Ім'я файлу: Звіт практики Матвієнко О.А. (1) (3).docx
Розширення: docx
Розмір: 1451кб.
Дата: 05.05.2023
скачати
Розширення: docx
Розмір: 1451кб.
Дата: 05.05.2023
скачати
ЗВО «МІЖНАРОДНИЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ АКАДЕМІКА ЮРІЯ БУГАЯ»
Кафедра фізичної терапії
«До захисту допущено»
Завідувач кафедри ФТ
Ю.В. Копочинська
«03» травня 2023р.
Звіт з проходження практики при порушеннях та захворюваннях опорно-рухового апарату
Виконав:
Студент 3 курсу групи ФТ-01
спеціальності 227 «Фізична терапія, ерготерапія»
Матвієнко Олексій Анатолійович
Керівник клінічної практики
викл. Ольга Юріївна Котенко
Національна шкала ___________
Кількість балів:_____ Оцінка: ECTS____
м.Київ 2023р.
Завдання на практику
Заняття №1 Вступ. Ознайомлення з базою практики. Проведенні інструктажу з охорони праці, посадові інструкції фізичного терапевта та ерготерапевта, ведення облікової документації.
1.1. Ознайомлення з базою практики:
А) структура;
Б) оснащення.
1.2. Проведення інструктажу:
А) Інструкція з охорони праці на занятті з плавання;
Б) Охорона праці і техніка безпеки при проведенні фізіотерапевтичних процедур;
В) Загальні вимоги електробезпеки;
С) Первинний інструктаж на робочому місці з охорони праці.
1.3 Посадові інструкції:
А) Фізичного терапевта;
Б) Ерготерапевта.
1.4. Склад мультидисциплінарної команди.
1.5.Ознайомлення з документами планування й облік з фізичної терапії:
А) Реабілітаційна карта амбулаторного хворого( індивідуальних програм);
Б) Журнал контролю виконання індивідуальної програми;
В) Журнал відвідувань та поточного контролю проведення процедур;
С) Журнал протоколів та засідань мультидисциплінарної команди;
Д) Ведення документації в електронній системі Helsi.
Заняття 2 Участь у бесіді з членами мультидисциплінарної команди. Лікарями, асистентами фізичних терапевтів, фізичними терапевтами, ерготерапевтами на базі практики. Клінічне обстеження пацієнта з захворюваннями опорно-рухового апарату.
2.1. Збір анамнезу;
2.2. Вибір відповідних методів обстеження щодо стану пацієнта та обставин, пояснюючи аспекти процедури обстеження (гоніометрія, ММТ, динамометрія);
2.3. Провести тестування рівня функціонування основних систем організму. Шкали ,тести, опитувальники в ОРА;
2.4. Аналіз інформації, зібраної з медичних записів / у пацієнта, членів сім’ї, лікарів, фізичних терапевтів.
Заняття 3. Планування та складання індивідуальної програми. Проведення програми фізичної терапії.
3.1. Виявляти основні проблеми та визначати реабілітаційний прогноз. Проводити оцінку за МКФ-ДП порушених структур та функції. Визначити короткотермінові та довготермінові завдання;
3.2. Вибирати відповідні методи фізичної терапії, їхню послідовність, частоти та тривалості;
3.3. Розробляти програми фізичної терапії при захворюваннях та порушеннях опорно-рухового апарату. Спостерігати за симптомами та реакцією пацієнта на реабілітаційне втручання. Вносити корекцію в індивідуальну програму, ураховуючи спостереження та повторні обстеження пацієнтів;
3.4. Надавати практичні рекомендації пацієнтові / членам сім’ї щодо подальшого відновлення функцій, правильного поводження, надання допомоги.
Заняття 4. Проведення програми фізичної терапії.
4.1. Підготувати доповідь на методичне заняття в бригаді.
Заняття 5. Планування та складання індивідуальної програми. Проведення програми фізичної терапії.
5.1. Виявляти основні проблеми та визначати реабілітаційний прогноз. Проводити оцінку за МКФ-ДП порушених структур та функції. Визначити короткотермінові та довготермінові завдання;
5.2. Вибирати відповідні методи фізичної терапії, їхню послідовність, частоти та тривалості;
5.3. Розробляти програми фізичної терапії при захворюваннях та порушеннях опорно-рухового апарату. Спостерігати за симптомами та реакцією пацієнта на реабілітаційне втручання. Вносити корекцію в індивідуальну програму, ураховуючи спостереження та повторні обстеження пацієнтів;
5.4. Надавати практичні рекомендації пацієнтові / членам сім’ї щодо подальшого відновлення функцій, правильного поводження, надання допомоги.
Заняття 6. Проведення програми фізичної терапії.
А) Підготувати доповідь на методичне заняття в бригаді.
Заняття 7. Планування та складання індивідуальної програми. Проведення програми фізичної терапії.
А) Виявляти основні проблеми та визначати реабілітаційний прогноз. Проводити оцінку за МКФ-ДП порушених структур та функції. Визначити короткотермінові та довготермінові завдання;
Б) Вибирати відповідні методи фізичної терапії, їхню послідовність, частоти та тривалості;
В) Розробляти програми фізичної терапії при захворюваннях та порушеннях опорно-рухового апарату. Спостерігати за симптомами та реакцією пацієнта на реабілітаційне втручання. Вносити корекцію в індивідуальну програму, ураховуючи спостереження та повторні обстеження пацієнтів;
Г) Надавати практичні рекомендації пацієнтові / членам сім’ї щодо подальшого відновлення функцій, правильного поводження, надання допомоги.
Заняття 8. Проведення програми фізичної терапії.
А) Підготувати доповідь на методичне заняття в бригаді.
Заняття 9. Планування та складання індивідуальної програми. Проведення програми фізичної терапії.
А) Виявляти основні проблеми та визначати реабілітаційний прогноз. Проводити оцінку за МКФ-ДП порушених структур та функції. Визначити короткотермінові та довготермінові завдання;
Б) Вибирати відповідні методи фізичної терапії, їхню послідовність, частоти та тривалості;
В) Розробляти програми фізичної терапії при захворюваннях та порушеннях опорно-рухового апарату. Спостерігати за симптомами та реакцією пацієнта на реабілітаційне втручання. Вносити корекцію в індивідуальну програму, ураховуючи спостереження та повторні обстеження пацієнтів;
Г) Надавати практичні рекомендації пацієнтові / членам сім’ї щодо подальшого відновлення функцій, правильного поводження, надання допомоги.
Індивідуальне завдання на практику
Фізична терапія при оперативному лікуванні клишоногості
Вступ. Вроджена клишоногість – складна комбінована деформація стопи, при якій стопа підвернута всередину, знаходиться в положенні підошовного згинання, передній відділ стопи знаходиться в значному приведенні і опора здійснюється на її зовнішній край. Шкіра зовнішньої поверхні стопи дуже потовщена, внутрішня поверхня, навпаки, ніжна і м’яка. Серед природжених ортопедичних деформацій клишоногість поряд із дисплазією кульшового суглоба займає головне місце [3].
При вродженій клишоногості спостерігаються зміни її форми і положення: еквінус (підошовне згинання стопи в гомілковостопному суглобі), супінація стопи (поворот підошовної поверхні досередини з опусканням зовнішнього краю стопи, аддукція (приведення стопи в передньому відділі при одночасному збільшенні склепіння стопи) [3].
Анатомічно стопа складається з двадцяти шести кісток, які утворюють досконалу архітектонічну структуру, що здатна витримувати значні навантаження, зберігаючи при цьому еластичність. Достатній для функції обсяг рухів здійснюється в суглобах пальців, плесно-фалангових, підтаранному, таранно-човноподібному суглобах, в основі першої кістки плесни. В інших суглобах рухи дуже незначні, оскільки кістки щільно прилягають одна до одної [13].
При вродженій клишоногості патологічні зміни відбуваються в сумочно-зв’язковому апараті підтаранного та надступаково-гомілковому суглобах, м’язах гомілки, апоневрозі підошви, кістках ступи та гомілки [15].
Вроджена клишоногість є поліетіологічним захворюванням, причиною якого бувають ендо чи екзогенні фактори, спадковість. Заслуговує уваги точка зору Г.С. Бома, за якою під час закладки органів і систем у ембріона під дією екзо чи ендогенних факторів на 3-4-му тижні кінцевий сегмент (тобто стопа) нижньої кінцівки не досягає повного повороту у сагітальній площині, що призводить до дисплазії м’язів: литкового, заднього великогомілкового та довгого згинача І пальця [5].
В даний час вроджену клишоногість вважають проявом диспластичного процесу, при якому страждає м’язова, нейро-судинна і кісткова системи нижніх кінцівок дистальніше колінного суглоба. Розрізняють дві форми вродженої клишоногості: типову (80%) і атипову (20%). Залежно від тяжкості деформації розрізняють легку, середню і важку ступеня [5].
Таким чином, вроджена клишоногість це – деформація стопи, яка характеризується відхиленням стопи від поздовжньої осі гомілки всередину, що досить часто зустрічається серед новонароджених, і також значно впливає на розвиток всього скелета дитини та на розвиток кісток гомілки.
Все висвітлене вище обґрунтовує актуальну та складну проблему лікування та проведення фізичної реабілітації при вродженій клишоногості.
Етіологія та патогенез
Причин розвитку клишоногості у дітей, насправді, безліч. Перш за все, спадковість, адже найчастіше таке явище простежується в декількох поколіннях і передається від батьків до дітей. Також причиною клишоногості у дітей може стати і патологія, що виникла в період внутрішньоутробного розвитку плода, що найчастіше трапляється в зимовий або весняний час, коли раціон майбутньої матері не збагачений вітамінами та мікроелементами, необхідними для повноцінного формування систем і органів плода [11].
На думку багатьох вчених, клишоногість (еквіноварусна деформація стопи) формується ще на ранніх тижнях вагітності, можливо десь на 10-12 тижні гестації [9].
Основні причини вродженої клишоногості:
• токсикоз вагітності;
• амніотичні тяжі — волокнисті нитки, що проходять через плодовий міхур і
зв’язують, обплутують або навіть прорізають пуповину, частини тіла плода;
• зрощення амніону (захисної зародкової оболонки) з поверхнею тіла зародка;
• малорухливість;
• вірусна інфекція;
• авітаміноз;
• спадковість;
• прийом матір’ю сильнодіючих засобів лікарського або наркотичного походження;
• куріння матері під час вагітності [6].
Також мають значення екологічні причини, наприклад, шкідливі умови роботи одного з батьків. На думку акушерів-гінекологів, на ризик утворення дефекту впливає положення плоду. Наприклад, згідно з фактами, клишоногість частіше зустрічається у близнюків, ніж в разі одностатевої вагітності [6].
Додатковими причинами клишоногості можуть бути недорозвинені кістки дитини, що є у нього дисплазія, рахіт, а також неправильно підібране взуття [6].
Більшість авторів вважає, що провідна роль у патогенезі вродженої клишоногості належить нервовій системі з наявною генетичною складовою: порушення проведення нервового імпульсу та м'язової дистонії, на користь якої свідчить гіпотрофія м’язів гомілки зі зменшенням її об’єму, які присутні в більшості дітей. Наявний м’язевий дисбаланс між сильним tibialis anterior та м’язами антагоністами призводить до повторної появи супінації стопи внаслідок чого виникає аддукція переднього відділу стопи. Генетична складова ідіопатичної клишоногості підтверджується тим фактом, що приблизно 25% усіх пацієнтів повідомляють про позитивну сімейну історію щодо клишоногості .
Результати досліджень аналізу біопсії литкового м’яза у пацієнтів з рецидивами клишоногості вказують на присутність фіброзного переродження м’яза, зменшення кількості м’язевих волокон, присутність колагену, міобластів та артеріальні аномалії .
У пацієнтів з цим захворюванням виявляються зміни як кістковосуглобових структур та капсульно-зв’язкового апарату, так і м’язового балансу та навику руху.
Класифікації вродженої клишоногості
За етіологією:
- Ідіопатична (первинна) клишоногість;
- Вторинна клишоногість:
а) неврогенна (мієлодисплазія, спинномозкова грижа, синдром фіксованого кінського хвоста);
б) артрогрипоз;
в) синдром амніотичних перетяжок.
По тяжкості захворювання:
Клишоногість класифікується в залежності від можливості виконати корекцію дефекту стопи пасивними методами:
1. Легка — податливі компоненти усуваються без особливих зусиль;
2. Середня — обмеженість рухів гомілковостопного суглоба, при усуненні деформації з боку м’язових тканин спостерігається пружинистий опір;
3. Важка — різка обмеженість рухів в стопі і гомілковостопному суглобі, корекція дефекту руками неможлива;
4. Дуже важка — повного лікування дитини домогтися, як правило, не вдається [20].
Симптоми клишоногості
Симптомами клишоногості у дітей у 1-3 років яскраво виражені. До явних симптомів хвороби можна віднести:
• стопи вигнуті всередину або назовні;
• перегин підошви;
• скручені кістки гомілки;
• стопа розгорнута;
• відхилення пальців стопи досередини;
• п’ятки підігнуті до середини (варус);
• збільшення зводу стопи;
• стопа своїм переднім відділом приведена до середньої лінії тіла (аддукція);
• стопа внутрішнім краєм розгорнута догори (супінація) [20].
Ніжки новонародженого в зоні стопи виглядають недорозвиненими, зменшений об’єм гомілки. Становище ускладнюється, коли малюк встає на ніжки і починає ходити. Ходити діти з вродженою клишоногістю починають пізніше. При односторонній деформації спостерігається кульгавість. Хода при двохсторонній вродженій клишоногості — «перевалюючись» дрібними кроками, що часто розчулює дорослих (ведмежа, каченя) [20].
Дитина скаржиться на обмеженість рухів в гомілковостопному суглобі, хода у нього буде незвичайна, так як він буде переступати через опорну ногу під час кожного кроку. Це виходить в зв’язку з тим, що при ходьбі дитина спирається на зовнішній край стопи, а не на підошву [3].
Хода дітей з вродженою клишоногістю нестійка, незграбна, при ходьбі виникає швидке стомлення, а у більш складних випадках спостерігаються больові відчуття. Внаслідок неправильного навантаження відбувається скручування кісток гомілки. Цей симптом настільки важливий, що він зумовлює функціональний результат лікування. У дітей раннього віку наступають стійкі зміни не тільки в м’яких тканинах, але і в скелеті стопи: абсолютно відсутня активна пронація стопи [2].
При відсутності лікування клишоногості у дітей раннього віку розвиваються різні ускладнення:
• травми, огрубіння шкіри на зовнішніх сторонах стоп;
• атрофія м’язів ніг;
• порушення функцій колінних суглобів;
• підвивих кісток стоп;
• викривлення хребта.
За наявності вродженої клишоногості також порушується хода дитини. Руйнування виникають повільно й непомітно. Діти скаржаться на швидку стомлюваність, тяжкість уногах при тривалій ходьбі та стоянні, на больові відчуття в литкових м’язах, в коліннихі гомілковостопних суглобах, спостерігаються судоми в ногах [1].
Отже, у дітей раннього віку порушується чіткість та легкість ходьби, погіршується координація рухів, знижується швидкість реакції, запущена форма може стати причиною інвалідності — дитина просто не зможе ходити без допомоги милиць.
Клінічне обстеження
При оцінці зовнішнього вигляду та для визначення ступеню тяжкості деформації стоп враховувалась наявність чотирьох основних компонентів вродженої клишоногості, а саме еквінус, приведення (аддукція), супінація переднього відділу та присутність полої стопи (pes cavus) при огляді дитини та при пасивній корекції, оцінка форми та положення стопи.
Серед клінічних методів дослідження при вродженій клишоногості були використані: збір анамнезу, огляд, оцінка ортопедичного, місцевого статусу, пальпація; оцінка тонусу, м’язової сили та функції нижньої кінцівки шляхом вимірювання амплітуди активних та пасивних рухів в гомілковостопному суглобі, виконання тестів.
Найчастіше застосовувались три клінічні тести:
1) тест дорсіфлексії – у новонароджених дітей нормою є дорсіфлексія стопи до моменту контакту дорсальної поверхні з передньою поверхнею великогомілкової кістки (рис. 1).
Рис. 1. Тест дорсіфлексії
тест визначення внутрішньої торсії гомілки (в анг. літер. – plumbline test). Під час виконання тесту дитина сидить на столі або стільці з опущеними донизу кінцівками. Уявна лінія проводиться від центру надколінника вниз до горбистості великогомілкової кістки. В нормі дана лінія має проходити між I або II плесневими просторами. При клишоногості дана лінія може проходити між IV або V плесневими просторами, а інколи навіть на рівні латеральної кісточки (рис. 2).
Рис. 2. Тест визначення внутрішньої торсії гомілки
3) тест подразнення підошовної поверхні стопи. Використовується з метою визначення м’язового дисбалансу у немовлят, що не можуть реагувати на голосові команди. Виділяють медіальний тест подразнення стопи: в нормі, при подразненні медіальної поверхні стопи, пацієнт ротує її у положення еверсії (анг. літер. – eversio). У разі подразнення латеральної поверхні стопи: в нормі, стопа ротується у положення інверсії (анг. літер. - inversio).
Оцінка форми та положення стопи.
Стопа оглядалась у положенні пацієнта лежачи на спині та стоячи (за можливості). П’яткова бісектриса (ПБ) використовується для визначення наявності аддукційної або абдукційної деформацій стоп. Це лінія, що розділяє п’ятку на дві рівні частини вздовж поздовжньої вісі. В нормі дана лінія відповідає центру фаланги 2 пальця стопи (рис. 3). Якщо лінія проходить медіальніше фаланги II пальця то наявне відведення, а якщо латеральніше, то навпаки приведення переднього відділу стопи.
Рис. 3. Оцінка форми та положення стопи
Також під час огляду оцінювалась ступінь дистрофії задньої групи м’язів гомілки, Силу м’язів визначають протидією його скороченню в ізометричному положенні м’яза. Кількісну оцінку проводять по шестибальній системі:
• 0 балів - параліч, відсутність пальпаторно визначаємих м’язових скорочень при активному зусиллі хворого;
• 1 бал - парез, наявність пальпаторно визначаємих і видимих скорочень, що не переходять в заданий рух;
• 2 бали - різке зниження м’язової сили, м’язове скорочення, що переходить в заданий рух, амплітуда якого різко обмежена і виконання якого можливе тільки в певному початковому положенні (по напряму сили тяжіння) або в полегшених умовах, спрямованих на зниження або виключення маси кінцівки (рух у воді, на ковзаючій поверхні, при підвішуванні і т. д.);
• 3 бали - значне зниження сили м’язів, виконання активного руху можливе при різних початкових положеннях, але без додаткового обтяження (опору заданому руху);
• 4 бали - незначне послаблення м’язової сили, виконання рухів можливе при різних початко- вих положеннях і при додатковому обтяженні (опору);
• 5 балів - нормальна м’язова сила, що виявляється при зіставленні з силою м’яза неураженої сторони.
Для оцінки м’язової сили використовують також динамометри різноманітних конструкцій.
Рентгенологічне дослідження
Виконувалось рентгенологічне дослідження стоп пацієнтів та подальше визначення величин таранно-п’яткового кута, таранно-Iплеснового кута, кута аддукції переднього відділу стопи, великогомілково-п’яткового кута та кута нахилу п’яткової кістки. Детальний опис та приклад вимірювання кутів представлені нижче.
Таранно-п’ятковий кут (ТПК) в боковій проекції в нормі складає 25° - 45° та зменшується з віком (рис. 4).
більше 45° - вальгусна деформація п’яткової кістки;
менше 25° - варусна деформація п’яткової кістки.
Рис. 4. Рентгенограми стопи в прямій та боковій проекціях
Величини кутів співвідношення таранної, п’яткової та кубоподібної кісток відносно нижнього краю великогомілкової кістки в нормі представлені в таблиці 1.
Таблиця 1. Кути між п’ятковою, таранною, кубоподібною кістками відносно нижнього краю великогомілкової кістки в трьох взаємно перпендикулярних осях X, Y та Z, градуси, у здорових дітей [14].
УЗД.
Ультразвукове дослідження (УЗД) Ахілового сухожилка (АС) проводилося на апараті Toshiba Nemio MX з лінійним датчиком 5-9 МГц з метою: підтвердження його повного перетину та дослідження етапів функціонального відновлення.
Під час виконання дослідження пацієнт знаходиться у положенні на животі з розміщенням ультразвукового датчика строго паралельно Ахіловому сухожилку у задній поздовжній проекції. Спочатку стопи знаходились в нейтральному положенні, потім, при необхідності проводилося дослідження з виконанням рухів стопи (тильне/підошовне згинання). Для порівняння завжди досліджувалися обидва Ахілові сухожилки.
При вродженій клишоногості, за наявності залишкового еквінуса, відзначалося вкорочення та гіпертрофія Ахілового сухожилка. Ав нормі Ахіловий сухожилок виглядав як гіпоехогенна смуга обмежена гіперехогенним паратеноном. Внутрішня структура сухожилка представлена лінійними фібрилярними, гіпер- та гіпоехогенними структурами, що чергуються між собою.
Вентрально від сухожилка розташовується жирова клітковина з нерегулярною ехо-щільністю, що відповідає рентгенологічному трикутнику Кагера. Крім того, візуалізуються глибокі згиначі, задня поверхня великогомілкової кістки з трикутником Фолькмана і задня частина гомілковостопного суглоба.
Фізична терапія при оперативному лікуванні клишоногості
Фізичні вправи
Метою фізичних вправ при вродженій клишоногості дітей раннього віку є розвиток рухових функцій (навичок), корекція їх порушень з подальшим розвитком до норми. Фізичні вправи є основним специфічним фізичним засобом, за допомогою якого досягається спрямований вплив на рух дитини. Заняття проводять 2-3 рази на день. Оскільки точно визначити групи спазмованих і розслаблених м’язів може тільки фахівець, що призначає комплекс ФТ [7].
При хірургічній корекції за допомогою фізичних вправ забезпечують передопераційну підготовку, що включає вправи, спрямовані на зниження ступеня деформації і зменшення контрактур [12].
В післяопераційному періоді ФТ спрямована на забезпечення післяопераційного перебігу і відновлення функцій оперованої стопи, нормальної рухової активності, вдосконалення ходьби і бігу. Вправи підбирають у відповідності з віком хворого, його фізичним розвитком, загальним станом і періодом лікування. ФТ поєднують з носінням ортопедичного взуття [12].
Для дітей від 1 до 3 років розроблений спеціальний курс ФТ, спрямований на загальне зміцнення м’язів і зв’язок, поліпшення кровообігу. Він враховує зростаючі здібності дитини та її бажання гратися. Вправи виконуються вдома без взуття. На початковому етапі виконуйте вправи по три рази, довівши згодом кількість повторень до восьми [15
Методичні рекомендації:
• комплекс вправ виконують після теплових процедур;
• дотримуються обережності, щоб не заподіяти больових відчуттів;
• всі рухи повинні бути плавними і м’якими;
Крім доступних активних вправ, широко застосовують пасивні вправи на розтягування скорочених м’язів і зв’язок (розгинання, відведення і пронація стопи). У період етапної корекції заняття лікувальною фізкультурою поєднують з масажем і спеціальними вправами для хворої кінцівки [12].
Комплекс вправ
Вправа 1
В.п. лежачи на животі, нога зігнута в коліні (Рис.5). Однією рукою утримують гомілку, а долонею іншої руки м’яко натискають на стопу дитини, направляючи її в тильну сторону. Ця вправа сприяє розтягуванню сухожилля і усунення підошовного згинання стопи.
Рис. 5. «Вправа 1»
Вправа 2
В.п. лежачи на спині (Рис.6). Однією рукою притискать гомілку дитини до поверхні столу, фіксуючи її в області кісточок. Іншою захоплюють стопу таким чином, щоб долоня впиралася в підошву. Обережно згинати стопу в тильну сторону з одночасним натиском на її зовнішній край. Ефективно поєднувати згинання стопи з одночасним точковим масажем в місці переходу тилу стопи в гомілку.
Рис. 6. «Вправа 2»
Вправа 3
В.п. лежачи на спині (Рис. 7). Зафіксувати стопу дитини в області гомілковостопного суглоба. Іншою рукою м’яко робити випрямляючий рух, поступово відводячи передній відділ стопи назовні.
Рис. 7 «Вправа 3»
Вправа 4
Обертальні рухи стопи назовні вздовж поздовжньої осі (Рис. 8). Обертальні рухи стопи назовні проводять дуже обережно, поступово опускаючи внутрішній і піднімаючи зовнішній край стопи.
Рис. 8 «Вправа 4»
В якості розминки (Рис 9.) Використовуються варіанти ходьби, кожен з яких триває по 1-3 хвилини:
Рис. 9 «Розминка перед вправами»
• балетний крок – з відведенням носка в сторону і висуненням п’яти вперед;
• клоунський крок – ходьба з положення п’яти разом, носки в сторони зі збереженням напрямку стоп;
• на п’яту – з розведенням носків в сторони;
• на внутрішній стороні стопи;
• солдатський крок – з високим підняттям колін.
Після розминки:
Вправа 1
За 20-40 секунд дитина повинна стояти на зовнішніх і внутрішніх сторонах стоп. Перші проби можна зробити за підтримки батьків.
Вправа 2
Дитина ставить стопи паралельно і, не відриваючи п’яти від підлоги, піднімає пальці ніг якомога вище (Рис. 10).
Рис. 10 «Вправа на п’ятках»
Вправа 3
В.п. як і у вправі 1. Слід піджати пальці, не відриваючи п’яти від підлоги.
Вправа 4
Кожною ногою окремо треба підняти з підлоги камінчик, мотузочку.
Вправа 5
Вчимося ходити спиною вперед. В.п. ноги разом, праву ногу ставимо на носок далеко позаду. Переносимо вагу тіла на відставлену ногу, при цьому опускаємо стопу на п’яту. Повторюємо рух лівою ногою.
Вправа 6
У В.п. сидячи, дитина по черзі обертає стопи назовні (дод. Б, рис. 9)
Вправа 5
В.п. сидячи між п’ят (Рис. 11). Дитина стоїть на колінах, стопи розведені в боки носками нарізно. Повільно опуститися і сид між п’ят. Сидячи таким чином дитина може грати досить довгий час.
Рис. 11 «Сид, між п’ятами»
Вправа 6
Дитина присідає без відриву п’ятки від підлоги (Рис. 12). Як варіант можна практикувати присідання з перехрещеними ногами. Для утримання рівноваги перші спроби роблять, тримаючись за руки батьків або за спинку стільця.
Рис. 12«Обертання стопами»
Застосування масажу при клишоногості
Лікувальний масаж нижніх кінцівок проводити разом із загально-тонізуючим масажем всього тіла. Особливу увагу приділяти масажу попереку, сідничної ділянки та ніг. Масаж задньої поверхні ніг. Спочатку проводиться прогладжування по всій довжині ноги, потім почергово масажують стегно, гомілку, ахіллове сухожилля [10].
Завдання лікувального масажу за вродженої клишоногості дітей раннього віку: розслаблення внутрішньої та задньої груп м’язів гомілки, у яких відзначається підвищений тонус (погладжування, потрушування м’язів, розтягання з вібрацією), зміцнення розтягнених і ослаблених передніх та зовнішніх груп м’язів гомілки (розтирання й розминання, можливо, легке постукування пальцями) [10].
Масаж стегна. Поглажування проводять знизу нагору від підколінної ямки по задній-зовнішній поверхні до підсідничної складки. Розтирання – енергійне. Розминання – у сполученні з порушуванням для кращого розслаблення м’язів [10].
Масаж гомілки. Назадній поверхні гомілки проводять диференційований масаж, тому що стан литкового м’яза неоднорідний. Після загального поглажування від п’яти до підколінної ямки проводять різний вплив на литковий м’яз. По внутрішній поверхні виконують легке розтирання подушечками пальців, широко використовують розслаблюючі прийоми: поглажування, потрушування, м’яке та глибоке розминання, розтягання в сполученні з вібрацією: по зовнішній – тонізуючий масаж, інтенсивне розтирання, пересікання, енергійне розминання, легкі ударні прийоми [10].
Масаж ахіллового сухожилля. Ахіллове сухожилля вкорочене, тому ми широко використовуємо щіпцеподібне поглажування, розтягнення з вібрацією [10].
Масаж підошви стопи. Положення стопи під час масажу – легка пронація (підйом зовнішнього краю). Масажуючи, необхідно розтягувати внутрішній край стопи й тонізувати зовнішній [10].
Масаж передньої поверхні ніг – поглажування по всій довжині ноги, потім почерзі: тильна поверхня стопи, гомілковостопний суглоб, гомілка, колінний суглоб, стегно [10].
Масаж тильної поверхні стопи. Проводиться в положенні, що коригує: стопа під кутом 90° до гомілки із нормальним положенням переднього відділу. Проводиться тонізуючий вплив, особливо по зовнішньому краю стопи. Застосовують енергійні прийоми розтирання, розминання, ударні прийоми [10].
Масаж гомілково-стопного суглоба – інтенсивне розтирання в ділянці суглоба, кругове розтирання щиколоток, тонізуюче точкове натиснення навколо зовнішньої щиколотки. Стопу необхідно втримувати в положенні легкої пронації [10].
Масаж передньої поверхні гомілки – тонізуючий, тобто слід застосовувати енергійне розтирання, розминання за типом ритмічного струшування, тонізуюче натиснення й легкі ударні прийоми. Масаж передньої поверхні стегна. Масажують досить енергійно, використовуючи всі основні прийоми [10].
Масаж застосовується, як частина загального комплексу лікування та профілактики вродженої клишоногості у дітей раннього віку клишоногості у дітей, який спрямований на утримання досягнутої корекції стопи, зміцнення м’язів нижніх кінцівок, попередження рецидиву [8].
Основні види масажних рухів на нижніх кінцівках:
• безперервне легке обхватування однією рукою;
• спіралеподібне розтирання трьома пальцями;
• легке поглажування з обхватуванням і розтиранням;
• глибоке поглажування великим пальцем;
• спіралеподібне розтирання;
• натиснення одним або двома великими пальцями;
• коригуюче поглажування;
• заключне поглажування.
Фізіотерапія при клишоногості
Із засобів фізіотерапевтичного впливу доцільно застосовувати електростимуляцію (м’язів і нервів), парафінові (до 3 років) та парафіно-озокеритові аплікації(2-3 курси по 15-25 процедур на гомілковостопний суглоб), загальні і місцеві ванни, електрофорез; [4].
Електростимуляція м’язів (ЕСМ) – стимуляція скорочення м’язів за допомогою нашкірних електродів, через які пропускається електричні імпульси. Різновидом методу є електростимуляція м’язів в ходьбі або штучна корекція рухів з синхронізацією стимуляції відповідно до фізіологічної активністю м’язів в процесі кроку [4].
Парафіно-озокеритові аплікації на ніжки (чобітки). Після них бажано зробити масаж. Так він буде у багато разів ефективніше. Хвойно-сольові ванни, температура яких 37°C. Тривалість прийому ванни 15-20 хв, 15 процедур через день. Курсами через місяць протягом 6 місяців. Ці ванни знімають гіпертонус і зміцнюють весь організм, при вродженій клишоногості. Застосовувати на 1-1,5 склянки морської солі на половину великої ванни [7].
Електрофорез з еуфіліном або прогрівання парафіном покращують кровообіг, який при таких деформаціях особливо страждає. Так само призначається фіксація стопи «чобітком» [14].
ВИСНОВКИ
Отже, застосування засобів фізичної реабілітації, таких як: фізична терапія (ФТ), масаж, фізіотерапія позитивно впливають при вродженій клишоногості, а саме: спостерігається зміцнення м’язів нижніх кінцівок, збільшення рухливості та амплітуди активного руху у гомілково-стопних суглобах, покращення рівноваги. Також особливо необхідний періодичний контроль із метою своєчасної діагностики неповної корекції і профілактики рецидиву.
Що стосовно фізичних вправ, то вони відіграють важливу роль, що включає загально-розвиваючі та корекційні вправи, надання нижнім кінцівкам лікувального положення.
Говорячи про застосування лікувального масажу при вродженій клишоногості: значно покращиться рухливість у гомілково-стопному суглобі, покращиться приведення переднього відділу стопи під час ходьби.
Фізіотерапія спрямована на поліпшення трофіки тканин і усунення м’язової дистонії, сприяє вираженому збільшенню обсягу рухів у гомілково-стопних суглобах з вродженою клишоногістю.
Таким чином, можна сказати, що за допомогою засобів фізичної терапії можливе повне відновлення рухових функцію при вродженій клишоногості. Оптимізація фізичної терапії спрямована нормалізацію рухових функцій, оволодіння руховими навичками.
Практичні заняття на базі практики
1 тиждень. Назар – 10-місячна дитина, у якої діагностовано затримку розвитку як психомоторного, так і статомотрного розвитку. У нього також є гідроцефалія, яка є порушенням динаміки рідини в організмі, а також м’язова слабкість. Назар не вміє самостійно перевертатися, сидіти, повзати, тримати голову, вважає за краще лежати на лівому боці. Він також надмірно реагує на гучні звуки. Щоб покращити стан, йому зробили 20-хвилинний масаж. Мама Назара має розлад аутичного спектру та в анамнезі судоми. Незважаючи на те, що їй не радили, вона народила Назара у 37 років, бо дуже хотіла дитину. Це була її друга вагітність, перша з яких була перервана за її бажанням.
2 тиждень. Цього тижня Назар показав певний прогрес. Хоча йому все ще потрібна підтримка, він намагався самостійно сісти з положення лежачи. Він також здатний більш стійко тримати спину, сидіти впевненіше і був більш жвавий. Крім того, відбулося покращення його м’язового тонусу.
Боднарь Олександр захищав доповідь на тему “Лордоз”, Боднарь Артем – ідеопатичний сколіоз. Вимірював одногрупникам АТ, також вони на мені, гоніометром в плечовому суглобі, динамометром, вагу та зріст.
3 тиждень. Софія, 1 рік 2 місяці. Діагноз: дисплазія кульшового суглоба діагностована через 4 місяці після народження. У дитини гарний настрій. На лівому стегні складки не було, що і підтверджує діагонз. М'язовий тонус знижений, тому під час масажу тазостегнові суглоби зазнають обертального руху всередину. До цього був масаж (зараз третій курс). Півроку носила стремена. Вона сидить, стоїть, встає, сідає. Для формування кульшово госуглоба був призначений електрофорез кальція. Народилася шляхом кесаревого розтину, 4200 грам.
Голішевський захистив доповідь про розрив меніска.
4 тиждень.
На цьому тижні показали як користуватися з апаратурою. Ударно-хвильова терапія, я робив на Ользі Юріївні на ліктьовому суглобі, в неї є епікондиліт ліктьового суглоба. Також було представлено інші обладнання: магнітолазерна апаратура “Мілта”; ампліпульс; ультразвук “Sonic-Stimu Dro” + “Biomed”; електрофорез; магнітотерапія “Мит - II”; надвисокочастотна електротерапія; синглетно киснева терапія.
Аліна, дитина 1 рік 3 місяці, має діагноз: затримка статомоторного розвитку, стеноз аортального клапана легкого ступеня, блідість шкіри. У неї гіпертонія в нижніх кінцівках на рівні 2 за 4-бальною шкалою та гіпотонія у верхній частині та спині на рівні 2 за тією ж шкалою. Аліна не може самостійно ходити і потребує допомоги, але може сидіти, повзати, бігати, тримаючись за чиюсь руку. Аліна народилася на 36 тижні, вагітність і пологи протікали без ускладнень. Куріненко повідомив про остеохондроз, Колодюк – про дисплазію сполучної тканини, а я – про деформацію грудної клітки.
5 тиждень. Загальна лекція застосування мкф в діяльності фізичного терапевта. Було розглянуто на прикладі дітей реабілітаційного центрую.
Руденко захистив тему про дисплазію сполучної тканини; Логачова про артрити та бурсити; Глущенко про клишоногість; Квітка про хворобу Блаунта.
6 тиждень.
Знайомство роботою з членів мультидисциплінарної команди – ерготерапевт, обстеження функціональної моторики рук. Ерготерапія рук (вправи на захват). Стандартизоване оцінювання активності повсякденного життя (ADL) – приклади інструментів оцінювання. Сенсорно-інтеграційна терапія.
7 тиждень.
Робота фізичного терапевта включає в себе застосування методів бобот-терапії, войта-терапії та синглетно-кисневої терапії. Досліджується етіологія, патогенез та клініка захворювань, таких як хвороба Блаунта, ювенільний ревматоїдний артрит (ЮРА). Розробляється програма і будується профіль МКФ для дитини з дисплазією сполучної тканини, важким цукровим діабетом та синдромом Дауна.
8 тиждень. Практичні навички в роботі при порушеннях ОРА та захворюваннях опрно рухової системи.
Доповідь захистили Дубицький “дисплазія кульшових суглобів” та Вакуленко “кіфоз”.
ДОДАТКИ
Фото з практики
Фото з практики
Рис. 1. Тест дорсіфлексії
Рис. 2. Тест визначення внутрішньої торсії гомілки
Рис. 3. Оцінка форми та положення стопи
Рис. 4. Рентгенограми стопи в прямій та боковій проекціях
Рис. 5. «Вправа 1»
Рис. 6. «Вправа 2»
Рис. 7 «Вправа 3»
Рис. 8 «Вправа 4»
Рис. 9 «Розминка перед вправами»
Рис. 10 «Вправа на п’ятках»
Рис. 11 «Сид, між п’ятами»
Рис. 12«Обертання стопами»
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Башкін І.О. Зміни опорно-рухового апарату в дітей за наявності клишоногості, що детермінують проведення фізичної реабілітації// Фізична терапія, спортивна медицина й фізична реабілітація. Львів. – 2012. – с. 66-69.
2. Вроджена клишоногість [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://medukr.ru/pediatrija/7186-vrodzhena-klishonogist.html.
5. Вроджена м’язова клишоногість [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://pidruchniki.com/71557/meditsina/vrodzhenamyazova_klishonogist.
6. Головаха М.Л. Оптимізація проведення фізичної реабілітації при вродженій клишоногості//Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – 2013. – № 9 – с. 16-19.
7. Клишоногість у дітей, лікування [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://info-mir.com.ua/klishonogist-u-ditej-likuvannya/.
9. Клишоногість та інші деформації стопи[Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.ibis-birthdefects.org/start/ukrainian/uclubf.htm.
10. Клишоногість у дітей, вроджена клишоногість: фото, лікування, масаж при клишоногості [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://medico.akak.org/entsyklopediya/102-klishonogist.html.
11. Клишоногість у дітей: лікування[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://deti4mam./ditina/novonarodzhenij/12167-klishonogist-u ditejlikuvannjahtml.
12. Фізична терапія при вродженій клишоногості клишоногості [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://neolivetoday.ru/medicina/lfk-likuvalna-fizkultura/2464-likuvalna-fizichna-kultura-pri-vrodzhenij.html.
13 Михойлова Н. Є. Стрибки як засіб фізичної реабілітації при вродженій клишоногості // Молода спортивна наука України.–2011. – № 3. с. 160-164.
14. Михайлова Н. Є. Методи лікування вродженої клишоногості та засоби фізичної реабілітації / Н. Є. Михайлова, І. М. Григус // Концепція розвитку
галузі фізичного виховання і спорту в Україні :зб. наук. пр. – Вип. VІ. – Рівне :б. в., 2009. – Ч. 2. – С. 13–22.
15. Природжена м’язова кривошия, клишоногість, деформації грудної клітки, сколіоз та порушення постави. Клініка, діагностика лікування[Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://nmu-s.net/load/detskaja_khirurgija/53-1-0-513
Виконав:
студент групи ФТ- 01
МатвієнкоО.А.
_______
(підпис)
