Механізм агромаркетінга на підприємствах вітчизняного АПК
Зміст
1. Маркетинг в системі ринкових відносин в АПК
2. Економічна характеристика ВАТ "Мінська птахофабрика ім. Н. К. Крупської" і його ринкові відносини
3. Служба маркетингу на ВАТ "Мінська птахофабрика ім. Н. К. Крупської", її функції і структура
4. Механізм, досвід організації та ефективність маркетингової служби на ВАТ "Мінська птахофабрика ім. Н. К. Крупської"
Література
1. Маркетинг в системі ринкових відносин в АПК
Для ефективної діяльності на ринку сільськогосподарської продукції необхідно знати функції агромаркетінга, щоб приймати науково-обгрунтовані й оптимальні рішення. Всі функції маркетингу в АПК слід класифікувати за двома критеріями: змістом і об'єкта впливу. Перші можна назвати загальними, а другі конкретними.
Загальні функції маркетингу - це управління, організація, планування, прогнозування і цілепокладання, аналіз, оцінка, облік і контроль, а конкретні - дослідження ринку, вивчення споживача і його попиту, аналіз навколишнього серед, здійснення товарної політики, інфратоварное забезпечення, підтримка життєвого циклу товару , ціноутворення і цінова політика, рух товару і збут продукції, формування попиту і стимулювання збуту продукції, комерційна діяльність, зовнішньоекономічна маркетингова діяльність, обліково-фінансова діяльність, управління маркетингом.
У процесі маркетингової діяльності загальні і конкретні функції взаємопов'язані. При здійсненні будь-якої конкретної функції виконуються спільні. А тепер детальніше розглянемо загальні функції агромаркетінга.
Організація покликана створити цілісність, єдність, упорядкованість роботи служби маркетингу. Всі окремі системи маркетингу, об'єднуючись, створюють оптимально організоване ціле. Так, повинна зберігатися цілісність економічної, організаційної, технічної та інших підсистем і при цьому забезпечуватиметься спеціалізація, кооперація, ритмічність, синхронність і безперервність маркетингового дії.
Управління являє собою види діяльності з підтримання дії системи маркетингу в заданому напрямку або з перекладу в нове. Воно носить оперативний характер, тому включає оперативну координацію і регулювання.
Планування визначає цільову програму; її пропорції і забезпеченість необхідними засобами. З його допомогою здійснюється планомірність виробництва управління та маркетингу. Складовою частиною цієї функції є прогнозування, програмування, проектування. Особливо широко використовується моделювання: складаються різні моделі проведення маркетингових процедур. У процесі планування повинні забезпечуватися науковість, системність, єдність планування.
Прогнозування і цілепокладання забезпечують прогноз на основі використання, економіко-математичних методів, глибокого дослідження реальної дійсності і її діалектики (дослідження ринків, потреб покупців, інтересів споживачів). Прогноз в маркетинговій і бізнесових діяльності має велике значення, тому що багато поведінкові аспекти споживачів важко, а часом і неможливо спланувати. Але якщо таке прогнозування виконано, то далі розробляється цільова програма, або дерево цілей маркетингової діяльності.
Аналіз - це збір, обробка, систематизація і вивчення інформації, виявлення відхилення від заданих програм і визначення їх причин, з'ясування можливостей і шляхів ліквідації цих відхилень, зведення аналітичних матеріалів з маркетингу, подання їх керівникам і фахівцям, вивчення і встановлення шляхів підвищення якості та ефективності маркетингової діяльності в умовах, що склалися.
Оцінений підводить підсумок виконання попередніх функцій і дозволяє визначити, чи правильно було вибрано напрямок маркетингової діяльності.
Облік і контроль - постійна функція. Вона необхідна для контролювання фактичного процесу маркетингу, діяльності керівників і фахівців. Контроль повинен бути всеохоплюючий, постійний, своєчасний і ефективний.
У сільськогосподарських і агропромислових формуваннях маркетингова діяльність може бути ефективною за умови, якщо нею займаються всі працівники апарату управління, а сприяють їй всі працівники сфери виробництва. У скотарських підприємствах, наприклад, функціональне маркетингове вплив здійснюється як керівником підприємства, так і завідувачем фермою. Разом з працівниками служби маркетингу і зоотехніками її виконують економісти, технологи і т.д. Одночасно з фахівцями апарату управління маркетингові функції здійснюють і працівники сфери виробництва: виробляють продукцію необхідної якості, встановленого асортименту і створюють умови для сучасного задоволення попиту споживачів.
Як і маркетинг будь-якої іншої галузі агромаркетінг має свою специфіку. Специфіка агромаркетінга виражається в його відмінностях агромаркетінг відрізняється від промислового, комерційного, банківського та інших видів маркетингу. Це визначається особливостями сільського господарства: залежністю результатів від природних умов, роллю і значенням товару, різноманітністю форм власності, розбіжністю робочого періоду і періоду виробництва, сезонністю виробництва і отримання продуктів, різноманіттям організаційних форм господарювання та їх діалектикою, зовнішньоекономічними зв'язками, участю державних органів у розвитку АПК і його галузей. Природні та економічні процеси в агробізнесной діяльності інтегруються і утворюють особливі умови для виробництва і організації маркетингу.
Перша особливість - служба агромаркетінга має справу з товаром першої життєвої необхідності, отже, необхідно своєчасно, в потрібному обсязі й асортименті, з урахуванням віку, статі, національних традицій, стану здоров'я споживачів задовольняти їхні потреби та інтереси. Товар, як правило, швидко псується, тому потрібна оперативність поставки, доцільна упаковка, сервісне і естетичне обслуговування.
Друга особливість - розбіжність робочого періоду та періоду виробництва. Наприклад, продукцію рослинництва отримують один-два рази на рік, а робочий період триває цілий рік. У зв'язку з цим фахівці з маркетингу повинні вміти спрогнозувати діалектику попиту споживачів, добре знати тенденцію його задоволення, ринкову кон'юнктуру і т.д., бо від цього залежить ефективність агромаркетінга.
Крім того, така особливість сільськогосподарського виробництва, як сезонність, впливає на форми і методи агромаркетінга і робить їх відмінними від форм і методів промислового маркетингу.
Третя особливість - виробництво сільськогосподарських продуктів взаємопов'язане і визначається основним засобом і предметом виробництва - землею, її якістю та інтенсивністю використання. Існує також тісний зв'язок використання землі з розвитком галузей тваринництва. Все це визначає обсяг, асортимент і якість продукції надає агромаркетінг певну специфіку в процесі його організації та проведення.
Четверта особливість - різноманіття форм власності в системі АПК на землі, засоби виробництва, що реалізується товар. Це визначає багатоаспектну конкуренцію, яка управляється тільки попитом споживачів і його задоволенням. Звідси різноманітність стратегій і тактик, прагнення до вдосконалення форм і методів агромаркетінга, пристосування їх до потреб і інтересам споживачів. Положення ускладнюється ще й тим, що в Росію надходить багато продуктів харчування з-за кордону, тому вітчизняне маркетингове забезпечення має успішно конкурувати із зарубіжними фірмами.
П'ята особливість - більш висока сприйнятливість, адаптивність, самоорганізація і самоврядування системи агромаркетінга в порівнянні з іншими видами маркетингу, що пояснюється особливостями попиту споживача, гострою конкуренцією на ринку сільськогосподарської продукції через ідентичність товарів, необхідністю швидкого пристосування системи маркетингу до державних та іншим директивним рішенням внаслідок різноманіття конкурентних організаційно-правових форм.
Шоста особливість - нижчий рівень науки і мистецтва маркетингової діяльності в АПК порівняно з іншими областями, оскільки до теперішнього часу не сформувалася наука про агромаркетінга і, отже, відсутні науково-обгрунтовані рекомендації по його здійсненню. Проте останнім часом становище почало змінюватися на краще. Не так давно, три-чотири роки тому, сільськогосподарські навчальні заклади приступили до підготовки фахівців з агромаркетінга.
2. Економічна характеристика ВАТ "Мінська птахофабрика ім. Н. К. Крупської" і його ринкові відносини
ВАТ "Мінська птахофабрика імені Н. К. Крупської" створювалася на виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 25.03.1950 року згідно з наказом начальника Головного управління яєчно-пташиної промисловості Мясомолпрома СРСР № 660 від 27.04.1950 року. Підприємство було утворено у січні 1951 року на базі птахівничого радгоспу імені Н.К. Крупської, організованого в січні 1945 року.
У січні 1971 року Указом Президії Верховної Ради СРСР за великі успіхи, досягнуті в розвитку сільськогосподарського виробництва, птахофабрика нагороджена орденом Леніна. Підприємство також неодноразово нагороджувалося перехідними та почесними Червоними Прапорами, Почесними грамотами та Почесними знаками, була постійним учасником ВДНГ СРСР. Продукція підприємства отримувала високу оцінку на виставках республіки і за кордоном.
Відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР № 273 від 30.08.1971 р. на птахофабрику було покладено обов'язки головного підприємства Мінського виробничого об'єднання по птахівництву, до складу якого увійшли всі птахофабрики Мінського району. З 1976 року Мінська ордена Леніна птахофабрика ім. Н.К. Крупської була головним підприємством Мінського виробничого об'єднання по птахівництву.
На підставі постанови № 935-Р від 19.11.1985 р. всі підприємства Мінського виробничого об'єднання по птахівництву отримали відповідно до закону про державне підприємство повну господарську самостійність, і вийшли з підпорядкування Мінської ордена Леніна птахофабрики ім. Н.К. Крупської.
У 1997 році в процесі приватизації державної власності на підставі Наказу Міністерства з управління державним майном та приватизації Республіки Білорусь № 60 від 25.03.1997 року на базі підприємства "Мінська ордена Леніна птахофабрика імені Н. К. Крупської" створено відкрите акціонерне товариство "Мінська птахофабрика імені Н. К. Крупської ".
В даний час ВАТ "Мінська птахофабрика імені Н. К. Крупської" є сільськогосподарським підприємством промислового типу.
Головними завданнями перспективного розвитку ВАТ "Мінська птахофабрика ім. Н. К. Крупської" є:
організація виробництва по закінченому циклу;
технічна модернізація підприємства з метою збільшення продуктивності праці і підвищення якості продукції, що випускається; створення екологічно чистого виробництва;
впровадження нового високопродуктивного і високотехнологічного устаткування;
скорочення витрат виробництва продукції та отримання максимального прибутку.
Головне виробництво ВАТ "Мінська птахофабрика ім. Н. К. Крупської" спеціалізується з випуску наступної основної продукції:
харчових яєць;
м'яса птиці та великої рогатої худоби;
молока, зерна, трав'яного борошна та іншої сільськогосподарської продукції;
яєчного порошку і безскорлупного яйця.
Крім випуску основної продукції, підприємство займається промисловою переробкою сільськогосподарської продукції та організацією фірмової торгівлі.
Ремонтний молодняк, вирощений у філії "Дубовляни", призначений для комплектування поголів'я птиці власного виробництва та реалізації стороннім організаціям. Продукція, вироблена ВАТ "Мінська птахофабрика ім. Н. К. Крупської" (харчові курячі яйця, молоко, м'ясо птиці та вироби з м'яса птиці), призначена для реалізації населенню (через оптово-роздрібну мережу) і для реалізації в мережі громадського харчування. Яєчний порошок і безскорлупное яйце використовуються для оптової реалізації підприємствам харчової промисловості. Продукція ВАТ "Мінська птахофабрика імені Н. К. Крупської", що підлягає обов'язковій сертифікації (незбираного молока), має відповідні сертифікати.
Якість готової продукції на головному виробництві перевіряється двома спеціалізованими виробничими лабораторіями на відповідність показників і параметрів продукції встановленим ГОСТам, ОСТам і РТУ. Якість сировини, що надходить (кукурудза, пшениця, ячмінь, шрот соєвий, шрот соняшниковий, жир, премікси, комбікорми, рибне борошно тощо) постійно перевіряється виробничою лабораторією. Обов'язковій перевірці підлягають харчові яйця, м'ясо птиці, ковбасні вироби та молоко. Продукція, що випускається ВАТ "Мінська птахофабрика імені Н. К. Крупської", підлягає періодичним перевіркам на Мінській санітарно-епідеміологічної станції та в Держстандарті Республіки Білорусь.
ВАТ "Мінська птахофабрика ім. Н. К. Крупської" - одна з восьми птахофабрик яєчного напрямку, що функціонують в Мінській області. Птахофабрика виробляє близько 14% від загального обсягу яєць в республіці і близько 40% від обсягів виробництва яєць в Мінській області.
Обсяг виробництва продукції на птахофабриці в натуральному вираженні представлений в таблиці 1.
Таблиця 1. Виробництво продукції на ВАТ "Мінська птахофабрика ім. Н. К. Крупської"
Продукція | Од. вимір. | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 |