Прокурор у цивільному процесі
В умовах переходу до ринкових відносин у нашій країні визначився курс на формування правової держави, який передбачає загальне без будь-яких винятків підпорядкування закону всіх суб'єктів суспільних відносин, послідовну і рішучу боротьбу з будь-якими правопорушниками, тобто всебічне зміцнення законності. У зв'язку з цим значно зростає роль прокуратури, покликаної здійснювати нагляд за точним і однаковим виконанням діючих на території Російської Федерації законів органами місцевого самоврядування, міністерствами, відомствами та іншими органами державного і господарського управління та контролю, підприємствами, установами, організаціями та об'єднаннями незалежно від їх підпорядкованості, громадськими організаціями і рухами, посадовими особами та громадянами.
Здійснюючи нагляд за виконанням законів, прокурори виявляють порушення законності і вживають заходів, спрямованих на їх усунення. Ці заходи полягають у порушенні діяльності органів уповноважених державою вирішувати виникаючі в суспільстві правові конфлікти, відновлювати порушені і залучати правопорушників до відповідальності. Беручи участь в судовому розгляді цивільних справ, вони продовжують виконання покладених на них обов'язків по здійсненню нагляду за виконанням законів судом і всіма учасниками судочинства. При цьому вони сприяють суду в правильному вирішенні справ: допомагають йому в дослідженні і оцінці доказів, встановлення фактів предмета доказування, тлумачення норм права, оцінці правомірності вимог і заперечень сторін і т.д. Для цього вони наділені широким колом процесуальних прав і, отже, є суб'єктами цивільного процесуального права.
Визначаючи завдання прокурорів у цивільному судочинстві на сучасному етапі, Генеральний Прокурор Росії пропонує підлеглим прокурорам зосередити особливу увагу на дотриманні правового режиму в промисловості і сільському господарстві, захисті гарантованих Конституцією РФ й іншими законами прав і свобод громадян, забезпеченні законності при здійсненні правосуддя у цивільних справах, усуненні і викорінюванні порушень законності. У судах РФ щорічно розглядається понад два мільйони цивільних справ. Близько дев'яносто відсотків задовольняються судами. Це свідчить про обгрунтованість заявлених позовів і збільшеної активності громадян по захисту своїх прав і охоронюваних законом інтересів. Складність завдань, що стоять перед судами при вирішенні ними спорів, викликає необхідність посилення прокурорського нагляду у сфері цивільного судочинства.
Прокурорам слід добиватися залучення кожного винного в заподіянні шкоди до матеріальної відповідальності, використовую при цьому ініціативу керівників і юридичної служби підприємств і організацій. Особливу увагу необхідно приділяти дотриманню конституційних прав на працю, житло, авторське право, право виборців і раціоналізаторів, прав, що виникають з шлюбно-сімейних відносин, а так само застосування закону про порядок оскарження в суд неправомірних дій державних органів та посадових осіб, що ущемляють права громадян .
Нагляд прокурора у цивільних справах в суді першої інстанції здійснюється у формах пред'явлення та підтримання в суді позову, а так само участі у розгляді судом цивільних справ і дачі висновку. Виявивши порушення законності, прокурор звертається до суду першої інстанції з проханням про його усунення, поновлення порушених прав та інтересів, притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності. При цьому прокурор зобов'язаний забезпечити законність порушення цивільної справи, тобто звертатися до суду тільки з правомірними вимогами, дотримуючись правил підвідомчості, підсудності і т.д.
Прокурор вправі звертатися з будь-яким підвідомчим і підсудним суду позовом, не підміняючи, однак, самих зацікавлених осіб. Відповідно до принципу диспозитивності останні самі повинні піклуватися про захист своїх прав і охоронюваних інтересів. Прокурор пред'являє позов, коли сам позивач з якихось причин не може скористатися судовим захистом або умисно ухиляється від цього, від чого суттєво страждають інтереси інших осіб, найчастіше держави. Прокурор повинен вживати заходів до відшкодування шкоди, заподіяної розкраданням державного та громадського майна та інших правопорушень.
Перед зверненням до суду прокурор зобов'язаний з вичерпною повнотою встановити факти підстави позову, зібрати всі необхідні докази, виявивши всіх зацікавлених осіб, визначивши їх процесуально-правове повноваження.
За змістом ст. 41 ГПК прокурор має право не тільки подавати, але і ставити питання про порушення справ, що виникають з адміністративно-правових відносин, а так само справ окремого провадження. Перші збуджуються їм за допомогою принесення протесту (ст. 269 КпАП) або подачі заяви, другі - переважно шляхом подачі заяви і лише по деяких категоріях справ - принесенням протесту.
Порушення цивільної справи за ініціативою прокурора обов'язково передбачає його участь у судовому розгляді, хоча чинне цивільне процесуальне законодавство цього прямо не передбачає. Воно знаходить вираз у підтримці позовів, заяв, протестів.
Нагляд за виконанням законів у провадженні суду першої інстанції включає перевірку законності та обгрунтованості судових постанов і опротестування їх, якщо в цьому є необхідність. Дуже важливо виявити всі порушення законності та вживати заходів до їх усунення до вступу судових актів у законну силу. Можна і потрібно перевіряти судові акти і після їх вступу в законну силу. Але це вже як виняток. Підставою для звернення з протестами в даному випадку є необгрунтованість судових актів або істотні порушення норм матеріального чи процесуального права.
Здійснюється прокурорський нагляд і а виконанням актів правосуддя. Необхідність його викликається прагненням домогтися фактичного усунення порушень законності, реального відновлення порушеного права та інтересів громадян, установ, організацій, підприємств, держави. Прокурору слід дотримуватися вимоги закону про місячний термін, протягом якого суд має право прийняти до провадження його позовну заяву. Прокурор так само має право звернутися до суду з заявою, коли потрібно порушити особливе виробництво. При судовому розгляді заявленого позову прокурор процесуально самостійний. Як правило, прокурори підтримують заявлений позов, але якщо за обставинами справи необхідно відмовитися від позовних вимог, або змінити підстави позову, або знизити розмір стягнення, прокурор має право зробити це. У цих випадках прокурору не потрібно узгоджувати свою позицію з автором протесту, якби навіть він займав керівне становище щодо прокурора, що виступає в суді. Прокурор дає суду пояснення за пред'явленим позовом, представляє докази, в силу яких він вважає обгрунтованими свої вимоги. Прокурор вправі представляти суду письмові документи. Прокурор, який пред'явив позов в суді, виступає першим.
Прокурори не завжди стежать за дотриманням закону при розгляді справ про відшкодування шкоди, заподіяної робітникам і службовцям каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Деякі справи цієї категорії ухвалюються судами до свого провадження без перевірки дотримання позивачами встановленого порядку попереднього позасудового вирішення спору адміністрацією, комітетом профспілки.
Касаційна інстанція - орган, який контролює законність і обгрунтованість судових рішень, ухвал, котрі вступили в законну силу. Прокурор має право опротестувати рішення або підтримати обгрунтовані скарги осіб, які беруть участь у справі, щоб добитися усунення порушень законності. Разом з тим в його обов'язки входить вжиття заходів щодо запобігання скасування або зміни законних та обгрунтованих рішень і ухвал суду першої інстанції. Ці заходи полягають, по-перше, у спростуванні доводів, що містяться в скаргах осіб, що беруть участь у справі, по-друге, у виправленні власних помилок, допущених при опротестуванні. Якщо протест принести неправильно, він повинен бути відкликаний до початку судового засідання.
Участь прокурора в засіданнях суду другої інстанції допустимо за будь цивільній справі. Форма участі - дача висновку про законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції. Нагляд за законністю та обгрунтованістю визначень касаційної інстанції виражається в перевірці відповідності їх чинному законодавству і в принесенні у разі потреби протестів.
Скасування або зміна незаконних і необгрунтованих рішень і ухвал, що вступили в законну силу, проводиться наглядовою інстанцією. Участь прокурора в її засіданнях реалізується у формі підтримки принесеного їм або вищестоящим прокурорам протесту і дачі висновку у справі, якщо воно розглядається за протестом голови відповідного суду або його заступника. Здійснюється також контроль за законністю та обгрунтованістю визначень і постанов, що виносяться судами в порядку нагляду. Прокурор має право своєю заявою ставити перед відповідним судом питання про перегляд судових рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами.
Список літератури:
1. «Цивільний процес» - під ред. Ю. К. Осипова, Видавництво БЕК, 1996.
2. «Прокурорський нагляд» - В. І. Басков, Видавництво БЕК, 1996.