюють, чи забезпечується виконання плану і договорів поставок продукції за кількістю і якістю, асортиментом і строками при мінімальних витратах. Перевіряють також правильність вибору найкоротших шляхів перевезень, ліквідації зустрічних і зайво далеких перевезень продукції, використання економічних транспортних засобів, збереження якості і скорочення втрат при транспортуванні продукції.

При ревізії треба виявити дотримання інструкції по закупівлі вовни, шкіряної та інших видів сировини, правильність регулювання взаємовідносин в укладених договорах, а також виконання особливих умов поставки основних видів продукції і сировини. Доцільно безпосередньо на місці ознайомитися з достовірністю та повнотою оформленні відвантажувальних документів (товарно-транспортних накладних, якісних посвідчень, специфікацій, ветеринарних посвідчень та ін.)

Необхідно провести обстеження заготівельних складів і пунктів, приділяючи увагу дотриманню правил роздільного зберігання знеособленого і необезліченного сировини, а також сільськогосподарської продукції, закупленої за державним планом, придбаної у колгоспників за цінами згідно з домовленістю і прийнятої від колгоспів на комісійних засадах. Слід проконтролювати дотримання режимів зберігання продукції, забезпечення черговості її відпустки, своєчасного очищення, просушування, сортування та переробки, підтримання належного санітарного стану при зберіганні та первинній обробці сировини [2, с. 213-218].

При проведенні останньої ревізії збереження кооперативної власності в Жовтневому райпо в заготівельної діяльності були допущені випадки переплати здавальниками грошових коштів. Так, 08.12.2008 року від жителя д.Курін Пігулевська А.В. згідно закупівельної квитанції прийнято яловичини 1 категорії 284 кг. за ціною 5242 руб. (Ціна м'яса молодняку ​​ВРХ). Проте в довідці Сільського Ради ніде не вказано, що молодняк ВРХ або вік, а зазначений тільки вага (420кг.) і ВРХ. Причому забій ВРХ здійснювався не забійним цехом районного споживчого товариства, а на склад здавачем було доставлено м'ясо, і отже ціна повинна бути 4235 руб. як за яловичину 1 кг від дорослого ВРХ. У результаті здавачеві Пігулевська А.В. зайво виплачено 286 тис.р.

Аналогічно допущена переплата здавачам за здане м'ясо яловичину 1 кат. У листопаді 2008 року Сухий Л.А. в сумі 246,7 тис. р. (Згідно закупівельної квитанції здано яловичини 1 кат. 257 кг за ціною 5003 руб., А слід було за ціною 4043 руб.), В січні 2009 року здавачеві Савичу В.С. в сумі 270,9 тис. р. (Згідно закупівельної квитанції здано яловичини 1 кат 269 кг за ціною 5242 руб., А слід було за ціною 4235 руб.).

4. Документальне оформлення результатів ревізії, їх розгляд і реалізація

У відповідності з термінами, передбаченими планом проведення ревізій з Гомельському ОПВ, голова правління облспоживспілки завчасно (за 3 - 5 днів до початку ревізії) призначає розпорядженням (додаток А) комплексну ревізію діяльності організації. У розпорядженні вказуються повне найменування ревизуемого суб'єкта господарювання, вид ревізії, період, за який проводиться ревізія, термін проведення ревізії (не більше 30 днів, може бути продовжений керівником, що призначив ревізію), склад ревізійної групи і в тому числі керівник групи, фахівці, залучені для участі в ревізії. Зокрема, для проведення останньої комплексної документальної ревізії правління Жовтневого районного споживчого товариства залучалися фахівці управлінь, відділів та секторів: торгівлі, кадрів, організаційно-кооперативної та ідеологічної роботи, цін і кон'юнктури ринку. На підставі розпорядження кожному члену ревізійної групи виписується посвідчення про відрядження з зазначенням мети відрядження. Остання комплексна документальна ревізія правління і перевірки зберігання кооперативних коштів в системі Жовтневого районного споживчого товариства, розглянута в курсовій робота була проведена за період з 1 травня 2008 року по 1 травня 2009 року, тобто за період рівний одному року. Ревізія проводилася з 12 травня 2009 року строком на 15 робочих днів.

Перед виїздом в Жовтневе райпо члени ревізійної групи проводять підготовчу роботу, пов'язану з вивченням даної організації, підготовкою програми і плану проведення ревізії. При цьому вивчаються нормативні акти, що стосуються особливостей діяльності об'єкта, що перевіряється.

Керівник групи складає програму і робочий план проведення ревізії (додатки Б і В).

Програма складається з восьми розділів: 1) перелік нормативних документів, якими слід керуватися при проведенні ревізії збереження кооперативної власності, 2) необхідні підготовчі заходи, що передують ревізії; 3) яких фахівців необхідно залучити до ревізії; 4) заходи, що проводяться на початковому етапі ревізії; 5) перелік питань, на які слід звернути особливу увагу при ревізії збереження власності; 6) перевірка роботи ревізійної комісії райпо; 7) додаткове завдання; 8) оформлення матеріалів ревізії. Програму ревізії підписує начальник контрольно-ревізійного управління Гомельського ОПВ.

Робочий план ревізії представляє собою таблицю, що містить інформацію про об'єкти ревізії, видах тематичних перевірок, перелік перевірених питань, спосіб перевірки. Усі факти господарсько-фінансової діяльності Жовтневого районного споживчого товариства проводилися вибірковим способом. Суцільним способом проводилася перевірка виконання рішень за матеріалами попередньої документальної ревізії. Робочий план підписує керівник ревізійної групи.

По прибуттю на місце ревізії ревізор пред'являє керівнику ревізується розпорядження на проведення ревізії та службове посвідчення. Керівник ревізується знайомить учасників ревізії з відповідальними працівниками організації, дає вказівки про подання приміщення ревізійної групі, забезпечення збереження ревізійних матеріалів, вільному доступі ревізуються до всіх джерел інформації, підприємств, будівель, приміщень, територій, матеріальних і грошових коштах.

Згідно складеної Програми ревізії оформлення матеріалів ревізії повинно здійснюватися таким чином:

• однорідні порушення повинні бути згруповані в таблицях, а в акті приводяться узагальнені підсумкові дані та приклади;

• у разі якщо в ревізується два і більше балансу, то крім актів ревізії керівником ревізійної групи складається узагальнена доповідна записка про основні порушення на 3-4 друкованих сторінки.

При необхідності, за погодженням з правлінням Гомельського ОПВ, матеріали по нанесеному збитку, зловживанням слід направляти в судово-слідчі органи для відшкодування збитків та притягнення винних осіб до відповідальності.

За результатами ревізії було складено Акт комплексної документальної ревізії правління і перевірки виконання заходів щодо забезпечення збереження кооперативної власності в системі Жовтневого районного споживчого товариства (додаток Г). Акт складається з вступної та результативної частини.

У вступній частині зазначено: підстави призначення ревізії, дата і номер розпорядження про її проведення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала акт ревізії; дати початку та завершення ревізії (у випадку перерв вказується їх період), а також місце складання акту ревізії ; посади та прізвища працівників об'єкта аудиту, зобов'язаних відповідно до Інструкції підписати акт ревізії, з обов'язковим зазначенням періоду їх роботи на займаних посадах, а також інших осіб, які притягуються до ревізії; коли, ким і які зареєстровані установчі документи аудиту, а також наявність ліцензій на окремі види діяльності; найменування та місцезнаходження об'єкта аудиту; ким і коли були проведені попередні ревізії (перевірки), в тому числі контролюючими органами, які вживалися заходи щодо виявлених фактів порушень.

У результативній частині вказується: які фінансово-господарські операції (документи), яким методом і за які періоди перевірені; місце, час і характер вчиненого економічного порушення, акти законодавства або нормативні документи, вимоги яких порушено; факти порушень фінансової дисципліни, неправильного ведення бухгалтерського обліку і складання звітності, невиконання вимог щодо здійснення внутрішньогосподарського обліку і контролю; встановлені в ході ревізії недостачі грошових коштів і матеріальних цінностей, втрати від переплати працівникам, постачальникам і підрядникам за рахунками і розрахунками, іншим дебіторам; розмір заподіяної шкоди та інші наслідки виявлених порушень; посади і прізвища осіб, з вини яких допущені відповідні порушення, а також відомості про те, які саме дії (бездіяльності) цих посадових осіб спричинили порушення в діяльності організації; інші відомості, необхідні для розгляду матеріалів про скоєний правопорушення.

В Акті комплексної документальної ревізії правління і перевірки виконання заходів щодо забезпечення збереження кооперативної власності в системі Жовтневого районного споживчого товариства виділені наступні розділи:

1. Ревізія касових і банківських операцій, підзвітних сум.

2. Ревізія товарних операцій.

3. Ревізія основних засобів і спеціальної оснастки, спеціального одягу, інвентарю, господарського приладдя.

4. Ревізія розрахункових операцій

5. Ревізія розрахунків по заробітній платі.

6. Ревізія витрат обігу, фінансових результатів, фондів.

7. Ревізія дотримання дисципліни цін та податкового законодавства.

8. Ревізія стану бухгалтерського обліку та звітності.

9. Перевірка стану збереження майна споживчої кооперації.

10. Перевірка виконання рішень за матеріалами попередньої документальної ревізії.

Акт підписують члени ревізійної групи Гомельського ОПВ, голова правління і заступник голови з економіки - головний бухгалтер Жовтневого районного споживчого товариства. Акт складається у трьох примірниках (ревізується, ревізору і вищестоящої організації). В акті робиться відмітка (підпис) про передачу акту ревізії керівництву Жовтневого районного споживчого товариства.

До акта ревізії також додаються: розпорядження, програма і план ревізії, таблиці аналізів, розшифровки боргів, результати інвентаризацій, проведених в ході ревізії, перелік підприємств та матеріально відповідальних осіб, у яких інвентаризація цінностей під час ревізії не проводилася, зведені відомості, складені за угрупованню однорідних повторюваних недоліків і помилок; копії документів, пояснювальні записки, проміжні або разові акти (про контрольні обмірах), проект постанови.

У проекті постанови на підставі основного акта перераховуються найбільш значущі порушення, вказуються винні у порушенні посадові особи і суми збитку, а також вносяться конкретні пропозиції щодо поліпшення виявлених недоліків і порушень фінансово-господарської діяльності, стягнення шкоди, вносяться пропозиції щодо поліпшення обліку, звітності та організації контролю.

Результати ревізії, за особистої участі ревізора, повинні бути розглянуті на правлінні Жовтневого районного споживчого товариства протягом 5 днів після підписання акта ревізії; і на правлінні Гомельського ОПВ у місячний термін. За результатами ревізії, розглянутим на правлінні Жовтневого районного споживчого товариства та Гомельського ОПВ складаються постанови «Про результати комплексної документальної ревізії та перевірки збереження власності кооперативних коштів в системі Жовтневого районного споживчого товариства» (додатки Д та Ж).

Постанова складається з констатуючої та постановляючої частин. У констатуючій частині постанови Жовтневого районного споживчого товариства розглядаються позитивні і негативні сторони в роботі Жовтневого районного споживчого товариства. У резолютивній частині вказується інформація, яку потрібно взяти до відома та перелік заходів щодо виправлення виявлених недоліків в ході ревізії, які повинні бути виконані правлінням райпо.

Слід зазначити, що постанова за результатами ревізії складене в Жовтневому райпо більш докладний, ніж постанова, складене у Гомельському ОПВ. У постанові Гомельського ОПВ розглядаються тільки найбільш істотні недоліки в роботі Жовтневого районного споживчого товариства. У констатуючій частині постанови Гомельського ОПВ зазначено, що: як і раніше допускаються прорахунки в організації комерційної діяльності, зокрема, без урахування можливої ​​реалізації проводився закуп окремих товарів, що послужило причиною осідання їх в мережі і на складах, а також втрати частини доходів; по тієї ж причини та без урахування ринків збуту, була заготовлена ​​і частина плодоовочевої продукції, що призвело в подальшому до необхідності її переробки на давальницьких умовах і як результат на дату ревізії на складах зберігається і не знаходить реалізації готова продукція на 15,2 млн р..; з серпня 2008 року зберігається і не знаходить збуту брусниця заморожена 1,6 тн. на 3,3 млн р..; при перевірці мережі у продажу відсутні товари, передбачені асортиментним переліком, в наявності була частина товарів з простроченим терміном реалізації, не своєчасно заповнювалися звіти матеріально-відповідальними особами; не забезпечена схоронність власності споживкооперації, де за 2008 рік допущено 18 випадків нестач у значних розмірах на суму 19,8 млн р.., а тільки за 5 місяців 2009 року вже 19 випадків на 18,2 млн р.. Порушувалися терміни проведення інвентаризації цінностей. Ревізією встановлено й інші порушення та упущення в роботі системи райпо.

Правління Гомельського ОПВ постановило інформацію про матеріали ревізії розглянутих на розширеному засіданні правління районного споживчого товариства, де за допущені недоліки та упущення в роботі притягнуто до матеріальної відповідальності 39 осіб та дисциплінарної 50 осіб взяти до відома. Зобов'язати правління районного споживчого товариства: підвищити виконавську дисципліну і посилити попит з підлеглих за доручену ділянку роботи; здійснювати постійний контроль за договірною роботою; вжити заходів щодо стягнення простроченої дебіторської заборгованості і т.д.

Автор хотів би укласти, що документальне оформлення ревізії складено акуратно, грамотно, відомості в акті ревізії представлені компактно і разом з тим докладно, що свідчить про високу кваліфікацію ревізора, який проводив дану ревізію. Разом з тим, зазначимо, що перевірку операцій, пов'язаних з грошовими коштами, особливо готівкою, бажано проводити суцільним способом, що позитивно впливає на збереження коштів, але в даному випадку ревізор був обмежений за часом (15 календарних днів при максимальних 30 днях).

Висновок

У представленій курсовій роботі розглянуто порядок проведення ревізії збереження майна Жовтневого районного споживчого товариства ревізорами контрольно-ревізійного управління Гомельського ОПВ. Результати останньої ревізії Жовтневого районного споживчого товариства, проведеної 30 червня 2009 показали, що керівництвом Жовтневого в ревізованому періоді проводилася певна робота по виконанню доведених об'ємних показників, забезпечення збереження кооперативної власності, поліпшенню торговельного обслуговування населення. Разом з тим документальної ревізією встановлено ряд суттєвих недоліків у роботі райпо.

Як і раніше допускаються прорахунки в організації комерційної діяльності, зокрема, без урахування можливої ​​реалізації проводився закуп окремих товарів, що послужило причиною осідання їх в мережі і на складах, а також втрати частини доходів; з тієї ж причини та без урахування ринків збуту, була заготовлена ​​і частина плодоовочевої продукції, що призвело в подальшому до необхідності її переробки на давальницьких умовах і як результат на дату ревізії на складах зберігається і не знаходить реалізації готова продукція на 15,2 млн р..; з серпня 2008 року зберігається і не знаходить збуту брусниця заморожена 1,6 тн. на 3,3 млн р..; при перевірці мережі у продажу відсутні товари, передбачені асортиментним переліком, в наявності була частина товарів з простроченим терміном реалізації, не своєчасно заповнювалися звіти матеріально-відповідальними особами; не забезпечена схоронність власності споживкооперації, де за 2008 рік допущено 18 випадків нестач у значних розмірах на суму 19,8 млн р.., а тільки за 5 місяців 2009 року вже 19 випадків на 18,2 млн р.. Порушувалися терміни проведення інвентаризації цінностей. Ревізією встановлено й інші порушення та упущення в роботі системи райпо.

Правління Гомельського ОПВ постановило інформацію про матеріали ревізії розглянутих на розширеному засіданні правління районного споживчого товариства, де за допущені недоліки та упущення в роботі притягнуто до матеріальної відповідальності 39 осіб та дисциплінарної 50 осіб взяти до відома. Зобов'язати правління районного споживчого товариства підвищити виконавську дисципліну і посилити попит з підлеглих за доручену ділянку роботи; здійснювати постійний контроль за договірною роботою; вжити заходів щодо стягнення простроченої дебіторської заборгованості і т.д.

Документальне оформлення останньої ревізії Жовтневого районного споживчого товариства, на думку автора, складено акуратно, грамотно, відомості в акті ревізії представлені компактно і разом з тим докладно, що свідчить про високу кваліфікацію ревізора, який проводив дану ревізію. Разом з тим, зазначимо, що перевірку операцій, пов'язаних з грошовими коштами, особливо готівкою, бажано проводити суцільним способом, що позитивно впливає на збереження коштів, але в даному випадку ревізор був обмежений за часом (15 календарних днів при максимальних 30 днях).

Як посилення контролю за збереженням кооперативної власності та профілактики крадіжок та пограбувань автор вважає потрібно використовувати можливості громадського (демократичного) контролю. У даний момент даний вид контролю не отримав належного розвитку. Це пов'язано з відсутністю практичної допомоги з боку професійних органів, недостатності морального і матеріального заохочення членів комісій кооперативного контролю. Недооцінка значення найчисленніших органів демократичного контролю в системі управління споживчої кооперації Білорусі може призвести до втрати їх потенційних можливостей і ослаблення позицій споживчої кооперації, як в економічному, так і в соціальному плані.

Список використаних джерел

1. Андрєєв, В.Д. Ревізія в споживчій кооперації / В.Д. Андрєєв .- Мн.: Білорусь, 1981.-143с.

2. Андрєєв, В.Д. Ревізія і контроль у споживчій кооперації / В.Д. Андрєєв. - М.: Економіка, 1987.-334с.

3. Андрєєв, В.Д. Практичний аудит / В.Д. Андрєєв. - М.: Економіка, 1994.-621с.

4. Дробишевський, Н.П. Ревізія і аудит / Н.П. Дробишевський. - Мн.: ТОВ «Місанта», 2004.-265с.

5. Євдокимович, В.І. Система громадського контролю в районному споживчому товаристві: проблеми та шляхи вирішення / В.І. Євдокимович, В.В. Євдокимович. Бухгалтерський облік і аналіз.-200 9 .- № 5 .- С. 46-51.

6. Євдокимович, В.І. Система внутрішнього контролю в споживчій кооперації Республіки Білорусь та напрямки її вдосконалення / В.І. Євдокимович. - Бухгалтерський облік і аналіз.-2008 .- № 8.-С. 11-16; № 9.-С. 33-40.

7. Інструкція про порядок організації та проведення ревізій і перевірок фінансово-господарської діяльності в організаціях споживчої кооперації Республіки Білорусь: Затв. постановою Правління Білкоопспілки № 177 від 12.04.2002г.

8. Підсумки організаційно-кооперативної роботи в споживчій кооперації Респудікі Білорусь за 2003 рік. - Мн.: Білкоопспілки, 2004.-28с.

9. Крупченко, Е.А. Аудит / Е.А. Крупченко, О.І. Замицкова. - Ростов-на-Дону: изд-во «Фенікс», 2000.-320с.

10. Ладутько, Н.І. Облік, контроль і аналіз грошових коштів, розрахункових і кредитних операцій / Н.І. Ладутько.-Мн.: ТОВ «Місанта», 1997. - 212с.

11. Методичні вказівки з проведення ревізій і перевірок збереження товарів і тари в роздрібних підприємствах споживчої кооперації Республіки Білорусь: Затв. постановою Правління Білкоопспілки 25.05.2004р., № 218.

12. Методичні вказівки з планування та економічного аналізу стану збереження кооперативної власності в організаціях і підприємствах споживчої кооперації: затв. заст. голови правління Білкоопспілки у 1989р.

13. Мишковець, С. Недоліки внутрішньогосподарського контролю / С. Мишковець / / Консультант. - 2009. - № 2. - С.81-82.

14. Забезпечення збереження власності споживчої кооперації / / Вісті споживкооперації. - 2009. - 19 березня. - 64с.

15. Пупко, Г.М. Аудит і ревізія / Г.М. Пупко. - Мн.: Інтерпрессервіс; Місанта, 2003.-429с.

16. Царик, В.М. Органи демократичного контролю в споживчій кооперації: проблеми та шляхи вдосконалення їх діяльності / В.М. Царик / / Бухгалтерський облік і аналіз. - 2009. - № 6. - С. 44-48.

17. Шидловська, М.С. Фінансовий контроль і аудит / М.С. Шидловська - Мн.: Виш.шк., 2001. - 495с.