Ім'я файлу: Правила безпеки на уроках фізичної культури.doc
Розширення: doc
Розмір: 101кб.
Дата: 15.04.2024
скачати

ПЛАН




  1.  Вступ

  2.  Загальні положення правил безпеки

  3.  Вимоги до спортивних споруд (спортивних залів)

  4.  Вимоги до відкритих спортивних майданчиків

  5.  Вимоги до спортивного інвентарю й обладнання

  6.  Вимоги безпеки під час проведення занять з гімнастики

  7.  Вимоги безпеки під час проведення занять з легкої атлетики

  8.  Вимоги безпеки під час занять з плавання

  9. Вимоги безпеки під час занять із спортивних ігор (футбол, волейбол, баскетбол, гандбол)

  10.  Відповідальність, обов’язки та права посадових осіб

  11.  Надання долікарської допомога потерпілому і порядок розслідування й обліку нещасних випадків з учнями

  12.  Висновок



Вступ



Правила безпеки під час проведення занять з фізичної культури і спорту (далі-Правила) поширюються на всіх учасників навчально-виховного процесу під час організації та проведення занять з фізичної культури і спорту (на уроках, у гуртках фізичної культури, спортивних секціях, групах загальної фізичної підготовки загальноосвітніх навчальних закладах системи освіти України (далі – навчальних закладах) незалежно від форм власності. Нормативний акт установлює вимоги безпеки, які є обов’язковими для виконання керівними, медичними працівника вчителями фізичної культури та особами, які проводять фізкультурно-масову, спортивну, оздоровчу роботу під час навчання в навчальних та позашкільних закладах, установах освіти, в оздоровчих таборах тощо.

Загальні положення правил безпеки



Заняття з фізичної культури і спорту в навчальних закладах проводяться відповідно до програм з фізичної культури, затверджених Міністерством освіти України.

Уроки, заняття в гуртках, секціях повинні проводитися тільки вчителем фізичної культури або особами, які мають належну освіту та кваліфікацію.

Дозвіл на введення в експлуатацію спортивних споруд та проведення занять з фізкультури і спорту під час прийому навчального закладу до нового навчального року дає спеціальна комісія у складі представників виконкому, районного відділу освіти, місцевих органів Держнаглядохоронпраці, пожежного нагляду, районної (міської) санепідемслужби та представника профспілки галузі.

Переобладнання спортивних споруд та установка додаткового обладнання дозволяється тільки за узгодженням з представниками організацій, зазначених вище.

Відповідно до Положення про організацію охорони праці і порядок розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах до занять з фізкультури і спорту допускаються учні, які пройшли медичний огляд і не мають протипоказань щодо стану здоров’я.

Висновок про стан здоров’я та всі лікарські вказівки щодо допустимого навантаження для кожного учня, записані в лікарсько-контрольній карті, медперсонал доводить до відома вчителя фізичної культури або особи, яка проводить заняття з фізкультури і спорту. На підставі даних про стан здоров’я і фізичного розвитку учнів розподіляють для занять фізичними вправами на основну, підготовчу і спеціальну медичну групи.

Під час проведення занять з фізичної культури і спорту як на уроках, так і в позаурочний час учні користуються спортивним одягом та спортивним взуттям, що визначаються правилами проведення змагань з окремих видів спорту. Проводити заняття без спортивного одягу і спортивного взуття не дозволяється.

У спортивних спорудах слід мати аптечку (на відкритих спортивних майданчиках–переносну аптечку) з набором медикаментів, перев’язувальних засобів і приладь для надання першої долікарської допомоги у разі травм та пошкоджень.

Під час проведення спортивних змагань в навчальних закладах (шкільних, регіональних, республіканських) слід проводити заходи щодо забезпечення безпеки їх учасників відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.1998 № 2025 «Про порядок підготовки спортивних споруд та інших спеціально відведених - місць для проведення масових культурно-видовищних заходів».

Вимоги до спортивних споруд (спортивних залів)



Приміщення спортивних залів, розміщення в них обладнання повинні задовольняти вимогам будівельних та санітарних норм і правил.

Відповідно до ДСанПіН 5.5.2.008-98 «Санітарні правила і норми устаткування, утримання загальноосвітніх навчально-виховних закладів та організації навчально-виховного процесу» кількість місць у спортивному залі під час проведення занять слід встановлювати з розрахунку 2,8 м2 на одного учня. Заповнювати зал понад установлену норму не дозволяється.

При умові влаштування в навчальному закладі тільки одного фізкультурно-спортивного залу його розміри приймаються не менш як 24x12 м незалежно від кількості учнів.

Підлоги спортивних залів повинні бути пружними, без щілин і застругів, мати рівну, горизонтальну й неслизьку поверхню.

Матеріали, що використовуються для обладнання і оздоблення спортивних залів, повинні відповідати вимогам чинних документів, узгоджених з Міністерством охорони здоров’я України.

Підлоги не повинні деформуватися від миття і до початку занять мають бути сухими й чистими.

Дозволяється в підлозі спортивного залу обладнувати місце приземлення після стрибків і зіскоків.

Стіни спортивних залів повинні бути рівними, гладенькими, пофарбованими в світлі тони на всю висоту панелей фарбами, що дають змогу легко виконувати вологе прибирання приміщення.

Пофарбування має бути стійким проти ударів м’яча, не обсипатися і не бруднити у разі доторкування до стін.

Стеля залу повинна мати пофарбування, що не обсипається, стійке проти ударів м’яча.

На вікнах спортивних залів і на світильниках слід установлювати захисну огорожу від ударів м’яча; вікна повинні мати фрамуги, що можна відчинити з підлоги.

Приміщення горища спортивного залу потрібно утримувати в чистоті і замикати на замок. Ключі від приміщень горища повинні зберігатися в певному місці, доступному для одержання їх у будь-який час доби. У приміщеннях горища не дозволяється влаштовувати склади спортивного інвентарю та навчального обладнання.

Коефіцієнт природної освітленості спортивних залів, який показує, у скільки разів освітленість у приміщенні менше освітленості ззовні будівлі, повинен бути не нижчим за 1,5%.

Як джерело світла для залів треба використовувати або люмінесцентні світильники типу стельових плафонів, що мають безшумні пускорегулювальні апарати, або світильники з лампами розжарювання повністю відбитого чи переважно відбитого світлорозподілу; при цьому застосовувати світильники із захисними кутами менше як 30° не дозволяється.

Вентиляція спортивних споруд повинна здійснюватися природним наскрізним способом провітрювання залу через вікна й фрамуги, а також за допомогою спеціальних вентиляційних припливно-витяжних пристроїв.

Вентиляція та опалення повинні забезпечувати повітрообмін під час занять фізкультурою 80 м3/год на одну людину і температуру повітря не нижчу за 15°С.

Електрична мережа, що забезпечує спортивний зал електроенергією, повинна бути обладнана рубильниками або двополюсними вимикачами.

Рубильники повинні встановлюватися поза приміщенням – у коридорі, на сходовій площадці тощо.

На всіх штепсельних розетках мають бути встановлені запобіжні заглушки і зроблені написи про величину напруги.

Відповідно до ДСанПіН 5.5.2.008-98 «Державні санітарні норми і правила устаткування, утримання загальноосвітніх навчально-виховних закладів та організації навчально-виховного процесу» температура в роздягальнях для дітей повинна бути не нижча за 18–20°С; у душових – 25°С.

У приміщеннях основних спортивних споруд на видному місці повинен бути розміщений план евакуації учнів на випадок пожежі. У ньому має передбачатись виведення дітей з території та усіх приміщень і місць проведення занять з фізкультури і спорту, в тому числі з усіх допоміжних приміщень.

Двері евакуаційних виходів у спортивних залах дозволяється замикати тільки зсередини за допомогою засувок, крючків або засувів, що легко відкриваються. Не дозволяється забивати наглухо або захаращувати двері запасних виходів із спортивного залу.

Спортивний зал у прилеглих до нього рекреаціях має бути обладнаний пінними або порошковими вогнегасниками у кількості не менше двох на приміщення.

Вимоги до відкритих спортивних майданчиків



Відкриті спортивні майданчики повинні бути розміщені в спортивній зоні на відстані не меншій як 25 м від навчальних та навчально-допоміжних приміщень.

Майданчики для рухливих ігор повинні бути встановлених розмірів, які визначаються правилами проведення змагань з різних видів спорту, затвердженими національними федераціями.

Відкриті майданчики повинні мати покриття із рівною і неслизькою поверхнею, яка не має механічних включень, що приводять до травмування.

Майданчики не можна огороджувати канавами, влаштовувати дерев’яні або цегляні бровки. Не менше ніж на 2 м від майданчика не повинно бути дерев, стовпів, парканів та інших предметів, що можуть спричинити травму.

Бігові доріжки повинні бути спеціально обладнані, не мати бугрів, ям, слизького ґрунту. Доріжка повинна продовжуватися не менше як на 15 м за фінішну позначку.

Ями для стрибків мають бути заповнені піском, розпушеним на глибину 20–40 см. Пісок повинен бути чистим, розрівняним. Перед кожним стрибком пісок слід розрихляти і вирівнювати.

Метання спортивних приладів (диск, м’яч, граната, молот) має проводитися за дотриманням заходів безпеки, які унеможливлюють попадання приладів за межі майданчика. Довжини секторів для приземлення спортивних приладів повинні бути не менше як 60 м.

Місце проведення занять з лижної підготовки–профіль схилів, рельєф місцевості, дистанцію та умови проведення треба вибирати відповідно до вікових особливостей і фізичної підготовленості учнів.

Навчальний майданчик для початкового навчання катання на лижах повинен бути захищений від вітру, мати ухил не більший як 0,015.

Розмір майданчика вибирають з таким розрахунком, щоб постійна дистанція між лижниками була не менша ніж 10 м.

Навчальний і тренувальний схил повинен мати ущільнений сніг без будь-яких схованих під ним каменів, пеньків, дерев, глибоких ям і вибоїн, що утворюють трампліни. Схил не повинен мати обледенінь та оголених ділянок землі.

Вимоги до спортивного інвентарю й обладнання



Усі спортивні прилади й обладнання, які використовуються під час проведення занять з фізичної культури і спорту згідно з навчальними програмами та типовими переліками навчально-наочних посібників та технічних засобів навчання для навчальних закладів, затвердженими Міністерством освіти України, повинні бути справними і надійно закріпленими.

Надійність установлення і результат випробувань інвентарю та обладнання відповідно до правил проведення змагань, затверджених національними федераціями з окремих видів спорту, фіксуються вчителем у спеціальному журналі.

Гімнастичні прилади не повинні мати у складальних одиницях і з’єднаннях люфтів, коливань, прогинів, деталі кріплення (гайки, гвинти) мають бути надійно закручені.

Жердини брусів перед початком навчального року треба перевіряти по всій довжині. У разі виявлення тріщини жердину необхідно замінити.

Робоча поверхня перекладини, брусів повинна бути гладенькою. Пластини для кріплення гаків розтяжок перекладини повинні бути щільно пригвинчені до підлоги і заглиблені врівень з підлогою.

Перед виконанням вправ на перекладині і після їх закінчення необхідно протирати сухою тканиною гриф перекладини і зачищати наждачним полотном у разі необхідності.

Колода гімнастична не повинна мати тріщин і задирок на брусі, помітного викривлення.

Опори гімнастичного козла міцно закріплюються в коробках корпусу.

Під час висування ніжки козла повинні вільно встановлюватися і міцно закріплюватися в заданому положенні.

Гімнастичні мати повинні впритул укладатися навколо гімнастичного приладу так, щоб вони перекривали площу зіскоку та можливого зриву або падіння.

Місток гімнастичний має бути підбитий гумою, щоб запобігти ковзанню під час відштовхування.

М’ячі набивні використовують за номерами відповідно до віку і фізичної підготовленості учнів.

Маса і розміри спортивних приладів для метання повинні відповідати віку й статі учня відповідно до Правил змагань з легкої атлетики, затверджених Федерацією легкої атлетики України.

Для стрибків у висоту допускається використання стояків будь-якого типу за умови їх достатньої жорсткості. Планка має бути виготовлена з деревини, металу чи іншого матеріалу з круглим поперечним перерізом.

Стояки, які прикріплюють сітку для гри у волейбол до поверхні ігрового поля, не повинні мати пристроїв, небезпечних для гравців.

Ворота для гри у футбол, ручний м’яч мають бути жорстко закріплені.

Вимоги безпеки під час проведення занять з гімнастики



Гімнастичний зал має бути підготовлений до уроку відповідно до завдань, що випливають з вимог навчальної програми.

Обладнання необхідно розміщувати так, щоб навколо кожного гімнастичного приладу була безпечна зона, яка визначається Правилами проведення змагань з спортивної гімнастики, затвердженими Федерацією спортивної гімнастики України.

Для запобігання травматизму під час занять з гімнастики слід дотримуватись таких вимог:

– треба виконувати гімнастичні вправи на приладах тільки в присутності вчителя або його помічника;

– слід укладати гімнастичні мати таким чином, щоб їх поверхня була рівною;

– важкі гімнастичні прилади необхідно перевозити за допомогою спеціальних пристроїв і візків;

– складні елементи і вправи слід виконувати тільки за допомогою страхування, застосовуючи методи і способи страхування відповідно до вправи;

– слід змінювати висоту брусів, піднімаючи одночасно обидва кінці жердини;

– потрібно висовувати ніжки в стрибкових приладах по черзі з кожного боку, нахиливши прилад.

Під час занять у гімнастичному залі для змащення рук треба використовувати магнезію або каніфоль, які зберігаються в спеціальних укладках або ящиках, що виключають розпилювання.

Під час виконання учнями гімнастичних вправ потоком (один за одним) слід дотримуватись необхідних інтервалів, що визначаються Правилами проведення змагань з гімнастики.

Вимоги безпеки під час проведення занять з легкої атлетики



У разі прохолодної погоди треба збільшувати час, відведений на розминку перед виконанням легкоатлетичних вправ (розминка повинна бути інтенсивнішою).

Взуття учнів має бути на підошві, що виключає ковзання, воно повинно щільно облягати ногу і не заважати кровообігу. На підошві спортивного взуття дозволяється мати шипи.

Під час проведення занять з метання не можна перебувати в зоні кидка, що визначається Правилами проведення змагань з легкої атлетики. Перебуваючи поблизу зони метання, не можна повертатися спиною до напряму польоту об’єкта метання.

Учень, який виконує метання диску чи штовхає ядро, не повинен виходити за межі кола до приземлення приладу.

Не дозволяється виконувати довільні кидання, залишати без нагляду спортивний інвентар для штовхання і метання, зокрема інвентар, який не використовується в даний час на уроці.

Назад до кола метання спортивний прилад слід переносити, ні в якому разі не кидати. Зберігати і переносити спортивний інвентар для метання треба в спеціальних укладках або ящиках.

Вимоги безпеки під час занять з плавання



Допуск учнів у воду (видача пропусків у басейн) проводиться в присутності тільки того вчителя, прізвище якого зазначено в розкладі. Будь-яка заміна одного вчителя іншим проводиться лише з дозволу керівника навчального закладу. Заняття з навчання плавання проводять тренери. Учителі фізичної культури в цьому разі стають безпосередніми помічниками тренерів, виконують різні організаційні функції і беруть участь у самому процесі навчання.

Під час проведення занять з плавання у закритому або відкритому штучному басейні слід виконувати такі вимоги:

– у глибокій частині басейну глибина його повинна бути: для дітей 7–11 років – не більше як 0,85 м, дітей 11–16 років – не більше як 1,05 м, у мілкій частині басейну – відповідно 0,6 м і 0,8 м;

– температура води у басейні 23–28°С;

– під час навчання з плавання необхідно мати відповідно до віку на одного учня 3 м2 поверхні води для дітей віком 7–11 років і 4 м2 – для учнів старшого віку;

– склад групи з тими, що не вміють плавати, не повинна перевищувати 10–12 осіб на одного тренера.

Вимоги безпеки під час занять із спортивних ігор (футбол, волейбол, баскетбол, гандбол)



Під час занять, тренування та змагань учні мають виконувати вказівки вчителя, тренера, судді, дотримуватись встановлених правил проведення і послідовність занять, поступово давати навантаження на м’язи з метою запобігання травматизму.

Перед початком гри слід відпрацювати техніку: удари і ловіння м’яча, правильну стійку і падіння під час приймання м’яча, персональний захист.

Одяг учнів, які займаються спортивними іграми, має бути легкий, взуття у гравців – баскетболістів, волейболістів, гандболістів – на гнучкій підошві типу кедів, кросівок, у футболістів – на жорсткій підошві.

Гравцям не слід носити на собі будь-які предмети, небезпечні для себе та інших гравців.

Учням, які грають у футбол, слід мати індивідуальні захисні пристрої: наколінники, захисні щитки під гетри; воротарям–рукавички.

Висоту сітки для гри у волейбол вимірюють посередині майданчика за допомогою вимірювальної планки, на кінцях сітки (над боковими лініями) висота повинна бути однаковою і не перевищувати нормативів більше як на 2 см.

На майданчику для гри в гандбол слід створити безпечну зону в 1 м вздовж бокових ліній і не менш як 2 м за лицевими лініями.

Кільця для гри у баскетбол слід закріплювати на висоті 3,05 м від підлоги спортивного залу або поверхні спортивного майданчика, довжина сітки кілець має становити 0,4 м.

Відповідальність, обов’язки та права посадових осіб



Вчитель фізичної культури навчального закладу або особа, яка проводить заняття з фізичної культури і спорту в позаурочний час:

– відповідно до Положення про організацію охорони праці і розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах несе відповідальність за безпечне проведення навчання та охорону життя і здоров’я учнів; проводить інструктаж перед початком занять з обов’язковою реєстрацією у журналі обліку навчальних занять, а під час проведення позакласних і позашкільних занять з фізкультури і спорту–в журналі встановленої форми;

– стежить за справністю, надійністю установлення та закріплення обладнання, організовує і своєчасно проводить випробування спортінвентарю;

– навчає учнів безпечних прийомів виконання фізичних вправ і стежить за виконанням учнями вимог безпеки з використанням принципів доступності і послідовності навчання, у разі потреби забезпечує страховку;

– за результатами медичних оглядів визначає функціональні можливості кожного учня;

– при поганому самопочутті учня не допускає його до занять і направляє до лікаря;

– надає першу (долікарську) медичну допомогу потерпілим у разі нещасних випадків, у разі необхідності організує спеціалізовану медичну допомогу;

– повідомляє керівника закладу про кожний нещасний випадок під час проведення занять з фізкультури і спорту.

Відповідальність за стан електрообладнання, вентиляції, водопровідної та каналізаційної мереж і сантехнічних пристроїв у спортивних спорудах навчальних закладів несуть особи, призначені наказом керівника навчального закладу.

Рішення про неможливість проведення спортивних заходів на відкритому повітрі в зв’язку з несприятливими метеорологічними умовами виносять вчителі фізичної культури.

Надання долікарської допомога потерпілому і порядок розслідування й обліку нещасних випадків з учнями



Першу (долікарську) швидку допомогу потерпілому може надати будь-який член педагогічного колективу або учні, які пройшли навчання щодо правил надання першої допомоги при характерних пошкодженнях.

Під час надання першої (долікарської) допомоги слід використовувати всі стерильні засоби, препарати, ліки, інструменти з аптечки, яка повинна зберігатися у спеціально відведеному місці в кожній спортивній споруді.

Після надання першої долікарської допомоги слід направляти потерпілого до лікувальної установи або повідомити у відповідний відділ охорони здоров’я.

Спортивний зал навчального закладу повинен бути забезпечений носилками, мати адресу і телефон найближчої лікувальної установи, де можуть надати медичну допомогу.

Розслідування й облік нещасних випадків з учнями під час навчально-виховного процесу проводяться відповідно до Положення про організацію охорони праці та порядок розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах.

Висновок



Вчителі фізкультури, тренери повинні враховувати, що дитячий організм відрізняється незавершеністю формування скелета, слабкістю зв'язкового апарату і мускулатури, нестійкістю нервової системи, тому окремі пошкодження, такі, як переломи кісток, травми суглобово-зв'язкового апарату, можуть призвести до тривалої втрати загальної та спортивної працездатності і важкої психологічної травми, а в ряді випадків і до спортивної чи загальної інвалідності.

Спортивні травми - основна причина тимчасової втрати спортивної працездатності і нестійких спортивних результатів, а так само причина незацікавленості школярів до занять фізкультурою. Спортсмен змушений переривати тренування або довгостроково тренуватися зі зниженою навантаженням. При цьому змінюється його реактивність і нервово-психічний стан, порушується властива тренованому організму стійкість адаптаційних механізмів до фізичних навантажень, подовжується період відновлення.
Особливо небезпечні травми для юних спортсменів, які поєднують напружене навчання зі спортивним удосконаленням. Травми порушують нормальний хід навчального процесу, ускладнюють засвоєння матеріалу, негативно позначаються на успішності, перешкоджають оволодінню руховими навичками за програмою фізичного виховання, технічним і тактичним майстерністю в обраному виді спорту.

Отже, при правильній організації техніки безпеки і виконання профілактичних заходів при заняттях фізкультурою і спортом можна знизити число травм до мінімуму.

Підводячи підсумки роботи, варто зазначити, що не завжди причиною травматизму є не компетентність викладача, багато що залежить і від наданих для роботи умов.

По-перше, недостатність навчальних площ. У багатьох навчальних закладах педагоги змушені проводити в одному спортивному залі заняття з декількома групами одночасно. Звідси скупченість, неможливість відстежити відразу всіх учнів, підстрахувати їх при виконанні особливо ризикованих вправ, вчасно звернути увагу на їх самопочуття.

Багатозначною причиною фізкультурного травматизму є фізичний стан спортзалів, навчальних приміщень, обладнання, інвентарю. Зношені підлоги, протікання, старий інвентар, не пройшли випробування снаряди не забезпечують належної ступеня надійності і безпеки. Третій фактор травмоопасності - низький рівень кваліфікації великої кількості вчителів.

І нарешті, причина - медична. Лікарське обслуговування в багатьох навчальних закладах перебуває в незадовільному стані, головним чином через низьку зарплату медичного персоналу, нестачі кадрів. Розподіл учнів за медичними групами для занять фізкультурою своєчасно не вноситься до журналу. Таким чином, лише при розкритті всіх вище перерахованих пунктів і підведення гіпотези, при вирішенні всіх завдань можна розкрити тему нашої випускної кваліфікованої роботи.

Список використаної літератури


  1. Алексєєв, Афанасьєв В.З. та ін / За ред. А.П. Матвеева. Фізична культура: освітня програма для учнів середньої загальноосвітньої школи: Фрахт, 1995.

  2. Бальсевіч В.К. Концепція альтернативних форм організації фізичного виховання дітей та молоді / / Фізична культура: виховання, освіту, тренування, 1996.

  3. Бальсевіч В.К., Болишенков В, Рябін Ф.П. Концепція, фізичного виховання з оздоровчою спрямованістю учнів початкових класів загальноосвітніх шкіл / / Фізична культура: виховання, освіту, тренування. 1996.

  4. Башкіров В. Ф. «Профілактика травм у школярів» 1987.

5. Велитченко В.К. Фізкультура без травм: Просвещение, 1993.

6. Воронцов І.М. Закономірності фізичного розвитку дітей та методи його оцінки. Навчально - методичний посібник, 1996.

7. Грачов О.К. Фізична культура: Навчальний посібник / За ред. Доцента О. В. Харламова: ІКЦ «Март», 2005.

8. Залєтаєв І.П, Муравйов В.А. Аналіз проведення уроку фізкультури: М.: СпортАкадемПресс, 2002.

9. Кенеман А.В., Хухлаєва Д.В. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного та шкільного віку: Просвещение, 2002.

10. Комплексна програма фізичного виховання учнів 1 -11 класів: «Просвещение», 1996р.

11. Концепція фізичного виховання і здоров'я дітей та підлітків, 1993р.

12. Лубишева Л.І. Концепція фізкультурного виховання: методологія розвитку та технологія реалізації / Фізична культура: виховання, освіту, тренування. – 1996.

13. Немсадзе В.П., Амбернаді Г. Дитячий травматизм, 1999.

14. Осокіна Т.П., Тимофєєва О.О., Фурміна Л.С. Ігри та розваги дітей на повітрі: Просвещение, 2004.

15. ОсокінаТ.І. Фізична культура в школі: Просвещение, 2003.

16. Поворожи Г.І. Настільна книга вчителя фізичної культури.  Фізкультура і спорт, 2000.

17. Холодов Ж.К., Кузнєцов В.С. Теорія фізичного виховання і спорту: посібник: центр «Академія», 2000.




скачати

© Усі права захищені
написати до нас