Аналіз використання основних засобів ВАТ Нечкінское

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст


Введення

1. Організаційно-економічна та правова характеристика організації

1.1 Правовий статус організації

1.2 Організаційна та економічна характеристика

2. Аналіз забезпеченості, інтенсивності та ефективності використання основних засобів

2.1 Аналіз динаміки, структури, руху та технічного стану основних засобів

2.2 Оцінка забезпеченості підприємства основними фондами по узагальнюючих і приватним показниками

2.3 Показники ефективності використання основних виробничих фондів

2.4 Факторний аналіз рентабельності використання основних засобів і фондовіддачі

3. Аналіз використання виробничої потужності організації та технологічного обладнання

3.1 Показники використання виробничої потужності і фактори, що визначають її рівень

3.2 Показники використання технологічного обладнання та методика їх обчислення

4. Резерви збільшення випуску продукції, фондовіддачі і Фондорентабельность

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури


Введення


Проблема підвищення ефективності використання основних засобів і виробничих потужностей підприємств займає центральне місце в період переходу України до цивілізованих ринкових відносин. Маючи ясне уявлення про роль основних засобів у виробничому процесі, чинниках, що впливають на використання основних засобів, можна виявити методи, напрями, за допомогою яких підвищується ефективність використання основних засобів і виробничих потужностей підприємства, що забезпечує зниження витрат виробництва і зростання продуктивності праці. Цими причинами підтверджується актуальність обраної теми курсової роботи.

Основні фонди підприємства поділяються на промислово-виробничі і непромислові, а також фонди невиробничого призначення. Виробничу потужність підприємства визначають промислово-виробничі фонди. Крім того, прийнято виділяти активну частину (робочі машини та обладнання) та пасивну частину фондів, а також окремі підгрупи відповідно до їх функціонального призначення (будівлі виробничого призначення, склади, робочі та силові машини, обладнання, вимірювальні прилади та пристрої, транспортні засоби та т.д.). Така деталізація необхідна для виявлення резервів підвищення ефективності використання основних фондів на основі оптимізації їх структури. Великий інтерес при цьому представляє співвідношення активної і пасивної частин, силових і робочих машин, так як від їх оптимального поєднання багато в чому залежать фондовіддача, фондорентабельность і фінансовий стан підприємства.

Основні кошти є невід'ємною частиною будь-якого підприємства і від підвищення ефективності їх використання залежать важливі показники діяльності підприємства, такі як фінансове положення, конкурентноздатність на ринку.

Основними завданнями аналізу основних засобів є:

Аналіз динаміки, структури, руху та технічного стану основних засобів підприємства;

Оцінка забезпеченості підприємства основними фондами з узагальнюючим і приватним показниками;

Аналіз ефективності використання основних виробничих фондів, рентабельність і фондовіддача.

Основними джерелами інформації для аналізу основних засобів господарюючого суб'єкта є:

- Нормативна інформація;

- Планова інформація (бізнес-план);

- Господарський (економічний) облік (оперативний (оперативно-технічний) облік, бухгалтерський облік, статистичний облік);

- Інша інформація (публікація в пресі, опитування керівника, експертна інформація).

У складі річного бухгалтерського звіту підприємства надають такі форми:

Форма № 1 «Бухгалтерський баланс»

Форма № 2 «Звіт про фінансові результати»

Форма № 5 «Додаток до бухгалтерського балансу»

«Пояснювальна записка до річного звіту» з викладом основних факторів, що вплинули у звітному році на підсумкові результати діяльності підприємства, з оцінкою його фінансового стану.

Цілями даної курсової роботи є розгляд питань, пов'язаних з ефективністю використання основних виробничих засобів на прикладі Відкритого Акціонерного Товариства «Нечкінское» Сарапульського району Удмуртської Республіки.


1. Організаційно-економічна та правова характеристика організації


1.1 Правовий статус організації


Відкрите акціонерне товариство «Нечкінское» (далі «Товариство») створено відповідно до Цивільного Кодексу російської Федерації, Федеральним законом № 208-ФЗ від 26.12.1995 р. «Про акціонерні товариства» іншим чинним законодавством Російської Федерації і Статуту організації. Скорочене найменування Товариства російською мовою: ВАТ «Нечкінское».

Місцезнаходження Товариства збігається з місцем знаходження її виконавчих органів, які розташовуються за адресою: 427984, Російська федерація, Удмуртська Республіка, Сарапульський район, с. Нечкине, вул.Робоча, 1.

Товариство є юридичною особою за законодавством Російської Федерації, має відокремлене майно та кошти, самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в банках, у тому числі валютний, печатку із зазначенням найменування Товариства російською мовою, штампи і бланки зі своїм найменуванням, емблему, товарний знак та інші реквізити. Друк Товариства може містити фірмове найменування Товариства на якому іноземною мовою або мовою народів російської Федерації.

Товариство має права юридичної особи з моменту його державної реєстрації. Товариство може від свого імені набувати і здійснювати майнові та особисті немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді. Товариство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном.

Термін діяльності Товариства не обмежений.

Акціонери не відповідають за зобов'язаннями Товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю Товариства, у межах вартості приналежних їм акцій, а Товариство не відповідає за зобов'язаннями акціонерів. Суспільство в процесі своєї діяльності має право створювати філії та представництва відповідно до чинного законодавства на території Російської Федерації і за кордоном, а також брати участь у капіталі інших організацій.

Суспільство може на добровільних засадах об'єднуватися в спілки, асоціації, а також бути членом інших некомерційних організацій, як на території Російської Федерації, так і за її межами. Товариство має право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, брати участь у діяльності і співпрацювати в іншій формі з міжнародними організаціями.

Суспільство складається з однієї особи (єдиного акціонера).


1.2 Організаційна та економічна характеристика


Товариство є комерційною організацією, основною діяльністю якої є отримання прибутку від здійснення діяльності з виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції.

Органами управління Товариства є:

- Загальні збори акціонерів;

- Рада директорів;

- Одноосібний виконавчий орган - Генеральний директор.

У разі призначення ліквідаційної комісії до неї переходять всі функції по управлінню справами Товариства.

Органам контролю за фінансово-господарською діяльністю Товариства є ревізійна комісія.

Рада директорів, Генеральний директор, ревізійна комісія обираються Загальними зборами акціонерів Товариства.

Основними видами діяльності Товариства є:

- Розведення великої рогатої худоби;

- Вирощування зернових, зернобобових культур;

- Вирощування кормових культур, заготівля рослинних кормів;

- Оптова торгівля сільськогосподарською сировиною та живими тваринами.

Про зміни в Товаристві, його скорочення або розширення, можна судити за економічними показниками (Таблиця 1.2.1.)

Виручка від продажів в 2008 р. збільшився в порівнянні з 2007 р. на 4034 тис.руб. Значно знизилася собівартість проданої продукції на 3737 тис.руб. за рахунок цього помітно підвищився рівень рентабельності реалізованої продукції на 15,4%

За рахунок підвищення вартості основних фондів знижується з року в рік середньооблікова чисельність працівників, у зв'язку з покупкою дорогого устаткування, техніки і автоматизації робочого процесу.


Таблиця 1.2.1.

Основні показники розміру організації

Показники 2006р. 2007р. 2007 р. до 2006% 2008р. 2008 р. до 2007%
Виручка від продажів, тис.руб. 45838 40384 88 44418 110
Собівартість проданої продукції, тис. руб. 43223 47955 111 44223 92
Валовий прибуток, тис. руб. 2615 7571 289 195 2
Збиток від продажу, тис. руб. 2615 7571 289 195 2
Прибуток до оподаткування тис.руб. 3629 7384 203 1119 15
Рентабельність реалізованої продукції,% 6 -15,8 263 0,4 2
Чистий прибуток звітного періоду, тис. руб. 3617 7459 206 236 3
Вартість основних фондів за залишковою вартістю тис.руб. 34684 166708 480 204012 122
Середньорічна чисельність працівників, чол 232 219 94 183 83

Поголів'я на кінець року

а) ВРХ - всього

б) Коней


860

57


870

52


101

91


876

28


101

54

Земельна площа-всього

в т.ч з них ріллі

7941

7941

7941

7941

100

100

7941

7941

100

100


Земельні площі не змінювалися протягом трьох років і були віддані під ріллю.

Результати господарської діяльності суспільства багато в чому залежать від рівня спеціалізації і концентрації виробництва. Спеціалізація сільськогосподарського виробництва розвивається під впливом двох тенденцій: з одного боку поглиблення суспільного поділу праці сприяє більш вузької спеціалізації, а з іншого боку, особливості сільськогосподарського виробництва викликають необхідність розвитку багатогалузевих підприємств. Більшість сільськогосподарських підприємств є багатогалузевими, хоча в останні роки збільшилася кількість вузькоспеціалізованих господарств (птахофабрик, овочевих фабрик та ін.) Однак вузька спеціалізація можливо далеко не по всіх видах сільськогосподарської продукції.

За питомою вагою в загальному обсязі реалізації продукції виділяють 2-3 основні галузі або культури і додаткові. Додаткові галузі часто необхідні для нормального функціонування основних.

ВАТ «Нечкінское» є комерційною організацією, основною діяльністю якої є отримання прибутку від здійснення діяльності з виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції.

Основними видами діяльності Товариства є:

- Розведення великої рогатої худоби;

- Вирощування зернових, зернобобових культур;

- Вирощування кормових культур, заготівля рослинних кормів;

- Оптова торгівля сільськогосподарською сировиною та живими тваринами.


2. Аналіз забезпеченості, інтенсивності та ефективності використання основних засобів


2.1 Аналіз динаміки, структури, руху та технічного стану основних засобів


На початковому етапі аналізу вивчаються склад і структура основних засобів. Вони залежать від характеру і особливостей виробництва, типу його організації (серійне, масове, індивідуальне), технології, рівня спеціалізації і кооперування як виробництва в цілому так і його підрозділів.

У ході аналізу необхідно виявити, як змінилася структура основних засобів в результаті введення в дію нових потужностей, модернізації старих фондів, вдосконалення технологічних процесів і пов'язаного з ним більш раціонального розміщення обладнання на виробничих площах.

При аналізі структури основних засобів загальноприйнято визначати питома вага вартості їх активної частини, від якої залежить зростання потужностей підприємства і фондовіддача. Слід зазначити, що у великих виробництвах питома вага активної частини основних засобів набагато вище, ніж у дрібних.

Проаналізуємо використання основних засобів на конкретному підприємстві. Для цього розглянемо підприємство ВАТ «Нечкінское».

Товариство має і використовує основні засоби для виробництва продукції. Зробимо аналіз використання основних засобів в двох роках - у 2007 р (базисний) і 2008 р-аналізований.

Як видно з таблиці 2.1.1 вартість основних виробничих фондів зросла на 30% у звітному році в порівнянні з базисним, в основному за рахунок збільшення вартості машин та обладнання. Їх частка в загальному обсязі основних засобів зросла майже на 6%. За рахунок введення в експлуатацію нового більш дорогого і якісного обладнання та списання старого та неефективного.


Таблиця 2.1.1

Склад, структура і динаміка середньорічної вартості основних засобів підприємства

Показник 2007 2008 2008 р. в% до 2007 р.

тис. руб. % тис. руб. %
Будинки 116034 65,5 115983 50,3 99,9
Споруди 2876 1,6 5125 2,2 178,2
Машини та обладнання 42846 24,2 89760 39 209,5
Робоча худоба 741 0,4 499 0,2 67,3
Продуктивна худоба 14670 8,3 18987 8,3 129,4
Разом 177167 100 230354 100 130

Завдяки новому обладнанню з'явилася можливість обслуговувати більшу кількість продуктивної худоби, тому їх вартість значно зросла, звітний період до базисного становить 129,4%. Необхідність у робочому худобі поступово відпадає і їх вартість знижується в 2008 р. Але найбільший обсяг у структурі основних засобів ВАТ «Нечкінское» займають будівлі, хоча і вартість їх у динаміці 2007-2008 рр.. знизилася.


2.2 Оцінка забезпеченості підприємства основними фондами по узагальнюючих і приватним показниками


Одним з найважливіших факторів збільшення обсягу виробництва продукції на промислових підприємствах є забезпеченість їх основними засобами в необхідній кількості та асортименті та ефективне їх використання.

Завдання аналізу: визначення забезпеченості підприємства та його структурних підрозділів основними засобами і рівня їх використання по узагальнюючих і приватним показниками, виявлення причин зміни їх рівня; розрахунок впливу використання основних засобів на обсяг виробництва продукції та інші показники; вивчення ступеня використання виробничої потужності підприємства і обладнання; встановлення резервів підвищення ефективності використання основних засобів.

Для вимірювання основних засобів використовуються як грошові, так і натуральні показники, оскільки основні засоби в процесі виробництва виступають не тільки як носії вартості, але і як сукупність засобів праці певного виду.

У зв'язку з тривалим участю основних засобів у процесі виробництва, їхнім поступовим старінням, а так само через зміни за цей період умови відтворення, застосовують кілька видів грошової оцінки основних фондів:

а) за повною первісною вартістю їх на момент придбання.

б) за первісною вартістю за мінусом зносу.

в) за повною відновною вартістю, тобто за сьогоднішньою ринковою вартістю.

г) за відновної вартості за вирахуванням зносу.

д) за ліквідаційною вартістю тобто залишкової вартості основних засобів, що вибувають у результаті зносу.

Частина вартості основних засобів у процесі виробництва переноситься на вироблену продукцію і облік її у витратах на виробництво продукції протягом всього корисного терміну експлуатації основних засобів називається амортизацією. Амортизаційні відрахування визначаються виходячи із середньорічної вартості основних засобів і норми амортизації і накопичуються в амортизаційному фонді. Норми амортизаційних відрахувань повинні відображати дійсну величину фізичного і морального зносу. Для стимулювання високопродуктивного виробництва та використання основних фондів нарахування амортизації по машинах, які відпрацювали встановлений термін, не проводиться, що підвищує матеріальну зацікавленість підприємств в ефективному використанні основних засобів.

Забезпеченість підприємства основними фондами характеризують такі показники, як розмір і структура основних фондів, динаміка основних фондів, фондообеспеченность і фондовооружонность праці.

Аналіз забезпеченості підприємства основними фондами починається з аналізу їх розміру, складу та динаміки. Залежно від ролі в процесі виробництва основні фонди діляться на дві групи: виробничі і невиробничі. Виробничі основні фонди - це ті які в процесі виробництва продукції беруть участь безпосередньо, а невиробничі сприяють виробництву продукції, тобто основні фонди соціальної побутової сфери.

Розмір основних фондів по групах, по підприємству в цілому показується в грошовому вираженні за балансовою вартістю.

Динаміка основних фондів показується в абсолютних (руб.) і відносних (у%) показниках - як відношення вартості основних фондів на кінець року до їх вартості на ту ж дату минулого чи базисного року.

У структурі основних фондів найбільше значення мають основні виробничі фонди. До їх складу входять будівлі, споруди та передавальні пристрої, машини і обладнання, транспортні засоби, виробничий і господарський інвентар. Особливу увагу при аналізі звертається на питому вагу активної частини ОПФ (силові і робочі машини, устаткування) і пасивної частини (будівлі, споруди, виробничий і госп. Інвентар). Так як пасивна частина ВПФ створює лише умови для процесу виробництва то підприємству необхідно піклується про збільшення частки активної частини.

Далі проводять аналіз руху ОПФ, так як в їх складі постійно відбувається зміни: вводяться в експлуатацію нові основні засоби, вибувають внаслідок фізичного та морального зносу, поломок, аварій та з інших причин старі основні фонди.

При аналізі руху ОПФ визначають зміни суми ОПФ в цілому по підприємству і по окремих групах основних фондів. Суму основних фондів беруть на кінець року, порівнюючи її з сумою на початок року.

Рух ВПФ характеризують основні показники: темпи зростання, відсоток приросту, коефіцієнти оновлення і вибуття, а так само визначають термін повернення авансованої вартості й повної заміни ОПФ.


Таблиця 2.2.1

Рух і стан основних засобів

Показник 2007 2008
1 2 3
Первісна вартість основних засобів, тис. руб.

залишок на початок року 40924 177167
надійшло 146404 63341
вибуло 10161 10154
залишок на кінець року 177167 230354
Первісна вартість будівель і споруд, тис. руб.

залишок на початок року 1665 118910
надійшло 117225 2297
вибуло - 99
залишок на кінець року 118910 121108
Первісна вартість машин, обладнання та транспортних засобів, тис. руб.

залишок на початок року 26238 42846
надійшло 17934 49700
вибуло 1326 2786
залишок на кінець року 42846 89760
Коефіцієнт оновлення

основних засобів 0,87 0,27
будівель і споруд 0,98 0,02
машин, обладнання та транспортних засобів 0,42 0,55
Коефіцієнт вибуття

основних засобів 0,25 0,06
будівель і споруд - 0,001
машин, обладнання та транспортних засобів 0,05 0,03
Коефіцієнт інтенсивності оновлення основних засобів

основних засобів 0,07 0,16
будівель і споруд - 0,43
машин, обладнання та транспортних засобів 0,07 0,06
Нараховано амортизації на початок року, тис. руб.

за основними засобами 6240 10459
на будівлях і спорудах 600 -
по машин, обладнання і транспортних засобів 5612 10377
Нараховано амортизації на кінець року, тис. руб.

за основними засобами 10459 26342
на будівлях і спорудах - 7286
по машин, обладнання і транспортних засобів 10377 18901
Залишкова вартість основних засобів на початок року, тис. руб.

основних засобів 34684 166708
будівель і споруд 1065 118910
машин, обладнання та транспортних засобів 20626 32469
Коефіцієнт придатності основних засобів на початок року

основних засобів 84,75 94,09
будівель і споруд 63,96 100
машин, обладнання та транспортних засобів 78,61 75,78
Коефіцієнт придатності основних засобів на кінець року

основних засобів 94,09 88,56
будівель і споруд 100 93,98
машин, обладнання та транспортних засобів 75,78 78,94

Висновок: на підприємстві проводиться робота з оновлення та переозброєння підприємства. На протязі декількох років коефіцієнт оновлення перевищує коефіцієнт вибуття. Хоча за рахунок нарахування амортизації знижується коефіцієнт придатності основних фондів.

І як видно з таблиці, всі надійшло за аналізований період обладнання є новим, тобто підприємство йде в ногу з часом і намагається повністю оновити своє обладнання.

Тобто на підприємстві йде процес заміни морально застарілих та фізично зношених ВПФ новими, більш досконалими і продуктивними це сприяє зростанню продуктивності праці на підприємстві.

З ростом технічної оснащеності підприємств зростає значення аналізу показників рівня забезпеченості основними виробничими фондами. Рівень забезпеченості підприємства ВПФ показує його потенцеальние можливості для подальшого підвищення продуктивності праці і збільшення виробництва продукції. Основними вартісними показниками, що характеризують забезпеченість основними фондами є фондообеспеченность і фондовооружонность, причому показник фондообеспеченности не користується для характеристики інтенсивності виробництва та забезпеченості ВПФ за тривалий період чи на певну дату.


Таблиця 2.2.2

Забезпеченість підприємства основними виробничими фондами.

Показники 2007 2008 2008 в% до 2007
1. Середньорічна вартість ОПФ т. руб. 100696 185360 184
2. Середньорічна чисельність робітників, 219 183 83
3. Площа сельхоз.угодій, га 7941 7941 100
4. Фондообеспеченность ОПФ, т. руб. 12,7 23,3 183
5. Фондоозброєність ОПФ, т. руб. 459,8 1012,9 220

З розрахунків таблиці 2.2.2. можна зробити висновок, що підприємство в звітному році підвищує свою технічну оснащеність і за рахунок цього підвищується рівень фондообеспеченности. Зниження чисельності працюючих і підвищення середньорічної вартості основних виробничих фондів на 184 тис.руб., Вплинуло на рівень фондоозброєності. Вона у свою чергу підвищилася з 12,7 до 23,3 тис.руб.


2.3 Показники ефективності використання основних виробничих фондів


Поряд з аналізом забезпеченості підприємства ОПФ необхідно особливу увагу приділяти ефективності їх використання. Для ефективності виробництва головне, що б був забезпечений випереджаючий ріст виробництва продукції у порівнянні зі зростанням вартості ОПФ або випереджаюче зростання продуктивності праці в порівнянні із зростанням фондоозброєності. Підвищення ефективності використання основних засобів можливо двома шляхами: екстенсивним та інтенсивним. Екстенсивний шлях приводить до зростання вартості ОПФ, кількість їх і збільшення часу використання, а інтенсивний забезпечує поліпшення кінцевих результатів роботи підприємства при відносно незмінною величиною самих основних засобів. Інтенсивний шлях використання ОПФ передбачає технічне переозброєння підприємства, підвищення темпів оновлення, при цьому важливо дотримувати правильні пропорції між окремими групами і видами основних засобів, враховуючи, що в структурі ВПФ повинен бути достатній питома вага машин і устаткування.

При оцінці ефективності використання підприємством основних фондів, аналіз їх експлуатації і відтворення необхідно виходити з наступних принципових положень:

функціональна корисність основних фондів зберігається протягом ряду років, тому витрати з їх придбання та експлуатації розподілені в часі;

момент фізичної заміни (відновлення) основних фондів не збігається з моментом їхнього вартісного заміщення, у результаті чого можуть виникнути втрати і збитки, що занижують фінансові результати діяльності підприємства;

ефективність використання основних фондів оцінюється по-різному в залежності від їх виду, приналежності, характеру участі у виробничому процесі, а також призначення. Оскільки основні фонди обслуговують не тільки виробничу сферу діяльності підприємства, а й соціально-побутову, ефективність їхнього використання визначається не тільки економічними, але й соціальними, екологічними та іншими факторами.

Загальним показником ефективності використання основних виробничих фондів у народному господарстві є розмір валового внутрішнього продукту на 1 руб. фондів, тобто показник фондовіддачі.

При визначенні показника ефективності використання основних виробничих фондів велике значення має методика обчислення наявності основних виробничих фондів.

Фондовіддача - це відношення обсягу виробленої продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів, яке показує, скільки продукції отримує підприємство з кожної гривні, вкладеної в осикові фонди.



Основні виробничі фонди вводяться в експлуатацію протягом року нерівномірно, отже, можна завищувати або занижувати показник фондовіддачі, якщо розраховувати його на початок або кінець року. Тому при розрахунку прийнято виходити із середньорічної первісної вартості основних виробничих фондів. Для конкретного підприємства фондовіддача визначається як відношення обсягу виробленої продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів і показує, скільки продукції отримує підприємство з кожної гривні, вкладеної в основні фонди.

Підвищення фондовіддачі може бути досягнуто на основі впровадження нової техніки і передової технології, збільшення коефіцієнта змінності устаткування, усунення позапланових простоїв машин і устаткування, заміни та модернізації застарілого обладнання, зниження трудомісткості продукції, поліпшення якості продукції та усунення "шлюбу, якнайшвидшого освоєння проектної потужності нових підприємств , агрегатів, машин і устаткування, посилення економічного впливу та матеріального стимулювання за краще використання основних фондів.

Фондомісткість - показник, зворотний фондовіддачі, вона характеризує величину основних виробничих фондів, що припадає на 1 крб. продукції.



де: Fe - фондомісткість.

Фондовіддача і фондомісткість обчислюються в тих же одиницях виміру, що і обсяг продукції.

Фондовіддача багато в чому залежить від досягнутого рівня продуктивності праці та її фондоозброєності. Оптимальне співвідношення темпів їх зростання - обов'язкова умова підвищення ефективності використання основних виробничих фондів.

Проаналізуємо ефективність використання основних виробничих фондів на прикладі ВАТ «Нечкінское».


Таблиця 2.3.1.

Аналіз ефективності використання основних виробничих фондів.

Показник 2007 2008 Зміни, (+,-)
Виручка від продажу товарів, продукції, робіт, послуг, тис. руб. 40384 44418 4034
Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. руб. 100696 185360 84664
Фондовіддача основних виробничих фондів, руб. 0,40 0,24 -0,16
Фондомісткість продукції, товарів. робіт, послуг, руб. 2,49 4,17 1,68

З таблиці видно, що за аналізований період показник фондовіддачі ОПФ має динаміку зниження, що відбувається в основному за рахунок невеликого зростання виручки від продажу всього на 4034 тис.руб. Тоді як фондомісткість навпаки збільшується і вартість виробничих фондів припадає на 1 карбованець продукції відповідно збільшується.


2.4 Факторний аналіз рентабельності використання основних засобів і фондовіддачі


Фондовіддача визначається відношенням валової або товарної продукції, валового доходу, чистого доходу або прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення (за умови, що валова, товарна продукція, прибуток та інші показники визначені по сільськогосподарській продукції). Якщо в господарстві виробляється і промислова продукція, яка входить до складу названих показників, то при обчисленні фондовіддачі в розрахунок приймається середньорічна вартість всіх основних виробничих фондів:


ФО =,


де ФО - фондовіддача, грн.; ВП - валова продукція, тис. руб.; ОПФ - середньорічна вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення, тис. руб.

Розглянемо вплив різних чинників на ефективність управління основними фондами на прикладі ВАТ «Нечкінское» Сарапульського району УР.

Таблиця 2.4.1

Факторний аналіз фондовіддачі основних виробничих фондів підприємства (організації)

Показник 2007 2008 Зміни, (+,-) Зміни, 2008р. у% до 2007р.
Виручка від продажу товарів, продукції, робіт, послуг, тис. руб. 40384 44418 4034 110
Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. руб. 100696 185360 84664 184
Фондовіддача основних виробничих фондів, руб. -75,19 1,05 76,24 -0,01
Середньооблікова чисельність працівників, чол. 219 183 -36 83
Фондоозброєність, тис. руб. 459,8 1012,9 553,1 220
Продуктивність праці, тис. руб. 184,4 242,7 58,3 132

Послідовність проведення розрахунків факторного аналізу фондовіддачі основних виробничих фондів ВАТ «Нечкінское»:

Фондовіддача у звітному періоді


ФО1 =,


Фондовіддача у базисному періоді


ФО0 =,


Фондовіддача умовна


ФОусл =,


Відхилення у фондоотдаче

ΔФО = ФО1 - ФО0


Відхилення у фондоотдаче за рахунок зміни вартості валової продукції


ΔФОвп = ФОусл-ФО0


Відхилення у фондоотдаче за рахунок зміни середньорічної вартості основних виробничих фондів


ΔФОопф = ФО1-ФОусл


Перевірка


ΔФО = ΔФОвп - ΔФОопф


Розрахунок показників:

ФО1 = 44418/185360 = 0,24 руб.

ФО0 =- 40384/100696 = 0,40 руб.

ФОусл = 44418/100696 = 0,44 руб.

ΔФО = 0,24-0,40 = -016

ΔФОвп = 0,44-0,40 = 0,04

ΔФОопф = 0,24-0,44 =- 0,20

Перевірка: -0,16 = 0,04 + (-0,20)

-0,16 =- 0,16

Виходячи з наведених розрахунків можна зробити висновок, що настільки низькі показники фондовіддачі в динаміці виходять з-за низького приросту виручки, всього 4034 тис.руб., І значного зростання виробничих потужностей щодо 2008р. До 2007 р. 184%. У перспективі можна зробити припущення, що за рахунок введення нових потужностей у виробничий процес і скорочення витрат на виробництво, зростання обсягу виробництва буде більш значним.


3. Аналіз використання виробничої потужності організації та технологічного обладнання


3.1 Показники використання виробничої потужності і фактори, що визначають її рівень


Виробнича потужність - це максимально можливий випуск продукції, передбачений на відповідний період (декаду, місяць, квартал, рік) в заданій номенклатурі і асортименті з урахуванням оптимального використання наявного обладнання і виробничих площ, прогресивної технології, передової організації виробництва і праці.

При формуванні виробничої потужності враховується вплив таких чинників, як номенклатура, асортимент, якість продукції, парк основного технологічного обладнання, середній вік обладнання і ефективний річний фонд часу його роботи при встановленому режимі, рівень спряженості парку, розмір виробничих площ і т.п.

При визначенні виробничої потужності не враховуються простої обладнання або недовикористання виробничих площ, викликане дефіцитом робочої сили і виробничих запасів, відхиленнями в організації виробництва і т.п. Виробнича потужність - величина змінна. Вона змінюється протягом звітного періоду і визначається, як правило, на початок і кінець року.

Виробнича потужність визначається в тих же одиницях, в яких вимірюється обсяг виробництва продукції. Широка номенклатура наводиться до одного або декількох видів однорідної продукції.

Виробнича потужність залежить від ряду факторів. Найважливіші з них такі:

- Кількість і продуктивність обладнання;

- Якісний склад обладнання, рівень фізичного і морального зносу;

- Ступінь прогресивності техніки і технології виробництва;

- Якість сировини, матеріалів, своєчасність їх постачання;

- Рівень спеціалізації підприємства;

- Рівень організації виробництва і праці;

- Фонд часу роботи обладнання.

Вибуття потужності відбувається з наступних причин:

- Знос обладнання;

- Зменшення годин роботи обладнання;

- Зміна номенклатури або збільшення трудомісткості продукції;

- Закінчення терміну лізингу обладнання.

Для аналізу виробничої потужності використовуються показники, які характеризують:

зміна фондовіддачі як різницю між фондовіддачею проектною (ФОпр) і розрахованої виходячи з середньорічної потужності (ФОпм).

зміна випуску продукції на одиницю встановленого парку основного технологічного устаткування, тобто ставлення товарної (валової) продукції до середньорічної кількості встановленого обладнання за планом і фактично;

зміна рівня використання виробничих потужностей як наслідок поліпшення використання виробничих площ на основі зіставлення планової і фактичної вартості валової (товарної) продукції, що припадає на 1м2 виробничої площі.

Для поліпшення використання та подальшого нарощування виробничих потужностей необхідно:

скоротити внутрішньозмінні і цілозмінних простої парку основного технологічного обладнання;

підвищити фондоозброєність шляхом впровадження нових, більш прогресивних обладнання та технології;

модернізувати діючий парк основного технологічного обладнання;

поглибити спеціалізацію і розширити кооперацію.

Для розрахунку виробничої потужності необхідно мати такі вихідні дані:

- Плановий фонд робочого часу одного верстата:

- Кількість машин;

- Продуктивність обладнання;

- Трудомісткість виробничої програми;

- Досягнутий відсоток виконання норм виробітку.

Виробнича потужність ведучих підрозділів визначається за формулою:



де ПМ - виробнича потужність підрозділу (цеху, дільниці); n - кількість одиниць однойменного ведучого обладнання, од.; Нт - годинна технічна (паспортна) потужність одиниці обладнання, од.; Ф - фонд часу роботи обладнання, годин.

Оскільки введення і вибуття потужностей проводиться не одномоментно, а відбувається протягом усього планованого періоду, то виникає необхідність розрахунку середньорічної виробничої потужності. Вона визначається за формулою:



де ПМС - середньорічна виробнича потужність; ПМiввод. - Вводиться i-а виробнича потужність; tiд - кількість місяців у році, протягом яких буде діяти i-я потужність; ПМjвив - виведена j-а виробнича потужність; tjб - кількість місяців у році, протягом яких не буде діяти j-я виведена потужність; 12 - кількість місяців у році.


3.2 Показники використання технологічного обладнання та методика їх обчислення


Після аналізу узагальнюючих показників ефективності використання основних фондів більш детально вивчається міра використання окремих видів машин і устаткування.

Аналіз роботи обладнання базується на системі показників, що характеризують використання його чисельності, часу роботи та потужності.

Розрізняють обладнання наявне і встановлене (здане в експлуатацію), фактично використовується у виробництві, знаходиться в ремонті і на модернізації, і резервне. Найбільший ефект досягається, якщо за величиною перші три групи приблизно однакові.

Для характеристики ступеня залучення обладнання у виробництво розраховують наступні показники:

коефіцієнт використання парку наявного обладнання:



коефіцієнт використання парку встановленого обладнання:



На підприємстві є встаткування було встановлено та використовується, але в річному звіті розшифровка не передбачена.

Різниця між кількістю готівкового та встановленого обладнання, помножена на планову середньорічну вироблення продукції на одиницю обладнання, - це потенційний резерв зростання виробництва продукції за рахунок збільшення кількості діючого обладнання.

Для характеристики ступеня екстенсивного завантаження обладнання вивчається баланс часу його роботи. Він включає:

календарний фонд часу - максимально можливий час роботи обладнання (кількість календарних днів у звітному періоді множиться на 24 год та на кількість одиниць встановленого обладнання);

режимний фонд часу (кількість одиниць встановленого обладнання множиться на кількість робочих днів звітного періоду та на кількість годин щоденної роботи з урахуванням коефіцієнта змінності);

плановий фонд - час роботи обладнання за планом. Відрізняється від режимного часом знаходження обладнання в плановому ремонті і на модернізації;

фактичний фонд відпрацьованого часу.

Порівняння фактичного і планового календарних фондів часу дозволяє встановити ступінь виконання плану по введенню обладнання в експлуатацію за кількістю і термінами; календарного і режимного - можливості кращого використання устаткування за рахунок підвищення коефіцієнта змінності, а режимного і планового - резерви часу за рахунок скорочення витрат часу на ремонт .

Для характеристики використання часу роботи устаткування застосовуються такі показники:

коефіцієнт використання календарного фонду часу:



коефіцієнт використання режимного фонду часу:


коефіцієнт використання планового фонду часу:



питома вага простоїв у календарному фонді:



Де Тф, Тп, Тр, Тк - відповідно фактичний, плановий, режимний і календарний фонди робочого часу обладнання; ПР - простої устаткування. .

Під інтенсивної завантаженням обладнання мається на увазі випуск продукції за одиницю часу в середньому на одну машину (1 машино-годину). Показником інтенсивності роботи устаткування є коефіцієнт інтенсивного його завантаження:



де - Відповідно фактична і планова середньогодинна вироблення.

Узагальнюючий показник, комплексно характеризує використання обладнання, - коефіцієнт інтегральної навантаження - представляє собою добуток коефіцієнтів екстенсивного і інтенсивного завантаження обладнання:


У процесі аналізу вивчаються динаміка цих показників, виконання плану і причини їх зміни.

По групах однорідного обладнання розраховується зміна обсягу виробництва продукції за рахунок його кількості, екстенсивності і інтенсивності використання:



де Кi кількість i-го устаткування; - кількість відпрацьованих днів одиницею обладнання; - коефіцієнт змінності роботи устаткування; - середня тривалість зміни; - вироблення продукції за одну машино-годину на-му обладнанні.

Розрахунок впливу цих чинників виробляється способами ланцюгової підстановки, абсолютних і відносних різниць.


Таблиця 3.1.1.

Дані для аналізу використання виробничої площі підприємства.

Показник 2007 2008 Зміна

Обсяг виробництва продукції рослинництва, тис. руб.

Площа с / г угідь, га.

У тому числі ріллі, га.

Питома вага ріллі в загальній площадіс / г угідь,%

Випуск продукції на 1 га, тис. руб.:

Сільгосп угідь

ріллі


13550

7941

7941

100


1,7

1,7


10434

7941

7941

100


1,31

1,31


-3116

-

-

-


-0,39

-0,39


З таблиці 3.1.1. видно, що, площа сільгоспугідь не змінюється в динаміці 2007-2008рр., не дивлячись на це, обсяг виробництва продукції рослинництва знижується на 3116 тис.руб. З цього можна зробити висновок, що виробничі площі використовуються не ефективно.


4. Резерви збільшення випуску продукції, фондовіддачі і Фондорентабельность


На закінчення аналізу підраховують резерви збільшення випуску продукції і фондовіддачі. Ними можуть бути введення в дію невстановленого обладнання, заміна і модернізація його, скорочення цілоденних і внутрізмінних простоїв, підвищення коефіцієнта змінності, більш інтенсивне його використання, впровадження заходів НТП.

При визначенні поточних і перспективних резервів замість планового рівня факторних показників враховується можливий їх рівень.

Наприклад, резерви збільшення випуску продукції за рахунок введення в дію нового обладнання визначаються множенням додаткового його кількості на фактичну величину середньорічного виробітку або на фактичну величину всіх чинників, які формують її рівень:



Скорочення цілоденних простоїв обладнання за рахунок конкретних оргтехмероприятий призводить до збільшення середньої кількості відпрацьованих днів кожною його одиницею за рік. Цей приріст необхідно помножити на можливу кількість одиниць обладнання та фактичну середньоденну вироблення одиниці:



Щоб підрахувати резерв збільшення випуску продукції за рахунок підвищення коефіцієнта змінності внаслідок кращої організації виробництва, необхідно можливий приріст останнього помножити на можливу кількість днів роботи всього парку устаткування і на фактичну змінне вироблення (СВ):



За рахунок скорочення внутрішньозмінних простоїв збільшується середня тривалість зміни, а отже і випуск продукції. Для визначення величини цього резерву варто можливий приріст середньої тривалості зміни помножити на фактичний рівень середньогодинної вироблення устаткування і на можливу кількість відпрацьованих змін всім його парком () (твір можливої ​​кількості обладнання, можливої ​​кількості відпрацьованих днів одиницею обладнання та можливого коефіцієнта змінності):



Для визначення резерву збільшення випуску продукції за рахунок підвищення середньогодинного виробітку обладнання необхідно спочатку виявити можливості зростання останньої за рахунок його модернізації, більш інтенсивного використання, впровадження заходів НТП і т.д. Потім виявлений резерв підвищення середньогодинної вироблення потрібно помножити на можливу кількість годин роботи обладнання Тв (твір можливої ​​кількості одиниць, кількості днів роботи, коефіцієнта змінності, тривалості зміни):



Резерви зростання фондовіддачі - це збільшення обсягу виробництва продукції і скорочення середньорічної вартості основних виробничих фондів.


де - резерв зростання фондовіддачі;, - Відповідно можливий і фактичний рівень фондовіддачі; - резерв збільшення виробництва продукції;-додаткова сума основних виробничих фондів, необхідна для освоєння резервів збільшення випуску продукції; - резерв скорочення середніх залишків основних виробничих фондів за рахунок реалізації і здачі в оренду непотрібних і списання непридатних.

Резерви зростання Фондорентабельность визначають множенням виявленого резерву зростання фондовіддачі на фактичний рівень рентабельності продукції:



На закінчення розробляють заходи щодо освоєння ви явлені резервів.


Висновки і пропозиції


Таким чином, основні засоби - це один з найважливіших чинників будь-якого виробництва. Їх стан та ефективне використання прямо впливають на кінцеві результати господарської діяльності організації. Раціональне використання основних засобів і виробничих потужностей організації сприяє покращенню техніко-економічних показників виробництва, у тому числі збільшення випуску продукції, зниження її собівартості та трудомісткості виготовлення.

Можливості аналізу використання основних засобів в організаціях обмежені низьким рівнем організації оперативно-технічного обліку часу роботи і простоїв устаткування, їх продуктивності і ступеня завантаження.

Аналіз складу і структури основних виробничих фондів у динаміці дозволяє оцінювати тенденцію технічного розвитку організації і прогнозувати рівень фондовіддачі.

Якість аналізу основних засобів залежить від постановки та порядку ведення обліку основних засобів, тобто від правильної класифікації основних засобів; визначення одиниці обліку об'єктів основних засобів; встановлення принципів оцінки основних засобів; виявлення фактичної наявності об'єктів основних засобів (проведення інвентаризації); вибору форм первинних документів та облікових регістрів, складу бухгалтерської звітності.

При виконанні даної курсової роботи було проведено аналіз наявності, руху, технічного стану і використання основних засобів. Крім того, також були розглянуті теоретичні аспекти аналізу основних засобів, де визначалися основні завдання та зміст аналізу основних виробничих фондів, і визначалася інформаційна база для вирішення поставлених завдань.

У процесі дослідження було проведено аналіз руху і технічного стану основних засобів на прикладі підприємства ВАТ «Нечкінское» Сарапульського району Удмуртської Республіки. При цьому проводився аналіз ефективності використання основних засобів способом ланцюгової підстановки, де було виявлено, що за аналізований період фондовіддача організації знизилася на 0,16 руб.на кожен карбованець основних засобів. Факторний аналіз фондовіддачі виявив, що низькі показники фондовіддачі в динаміці виходять з-за низького приросту виручки, всього 4034 тис.руб., І значного зростання виробничих потужностей щодо 2008р. До 2007 р. 184%. У перспективі можна зробити припущення, що за рахунок введення нових потужностей у виробничий процес і скорочення витрат на виробництво, зростання обсягу виробництва буде більш значним.


Список використаної літератури


  1. А.А. Бєляєв політематичний мережевий електронний науковий журнал. Кубанський державний аграрний університет, 2004

  2. Балабанов І.Т. Фінансовий аналіз і планування господарюючого суб'єкта .- М.: Фінанси і статистика, 2003

  3. Басовский Л.Є., Басовська Є.М. Комплексний економічний аналіз господарської діяльності - М.: ИНФРА-М, 2004.

  4. Бердникова Т.Б. Аналіз і діагностика фінансово-господарської діяльності підприємства. М -: ИНФРА-М, 2003.

  5. В.В. Буряковський. Фінанси підприємств. Підручник. Д. -: Пороги, 1998

  6. Є. Г. Непомнящий. Економіка управління підприємством. Конспект лекцій. Таганрог-: ТРТУ, 1997

  7. Зайцев Н.Л. Економіка промислового підприємства: Підручник, 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: ИНФРА-М, 1998

  8. Ковальов В.В., Волкова О.М. Аналіз господарської діяльності підприємства. - М.: Проспект, 2001.

  9. Ковальов В.В. Фінансовий аналіз .- М.: Фінанси і статистика, 2002

  10. О. В. Грищенко. Аналіз і діагностика фінансово-господарської діяльності підприємства. Таганрог-: ТРТУ, 2000

  11. Стоянова Е.С. Фінансовий менеджмент .- М.: ПРІОР, 2003

  12. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності АПК: Підручник / 3-е изд., Испр .- М.: Нове знання, 2000

  13. Савицька Г.В. Аналіз виробничо-фінансової діяльності сільськогосподарських підприємств - М.: ИНФРА-М, 2005

  14. Савицька Г.В. Методика комплексного аналізу господарської діяльності - М.: ИНФРА-М, 2003.

  15. Селезньова М.М., Іонова А.Ф. Фінансовий аналіз - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002.

  16. Шеремет А.Д., Сайфуллін Р.С., Негашев Є.В. Методика фінансового аналізу .- 3-тє вид., Перебивши. і доп. - М.: ИНФРА, М, 2001

36


Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Курсова
99.2кб. | скачати


Схожі роботи:
Оцінка ефективності використання основних засобів підприємства МФ ВАТ ПО КЗК і розробка заходів
Аналіз використання основних засобів
Аналіз та оцінка стану основних засобів ВАТ АСТЗ 2
Облік і аналіз основних засобів ВАТ Бобруйський горпіщеторг
Аналіз та оцінка стану основних засобів ВАТ АСТЗ
Аналіз ефективності використання основних засобів
Аналіз ефективності використання основних засобів
Аналіз ефективності використання основних засобів
Аналіз ефективності використання основних засобів підприємства
© Усі права захищені
написати до нас