Найближчим природним оточенням, де діти проводять велику кількість часу в дитячому садку, є ділянка. У сучасних архітектурно-проектувальних вирішеннях ділянка розглядається як продовження групової кімнати і подібно до того, як у груповій кімнаті все обладнується для проведення змістовної роботи з дітьми, так і ділянка дитячого садка повинна створювати можливості для успішного ознайомлення з природою.
Значення ділянки, її планування та вимоги до озеленення.
Ділянка дитячого садка є тим середовищем, яке за умови його правильної організації, має великий вплив на розвиток всіх сторін особистості дитини, оскільки па ділянці організується різноманітна діяльність дошкільників — пізнавальна, ігрова, трудова.
Ділянка дитячого садка повинна давати багатий матеріал для формування у дітей образів рідної природи. Саме тут дитина повинна дізнатися про різноманітні дерева, кущі, плодові, городні, декоративні рослини, особливості їхнього життя, зміни в різні пори року, їхнє значення для людини. На ділянці діти знайомляться із світом тварин — різноманітними комахами, птахами, деякими свійськими тваринами. У процесі пізнання цих об'єктів дітей знайомлять з залежністю життя рослин, тварин від зміни умов (підживлені рослини краще ростуть). Нагромадження такого досвіду сприяє розумінню зв'язків і залежностей у природі.
Ділянка дитячого садка—сприятливе середовище для розвитку мови і мислення дітей. Процес пізнання нових об'єктів природи, прийомів догляду за ними завжди пов'язується з позначенням їх словом, що сприяє збагаченню словника дітей. Збільшення фонду конкретних уявлень про природні об'єкти створює сприятливі умови для формування узагальнень, розвитку мислення.
Добре озеленена ділянка — важлива умова здійснення сенсорного виховання. Вона дає вихователю достатньо матеріалу для розвитку всіх аналізаторів — зорового, слухового, дотикового, нюхового.
Під час перебування дошкільників на ділянці здійснюється розвиток їхньої спостережливості, діти оволодівають прийомами аналізу, навчаються порівнювати, виділяти суттєве.
Ділянка дитячого садка — важлива умова вирішення виховних завдань, одне з найважливіших з них — екологічне виховання. На ділянці вихователь може раціонально поєднати формування нових знань з діяльністю дітей, спрямовуючи педагогічний процес на здійснення завдань екологічного виховання: формування узагальнених уявлень про залежності у природі, ціннісні орієнтації, бажання спілкуватися з природою. Саме на ділянці діти засвоюють перші знання про природокористування, на основі яких у них формується екологічна культура поведінки, одержують перші навички діяльності, спрямованої на поліпшення навколишнього середовища.
На ділянці дитячого садка організується праця дітей на городі, квітнику, а це — важлива умова формування любові до праці, трудових навичок.
ПЛАНУВАННЯ ДІЛЯНКИ
Розмір ділянки залежить від типу дошкільного закладу. В яслах-садках на 100 місць відводиться до 40 м2 на одне місце; на 140—320 місць —35 м2, 560—640 місць —30 м2 на одне місце.
Ця норма площі включає розміщення основного і допоміжних приміщень, під'їзних шляхів, групових майданчиків тощо. В умовах, коли площа для дитячого садка виділяється в районі реконструкції, вона може бути зменшена на 25 %. При будівництві дитячого садка в умовах складного рельєфу площа ділянки зменшується на 15 %. Ділянки дитячих садків у великих містах, де є всі види благоустрою, менші, ніж ділянки сільських дитячих садків, за рахунок скорочення площ для господарського подвір'я. В санаторних дитячих садках площа на одне місце збільшується до 100 м2. Зелені насадження в таких випадках займають 60—70 % усієї площі.
На ділянці дитячого садка виділяються такі структурні компоненти:
1. Групові майданчики з газонами. Майданчики повинні мати садове покриття (відсів щебеню), асфальтоване покриття на дитячих ділянках не допускається. Середина майданчика має бути вільною від обладнання, оскільки на майданчику проводяться рухливі ігри, розваги. По краях майданчика слід розташовувати тіньовий навіс, пісочники, обладнання для ігор з водою тощо.
2. Фізкультурний майданчик площею не більше 250 м2. Половина майданчика повинна мати садове покриття, а половина засіватися сумішшю газонних трав. Фізкультурне обладнання розташовується по краях майданчика.
3. Майданчик для утримання дрібних свійських тварин площею 20 м2. Розташовують його переважно біля господарського подвір'я. Він обладнується клітками і вольєрами для утримання дрібних свійських тварин.
4. Квітники — спільні для дитячого садка, і квітники на групових ділянках.
5. Дитячий город. Він планується з розрахунку не менше 0,5 м2 на одну дитину. Оптимальний розмір площі городу—1,5 м2 на дитину.
6. Сад і ягідник, його площа залежить в^ загальної площі дитячого закладу, але важливо, щоб там були посаджені основні плодові дерева і кущі.
7. Майданчик для вивчення правил вуличного руху.
8. Кільцева дорога для їзди на дитячих велосипедах. Вона не повинна перетинати групові ділянки.
Господарське подвір'я площею 100—240 м2, де розташовуються сарай, овочесховище і під'їзні шляхи для вантажних машин.
Плескальний басейн.
На майданчику дитячого садка розташовуються малі архітектурні форми — перголи, фонтани, тіньові грибки. Вздовж доріжок розміщуються лави.
ВИМОГИ ДО ОЗЕЛЕНЕННЯ ДІЛЯНКИ
Озеленення ділянки дитячого садка має велике значення для створення сприятливих умов для перебування там дітей та ознайомлення їх з природою. У зв'язку з цим до озеленення ділянки дитячого садка висуваються певні гігієнічні і педагогічні вимоги.
Гігієнічні вимоги
Під час озеленення ділянки не повинен порушуватися режим сонячної радіації: дерева не повинні затіняти більше половини групових і фізкультурних майданчиків. Дерева і кущі не повинні перешкоджати доступу сонячних променів у приміщення. Озеленення в різних природних зонах України повинно проводитися з урахуванням кількості сонячної радіації. У Поліссі і Лісостепу, де її менше, дерева потрібно садити на відстані 10 м, а кущі — 5 м від приміщення дитячого садка. В степовій зоні, де сонячна радіація більша, дерева висаджують на відстані 5 м, а кущі — 1 м від приміщення.
Озеленення не повинно порушувати режиму провітрювання ділянки. Однак у тих районах України, де взимку дмуть сильні вітри, зелені насадження слід розташовувати так, щоб вони захищали ділянку з боку пануючих узимку вітрів. З цією метою згущують насадження, висаджують їх у два ряди.
На ділянці дитячого садка не повинно бути рослин, які могли б негативно впливати на здоров'я дітей: отруйних, тих, що засмічують ділянку, мають великі колючки. Через це на ділянці не слід висаджувати, наприклад, тис ягідний (отруйний), жіночі екземпляри тополі, які в період розповсюдження насіння можуть подразнювати дихальні шляхи.
Педагогічні вимоги
1. Озеленення ділянки повинно забезпечувати виконання завдань програми по ознайомленню дошкільників з природою. Дослідженням Т. О. Ковальчук доведено, що добре озеленені ділянки (різноманітність дерев, кущів, трав'янистих декоративних рослин) впливають на якість знань дітей про природу і ставлення до неї. Там, де флористичний склад ділянки бідний, набагато нижчі показники. Це зумовлене тим, що наявність різноманітних рослин об'єктивно створює передумови для спостережень, праці, зв'язаної з доглядом за рослинами, в результаті чого формуються знання дошкільників про природу і позитивне ставлення до неї. До того ж різноманітні квітучі рослини на ділянці приваблюють комах, а ті, в свою чергу, приваблюють птахів.
2. Озеленення ділянки повинно забезпечити зміну вражень у дітей, а отже, воно повинно бути флористично різноманітним, з безперервними періодами цвітіння рослин. Чим більш різноманітний склад рослин, тварин на ділянці, тим більше можливостей у вихователя для подання нової інформації і формування пізнавальних інтересів дітей, позитивного ставлення дошкільників до об'єктів природи.
Дерева і кущі на ділянці.
Основу озеленення ділянки дитячого садка складають дерева. Підбір їх для озеленення ділянки повинен давати потрібний матеріал для спостережень і створювати виразний декоративний ефект у зеленому вбранні ділянки.
Декоративні дерева, що висаджуються на ділянці, належать до хвойних і листяних. Серед них є рослини природної флори України та інтродуковані. Далі подано коротку характеристику вимог до умов життя та розміщення дерев і кущів. Зміст спостережень за ними детально буде подано у посібнику «Природа України» в розділах «Рослини лісу», «Рослини парків і скверів».
З представників хвойних дерев на ділянці бажано мати ялину, сосну і модрину, що створить сприятливі умови для проведення порівняльних спостережень, формування ціннісних орієнтацій.
За декоративні якості більше ціниться ялина колюча (форма срібляста, голуба), що походить з Північної Америки. Завдяки стрункості форм, гарному кольору хвої ці ялинки справляють урочисте враження. На відміну від нашої ялини звичайної, ялина колюча краще витримує забруднення повітря. Найбільший декоративний ефект мають молоді дерева. Висаджують ялини (і звичайну, і колючу) найчастіше біля центрального входу. Ці тіньовитривалі дерева вимагають вологих, багатих грунтів.
Для світлолюбної, невибагливої до грунту сосни з прозорою ажурною кроною треба знайти добре освітлене місце або на межах групових ділянок, або біля приміщення.
Прикрасить ділянку і модрина з рідким, ажурним галуженням.
Це світлолюбна рослина, маловибаглива до грунту, добре витримує міські умови. Гарно виглядає у поодинокій посадці на газоні.
Спостереження за хвойними деревами проводяться з дітьми в усі пори року. Слід навчити дітей розрізняти їх, відмічати своєрідну красу кожного дерева, знаходити спільне і відмінне у появі молодих пагонів, голок, цвітінні, утворенні і визріванні шишок.
Листяні дерева мальовничими обрисами крон і світлішим забарвленням листя різко відрізняються від хвойних і часто становлять з ними контрасти великої художньої цінності.
На ділянці дитячого садка обов'язково треба посадити 1—2 дерева, цвітіння яких припадає на березень — початок квітня, причому цвітіння виразне, яке сприйматиметься дітьми як ознака пробудження природи. До таких дерев належать осика, верба козяча, вільха. Цвітуть вони до появи листя. Восени добре помилуватися різноколірним забарвленням листків осики. Діти дізнаються, що осика — одне з найулюбленіших дерев для диких тварин — зайців, лосів, які ласують корою, гілками. Деревину її використовують для виготовлення сірників.
У квітні і травні цвітуть більшість дерев: клен, береза, горобина, кінський каштан, ясен, верба, тополя, дуб, дикорослі плодові (яблуня Недзведського, сливолиста, чудова, маньчжурська тощо). Всі вони потрібні для проведення спостережень, надання різноманітності зеленому вбранню ділянки.
З дерев, що цвітуть улітку, на ділянці дитячого садка обов'язково висаджують липу. Це тіньовитривале дерево, вибагливе до грунтів. Висаджують його по межах групових ділянок та по периметру ділянки. Цінне дерево для спостережень за красою цвітіння, за комахами, що прилітають для збору нек«ару.
Цікава для спостережень катальпа (походить з Північної Америки). Приваблюють у рослини широкі світло-зелені листки, білі квіти, зібрані у волоті, після відцвітання яких утворюються довгі звисаючі плоди. Це світлолюбне, невибагливе до грунтів дерево.
Висаджують його біля приміщень, а також на межах групових ділянок.
Зелене вбрання ділянок дитячих дошкільних закладів залежить від добору кущів. Маючи високу художню і декоративну цінність, кущі композиційно об'єднують групи дерев, створюють плавні переходи.
Зелені насадження без кущів не досить щільні, менш затишні й значно менше захищають від навколишнього шуму і пилу. Наявність кущів на ділянках дитячих дошкільних закладів створює більш сприятливі умови для розвитку дерев. Густий покрив куща притінює грунт, не дуже висушує його, механічно захищає коріння дерев від витоптування, створюючи для них більш сприятливі умови розвитку.
Кущі мають особливе значення для дитячих садків-новобудов, оскільки в перші роки новозакладена ділянка має порівняно бідний вигляд тому, що більшість посаджених на ній дерев знаходиться в стадії формування: стовбур тонкий, часто непрямий, крона рідка, не має ще визначеної форми; потрібні десятиріччя, щоб дерева досягли свого повного розвитку й набули декоративної форми. Кущі мають значно коротший період формування (2—3 роки), який проходить найчастіше у розсаднику. Цим вони особливо цінні для ділянок дитячих садків у перші роки їхнього існування. При правильному доборі і розміщенні красивоквітучі кущі дають безперервну зміну яскравих барв протягом усього вегетаційного періоду. .
Для низьких бордюрів використовуються самшит, яловець звичайний, магонія.
Усі красивоквітучі кущі під час цвітіння дають багатий матеріал для спостережень за красою, гармонією фарб і форм. Багато з них приваблюють комах, що також важливо у роботі вихователя.
Виткі кущі використовуються при вертикальному озелененні. Вони потребують опори і висаджуються біля стінок, пергол, арок, альтанок. Деякі виткі кущі мають чудове тривале цвітіння, утворюючи живий каскад квітів.
У південних та західних районах України можна вирощувати гліцинію. В період цвітіння вона вражає суцвіттями бузкових квіток. Рослина тепло- і світлолюбна. Розмножують кущ насінням і живцями.
Прикрасять ділянку клематиси (ломоноси) (рис. 66). Поширені у помірному поясі північної півкулі. Широко розкриті великі квітки різноманітних кольорів, тривале цвітіння куща зроблять привабливим те місце на ділянці, де він посаджений. Клематиси — світло- і вологолюбні рослини, краще ростуть на пухких багатих грунтах, у захищених од вітру або у напівзатінених сонячних місцях (у південних районах). Розмножують кущ насінням, а сортові рослини — діленням куща, живцями, відсадками.
Цікавим декоративним кущем є кампсис (рис. 67), що походить з Північної Америки. Пірчасте темно-зелене листя цієї ліани надзвичайно ефектно прикрашають оригінальні яскраво-оранжеві трубчасто-дзвоникоподібні квітки, зібрані у суцвіття. Кущ світло- і теплолюбний. На півночі України може підмерзати, проте пагони, що перезимували, дають буйний ріст і рясне цвітіння. Розмножують кущ насінням, живцями.
Тіньові навіси, перголи можна прикрасити актинідією — ліаною, поширеною на Далекому Сході. Привертають увагу її красиві листки, оригінальні квітки і їстівні плоди з приємним ананасним ароматом. Для актинідії потрібний поживний, вологий грунт, притінення. Добре розмножується насінням і живцями.
Лимонник — ліана, що походить з Далекого Сходу. Добре використати її для озеленення тунелю. Цвіте дрібними білими духмяними квітками. Наприкінці літа кущ прикрашають яскраві червоні плоди, що мають лікувальні властивості. Розмножують його насінням, поділом куща. Рослина потребує поживного грунту, достатнього зволоження, притінення.
Виноград амурський (з Далекого Сходу) — ліана, що привертає увагу великими листками і плодами (їстівними). Світлолюбний, розмножують насінням та живцями.
Виноград дівочий п'ятилистковий (з Північної Америки), під- німаючись по опорі, створює яскравий, суцільний килим з листків, які восени набувають жовтогарячих і червоних відтінків. До опори чіпляється за допомогою вусиків. Плоди не їстівні. Тіньовитривалий, розмножують його насінням і живцями.
Кірказон (рис. 68) походить з Далекого Сходу, Північної Америки. Це ліана з великими листками і оригінальними квітками. Потребує вологих, поживних грунтів. Розмножують рослину насінням і відсадками.
Розмноження дерев і кущів та догляд за ними
Часто асортимент дерев і кущів на ділянках дитячих садків збіднений через труднощі з придбанням посадочного матеріалу. Тож виникає потреба їх виростити. Дерева і кущі можна розмножувати насінням. Восени висівають породи, що потребують довгого строку стратифікації (липу, клен гостролистий, ясен); влітку, відразу ж після збору, висівають насіння тих деревних порід, які швидко втрачають схожість (осику, тополю, клен сріблястий). Насіння берези можна сіяти по снігу.
Головна умова успішного вирощування дерев і кущів — догляд за ними. Дерева і кущі потребують розпушування грунту, бо ущільнення призводить до зменшення в ньому вологи. Одночасно з розпушуванням видаляють бур'яни. Для молодих насаджень дерев і кущів особливо важливе значення має поливання в період їхнього інтенсивного росту. Щоб забезпечити нормальну зимівлю в суху осінь, необхідне поливання після листопаду. Підживлення дерев і кущів в умовах дитячого садка проводиться з застосуванням органічних добрив — гною, компосту, торфу.
За потребою слід проводити стрижку живоплотів, обрізання засохлих гілок. Троянди потребують обрізання, укриття на зиму (підгортання).
Газони, квітники та город, їх значення та організація.
Газон — це штучний дерновий покрив, який створюється шляхом посіву і вирощування багаторічних злакових трав. Газони дають змогу підкреслити вертикальні об'єми деревної рослинності, їхній колорит. На трав'яному зеленому килимі рельєфніше виділяються рослинні угруповання. Поєднання зелені газону з яскравими фарбами квітів створює гармонічні контрастні сполучення.
Газони мають велике санітарно-гігієнічне значення. Трав'янистий килим, що утворюється травами, закріплює грунт і затримує велику кількість пилу; випаровуючи багато води, газонні трави підвищують вологість повітря і створюють прохолоду. Газони є найкращими місцями для ігор дітей.
У дитячому садку створюються звичайні і спортивні газони. Головними якостями звичайного газону є декоративність, міцність, довговічність. В умовах Полісся і Лісостепу газони рекомендується засівати сумішшю таких лучних трав: костриці червоної, райграсу пасовищного, мітлиці звичайної, тонконога. Для сте пових районів — житняком, пальчаткою кров'яною, пирієм, стоко- лосом.
Для спортивного газону застосовуються спеціальні дренажі, що забезпечують швидкий відтік води. Суміш трав може бути така сама, як і для газону звичайного.
Для влаштування газону слід прибрати будівельне сміття, провести вертикальне планування ділянки. Якщо грунт дуже бідний, то завозять поживний з інших місць і ретельно вирівнюють. У грунт вносять добрива. Найкращий строк для посіву— весна, хоч у зв'язку з можливістю поливання в дитячому садку можна засівати газон у будь-яку пору року.
КВІТНИКИ НА ДІЛЯНЦІ
Надзвичайно важливо, щоб у пам'яті з дошкільного дитинства залишилися яскраві враження про навколишній світ. Особливої привабливості ділянкам дитячих садків надають декоративні квітникові рослини. Вони не тільки прикрашають ділянку, але й дають надзвичайно багатий матеріал для проведення різноманітних спостережень, організації праці, виховання дійового ставлення до створення краси. Особливо цінні спостереження естетичного плану, спостереження за повним циклом розвитку рослини від насіння до насіння, за ростом і розвитком рослин залежно від умов середовища, за діяльністю комах-запилювачів тощо.
У дитячому садку квітники розташовуються у парадній частині (біля центрального входу), навколо основного приміщення і на групових ділянках. Квітники на групових майданчиках особливо важливо створювати для організації самостійних спостережень дітей.
Форми квітників у дитячому садку можуть бути різноманітними і залежать від наявності площі. Для групових майданчиків найбільш раціональною формою є вузька рабатка, яка дозволяє зручно розмістити дітей під час посіву насіння, саджання розсади, догляду за квітником. Привабливою формою влаштування квітників є міксбордери, які можуть мати примхливі форми і гарно впи- суватися у зелений килим газонів. Біля центрального входу гарно виглядатиме стрічковий квітник на фоні партерного газону. Використовуються й інші форми.
Основною умовою створення квітника в дитячому садку є безперервність цвітіння, що досягається відповідним підбором одно-,дво- і багаторічних квітникових рослин.
Фоновими квітковими рослинами в дитячих садках повинні бути багаторічні рослини. Цінність їх полягає в#гому, що вони рано починають розвиватися, створюючи цим передумови для організації праці і спостережень з дітьми. Різноманітність багаторічних рослин дозволяє підібрати їх так, щоб забезпечити безперервність цвітіння. Багаторічні рослини потребують піклування не тільки навесні і влітку, але й восени (укриття примул, монарди, хризантем), а також узимку (бояться витоптування), а це дозволяє вихователю знайомити дітей з умовами розвитку рослин, формувати уважне, дбайливе ставлення до наших зелених друзів. Цвітіння їх надзвичайно гарне. Естетичні особливості декоративних квітникових рослин, зміст спостережень за ними буде подано у посібнику «Природа України» в розділі «Рослини парків і скверів». Тому тут ми обмежуємося питаннями агротехніки вирощування їх.
ГОРОД НА ДІЛЯНЦІ
З великої кількості рослин, що оточують нас, людина для задоволення своїх потреб використовує близько 120, а серед найчастіше вживаних — лише 12 видів. Саме тому, що ці рослини задовольняють найважливіші потреби людини у продуктах харчування, потрібно ознайомити дітей з ними, формувати у них інтерес і ціннісні орієнтації.
Обов'язковою умовою планування ділянки дошкільного закладу є створення городу і саду для ознайомлення дітей з культурними рослинами, формування трудових навичок, інтересу до сільськогосподарської праці. У процесі спостережень і праці, зв'язаної з доглядом за городніми та садовими рослинами, розширюється коло знань дітей, формуються мова і мислення, перші елементи діалек- тико-матеріалістичного світорозуміння. Культурні рослини відзначаються красивим цвітінням (кабачки, огірки, картопля і т. ін.), різноманітним за формою і кольором листям. Це створює сприятливі передумови для сенсорного і естетичного розвитку дітей. Посильна праця дітей на городі сприяє фізичному розвитку.
Залежно від розмірів ділянки дошкільного закладу під город відводиться площа з розрахунку 1,5 м2 на дитину (оптимальна) і 0,5 м2 (мінімальна) площа. Вона повинна добре освітлюватися сонцем. Залежно від умов ділянки дошкільного закладу город може бути спланований по-різному, проте доцільно витримати такі розміри грядок і доріжок:
грядки — 2,5—3 м завдовжки, що дозволяє розмістити по обидва боки всю групу дітей, і 70—80 см завширшки, що дає змогу дітям дістати до середини грядки під час саджання рослин і догляду за ними;
доріжки — 50—60 см завширшки, щоб діти, присівши навпочіпки під час розглядання рослин або догляду за ними, не пошкодили ті рослини, які знаходяться на сусідній грядці.
Ширина головної доріжки повинна становити 1 м, що дозволяє використовувати під час підвезення грунту тачки, носилки тощо.
Важливо зробити город привабливим, мальовничим. Плетений тин, декоративні горщики, що насаджені на кілки, колодязь з журавлем (встановлена за зрубом бочка з водою не повинна перевищувати 60—70 см заввишки) —всі ці елементи оформлення разом з квітучими соняшниками, стрункою кукурудзою, розлогими стеблами гарбузів створюють національний колорит, мальовничість.
Па городі дитячого садка висаджують рослини, що належать
до найбільш поширених родин.
До родини Хрестоцвіті належать: редиска, редька, капуста, ріпа. Всі ці рослини холодостійкі, вологолюбні, потребують родючого грунту.
До родини Пасльонові — помідори, баклажани, перець, картопля. Всі ці рослини люблять тепло, хороше освітлення.
До родини Гарбузові — огірки, гарбузи, кабачки, дині, кавуни. Для розвитку цих рослин потрібні однакові теплові умови.
До родини Зонтичні — морква, петрушка, кріп. В основному це холодостійкі рослини.
До родини Лободові — столові буряки і шпинат.
До родини Бобові — горох, квасоля.
До родини Лілійні — цибуля, часник.
З наведеного переліку рослин зрозуміло, що їх можна поділити на холодостійкі і теплолюбні. До найбільш холодостійких належать горох, петрушка, цибуля, часник, капуста, редька, редиска, морква.
До теплолюбних належать огірки, помідори, квасоля, кавуни, дині. Знання про потребу рослин у теплі слід враховувати під час визначення строків садіння. Всі городні рослини потребують достатнього освітлення і будуть добре розвиватися лише за цих умов.
Важливою умовою для розвитку городніх рослин є наявність вологи, адже поживні речовини, які є в грунті, рослина засвоює з розчинів.
Однією з основних умов хорошого розвитку рослин є наявність поживного грунту, в якому були б збалансовані основні елементи живлення рослин: азот, фосфор, калій, мікроелементи. Основним фактором підвищення родючості грунту є систематичне внесення гною, торфокомпостів та інших органічних добрив.
На городі дитячого садка вирощують однорічні (горох, помідори, огірки, кабачки, редис), дворічні (морква, буряк, капуста, крім цвітної, петрушка), багаторічні (ревінь, щавель) рослини. Подаємо коротку характеристику походження, біологічних особливостей та агротехніки рослин, знання про які вихователь зможе використати у своїй роботі.