Міністерство освіти Російської Федерації
ПРОХОДЖЕННЯ АМПЛІТУДНО-модульованих коливань ЧЕРЕЗ одиночний контур І СИСТЕМУ ПОВ'ЯЗАНИХ коливальних контурів
Лабораторна робота з дисципліни
''РТЦіС''
Звіт
______ М. М. Борисов
"___"________ 2004р.
Мета роботи: аналітичне та експериментальне дослідження проходження амплітудно-модульованого (АМ) коливання через одиночний коливальний контур і систему пов'язаних коливальних контурів.
Зібрали схему робочої установки для дослідження проходження амплітудно-модульованого (АМ) коливання через одиночний коливальний контур
Малюнок 1. Робоча схема.
Встановили резонансну частоту контуру рівної несучій частоті АМ коливання за допомогою конденсатора С1.
При частоті модулюючого сигналу рівний 1 кГц виставили коефіцієнт модуляції mвх = 0.5 на вході контуру. Виміряли mвих на виході контуру для Ω = 1; 2.5; 5; 10; 20 кГц. Результати вимірювань занесли в таблицю 1.
Таблиця 1. Результати вимірювань.
Малюнок 2. Осцилограма вхідної напруги при Ω = 1кГц
Малюнок 3. Осцилограма вихідної напруги при Ω = 1кГц
Малюнок 4. Осцилограма вхідної напруги при Ω = 2.5кГц
Малюнок 5. Осцилограма вихідної напруги при Ω = 2.5кГц
Малюнок 6. Осцилограма вхідної напруги при Ω = 5кГц
Малюнок 7. Осцилограма вихідної напруги при Ω = 5кГц
Малюнок 8. Осцилограма вхідної напруги при Ω = 10кГц
Малюнок 9. Осцилограма вихідної напруги при Ω = 10кГц
Малюнок 10. Осцилограма вхідної напруги при Ω = 20кГц
Малюнок 11. Осцилограма вихідної напруги при Ω = 20кГц
\ S
Малюнок 12. Залежність mвих від модулирующей частоти.
Зібрали схему робочої установки для дослідження проходження амплітудно-модульованого (АМ) коливання через систему пов'язаних коливальних контурів. (Малюнок 13.)
Повторили попередні дії для системи пов'язаних контурів при А = 0.5; 1; 2.
Малюнок 13. Робоча схема.
Таблиця 2. Результати вимірювань
\ S
Малюнок 14. Залежність mвих від модулирующей частоти. (А = 0.5)
\ S
Малюнок 15. Залежність mвих від модулирующей частоти. (А = 1)
\ S
Малюнок 16. Залежність mвих від модулирующей частоти. (А = 2)
Висновок: Експериментально досліджували проходження амплітудно-модульованого (АМ) коливання через одиночний коливальний контур і систему пов'язаних коливальних контурів.
Спектр АМ коливання складається з трьох ліній (-Ω + W, W, W + Ω) при збільшенні модулирующей частоти ширина спектру збільшується. Коефіцієнт модуляції mвих вихідного АМ коливання через одиночний коливальний контур і систему пов'язаних коливальних контурів зменшується при збільшенні модулирующей частоти.
Перемодуляції АМ коливання можлива при коефіцієнті модуляції більшому одиниці.
Проходження радіоімпульсу через одиночний і систему пов'язаних коливальних контурів
Лабораторна робота з дисципліни
''РТЦіС''
Мета роботи: аналітичне та експериментальне дослідження проходження радіоімпульсу з прямокутною обвідної через одиночний коливальний контур і систему двох зв'язаних коливальних контурів.
Склали і намалювали електричну схему, що дозволяє досліджувати проходження радіоімпульсу через одиночний послідовний контур.
Набудували несучу частоту радіоімпульсу на резонансну частоту контуру. Встановили частоту видеоимпульса рівною 1 кГц.
Рісунок1.осціллограмма обвідної радіоімпульсу на виході контуру.
Рісунок2.осціллограмма обвідної радіоімпульсу на вході контуру.
Виміряти час встановлення коливань τ0, 9 = 35mkC
Засмутили контур зміною ємності С1. Виміряти період коливального процесу встановлення стаціонарного значення огинаючої Тогіб = 55 mkC
Виміряли також час встановлення τ0, 5 = 21 mkC
Рісунок3.осціллограмма обвідної при ємності С1 = 5нФ.
Порівняли частоту обвідної з величиною расстройки контуру
Набудували контур на частоту 50 кГц, встановили частоту несучого радіоімпульсу 50 кГц.
Засінхронізіровалі осцилограф переднім фронтом радіоімпульсу і встановили швидкість розгортки осцилографа такий, що б на екрані можна було спостерігати коливання високої частоти в межах тривалості переднього фронту.
Замалювали осцилограми вхідного і вихідного сигналів.
Рісунок4.осціллограмма вихідного сигналу.
Малюнок 5.осціллограмма вихідного сигналу.
Засінхронізіровалі осцилограф заднім фронтом імпульсу так, що б на екрані осцилографа можна було спостерігати вільні коливання в контурі після закінчення дії радіоімпульсу. Замалювали осцилограму вільних Клебанов. По ній визначити τК. За інтервал τК прийняти ітервал часу, де обвідна процесу зменшиться в ℮ разів. Причому інтервал τК необхідно визначити в числі періодів несучої частоти де , N-може бути дробовим.
τК = 14mkC n = 0,7
Визначити час спаду τ0.1 сп вільних коливань на рівні 0.1 від початкового значення, причому .
Малюнок 6. Осцилограму вільних коливань.
Отриману величину τК порівняйте з розрахункової .
Дослідження проходження радіоімпульсу через систему пов'язаних контурів.
Замалювали осцилограму переднього фронту імпульсу (рис.7), виміряли час встановлення коливань τ0.9 = 128мкс при А = 1
Рисунок 7. Осцилограма переднього фронту імпульсу (А = 1)
Замалювали осцилограму переднього фронту імпульсу (рис.8), виміряли час встановлення коливань τ0.9 = 213мкс при А = 0.5.
Рісунок8. Осцилограма переднього фронту імпульсу (А = 0.5)
Замалювали осцилограму переднього фронту імпульсу (рис.9), виміряли час встановлення коливань τ0.9 = 35мкс при А = 2.
Рісунок9. Осцилограма переднього фронту імпульсу (А = 2)
Замалювали осцилограми спаду вільних коливань у контурі (рис.10, 11,12) і виміряли час τ0.1 сп (А) для трьох значень А (А = 0.5, 1, 2).
τ0.1 сп (0,5) = 377мкс
τ0.1 сп (1) = 293мкс
τ0.1 сп (2) = 276мкс
Рісунок10. Осцилограма вільних коливань (А = 0,5).
Рісунок11. Осцилограма вільних коливань (А = 1).
Рісунок12. Осцилограма вільних коливань (А = 2).
Виміряли період зміни обвідної під час перехідного процесу і під час спаду вільних коливань при А = 2.
під час перехідного процесу Тогіб = 77мкС
під час спаду вільних коливань Тогіб = 76мкС
Висновок: аналітично і експериментально досліджували проходження радіоімпульсу з прямокутною обвідної через одиночний коливальний контур і систему двох зв'язаних коливальних контурів.
Новгородський державний університет імені Ярослава Мудрого
Кафедра''Радіофізика та Електроніка'' ПРОХОДЖЕННЯ АМПЛІТУДНО-модульованих коливань ЧЕРЕЗ одиночний контур І СИСТЕМУ ПОВ'ЯЗАНИХ коливальних контурів
Лабораторна робота з дисципліни
''РТЦіС''
Звіт
Перевірив
викладач______ М. М. Борисов
"___"________ 2004р.
Мета роботи: аналітичне та експериментальне дослідження проходження амплітудно-модульованого (АМ) коливання через одиночний коливальний контур і систему пов'язаних коливальних контурів.
Зібрали схему робочої установки для дослідження проходження амплітудно-модульованого (АМ) коливання через одиночний коливальний контур
Малюнок 1. Робоча схема.
Встановили резонансну частоту контуру рівної несучій частоті АМ коливання за допомогою конденсатора С1.
При частоті модулюючого сигналу рівний 1 кГц виставили коефіцієнт модуляції mвх = 0.5 на вході контуру. Виміряли mвих на виході контуру для Ω = 1; 2.5; 5; 10; 20 кГц. Результати вимірювань занесли в таблицю 1.
Таблиця 1. Результати вимірювань.
Ω, кГц | 1 | 2.5 | 5 | 10 | 20 |
mвх | 0.5 | 0.5 | 0.5 | 0.5 | 0.5 |
mвих | 0,5002 | 0,495 | 0,489 | 0,47 | 0,417 |
Малюнок 2. Осцилограма вхідної напруги при Ω = 1кГц
Малюнок 3. Осцилограма вихідної напруги при Ω = 1кГц
Малюнок 4. Осцилограма вхідної напруги при Ω = 2.5кГц
Малюнок 5. Осцилограма вихідної напруги при Ω = 2.5кГц
Малюнок 6. Осцилограма вхідної напруги при Ω = 5кГц
Малюнок 7. Осцилограма вихідної напруги при Ω = 5кГц
Малюнок 8. Осцилограма вхідної напруги при Ω = 10кГц
Малюнок 9. Осцилограма вихідної напруги при Ω = 10кГц
Малюнок 10. Осцилограма вхідної напруги при Ω = 20кГц
Малюнок 11. Осцилограма вихідної напруги при Ω = 20кГц
Малюнок 12. Залежність mвих від модулирующей частоти.
Зібрали схему робочої установки для дослідження проходження амплітудно-модульованого (АМ) коливання через систему пов'язаних коливальних контурів. (Малюнок 13.)
Повторили попередні дії для системи пов'язаних контурів при А = 0.5; 1; 2.
Малюнок 13. Робоча схема.
Таблиця 2. Результати вимірювань
Ω, кГц | 1 | 2.5 | 5 | 10 | 20 |
mвх | 0.5 | 0.5 | 0.5 | 0.5 | 0.5 |
mвих (А = 0.5) | 0,499 | 0,498 | 0,493 | 0,476 | 0,474 |
mвих (А = 1) | 0,498 | 0,495 | 0,487 | 0,47 | 0,347 |
mвих (А = 2) | 0,5 | 0,499 | 0,493 | 0,476 | 0,46 |
Малюнок 14. Залежність mвих від модулирующей частоти. (А = 0.5)
Малюнок 15. Залежність mвих від модулирующей частоти. (А = 1)
Малюнок 16. Залежність mвих від модулирующей частоти. (А = 2)
Висновок: Експериментально досліджували проходження амплітудно-модульованого (АМ) коливання через одиночний коливальний контур і систему пов'язаних коливальних контурів.
Спектр АМ коливання складається з трьох ліній (-Ω + W, W, W + Ω) при збільшенні модулирующей частоти ширина спектру збільшується. Коефіцієнт модуляції mвих вихідного АМ коливання через одиночний коливальний контур і систему пов'язаних коливальних контурів зменшується при збільшенні модулирующей частоти.
Перемодуляції АМ коливання можлива при коефіцієнті модуляції більшому одиниці.
Проходження радіоімпульсу через одиночний і систему пов'язаних коливальних контурів
Лабораторна робота з дисципліни
''РТЦіС''
Мета роботи: аналітичне та експериментальне дослідження проходження радіоімпульсу з прямокутною обвідної через одиночний коливальний контур і систему двох зв'язаних коливальних контурів.
Склали і намалювали електричну схему, що дозволяє досліджувати проходження радіоімпульсу через одиночний послідовний контур.
Набудували несучу частоту радіоімпульсу на резонансну частоту контуру. Встановили частоту видеоимпульса рівною 1 кГц.
Рісунок1.осціллограмма обвідної радіоімпульсу на виході контуру.
Рісунок2.осціллограмма обвідної радіоімпульсу на вході контуру.
Виміряти час встановлення коливань τ0, 9 = 35mkC
Засмутили контур зміною ємності С1. Виміряти період коливального процесу встановлення стаціонарного значення огинаючої Тогіб = 55 mkC
Виміряли також час встановлення τ0, 5 = 21 mkC
Рісунок3.осціллограмма обвідної при ємності С1 = 5нФ.
Порівняли частоту обвідної
Набудували контур на частоту 50 кГц, встановили частоту несучого радіоімпульсу 50 кГц.
Засінхронізіровалі осцилограф переднім фронтом радіоімпульсу і встановили швидкість розгортки осцилографа такий, що б на екрані можна було спостерігати коливання високої частоти в межах тривалості переднього фронту.
Замалювали осцилограми вхідного і вихідного сигналів.
Рісунок4.осціллограмма вихідного сигналу.
Малюнок 5.осціллограмма вихідного сигналу.
Засінхронізіровалі осцилограф заднім фронтом імпульсу так, що б на екрані осцилографа можна було спостерігати вільні коливання в контурі після закінчення дії радіоімпульсу. Замалювали осцилограму вільних Клебанов. По ній визначити τК. За інтервал τК прийняти ітервал часу, де обвідна процесу зменшиться в ℮ разів. Причому інтервал τК необхідно визначити в числі періодів несучої частоти
τК = 14mkC n = 0,7
Визначити час спаду τ0.1 сп вільних коливань на рівні 0.1 від початкового значення, причому
Малюнок 6. Осцилограму вільних коливань.
Отриману величину τК порівняйте з розрахункової
Дослідження проходження радіоімпульсу через систему пов'язаних контурів.
Замалювали осцилограму переднього фронту імпульсу (рис.7), виміряли час встановлення коливань τ0.9 = 128мкс при А = 1
Рисунок 7. Осцилограма переднього фронту імпульсу (А = 1)
Замалювали осцилограму переднього фронту імпульсу (рис.8), виміряли час встановлення коливань τ0.9 = 213мкс при А = 0.5.
Рісунок8. Осцилограма переднього фронту імпульсу (А = 0.5)
Замалювали осцилограму переднього фронту імпульсу (рис.9), виміряли час встановлення коливань τ0.9 = 35мкс при А = 2.
Рісунок9. Осцилограма переднього фронту імпульсу (А = 2)
Замалювали осцилограми спаду вільних коливань у контурі (рис.10, 11,12) і виміряли час τ0.1 сп (А) для трьох значень А (А = 0.5, 1, 2).
τ0.1 сп (0,5) = 377мкс
τ0.1 сп (1) = 293мкс
τ0.1 сп (2) = 276мкс
Рісунок10. Осцилограма вільних коливань (А = 0,5).
Рісунок11. Осцилограма вільних коливань (А = 1).
Рісунок12. Осцилограма вільних коливань (А = 2).
Виміряли період зміни обвідної під час перехідного процесу і під час спаду вільних коливань при А = 2.
під час перехідного процесу Тогіб = 77мкС
під час спаду вільних коливань Тогіб = 76мкС
Висновок: аналітично і експериментально досліджували проходження радіоімпульсу з прямокутною обвідної через одиночний коливальний контур і систему двох зв'язаних коливальних контурів.