Загальні заходи щодо профілактики травматизму
Настання нещасного випадку на виробництві слід розглядати як сигнал, що свідчить, про незадовільний стан профілактичної роботи із запобігання травматизму. У проблемі виробничого травматизму перше місце посідає організаційна складова процесу виробництва.
Згідно з договором з Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Національним науково-дослідним інститутом промислової безпеки та охорони праці на підставі досліджень розроблено нижчезазначені рекомендації.
Рекомендації щодо профілактики нещасних випадків на виробництві, спричинених організаційними факторами
1. Загальні положення
Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства. Створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів зобов'язаний роботодавець.
Роботодавець повинен бути зацікавленим у високому рівні промислової безпеки, оскільки його зниження негативно позначається на економічних показниках підприємства.
Під час вивчення матеріалів спеціального розслідування нещасних випадків зі смертельними наслідками на виробництві за 2005-2011 роки встановлено, що нещасні випадки на виробництві відбуваються в основному (до 70%) через організаційні фактори.
За результатами вивчення основних тенденцій змін стану виробничого травматизму за 2005-2011 роки та матеріалів спеціального розслідування нещасних випадків на виробництві та з метою запобігання нещасним випадкам на виробництві, спричинених організаційними факторами, створення на робочому місці, в кожному структурному підрозділі умов праці відповідно до вимог нормативно-правових актів, а також забезпечення додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці розроблено зазначені рекомендації щодо профілактики нещасних випадків на виробництві, спричинених організаційними факторами, та спеціальні (залежно від специфіки виробництва або виконання окремих видів робіт на підприємствах, територіального розташування об'єктів, галузевого спрямування та інших чинників).
1.1. Рекомендації щодо профілактики нещасних випадків на виробництві, спричинених організаційними факторами (далі - Рекомендації), можуть використовуватись роботодавцями як один із інструментів забезпечення функціонування системи управління охороною праці, передбаченої статтею 13 Закону України «Про охорону праці», а саме: для здійснення профілактичних заходів та усунення причин, що призводять до нещасних випадків.
1.2. В Рекомендаціях пропонується перелік профілактичних заходів, розроблених на підставі аналізу статистичних даних за 2005-2011 роки, даних оперативного аналізу, матеріалів розслідування нещасних випадків на виробництві зі смертельними наслідками, спричинених організаційними факторами, для впровадження на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від форм власності, видів діяльності, господарювання (далі - підприємства).
2. Основні завдання та напрями профілактики травматизму
Основним завданням рекомендацій з профілактики нещасних випадків на виробництві, спричинених організаційними факторами, є інформаційна та методична підтримка при розробці роботодавцями заходів, спрямованих на поліпшення умов праці, зниження рівня травматизму, притаманних конкретному виробництву, а також поширення позитивного досвіду щодо створення здорових і безпечних умов праці.
Для створення безпечних та здорових умов праці роботодавець повинен відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону праці» забезпечити функціонування на підприємстві системи управління охороною праці та очолити роботу з управління охороною праці.
Для створення системи управління праці роботодавець повинен визначити політику та мету з охорони праці для кожного структурного підрозділу, кожного рівня управління охороною праці, яка має бути спрямована на:
- досягнення послідовного поліпшення умов та стану охорони праці на основі досягнень у галузі науки і техніки та використання світового досвіду;
- зниження рівня травматизму на виробництві, в тому числі зі смертельними наслідками;
- недопущення випадків професійних захворювань;
- підвищення результативності діяльності з охорони праці.
2.4. Для реалізації поставленої мети має бути розроблений комплексний план підприємства щодо покращення стану охорони праці, який повинен відповідати вимогам національних законів та нормативно-правовим актам з охорони праці і використовуватись на різних рівнях системи управління.
2.5. Планування роботи з охорони праці здійснюється за підсумками вихідного аналізу стану охорони праці, виробничого травматизму на підприємстві і в його структурних підрозділах.
2.6. В процесі вихідного аналізу визначається:
- перелік національних законів та нормативно-правових актів, правил, що містять вимоги з охорони праці і мають бути реалізовані наданому підприємстві;
- достатність заходів захисту, що діють на підприємстві або заплановані для усунення, запобігання та зниження небезпеки та ризиків;
- небезпеки та ризики, для чого необхідно провести:
- ідентифікацію шкідливих та небезпечних факторів;
- аналіз стану робочих дільниць, процесів, установок, машин, обладнання, операційних процедур, включаючи їх адаптацію до людських можливостей;
- аналіз систем контролю за станом умов та безпеки праці на підприємстві.
За результатами вихідного аналізу розробляється програма поліпшення умов та охорони праці на підприємстві, яка має містити:
кількісну оцінку мети підприємства з охорони праці;
- критерії порівняння для підтвердження досягнення мети:
- підготовку плану удосконалення діяльності підприємства у сфері охорони праці.
Для досягнення кожної мети щодо усунення виявлених на підприємстві недоліків визначаються:
- потреби в новій техніці, інженерно-технічних засобах виробництва для ефективного управління виробничими ризиками, в засобах індивідуального та колективного захисту працівників, санітарно-оздоровчих заходах;
- перспективні вимоги до технічних засобів контролю виробничою середовища та автоматизованих інформаційних систем охорони праці і відповідного їх програмного забезпечення, що містять оцінку можливостей перевищення сучасного технічного рівня, для своєчасної реалізації;
- система безперервного навчання та інформування працюючих про рівень відповідності робочих місць встановленим вимогам умов та стану охорони праці;
- відповідальність керівництва та розподіл відповідальності для досягнення мети і завдань, нормативних показників умов та стану охорони праці для кожного підрозділу і рівня управління на підприємстві;
- засоби та строки, в які повинно бути досягнуто мету та вирішено завдання програми.
2.9. Щоквартально роботодавцем проводиться аналіз ефективності впроваджених заходів та вносяться необхідні зміни у сфері охорони праці на підприємстві та, у разі необхідності, проводяться запобіжні і коригувальні дії.
2.10. Розробка запобіжних і коригувальних заходів проводиться в такій послідовності:
- визначаються та аналізуються першопричини будь-якого недодержання правил з охорони праці і заходів системи управління охороною праці;
- розробляються заходи щодо мінімізації небезпек та ризиків технічними заходами шляхом впровадження сучасних технологій, проектування безпечних виробничих систем, використання засобів колективного захисту працівників;
- впроваджуються прогресивні заходи щодо усунення небезпек та ризиків виникнення професійних захворювань і нещасних випадків на підприємстві;
- за необхідності впроваджуються адміністративні заходи управління шляхом скорочення кількості працюючих, зайнятих на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, або обмеження сумарного часу контакту працівників зі шкідливими виробничими факторами;
- забезпечення сучасними засобами індивідуального захисту відповідно до затвердженого переліку професій.
3. Основні заходи з профілактики травматизму, спричиненого організаційними факторами
Роботодавець повинен забезпечити суворе додержання працівниками вимог виробничої та трудової дисципліни, за необхідності використовувати заходи матеріального та адміністративного впливу до порушників трудової та виробничої дисципліни.
Постійно проводити навчання з питань охорони праці. Для цього на підприємствах з чисельністю 100 і більше працівників, а також на підприємствах, специфіка виробництва яких вимагає проведення з персоналом великого обсягу робіт з питань охорони та безпеки праці, рекомендується створення кабінету промислової безпеки та охорони праці. На невеликих підприємствах та в структурних підрозділах підприємства може бути створено куточок охорони праці та промислової безпеки.
Основними завданнями навчання з питань промислової безпеки та охорони праці є пропаганда безпечних умов праці, інформування працівників про їхні права і обов'язки в галузі охорони праці, поширення позитивного досвіду щодо створення здорових і безпечних умов праці на конкретних робочих місцях, профілактика аварій, виробничого травматизму і професійних захворювань та інформування про прийняті нормативно-правові акти з охорони праці та засоби колективного та індивідуального захисту, порядок їх використання і надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків.
Роботодавець повинен:
- забезпечити підвищення кваліфікації всіх працівників, необхідної для виконання своїх службових обов'язків та вимог безпеки;
- забезпечити професійний добір, заходи з навчання з питань охорони праці, спеціальне професійне навчання та систему інструктажів відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці;
- визначити коло працівників, які виконують важкі роботи, роботи зі шкідливими чи небезпечними умовами праці, а також такі, де є потреба в професійному доборі.
3.4. Роботодавець повинен забезпечувати проведення ознайомлення всіх працівників з обставинами та причинами нещасного випадку на виробництві у разі його виникнення, та вживати заходів для запобігання повторенню аналогічних та інших випадків, усувати організаційні фактори у виникненні травматизму на робочих місцях, впроваджувати у виробництво передові методи профілактики травматизму.
3.5. Роботодавець повинен забезпечити працюючих засобами індивідуального і колективного захисту та контролювати їх використання працюючими.
3.6. З метою створення ефективної системи економічного впливу на стан охорони праці, тісно пов'язану з ринковим механізмом господарювання, запровадити на підприємствах систему морального та матеріального заохочення працівників. Така система повинна посилювати відповідальність роботодавця за стан умов та безпеки праці як перед державою, так і перед кожним працівником.
3.7. На кожному підприємстві роботодавець повинен підвищити вимоги щодо додержання вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів, вимоги безпеки під час експлуатації транспортних засобів як працівниками, так і керівниками та спеціалістами, відповідальними за виконання робіт на цьому обладнанні.
3.8. Роботодавець повинен забезпечити дотримання працівниками послідовності технологічних операцій, необхідних для виконання певного виду робіт, тобто дотримання технологічних процесів.
Профілактика травмування
| ЗАХОДИ ЩОДО ЗМЕНШЕННЯ ТРАВМАТИЗМУ | ХАРАКТЕКРИСТИКА |
| Технічні | застосування технічних засобів, що запобігають дії на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів; створення комфортного мікроклімату; розроблення і впровадження безпечного устаткування; механізація та автоматизація технологічних процесів; модернізація технологічного обладнання. |
| Організаційні | правильна організація роботи, навчання, контроль та нагляд за охороною праці; розроблення перспективних планів зниження травматизму, своєчасного виконання заходів щодо охорони праці; дотримання трудового законодавства, міжгалузевих нормативних актів про охорону праці; упровадження безпечних методів наукової організації праці; проведення оглядів, лекційної та наочної пропаганди з питань охорони праці; моральне і матеріальне заохочення за активну роботу з охорони праці. |
| Санітарно-гігієнічні | створення нормативного мікроклімату на робочих місцях; забезпечення робочих місць відповідним освітленням, вентиляційними системами, системами опалення, кондиціювання; обладнання місць для короткочасного відпочинку працівників; обладнання санітарно-побутових кімнат; виявлення та усунення джерел виробничого шуму, вібрації, випромінювань. |
| Правові | виконання законодавчих актів, норм і правил з охорони праці, охорона праці жінок, підлітків, інвалідів; регулювання режиму праці й відпочинку; укладення колективного договору, угоди з охорони праці; своєчасне розроблення інструкцій з техніки безпеки, виробничої санітарії; розслідування нещасних випадків на виробництві тощо. |
| Економічні | цільове використання коштів, виділених на охорону праці; широке залучення коштів із фондів підприємства, позик банків тощо для поліпшення умов праці. |