Людина може пошкодити хребет, навіть якщо впаде з висоти власного зросту. Також до травмування призводить сильний удар по тулубу або падіння на нього важких предметів. Нерідко хребет травмується під час дорожньо-транспортної пригоди. Кінетична енергія, яка передається в ділянку шиї за різкого гальмування, удару транспортного засобу ззаду або збоку, спричиняє «хлистову травму». Під час удару різко розгинається шия і пошкоджується кістково-суглобовий апарат та м’які тканини шийного відділу хребта.
Як діагностувати травму хребта:
це сильний біль або відчуття тиску в голові, шиї або спині;
поколювання або втрата чутливості в пальцях рук та ніг;
втрата рухових функцій кінцівок;
деформація в області хребта;
судоми;
ускладнене дихання;
втрата рівноваги.
Якщо у постраждалого наявні ознаки пошкодження хребта, треба негайно викликати невідкладну медичну допомогу, далі виходити з обставин — чи залишити нерухомим до приїзду швидкої, якщо постраждалий притомний і не треба здійснювати додаткових допоміжних дій, чи зафіксувати ушкодження.
Згідно Порядку надання домедичної допомоги необхідно:
Переконатися у відсутності небезпеки.
Провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості та дихання.
Викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги.
Якщо постраждалий у свідомості та його місцезнаходження безпечне:
зафіксувати шийний відділ хребта за допомогою шийного комірця або іншим методом (м’яка шина, ручна фіксація);
залишити у початковому положенні;
забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду швидкої;
вкрити постраждалого термопокривалом/ковдрою та забезпечити психологічну підтримку.
5.Якщо місце події небезпечне:
зафіксувати шийний відділ хребта за допомогою шийного комірця або іншим методом (м’яка шина, ручна фіксація);
перемістити постраждалого на довгу транспортувальну дошку або тверду рівну поверхню (щит, двері, тощо);
зафіксувати постраждалого на довгій транспортувальній дошці перед транспортуванням;
вкрити постраждалого термопокривалом/ковдрою;
перемістити постраждалого в безпечне місце;
провести повторний огляд;
надати домедичну допомогу постраждалому залежно від наявних пошкоджень (пов’язки, фіксація переломів, тощо);
надати психологічну підтримку;
забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду швидкої.
6.Якщо дихання немає, розпочати серцево-легеневу реанімацію:
виконати 30 натискань на грудну клітку глибиною не менше 5 см (не більше 6 см), з частотою 100 натискань (не більше 120) за хвилину;
виконати 2 вдихи з використанням маски-клапану, дихальної маски, тощо. При відсутності захисних засобів можна не виконувати штучне дихання, а проводити тільки натискання на грудну клітку. Виконання двох вдихів повинно тривати не більше 5 секунд;
поперемінно повторювати попередні два пункти до приїзду швидкої. Важливо змінювати особу, що проводить натиснення на грудну клітку, кожні 2 хвилини.