Сучасна гуманітарна академія
РЕФЕРАТ
На тему:
«Культура російської розмовної мови»
Виконав студент:
Фролова В.В.
групи ЗПД 100201
Іжма 2010
Зміст
1. Культура російської розмовної мови
2. Розмовна мова
3. Розмовно-повсякденний стиль
Висновок
Список використаної літератури
1. Культура російської розмовної мови
Вчення про якості мови бере свій початок у працях античних філософів, ораторів, які розробили цілу систему оцінок якостей мовлення - позитивних і негативних. Наприклад, Теофраст у книзі «Про стиль» виклав такі достоїнства мови: чистота, ясність, точність, величавість, суворість, урочистість, стрімкість, правдивість, потужність. До недоліків мови Гермоген відносив: суперечливість, пихатість, ребячливость, помилковий пафос. На переконання Цицерона, чистота і ясність мови важливі і необхідні, але і їх недостатньо, щоб оратор міг викликати захоплення слухачів, - для цього потрібна краса мови. На думку Діонісія Галікарнаського, найважливіше і вчинене з достоїнств мовлення, є доречність.
Звичайно, не всі положення античних мислителів можуть бути прийняті нами. Але дуже багато заслуговує уваги і глибокого вивчення.
Кожна сфера спілкування у відповідності з тими комутативними завданнями, які ставляться в ній, пред'являє до мови свої вимоги. Важливою вимогою культури володіння мовою є вимога розрізняти його функціональні різновиди, вільно користуватися будь-який з них, чітко уявляючи, яка з різновидів мови повинна вибиратися з завданнями спілкування. Мова виконує різні комутативні завдання, обслуговує різні сфери спілкування: одна справа - мова науки, інше - повсякденна розмовна мова. Сучасне вчення про комунікативні якості хорошої мови розробив Борис Миколайович Головін. Якості промові він виділяє на основні співвідношення мови з іншими поняттями:
Мова - мова (правильність, багатство, чистота)
Мова - мислення (логічність, ясність, простота, стислість)
Мова - об'єктивний світ (точність)
Мова - її обстановка, зміст, призначення (доречність)
Мова - естетика (образність, виразність, милозвучність)
2. Розмовна мова
Розмовна мова - це усна форма існування мови. Відмінні риси усного мовлення можна цілком віднести до розмовного стилю. Однак поняття «розмовне мовлення» більш ширше, ніж поняття «розмовний стиль». Їх не можна змішувати. Хоча розмовний стиль в основному реалізується в усній формі спілкування, в усній же промові здійснюються і деякі жанри інших стилів, наприклад: доповідь, лекція, рапорт і ін
Розмовна мова функціонує лише у приватній сфері спілкування, в побутово-побутової, дружній, сімейної. У сфері масової комунікації розмовна мова не може бути застосована. Однак це не означає, що розмовно-повсякденний стиль обмежується побутової тематикою. Розмовна мова може торкатися і інші теми: розмова в колі сім'ї або розмова людей, що знаходяться в неофіційних відносинах, про мистецтво, науці, політиці, спорті та ін, розмова друзів на роботі, пов'язаний з професією говорять, бесіди в громадських установах (поліклініках, школах).
3. Розмовно-повсякденний стиль
У сфері повсякденно-побутового спілкування функціонує - розмовно-повсякденний стиль мовлення.
Основні риси побутово-розмовного стилю:
Невимушена і неофіційний характер спілкування
Опора на позамовних ситуацію (тобто безпосередню обстановку промови, у якій протікає спілкування)
Слухаючи висловлювання і не знаючи конкретної ситуації, неможливо здогадатися, про що йде мова. Таким чином, в розмовній мові позамовних ситуація ставати складовою частиною спілкування.
Лексична різновид (общекніжная лексика, терміни, іншомовні запозичення, деякі факти просторіччя, діалектів, жаргонів).
Це пояснюється, по-перше, тематичною різноманітністю розмовної мови, не обмежується рамками побутових тем, повсякденних реплік, по-друге, здійсненням розмовної мови у двох тональностях - серйозний і жартівливий, і в останньому випадку можливе використання різноманітних елементів.
Розмовної мови властиві емоційно-експресивні оцінки суб'єктивного характеру, оскільки мовець виступає як приватна особа і висловлює свою думку і ставлення. Дуже часто та або інша ситуація оцінюється гіперболізовано: «Нічого собі ціна! З розуму зійти! »,« Квітів в саду - море! »,« Пити хочу! Вмираю! ». Характерно використання слів з переносному значенні, наприклад: «У голові у тебе каша!»
Просторечная лексика неоднорідна, просторіччя, що знаходиться на межі літературного вжитку. Негрубі за своєю суттю, кілька фамільярне; наприклад, «картопля» замість «картопля», «кмітливість» замість «кмітливість». Просторіччя внелитературное, грубе, наприклад: «під'їжджати» замість «домагатися», «шльопнутися» замість «впасти».
У розмовному стилі представлені:
застиглі конструкції, що не піддаються виразному членению (що, правда, то, правда; що, правда, то правда);
конструкції з некерованими формами (з домашніми знаннями порядок);
«Розчленування» і приєднувальні конструкції (я її поважаю - за чесність і принциповість; Піду додому. До внучці);
пропозиції зі «зміщеною» конструкцією (я і так води не знаю, де дістати).
Висновок
Російська мова - одна з найбільш багатих і розвинених мов світу: він володіє багатим словниковим запасом і термінологією по всіх галузях науки і техніки, виразної стислістю і ясністю лексичних та граматичних засобів розвиненою системою функціональних стилів, здатністю відобразити все різноманіття навколишнього світу.
Високий рівень функціонального розвитку російської мови відкриває широкі можливості для його різноманітного вживання в усіх сферах суспільного життя, за допомогою російської мови може бути передана найрізноманітніша інформація і виражені найтонші відтінки думки. Російською мовою створено здобула світове визнання художня, наукова і технічна література. Максимальна повнота суспільних функцій російської мови та її відносна однорідність, багатюща писемність, яка містить як оригінальні твори, так і переклади всього цінного, що створено світовою культурою і наукою, - все це забезпечило високу ступінь комутативною та інформативною цінності російської мови.
Список використаної літератури
Культура російської розмовної мови. (Земська Е.А., Китайгородська М.В. 1985р.)
www.mediaterra.ru / rhetoric.
Стилістика російської мови (під ред. Шанського Н.М. 1982р.)