Ім'я файлу: задачи 33.docx
Розширення: docx
Розмір: 22кб.
Дата: 21.02.2022
скачати



Задача №1

Іщенко проживав у своєму садовому будинку, але не сплачував за електроенергію. Після кількох попереджень Садове товариство відключило будинок Іщенка від електропостачання. Іщенко сплатив борг та звернувся до Садового товариства з проханням підключити електропостачання. Через хворобу та подальше звільнення електрика Садове товариство відновило електропостачання у будинку Іщенка тільки через 2 місяці після його звернення.

Іщенко подав позов до суду із вимогою про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої відсутністю електропостачання в його будинку.

Чи підлягає позов задоволенню? Обгрунтуйте відповідь.

Розв’язання:

Стаття 612. Прострочення боржника

1. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

2. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

3. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

4. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Стаття 613. Прострочення кредитора

1. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу.

2. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

3. Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання.

4. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Стаття 614. Вина як підстава відповідальності за порушення зобов'язання

1. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Отож, припускаємо, що між Іщенком та Садовим товариством існував договір, за яким Садове товариство зобов’язувалося постачати Іщенку електроенергію, а Іщенко зобов’язувався платити за неї кошти в певний строк. Тому, в даній ситуації виникло двостороннє зобов’язання. Виходить, що в даній ситуації Іщенко прострочив виконання зобов’язання, адже не сплатив за електроенергію у визначений строк. Про свою заборгованість він був повідомлений кредитором, але для усунення даного порушення нічого не зробив. Тому, логічно, що садове товариство відключило його будинок від електроенергії. Тобто відповідно відбулось розірвання договору. Оскільки, пізніше Іщенко сплатив всі кошти, то договір між ним та Садовим товариством поновився, але через технічні причини товариство не змогло підключити електроенергію аж 2 місяця. Отож тут товариство вже стало боржником, який прострочив строк виконання договору. І відповідно Іщенко просить відшкодування матеріально та моральної шкоди за невиконання умов договору. Але в даній ситуації, що визначення розміру моральної шкоди є Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року м. Київ справа № 546/679/15-ц

Нормативно-правове обґрунтування

Згідно з вимогами статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, від 12 липня 2007 року).

При визначенні розміру моральної шкоди суд відповідно до роз`яснень, викладених у вищевказаній постанові Пленуму Верховного Суду України, має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях Європейського Суду, який при цьому виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої статтею 41 Конвенції. Зокрема, рішеннях «Тома проти Люксембургу» (2201), «Калок проти Франції» (2000) та «Недбала проти Польщі», Європейський Суд дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права являється адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.

Відповідно до положень статей 1166 та 1167 ЦК України для покладення відповідальності на заподіювача майнової та моральної шкоди, зокрема в результаті бездіяльності заподіювача, необхідна сукупність таких обов`язкових умов: наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою, вина в заподіянні шкоди.

Таким чином, деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Отже, з урахуванням положень статті 1167 ЦК Українита принципу змагальності цивільного процесу (статті 10, 60 ЦПК України 2004 року) на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачам.

Тому, позивач повинен буде довести, що бездіяльність відповідача спричинила йому матеріальні збитки, та душевне хвилювання у зв’язку з певними матеріальними втратами. А відповідач повинен буде довести, що таке порушення сталося не з його вини, а в силу технічних причин, які не дозволили підключити електроенергію Іщенку.

Задача №2

Юрченко здав у хімчистку два костюми строком на 10 днів. Костюми були почищені своєчасно, але Юрченко прийшов за ними лише через два тижні. Однак напередодні деякі речі, втому числі і костюми Юрченка, були викрадені із приміщення хімчистки. Юрченко вимагав відшкодування йому вартості втрачених костюмів. Хімчистка відмовилася це зробити, посилаючись на те, що Юрченко прострочив їх отримання і що вини хімчистки у втраті костюмів не встановлено.

Хто має рацію в цьому спорі?

В даному разі мав місце договір про надання послуг, відповідна до якого Виконавець зобов’язується надати послугу (хімічне очищення речей), а Замовник оплатити послугу.

Відповідно до п. 6 та 9 відповідно ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів»

Виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов'язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.

Виконавець зобов'язаний протягом місяця відшкодувати збитки, що виникли у зв'язку з втратою, псуванням чи пошкодженням речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт (надання послуг).

Відповідно п. 25, 26 Пост. КМУ «Про затвердження правил побутового обслуговування населення»

Виконавець зобов'язаний забезпечити:

збереження прийнятих від замовника для надання послуги речей
та матеріалів, а також використання їх за призначенням;

відшкодування збитків, заподіяних замовнику невиконанням або неналежним виконанням умов угоди, а також у разі втрати, псування чи пошкодження із своєї вини речей та матеріалів, прийнятих від замовника для надання послуг, у розмірах, передбачених угодою;

Виконавець не несе відповідальності за недоліки у наданих
послугах, якщо доведе, що вони виникли не з його вини.

Чи була в даному разі вина Виконавця?

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 614 ЦКУ

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Отже, відповідно до положень законодавства Виконавцю потрібно довести, що ним було вжито усіх необхідних заходів для убезпечення речей замовника, в іншому разі йому необхідно відщкодувати Замовнику матеріальну шкоду.

Задача №3

Художник Бойко уклав договір з Будинком актора про встановлення декорацій до виставки, що присвячена святкуванню Дня театру. Але через 3 дні Бойко захворів на запалення легень. Оскільки до святкування залишився лише тиждень, Будинок актора доручив виготовлення декорації іншому художнику, якому довелося, враховуючи терміновість роботи, заплатити на 50% більше, ніж було обумовлено в договорі з Бойком. Згодом Будинок актора пред’явив до Бойка позов про стягнення завданих йому невиконанням договору збитків у сумі, що дорівнює 50% вартості робіт.

Чи підлягає позов задоволенню?

Стаття 538. Зустрічне виконання зобов'язання

1. Виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

2. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

3. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

4. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Стаття 621. Виконання зобов'язання за рахунок боржника

1. У разі невиконання боржником для кредитора певної роботи чи ненадання йому послуги кредитор має право виконати цю роботу власними силами або доручити її виконання чи надання послуги третій особі і вимагати від боржника відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

Стаття 614. Вина як підстава відповідальності за порушення зобов'язання

1. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

2. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

3. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним.

Стаття 617. Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання

1. Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отож, між Бойком та Будинком актора був укладений двосторонній договір. За яким Бойко зобов’язувався намалювати декорації, а Будинок Актора оплатити його роботу. Але з незалежних від нього причин, Бойко не зміг почати виконання замовлення в строк, адже він захворів. Тому Будинок актора, по суті виконав зобов’язання Бойка сам, але згідно зі статтею 621 ЦК Будинок актора може витребувати від Бойка відшкодування. Але згідно з частиною 3 статі 538 ЦК У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Тому Будинок актора повинен довести, що в нього були підстави вважати, що Бойко не виконає обов’язку у визначений строк. А Бойко буде доводити, що він не міг раніше почати виконання роботи, через незалежні від нього причини.

Задача №4

Грищенко попросив свого сусіда Петренка подбати про його город та курей, поки він з’їздить на три дні до райцентру оформити спадкову справу. Замість трьох днів Грищенко провів у райцентрі 5 днів. На другий день після від’їзду Грищенка Петренко отримав повідомлення про смерть свого брата, який мешкав в іншому селі. У той саме день Петренко поїхав на поховання брата.

Коли Грищенко повернувся додому, він з’ясував, що город висох, а кури померли, оскільки залишалися у закритому курнику, без їжі та води. Грищенко звернувся до Петренка із вимогою відшкодування завданих збитків. Петренко відмовився, стверджуючи, що не міг піклуватися про майно Грищенка через форс-мажор, а також, що Грищенко сам є винним у завданні збитків, адже затримався у райцентрі.

Хто має рацію у даному спорі?

Між Грищенком та Петренком мало місце усне прохання Грищенка подивитися за його городом та курями протягом 3-х днів. Але по факту обставини склалися інакше: Грищенко затримався в райцентрі ще на 2 дні, а Петренко був змушений поїхати на похорони брата. На практиці вину Петренка довести дуже складно, адже це було просто прохання, крім того ще й усне. Ніякого зобов’язання Петренко на себе не брав. Але не зважаючи на все, Грищенко повинен був повідомити Петренка, що він затримається, а Петренко повинен був повідомити Грищенка, що їде на похорони брата. В такому раза може і не сталося би даної ситуації.

Задача №5

ТОВ «Альфа»(далі - боржник) взяла у ТОВ «Дельта» (далі - кредитор) позику в розмірі 20 тис. грн. Договір був укладений 26 вересня 2018 р. У договорі був зазначений строк повернення позики 15 листопада 2018 р. ТОВ «Альфа» вчасно позику не повернуло. 10 лютого 2019 р. ТОВ «Дельта» звернулося до суду із позовом про повернення суми позики із врахуванням індексу інфляції, 3-х відсотків річних та пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Розрахуйте суму позову.

Сума позову дорівнює сумі збитків від інфляції, збитків з врахуванням 3% річних та пені.

  1. Збитки від інфляції

Сума інфляційних визначається шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. Тому перш за все, слід визначити індекси інфляції за листопад 2018 р., грудень 2018 р. та січень 2019р., які становлять 101,4; 100,80 та 101,00 відповідно та знайти їх добуток.

Отже, сума інфляційного збільшення складає 20 000,00 x 103,233312% - 20 000,00 = 646,66 грн.

  1. Збитки з врахуванням 3% річних

3% річних від 20 000грн вираховується за наступною формулою:

20 000 х 3/ 100%/ 88 (к-сть прострочених днів) = 144, 66 грн

  1. Пеня (подвійна облікова ставка НБУ)

Сума пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ складає:

20 000 х 36 (подвійна ставка НБУ)/ 100%/ 88 = 1735,89 грн

Отже, загальна сума позову дорівнює 20 000+646,66+144,66+1735,89= 22 527,21 грн.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас