Основні фонди підприємства

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Камський Державний Політехнічний Інститут
Реферат
по Бухгалтерському обліку
на тему: "Основні фонди підприємства"
Виконав: Семенов Іван
Перевірив:

м. Набережні Челни 2002
Зміст
"1-3" 1. Економічна сутність основних фондів .............................................. ............................ 2
2. Фізичний і моральний знос основних засобів ............................................ .............. 5
3. Відтворення основних фондів ............................................... .................................................. ..... 7
4. Амортизаційні відрахування та їх використання на підприємстві ................... 9
5. Ремонт і модернізація основних фондів ............................................. ...................................... 11
6. Виробнича потужність підприємства ............................................... ................................... 12
7. Шляхи поліпшення використання основних засобів ............................................. ............. 13
Використана література ................................................ .................................................. ............................... 13

1. Економічна сутність основних фондів

Основні фонди є найбільш значущою складовою частиною майна підприємства і його, і його необоротних активів.
Основні засоби - це основні фонди, виражені у вартісному вимірі.
Основні засоби - це засоби праці, які неодноразово беруть участь у виробничому процесі, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, а їх вартість переноситься на вироблену продукцію частинами в міру зношування. До них відносяться: будівлі, споруди, різні машини і устаткування, прилади та інструменти, виробничий і господарський інвентар, земельні ділянки перебувають у власності підприємства, внутрішньогосподарські дороги та інші основні засоби.
За функціональним значенням основні фонди на виробничі і невиробничі. До виробничих основних фондів відносяться ті засоби праці, які безпосередньо беруть участь у виробничому процесі (машини, устаткування і т.п.), створюють умови для його нормального здійснення (виробничі будівлі, споруди тощо) і служать для збереження і переміщення предметів .
Невиробничі основні фонди - це основні фонди, які безпосередньо не беруть участь у виробничому процесі (житлові будинки, дитячі сади, школи тощо), але знаходяться у віданні промислових підприємств.
По приналежності основні фонди поділяються на власні та орендовані.
Основні виробничі фонди в залежності від ступеня їх впливу на предмет праці поділяють на активні і пасивні.
До активних відносяться також фонди, які в процесі виробництва безпосередньо впливають на предмет праці, видозмінюючи його (машини та обладнання, вимірювальні та регулювальні прилади, транспортні засоби).
Всі інші основні фонди можна віднести до пасивних, так як безпосередньо не впливають на предмет праці, а створюють необхідні умови для нормального протікання виробничого процесу (будівлі, споруди та ін.)
Розрізняють виробничу (видову), технологічну та вікову структуру основних засобів.
Під виробничо структурою розуміється співвідношення різних груп основних виробничих фондів (ОПФ) за матеріально-натуральному складу в їх загальної середньорічної вартості.
Найважливішим показником виробничої структури ОПФ є частка активної частини в загальній вартості. Це пов'язано з тим, що обсяг випуску продукції, виробнича потужність і інші економічні показники роботи підприємства значною мірою залежать від величини активної частини ОПФ.
Технологічна структура ВПФ характеризує їх розподіл по структурних підрозділах підприємства в процентному вираженні від їх загальної вартості. У "вузькому" плані технологічна структура може бути представлена, як частка автосамоскидів в загальній кількості автотранспорту наявного на підприємстві.
Вікова структура ВПФ характеризує з розподіл за віковими групами (до 5 років; від 5 років до 10 років; від 10 до 15 років; від 15 до 20 років; понад 20 років). Середній вік обладнання розраховується як середньозважена величина.
Основне завдання на підприємстві повинна зводиться до того, щоб не допускати надмірного старіння ОПФ, тому що від цього залежать результати роботи підприємства.


Рис 1. Класифікація основних засобів (фондів)

2. Фізичний і моральний знос основних засобів

Під фізичним зносом розуміється втрата основних засобів, що беруть участь в процесі виробництва, свої первинні характеристики в слідстві їх експлуатації та природного зношування.
Рівень фізичного зносу основних засобів залежить від: первісної якості основних фондів; ступеня їх експлуатації; рівень агресивності середовища де використовуються ВПФ; рівень обслуговуючого персоналу; своєчасного проведення планово-попереджувальних робіт та ін
Для характеристики ступеня фізичного зносу основних фондів використовується ряд показників.
Коефіцієнт фізичного зносу основних фондів (Кі.ф)


де І - сума зносу основних фондів за весь період їх експлуатації.
Пс - початкова або відновна вартість основних фондів.

Коефіцієнт фізичного зносу будівель і споруд може бути розрахований за формулою:
де di - питома вага i го конструктивного елемента у вартості будівлі,%;
Li - відсоток зносу i-го конструктивного елемента будівлі.

Коефіцієнт придатності основних фондів характеризує їх фізичний стан на певну дату і обчислюється за формулою

або
Всі ці формули припускають рівномірний фізичний знос основних фондів, що не завжди збігається з дійсністю.
Моральний знос - це знецінення, утрачивание вартості до їх фізичного зносу, і закінчення терміну своєї фізичної служби.
Моральний знос виявляється в двох формах.
Перша форма морального зносу полягає в тому, що відбувається знецінення машин такої ж конструкції, що випускалися раніше, внаслідок здешевлення їхній відтворення в сучасних умовах.
Друга форма морального зносу полягає в тому, що відбувається знецінення старих машин, фізично ще придатних, внаслідок появи нових, більш технічно досконалих і продуктивних машин, які витісняють старі.
На кожному підприємстві процес фізичного і морального зносу основних фондів повинен управлятися. Основна мета цього управління - недопущення надмірного фізичного і морального зносу основних фондів. Управління цим процесом відбувається через проведення певної політики відтворення основних фондів.

3. Відтворення основних фондів.

Відтворення основних фондів - це безперервний процес їх оновлення шляхом придбання нових, сучасних технологій, модернізації та капітального ремонту.
Основна мета - це підтримка основних фондів у робочому стані.
У процесі відтворення основних фондів вирішуються такі завдання:
Ø відшкодування вибувають з різних причин основних фондів;
Ø збільшення кількості та маси основних фондів з метою розширення обсягу виробництва;
Ø удосконалення та підвищення технічного рівня виробництва;
Процес відтворення основних фондів може здійснюватися за рахунок різних джерел. Основні засоби для відтворення на підприємстві можуть надходити за наступними каналами:
Ø як внесок у статутний капітал;
Ø у результаті капітальних вкладень;
Ø внаслідок безоплатної передачі;
Ø оренди.
Кількісна характеристика відтворення основних фондів протягом року відображається у балансі основних фондів по повної початкової вартості за такою формулою:
Ф к. = Ф н. + Ф в. - Ф л.
де Ф к. - вартість ОФ на кінець року;
Ф н. - Вартість ОФ на початок року;
Ф в. - Вартість ОФ, що вводяться в дію протягом року;
Ф л. - Вартість ОФ, що ліквідовуються протягом року.

Для більш детального аналізу використовують показники: коефіцієнт оновлення ОФ, коефіцієнти вибуття ОФ, фондоозброєність праці, технічну озброєність праці і т.д.

де К обн. - Коефіцієнт оновлення,%; Ф к. - вартість Оф на кінець року, руб.
де К виб. - Коефіцієнт вибуття основних фондів,%.
Перевищення величини К обн. У порівнянні з К виб. Свідчить про те, що йде процес оновлення основних фондів.

4. Амортизаційні відрахування та їх використання на підприємстві

Амортизація - це поступове перенесення вартості ОПФ на продукцію, що випускається, тобто для відшкодування фізичного і морального зносу ОФ їх вартість у вигляді амортизаційних відрахувань включається у витрати на виробництво продукції.
Амортизаційні відрахування провадяться підприємствами щомісяця виходячи із встановлених норм амортизації та вартості ОФ підприємства.
Норма амортизації представляє собою встановлений державою річний відсоток погашення вартості основних фондів і визначає суму щорічних амортизаційних відрахувань, тобто - Це відношення суми річних амортизаційних відрахувань до вартості ОПФ, виражена в відсотка.
Амортизаційні відрахування мають свої особливості:
По - перше, скасовані амортизаційні відрахування на капітальний ремонт, тепер підприємства всі види ремонтів здійснюють за рахунок собівартості продукції.
По - друге, за машин, обладнання, транспортних засобів після завершення терміну служби припиняється нарахування амортизації так, як раніше нарахування проводилися протягом всього періоду експлуатації, незалежності на який термін служби вони розраховані;
По - третє, з метою підвищення зацікавленості підприємств в оновленні основних фондів застосовується прискорення амортизації, тобто повне перенесення балансової вартості цих фондів на витрати виробництва.
Прискорена амортизація дозволяє:
Ø прискорити процес оновлення;
Ø накопичити достатньо коштів (амортизаційні відрахування) для реконструкції виробництва;
Ø зменшити податок на прибуток;
Ø збільшити обсяг виробництва і зменшити собівартість.
Річна сума нарахування амортизаційних відрахувань визначається:
Ø при лінійному способі - з початкової вартості об'єкта основних засобів і норми амортизації, обчисленої виходячи з терміну корисного використання цього об'єкта;
Ø при способі зменшуваного залишку - з залишкової вартості об'єкта основних засобів на початок звітного року та норми амортизації, обчисленої виходячи з терміну корисного використання цього об'єкта;
Ø при способі списання вартості по сумі чисел років терміну корисного використання - з початкової вартості об'єкта основних засобів і річного співвідношення, де в чисельнику - число років, що залишаються до кінця строку служби об'єкта, а знаменнику - сума чисел років терміну служби об'єкта.
Планування амортизаційних відрахувань на підприємстві має важливе значення, оскільки це дозволяє визначити їх величину на планований період; воно необхідне для планування собівартості продукції і фінансових результатів роботи підприємства.
Вихідними даними для визначення амортизаційних відрахувань на планований період є: показники вартості основних фондів на його початок; плани щодо введення в дію інших основних фондів; дані про проектований вибутті основних фондів; норми амортизаційних відрахувань.

Ретельне планування амортизаційних відрахувань на початок року дозволяє надалі спростити їх розрахунок протягом планового періоду. У цьому випадку амортизаційні отчісле6нія (А) за кожний місяць визначаються за спрощеною схемою: до амортизаційних відрахувань за попередній місяць (Ао) додаються амортизаційні відрахування на нововведені основні фонди (Авв.) і віднімаються амортизаційні відрахування на вибули основні фонди (Авиб.).
Сума амортизаційних відрахувань на підприємстві накопичується на рахунках з обліку зносу і числяться до вибуття майна, що амортизується з підприємства.
У кожному звітному періоді сума амортизації списується з рахунків зносу, на рахунки з обліку витрат на виробництво і витрати обігу. Разом з виручкою за реалізовану продукцію і послуги, амортизація надходить на розрахунковий рахунок підприємства на якому вона накопичується. Амортизаційні відрахування витрачаються безпосередньо з розрахункового рахунку на фінансування нових капітальних вкладень в основні засоби, на придбання будівельних матеріалів, устаткування і т.д.

5. Ремонт і модернізація основних фондів

Основні фонди на підприємстві в процесі їх експлуатації постійно зношуються, і для підтримки їх в працездатному стані періодичний необхідно проводити їх ремонт.
Розрізняють три види ремонту: відновлювальний, поточний і капітальний.
Відновлювальний ремонт - це особливий вид ремонту, що викликається різними обставинами: стихійними лихами (пожежа, повінь тощо), військовими руйнуваннями. Відновлювальний ремонт здійснюється за рахунок спеціальних коштів держави.
Поточний ремонт - це дрібний ремонт і виробляється без тривалої перерви процесу виробництва. При дрібному ремонті замінюються окремі деталі та вузли.
Модернізація представляє собою технічне удосконалення основних фондів з метою усунення морального зношування і підвищення техніко-економічних показників до рівня новітнього обладнання.
Капітальний ремонт - це суттєвий ремонт основних фондів і пов'язаний з повним розбиранням машини, заміною всіх зношених деталей і вузлів.
Витрати на ремонт залежать від фізичного зносу, якості проведених ремонтів і рівня кваліфікації персоналу, який експлуатує машини й устаткування.

6. Виробнича потужність підприємства

Виробнича потужність - це максимально можливий річний (добовий) обсяг випуску продукції при заданій номенклатурі і асортименті з урахуванням використання найкращим способом всіх наявних на підприємстві ресурсів.
Виробнича потужність підприємства залежить від наступних факторів: кількості і якості обладнання; максимально можливої ​​продуктивності кожної одиниці обладнання; прийнятого рішення роботи (змінність, тривалість однієї зміни, перериване або безперервне виробництво тощо); номенклатури і асортименту продукції, трудомісткість продукції, рівня організації праці і т.п.

У загальному вигляді виробнича потужність (М) підприємства може бути визначена за формулою:
де Ta - ефективний фонд часу роботи підприємства
t - трудомісткість виготовлення одиниці продукції

7. Шляхи поліпшення використання основних засобів

Поліпшення використання основних засобів відображається на фінансових результатах роботи підприємства за рахунок збільшення випуску продукції, зниження собівартості, поліпшення якості продукції, зниження податку на майно та збільшення прибутку.
Покращення використання основних засобів на підприємстві можна досягти шляхом:
Ø звільнення підприємства від зайвого устаткування, машин та інших основних засобів;
Ø своєчасного і якісного проведення планово-попереджувальних ремонтів;
Ø підвищення рівня кваліфікації обслуговуючого персоналу;
Ø поліпшення якості підготовки сировини і матеріалів до процесу виробництва;
Ø підвищення рівня механізації і автоматизації;
Ø впровадження нових технологій (маловідходної, безвідходної, паливо зберігаючою;
Шляхи поліпшення використання основних засобів залежать від конкретних умов, що склалися на підприємстві за той чи інший період часу.

Використана література

1. Сергєєв І.В. "Економіка підприємства": Учеб. Посібник.-2-е вид., - М.: Фінанси і статистика, 2000.
2. Економіка підприємства: Підручник / За ред. О.І. Войкова. - 2-е вид. - М., 2000.
3. Рузавін Г.І. Основи ринкової економіки: Навч. Посібник - М.: Банки і біржі: ЮНИТИ, 1996.
4. Економіка підприємства: Підручник / За ред. Н.А. Сафронова. - М.: Юність, 2000.
5. Грузинів В.П., Грибов В.Д. Економіка підприємства: навч. Посібник. - М., 2000.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Бухгалтерія | Реферат
36.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Основні фонди підприємства 7
Основні фонди підприємства 8
Основні фонди підприємства 2
Основні фонди підприємства 6
Основні фонди підприємства 3
Основні фонди і прибуток підприємства
Основні фонди підприємства та їх використання 2
© Усі права захищені
написати до нас