МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Літературна мова - основа культури мовлення
Володіння нормами сучасної російської літературної мови є першим і основним показником культури і освіченості людини. Однак сьогодні стан сучасної російської мови викликає занепокоєння як фахівців-філологів, так і представників інших наук, всіх тих, чия професійна діяльність пов'язана з мовним спілкуванням. Зниження рівня мовної культури різних верств російського суспільства, в тому числі й інтелігенції, настільки очевидно і масштабно, що назріла необхідність мовної підготовки на всіх щаблях освіти.
Культура мови - характеристика людини, можливість визначити потенційний рівень його особистісної самореалізації через ставлення до мови - фактору становлення і згуртування національної культури.
Дана робота розглядає російську літературну мову як основу культури мовлення. Мета даної роботи полягає в розгляді взаємозв'язку російської літературної мови і культури мовлення.
В рамках навчання про культуру мовлення розглядається поведінка мовних одиниць у повсякденному мовленнєвому спілкуванні, неофіційному й офіційному, усному і письмовому, від побутових діалогів до радіо-і телепередач, наукової монографії. При цьому письмовий і усний тексти (а також репліки в діалозі, окремі фрази), аналізуються, по-перше, з позицій літературної норми, з точки зору правильності вживання мовних засобів, по-друге, з точки зору виразності тексту, ясності, дохідливості і переконливості викладу, яскравості, краси стилю (зрозуміло, при змістовності даного тексту).
Принципово значимо, як і наскільки сучасна мовна практика (мовний ужиток, якщо так можна сказати) відповідає усталеним у суспільстві уявленням: про граматичну, орфоепічної правильності і про правильне, точному вживанні слів; про лексичному розмаїтті письмового тексту та усного виступу; про доречність використання тих чи інших мовних засобів у конкретних мовних ситуаціях і контекстах; про те, наскільки мотивовано й майстерно застосовуються в побудові фраз, абзаців, тексту (в цілому), у підборі, вибір слів і фразеологізмів прийоми, способи посилення дієвості тексту, прикрашати мову, завдяки яким досягається її виразність, ясність, логічність, в кінцевому рахунку комфортність (тобто легкість розуміння, приємність при сприйнятті мови) адресата тексту; узагальнено кажучи, про те, наскільки наша мова (і в домашній обстановці, і на радіо, і з екрана телевізора, і в пресі, і в діловій і особистому листуванні, і з театральної сцени) відповідає вимогам національної мовної культури. Коли ми говоримо про культуру мови, то маємо на увазі: той ідеал мовної культури (чи мовної ідеал), який складається в суспільстві протягом тривалого часу (зусиллями ряду поколінь) і знаходить своє втілення в літературній мові, тобто в текстах (письмових та усних), створених і створюються відповідно до літературними нормами. Під мовним ідеалом розуміється сукупність сформованих у суспільстві, в мовній свідомості членів цього товариства (головним чином носіїв літературної мови) уявлень про те, що таке добре і що таке погано в застосуванні засобів даної національної мови в текстах, взагалі в мовної комунікації.
Поняття культура мови і саме вчення про культуру мови включають в себе два аспекти, підходу до дослідження лінгвістичного матеріалу, представленого в текстах (письмових та усних), до самих текстів, до їх мовної (або композиційно-мовної) структурі, а також до спеціальних проблем даної наукової дисципліни.
З одного боку, культура мови це деяка культурно-історична категорія, в якій узагальнено (як безсумнівні переваги) прийоми і способи доцільного використання мовних засобів у текстах національної писемності та усної словесності, зразки побудови правильної, ясної і виразної мови.
З іншого боку, дослідження проблем культури мовлення передбачає аналіз конкретного лінгвістичного матеріалу, представленого в текстах, в мовної комунікації носіїв мови. Цей мовний матеріал розглядається дискретно: як одиниці, категорії мовної системи, що використовуються в реальних текстах, в реальної мовної комунікації; аналізується також організація цих мовних засобів у текстах з позицій правильності та виразності мовлення.
Відмінна риса російської національної мовної культури стилістичне розмаїття тексту, письмового та особливо усного, поліфонічність експресивних фарб, нерідко з'єднання в рамках мікроконтексту (або в цілому тексті) мовних засобів, що мають різні (до полярності) стилістичні виразні потенціали. Живий мовний зворот, влучне слівце приказка чи вдало знайдене крилатий вислів все це сприяє рельєфному підкреслення авторської думки, загострює її сприйняття аудиторією, стимулює увагу, підвищує інтерес до тексту, оратору, до того, про що він говорить. Завжди, навіть у суворих жанрах, таке пожвавлення тексту доброзичливо сприймається слухачем і читачем.
Мовний ідеал від епохи до епохи змінюється під впливом змін суспільного життя і стилістичних тенденцій у відповідний історичний відрізок. Оскільки кожен язик історично розвивається і в своєму розвитку пов'язаний з історією суспільства, члени якого говорять на даному вчення про культуру мови розглядає сучасний стан мовної культури конкретного народу носіїв даної мови з максимальним урахуванням тих соціокультурних, культурно-історичних та історико-лінгвістичних обставин і умов, в яких складається і склалася мовна культура певного сучасного національного суспільства. Стан сучасної мовної культури конкретного національного суспільства обумовлено розвитком писемності, художньої літератури, засобів масової інформації, усної публічної мови, функціонально-стильової диференціації національного ілтературного мови, роллю розмовної мови в системі літературної мови, ступенем її активності, употребительности в книжкової мови: у писемних стилях , в усній публічної промови, в текстах електронних ЗМІ. У зв'язку з вивченням стану мовленнєвої культури в конкретному сучасному національному суспільстві перед вченням про культуру мови постають важливі і складні питання аналізу, дослідження так званого мовного смаку сучасної епохи, що постає в уяві реакцією носіїв конкретної мови) на соціально-політичні та культурні події та процеси в житті даної суспільства, б) на провідні тенденції вживання мовних засобів у сучасній літературній мові, що в мовній комунікації в цілому. Завдання вчених встановити, які прояви мовного смаку відповідають / не відповідають основним процесам, тенденціям еволюції конкретного сучасної літературної мови, діючій системі літературних норм і динаміці її розвитку. Вчення про культуру мови оцінює мовні факти, встановлюючи ступінь їх нормативності, доречності вживання в даній мовної ситуації, вмотивованості їх присутності в тому чи іншому тексті. Культура мови передбачає, щоб дотримувалися не тільки загальнолітературної норми, які обов'язкові у всіх текстах і мовних ситуаціях, а й норми мовної поведінки, властиві певним соціальним ролям носіїв літературної мови. Адже ви знаєте, що є відомі слова, мовні формули, які ми використовуємо в транспорті, на вулиці, в магазині, в черзі, на прийомі у лікаря і т.п. Необхідно дотримуватися норм вживання мовних засобів, які встановились на тих чи інших жанрів письмових текстів (наприклад, особиста заява, ліричний вірш, наукова стаття тощо) для кожного стилю. Вчення про культуру мови надає принципове значення також динамічності і переконливості викладу.
Практична частина
Завдання № 1
Безграмотний, скалічити, світогляд, сприймати, роз'яснити, звести.
Причинити (двері), переказ (старовини), перебільшити, призупинити, злочинець, презирство до смерті, приручити.
Корчівка, шовінізм, нетрі, завершений, шепіт, ключем.
Плавець, завмирати, осяяння, вискочка, торкнутися.
Завдання 2
Жалюзі ', цига'н, на'іскось, заві'дно, марке'тінг, бензопро'вод, ста'туя, мізе'рний, отча'сті, танцо'вщіца.
Завдання 3
Пароніми - слова однієї і тієї ж частини мови, що мають однакові граматичні характеристики і часто є спільнокореневими.
Виховний - виховної.
Виховну роботу з дітьми провів весь виховної колектив.
Хазяйський - господарський.
Хазяйський син всім своїм виглядом показував який він господарський.
Уявити - надати.
На виставці представили новий автомобіль, а так само надали всім охочим право зробити на ньому одне коло по стадіону. [1]
Завдання 4
А. Хле 'б - хліба', бухгалтер - бухгалтера ', шофер - шофера', директор - директора ', сторож - сторожа', фельдшер - фельдшера ', борт - борти'.
Б. Ім. п (хто?) солдатів - Р.п. (Немає кого?) Солдата;
Ім. п (що?) шпінгалет-Р.п. (Немає чого?) Шпінгалета;
Ім. п (що?) браслет - Р.п. (Немає чого?) Браслета;
Ім. п (хто?) болгарин - Р.п. (Немає кого?) Болгарина;
Ім. п (що?) центнер - Р.п. (Немає чого?) Центнера;
Ім. п (що?) апельсин - Р.п. (Немає чого?) Апельсина;
Ім. п (що?) груша - Р.п. (Немає чого?) Груші.
Завдання 5
Тюль (м.р.), жалюзі (ср.р.), какао (ср.р.), рояль (м.р.), БГТІ (м.р.), конферансьє (м.р.), пенальті ( ср.р.), фламінго (м.р.), Міссісіпі (ж.р.), бандероль (ж.р.).
Завдання 6
1. Ці дані дозволили автору заснувати такі висновки та пропозиції.
Ці дані дозволили автору зробити наступні висновки та пропозиції.
2. Масовий приплив західних інвестицій поки важко припустити. Масовий потік західних інвестицій поки невідомий.
3. Не будемо екстраполювати питання інфляції.
Не будемо торкатися питання інфляції.
Завдання 7
1) Перед заняттям комп'ютер приймається учням, здавши студентський квиток.
Перед заняттям, здавши студентський квиток, комп'ютер приймається учням.
2) Дивлячись на те, що відбувається сьогодні, у мене опускаються руки.
У мене опускаються рука, дивлячись на те, що відбувається сьогодні.
3) виріс людина в сірій середовищі навряд чи здатний розуміти красу.
Людина, що виросла в сірій середовищі, навряд чи здатен розуміти красу.
Завдання 8
Содом і Гоммора (Гоморра). Експрес. 1. Метушня, безладдя; шум і гам; плутанина. - Ось тут і ахнув хтось із матросів: "Гей! Ваше милосердя! Заткнися!" А потім і пішло! Крики: "Он ...". Свист в чотири пальці, - Содом і Гоморра! (Сергеев-Ценскій. Ранковий вибух). 2. Кутеж, розпуста де-небудь. - Що це? даруйте, до чого аморальність доходить: ночами бігають, трубку курять ... Одна п'яна прийшла. Содом і Гоморра! (Пісемскій. Тисяча душ). Від назви міст стародавньої Палестини - Содому і Гоморри, які, за біблійною легендою, були зруйновані землетрусом і вогненним дощем за гріхи їхніх жителів
Сіль землі-вираз з Євангелія, слова Ісусового до учнів: "Ви - сіль землі". Вживається у значенні: сама суть, душа народу; сильні, добрі, надійні люди, що люблять свій народ і свою землю.
Б. Перегнути палицю - перестаратися;
обдерти як липку - обдурити, обікрасти;
птах високого польоту - заможна.
В. Корабель пустелі - верблюд. У оазису стояв верблюд, або як його ще називають - корабель пустелі.
Завдання 9
1. Тисяча осіб вирушило на перепідготовку.
2. Кілька студентів займалися в читальному залі.
3. Референт Іванова допомогла скласти директору звіт.
Завдання № 10
Освітній заклад здійснює освітній процес на трьох ступенях:
1-й ступінь - початкова освіта (термін освоєння 3-4 роки);
2-й ступінь - основна загальна освіта (термін освоєння 5 років);
3-й ступінь - середнє повну загальну освіту (термін освоєння 2-3 роки).
Навчальний рік у загальноосвітньому закладі починається з першого вересня.
Тривалість навчального року в перших класах - 30 тижнів, під 2-11 класах - не менше 34 тижнів. Тривалість канікул встановлюється протягом навчального року не менше тридцяти календарних днів, влітку - не менше восьми тижнів. Для учнів у перших класах протягом навчального року встановлюються додаткові тижневі канікули. Календарний навчальний графік розробляється загальноосвітнім закладом самостійно.
Цей текст відноситься до наукового стилю, так як автор наводить точні дані (1-й ступінь - початкова освіта (термін освоєння 3-4 роки)), у тексті присутній ясність, точність, логічність, неемоційність викладу.
Список використаних джерел
1. Бєльчик Ю.А., Панюшева М.С. Словник паронімів сучасної російської мови. - М.: 1995 р.
2. Власенков А.І. Граматика. Текст. Стилі мовлення: навч. Для 10-11 кл. загаль. Установ / А.І. Власенков, Л.М. Рибченковаю - 8-е изд. - М.: Просвещение, 2005. - С. 229
3. Голуб. І.Б. Сучасна публіцистика. / / Російська мова для теорії. - № 5. - 2008
4. Корміліцин М. А., Сиротинина О. Б.. Тенденції розвитку засобів сучасної російської публіцистики. Саратов. - 2008. - С. 17.
5. Резніченко І.Л. Орфоепічний словник російської мови. Вимова. Наголос. Ок. 25000 одиниць / І.Л. Резніченко. - М.: "Видавництво Астрель", ТОВ "Видавництво АСТ". - 2003 р.
6. Савко І.Е. Весь шкільний курс російської мови: Посібник для прискорений. ст. кл. та абітурієнтів. - 3-е Ідз., Виправлене і доповнене. - Мн.: Сучасний літератор, 2007 р.
Контрольна робота
з дисципліни: "Російська мова і культура мови"Варіант № 6
Бузулук 2009Літературна мова - основа культури мовлення
Володіння нормами сучасної російської літературної мови є першим і основним показником культури і освіченості людини. Однак сьогодні стан сучасної російської мови викликає занепокоєння як фахівців-філологів, так і представників інших наук, всіх тих, чия професійна діяльність пов'язана з мовним спілкуванням. Зниження рівня мовної культури різних верств російського суспільства, в тому числі й інтелігенції, настільки очевидно і масштабно, що назріла необхідність мовної підготовки на всіх щаблях освіти.
Культура мови - характеристика людини, можливість визначити потенційний рівень його особистісної самореалізації через ставлення до мови - фактору становлення і згуртування національної культури.
Дана робота розглядає російську літературну мову як основу культури мовлення. Мета даної роботи полягає в розгляді взаємозв'язку російської літературної мови і культури мовлення.
В рамках навчання про культуру мовлення розглядається поведінка мовних одиниць у повсякденному мовленнєвому спілкуванні, неофіційному й офіційному, усному і письмовому, від побутових діалогів до радіо-і телепередач, наукової монографії. При цьому письмовий і усний тексти (а також репліки в діалозі, окремі фрази), аналізуються, по-перше, з позицій літературної норми, з точки зору правильності вживання мовних засобів, по-друге, з точки зору виразності тексту, ясності, дохідливості і переконливості викладу, яскравості, краси стилю (зрозуміло, при змістовності даного тексту).
Принципово значимо, як і наскільки сучасна мовна практика (мовний ужиток, якщо так можна сказати) відповідає усталеним у суспільстві уявленням: про граматичну, орфоепічної правильності і про правильне, точному вживанні слів; про лексичному розмаїтті письмового тексту та усного виступу; про доречність використання тих чи інших мовних засобів у конкретних мовних ситуаціях і контекстах; про те, наскільки мотивовано й майстерно застосовуються в побудові фраз, абзаців, тексту (в цілому), у підборі, вибір слів і фразеологізмів прийоми, способи посилення дієвості тексту, прикрашати мову, завдяки яким досягається її виразність, ясність, логічність, в кінцевому рахунку комфортність (тобто легкість розуміння, приємність при сприйнятті мови) адресата тексту; узагальнено кажучи, про те, наскільки наша мова (і в домашній обстановці, і на радіо, і з екрана телевізора, і в пресі, і в діловій і особистому листуванні, і з театральної сцени) відповідає вимогам національної мовної культури. Коли ми говоримо про культуру мови, то маємо на увазі: той ідеал мовної культури (чи мовної ідеал), який складається в суспільстві протягом тривалого часу (зусиллями ряду поколінь) і знаходить своє втілення в літературній мові, тобто в текстах (письмових та усних), створених і створюються відповідно до літературними нормами. Під мовним ідеалом розуміється сукупність сформованих у суспільстві, в мовній свідомості членів цього товариства (головним чином носіїв літературної мови) уявлень про те, що таке добре і що таке погано в застосуванні засобів даної національної мови в текстах, взагалі в мовної комунікації.
Поняття культура мови і саме вчення про культуру мови включають в себе два аспекти, підходу до дослідження лінгвістичного матеріалу, представленого в текстах (письмових та усних), до самих текстів, до їх мовної (або композиційно-мовної) структурі, а також до спеціальних проблем даної наукової дисципліни.
З одного боку, культура мови це деяка культурно-історична категорія, в якій узагальнено (як безсумнівні переваги) прийоми і способи доцільного використання мовних засобів у текстах національної писемності та усної словесності, зразки побудови правильної, ясної і виразної мови.
З іншого боку, дослідження проблем культури мовлення передбачає аналіз конкретного лінгвістичного матеріалу, представленого в текстах, в мовної комунікації носіїв мови. Цей мовний матеріал розглядається дискретно: як одиниці, категорії мовної системи, що використовуються в реальних текстах, в реальної мовної комунікації; аналізується також організація цих мовних засобів у текстах з позицій правильності та виразності мовлення.
Відмінна риса російської національної мовної культури стилістичне розмаїття тексту, письмового та особливо усного, поліфонічність експресивних фарб, нерідко з'єднання в рамках мікроконтексту (або в цілому тексті) мовних засобів, що мають різні (до полярності) стилістичні виразні потенціали. Живий мовний зворот, влучне слівце приказка чи вдало знайдене крилатий вислів все це сприяє рельєфному підкреслення авторської думки, загострює її сприйняття аудиторією, стимулює увагу, підвищує інтерес до тексту, оратору, до того, про що він говорить. Завжди, навіть у суворих жанрах, таке пожвавлення тексту доброзичливо сприймається слухачем і читачем.
Мовний ідеал від епохи до епохи змінюється під впливом змін суспільного життя і стилістичних тенденцій у відповідний історичний відрізок. Оскільки кожен язик історично розвивається і в своєму розвитку пов'язаний з історією суспільства, члени якого говорять на даному вчення про культуру мови розглядає сучасний стан мовної культури конкретного народу носіїв даної мови з максимальним урахуванням тих соціокультурних, культурно-історичних та історико-лінгвістичних обставин і умов, в яких складається і склалася мовна культура певного сучасного національного суспільства. Стан сучасної мовної культури конкретного національного суспільства обумовлено розвитком писемності, художньої літератури, засобів масової інформації, усної публічної мови, функціонально-стильової диференціації національного ілтературного мови, роллю розмовної мови в системі літературної мови, ступенем її активності, употребительности в книжкової мови: у писемних стилях , в усній публічної промови, в текстах електронних ЗМІ. У зв'язку з вивченням стану мовленнєвої культури в конкретному сучасному національному суспільстві перед вченням про культуру мови постають важливі і складні питання аналізу, дослідження так званого мовного смаку сучасної епохи, що постає в уяві реакцією носіїв конкретної мови) на соціально-політичні та культурні події та процеси в житті даної суспільства, б) на провідні тенденції вживання мовних засобів у сучасній літературній мові, що в мовній комунікації в цілому. Завдання вчених встановити, які прояви мовного смаку відповідають / не відповідають основним процесам, тенденціям еволюції конкретного сучасної літературної мови, діючій системі літературних норм і динаміці її розвитку. Вчення про культуру мови оцінює мовні факти, встановлюючи ступінь їх нормативності, доречності вживання в даній мовної ситуації, вмотивованості їх присутності в тому чи іншому тексті. Культура мови передбачає, щоб дотримувалися не тільки загальнолітературної норми, які обов'язкові у всіх текстах і мовних ситуаціях, а й норми мовної поведінки, властиві певним соціальним ролям носіїв літературної мови. Адже ви знаєте, що є відомі слова, мовні формули, які ми використовуємо в транспорті, на вулиці, в магазині, в черзі, на прийомі у лікаря і т.п. Необхідно дотримуватися норм вживання мовних засобів, які встановились на тих чи інших жанрів письмових текстів (наприклад, особиста заява, ліричний вірш, наукова стаття тощо) для кожного стилю. Вчення про культуру мови надає принципове значення також динамічності і переконливості викладу.
Практична частина
Завдання № 1
Безграмотний, скалічити, світогляд, сприймати, роз'яснити, звести.
Причинити (двері), переказ (старовини), перебільшити, призупинити, злочинець, презирство до смерті, приручити.
Корчівка, шовінізм, нетрі, завершений, шепіт, ключем.
Плавець, завмирати, осяяння, вискочка, торкнутися.
Завдання 2
Жалюзі ', цига'н, на'іскось, заві'дно, марке'тінг, бензопро'вод, ста'туя, мізе'рний, отча'сті, танцо'вщіца.
Завдання 3
Пароніми - слова однієї і тієї ж частини мови, що мають однакові граматичні характеристики і часто є спільнокореневими.
Виховний - виховної.
Виховну роботу з дітьми провів весь виховної колектив.
Хазяйський - господарський.
Хазяйський син всім своїм виглядом показував який він господарський.
Уявити - надати.
На виставці представили новий автомобіль, а так само надали всім охочим право зробити на ньому одне коло по стадіону. [1]
Завдання 4
А. Хле 'б - хліба', бухгалтер - бухгалтера ', шофер - шофера', директор - директора ', сторож - сторожа', фельдшер - фельдшера ', борт - борти'.
Б. Ім. п (хто?) солдатів - Р.п. (Немає кого?) Солдата;
Ім. п (що?) шпінгалет-Р.п. (Немає чого?) Шпінгалета;
Ім. п (що?) браслет - Р.п. (Немає чого?) Браслета;
Ім. п (хто?) болгарин - Р.п. (Немає кого?) Болгарина;
Ім. п (що?) центнер - Р.п. (Немає чого?) Центнера;
Ім. п (що?) апельсин - Р.п. (Немає чого?) Апельсина;
Ім. п (що?) груша - Р.п. (Немає чого?) Груші.
Завдання 5
Тюль (м.р.), жалюзі (ср.р.), какао (ср.р.), рояль (м.р.), БГТІ (м.р.), конферансьє (м.р.), пенальті ( ср.р.), фламінго (м.р.), Міссісіпі (ж.р.), бандероль (ж.р.).
Завдання 6
1. Ці дані дозволили автору заснувати такі висновки та пропозиції.
Ці дані дозволили автору зробити наступні висновки та пропозиції.
2. Масовий приплив західних інвестицій поки важко припустити. Масовий потік західних інвестицій поки невідомий.
3. Не будемо екстраполювати питання інфляції.
Не будемо торкатися питання інфляції.
Завдання 7
1) Перед заняттям комп'ютер приймається учням, здавши студентський квиток.
Перед заняттям, здавши студентський квиток, комп'ютер приймається учням.
2) Дивлячись на те, що відбувається сьогодні, у мене опускаються руки.
У мене опускаються рука, дивлячись на те, що відбувається сьогодні.
3) виріс людина в сірій середовищі навряд чи здатний розуміти красу.
Людина, що виросла в сірій середовищі, навряд чи здатен розуміти красу.
Завдання 8
Содом і Гоммора (Гоморра). Експрес. 1. Метушня, безладдя; шум і гам; плутанина. - Ось тут і ахнув хтось із матросів: "Гей! Ваше милосердя! Заткнися!" А потім і пішло! Крики: "Он ...". Свист в чотири пальці, - Содом і Гоморра! (Сергеев-Ценскій. Ранковий вибух). 2. Кутеж, розпуста де-небудь. - Що це? даруйте, до чого аморальність доходить: ночами бігають, трубку курять ... Одна п'яна прийшла. Содом і Гоморра! (Пісемскій. Тисяча душ). Від назви міст стародавньої Палестини - Содому і Гоморри, які, за біблійною легендою, були зруйновані землетрусом і вогненним дощем за гріхи їхніх жителів
Сіль землі-вираз з Євангелія, слова Ісусового до учнів: "Ви - сіль землі". Вживається у значенні: сама суть, душа народу; сильні, добрі, надійні люди, що люблять свій народ і свою землю.
Б. Перегнути палицю - перестаратися;
обдерти як липку - обдурити, обікрасти;
птах високого польоту - заможна.
В. Корабель пустелі - верблюд. У оазису стояв верблюд, або як його ще називають - корабель пустелі.
Завдання 9
1. Тисяча осіб вирушило на перепідготовку.
2. Кілька студентів займалися в читальному залі.
3. Референт Іванова допомогла скласти директору звіт.
Завдання № 10
Освітній заклад здійснює освітній процес на трьох ступенях:
1-й ступінь - початкова освіта (термін освоєння 3-4 роки);
2-й ступінь - основна загальна освіта (термін освоєння 5 років);
3-й ступінь - середнє повну загальну освіту (термін освоєння 2-3 роки).
Навчальний рік у загальноосвітньому закладі починається з першого вересня.
Тривалість навчального року в перших класах - 30 тижнів, під 2-11 класах - не менше 34 тижнів. Тривалість канікул встановлюється протягом навчального року не менше тридцяти календарних днів, влітку - не менше восьми тижнів. Для учнів у перших класах протягом навчального року встановлюються додаткові тижневі канікули. Календарний навчальний графік розробляється загальноосвітнім закладом самостійно.
Цей текст відноситься до наукового стилю, так як автор наводить точні дані (1-й ступінь - початкова освіта (термін освоєння 3-4 роки)), у тексті присутній ясність, точність, логічність, неемоційність викладу.
Список використаних джерел
1. Бєльчик Ю.А., Панюшева М.С. Словник паронімів сучасної російської мови. - М.: 1995 р.
2. Власенков А.І. Граматика. Текст. Стилі мовлення: навч. Для 10-11 кл. загаль. Установ / А.І. Власенков, Л.М. Рибченковаю - 8-е изд. - М.: Просвещение, 2005. - С. 229
3. Голуб. І.Б. Сучасна публіцистика. / / Російська мова для теорії. - № 5. - 2008
4. Корміліцин М. А., Сиротинина О. Б.. Тенденції розвитку засобів сучасної російської публіцистики. Саратов. - 2008. - С. 17.
5. Резніченко І.Л. Орфоепічний словник російської мови. Вимова. Наголос. Ок. 25000 одиниць / І.Л. Резніченко. - М.: "Видавництво Астрель", ТОВ "Видавництво АСТ". - 2003 р.
6. Савко І.Е. Весь шкільний курс російської мови: Посібник для прискорений. ст. кл. та абітурієнтів. - 3-е Ідз., Виправлене і доповнене. - Мн.: Сучасний літератор, 2007 р.